ГЛОБАЛЬНИЙ ФОРУМ ОЕСР З ПИТАНЬ ЗМІЦНЕННЯ ДОВІРИ ТА ДЕМОКРАТІЇ
12–13 жовтня 2026 року у змішаному форматі відбудеться Глобальний форум ОЕСР з питань зміцнення довіри та демократії «Стійкі демократії у світі, що швидко змінюється».
Він стане міжнародною площадкою для обговорення того, як саме уряди можуть покращити виконання своїх завдань, зміцнити довіру та побудувати більш стійкі демократії. Планується презентувати результати опитування ОЕСР щодо довіри до національних урядів, які показують низький рівень довіри та його чинники, переважно пов’язані з відчуттям громадянами дефіциту права голосу у процесі прийняття рішень, а також відсутністю відчутних позитивних результатів діяльності влади. Учасники обговорять, як покращити імідж державних установ, продемонструвати їхню здатність ефективно взаємодіяти з людьми, швидко адаптуватися до нових реалій та найкраще виконувати завдання, зберігаючи необхідні темпи і масштаби. Будуть представлені передові практики зі зміцнення демократичної стійкості, включаючи інноваційні способи залучення громадян до кращої розробки політики та реформ, спрощення урядових процесів та підвищення проактивності урядів і стійкості суспільств. Зокрема, розглядатимуться: стосунки між владою та громадянами; як зробити уряд проактивним та підготовленим до цифрового світу; можливості та ризики використання урядовими інституціями агентного ШІ у великих масштабах; які зміни потрібні для ефективних публічних комунікацій; як поєднати голоси громадян зі змістовними діями уряду; як залучити людей до формування державних послуг; яким чином можна зміцнювати демократичну стійкість суспільств. Організатор – Організація економічного співробітництва та розвитку.
Детальніше: https://www.oecd-events.org/e/global-forum-on-democracy/en, https://www.oecd-events.org/e/global-forum-on-democracy/en/registration/registration
12–13 жовтня 2026 року у змішаному форматі відбудеться Глобальний форум ОЕСР з питань зміцнення довіри та демократії «Стійкі демократії у світі, що швидко змінюється».
Він стане міжнародною площадкою для обговорення того, як саме уряди можуть покращити виконання своїх завдань, зміцнити довіру та побудувати більш стійкі демократії. Планується презентувати результати опитування ОЕСР щодо довіри до національних урядів, які показують низький рівень довіри та його чинники, переважно пов’язані з відчуттям громадянами дефіциту права голосу у процесі прийняття рішень, а також відсутністю відчутних позитивних результатів діяльності влади. Учасники обговорять, як покращити імідж державних установ, продемонструвати їхню здатність ефективно взаємодіяти з людьми, швидко адаптуватися до нових реалій та найкраще виконувати завдання, зберігаючи необхідні темпи і масштаби. Будуть представлені передові практики зі зміцнення демократичної стійкості, включаючи інноваційні способи залучення громадян до кращої розробки політики та реформ, спрощення урядових процесів та підвищення проактивності урядів і стійкості суспільств. Зокрема, розглядатимуться: стосунки між владою та громадянами; як зробити уряд проактивним та підготовленим до цифрового світу; можливості та ризики використання урядовими інституціями агентного ШІ у великих масштабах; які зміни потрібні для ефективних публічних комунікацій; як поєднати голоси громадян зі змістовними діями уряду; як залучити людей до формування державних послуг; яким чином можна зміцнювати демократичну стійкість суспільств. Організатор – Організація економічного співробітництва та розвитку.
Детальніше: https://www.oecd-events.org/e/global-forum-on-democracy/en, https://www.oecd-events.org/e/global-forum-on-democracy/en/registration/registration
ВІД НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДО РЕАЛЬНИХ ЗМІН
24 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Від наукових результатів до реальних змін: як продемонструвати вплив досліджень».
Під час заходу планується обговорити, яке значення у сучасному науковому світі має демонстрація впливу досліджень, які вимоги висувають наукові установи, грантодавці та політики щодо належних доказів валоризації та як саме наукові дослідження сприяють розвитку суспільства, інновацій і реалізації глобальних пріоритетів; наукову досконалість, уособлену високоцитованими вченими та найрезультативнішими публікаціями; як нові дані та показники дають змогу науковцям та установам демонструвати свій вплив через звичайне цитування, цитування в патентах та нормативних документах; як прослідкувати зв’язок наукових результатів з інноваціями та процесом прийняття управлінських рішень; як перейти від оцінювання наукового впливу до демонстрації вимірюваного суспільного та економічного ефекту досліджень. Організатор – Clarivate.
Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_wOUgc5FOQQOldmr7_1RGxQ
24 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Від наукових результатів до реальних змін: як продемонструвати вплив досліджень».
Під час заходу планується обговорити, яке значення у сучасному науковому світі має демонстрація впливу досліджень, які вимоги висувають наукові установи, грантодавці та політики щодо належних доказів валоризації та як саме наукові дослідження сприяють розвитку суспільства, інновацій і реалізації глобальних пріоритетів; наукову досконалість, уособлену високоцитованими вченими та найрезультативнішими публікаціями; як нові дані та показники дають змогу науковцям та установам демонструвати свій вплив через звичайне цитування, цитування в патентах та нормативних документах; як прослідкувати зв’язок наукових результатів з інноваціями та процесом прийняття управлінських рішень; як перейти від оцінювання наукового впливу до демонстрації вимірюваного суспільного та економічного ефекту досліджень. Організатор – Clarivate.
Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_wOUgc5FOQQOldmr7_1RGxQ
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№51 Міжнародний науковий журнал «Military Science»
Шлях доступу: https://themilitaryscience.com/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-17
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№51 Міжнародний науковий журнал «Military Science»
Шлях доступу: https://themilitaryscience.com/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-17
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
РОЗШИРЮЄМО ГОРИЗОНТИ. ПРОПОНУЙТЕ ВЛАСНІ ІДЕЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ НРАТ ДЛЯ АНАЛІТИЧНОЇ ОСВІТИ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів у новій рубриці «НРАТ для аналітичної освіти» оприлюднені дев’ять коротких матеріалів щодо того, як можна використовувати ресурси і сервіси Нацрепозитарію в освітньому процесі.
Йдеться про цінність аналітичної освіти та її складові; пояснюється, чому НРАТ добре підходить для цього завдяки масштабній базі академічних текстів, багатим метаданим і супутнім сервісам відкритої науки; розкривається, як можна застосовувати ці можливості на практиці. Творчий підхід наукових та науково-педагогічних працівників до побудови освітніх завдань дозволить віднайти інші можливості розкриття потенціалу Національного репозитарію академічних текстів як цінного ресурсу для навчання. Це важливо в контексті аналітичної освіти, яка дозволяє підготувати людину, що вміє самостійно мислити, здатна працювати зі складною інформацією, приймає рішення не інтуїтивно, а на основі відповідної аргументації, розуміє контекст і наслідки рішень, здатна навчатися й переучуватися в умовах світу, що швидко змінюється. Пропонуємо науковим і науково-педагогічним працівникам долучитись до цієї роботи та презентувати науковій спільноті власні ідеї, конкретні навчальні завдання, апробовані під час освітнього процесу та поширювати успішні практики залучення ресурсів і сервісів НРАТ для розвитку аналітичної освіти.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/inshi-mozhlyvosti/
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів у новій рубриці «НРАТ для аналітичної освіти» оприлюднені дев’ять коротких матеріалів щодо того, як можна використовувати ресурси і сервіси Нацрепозитарію в освітньому процесі.
Йдеться про цінність аналітичної освіти та її складові; пояснюється, чому НРАТ добре підходить для цього завдяки масштабній базі академічних текстів, багатим метаданим і супутнім сервісам відкритої науки; розкривається, як можна застосовувати ці можливості на практиці. Творчий підхід наукових та науково-педагогічних працівників до побудови освітніх завдань дозволить віднайти інші можливості розкриття потенціалу Національного репозитарію академічних текстів як цінного ресурсу для навчання. Це важливо в контексті аналітичної освіти, яка дозволяє підготувати людину, що вміє самостійно мислити, здатна працювати зі складною інформацією, приймає рішення не інтуїтивно, а на основі відповідної аргументації, розуміє контекст і наслідки рішень, здатна навчатися й переучуватися в умовах світу, що швидко змінюється. Пропонуємо науковим і науково-педагогічним працівникам долучитись до цієї роботи та презентувати науковій спільноті власні ідеї, конкретні навчальні завдання, апробовані під час освітнього процесу та поширювати успішні практики залучення ресурсів і сервісів НРАТ для розвитку аналітичної освіти.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/inshi-mozhlyvosti/
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№52 Національний університет "Острозька академія" МОН України
Шлях доступу: https://eprints.oa.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-20
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 7971 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№52 Національний університет "Острозька академія" МОН України
Шлях доступу: https://eprints.oa.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-20
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 7971 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
МОН ПРОПОНУЄ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТРЕТЬОГО РІВНЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ДИЗАЙН»
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності В2 «Дизайн» галузі знань В «Культура, мистецтво та гуманітарні науки».
