ОСВІТА І НАУКА В ПРІОРИТЕТІ ДЕРЖБЮДЖЕТУ-2027
Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Державного бюджету України на 2027 рік, в якому освіта і наука залишається одним із пріоритетів розвитку держави.
У документі загальні видатки на освіту і науку становлять 328,5 млрд грн., зокрема 286,6 млрд грн припадає на бюджетні програми МОН. Серед ключових позицій - оплата праці педагогів, шкільне харчування, стипендії, розвиток інфраструктури та закладів освіти. Так, на виплати студентам, курсантам, аспірантам та докторантам передбачено 9,4 млрд грн; на підготовку кадрів закладами фахової передвищої освіти - 7,9 млрд грн; на розвиток науки та інновацій - 24,2 млрд грн, з яких 9,7 млрд грн — за бюджетними програмами МОН для фінансування наукових установ та інших напрямів у сфері управління міністерства. Кошти спрямовуватимуть на пріоритетні наукові дослідження й розробки, наукову діяльність університетів та наукових установ, зокрема програм, пов’язаних з переходом на нову модель фінансування науки за результатами державної атестації, розвитком дослідницької інфраструктури, Національною системою дослідників, проєктною аспірантурою та постдокторантурою.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/proiekt-derzhbiudzhetu-2027-osvita-i-nauka-zalyshaietsia-priorytetom-derzhavy-2866-mlrd-hrn-peredbacheno-na-finansuvannia-sfery
Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Державного бюджету України на 2027 рік, в якому освіта і наука залишається одним із пріоритетів розвитку держави.
У документі загальні видатки на освіту і науку становлять 328,5 млрд грн., зокрема 286,6 млрд грн припадає на бюджетні програми МОН. Серед ключових позицій - оплата праці педагогів, шкільне харчування, стипендії, розвиток інфраструктури та закладів освіти. Так, на виплати студентам, курсантам, аспірантам та докторантам передбачено 9,4 млрд грн; на підготовку кадрів закладами фахової передвищої освіти - 7,9 млрд грн; на розвиток науки та інновацій - 24,2 млрд грн, з яких 9,7 млрд грн — за бюджетними програмами МОН для фінансування наукових установ та інших напрямів у сфері управління міністерства. Кошти спрямовуватимуть на пріоритетні наукові дослідження й розробки, наукову діяльність університетів та наукових установ, зокрема програм, пов’язаних з переходом на нову модель фінансування науки за результатами державної атестації, розвитком дослідницької інфраструктури, Національною системою дослідників, проєктною аспірантурою та постдокторантурою.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/proiekt-derzhbiudzhetu-2027-osvita-i-nauka-zalyshaietsia-priorytetom-derzhavy-2866-mlrd-hrn-peredbacheno-na-finansuvannia-sfery
👍1
КОУЧИНГОВИЙ ПІДХІД У ВИЩІЙ ОСВІТІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Фостер «Як викладачі можуть використовувати коучингові підходи для підтримки студентів».
У ній пропонується застосовувати елементи академічного коучингу, щоб допомагати студентам самостійно аналізувати навчальні труднощі, знаходити можливі рішення та формувати власні плани дій. Коучинг доповнює традиційні ролі викладача, наставника й консультанта. На відміну від підходу, за якого академічний працівник одразу пропонує готову відповідь, коучинг передбачає, що студент має необхідні ресурси для розвитку, а завдання викладача - допомогти їх виявити та використати. Йдеться про неупереджений, цілеспрямований та орієнтований на студента підхід до розвитку та досягнення освітніх цілей, який може застосовуватися формально (під час індивідуальних зустрічей або серії консультацій) або неформально (під час навчальних обговорень, супроводу чи рефлексивних бесід). Краще починати з простого запитання: чи може студент самостійно розібратися з проблемою? Якщо так, замість негайної поради варто запропонувати відкриті запитання: «як?», «що?», «де?», «що ще?», - це дасть студентові змогу самому визначити мету, розглянути варіанти рішення й обрати те, яке найкраще відповідає ситуації. Але коучинг не означає відмову викладача від відповідальності, - він змінює спосіб підтримки, але не скасовує потреби в поясненні навчального матеріалу, навчанні та професійному керівництві. Викладачеві важливо уважно слухати, чітко визначати межі взаємодії, не оцінювати відповіді передчасно й залишати час для самостійного обмірковування. Окреме значення має здатність витримувати паузи: мовчання може допомогти студентові сформулювати власну думку, а не підмінити її швидкою відповіддю викладача. Пропонуються моделі рефлексивної практики, зокрема цикл Девіда Колба та обговорення з колегами. Студенти старшого віку можуть спиратися на попередній досвід, бути більш самостійними та краще визначати власні освітні потреби. Тому викладач у такій взаємодії виступає фасилітатором, що створює умови для мислення й вибору, а не джерелом усіх рішень. Разом із тим, є ситуації, в яких коучинг недоречний, наприклад ті, що потребують окремого пояснення та безпосередніх інструкцій.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-academics-can-use-coaching-approaches-support-students
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Фостер «Як викладачі можуть використовувати коучингові підходи для підтримки студентів».
