ВАЛОРИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Для аналітичної освіти важливо, щоб здобувачі розуміли сутність наукових розробок, бачили можливості їх практичного використання, усвідомлювали цінність наукових знань та опановували навички валоризації.
Термін «валоризація» описує процес перетворення знань на цінність шляхом їх передавання для економічного та/або суспільного використання й перетворення на конкурентоспроможні продукти, послуги, процеси, підприємницьку діяльність. Процес валоризації побудований на взаємодії між інституціями знань, бізнесом та неурядовими організаціями, яка відбувається на всіх етапах розвитку знань. Він не може розглядатися як передача знань після повного завершення дослідження, оскільки передбачає взаємодію із зацікавленими особами на всіх етапах його життєвого циклу. Здобувачі освіти після ознайомлення зі змістом матеріалів наукових досліджень, представлених на вебпорталі НРАТ (зокрема — звітів про ДіР, дисертацій, облікових карток), можуть вивчати наведені в них відомості про результати впровадження, критично аналізувати авторське бачення прикладного значення й перспектив використання здійснених розробок в економіці та суспільному житті, формулювати власні висновки та пропозиції. Для цього студенти можуть працювати з розширеним пошуком академічних текстів та вивчати їх повнотекстові електронні версії. Або концентрувати увагу на відомостях, які автори досліджень наводіть в облікових картках (ОК, ОКД) в частині практичного упровадження отриманих результатів та перспектив подальшого використання. Такий досвід має надзвичайно важливе значення для розуміння цінності науки, яка не є «баштою зі слонової кістки», відстороненою від реального життя, а виступає продуктивною силою суспільства. Це дозволить здобувачам освіти наочно переконатися, що наука об’єднує людські знання, технології та інновації, трансформуючи їх в інструменти суспільного розвитку. Також студенти можуть пропонувати власне бачення напрямів валоризації шляхом упровадження наукових напрацювань в освітній процес, перепідготовку кадрів та забезпечення навчання упродовж життя, розроблення управлінських рішень, політику, процес нормотворення, розвиток підприємництва тощо. Ще один варіант завдання — написання коротких науково-популярних матеріалів, які забезпечують кращу видимість результатів досліджень для їхнього подальшого впровадження. Для цього можна задіяти сервіс популяризації наукових досліджень. Підготовка коротких науково-популярних статей на основі вивчення повних текстів наукових досліджень є ефективним інструментом аналітичної освіти, оскільки вимагає не механічного скорочення тексту, а його глибокого осмислення. Студенту необхідно оцінити отримані в процесі дослідження результати, повноту й вичерпність наведених аргументів, відокремити ключові результати від другорядної інформації, критично оцінити докази, інтерпретувати висновки. На основі осмислення складного академічного матеріалу студент має підготувати без втрати наукового змісту першоджерела власний текст - зрозумілий, точний і доступний для широкої аудиторії, яка не має глибоких фахових знань у цій сфері. Така робота розвиває критичне та системне мислення, навички аналізу й синтезу інформації, аргументованого відбору фактів, академічної комунікації та наукової доброчесності. Студенти набувають досвіду роботи з автентичними науковими джерелами, вчаться розуміти взаємозв’язок між даними, методами дослідження та висновками, адаптувати результати наукових досліджень до потреб різних аудиторій.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/valoryzacziya-znan/
Для аналітичної освіти важливо, щоб здобувачі розуміли сутність наукових розробок, бачили можливості їх практичного використання, усвідомлювали цінність наукових знань та опановували навички валоризації.
