ОЕСР: ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ, РОЗРОБОК ТА ІННОВАЦІЙ
На офіційному сайті ОЕСР на сторінці «Моніторинг податкової підтримки досліджень, розробок та інновацій» опубліковано огляд «Податкові пільги для досліджень, розробок та інновацій у регіоні ОЕСР та за його межами».
Наголошується, що уряди пропонують податкові пільги для сприяння дослідженням та розробкам у бізнесі, а також для заохочення інновацій та економічного зростання. Ці стимули можуть підтримувати різні етапи інноваційного процесу. Податкові пільги на основі витрат підтримують підприємства, коли вони інвестують у дослідження та розробки, зменшуючи вартість відповідної діяльності. Це - податкові пільги та кредити на дослідження та розробки, вони безпосередньо спрямовані на внески в інноваційний процес. Податкові пільги на основі доходу забезпечують підтримку, коли інновації генерують дохід, що відбувається завдяки зменшенню податку, сплаченому з доходів, пов'язаних з ДіР (інноваційні або патентні пільги, знижені ставки для інноваційних підприємств). Вони винагороджують успішні інновації, які впливають на інноваційний процес в цілому. Податкові пільги на дослідження та розробки можуть надаватися у формі пільги, звільнення, відрахування або кредиту. Документ містить оцінку вартості державних податкових пільг на витрати, що спрямовуються на дослідження та розробки й пов'язані з ними доходи.
Детальніше: https://stip.oecd.org/innotax/, https://stip.oecd.org/innotax/indicators-and-analysis
На офіційному сайті ОЕСР на сторінці «Моніторинг податкової підтримки досліджень, розробок та інновацій» опубліковано огляд «Податкові пільги для досліджень, розробок та інновацій у регіоні ОЕСР та за його межами».
Наголошується, що уряди пропонують податкові пільги для сприяння дослідженням та розробкам у бізнесі, а також для заохочення інновацій та економічного зростання. Ці стимули можуть підтримувати різні етапи інноваційного процесу. Податкові пільги на основі витрат підтримують підприємства, коли вони інвестують у дослідження та розробки, зменшуючи вартість відповідної діяльності. Це - податкові пільги та кредити на дослідження та розробки, вони безпосередньо спрямовані на внески в інноваційний процес. Податкові пільги на основі доходу забезпечують підтримку, коли інновації генерують дохід, що відбувається завдяки зменшенню податку, сплаченому з доходів, пов'язаних з ДіР (інноваційні або патентні пільги, знижені ставки для інноваційних підприємств). Вони винагороджують успішні інновації, які впливають на інноваційний процес в цілому. Податкові пільги на дослідження та розробки можуть надаватися у формі пільги, звільнення, відрахування або кредиту. Документ містить оцінку вартості державних податкових пільг на витрати, що спрямовуються на дослідження та розробки й пов'язані з ними доходи.
Детальніше: https://stip.oecd.org/innotax/, https://stip.oecd.org/innotax/indicators-and-analysis
СТРАТЕГІЧНІ СЕСІЇ З ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ
З 24 вересня до 1 жовтня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться серія стратегічних сесій, присвячених розвитку системи трансферу технологій в Україні.
Заходи покликані сприяти формуванню картини актуального стану системи трансферу технологій в Україні, визначенню наявних бар’єрів розвитку, а також стати площадкою для напрацювання пропозицій щодо посилення взаємодії між науковцями, інноваційною інфраструктурою, державою та громадським сектором. Заплановані наступні сесії: «Актуальний стан трансферу технологій в Україні та головні стримуючі фактори його розвитку» (24 вересня 2026 року); «Як посилити роботу структур, що супроводжують трансфер технологій» (29 вересня 2026 року); «Місце і роль держави та громадського сектору у розбудові системи трансферу технологій в Україні» (1 жовтня 2026 року). Організатори: Міністерство освіти і науки України, Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, Український альянс трансферу технологій, Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.
