СТАРТ СЕРІЇ ВЕБІНАРІВ З ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
31 серпня 2026 року відбудеться перший вебінар із серії практичних вебінарів для фахівців інклюзивно-ресурсних центрів та педагогічних працівників закладів освіти, присвячених ключовим аспектам організації інклюзивного навчання «АС ІРЦ: освітній маршрут дитини».
Заходи покликані поінформувати про те, як можна найкращим чином організувати якісне інклюзивне навчання у закладах освіти та інклюзивно-ресурсних центрах, познайомити слухачів з новими вимогами, практичними інструментами забезпечення інклюзивнності. Зокрема, йтиметься про: новий порядок організації інклюзивного навчання; адаптацію та модифікацію змісту навчання; оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами; оновлену індивідуальну програму розвитку та взаємодію команди супроводу; безбар’єрну комунікацію між учасниками освітнього процесу; організацію інклюзивного навчання на різних рівнях освіти — від дошкілля до старшої профільної школи; роль, завдання та практичну роботу асистента вчителя й асистента вихователя. Організатори: Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут освітньої аналітики», ТОВ «Нові знання».
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-zapuskaie-seriiu-praktychnykh-vebinariv-shchodo-orhanizatsii-iakisnoho-inkliuzyvnoho-navchannia, https://forms.gle/iazZy4CUPk7Xma8e9
31 серпня 2026 року відбудеться перший вебінар із серії практичних вебінарів для фахівців інклюзивно-ресурсних центрів та педагогічних працівників закладів освіти, присвячених ключовим аспектам організації інклюзивного навчання «АС ІРЦ: освітній маршрут дитини».
Заходи покликані поінформувати про те, як можна найкращим чином організувати якісне інклюзивне навчання у закладах освіти та інклюзивно-ресурсних центрах, познайомити слухачів з новими вимогами, практичними інструментами забезпечення інклюзивнності. Зокрема, йтиметься про: новий порядок організації інклюзивного навчання; адаптацію та модифікацію змісту навчання; оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами; оновлену індивідуальну програму розвитку та взаємодію команди супроводу; безбар’єрну комунікацію між учасниками освітнього процесу; організацію інклюзивного навчання на різних рівнях освіти — від дошкілля до старшої профільної школи; роль, завдання та практичну роботу асистента вчителя й асистента вихователя. Організатори: Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут освітньої аналітики», ТОВ «Нові знання».
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-zapuskaie-seriiu-praktychnykh-vebinariv-shchodo-orhanizatsii-iakisnoho-inkliuzyvnoho-navchannia, https://forms.gle/iazZy4CUPk7Xma8e9
ПІД ТИСКОМ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗВИНУВАЧЕНЬ: НАУКОВЦЯМ НЕ СЛІД ВІДЧУВАТИ ПРОВИНУ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ШІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кел Іннеса «Академіки не повинні почуватися винними через вплив використання ШІ на довкілля».