Термін «валоризація» описує процес перетворення знань на цінність шляхом їх передавання для економічного та/або суспільного використання й перетворення на конкурентоспроможні продукти, послуги, процеси, підприємницьку діяльність. Процес валоризації побудований на взаємодії між інституціями знань, бізнесом та неурядовими організаціями, яка відбувається на всіх етапах розвитку знань. Він не може розглядатися як передача знань після повного завершення дослідження, оскільки передбачає взаємодію із зацікавленими особами на всіх етапах його життєвого циклу. Здобувачі освіти після ознайомлення зі змістом матеріалів наукових досліджень, представлених на вебпорталі НРАТ (зокрема — звітів про ДіР, дисертацій, облікових карток), можуть вивчати наведені в них відомості про результати впровадження, критично аналізувати авторське бачення прикладного значення й перспектив використання здійснених розробок в економіці та суспільному житті, формулювати власні висновки та пропозиції. Для цього студенти можуть працювати з розширеним пошуком академічних текстів та вивчати їх повнотекстові електронні версії. Або концентрувати увагу на відомостях, які автори досліджень наводіть в облікових картках (ОК, ОКД) в частині практичного упровадження отриманих результатів та перспектив подальшого використання. Такий досвід має надзвичайно важливе значення для розуміння цінності науки, яка не є «баштою зі слонової кістки», відстороненою від реального життя, а виступає продуктивною силою суспільства. Це дозволить здобувачам освіти наочно переконатися, що наука об’єднує людські знання, технології та інновації, трансформуючи їх в інструменти суспільного розвитку. Також студенти можуть пропонувати власне бачення напрямів валоризації шляхом упровадження наукових напрацювань в освітній процес, перепідготовку кадрів та забезпечення навчання упродовж життя, розроблення управлінських рішень, політику, процес нормотворення, розвиток підприємництва тощо. Ще один варіант завдання — написання коротких науково-популярних матеріалів, які забезпечують кращу видимість результатів досліджень для їхнього подальшого впровадження. Для цього можна задіяти сервіс популяризації наукових досліджень. Підготовка коротких науково-популярних статей на основі вивчення повних текстів наукових досліджень є ефективним інструментом аналітичної освіти, оскільки вимагає не механічного скорочення тексту, а його глибокого осмислення. Студенту необхідно оцінити отримані в процесі дослідження результати, повноту й вичерпність наведених аргументів, відокремити ключові результати від другорядної інформації, критично оцінити докази, інтерпретувати висновки. На основі осмислення складного академічного матеріалу студент має підготувати без втрати наукового змісту першоджерела власний текст - зрозумілий, точний і доступний для широкої аудиторії, яка не має глибоких фахових знань у цій сфері. Така робота розвиває критичне та системне мислення, навички аналізу й синтезу інформації, аргументованого відбору фактів, академічної комунікації та наукової доброчесності. Студенти набувають досвіду роботи з автентичними науковими джерелами, вчаться розуміти взаємозв’язок між даними, методами дослідження та висновками, адаптувати результати наукових досліджень до потреб різних аудиторій.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/valoryzacziya-znan/
ТИЖДЕНЬ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ 2026: ЦІНА ЗНАНЬ
19 – 25 жовтня 2026 року відбудеться Міжнародний тиждень відкритого доступу «Ціна знань». Захід стане масштабною площадкою для обговорення актуальних питань створення й поширення знань задля спільного блага в умовах постійного зростання відповідних витрат.
Наразі відбувається зростання консолідації та комерційного контролю над усіма аспектами знань і нам необхідно замислитись над фінансовими, людськими та екологічними витратами на створення, обмін та підтримку знань. Учасники тижня обговорюватимуть нагальні питання відкритого доступу, а саме: яка цінність часу та зусиль авторів, рецензентів та редакторів публікацій, чиї інтереси обслуговує ця неоплачувана праця; яка ціна виключення значної частини населення світу з рівноправної участі у виробництві та обміні знань; чому роботи дослідників ліцензуються для навчання ШІ без згоди чи компенсації; чому платформи для обміну знаннями стежать за користувачами; яка ціна пріоритетності центрів обробки даних над потребами людей в електроенергії та воді. Організатор - некомерційна організація з підтримки відкритих дослідницьких та освітніх систем SPARC.
Детальніше: https://www.openaccessweek.org/, https://www.openaccessweek.org/blog/2026/theme
19 – 25 жовтня 2026 року відбудеться Міжнародний тиждень відкритого доступу «Ціна знань». Захід стане масштабною площадкою для обговорення актуальних питань створення й поширення знань задля спільного блага в умовах постійного зростання відповідних витрат.