Детальніше: https://www.ukrintei.ua/news/mon-zaproshuie-do-seriyi-stratehichnykh-sesii-z-rozvytku-systemy-transferu-tekhnolohii/, https://forms.gle/Gm7M4Fa1Rrhjiu9U6
З 24 вересня до 1 жовтня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться серія стратегічних сесій, присвячених розвитку системи трансферу технологій в Україні.
Заходи покликані сприяти формуванню картини актуального стану системи трансферу технологій в Україні, визначенню наявних бар’єрів розвитку, а також стати площадкою для напрацювання пропозицій щодо посилення взаємодії між науковцями, інноваційною інфраструктурою, державою та громадським сектором. Заплановані наступні сесії: «Актуальний стан трансферу технологій в Україні та головні стримуючі фактори його розвитку» (24 вересня 2026 року); «Як посилити роботу структур, що супроводжують трансфер технологій» (29 вересня 2026 року); «Місце і роль держави та громадського сектору у розбудові системи трансферу технологій в Україні» (1 жовтня 2026 року). Організатори: Міністерство освіти і науки України, Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, Український альянс трансферу технологій, Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.
Детальніше: https://www.ukrintei.ua/news/mon-zaproshuie-do-seriyi-stratehichnykh-sesii-z-rozvytku-systemy-transferu-tekhnolohii/, https://forms.gle/Gm7M4Fa1Rrhjiu9U6
ПЕРЕВІРКА РОБІТ НА ВИКОРИСТАННЯ ШІ
24 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Перевірка робіт на використання ШІ: доброчесність, контроль якості та нові освітні практики».
Планується обговорити актуальні питання використання ШІ у навчанні, викладанні та підготовці наукових робіт, а також пов’язані з цим питання розмежування етичної поведінки й порушення академічної доброчесності. Учасники розглянуть зміну підходів до перевірки академічних текстів, яка відбувається по мірі поширення інструментів штучного інтелекту; можливості сучасного звіту подібності StrikePlagiarism; як аналізувати тексти, створені або модифіковані за допомогою інструментів ГШІ; як виявляти приховані зміни та маніпуляції в академічних роботах; якими є вітчизняні законодавчі новації у сфері академічної доброчесності та кращі зарубіжні практики відповідального використання штучного інтелекту; як на практиці здійснюється перевірка робіт та коректна інтерпретація отриманих результатів. Організатор – StrikePlagiarism.
Детальніше: https://t.me/StrikePlagiarism_Ukr/503, https://www.youtube.com/@StrikePlagiarism/streams
24 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Перевірка робіт на використання ШІ: доброчесність, контроль якості та нові освітні практики».
Планується обговорити актуальні питання використання ШІ у навчанні, викладанні та підготовці наукових робіт, а також пов’язані з цим питання розмежування етичної поведінки й порушення академічної доброчесності. Учасники розглянуть зміну підходів до перевірки академічних текстів, яка відбувається по мірі поширення інструментів штучного інтелекту; можливості сучасного звіту подібності StrikePlagiarism; як аналізувати тексти, створені або модифіковані за допомогою інструментів ГШІ; як виявляти приховані зміни та маніпуляції в академічних роботах; якими є вітчизняні законодавчі новації у сфері академічної доброчесності та кращі зарубіжні практики відповідального використання штучного інтелекту; як на практиці здійснюється перевірка робіт та коректна інтерпретація отриманих результатів. Організатор – StrikePlagiarism.
Детальніше: https://t.me/StrikePlagiarism_Ukr/503, https://www.youtube.com/@StrikePlagiarism/streams
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№64 "Наукові праці Вінницького національного технічного університету" (Вінницький національний технічний університет)
Шлях доступу: https://praci.vntu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-01-19
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 793 академічними текстами цього журналу.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№64 "Наукові праці Вінницького національного технічного університету" (Вінницький національний технічний університет)
Шлях доступу: https://praci.vntu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-01-19
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 793 академічними текстами цього журналу.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ЯК ОТРИМАТИ БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО ПРОВІДНИХ НАУКОВИХ ДЖЕРЕЛ
28 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Як отримати безкоштовний доступ до провідних наукових джерел: про «Бібліотеку Вікіпедії»».