У ній пропонується застосовувати елементи академічного коучингу, щоб допомагати студентам самостійно аналізувати навчальні труднощі, знаходити можливі рішення та формувати власні плани дій. Коучинг доповнює традиційні ролі викладача, наставника й консультанта. На відміну від підходу, за якого академічний працівник одразу пропонує готову відповідь, коучинг передбачає, що студент має необхідні ресурси для розвитку, а завдання викладача - допомогти їх виявити та використати. Йдеться про неупереджений, цілеспрямований та орієнтований на студента підхід до розвитку та досягнення освітніх цілей, який може застосовуватися формально (під час індивідуальних зустрічей або серії консультацій) або неформально (під час навчальних обговорень, супроводу чи рефлексивних бесід). Краще починати з простого запитання: чи може студент самостійно розібратися з проблемою? Якщо так, замість негайної поради варто запропонувати відкриті запитання: «як?», «що?», «де?», «що ще?», - це дасть студентові змогу самому визначити мету, розглянути варіанти рішення й обрати те, яке найкраще відповідає ситуації. Але коучинг не означає відмову викладача від відповідальності, - він змінює спосіб підтримки, але не скасовує потреби в поясненні навчального матеріалу, навчанні та професійному керівництві. Викладачеві важливо уважно слухати, чітко визначати межі взаємодії, не оцінювати відповіді передчасно й залишати час для самостійного обмірковування. Окреме значення має здатність витримувати паузи: мовчання може допомогти студентові сформулювати власну думку, а не підмінити її швидкою відповіддю викладача. Пропонуються моделі рефлексивної практики, зокрема цикл Девіда Колба та обговорення з колегами. Студенти старшого віку можуть спиратися на попередній досвід, бути більш самостійними та краще визначати власні освітні потреби. Тому викладач у такій взаємодії виступає фасилітатором, що створює умови для мислення й вибору, а не джерелом усіх рішень. Разом із тим, є ситуації, в яких коучинг недоречний, наприклад ті, що потребують окремого пояснення та безпосередніх інструкцій.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-academics-can-use-coaching-approaches-support-students
OPEN KNOWLEDGE: WIKIMEDIA & RESEARCH IN THE CEE REGION
9-10 жовтня 2026 року відбудеться наукова вікімедійна конференція «Open Knowledge: Wikimedia & Research in the CEE Region».
Планується обговорити актуальні питання забезпечення якості, повноти та достовірності інформації про проекти Вікімедіа; розвитку освіти та вищої освіти; культурної спадщини; медійних та інформаційних екосистем, дезінформації; створення знань у громадах; технічних інновацій та інструментів; відкритих даних, відкритої інфраструктури та відкритої науки. Зокрема, буде розглядатись розвиток Вікіпедії мовами корінних народів; групи користувачів як цілісні канали курування знань; видимість біографій жінок в історії науки; навчальний досвід на основі Вікіпедії про біосферні заповідники ЮНЕСКО; інструменти розвитку цифрової компетентності (європейські практики та український досвід); колекції з природознавства у глобальному графі знань; переваги й виклики цифрового збереження об’єктів національної історико-культурної пам’яті України за допомогою ініціативи Open GLAM in Ukraine (досвід Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського); інтеграція проектів навколо відкритої бази даних опублікованих музичних записів; українські бібліотеки в проектах Вікімедіа; партнерства GLAM–Wiki та майбутнє відкритих знань; чи можуть фахівці зі штучного інтелекту та вікімедійці знайти спільну мову; Вікі про юридичний ШІ: захист достовірних знань в епоху дезінформації; переосмислення відкритих структурованих даних в епоху ШІ; платформи Вікімедіа та Diamond Open Access. Організатори: Вікімедіа Польща, Вікімедіа Україна, Сілезький університет у Катовицях, CEE Hub.
