ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ТА УРОКИ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО
22 вересня 2026 року в рамках освітньої програми Академії КМЕФ відбудеться чергова лекція «Повоєнне економічне відновлення: історичний досвід та уроки для майбутнього».
Планується обговорити, як саме економіки відновлюються після масштабних потрясінь (зокрема - військових конфліктів); які форми міжнародної допомоги є найбільш ефективними для відбудови та довгострокового економічного відновлення; які управлінські практики та інструменти трансферу технологій можуть сприяти економічному відновленню та сталому зростанню. Організатор - Ukraine Global Faculty.
Детальніше: https://t.me/UkraineGlobalFaculty/979
22 вересня 2026 року в рамках освітньої програми Академії КМЕФ відбудеться чергова лекція «Повоєнне економічне відновлення: історичний досвід та уроки для майбутнього».
Планується обговорити, як саме економіки відновлюються після масштабних потрясінь (зокрема - військових конфліктів); які форми міжнародної допомоги є найбільш ефективними для відбудови та довгострокового економічного відновлення; які управлінські практики та інструменти трансферу технологій можуть сприяти економічному відновленню та сталому зростанню. Організатор - Ukraine Global Faculty.
Детальніше: https://t.me/UkraineGlobalFaculty/979
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№62 Одеський державний університет внутрішніх справ
Шлях доступу: https://dspace.oduvs.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-11-29
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№62 Одеський державний університет внутрішніх справ
Шлях доступу: https://dspace.oduvs.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-11-29
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ГЛОБАЛЬНІ ЛАНЦЮГИ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ
У блозі ОЕСР опублікований матеріал «Глобальні ланцюги створення вартості: чому міжнародне виробництво розвивається, а не фрагментується».
Наголошується, що завдяки актуальним даним ОЕСР можна судити про чинники стійкості ланцюгів поставок, реакцію різних секторів на численні ризики та роль послуг у зростанні світової торгівлі. Продукти та послуги, якими люди користуються щодня, дуже рідко походять з одного місця. Виробництво й постачання товарів залежить від різних, але пов'язаних систем, які задіяні на різних етапах створення вартості, а також від міжнародних інвестиції та транскордонних послуг. Геополітична напруженість і зростання торговельних обмежень виявили вузькі місця в глобальних ланцюгах поставок, збільшили витрати та змусили фірми переглянути способи фізичного переміщення товарів. Публікувались прогнози широкомасштабної економічної фрагментації та деглобалізації, однак вони все ще не справдились. Фірми реорганізують свої логістичні ланцюги поставок для управління ризиками, диверсифікують постачальників, підвищують стійкість ланцюгів поставок й змінюють локалізацію певних фізичних видів діяльності. Галузі адаптуються, але не відмовляються від участі у світовій торгівлі. Фармацевтика стала більш міжнародно інтегрованою з 2011 року, що відображає залежність сектору від високоспеціалізованих ресурсів. Автомобільний транспорт зменшив залежність від імпортних іноземних ресурсів. Експерти фіксують стратегічне коригування фізичних ланцюгів поставок для зниження ризику дефіциту компонентів. Дані ОЕСР показують, що 49 з 80 економік збільшили частку іноземних ресурсів у своєму експорті між 2011 і 2024 роками. Однак картина стає більш неоднозначною, якщо розглянути роль країн як постачальників ресурсів, що зрештою потрапляють до складу експорту інших країн: деякі економіки розширюють цю роль у виробництві, тоді як інші - скорочують. Виробництво і продаж товарів дедалі більше залежить від програмного забезпечення, фінансів, дизайну та логістики, а не лише від заводів і доставки. Між 2011 і 2023 роками торгівля послугами зростала швидше, ніж торгівля товарами. Комерційна присутність за кордоном залишається важливим способом надання цих послуг на міжнародному рівні. Фірма може скоротити свій фізичний ланцюг поставок, одночасно розширюючи свій глобальний ланцюг створення вартості, залучаючи програмне забезпечення та фінансові послуги з-за кордону. В основі цієї системи лежать багатонаціональні підприємства, на які припадає більше половини світового експорту, якщо враховувати експорт їхніх іноземних філій. Отже, глобальні ланцюги створення вартості не фрагментуються, а еволюціонують у більш складні, сервісно-орієнтовані системи. Світова економіка залишається тісно пов'язаною, навіть попри те, що форма цих зв'язків продовжує змінюватися.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/07/global-value-chains-why-international-production-is-evolving-not-fragmenting.html, https://oecd.org/content/oecd/en/data/datasets/global-value-chain-data-across-trade-multinationals-and-services.html
У блозі ОЕСР опублікований матеріал «Глобальні ланцюги створення вартості: чому міжнародне виробництво розвивається, а не фрагментується».
