ТИЖДЕНЬ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ 2026: ЦІНА ЗНАНЬ
19 – 25 жовтня 2026 року відбудеться Міжнародний тиждень відкритого доступу «Ціна знань». Захід стане масштабною площадкою для обговорення актуальних питань створення й поширення знань задля спільного блага в умовах постійного зростання відповідних витрат.
Наразі відбувається зростання консолідації та комерційного контролю над усіма аспектами знань і нам необхідно замислитись над фінансовими, людськими та екологічними витратами на створення, обмін та підтримку знань. Учасники тижня обговорюватимуть нагальні питання відкритого доступу, а саме: яка цінність часу та зусиль авторів, рецензентів та редакторів публікацій, чиї інтереси обслуговує ця неоплачувана праця; яка ціна виключення значної частини населення світу з рівноправної участі у виробництві та обміні знань; чому роботи дослідників ліцензуються для навчання ШІ без згоди чи компенсації; чому платформи для обміну знаннями стежать за користувачами; яка ціна пріоритетності центрів обробки даних над потребами людей в електроенергії та воді. Організатор - некомерційна організація з підтримки відкритих дослідницьких та освітніх систем SPARC.
Детальніше: https://www.openaccessweek.org/, https://www.openaccessweek.org/blog/2026/theme
19 – 25 жовтня 2026 року відбудеться Міжнародний тиждень відкритого доступу «Ціна знань». Захід стане масштабною площадкою для обговорення актуальних питань створення й поширення знань задля спільного блага в умовах постійного зростання відповідних витрат.
Наразі відбувається зростання консолідації та комерційного контролю над усіма аспектами знань і нам необхідно замислитись над фінансовими, людськими та екологічними витратами на створення, обмін та підтримку знань. Учасники тижня обговорюватимуть нагальні питання відкритого доступу, а саме: яка цінність часу та зусиль авторів, рецензентів та редакторів публікацій, чиї інтереси обслуговує ця неоплачувана праця; яка ціна виключення значної частини населення світу з рівноправної участі у виробництві та обміні знань; чому роботи дослідників ліцензуються для навчання ШІ без згоди чи компенсації; чому платформи для обміну знаннями стежать за користувачами; яка ціна пріоритетності центрів обробки даних над потребами людей в електроенергії та воді. Організатор - некомерційна організація з підтримки відкритих дослідницьких та освітніх систем SPARC.
Детальніше: https://www.openaccessweek.org/, https://www.openaccessweek.org/blog/2026/theme
МІЖНАРОДНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗВІТУ ПРОГРАМИ МІЖНАРОДНОГО ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ ЗА 2025 РІК
8 вересня 2026 року відбудеться Глобальний вебінар ОЕСР з питань освіти та навичок.
Захід стане площадкою для презентації результатів PISA 2025, - найбільшого міжнародного порівняльного опитування 15-річних учнів, яке збирає дані щодо того, наскільки добре вони можуть застосовувати отримані знання для вирішення реальних проблем. Понад 760 тис. учнів у 91 країні світу взяли участь в оцінюванні навичок та знань з природничих наук, математики та читання. Звіт висвітлює допитливість, наполегливість та свідомість учнів, розкриває нові дані про те, як учні використовують штучний інтелект для шкільних завдань, пропонує актуальну аналітику та ініціює глобальну дискусію щодо ролі штучного інтелекту у викладанні та навчанні. Організатори: ОЕСР, PISA.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/09/the-launch-of-the-oecd-programme-for-international-student-assessment-pisa-2025-report.html
8 вересня 2026 року відбудеться Глобальний вебінар ОЕСР з питань освіти та навичок.
Захід стане площадкою для презентації результатів PISA 2025, - найбільшого міжнародного порівняльного опитування 15-річних учнів, яке збирає дані щодо того, наскільки добре вони можуть застосовувати отримані знання для вирішення реальних проблем. Понад 760 тис. учнів у 91 країні світу взяли участь в оцінюванні навичок та знань з природничих наук, математики та читання. Звіт висвітлює допитливість, наполегливість та свідомість учнів, розкриває нові дані про те, як учні використовують штучний інтелект для шкільних завдань, пропонує актуальну аналітику та ініціює глобальну дискусію щодо ролі штучного інтелекту у викладанні та навчанні. Організатори: ОЕСР, PISA.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/09/the-launch-of-the-oecd-programme-for-international-student-assessment-pisa-2025-report.html
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№48 Національний університет «Одеська політехніка»
Шлях доступу: https://dspace.opu.ua/jspui/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№48 Національний університет «Одеська політехніка»
Шлях доступу: https://dspace.opu.ua/jspui/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ВІД ЗАПЕРЕЧЕННЯ ДО ПРИЙНЯТТЯ: РОЗПАД ТРАДИЦІЙНОЇ ОСВІТИ ПІД ВПЛИВОМ ГШІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шаді Мохамеда «Дехто застряг на стадії заперечення ШІ».