Буде презентовано міжнародний проєкт, який надає активним дописувачам Вікіпедії безкоштовний доступ до якісних авторитетних джерел, зокрема - платних наукових баз даних. Слухачі отримають детальну інформацію про те, хто і яким чином може отримати доступ до ресурсів «Бібліотеки Вікіпедії», а також як практично скористатись цією можливістю. Організатори: The Wikipedia Library, ГО «Вікімедіа Україна».
Детальніше: https://t.me/wikimedia_ua/2821, https://forms.gle/uNXNxKUyg5NWqJsK8
28 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Як отримати безкоштовний доступ до провідних наукових джерел: про «Бібліотеку Вікіпедії»».
Буде презентовано міжнародний проєкт, який надає активним дописувачам Вікіпедії безкоштовний доступ до якісних авторитетних джерел, зокрема - платних наукових баз даних. Слухачі отримають детальну інформацію про те, хто і яким чином може отримати доступ до ресурсів «Бібліотеки Вікіпедії», а також як практично скористатись цією можливістю. Організатори: The Wikipedia Library, ГО «Вікімедіа Україна».
Детальніше: https://t.me/wikimedia_ua/2821, https://forms.gle/uNXNxKUyg5NWqJsK8
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№65 Державний заклад "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"
Шлях доступу: https://dspace.luguniv.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-02-09
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№65 Державний заклад "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"
Шлях доступу: https://dspace.luguniv.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-02-09
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОПИТУВАННЯ ЩОДО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ОБЛАДНАННЯ
У рамках виконання проєкту «Metadata Mapping for Scientific Instruments in Ukraine» Інформаційний центр науки і техніки та університетської бібліотеки імені Лейбніца (Open Science Lab ТІВ) проводить опитування стосовно наукових приладів, дослідницького обладнання та метаданих, пов’язаних із відновленням дослідницької інфраструктури України.
Воно покликане зібрати інформацію про те, як наукові прилади та дослідницьке обладнання в Україні документуються, як забезпечується доступ до них, як здійснюється управління ними та як вони описуються за допомогою метаданих, зокрема в контексті відновлення дослідницької інфраструктури. Дослідження зосереджене на фізичному, цифрово-технічному, аналітичному, моніторинговому, обчислювальному та вимірювальному обладнанні, а також обладнанні та інфраструктурі, що генерують дані і не стосується психометричних аспектів. Анкета містить 40 запитань, опитування анонімне. Ісі зацікавлені можуть взяти участь до 30 вересня 2026 року. Проєкт реалізується та підтримується Ініціативою імені Філіпа Шварца, що фінансується Фондом Александра фон Гумбольдта.
Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/doslidnyczke-obladnannya-ta-metadani-dlya-vidnovlennya-doslidnyczkoyi-infrastruktury-ukrayiny-zaproshuyemo-projty-opytuvannya/, https://tib.eu/umfragen/index.php/341374?lang=en
У рамках виконання проєкту «Metadata Mapping for Scientific Instruments in Ukraine» Інформаційний центр науки і техніки та університетської бібліотеки імені Лейбніца (Open Science Lab ТІВ) проводить опитування стосовно наукових приладів, дослідницького обладнання та метаданих, пов’язаних із відновленням дослідницької інфраструктури України.
Воно покликане зібрати інформацію про те, як наукові прилади та дослідницьке обладнання в Україні документуються, як забезпечується доступ до них, як здійснюється управління ними та як вони описуються за допомогою метаданих, зокрема в контексті відновлення дослідницької інфраструктури. Дослідження зосереджене на фізичному, цифрово-технічному, аналітичному, моніторинговому, обчислювальному та вимірювальному обладнанні, а також обладнанні та інфраструктурі, що генерують дані і не стосується психометричних аспектів. Анкета містить 40 запитань, опитування анонімне. Ісі зацікавлені можуть взяти участь до 30 вересня 2026 року. Проєкт реалізується та підтримується Ініціативою імені Філіпа Шварца, що фінансується Фондом Александра фон Гумбольдта.
Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/doslidnyczke-obladnannya-ta-metadani-dlya-vidnovlennya-doslidnyczkoyi-infrastruktury-ukrayiny-zaproshuyemo-projty-opytuvannya/, https://tib.eu/umfragen/index.php/341374?lang=en
МІЖДИСЦИПЛІНАРНА МЕТОДОЛОГІЯ В ЧАСИ НОВИХ ВИКЛИКІВ
25 вересня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться методологічний міждисциплінарний семінар «Міждисциплінарна методологія в часи нових викликів людині і людяності: філософська антропологія як метаантропологія».
Учасники обговорять сучасні міждисциплінарні методологічні підходи до осмислення людини та людяності, поняття «метод», «методологія», «методологічна культура», «метаантропологія», а також розглянуть тематичні статті другого, виправленого і доповненого видання міждисциплінарного словника «Філософія науки і культури».
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/mizhdisciplinarna-metodologiya-v-chasi-novih-viklikiv-lyudini-i-lyudyanosti-metodologichniy-seminar-anons, https://meet.google.com/aak-fcos-ckx
25 вересня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться методологічний міждисциплінарний семінар «Міждисциплінарна методологія в часи нових викликів людині і людяності: філософська антропологія як метаантропологія».
Учасники обговорять сучасні міждисциплінарні методологічні підходи до осмислення людини та людяності, поняття «метод», «методологія», «методологічна культура», «метаантропологія», а також розглянуть тематичні статті другого, виправленого і доповненого видання міждисциплінарного словника «Філософія науки і культури».
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/mizhdisciplinarna-metodologiya-v-chasi-novih-viklikiv-lyudini-i-lyudyanosti-metodologichniy-seminar-anons, https://meet.google.com/aak-fcos-ckx
ЗАХИСТ ЯКОСТІ ДАНИХ ОФІЦІЙНОЇ СТАТИСТИКИ В ЕРУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
У блозі ОЕСР опублікований матеріал «Захист якості даних офіційної статистики в еру штучного інтелекту».
Генеративний штучний інтелект змінює те, як люди отримують доступ до офіційних статистичних даних. Чи можна забезпечити збереження якості даних та довіру користувачів до отриманої інформації? Все більше людей, зокрема – журналістів, політиків, - отримують доступ до офіційної статистики через чат-ботів та ШІ- помічників, а не через офіційні веб-сайти національних статистичних інститутів чи урядів. Тепер інформація проходить через низку цифрових посередників, які її отримують, інтерпретують та перерозподіляють, що неодмінно буде призводити до втрат і викривлень. Можуть зникнути дані щодо контрольного періоду, примітки, методологічні пояснення, які дозволяють користувачеві судити, чи відповідає показник його конкретному питанню. ШІ може суттєво покращити доступ до офіційної статистики, полегшивши пошук даних та їх сприйняття. Замість безпосередньої взаємодії з таблицями чи інформаційними панелями, користувачі все частіше отримують згенеровані ШІ дані з простими і зрозумілими коментарями. Це робить статистику більш доступною для користувачів-неекспертів, але така зручність має суттєвий недолік: базова інформація вже була відібрана, інтерпретована та узагальнена системою ШІ у такий спосіб, про який користувач майже ніколи не дізнається. Наприклад, виноска до редакції може не пережити шлях ШІ, як і відомості про джерело. Користувачі отримують велику кількість інформації, але не можуть розуміти контекст і базову структуру даних, що необхідно для оцінки якості інформації та її подальшого ефективного використання, адже користувач повинен знати про походження, належність, валідність та репрезентативність даних. Щойно штучний інтелект стає посередником у взаємозв'язку між даними та користувачами, питання якості виходить за рамки оцінювання показника. Тут важливо пам’ятати про відстежуваність, машиночитабельність та репрезентативність. Системи ШІ не мають вбудованої інформації про те, чи було джерело переглянуто, виправлено або вилучено. У дослідженні 2025 року ChatGPT було запропоновано оцінити 217 відкликаних дослідницьких статей і жодного разу чатбот не вказав користувачу на те, що йдеться саме про відкликані матеріали. Надійність відповіді ШІ залежить від структури джерела: точність пошуку досягає 91% для добре структурованого тексту і знижується до 86% для менш структурованого. Системи ШІ загального призначення навчаються на будь-яких даних, яких найбільше у відкритому доступі, але їхня кількість не є свідченням репрезентативності. Офіційна статистика є суспільним благом у строгому економічному сенсі: вона неконкурентна (використання однією особою не применшує використання іншою) і вона не підлягає виключенню (доступ до неї не може бути обмежений), тому вона традиційно надавалася державою, а не ринковими гравцями. ШІ починає змінювати ситуацію: контент залишається публічним, дані залишаються вільними для доступу, але змістовний доступ мігрує за преміум-асистентами, платними інтерфейсами та висококонцентрованою інфраструктурою (50% захищених інтернет-серверів світу розміщена в одній країні). Отже, суспільне благо може стати таким, що підлягає виключенню без будь-якого свідомого рішення про це з боку урядів і громад. Крім того, системи штучного інтелекту не є нейтральними провідниками інформації, оскільки кожна модель містить ціннісні судження щодо акцентів та заборон. Статистичні управління мають унікальні можливості для забезпечення достатньої структурованості, документованості й доступності офіційної статистики, щоб вона слугувала надійним орієнтиром для систем штучного інтелекту. Необхідним кроком є встановлення стандартів для неофіційних даних, включно з даними, створеними громадянами, які все частіше використовуються при ухваленні державних рішень.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/07/protecting-data-quality-in-the-ai-era-of-official-statistics.html
У блозі ОЕСР опублікований матеріал «Захист якості даних офіційної статистики в еру штучного інтелекту».
Генеративний штучний інтелект змінює те, як люди отримують доступ до офіційних статистичних даних. Чи можна забезпечити збереження якості даних та довіру користувачів до отриманої інформації? Все більше людей, зокрема – журналістів, політиків, - отримують доступ до офіційної статистики через чат-ботів та ШІ- помічників, а не через офіційні веб-сайти національних статистичних інститутів чи урядів. Тепер інформація проходить через низку цифрових посередників, які її отримують, інтерпретують та перерозподіляють, що неодмінно буде призводити до втрат і викривлень. Можуть зникнути дані щодо контрольного періоду, примітки, методологічні пояснення, які дозволяють користувачеві судити, чи відповідає показник його конкретному питанню. ШІ може суттєво покращити доступ до офіційної статистики, полегшивши пошук даних та їх сприйняття. Замість безпосередньої взаємодії з таблицями чи інформаційними панелями, користувачі все частіше отримують згенеровані ШІ дані з простими і зрозумілими коментарями. Це робить статистику більш доступною для користувачів-неекспертів, але така зручність має суттєвий недолік: базова інформація вже була відібрана, інтерпретована та узагальнена системою ШІ у такий спосіб, про який користувач майже ніколи не дізнається. Наприклад, виноска до редакції може не пережити шлях ШІ, як і відомості про джерело. Користувачі отримують велику кількість інформації, але не можуть розуміти контекст і базову структуру даних, що необхідно для оцінки якості інформації та її подальшого ефективного використання, адже користувач повинен знати про походження, належність, валідність та репрезентативність даних. Щойно штучний інтелект стає посередником у взаємозв'язку між даними та користувачами, питання якості виходить за рамки оцінювання показника. Тут важливо пам’ятати про відстежуваність, машиночитабельність та репрезентативність. Системи ШІ не мають вбудованої інформації про те, чи було джерело переглянуто, виправлено або вилучено. У дослідженні 2025 року ChatGPT було запропоновано оцінити 217 відкликаних дослідницьких статей і жодного разу чатбот не вказав користувачу на те, що йдеться саме про відкликані матеріали. Надійність відповіді ШІ залежить від структури джерела: точність пошуку досягає 91% для добре структурованого тексту і знижується до 86% для менш структурованого. Системи ШІ загального призначення навчаються на будь-яких даних, яких найбільше у відкритому доступі, але їхня кількість не є свідченням