У ній спеціаліст JISC, - установи, що підтримує британську вищу освіту, стверджує, що тривога викладачів і співробітників університетів стосовно негативного впливу інструментів ШІ на зміну клімату, є непропорційною. Кел вважає, що варто зосередити увагу не на індивідуальній провині, а на системній відповідальності розробників ШІ та органів регулювання. Цифрові технології можуть частково зменшувати екологічний вплив, якщо урахувати, що хмарні системи більш ефективні за застарілі локальні сервери, що онлайн-інструменти скорочують непотрібні поїздки і що розумні системи опалення, охолодження та освітлення допомагають університетам знижувати енергетичні втрати. Тим не менш у загальному підсумку цифровізація збільшує екологічний слід, а бум інструментів, побудованих на великих мовних моделях, створює додаткове навантаження, новий шар енергоємних процесів. Один запит до ChatGPT споживає значно менше енергії, ніж короткий відеодзвінок або кілька хвилин стримінгу, і набагато менше, ніж кип’ятіння повного чайника. Це не виправдовує екологічний вплив ШІ, індивідуальне використання генеративного ШІ не є екологічно нейтральним, але його наслідки слід оцінювати реалістично. Якщо ми не ставимо під сумнів еколоічний слід від використання YouTube, скролінгу соцмереж або постійно увімкнених камер на онлайн-конференціях, чи справедливо виокремлювати вплив на клімат інструментів Ш? Згідно з нещодавнім опитуванням менше половини академічних співробітників відчуває, що може комфортно керувати своїм робочим навантаженням, отже звернення до ШІ задля економії часу є практичною реакцією, а не розкішшю. Автор пропонує використовувати поняття «green shifting», - це коли відповідальність за екологічний вплив непомітно перекладається згори донизу - з корпорацій на споживачів, з систем - на окремих індивідів. Ми спостерігаємо ситуацію, коли кліматичний тягар лягає на плечі тих, хто користується ШІ, а не на технологічних гігантів, які будують інфраструктуру, чи на уряди, які її регулюють. Цей фокус - хибний. Занепокоєння енергоспоживанням і використанням води для охолодження дата-центрів цілком виправдане, але його варто спрямовувати туди, де можна досягти найбільшого ефекту. Це означає вимагати від розробників ШІ прозорої звітності про енергію, більш чистої інфраструктури та реальних інвестицій у відновлювані джерела, а від урядів — відповідного регулювання, високих сучасних стандартів, а також стимулів екологічної роботи. Генеративні чат-боти становлять невелику частку загального енергоспоживання, пов’язаного зі штучним інтелектом. Основне навантаження припадає на генерацію та аналіз відео, таргетовану рекламу, рекомендаційні системи та навчання нових моделей. Екологічну загрозу становить не окремий користувач, який бажає за допомогою ШІ підсумувати нотатки зустрічі або допомогти з листом. Вона – у неконтрольованому розширенні непрозорої інфраструктури, системній відсутності даних про викиди та у відсутності запобіжників для сталого розгортання технологій. Індивідуальна обізнаність корисна, однак індивідуальне звинувачення неприйнятне, відчуття провини проблему не вирішить.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/academics-should-not-feel-guilty-about-ai-uses-environmental-impact
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кел Іннеса «Академіки не повинні почуватися винними через вплив використання ШІ на довкілля».
У ній спеціаліст JISC, - установи, що підтримує британську вищу освіту, стверджує, що тривога викладачів і співробітників університетів стосовно негативного впливу інструментів ШІ на зміну клімату, є непропорційною. Кел вважає, що варто зосередити увагу не на індивідуальній провині, а на системній відповідальності розробників ШІ та органів регулювання. Цифрові технології можуть частково зменшувати екологічний вплив, якщо урахувати, що хмарні системи більш ефективні за застарілі локальні сервери, що онлайн-інструменти скорочують непотрібні поїздки і що розумні системи опалення, охолодження та освітлення допомагають університетам знижувати енергетичні втрати. Тим не менш у загальному підсумку цифровізація збільшує екологічний слід, а бум інструментів, побудованих на великих мовних моделях, створює додаткове навантаження, новий шар енергоємних процесів. Один запит до ChatGPT споживає значно менше енергії, ніж короткий відеодзвінок або кілька хвилин стримінгу, і набагато менше, ніж кип’ятіння повного чайника. Це не виправдовує екологічний вплив ШІ, індивідуальне використання генеративного ШІ не є екологічно нейтральним, але його наслідки слід оцінювати реалістично. Якщо ми не ставимо під сумнів еколоічний слід від використання YouTube, скролінгу соцмереж або постійно