У ній автор вивчає реакцію університетів на поширення генеративного штучного інтелекту, розглядаючи її крізь призму п’яти стадій екзистенційного розриву (заперечення, гнів, торг, депресія і прийняття) від Елізабет Кюблер-Росс. Наразі освітні інституції переживають не просто технологічну адаптацію, а сильний стрес через руйнування економічної та інституційної логіки. Як інтернет зруйнував бізнес-модель газет, так і генеративний штучний інтелект змінює університетську модель із доставки контенту, оцінювання та формування компетентностей. Коли ШІ миттєво дає персоналізовані пояснення і генерує есе чи звіти, традиційний диплом втрачає роль надійного підтвердження знань. Багато хто каже «Калькулятор змінив викладання арифметики, то в чому різниця?». Ця паралель є хибною, адже калькулятор прискорив обчислення та при цьому не зробив математичне міркування зайвим. ШІ загрожує замінити синтез, аргументацію та структуроване мислення — когнітивні навички, які оцінювання традиційно використовувало для оцінювання результатів навчання. Якщо зосереджуватись на питанні масового «списування», то доведеться закуповувати детектори ШІ та постійно оновлювати політики академічної доброчесності. Лектор, який роками проєктував завдання для проходження студентами когнітивних викликів, нині бачить, що мовна модель легко обходить цей процес. І він знає, що поліцейськими заходами кризу не вирішити. На стадії торгу виникає ентузіазм щодо аналогових обмежень, - запровадження очних іспитів, рукописних есе, усних опитувань, - повернення до «старих» форматів. Коли марність торгу стає очевидною, приходить депресія, яка у викладачів пов’язана з розумінням реальної ціни інтеграції ШІ, яка вимагає перебудови навчальних програм, переходу від вимірювання артефактів до оцінювання судження. Справжнє прийняття для більшості інституцій залишається справою майбутнього, але воно вже відбувається на окремих кафедрах і в рамках новітніх перероблених курсах. Прийняття — це не капітуляція, а момент, коли інституція перестає ставити неправильні питання і починає вирішувати правильні. Усний іспит трансформується, тепер екзаменатор не запитує «чи це писав ШІ?», а уточнює, «чому ви прийняли це рішення? Які ризики це несе?». Оцінювання стає справжньою перевіркою судження та професійної відповідальності — того, що освіта завжди мала розвивати і що жоден ШІ не може зробити замість студента. Університети не виживуть в епоху ШІ, захищаючи зламані елементи застарілої моделі. Вони зможуть зберегтися лише тоді, коли матимуть сміливість будувати інституцію, яка дійсно потрібна людям у світі когнітивної автоматизації.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/five-stages-ai-grief-some-managers-are-stuck-denial
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шаді Мохамеда «Дехто застряг на стадії заперечення ШІ».