Проєкт стандарту розроблено науково-методичною підкомісією МОН на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Документ встановлює рамкові вимоги до освітніх програм, визначаює вимоги до компетентностей здобувачів. Його дія поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Зауваження та пропозиції можна подати до 17 вересня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-tretoho-osvitno-naukovoho-rivnia-zi-spetsialnosti-v2-dyzain, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/09/03/v2-df.docx
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності В2 «Дизайн» галузі знань В «Культура, мистецтво та гуманітарні науки».
Проєкт стандарту розроблено науково-методичною підкомісією МОН на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Документ встановлює рамкові вимоги до освітніх програм, визначаює вимоги до компетентностей здобувачів. Його дія поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Зауваження та пропозиції можна подати до 17 вересня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-tretoho-osvitno-naukovoho-rivnia-zi-spetsialnosti-v2-dyzain, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/09/03/v2-df.docx
МОН ПРОПОНУЄ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ФОРМУЛУ РОЗПОДІЛУ ОБСЯГУ ВИДАТКІВ ДЕРЖБЮДЖЕТУ НА ФАХОВУ ПЕРЕДВИЩУ ОСВІТУ
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт урядової постанови «Про затвердження формули розподілу обсягу видатків державного бюджету на фахову передвищу освіту між закладами фахової передвищої освіти на основі показників їх освітньої діяльності».
Документ розроблено на виконання пункту 7 частини першої статті 12 Закону України «Про фахову передвищу освіту» з метою врегулювання порядку формування і розподілу коштів державного бюджету для фінансування здобуття фахової передвищої освіти. Проєкт покликаний забезпечити прозорий та об’єктивний механізм розподілу між закладами фахової передвищої освіти державної форми власності, що належать до сфери управління МОН, видатків за бюджетною програмою КПКВК ДБ 2201420 «Підготовка кадрів закладами фахової передвищої освіти». Зауваження та пропозиції можна подати до 17 вересня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-postanovy-kmu-pro-zatverdzhennia-formuly-rozpodilu-obsiahu-vydatkiv-derzhavnoho-biudzhetu-na-fakhovu-peredvyshchu-osvitu, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/09/03/formula-zfpo-projekt-22.docx
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт урядової постанови «Про затвердження формули розподілу обсягу видатків державного бюджету на фахову передвищу освіту між закладами фахової передвищої освіти на основі показників їх освітньої діяльності».
Документ розроблено на виконання пункту 7 частини першої статті 12 Закону України «Про фахову передвищу освіту» з метою врегулювання порядку формування і розподілу коштів державного бюджету для фінансування здобуття фахової передвищої освіти. Проєкт покликаний забезпечити прозорий та об’єктивний механізм розподілу між закладами фахової передвищої освіти державної форми власності, що належать до сфери управління МОН, видатків за бюджетною програмою КПКВК ДБ 2201420 «Підготовка кадрів закладами фахової передвищої освіти». Зауваження та пропозиції можна подати до 17 вересня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-postanovy-kmu-pro-zatverdzhennia-formuly-rozpodilu-obsiahu-vydatkiv-derzhavnoho-biudzhetu-na-fakhovu-peredvyshchu-osvitu, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/09/03/formula-zfpo-projekt-22.docx
В ЕПОХУ ГШІ ЛЕКЦІЇ ПОВИННІ ЗМІНИТИСЯ: ВІД ПЕРЕДАВАННЯ ЗНАНЬ ДО ОСМИСЛЕНОЇ КРИТИЧНОЇ РОБОТИ З НИМИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дебри Пейдж «Не можна просто читати студентам лекції, як раніше».