Детальніше: https://t.me/wikimedia_ua/2810, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeYL1C_ddjWADmPhgSL3iSA6RIR5eXQL5p7p45DaczvQ_adOg/viewform?usp=dialog, https://blog.wikimedia.org.ua/2026/08/05/open-knowledge-wikimedia-research-in-the-cee-region-registration-and-key-speakers/, https://w.wiki/JF8F
9-10 жовтня 2026 року відбудеться наукова вікімедійна конференція «Open Knowledge: Wikimedia & Research in the CEE Region».
Планується обговорити актуальні питання забезпечення якості, повноти та достовірності інформації про проекти Вікімедіа; розвитку освіти та вищої освіти; культурної спадщини; медійних та інформаційних екосистем, дезінформації; створення знань у громадах; технічних інновацій та інструментів; відкритих даних, відкритої інфраструктури та відкритої науки. Зокрема, буде розглядатись розвиток Вікіпедії мовами корінних народів; групи користувачів як цілісні канали курування знань; видимість біографій жінок в історії науки; навчальний досвід на основі Вікіпедії про біосферні заповідники ЮНЕСКО; інструменти розвитку цифрової компетентності (європейські практики та український досвід); колекції з природознавства у глобальному графі знань; переваги й виклики цифрового збереження об’єктів національної історико-культурної пам’яті України за допомогою ініціативи Open GLAM in Ukraine (досвід Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського); інтеграція проектів навколо відкритої бази даних опублікованих музичних записів; українські бібліотеки в проектах Вікімедіа; партнерства GLAM–Wiki та майбутнє відкритих знань; чи можуть фахівці зі штучного інтелекту та вікімедійці знайти спільну мову; Вікі про юридичний ШІ: захист достовірних знань в епоху дезінформації; переосмислення відкритих структурованих даних в епоху ШІ; платформи Вікімедіа та Diamond Open Access. Організатори: Вікімедіа Польща, Вікімедіа Україна, Сілезький університет у Катовицях, CEE Hub.
Детальніше: https://t.me/wikimedia_ua/2810, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeYL1C_ddjWADmPhgSL3iSA6RIR5eXQL5p7p45DaczvQ_adOg/viewform?usp=dialog, https://blog.wikimedia.org.ua/2026/08/05/open-knowledge-wikimedia-research-in-the-cee-region-registration-and-key-speakers/, https://w.wiki/JF8F
ФОРУМ ОЕСР З ПИТАНЬ ЗЕЛЕНОГО ФІНАНСУВАННЯ ТА ІНВЕСТИЦІЙ
7-8 жовтня 2026 року відбудеться Форум ОЕСР з питань зеленого фінансування та інвестицій.
Це щорічний флагманський захід ОЕСР, присвячений зеленому та сталому фінансуванню. Планується обговорити широке коло питань інвестування в енергетичну безпеку, енергопереходу та сталого розвитку у світі, що змінюється. У порядку денному: фінансування електрифікації світової економіки - шлях до тривалої енергетичної безпеки; фінансування зеленого переходу на практиці; масштабування приватних інвестицій у розподілені відновлювані джерела енергії; як міста можуть фінансувати природну інфраструктуру; оцінювання шляхів філантропічної участі в змішаному фінансуванні кліматичних заходів; фінансування природних рішень для підвищення стійкості інфраструктури; актуальні виклики у сфері зеленого фінансування та інвестицій; оцінка кліматичного переходу фінансового сектору на регіональному та національному рівнях; посилення стимулів для інвестицій в адаптацію до зміни клімату; фінансування блакитної економіки (інструменти для державних та приватних інвестицій); як банки розвитку можуть мобілізувати більше приватного капіталу (інституційні важелі для кардинальних змін); пруденційні рамки та інвестиції в чисту енергетику в країнах, що розвиваються. Організатор – ОЕСР.