У ній автор вивчає реакцію університетів на поширення генеративного штучного інтелекту, розглядаючи її крізь призму п’яти стадій екзистенційного розриву (заперечення, гнів, торг, депресія і прийняття) від Елізабет Кюблер-Росс. Наразі освітні інституції переживають не просто технологічну адаптацію, а сильний стрес через руйнування економічної та інституційної логіки. Як інтернет зруйнував бізнес-модель газет, так і генеративний штучний інтелект змінює університетську модель із доставки контенту, оцінювання та формування компетентностей. Коли ШІ миттєво дає персоналізовані пояснення і генерує есе чи звіти, традиційний диплом втрачає роль надійного підтвердження знань. Багато хто каже «Калькулятор змінив викладання арифметики, то в чому різниця?». Ця паралель є хибною, адже калькулятор прискорив обчислення та при цьому не зробив математичне міркування зайвим. ШІ загрожує замінити синтез, аргументацію та структуроване мислення — когнітивні навички, які оцінювання традиційно використовувало для оцінювання результатів навчання. Якщо зосереджуватись на питанні масового «списування», то доведеться закуповувати детектори ШІ та постійно оновлювати політики академічної доброчесності. Лектор, який роками проєктував завдання для проходження студентами когнітивних викликів, нині бачить, що мовна модель легко обходить цей процес. І він знає, що поліцейськими заходами кризу не вирішити. На стадії торгу виникає ентузіазм щодо аналогових обмежень, - запровадження очних іспитів, рукописних есе, усних опитувань, - повернення до «старих» форматів. Коли марність торгу стає очевидною, приходить депресія, яка у викладачів пов’язана з розумінням реальної ціни інтеграції ШІ, яка вимагає перебудови навчальних програм, переходу від вимірювання артефактів до оцінювання судження. Справжнє прийняття для більшості інституцій залишається справою майбутнього, але воно вже відбувається на окремих кафедрах і в рамках новітніх перероблених курсах. Прийняття — це не капітуляція, а момент, коли інституція перестає ставити неправильні питання і починає вирішувати правильні. Усний іспит трансформується, тепер екзаменатор не запитує «чи це писав ШІ?», а уточнює, «чому ви прийняли це рішення? Які ризики це несе?». Оцінювання стає справжньою перевіркою судження та професійної відповідальності — того, що освіта завжди мала розвивати і що жоден ШІ не може зробити замість студента. Університети не виживуть в епоху ШІ, захищаючи зламані елементи застарілої моделі. Вони зможуть зберегтися лише тоді, коли матимуть сміливість будувати інституцію, яка дійсно потрібна людям у світі когнітивної автоматизації.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/five-stages-ai-grief-some-managers-are-stuck-denial
ВИКОРИСТАННЯ НАБОРІВ НАУКОВИХ ДАНИХ НРАТ
Наукові дані, тобто масиви інформації, зібрані під час дослідницького процесу (для верифікації або спростування наукових гіпотез), які слугують фактологічною основою для обґрунтованих результатів досліджень, можуть використовуватись в рамках аналітичної освіти.
Оприлюднення такого роду матеріалів відкриває недоступні раніше, у доцифрову епоху, можливості без зайвих витрат часу та коштів отримати доступ до підвалин наукової аргументації дослідників. На офіційному вебпорталі НРАТ є спеціальна сторінка для поширення інформації про доступні для ознайомлення відкриті набори наукових даних. Ці набори можуть бути задіяні в освітньому процесі як основа для дослідницьких та аналітичних завдань, у рамках яких здобувачі освіти працюють з реальними, а не навчально-спрощеними даними. Студентам можна доручити здійснити технічну обробку інформації, перевірити походження даних, оцінити якість вибірки, вивчити структуру датасетів і контекст, сформулювати дослідницькі питання, визначити завдання дослідження, інтерпретувати залежності, провести порівняння, підготувати аргументацію для висновків. Таким чином вони отримають власне уявлення про те, як саме дані перетворюються на наукове знання. Роль викладача полягає у обранні та поясненні завдань, які вимагають від студента глибокої інтерпретації, компаративного аналізу та аргументації, а не просто механічної чи технічної обробки даних. Працюючи з реальними даними, студенти навчаться перевіряти їхнє походження, оцінювати репрезентативність вибірки, враховувати обмеження методології та контексту, документувати кожен етап своєї аналітичної роботи, а також брати участь у дискусіях щодо обґрунтованості запропонованих висновків. Такий підхід ефективно формує доказове мислення, підвищує рівень статистичної та комп’ютерної грамотності й надає студентам наочне представлення того, як первинні дані трансформуються в системне наукове знання.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/vykorystannya-naboriv-naukovyh-danyh-nrat/
Наукові дані, тобто масиви інформації, зібрані під час дослідницького процесу (для верифікації або спростування наукових гіпотез), які слугують фактологічною основою для обґрунтованих результатів досліджень, можуть використовуватись в рамках аналітичної освіти.