Наголошується, що завдяки актуальним даним ОЕСР можна судити про чинники стійкості ланцюгів поставок, реакцію різних секторів на численні ризики та роль послуг у зростанні світової торгівлі. Продукти та послуги, якими люди користуються щодня, дуже рідко походять з одного місця. Виробництво й постачання товарів залежить від різних, але пов'язаних систем, які задіяні на різних етапах створення вартості, а також від міжнародних інвестиції та транскордонних послуг. Геополітична напруженість і зростання торговельних обмежень виявили вузькі місця в глобальних ланцюгах поставок, збільшили витрати та змусили фірми переглянути способи фізичного переміщення товарів. Публікувались прогнози широкомасштабної економічної фрагментації та деглобалізації, однак вони все ще не справдились. Фірми реорганізують свої логістичні ланцюги поставок для управління ризиками, диверсифікують постачальників, підвищують стійкість ланцюгів поставок й змінюють локалізацію певних фізичних видів діяльності. Галузі адаптуються, але не відмовляються від участі у світовій торгівлі. Фармацевтика стала більш міжнародно інтегрованою з 2011 року, що відображає залежність сектору від високоспеціалізованих ресурсів. Автомобільний транспорт зменшив залежність від імпортних іноземних ресурсів. Експерти фіксують стратегічне коригування фізичних ланцюгів поставок для зниження ризику дефіциту компонентів. Дані ОЕСР показують, що 49 з 80 економік збільшили частку іноземних ресурсів у своєму експорті між 2011 і 2024 роками. Однак картина стає більш неоднозначною, якщо розглянути роль країн як постачальників ресурсів, що зрештою потрапляють до складу експорту інших країн: деякі економіки розширюють цю роль у виробництві, тоді як інші - скорочують. Виробництво і продаж товарів дедалі більше залежить від програмного забезпечення, фінансів, дизайну та логістики, а не лише від заводів і доставки. Між 2011 і 2023 роками торгівля послугами зростала швидше, ніж торгівля товарами. Комерційна присутність за кордоном залишається важливим способом надання цих послуг на міжнародному рівні. Фірма може скоротити свій фізичний ланцюг поставок, одночасно розширюючи свій глобальний ланцюг створення вартості, залучаючи програмне забезпечення та фінансові послуги з-за кордону. В основі цієї системи лежать багатонаціональні підприємства, на які припадає більше половини світового експорту, якщо враховувати експорт їхніх іноземних філій. Отже, глобальні ланцюги створення вартості не фрагментуються, а еволюціонують у більш складні, сервісно-орієнтовані системи. Світова економіка залишається тісно пов'язаною, навіть попри те, що форма цих зв'язків продовжує змінюватися.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/07/global-value-chains-why-international-production-is-evolving-not-fragmenting.html, https://oecd.org/content/oecd/en/data/datasets/global-value-chain-data-across-trade-multinationals-and-services.html
ПРИЙОМ ЗАЯВОК НА ПРЕМІЮ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ЗА РОЗРОБЛЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Міністерство освіти і науки України оголосило старт конкурсу на оновлену Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій.
Конкурс сфокусований на технологіях, які вже отримали практичне застосування. Його мета — відзначити тих, хто створив нову інноваційну технологію та забезпечив її практичне впровадження. Передбачено 4 ключові номінації: «Наукоємні інновації» (за розроблені та впроваджені результати наукової та науково-технічної діяльності прикладного спрямування); «Інноваційні рішення в економічній діяльності» (за впровадження інноваційних продуктів, послуг, процесів або бізнес-моделей, спрямованих на вирішення актуальних завдань соціально-економічного розвитку, підвищення ефективності господарювання та конкурентоспроможності української економіки); «Інноваційна інфраструктура» (за сприяння трансферу технологій, комерціалізації наукових, науково-технічних результатів та їх впровадження в реальному секторі економіки, масштабування науково-технічних проектів, виведення на ринок інноваційної продукції, виробленої в Україні); «Спеціальна премія» (за наукові дослідження і розробки, результати яких спрямовані на забезпечення національної безпеки і оборони). Ініціаторами конкурсних пропозицій залежно можуть бути заклади вищої освіти, наукові установи та суб’єкти господарювання, суб’єкти інноваційної діяльності та трансферу технологій. За результатами конкурсного відбору буде присуджено до двох премій у кожній номінації з виплатою авторському колективу грошової винагороди у розмірі 300 тис. грн. Заявки можна подати через Національну електронну науково-інформаційну систему до 19 жовтня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/do-dnia-vynakhidnyka-mon-oholoshuie-konkurs-na-onovlenu-premiiu-kabinetu-ministriv-ukrainy-za-rozroblennia-i-vprovadzhennia-innovatsiinykh-tekhnolohii, https://mon.gov.ua/npa/pro-provedennia-konkursnoho-vidboru-na-zdobuttia-premii-kabinetu-ministriv-ukrainy-za-rozroblennia-i-vprovadzhennia-innovatsiinykh-tekhnolohii-u-2026-rotsi?v=6aad29ba33830, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1564-2025-%D0%BF#Text, https://nauka.gov.ua/information/skmu2026/
Міністерство освіти і науки України оголосило старт конкурсу на оновлену Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій.