Детальніше: https://www.oecd-events.org/e/oecd-forum-on-green-finance-and-investment-2026, https://www.oecd-events.org/e/oecd-forum-on-green-finance-and-investment-2026/eventagenda
7-8 жовтня 2026 року відбудеться Форум ОЕСР з питань зеленого фінансування та інвестицій.
Це щорічний флагманський захід ОЕСР, присвячений зеленому та сталому фінансуванню. Планується обговорити широке коло питань інвестування в енергетичну безпеку, енергопереходу та сталого розвитку у світі, що змінюється. У порядку денному: фінансування електрифікації світової економіки - шлях до тривалої енергетичної безпеки; фінансування зеленого переходу на практиці; масштабування приватних інвестицій у розподілені відновлювані джерела енергії; як міста можуть фінансувати природну інфраструктуру; оцінювання шляхів філантропічної участі в змішаному фінансуванні кліматичних заходів; фінансування природних рішень для підвищення стійкості інфраструктури; актуальні виклики у сфері зеленого фінансування та інвестицій; оцінка кліматичного переходу фінансового сектору на регіональному та національному рівнях; посилення стимулів для інвестицій в адаптацію до зміни клімату; фінансування блакитної економіки (інструменти для державних та приватних інвестицій); як банки розвитку можуть мобілізувати більше приватного капіталу (інституційні важелі для кардинальних змін); пруденційні рамки та інвестиції в чисту енергетику в країнах, що розвиваються. Організатор – ОЕСР.
Детальніше: https://www.oecd-events.org/e/oecd-forum-on-green-finance-and-investment-2026, https://www.oecd-events.org/e/oecd-forum-on-green-finance-and-investment-2026/eventagenda
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№61 Київський національний університет будівництва і архітектури
Шлях доступу: https://repositary.knuba.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-11-25
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 9511 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№61 Київський національний університет будівництва і архітектури
Шлях доступу: https://repositary.knuba.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-11-25
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 9511 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ТАЛАНТИ, МОБІЛЬНІСТЬ ТА УМОВИ ПРАЦІ У СФЕРІ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ключові показники щодо талантів, мобільності та умов праці в дослідженнях та інноваціях» з серії «Обсерваторія кар'єри в галузі досліджень та інновацій».
Документ містить вичерпний огляд кар'єр у сфері досліджень та інновацій, побудований на матеріалах Обсерваторії кар'єр у сфері досліджень та інновацій. Експерти дослідили попит, пропозицію, мобільність та результативність праці дослідників. Кожен науковий прорив і кожна нова технологія починається з людей, дослідницька та інноваційна робоча сила лежить в основі найбільших амбіцій країн щодо економічного процвітання та добробуту суспільства. Однак дані про цю робочу силу вже давно є розрізненими й неповними. Результати цього дослідження будуть корисними для політиків, а також установ, які фінансують дослідження, наймають та навчають дослідницький та інноваційний персонал, а також для тих, хто працює або розглядає можливість роботи в цій сфері.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/research-and-innovation-careers-observatory-2026_138ed294-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/research-and-innovation-careers-observatory-2026_92f76142/138ed294-en.pdf, https://doi.org/10.1787/138ed294-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ключові показники щодо талантів, мобільності та умов праці в дослідженнях та інноваціях» з серії «Обсерваторія кар'єри в галузі досліджень та інновацій».