Оприлюднення такого роду матеріалів відкриває недоступні раніше, у доцифрову епоху, можливості без зайвих витрат часу та коштів отримати доступ до підвалин наукової аргументації дослідників. На офіційному вебпорталі НРАТ є спеціальна сторінка для поширення інформації про доступні для ознайомлення відкриті набори наукових даних. Ці набори можуть бути задіяні в освітньому процесі як основа для дослідницьких та аналітичних завдань, у рамках яких здобувачі освіти працюють з реальними, а не навчально-спрощеними даними. Студентам можна доручити здійснити технічну обробку інформації, перевірити походження даних, оцінити якість вибірки, вивчити структуру датасетів і контекст, сформулювати дослідницькі питання, визначити завдання дослідження, інтерпретувати залежності, провести порівняння, підготувати аргументацію для висновків. Таким чином вони отримають власне уявлення про те, як саме дані перетворюються на наукове знання. Роль викладача полягає у обранні та поясненні завдань, які вимагають від студента глибокої інтерпретації, компаративного аналізу та аргументації, а не просто механічної чи технічної обробки даних. Працюючи з реальними даними, студенти навчаться перевіряти їхнє походження, оцінювати репрезентативність вибірки, враховувати обмеження методології та контексту, документувати кожен етап своєї аналітичної роботи, а також брати участь у дискусіях щодо обґрунтованості запропонованих висновків. Такий підхід ефективно формує доказове мислення, підвищує рівень статистичної та комп’ютерної грамотності й надає студентам наочне представлення того, як первинні дані трансформуються в системне наукове знання.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/vykorystannya-naboriv-naukovyh-danyh-nrat/
ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗЕМЛІ ДЛЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ
25 вересня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться вебінар «Від космосу до видів: використання даних спостереження Землі для біорізноманіття».
Він стане площадкою для обговорення того, як саме супутникові дані можуть допомогти захистити біорізноманіття. Планується розглянути, яким чином дані спостереження Землі можуть забезпечувати моніторинг біорізноманіття, збереження навколишнього середовища та прийняття рішень на основі доказів; як супутникове дистанційне зондування та геопросторові дані можуть бути використані для виявлення екологічних змін, моніторингу екосистем, підтримки зусиль зі збереження природи в усьому світі. Буде продемонстровано, як openEO, програмне забезпечення з відкритим кодом та хмарні технології можуть перетворювати дані на практичні рішення щодо підтримки та збереження біорізноманіття. Організатор – Європейський портал даних.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/events/webinar-space-species-using-earth-observation-data-biodiversity, https://dataeuropaacademy.clickmeeting.com/396183284/register, https://dataeuropaacademy.clickmeeting.com/webinar-earth-observation-data-for-biodiversity-/register
25 вересня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться вебінар «Від космосу до видів: використання даних спостереження Землі для біорізноманіття».
Він стане площадкою для обговорення того, як саме супутникові дані можуть допомогти захистити біорізноманіття. Планується розглянути, яким чином дані спостереження Землі можуть забезпечувати моніторинг біорізноманіття, збереження навколишнього середовища та прийняття рішень на основі доказів; як супутникове дистанційне зондування та геопросторові дані можуть бути використані для виявлення екологічних змін, моніторингу екосистем, підтримки зусиль зі збереження природи в усьому світі. Буде продемонстровано, як openEO, програмне забезпечення з відкритим кодом та хмарні технології можуть перетворювати дані на практичні рішення щодо підтримки та збереження біорізноманіття. Організатор – Європейський портал даних.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/events/webinar-space-species-using-earth-observation-data-biodiversity, https://dataeuropaacademy.clickmeeting.com/396183284/register, https://dataeuropaacademy.clickmeeting.com/webinar-earth-observation-data-for-biodiversity-/register
ПРОГРАМА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ АКАДЕМІЧНИХ МЕНЕДЖЕРІВ
З жовтня 2026 року до березня 2027 року відбудеться третій цикл Програми професійного розвитку академічних менеджерів.
Він призначений для ширшого кола цивільних закладів вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства молоді та спорту України, а також комунальних і приватних закладів вищої освіти України, які не брали участі в попередніх циклах навчання. Програма складається з чотирьох навчальних модулів: роль університету в умовах суспільних трансформацій, стратегування в умовах невизначеності, управління персоналом, фінанси, ресурси та проєкти та передбачає очні тренінги (у Києві та Львові), виконання командних завдань та проведення міжнародної онлайн-конференції з захистом розроблених під час курсу інституційних проєктів. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Британська Рада, Світовий банк.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozpochynaie-tretii-tsykl-prohramy-profesiinoho-rozvytku-akademichnykh-menedzheriv
З жовтня 2026 року до березня 2027 року відбудеться третій цикл Програми професійного розвитку академічних менеджерів.