У ній вона розмірковує, як генеративний ШІ змінює роль університетської лекції та пропонує чотири практичні зміни, які допомагають перенести акцент із простого передавання інформації на її осмислення, застосування й оцінювання. Онлайн-журнали та відеозаписи занять зробили пояснення викладачів доступними поза аудиторією, а генеративний ШІ істотно посилив цю тенденцію, надаючи студентам можливість за лічені секунди отримувати пояснення, приклади, порівняння теорій й спрощені версії відповідей. У 2026 році 95% студентів бакалаврату у Великій Британії повідомили про використання ШІ щонайменше в один зі способів, а 94% — про використання генеративного ШІ під час виконання оцінюваних робіт. Ці кардинальні зміни не роблять викладача непотрібним, а лише послаблюють значення лекції як способу одностороннього передавання змісту. Експертне пояснення, інтелектуальна розповідь і демонстрація способу мислення в певній дисципліні залишаються важливими. Водночас аудиторне заняття має давати студентам можливість застосовувати знання, перевіряти твердження, будувати аргументи й бачити альтернативи. Проблемою наразі є не сама лекція, а ситуація, коли годину говоріння викладача сприймають як доказ того, що навчання відбулося. Першу зміну автор пропонує починати з мислення, а не зі слайдів. Замість запитання «який матеріал потрібно охопити?» варто визначити, що студент має вміти робити із засвоєними знаннями: розрізняти кореляцію та причинність, обирати відповідний метод аналізу, оцінювати відповідь ШІ або застосовувати теорію до нового випадку. Це змінює заняття: інформаційний матеріал залишається важливим, але його добір і послідовність підпорядковуються подальшому застосуванню та критичному оцінюванню. Другий підхід — переривати безперервне слухання завданнями на відтворення та застосування знань. Після пояснення можна запропонувати коротке запитання, дати час сформулювати відповідь, обговорити її з іншою людиною або перевірити певний аргумент. Автор посилається на масштабний метааналіз навчання студентів STEM, який показав переваги активного навчання порівняно з традиційними лекціями, зокрема - щодо результатів навчання та зниження частки невдалого складання курсів. Третя зміна стосується участі студентів. Активне навчання не повинно перетворюватися на обов'язковий публічний виступ кожного: тривожність, обмеження мовного середовища та особисті уподобання студентів можуть впливати на їхню готовність говорити перед великою аудиторією. Тому поряд із обговоренням на парах можна використовувати анонімні опитування, письмові відповіді або короткі підсумкові завдання. Важливо не те, наскільки публічною є участь, а чи допомагає вона перевіряти ідеї та виходити за межі першої правдоподібної відповіді, яку пропонує ШІ. Четвертий напрям — навчати не лише правильних відповідей, а й судження. ГШІ може створювати вигадані посилання, спрощувати наукові розбіжності та подавати слабкі твердження з переконливою впевненістю. Тому викладачеві варто показувати студентам, як перевіряти докази, виявляти припущення, знаходити пропущені аргументи й зіставляти висновки з наявними даними. Наприклад, на занятті можна разом аналізувати відповідь ШІ, порівнювати два варіанти відповіді або простежувати твердження до його джерела. Це не означає, що потрібно перетворювати кожну лекцію на набір розважальних активностей. Студентам і надалі потрібні тривалі пояснення, складні аргументи та професійне керівництво. Головна зміна полягає в іншому: якщо спільна присутність викладача й студентів не дає нічого понад те, що можна отримати зі слайдів, запису або короткого резюме, така форма навчання втрачає свою перевагу. ГШІ не знищує університетське викладання, а більш виразно продемонстрував різницю між передаванням інформації та освітою: інформацію тепер можна отримати майже будь-де, тоді як університет має допомагати студентам навчитися…
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дебри Пейдж «Не можна просто читати студентам лекції, як раніше».