Документ містить вичерпний огляд кар'єр у сфері досліджень та інновацій, побудований на матеріалах Обсерваторії кар'єр у сфері досліджень та інновацій. Експерти дослідили попит, пропозицію, мобільність та результативність праці дослідників. Кожен науковий прорив і кожна нова технологія починається з людей, дослідницька та інноваційна робоча сила лежить в основі найбільших амбіцій країн щодо економічного процвітання та добробуту суспільства. Однак дані про цю робочу силу вже давно є розрізненими й неповними. Результати цього дослідження будуть корисними для політиків, а також установ, які фінансують дослідження, наймають та навчають дослідницький та інноваційний персонал, а також для тих, хто працює або розглядає можливість роботи в цій сфері.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/research-and-innovation-careers-observatory-2026_138ed294-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/research-and-innovation-careers-observatory-2026_92f76142/138ed294-en.pdf, https://doi.org/10.1787/138ed294-en
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про внесення змін до деяких постанов з питань забезпечення академічної доброчесності як передумови якісної підготовки та атестації науково-педагогічних і наукових кадрів.Відповідна постанова від 17 вересня 2026 р. № 1146 опублікована на урядовому порталі. Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-pryviv-u-vidpovidnist-vymohy-normatyvnoi-bazy-shchodo-akademichnoi-dobrochesnosti-iz-novym-zakonodavstvom
ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ТА УРОКИ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО
22 вересня 2026 року в рамках освітньої програми Академії КМЕФ відбудеться чергова лекція «Повоєнне економічне відновлення: історичний досвід та уроки для майбутнього».
Планується обговорити, як саме економіки відновлюються після масштабних потрясінь (зокрема - військових конфліктів); які форми міжнародної допомоги є найбільш ефективними для відбудови та довгострокового економічного відновлення; які управлінські практики та інструменти трансферу технологій можуть сприяти економічному відновленню та сталому зростанню. Організатор - Ukraine Global Faculty.
Детальніше: https://t.me/UkraineGlobalFaculty/979
22 вересня 2026 року в рамках освітньої програми Академії КМЕФ відбудеться чергова лекція «Повоєнне економічне відновлення: історичний досвід та уроки для майбутнього».
Планується обговорити, як саме економіки відновлюються після масштабних потрясінь (зокрема - військових конфліктів); які форми міжнародної допомоги є найбільш ефективними для відбудови та довгострокового економічного відновлення; які управлінські практики та інструменти трансферу технологій можуть сприяти економічному відновленню та сталому зростанню. Організатор - Ukraine Global Faculty.
Детальніше: https://t.me/UkraineGlobalFaculty/979
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№62 Одеський державний університет внутрішніх справ
Шлях доступу: https://dspace.oduvs.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-11-29
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№62 Одеський державний університет внутрішніх справ
Шлях доступу: https://dspace.oduvs.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-11-29
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ГЛОБАЛЬНІ ЛАНЦЮГИ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ
У блозі ОЕСР опублікований матеріал «Глобальні ланцюги створення вартості: чому міжнародне виробництво розвивається, а не фрагментується».
Наголошується, що завдяки актуальним даним ОЕСР можна судити про чинники стійкості ланцюгів поставок, реакцію різних секторів на численні ризики та роль послуг у зростанні світової торгівлі. Продукти та послуги, якими люди користуються щодня, дуже рідко походять з одного місця. Виробництво й постачання товарів залежить від різних, але пов'язаних систем, які задіяні на різних етапах створення вартості, а також від міжнародних інвестиції та транскордонних послуг. Геополітична напруженість і зростання торговельних обмежень виявили вузькі місця в глобальних ланцюгах поставок, збільшили витрати та змусили фірми переглянути способи фізичного переміщення товарів. Публікувались прогнози широкомасштабної економічної фрагментації та деглобалізації, однак вони все ще не справдились. Фірми реорганізують свої логістичні ланцюги поставок для управління ризиками, диверсифікують постачальників, підвищують стійкість ланцюгів поставок й змінюють локалізацію певних фізичних видів діяльності. Галузі адаптуються, але не відмовляються від участі у світовій торгівлі. Фармацевтика стала більш міжнародно інтегрованою з 2011 року, що відображає залежність сектору від високоспеціалізованих ресурсів. Автомобільний транспорт