Конкурс сфокусований на технологіях, які вже отримали практичне застосування. Його мета — відзначити тих, хто створив нову інноваційну технологію та забезпечив її практичне впровадження. Передбачено 4 ключові номінації: «Наукоємні інновації» (за розроблені та впроваджені результати наукової та науково-технічної діяльності прикладного спрямування); «Інноваційні рішення в економічній діяльності» (за впровадження інноваційних продуктів, послуг, процесів або бізнес-моделей, спрямованих на вирішення актуальних завдань соціально-економічного розвитку, підвищення ефективності господарювання та конкурентоспроможності української економіки); «Інноваційна інфраструктура» (за сприяння трансферу технологій, комерціалізації наукових, науково-технічних результатів та їх впровадження в реальному секторі економіки, масштабування науково-технічних проектів, виведення на ринок інноваційної продукції, виробленої в Україні); «Спеціальна премія» (за наукові дослідження і розробки, результати яких спрямовані на забезпечення національної безпеки і оборони). Ініціаторами конкурсних пропозицій залежно можуть бути заклади вищої освіти, наукові установи та суб’єкти господарювання, суб’єкти інноваційної діяльності та трансферу технологій. За результатами конкурсного відбору буде присуджено до двох премій у кожній номінації з виплатою авторському колективу грошової винагороди у розмірі 300 тис. грн. Заявки можна подати через Національну електронну науково-інформаційну систему до 19 жовтня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/do-dnia-vynakhidnyka-mon-oholoshuie-konkurs-na-onovlenu-premiiu-kabinetu-ministriv-ukrainy-za-rozroblennia-i-vprovadzhennia-innovatsiinykh-tekhnolohii, https://mon.gov.ua/npa/pro-provedennia-konkursnoho-vidboru-na-zdobuttia-premii-kabinetu-ministriv-ukrainy-za-rozroblennia-i-vprovadzhennia-innovatsiinykh-tekhnolohii-u-2026-rotsi?v=6aad29ba33830, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1564-2025-%D0%BF#Text, https://nauka.gov.ua/information/skmu2026/
НАБІР ІНСТРУМЕНТІВ КОМУНІКАЦІЇ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
23 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Говоримо однією мовою: набір інструментів комунікації для чемпіонів управління якістю».
Планується розглянути практичні стратегії, які допоможуть освітянам більш ефективно будувати взаємодію між людьми, що уособлюють різні інституційні ролі та рівні - викладачами, розробниками навчальних програм, адміністраторами та іншими зацікавленими сторонами. Учасники дізнаються про формат спілкування в освітніх установах, способи врегулювання непорозумінь та адаптації різних підходів задля поглиблення співпраці, зокрема - як комунікація відрізняється на різних інституційних рівнях та ролях; як формувати стратегії для налагодження діалогів з різними групами зацікавлених сторін; як можна організувати обмін повідомленнями для зміцнення співпраці та підтримки зусиль з впровадження управління якістю. Організатор – QM.
Детальніше: https://mailchi.mp/qualitymatters/qmss-september-2026?e=841d67654b, https://www.qualitymatters.org/professional-development/free-webinars, https://www.qmprogram.org/qmresources/registration/index.cfm?sid=32675
23 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Говоримо однією мовою: набір інструментів комунікації для чемпіонів управління якістю».
Планується розглянути практичні стратегії, які допоможуть освітянам більш ефективно будувати взаємодію між людьми, що уособлюють різні інституційні ролі та рівні - викладачами, розробниками навчальних програм, адміністраторами та іншими зацікавленими сторонами. Учасники дізнаються про формат спілкування в освітніх установах, способи врегулювання непорозумінь та адаптації різних підходів задля поглиблення співпраці, зокрема - як комунікація відрізняється на різних інституційних рівнях та ролях; як формувати стратегії для налагодження діалогів з різними групами зацікавлених сторін; як можна організувати обмін повідомленнями для зміцнення співпраці та підтримки зусиль з впровадження управління якістю. Організатор – QM.