Наразі відбувається зростання консолідації та комерційного контролю над усіма аспектами знань і нам необхідно замислитись над фінансовими, людськими та екологічними витратами на створення, обмін та підтримку знань. Учасники тижня обговорюватимуть нагальні питання відкритого доступу, а саме: яка цінність часу та зусиль авторів, рецензентів та редакторів публікацій, чиї інтереси обслуговує ця неоплачувана праця; яка ціна виключення значної частини населення світу з рівноправної участі у виробництві та обміні знань; чому роботи дослідників ліцензуються для навчання ШІ без згоди чи компенсації; чому платформи для обміну знаннями стежать за користувачами; яка ціна пріоритетності центрів обробки даних над потребами людей в електроенергії та воді. Організатор - некомерційна організація з підтримки відкритих дослідницьких та освітніх систем SPARC.
Детальніше: https://www.openaccessweek.org/, https://www.openaccessweek.org/blog/2026/theme
МІЖНАРОДНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗВІТУ ПРОГРАМИ МІЖНАРОДНОГО ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ ЗА 2025 РІК
8 вересня 2026 року відбудеться Глобальний вебінар ОЕСР з питань освіти та навичок.
Захід стане площадкою для презентації результатів PISA 2025, - найбільшого міжнародного порівняльного опитування 15-річних учнів, яке збирає дані щодо того, наскільки добре вони можуть застосовувати отримані знання для вирішення реальних проблем. Понад 760 тис. учнів у 91 країні світу взяли участь в оцінюванні навичок та знань з природничих наук, математики та читання. Звіт висвітлює допитливість, наполегливість та свідомість учнів, розкриває нові дані про те, як учні використовують штучний інтелект для шкільних завдань, пропонує актуальну аналітику та ініціює глобальну дискусію щодо ролі штучного інтелекту у викладанні та навчанні. Організатори: ОЕСР, PISA.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/09/the-launch-of-the-oecd-programme-for-international-student-assessment-pisa-2025-report.html
8 вересня 2026 року відбудеться Глобальний вебінар ОЕСР з питань освіти та навичок.
Захід стане площадкою для презентації результатів PISA 2025, - найбільшого міжнародного порівняльного опитування 15-річних учнів, яке збирає дані щодо того, наскільки добре вони можуть застосовувати отримані знання для вирішення реальних проблем. Понад 760 тис. учнів у 91 країні світу взяли участь в оцінюванні навичок та знань з природничих наук, математики та читання. Звіт висвітлює допитливість, наполегливість та свідомість учнів, розкриває нові дані про те, як учні використовують штучний інтелект для шкільних завдань, пропонує актуальну аналітику та ініціює глобальну дискусію щодо ролі штучного інтелекту у викладанні та навчанні. Організатори: ОЕСР, PISA.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/09/the-launch-of-the-oecd-programme-for-international-student-assessment-pisa-2025-report.html
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№48 Національний університет «Одеська політехніка»
Шлях доступу: https://dspace.opu.ua/jspui/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№48 Національний університет «Одеська політехніка»
Шлях доступу: https://dspace.opu.ua/jspui/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ВІД ЗАПЕРЕЧЕННЯ ДО ПРИЙНЯТТЯ: РОЗПАД ТРАДИЦІЙНОЇ ОСВІТИ ПІД ВПЛИВОМ ГШІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шаді Мохамеда «Дехто застряг на стадії заперечення ШІ».