зменшив залежність від імпортних іноземних ресурсів. Експерти фіксують стратегічне коригування фізичних ланцюгів поставок для зниження ризику дефіциту компонентів. Дані ОЕСР показують, що 49 з 80 економік збільшили частку іноземних ресурсів у своєму експорті між 2011 і 2024 роками. Однак картина стає більш неоднозначною, якщо розглянути роль країн як постачальників ресурсів, що зрештою потрапляють до складу експорту інших країн: деякі економіки розширюють цю роль у виробництві, тоді як інші - скорочують. Виробництво і продаж товарів дедалі більше залежить від програмного забезпечення, фінансів, дизайну та логістики, а не лише від заводів і доставки. Між 2011 і 2023 роками торгівля послугами зростала швидше, ніж торгівля товарами. Комерційна присутність за кордоном залишається важливим способом надання цих послуг на міжнародному рівні. Фірма може скоротити свій фізичний ланцюг поставок, одночасно розширюючи свій глобальний ланцюг створення вартості, залучаючи програмне забезпечення та фінансові послуги з-за кордону. В основі цієї системи лежать багатонаціональні підприємства, на які припадає більше половини світового експорту, якщо враховувати експорт їхніх іноземних філій. Отже, глобальні ланцюги створення вартості не фрагментуються, а еволюціонують у більш складні, сервісно-орієнтовані системи. Світова економіка залишається тісно пов'язаною, навіть попри те, що форма цих зв'язків продовжує змінюватися.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/07/global-value-chains-why-international-production-is-evolving-not-fragmenting.html, https://oecd.org/content/oecd/en/data/datasets/global-value-chain-data-across-trade-multinationals-and-services.html
У блозі ОЕСР опублікований матеріал «Глобальні ланцюги створення вартості: чому міжнародне виробництво розвивається, а не фрагментується».
Наголошується, що завдяки актуальним даним ОЕСР можна судити про чинники стійкості ланцюгів поставок, реакцію різних секторів на численні ризики та роль послуг у зростанні світової торгівлі. Продукти та послуги, якими люди користуються щодня, дуже рідко походять з одного місця. Виробництво й постачання товарів залежить від різних, але пов'язаних систем, які задіяні на різних етапах створення вартості, а також від міжнародних інвестиції та транскордонних послуг. Геополітична напруженість і зростання торговельних обмежень виявили вузькі місця в глобальних ланцюгах поставок, збільшили витрати та змусили фірми переглянути способи фізичного переміщення товарів. Публікувались прогнози широкомасштабної економічної фрагментації та деглобалізації, однак вони все ще не справдились. Фірми реорганізують свої логістичні ланцюги поставок для управління ризиками, диверсифікують постачальників, підвищують стійкість ланцюгів поставок й змінюють локалізацію певних фізичних видів діяльності. Галузі адаптуються, але не відмовляються від участі у світовій торгівлі. Фармацевтика стала більш міжнародно інтегрованою з 2011 року, що відображає залежність сектору від високоспеціалізованих ресурсів. Автомобільний транспорт зменшив залежність від імпортних іноземних ресурсів. Експерти фіксують стратегічне коригування фізичних ланцюгів поставок для зниження ризику дефіциту компонентів. Дані ОЕСР показують, що 49 з 80 економік збільшили частку іноземних ресурсів у своєму експорті між 2011 і 2024 роками. Однак картина стає більш неоднозначною, якщо розглянути роль країн як постачальників ресурсів, що зрештою потрапляють до складу експорту інших країн: деякі економіки розширюють цю роль у виробництві, тоді як інші - скорочують. Виробництво і продаж товарів дедалі більше залежить від програмного забезпечення, фінансів, дизайну та логістики, а не лише від заводів і доставки. Між 2011 і 2023 роками торгівля послугами зростала швидше, ніж торгівля товарами. Комерційна присутність за кордоном залишається важливим способом надання цих послуг на міжнародному рівні. Фірма може скоротити свій фізичний ланцюг поставок, одночасно розширюючи свій глобальний ланцюг створення вартості, залучаючи програмне забезпечення та фінансові послуги з-за кордону. В основі цієї системи лежать багатонаціональні підприємства, на які припадає більше половини світового експорту, якщо враховувати експорт їхніх іноземних філій. Отже, глобальні ланцюги створення вартості не фрагментуються, а еволюціонують у більш складні, сервісно-орієнтовані системи. Світова економіка залишається тісно пов'язаною, навіть попри те, що форма цих зв'язків продовжує змінюватися.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/07/global-value-chains-why-international-production-is-evolving-not-fragmenting.html, https://oecd.org/content/oecd/en/data/datasets/global-value-chain-data-across-trade-multinationals-and-services.html