Він призначений для ширшого кола цивільних закладів вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства молоді та спорту України, а також комунальних і приватних закладів вищої освіти України, які не брали участі в попередніх циклах навчання. Програма складається з чотирьох навчальних модулів: роль університету в умовах суспільних трансформацій, стратегування в умовах невизначеності, управління персоналом, фінанси, ресурси та проєкти та передбачає очні тренінги (у Києві та Львові), виконання командних завдань та проведення міжнародної онлайн-конференції з захистом розроблених під час курсу інституційних проєктів. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Британська Рада, Світовий банк.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozpochynaie-tretii-tsykl-prohramy-profesiinoho-rozvytku-akademichnykh-menedzheriv
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№49 Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Шлях доступу: https://ekhnuir.karazin.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 375 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№49 Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Шлях доступу: https://ekhnuir.karazin.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 375 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
СТУДЕНТИ АКТИВНО КОРИСТУЮТЬСЯ ШІ, ПРОТЕ МАЙЖЕ НЕ ПЕРЕВІРЯЮТЬ ЙОГО ВІДПОВІДІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Більшість студентів повідомляють про помилки ШІ, але лише половина регулярно перевіряє згенерований контент».
У ній йдеться про результати опитування здобувачів освіти, які користуються інструментами штучного інтелекту та повідомили, що постійно стикаються з помилками в роботі ШІ, однак регулярно не перевіряють отриманий контент. Більше половини студентів (56 %) користуються ШІ кілька разів на тиждень, — це значно частіше, ніж це робить населення (33 %). Дев’ять із десяти студентів, які користуються ШІ, повідомляють про проблеми зі згенерованим контентом. Найпоширенішими є фактологічні помилки та неточності (37 %), «галюцинації», тобто вигадані джерела чи дані (31 %). Попри це, лише 15 % студентів постійно перевіряють кінцевий результат, 28 % роблять це періодично, а 19 % визнають, що рідко або взагалі ніколи не верифікують результат, згенерований ШІ. Позиції університетів стосовно ШІ також нечіткі, консенсусу тут немає. Третина студентів вважає, що ЗВО заохочують використання ШІ, ще третина — що навпаки забороняє або суттєво обмежує, а решта взагалі не має уявлення про політику щодо ШІ в освіті. 43 % студентів вважають цю новітню технологію позитивною для розвитку людства, 56 % радіють новим можливостям і стільки ж переймається ризиком втрати робочих місць. Боббі Даффі вважає, що суспільство, працівники, молодь і студенти спостерігають за швидким розвитком ШІ зі страхом, тому потрібні зрозумілі плани адаптації та підтримки.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/five-stages-ai-grief-some-managers-are-stuck-denial
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Більшість студентів повідомляють про помилки ШІ, але лише половина регулярно перевіряє згенерований контент».
У ній йдеться про результати опитування здобувачів освіти, які користуються інструментами штучного інтелекту та повідомили, що постійно стикаються з помилками в роботі ШІ, однак регулярно не перевіряють отриманий контент. Більше половини студентів (56 %) користуються ШІ кілька разів на тиждень, — це значно частіше, ніж це робить населення (33 %). Дев’ять із десяти студентів, які користуються ШІ, повідомляють про проблеми зі згенерованим контентом. Найпоширенішими є фактологічні помилки та неточності (37 %), «галюцинації», тобто вигадані джерела чи дані (31 %). Попри це, лише 15 % студентів постійно перевіряють кінцевий результат, 28 % роблять це періодично, а 19 % визнають, що рідко або взагалі ніколи не верифікують результат, згенерований ШІ. Позиції університетів стосовно ШІ також нечіткі, консенсусу тут немає. Третина студентів вважає, що ЗВО заохочують використання ШІ, ще третина — що навпаки забороняє або суттєво обмежує, а решта взагалі не має уявлення про політику щодо ШІ в освіті. 43 % студентів вважають цю новітню технологію позитивною для розвитку людства, 56 % радіють новим можливостям і стільки ж переймається ризиком втрати робочих місць. Боббі Даффі вважає, що суспільство, працівники, молодь і студенти спостерігають за швидким розвитком ШІ зі страхом, тому потрібні зрозумілі плани адаптації та підтримки.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/five-stages-ai-grief-some-managers-are-stuck-denial
АКАДЕМІЧНІ СТИПЕНДІЇ ДЛЯ АСПІРАНТІВ
Міністерство освіти і науки повідомляє, що до 15 вересня 2026 року заклади вищої освіти можуть подати до МОН кандидатури аспірантів на призначення академічної стипендії Президента України та академічної стипендії імені М.С. Грушевського.