У ній автор вивчає реакцію університетів на поширення генеративного штучного інтелекту, розглядаючи її крізь призму п’яти стадій екзистенційного розриву (заперечення, гнів, торг, депресія і прийняття) від Елізабет Кюблер-Росс. Наразі освітні інституції переживають не просто технологічну адаптацію, а сильний стрес через руйнування економічної та інституційної логіки. Як інтернет зруйнував бізнес-модель газет, так і генеративний штучний інтелект змінює університетську модель із доставки контенту, оцінювання та формування компетентностей. Коли ШІ миттєво дає персоналізовані пояснення і генерує есе чи звіти, традиційний диплом втрачає роль надійного підтвердження знань. Багато хто каже «Калькулятор змінив викладання арифметики, то в чому різниця?». Ця паралель є хибною, адже калькулятор прискорив обчислення та при цьому не зробив математичне міркування зайвим. ШІ загрожує замінити синтез, аргументацію та структуроване мислення — когнітивні навички, які оцінювання традиційно використовувало для оцінювання результатів навчання. Якщо зосереджуватись на питанні масового «списування», то доведеться закуповувати детектори ШІ та постійно оновлювати політики академічної доброчесності. Лектор, який роками проєктував завдання для проходження студентами когнітивних викликів, нині бачить, що мовна модель легко обходить цей процес. І він знає, що поліцейськими заходами кризу не вирішити. На стадії торгу виникає ентузіазм щодо аналогових обмежень, - запровадження очних іспитів, рукописних есе, усних опитувань, - повернення до «старих» форматів. Коли марність торгу стає очевидною, приходить депресія, яка у викладачів пов’язана з розумінням реальної ціни інтеграції ШІ, яка вимагає перебудови навчальних програм, переходу від вимірювання артефактів до оцінювання судження. Справжнє прийняття для більшості інституцій залишається справою майбутнього, але воно вже відбувається на окремих кафедрах і в рамках новітніх перероблених курсах. Прийняття — це не капітуляція, а момент, коли інституція перестає ставити неправильні питання і починає вирішувати правильні. Усний іспит трансформується, тепер екзаменатор не запитує «чи це писав ШІ?», а уточнює, «чому ви прийняли це рішення? Які ризики це несе?». Оцінювання стає справжньою перевіркою судження та професійної відповідальності — того, що освіта завжди мала розвивати і що жоден ШІ не може зробити замість студента. Університети не виживуть в епоху ШІ, захищаючи зламані елементи застарілої моделі. Вони зможуть зберегтися лише тоді, коли матимуть сміливість будувати інституцію, яка дійсно потрібна людям у світі когнітивної автоматизації.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/five-stages-ai-grief-some-managers-are-stuck-denial
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шаді Мохамеда «Дехто застряг на стадії заперечення ШІ».
У ній автор вивчає реакцію університетів на поширення генеративного штучного інтелекту, розглядаючи її крізь призму п’яти стадій екзистенційного розриву (заперечення, гнів, торг, депресія і прийняття) від Елізабет Кюблер-Росс. Наразі освітні інституції переживають не просто технологічну адаптацію, а сильний стрес через руйнування економічної та інституційної логіки. Як інтернет зруйнував бізнес-модель газет, так і генеративний штучний інтелект змінює університетську модель із доставки контенту, оцінювання та формування компетентностей. Коли ШІ миттєво дає персоналізовані пояснення і генерує есе чи звіти, традиційний диплом втрачає роль надійного підтвердження знань. Багато хто каже «Калькулятор змінив викладання арифметики, то в чому різниця?». Ця паралель є хибною, адже калькулятор прискорив обчислення та при цьому не зробив математичне міркування зайвим. ШІ загрожує замінити синтез, аргументацію та структуроване мислення — когнітивні навички, які оцінювання традиційно використовувало для оцінювання результатів навчання. Якщо зосереджуватись на питанні масового «списування», то доведеться закуповувати детектори ШІ та постійно оновлювати політики академічної доброчесності. Лектор, який роками проєктував завдання для проходження студентами когнітивних викликів, нині бачить, що мовна модель легко обходить цей процес. І він знає, що поліцейськими заходами кризу не вирішити. На стадії торгу виникає ентузіазм щодо аналогових обмежень, - запровадження очних іспитів, рукописних есе, усних опитувань, - повернення до «старих» форматів. Коли марність торгу стає очевидною, приходить депресія, яка у викладачів пов’язана з розумінням реальної ціни інтеграції ШІ, яка вимагає перебудови навчальних програм, переходу від вимірювання артефактів до оцінювання судження. Справжнє прийняття для більшості інституцій залишається справою майбутнього, але воно вже відбувається на окремих кафедрах і в рамках новітніх перероблених курсах. Прийняття — це не капітуляція, а момент, коли інституція перестає ставити неправильні питання і починає вирішувати правильні. Усний іспит трансформується, тепер екзаменатор не запитує «чи це писав ШІ?», а уточнює, «чому ви прийняли це рішення? Які ризики це несе?». Оцінювання стає справжньою перевіркою судження та професійної відповідальності — того, що освіта завжди мала розвивати і що жоден ШІ не може зробити замість студента. Університети не виживуть в епоху ШІ, захищаючи зламані елементи застарілої моделі. Вони зможуть зберегтися лише тоді, коли матимуть сміливість будувати інституцію, яка дійсно потрібна людям у світі когнітивної автоматизації.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/five-stages-ai-grief-some-managers-are-stuck-denial
ВИКОРИСТАННЯ НАБОРІВ НАУКОВИХ ДАНИХ НРАТ
Наукові дані, тобто масиви інформації, зібрані під час дослідницького процесу (для верифікації або спростування наукових гіпотез), які слугують фактологічною основою для обґрунтованих результатів досліджень, можуть використовуватись в рамках аналітичної освіти.