увімкнених камер на онлайн-конференціях, чи справедливо виокремлювати вплив на клімат інструментів Ш? Згідно з нещодавнім опитуванням менше половини академічних співробітників відчуває, що може комфортно керувати своїм робочим навантаженням, отже звернення до ШІ задля економії часу є практичною реакцією, а не розкішшю. Автор пропонує використовувати поняття «green shifting», - це коли відповідальність за екологічний вплив непомітно перекладається згори донизу - з корпорацій на споживачів, з систем - на окремих індивідів. Ми спостерігаємо ситуацію, коли кліматичний тягар лягає на плечі тих, хто користується ШІ, а не на технологічних гігантів, які будують інфраструктуру, чи на уряди, які її регулюють. Цей фокус - хибний. Занепокоєння енергоспоживанням і використанням води для охолодження дата-центрів цілком виправдане, але його варто спрямовувати туди, де можна досягти найбільшого ефекту. Це означає вимагати від розробників ШІ прозорої звітності про енергію, більш чистої інфраструктури та реальних інвестицій у відновлювані джерела, а від урядів — відповідного регулювання, високих сучасних стандартів, а також стимулів екологічної роботи. Генеративні чат-боти становлять невелику частку загального енергоспоживання, пов’язаного зі штучним інтелектом. Основне навантаження припадає на генерацію та аналіз відео, таргетовану рекламу, рекомендаційні системи та навчання нових моделей. Екологічну загрозу становить не окремий користувач, який бажає за допомогою ШІ підсумувати нотатки зустрічі або допомогти з листом. Вона – у неконтрольованому розширенні непрозорої інфраструктури, системній відсутності даних про викиди та у відсутності запобіжників для сталого розгортання технологій. Індивідуальна обізнаність корисна, однак індивідуальне звинувачення неприйнятне, відчуття провини проблему не вирішить.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/academics-should-not-feel-guilty-about-ai-uses-environmental-impact
ПЕРШИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПРОЄКТ СПІЛЬНИХ РОЗРОБОК ІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИМ БІЗНЕСОМ
Міністерство освіти і науки України повідомило про запуск експериментального проєкту з відбору та реалізації прикладних наукових досліджень і розробок на замовлення бізнесу.
На цю програму у 2026 році виділяється державне фінансування у розмірі 100 млн грн. Ці кошти можуть отримати державні заклади вищої освіти та наукові установи для реалізації спільних проєктів із малими, середніми та великими підприємствами, тривалість фінансування - до 18 місяців. Український бізнес визначатиме конкретну технологічну або науково-виробничу потребу, а наукові команди пропонуватимуть рішення — від розробки, дослідження і випробування технології до створення прототипу та підготовки продукту до впровадження. Долучитися до програми можна буде у двох форматах. Якщо компанія має технічне завдання, але ще не знайшла виконавця, вона подасть технологічний запит з описом проблеми, вимог до рішення, очікуваного результату та готовності до співфінансування. Після відбору буде оголошено конкурс для державних університетів і наукових установ, які запропонують спосіб його вирішення. Якщо бізнес і наукова команда вже мають спільну ідею або попередні напрацювання, вони зможуть одразу подати спільну заявку щодо проєктів, для яких потрібно провести додаткові дослідження, випробувати технологію, створити прототип або максимально підготувати розробку до виробництва. Заявки подаватимуться через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS, кожен проєкт проходитиме наукову та науково-технічну експертизу. Пріоритетними стануть розробки у сферах безпеки й оборони, енергетики, транспорту, нових матеріалів, агропромислового комплексу, медицини й фармацевтики, чистого виробництва, інформаційних технологій та робототехніки. Також на базі Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації буде створено Агенцію прикладних досліджень для виконання завдань, пов’язаних із налагодженням взаємодії між наукою і бізнесом. Агенція збиратиме технологічні запити бізнесу, допомагатиме формувати технічні завдання, шукати наукові команди та готувати спільні заявки. Також вона супроводжуватиме виконання проєктів, створення прототипів, питання інтелектуальної власності, ліцензування і трансферу технологій та аналізуватиме фактичне впровадження розробок.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozpochynaie-pershyi-derzhavnyi-proiekt-spilnykh-rozrobok-iz-tekhnolohichnym-biznesom
Міністерство освіти і науки України повідомило про запуск експериментального проєкту з відбору та реалізації прикладних наукових досліджень і розробок на замовлення бізнесу.