Академічні стипендії Президента України призначаються аспірантам другого або третього року навчання, які найбільше відзначилися в навчальній та науковій роботі. Для аспірантів закладів вищої освіти, що належать до сфери управління МОН, передбачено 34 академічні стипендії Президента України у розмірі 23,7 тис.грн кожна. Академічна стипендія імені М. С. Грушевського призначається обдарованим студентам та аспірантам закладів вищої освіти другого або третього року навчання. Для закладів вищої освіти, що належать до сфери управління МОН, квота становить 30 академічних стипендій. Розмір такої стипендії для аспірантів визначається у розмірі ставки викладача-стажиста, збільшеної на 15%. При оцінюванні претендентів оцінюються відомості за останні три роки щодо статей у журналах, включених до категорії «А» та «Б» Переліку наукових фахових видань України, а також у закордонних виданнях, проіндексованих у Web of Science Core Collection та/або Scopus і розділи у монографіях та матеріали конференцій, що індексуються у цих базах; науково-популярні публікації та/або цифровий контент з наукової тематики, розміщені у відкритому доступі в інституційному репозитарії з постійним ідентифікатором URL та/або DOI; проєктів наукових досліджень і розробок, що фінансуються за результатами національних чи міжнародних конкурсних відборів або за кошти українських чи закордонних підприємств, установ та організацій, у яких претендент виступає науковим керівником; заявок на отримання проєктів наукових досліджень і розробок, у яких претендент виступає науковим керівником; заявок на патент на винахід та/або патент на корисну модель; участі у програмах міжнародної академічної мобільності тривалістю не менше трьох місяців; участі у створенні стартапу та/або інноваційного проєкту в межах відповідних програм, проведених за офіційної підтримки МОН, Фонду розвитку інновацій України, Європейського Союзу та/або урядів інших країн; керівництво школярем, який посів призове місце на відповідних етапах всеукраїнських учнівських олімпіад або конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук України; керівництво постійно діючим студентським науковим гуртком або секцією. Заявки можна подати до 15 вересня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/do-15-veresnia-tryvaie-podannia-kandydatur-na-akademichni-stypendii-dlia-aspirantiv
Міністерство освіти і науки повідомляє, що до 15 вересня 2026 року заклади вищої освіти можуть подати до МОН кандидатури аспірантів на призначення академічної стипендії Президента України та академічної стипендії імені М.С. Грушевського.
Академічні стипендії Президента України призначаються аспірантам другого або третього року навчання, які найбільше відзначилися в навчальній та науковій роботі. Для аспірантів закладів вищої освіти, що належать до сфери управління МОН, передбачено 34 академічні стипендії Президента України у розмірі 23,7 тис.грн кожна. Академічна стипендія імені М. С. Грушевського призначається обдарованим студентам та аспірантам закладів вищої освіти другого або третього року навчання. Для закладів вищої освіти, що належать до сфери управління МОН, квота становить 30 академічних стипендій. Розмір такої стипендії для аспірантів визначається у розмірі ставки викладача-стажиста, збільшеної на 15%. При оцінюванні претендентів оцінюються відомості за останні три роки щодо статей у журналах, включених до категорії «А» та «Б» Переліку наукових фахових видань України, а також у закордонних виданнях, проіндексованих у Web of Science Core Collection та/або Scopus і розділи у монографіях та матеріали конференцій, що індексуються у цих базах; науково-популярні публікації та/або цифровий контент з наукової тематики, розміщені у відкритому доступі в інституційному репозитарії з постійним ідентифікатором URL та/або DOI; проєктів наукових досліджень і розробок, що фінансуються за результатами національних чи міжнародних конкурсних відборів або за кошти українських чи закордонних підприємств, установ та організацій, у яких претендент виступає науковим керівником; заявок на отримання проєктів наукових досліджень і розробок, у яких претендент виступає науковим керівником; заявок на патент на винахід та/або патент на корисну модель; участі у програмах міжнародної академічної мобільності тривалістю не менше трьох місяців; участі у створенні стартапу та/або інноваційного проєкту в межах відповідних програм, проведених за офіційної підтримки МОН, Фонду розвитку інновацій України, Європейського Союзу та/або урядів інших країн; керівництво школярем, який посів призове місце на відповідних етапах всеукраїнських учнівських олімпіад або конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук України; керівництво постійно діючим студентським науковим гуртком або секцією. Заявки можна подати до 15 вересня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/do-15-veresnia-tryvaie-podannia-kandydatur-na-akademichni-stypendii-dlia-aspirantiv
ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТИХ РЕЦЕНЗІЙ НРАТ
Матеріали відкритого рецензування мають велику цінність для аналітичної освіти, оскільки підтримують критичне мислення, дослідницьку культуру, навички експертної роботи.