Оприлюднення такого роду матеріалів відкриває недоступні раніше, у доцифрову епоху, можливості без зайвих витрат часу та коштів отримати доступ до підвалин наукової аргументації дослідників. На офіційному вебпорталі НРАТ є спеціальна сторінка для поширення інформації про доступні для ознайомлення відкриті набори наукових даних. Ці набори можуть бути задіяні в освітньому процесі як основа для дослідницьких та аналітичних завдань, у рамках яких здобувачі освіти працюють з реальними, а не навчально-спрощеними даними. Студентам можна доручити здійснити технічну обробку інформації, перевірити походження даних, оцінити якість вибірки, вивчити структуру датасетів і контекст, сформулювати дослідницькі питання, визначити завдання дослідження, інтерпретувати залежності, провести порівняння, підготувати аргументацію для висновків. Таким чином вони отримають власне уявлення про те, як саме дані перетворюються на наукове знання. Роль викладача полягає у обранні та поясненні завдань, які вимагають від студента глибокої інтерпретації, компаративного аналізу та аргументації, а не просто механічної чи технічної обробки даних. Працюючи з реальними даними, студенти навчаться перевіряти їхнє походження, оцінювати репрезентативність вибірки, враховувати обмеження методології та контексту, документувати кожен етап своєї аналітичної роботи, а також брати участь у дискусіях щодо обґрунтованості запропонованих висновків. Такий підхід ефективно формує доказове мислення, підвищує рівень статистичної та комп’ютерної грамотності й надає студентам наочне представлення того, як первинні дані трансформуються в системне наукове знання.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/vykorystannya-naboriv-naukovyh-danyh-nrat/
Наукові дані, тобто масиви інформації, зібрані під час дослідницького процесу (для верифікації або спростування наукових гіпотез), які слугують фактологічною основою для обґрунтованих результатів досліджень, можуть використовуватись в рамках аналітичної освіти.
Оприлюднення такого роду матеріалів відкриває недоступні раніше, у доцифрову епоху, можливості без зайвих витрат часу та коштів отримати доступ до підвалин наукової аргументації дослідників. На офіційному вебпорталі НРАТ є спеціальна сторінка для поширення інформації про доступні для ознайомлення відкриті набори наукових даних. Ці набори можуть бути задіяні в освітньому процесі як основа для дослідницьких та аналітичних завдань, у рамках яких здобувачі освіти працюють з реальними, а не навчально-спрощеними даними. Студентам можна доручити здійснити технічну обробку інформації, перевірити походження даних, оцінити якість вибірки, вивчити структуру датасетів і контекст, сформулювати дослідницькі питання, визначити завдання дослідження, інтерпретувати залежності, провести порівняння, підготувати аргументацію для висновків. Таким чином вони отримають власне уявлення про те, як саме дані перетворюються на наукове знання. Роль викладача полягає у обранні та поясненні завдань, які вимагають від студента глибокої інтерпретації, компаративного аналізу та аргументації, а не просто механічної чи технічної обробки даних. Працюючи з реальними даними, студенти навчаться перевіряти їхнє походження, оцінювати репрезентативність вибірки, враховувати обмеження методології та контексту, документувати кожен етап своєї аналітичної роботи, а також брати участь у дискусіях щодо обґрунтованості запропонованих висновків. Такий підхід ефективно формує доказове мислення, підвищує рівень статистичної та комп’ютерної грамотності й надає студентам наочне представлення того, як первинні дані трансформуються в системне наукове знання.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/vykorystannya-naboriv-naukovyh-danyh-nrat/
ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗЕМЛІ ДЛЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ
25 вересня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться вебінар «Від космосу до видів: використання даних спостереження Землі для біорізноманіття».