У ній вона розмірковує, як генеративний ШІ змінює роль університетської лекції та пропонує чотири практичні зміни, які допомагають перенести акцент із простого передавання інформації на її осмислення, застосування й оцінювання. Онлайн-журнали та відеозаписи занять зробили пояснення викладачів доступними поза аудиторією, а генеративний ШІ істотно посилив цю тенденцію, надаючи студентам можливість за лічені секунди отримувати пояснення, приклади, порівняння теорій й спрощені версії відповідей. У 2026 році 95% студентів бакалаврату у Великій Британії повідомили про використання ШІ щонайменше в один зі способів, а 94% — про використання генеративного ШІ під час виконання оцінюваних робіт. Ці кардинальні зміни не роблять викладача непотрібним, а лише послаблюють значення лекції як способу одностороннього передавання змісту. Експертне пояснення, інтелектуальна розповідь і демонстрація способу мислення в певній дисципліні залишаються важливими. Водночас аудиторне заняття має давати студентам можливість застосовувати знання, перевіряти твердження, будувати аргументи й бачити альтернативи. Проблемою наразі є не сама лекція, а ситуація, коли годину говоріння викладача сприймають як доказ того, що навчання відбулося. Першу зміну автор пропонує починати з мислення, а не зі слайдів. Замість запитання «який матеріал потрібно охопити?» варто визначити, що студент має вміти робити із засвоєними знаннями: розрізняти кореляцію та причинність, обирати відповідний метод аналізу, оцінювати відповідь ШІ або застосовувати теорію до нового випадку. Це змінює заняття: інформаційний матеріал залишається важливим, але його добір і послідовність підпорядковуються подальшому застосуванню та критичному оцінюванню. Другий підхід — переривати безперервне слухання завданнями на відтворення та застосування знань. Після пояснення можна запропонувати коротке запитання, дати час сформулювати відповідь, обговорити її з іншою людиною або перевірити певний аргумент. Автор посилається на масштабний метааналіз навчання студентів STEM, який показав переваги активного навчання порівняно з традиційними лекціями, зокрема - щодо результатів навчання та зниження частки невдалого складання курсів. Третя зміна стосується участі студентів. Активне навчання не повинно перетворюватися на обов'язковий публічний виступ кожного: тривожність, обмеження мовного середовища та особисті уподобання студентів можуть впливати на їхню готовність говорити перед великою аудиторією. Тому поряд із обговоренням на парах можна використовувати анонімні опитування, письмові відповіді або короткі підсумкові завдання. Важливо не те, наскільки публічною є участь, а чи допомагає вона перевіряти ідеї та виходити за межі першої правдоподібної відповіді, яку пропонує ШІ. Четвертий напрям — навчати не лише правильних відповідей, а й судження. ГШІ може створювати вигадані посилання, спрощувати наукові розбіжності та подавати слабкі твердження з переконливою впевненістю. Тому викладачеві варто показувати студентам, як перевіряти докази, виявляти припущення, знаходити пропущені аргументи й зіставляти висновки з наявними даними. Наприклад, на занятті можна разом аналізувати відповідь ШІ, порівнювати два варіанти відповіді або простежувати твердження до його джерела. Це не означає, що потрібно перетворювати кожну лекцію на набір розважальних активностей. Студентам і надалі потрібні тривалі пояснення, складні аргументи та професійне керівництво. Головна зміна полягає в іншому: якщо спільна присутність викладача й студентів не дає нічого понад те, що можна отримати зі слайдів, запису або короткого резюме, така форма навчання втрачає свою перевагу. ГШІ не знищує університетське викладання, а більш виразно продемонстрував різницю між передаванням інформації та освітою: інформацію тепер можна отримати майже будь-де, тоді як університет має допомагати студентам навчитися…
РОЗКРИВАЄМО ПОТЕНЦІАЛ ВІДКРИТОЇ НАУКИ
22 жовтня 2026 року відбудеться вебінар «Разом розкриваємо потенціал відкритої науки».
Під час заходу планується обговорити, як відкрита наука змінює підходи до проведення, поширення та оцінювання наукових досліджень, як вона забезпечує більшу прозорість, розвиває співпрацю та сприяє соціальному впливу науки. Будуть розглядатись ключові принципи відкритої науки та відкритого доступу, сучасні тенденції в науковій комунікації, можливості та виклики, що постали перед дослідниками, науковими установами та політиками, надійні інструменти аналізу наукової інформації та пошуку високоякісного контенту, відстеження впливу досліджень, виявлення можливостей для співпраці, вимірювання видимості, співпраці та впливу досліджень, забезпечення підтримки інституційних стратегій відкритої науки. Організатор – Clarivate.
Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_7dqPkufBTny_l2C8Lf5Lsw
22 жовтня 2026 року відбудеться вебінар «Разом розкриваємо потенціал відкритої науки».
Під час заходу планується обговорити, як відкрита наука змінює підходи до проведення, поширення та оцінювання наукових досліджень, як вона забезпечує більшу прозорість, розвиває співпрацю та сприяє соціальному впливу науки. Будуть розглядатись ключові принципи відкритої науки та відкритого доступу, сучасні тенденції в науковій комунікації, можливості та виклики, що постали перед дослідниками, науковими установами та політиками, надійні інструменти аналізу наукової інформації та пошуку високоякісного контенту, відстеження впливу досліджень, виявлення можливостей для співпраці, вимірювання видимості, співпраці та впливу досліджень, забезпечення підтримки інституційних стратегій відкритої науки. Організатор – Clarivate.
Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_7dqPkufBTny_l2C8Lf5Lsw
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№53 Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
Шлях доступу: http://www.repository.hneu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-21
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 6269 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№53 Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
Шлях доступу: http://www.repository.hneu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-21
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 6269 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ХТО КОНТРОЛЮЄ ПУБЛІКАЦІЇ У НАЙПРЕСТИЖНІШИХ НАУКОВИХ ЖУРНАЛАХ?
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Захоплення елітними журналами викликає занепокоєння щодо редакторського контролю».
У ній йдеться про дослідження, яке виявило значну концентрацію авторських і редакторських зв’язків у двох провідних бізнес-журналах та поширеність потенційних конфліктів інтересів. Віталі Міндел і Раффаеле Чіріелло проаналізували 1585 статей, опублікованих у 2010–2024 роках у двох журналах, що належать до списку Financial Times-50 /FT50. Встановлено, що майже половина публікацій (788 статей) належать 54 дослідникам. Аналіз 946 зв’язків між авторами та редакторами показав, що майже 50% з них містили щонайменше один визначений конфлікт інтересів, ще 12% могли бути конфліктними. Найпоширеніший випадок - взаємна участь у прийнятті публікацій: один науковець як редактор ухвалював роботу іншого, а згодом той міг опинитися в аналогічній ролі щодо його публікації. Виявлена виразна однорідність групи: 90% мали докторські ступені, здобуті в університетах Північної Америки, а 95% були чоловіками. Автори дослідження уточнюють, що демографічна концентрація не доводить неправомірності редакторських рішень, а йдеться передусім про ризик того, що щільні професійні мережі та концентрація редакторських повноважень можуть створювати переваги для обмеженого кола дослідників. Особливого значення проблема набуває в бізнес-школах, де публікації в журналах FT50 можуть істотно впливати на працевлаштування, кар’єрне просування, статус і винагороду науковців. Автори дослідження виявили значно нижчу поширеність конфліктів інтересів у журналі тієї самої галузі, який не входить до FT50. На їхню думку, це може свідчити про зв’язок між масштабом проблеми, силою стимулів до публікацій у престижних виданнях та рівнем нагляду за редакційними процедурами. На думку Раффаеле Чіріелло, вирішення проблеми потребує більшої прозорості редакційних рішень, обов’язкового усунення редакторів від розгляду робіт за наявності конфлікту інтересів, відкриття інформації про осіб, які ухвалюють редакційні рішення, та посилення контролю за дотриманням відповідних правил.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/elite-capture-top-journals-prompts-gatekeeping-concerns
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Захоплення елітними журналами викликає занепокоєння щодо редакторського контролю».
У ній йдеться про дослідження, яке виявило значну концентрацію авторських і редакторських зв’язків у двох провідних бізнес-журналах та поширеність потенційних конфліктів інтересів. Віталі Міндел і Раффаеле Чіріелло проаналізували 1585 статей, опублікованих у 2010–2024 роках у двох журналах, що належать до списку Financial Times-50 /FT50. Встановлено, що майже половина публікацій (788 статей) належать 54 дослідникам. Аналіз 946 зв’язків між авторами та редакторами показав, що майже 50% з них містили щонайменше один визначений конфлікт інтересів, ще 12% могли бути конфліктними. Найпоширеніший випадок - взаємна участь у прийнятті публікацій: один науковець як редактор ухвалював роботу іншого, а згодом той міг опинитися в аналогічній ролі щодо його публікації. Виявлена виразна однорідність групи: 90% мали докторські ступені, здобуті в університетах Північної Америки, а 95% були чоловіками. Автори дослідження уточнюють, що демографічна концентрація не доводить неправомірності редакторських рішень, а йдеться передусім про ризик того, що щільні професійні мережі та концентрація редакторських повноважень можуть створювати переваги для обмеженого кола дослідників. Особливого значення проблема набуває в бізнес-школах, де публікації в журналах FT50 можуть істотно впливати на працевлаштування, кар’єрне просування, статус і винагороду науковців. Автори дослідження виявили значно нижчу поширеність конфліктів інтересів у журналі тієї самої галузі, який не входить до FT50. На їхню думку, це може свідчити про зв’язок між масштабом проблеми, силою стимулів до публікацій у престижних виданнях та рівнем нагляду за редакційними процедурами. На думку Раффаеле Чіріелло, вирішення проблеми потребує більшої прозорості редакційних рішень, обов’язкового усунення редакторів від розгляду робіт за наявності конфлікту інтересів, відкриття інформації про осіб, які ухвалюють редакційні рішення, та посилення контролю за дотриманням відповідних правил.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/elite-capture-top-journals-prompts-gatekeeping-concerns