Якщо студенти вже опанували фундаментальні засади філософії, методологію наукових досліджень, риторику та базові дисципліни за своїм профілем і мають практичний досвід виконання творчих завдань, вони можуть долучитися до роботи з інструментарієм відкритого наукового рецензування на платформі НРАТ. З одного боку, вільний доступ до вже наявних експертних висновків дозволить здобувачам освіти зрозуміти, за якими критеріями та алгоритмами досвідчені фахівці здійснюють оцінювання результатів чужої наукової праці. З іншого боку, володіючи належним теоретичним базисом та навичками ведення академічного діалогу, студенти отримують можливість спробувати власні сили у відкритому рецензуванні. Масив академічних текстів, доступних для ознайомлення на офіційному вебпорталі НРАТ, повністю забезпечує багатство вибору матеріалів для такого аналізу. Відкриті рецензії можуть стати основою для аналізу наукової аргументації, підготовки методологічних зауважень та формулювання експертного висновку. Студенти шукають публікацію необхідної тематичної спрямованості, вивчають її зміст та рецензії інших авторів на неї, готують обґрунтовані коментарі, коректно (з дотриманням академічної етики) формулюють зауваження, оцінюють логічну структуру прочитаного, визначають недоліки та спірні позиції, пропонують шляхи вдосконалення, роблять загальний висновок. У результаті вони отримують навички аналітичного мислення, рефлексії та професійної наукової комунікації, формують власне уявлення про прозорість наукового процесу, відповідальність експерта й принципи відкритої науки.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/vykorystannya-vidkrytyh-reczenzij-nrat/
Матеріали відкритого рецензування мають велику цінність для аналітичної освіти, оскільки підтримують критичне мислення, дослідницьку культуру, навички експертної роботи.
Якщо студенти вже опанували фундаментальні засади філософії, методологію наукових досліджень, риторику та базові дисципліни за своїм профілем і мають практичний досвід виконання творчих завдань, вони можуть долучитися до роботи з інструментарієм відкритого наукового рецензування на платформі НРАТ. З одного боку, вільний доступ до вже наявних експертних висновків дозволить здобувачам освіти зрозуміти, за якими критеріями та алгоритмами досвідчені фахівці здійснюють оцінювання результатів чужої наукової праці. З іншого боку, володіючи належним теоретичним базисом та навичками ведення академічного діалогу, студенти отримують можливість спробувати власні сили у відкритому рецензуванні. Масив академічних текстів, доступних для ознайомлення на офіційному вебпорталі НРАТ, повністю забезпечує багатство вибору матеріалів для такого аналізу. Відкриті рецензії можуть стати основою для аналізу наукової аргументації, підготовки методологічних зауважень та формулювання експертного висновку. Студенти шукають публікацію необхідної тематичної спрямованості, вивчають її зміст та рецензії інших авторів на неї, готують обґрунтовані коментарі, коректно (з дотриманням академічної етики) формулюють зауваження, оцінюють логічну структуру прочитаного, визначають недоліки та спірні позиції, пропонують шляхи вдосконалення, роблять загальний висновок. У результаті вони отримують навички аналітичного мислення, рефлексії та професійної наукової комунікації, формують власне уявлення про прозорість наукового процесу, відповідальність експерта й принципи відкритої науки.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/vykorystannya-vidkrytyh-reczenzij-nrat/