Він стане площадкою для обговорення того, як саме супутникові дані можуть допомогти захистити біорізноманіття. Планується розглянути, яким чином дані спостереження Землі можуть забезпечувати моніторинг біорізноманіття, збереження навколишнього середовища та прийняття рішень на основі доказів; як супутникове дистанційне зондування та геопросторові дані можуть бути використані для виявлення екологічних змін, моніторингу екосистем, підтримки зусиль зі збереження природи в усьому світі. Буде продемонстровано, як openEO, програмне забезпечення з відкритим кодом та хмарні технології можуть перетворювати дані на практичні рішення щодо підтримки та збереження біорізноманіття. Організатор – Європейський портал даних.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/events/webinar-space-species-using-earth-observation-data-biodiversity, https://dataeuropaacademy.clickmeeting.com/396183284/register, https://dataeuropaacademy.clickmeeting.com/webinar-earth-observation-data-for-biodiversity-/register
25 вересня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться вебінар «Від космосу до видів: використання даних спостереження Землі для біорізноманіття».
Він стане площадкою для обговорення того, як саме супутникові дані можуть допомогти захистити біорізноманіття. Планується розглянути, яким чином дані спостереження Землі можуть забезпечувати моніторинг біорізноманіття, збереження навколишнього середовища та прийняття рішень на основі доказів; як супутникове дистанційне зондування та геопросторові дані можуть бути використані для виявлення екологічних змін, моніторингу екосистем, підтримки зусиль зі збереження природи в усьому світі. Буде продемонстровано, як openEO, програмне забезпечення з відкритим кодом та хмарні технології можуть перетворювати дані на практичні рішення щодо підтримки та збереження біорізноманіття. Організатор – Європейський портал даних.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/events/webinar-space-species-using-earth-observation-data-biodiversity, https://dataeuropaacademy.clickmeeting.com/396183284/register, https://dataeuropaacademy.clickmeeting.com/webinar-earth-observation-data-for-biodiversity-/register
ПРОГРАМА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ АКАДЕМІЧНИХ МЕНЕДЖЕРІВ
З жовтня 2026 року до березня 2027 року відбудеться третій цикл Програми професійного розвитку академічних менеджерів.
Він призначений для ширшого кола цивільних закладів вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства молоді та спорту України, а також комунальних і приватних закладів вищої освіти України, які не брали участі в попередніх циклах навчання. Програма складається з чотирьох навчальних модулів: роль університету в умовах суспільних трансформацій, стратегування в умовах невизначеності, управління персоналом, фінанси, ресурси та проєкти та передбачає очні тренінги (у Києві та Львові), виконання командних завдань та проведення міжнародної онлайн-конференції з захистом розроблених під час курсу інституційних проєктів. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Британська Рада, Світовий банк.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozpochynaie-tretii-tsykl-prohramy-profesiinoho-rozvytku-akademichnykh-menedzheriv
З жовтня 2026 року до березня 2027 року відбудеться третій цикл Програми професійного розвитку академічних менеджерів.