репрезентативності. Офіційна статистика є суспільним благом у строгому економічному сенсі: вона неконкурентна (використання однією особою не применшує використання іншою) і вона не підлягає виключенню (доступ до неї не може бути обмежений), тому вона традиційно надавалася державою, а не ринковими гравцями. ШІ починає змінювати ситуацію: контент залишається публічним, дані залишаються вільними для доступу, але змістовний доступ мігрує за преміум-асистентами, платними інтерфейсами та висококонцентрованою інфраструктурою (50% захищених інтернет-серверів світу розміщена в одній країні). Отже, суспільне благо може стати таким, що підлягає виключенню без будь-якого свідомого рішення про це з боку урядів і громад. Крім того, системи штучного інтелекту не є нейтральними провідниками інформації, оскільки кожна модель містить ціннісні судження щодо акцентів та заборон. Статистичні управління мають унікальні можливості для забезпечення достатньої структурованості, документованості й доступності офіційної статистики, щоб вона слугувала надійним орієнтиром для систем штучного інтелекту. Необхідним кроком є встановлення стандартів для неофіційних даних, включно з даними, створеними громадянами, які все частіше використовуються при ухваленні державних рішень.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/07/protecting-data-quality-in-the-ai-era-of-official-statistics.html
ФОРУМ ІНФРАСТРУКТУРИ ОЕСР
5-6 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться «Форум інфраструктури ОЕСР-2026».
Його цьогорічна тема – пріоритети політики для стійкої, конкурентоспроможної та безпечної економіки. Захід покликаний стати площадкою обговорення актуальних питань розвитку інфраструктури у світі, який стрімко змінюється, місцем обміну думками та передовим досвідом щодо забезпечення стійкості інфраструктури й підготовки пропозицій до політики, здатної забезпечити інвестиції в інфраструктуру і сприяти довгостроковому зростанню продуктивності. Уряди стикаються з безпрецедентним тиском як у плані забезпечення відповідності інфраструктури різноманітним економічним та соціальним потребам, так і реагування на проблеми, спричинені геополітичною напруженістю, технологічними викликами та екстремальними погодними явищами. Державні фінанси є обмеженими, джерела зовнішнього фінансування скорочуються, тоді як екстремальні погодні явища прискорюються, а економічні та соціальні наслідки від них – зростають, порушуються глобальні ланцюги поставок, збільшується ризик зловмисних атак на критично важливу інфраструктуру. Необхідно забезпечити покращення потенціалу урядів усіх рівнів щодо управління державними інвестиціями та зміцнення внутрішніх важелів для підтримки інфраструктурних проектів. Організатор – ОЕСР.
Детальніше: https://www.oecd-events.org/e/2026-oecd-infrastructure-forum
5-6 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться «Форум інфраструктури ОЕСР-2026».
Його цьогорічна тема – пріоритети політики для стійкої, конкурентоспроможної та безпечної економіки. Захід покликаний стати площадкою обговорення актуальних питань розвитку інфраструктури у світі, який стрімко змінюється, місцем обміну думками та передовим досвідом щодо забезпечення стійкості інфраструктури й підготовки пропозицій до політики, здатної забезпечити інвестиції в інфраструктуру і сприяти довгостроковому зростанню продуктивності. Уряди стикаються з безпрецедентним тиском як у плані забезпечення відповідності інфраструктури різноманітним економічним та соціальним потребам, так і реагування на проблеми, спричинені геополітичною напруженістю, технологічними викликами та екстремальними погодними явищами. Державні фінанси є обмеженими, джерела зовнішнього фінансування скорочуються, тоді як екстремальні погодні явища прискорюються, а економічні та соціальні наслідки від них – зростають, порушуються глобальні ланцюги поставок, збільшується ризик зловмисних атак на критично важливу інфраструктуру. Необхідно забезпечити покращення потенціалу урядів усіх рівнів щодо управління державними інвестиціями та зміцнення внутрішніх важелів для підтримки інфраструктурних проектів. Організатор – ОЕСР.
Детальніше: https://www.oecd-events.org/e/2026-oecd-infrastructure-forum