Детальніше: https://mailchi.mp/qualitymatters/qmss-september-2026?e=841d67654b, https://www.qualitymatters.org/professional-development/free-webinars, https://www.qmprogram.org/qmresources/registration/index.cfm?sid=32675
DATA LITERACY
23 вересня 2026 року відбудеться вебінар, присвячений грамотності роботи з даними - data literacy.
Він покликаний познайомити усіх, хто працює з науковою інформацією та даними, з кращими практиками у цій сфері. Зокрема, планується обговорити ключові принципи роботи з науковими даними, правила їх пошуку, здійснення аналізу та інтерпретації, використання у дослідницькій діяльності, а також розглянути наочні приклади роботи з даними. Організатор - Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://t.me/kpi_library/5404, https://forms.gle/df5cBLGYgmFiZU3m7
23 вересня 2026 року відбудеться вебінар, присвячений грамотності роботи з даними - data literacy.
Він покликаний познайомити усіх, хто працює з науковою інформацією та даними, з кращими практиками у цій сфері. Зокрема, планується обговорити ключові принципи роботи з науковими даними, правила їх пошуку, здійснення аналізу та інтерпретації, використання у дослідницькій діяльності, а також розглянути наочні приклади роботи з даними. Організатор - Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://t.me/kpi_library/5404, https://forms.gle/df5cBLGYgmFiZU3m7
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№63 Національний університет «Чернігівська політехніка»
Шлях доступу: https://ir.stu.cn.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-01-21
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№63 Національний університет «Чернігівська політехніка»
Шлях доступу: https://ir.stu.cn.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2026-01-21
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ, РОЗРОБОК ТА ІННОВАЦІЙ
На офіційному сайті ОЕСР на сторінці «Моніторинг податкової підтримки досліджень, розробок та інновацій» опубліковано огляд «Податкові пільги для досліджень, розробок та інновацій у регіоні ОЕСР та за його межами».
Наголошується, що уряди пропонують податкові пільги для сприяння дослідженням та розробкам у бізнесі, а також для заохочення інновацій та економічного зростання. Ці стимули можуть підтримувати різні етапи інноваційного процесу. Податкові пільги на основі витрат підтримують підприємства, коли вони інвестують у дослідження та розробки, зменшуючи вартість відповідної діяльності. Це - податкові пільги та кредити на дослідження та розробки, вони безпосередньо спрямовані на внески в інноваційний процес. Податкові пільги на основі доходу забезпечують підтримку, коли інновації генерують дохід, що відбувається завдяки зменшенню податку, сплаченому з доходів, пов'язаних з ДіР (інноваційні або патентні пільги, знижені ставки для інноваційних підприємств). Вони винагороджують успішні інновації, які впливають на інноваційний процес в цілому. Податкові пільги на дослідження та розробки можуть надаватися у формі пільги, звільнення, відрахування або кредиту. Документ містить оцінку вартості державних податкових пільг на витрати, що спрямовуються на дослідження та розробки й пов'язані з ними доходи.
Детальніше: https://stip.oecd.org/innotax/, https://stip.oecd.org/innotax/indicators-and-analysis
На офіційному сайті ОЕСР на сторінці «Моніторинг податкової підтримки досліджень, розробок та інновацій» опубліковано огляд «Податкові пільги для досліджень, розробок та інновацій у регіоні ОЕСР та за його межами».
Наголошується, що уряди пропонують податкові пільги для сприяння дослідженням та розробкам у бізнесі, а також для заохочення інновацій та економічного зростання. Ці стимули можуть підтримувати різні етапи інноваційного процесу. Податкові пільги на основі витрат підтримують підприємства, коли вони інвестують у дослідження та розробки, зменшуючи вартість відповідної діяльності. Це - податкові пільги та кредити на дослідження та розробки, вони безпосередньо спрямовані на внески в інноваційний процес. Податкові пільги на основі доходу забезпечують підтримку, коли інновації генерують дохід, що відбувається завдяки зменшенню податку, сплаченому з доходів, пов'язаних з ДіР (інноваційні або патентні пільги, знижені ставки для інноваційних підприємств). Вони винагороджують успішні інновації, які впливають на інноваційний процес в цілому. Податкові пільги на дослідження та розробки можуть надаватися у формі пільги, звільнення, відрахування або кредиту. Документ містить оцінку вартості державних податкових пільг на витрати, що спрямовуються на дослідження та розробки й пов'язані з ними доходи.