Він призначений для ширшого кола цивільних закладів вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства молоді та спорту України, а також комунальних і приватних закладів вищої освіти України, які не брали участі в попередніх циклах навчання. Програма складається з чотирьох навчальних модулів: роль університету в умовах суспільних трансформацій, стратегування в умовах невизначеності, управління персоналом, фінанси, ресурси та проєкти та передбачає очні тренінги (у Києві та Львові), виконання командних завдань та проведення міжнародної онлайн-конференції з захистом розроблених під час курсу інституційних проєктів. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Британська Рада, Світовий банк.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozpochynaie-tretii-tsykl-prohramy-profesiinoho-rozvytku-akademichnykh-menedzheriv
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№49 Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Шлях доступу: https://ekhnuir.karazin.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 375 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№49 Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Шлях доступу: https://ekhnuir.karazin.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 375 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
СТУДЕНТИ АКТИВНО КОРИСТУЮТЬСЯ ШІ, ПРОТЕ МАЙЖЕ НЕ ПЕРЕВІРЯЮТЬ ЙОГО ВІДПОВІДІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Більшість студентів повідомляють про помилки ШІ, але лише половина регулярно перевіряє згенерований контент».
У ній йдеться про результати опитування здобувачів освіти, які користуються інструментами штучного інтелекту та повідомили, що постійно стикаються з помилками в роботі ШІ, однак регулярно не перевіряють отриманий контент. Більше половини студентів (56 %) користуються ШІ кілька разів на тиждень, — це значно частіше, ніж це робить населення (33 %). Дев’ять із десяти студентів, які користуються ШІ, повідомляють про проблеми зі згенерованим контентом. Найпоширенішими є фактологічні помилки та неточності (37 %), «галюцинації», тобто вигадані джерела чи дані (31 %). Попри це, лише 15 % студентів постійно перевіряють кінцевий результат, 28 % роблять це періодично, а 19 % визнають, що рідко або взагалі ніколи не верифікують результат, згенерований ШІ. Позиції університетів стосовно ШІ також нечіткі, консенсусу тут немає. Третина студентів вважає, що ЗВО заохочують використання ШІ, ще третина — що навпаки забороняє або суттєво обмежує, а решта взагалі не має уявлення про політику щодо ШІ в освіті. 43 % студентів вважають цю новітню технологію позитивною для розвитку людства, 56 % радіють новим можливостям і стільки ж переймається ризиком втрати робочих місць. Боббі Даффі вважає, що суспільство, працівники, молодь і студенти спостерігають за швидким розвитком ШІ зі страхом, тому потрібні зрозумілі плани адаптації та підтримки.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/five-stages-ai-grief-some-managers-are-stuck-denial
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Більшість студентів повідомляють про помилки ШІ, але лише половина регулярно перевіряє згенерований контент».
У ній йдеться про результати опитування здобувачів освіти, які користуються інструментами штучного інтелекту та повідомили, що постійно стикаються з помилками в роботі ШІ, однак регулярно не перевіряють отриманий контент. Більше половини студентів (56 %) користуються ШІ кілька разів на тиждень, — це значно частіше, ніж це робить населення (33 %). Дев’ять із десяти студентів, які користуються ШІ, повідомляють про проблеми зі згенерованим контентом. Найпоширенішими є фактологічні помилки та неточності (37 %), «галюцинації», тобто вигадані джерела чи дані (31 %). Попри це, лише 15 % студентів постійно перевіряють кінцевий результат, 28 % роблять це періодично, а 19 % визнають, що рідко або взагалі ніколи не верифікують результат, згенерований ШІ. Позиції університетів стосовно ШІ також нечіткі, консенсусу тут немає. Третина студентів вважає, що ЗВО заохочують використання ШІ, ще третина — що навпаки забороняє або суттєво обмежує, а решта взагалі не має уявлення про політику щодо ШІ в освіті. 43 % студентів вважають цю новітню технологію позитивною для розвитку людства, 56 % радіють новим можливостям і стільки ж переймається ризиком втрати робочих місць. Боббі Даффі вважає, що суспільство, працівники, молодь і студенти спостерігають за швидким розвитком ШІ зі страхом, тому потрібні зрозумілі плани адаптації та підтримки.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/five-stages-ai-grief-some-managers-are-stuck-denial