Детальніше: https://stip.oecd.org/innotax/, https://stip.oecd.org/innotax/indicators-and-analysis
СТРАТЕГІЧНІ СЕСІЇ З ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ
З 24 вересня до 1 жовтня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться серія стратегічних сесій, присвячених розвитку системи трансферу технологій в Україні.
Заходи покликані сприяти формуванню картини актуального стану системи трансферу технологій в Україні, визначенню наявних бар’єрів розвитку, а також стати площадкою для напрацювання пропозицій щодо посилення взаємодії між науковцями, інноваційною інфраструктурою, державою та громадським сектором. Заплановані наступні сесії: «Актуальний стан трансферу технологій в Україні та головні стримуючі фактори його розвитку» (24 вересня 2026 року); «Як посилити роботу структур, що супроводжують трансфер технологій» (29 вересня 2026 року); «Місце і роль держави та громадського сектору у розбудові системи трансферу технологій в Україні» (1 жовтня 2026 року). Організатори: Міністерство освіти і науки України, Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, Український альянс трансферу технологій, Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.
Детальніше: https://www.ukrintei.ua/news/mon-zaproshuie-do-seriyi-stratehichnykh-sesii-z-rozvytku-systemy-transferu-tekhnolohii/, https://forms.gle/Gm7M4Fa1Rrhjiu9U6
З 24 вересня до 1 жовтня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться серія стратегічних сесій, присвячених розвитку системи трансферу технологій в Україні.
Заходи покликані сприяти формуванню картини актуального стану системи трансферу технологій в Україні, визначенню наявних бар’єрів розвитку, а також стати площадкою для напрацювання пропозицій щодо посилення взаємодії між науковцями, інноваційною інфраструктурою, державою та громадським сектором. Заплановані наступні сесії: «Актуальний стан трансферу технологій в Україні та головні стримуючі фактори його розвитку» (24 вересня 2026 року); «Як посилити роботу структур, що супроводжують трансфер технологій» (29 вересня 2026 року); «Місце і роль держави та громадського сектору у розбудові системи трансферу технологій в Україні» (1 жовтня 2026 року). Організатори: Міністерство освіти і науки України, Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, Український альянс трансферу технологій, Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.
Детальніше: https://www.ukrintei.ua/news/mon-zaproshuie-do-seriyi-stratehichnykh-sesii-z-rozvytku-systemy-transferu-tekhnolohii/, https://forms.gle/Gm7M4Fa1Rrhjiu9U6
ПЕРЕВІРКА РОБІТ НА ВИКОРИСТАННЯ ШІ
24 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Перевірка робіт на використання ШІ: доброчесність, контроль якості та нові освітні практики».
Планується обговорити актуальні питання використання ШІ у навчанні, викладанні та підготовці наукових робіт, а також пов’язані з цим питання розмежування етичної поведінки й порушення академічної доброчесності. Учасники розглянуть зміну підходів до перевірки академічних текстів, яка відбувається по мірі поширення інструментів штучного інтелекту; можливості сучасного звіту подібності StrikePlagiarism; як аналізувати тексти, створені або модифіковані за допомогою інструментів ГШІ; як виявляти приховані зміни та маніпуляції в академічних роботах; якими є вітчизняні законодавчі новації у сфері академічної доброчесності та кращі зарубіжні практики відповідального використання штучного інтелекту; як на практиці здійснюється перевірка робіт та коректна інтерпретація отриманих результатів. Організатор – StrikePlagiarism.
Детальніше: https://t.me/StrikePlagiarism_Ukr/503, https://www.youtube.com/@StrikePlagiarism/streams
24 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Перевірка робіт на використання ШІ: доброчесність, контроль якості та нові освітні практики».
Планується обговорити актуальні питання використання ШІ у навчанні, викладанні та підготовці наукових робіт, а також пов’язані з цим питання розмежування етичної поведінки й порушення академічної доброчесності. Учасники розглянуть зміну підходів до перевірки академічних текстів, яка відбувається по мірі поширення інструментів штучного інтелекту; можливості сучасного звіту подібності StrikePlagiarism; як аналізувати тексти, створені або модифіковані за допомогою інструментів ГШІ; як виявляти приховані зміни та маніпуляції в академічних роботах; якими є вітчизняні законодавчі новації у сфері академічної доброчесності та кращі зарубіжні практики відповідального використання штучного інтелекту; як на практиці здійснюється перевірка робіт та коректна інтерпретація отриманих результатів. Організатор – StrikePlagiarism.
Детальніше: https://t.me/StrikePlagiarism_Ukr/503, https://www.youtube.com/@StrikePlagiarism/streams