На цю програму у 2026 році виділяється державне фінансування у розмірі 100 млн грн. Ці кошти можуть отримати державні заклади вищої освіти та наукові установи для реалізації спільних проєктів із малими, середніми та великими підприємствами, тривалість фінансування - до 18 місяців. Український бізнес визначатиме конкретну технологічну або науково-виробничу потребу, а наукові команди пропонуватимуть рішення — від розробки, дослідження і випробування технології до створення прототипу та підготовки продукту до впровадження. Долучитися до програми можна буде у двох форматах. Якщо компанія має технічне завдання, але ще не знайшла виконавця, вона подасть технологічний запит з описом проблеми, вимог до рішення, очікуваного результату та готовності до співфінансування. Після відбору буде оголошено конкурс для державних університетів і наукових установ, які запропонують спосіб його вирішення. Якщо бізнес і наукова команда вже мають спільну ідею або попередні напрацювання, вони зможуть одразу подати спільну заявку щодо проєктів, для яких потрібно провести додаткові дослідження, випробувати технологію, створити прототип або максимально підготувати розробку до виробництва. Заявки подаватимуться через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS, кожен проєкт проходитиме наукову та науково-технічну експертизу. Пріоритетними стануть розробки у сферах безпеки й оборони, енергетики, транспорту, нових матеріалів, агропромислового комплексу, медицини й фармацевтики, чистого виробництва, інформаційних технологій та робототехніки. Також на базі Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації буде створено Агенцію прикладних досліджень для виконання завдань, пов’язаних із налагодженням взаємодії між наукою і бізнесом. Агенція збиратиме технологічні запити бізнесу, допомагатиме формувати технічні завдання, шукати наукові команди та готувати спільні заявки. Також вона супроводжуватиме виконання проєктів, створення прототипів, питання інтелектуальної власності, ліцензування і трансферу технологій та аналізуватиме фактичне впровадження розробок.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozpochynaie-pershyi-derzhavnyi-proiekt-spilnykh-rozrobok-iz-tekhnolohichnym-biznesom
ВАЛОРИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Для аналітичної освіти важливо, щоб здобувачі розуміли сутність наукових розробок, бачили можливості їх практичного використання, усвідомлювали цінність наукових знань та опановували навички валоризації.
Термін «валоризація» описує процес перетворення знань на цінність шляхом їх передавання для економічного та/або суспільного використання й перетворення на конкурентоспроможні продукти, послуги, процеси, підприємницьку діяльність. Процес валоризації побудований на взаємодії між інституціями знань, бізнесом та неурядовими організаціями, яка відбувається на всіх етапах розвитку знань. Він не може розглядатися як передача знань після повного завершення дослідження, оскільки передбачає взаємодію із зацікавленими особами на всіх етапах його життєвого циклу. Здобувачі освіти після ознайомлення зі змістом матеріалів наукових досліджень, представлених на вебпорталі НРАТ (зокрема — звітів про ДіР, дисертацій, облікових карток), можуть вивчати наведені в них відомості про результати впровадження, критично аналізувати авторське бачення прикладного значення й перспектив використання здійснених розробок в економіці та суспільному житті, формулювати власні висновки та пропозиції. Для цього студенти можуть працювати з розширеним пошуком академічних текстів та вивчати їх повнотекстові електронні версії. Або концентрувати увагу на відомостях, які автори досліджень наводіть в облікових картках (ОК, ОКД) в частині практичного упровадження отриманих результатів та перспектив подальшого використання. Такий досвід має надзвичайно важливе значення для розуміння цінності науки, яка не є «баштою зі слонової кістки», відстороненою від реального життя, а виступає продуктивною силою суспільства. Це дозволить здобувачам освіти наочно переконатися, що наука об’єднує людські знання, технології та інновації, трансформуючи їх в інструменти суспільного розвитку. Також студенти можуть пропонувати власне бачення напрямів валоризації шляхом упровадження наукових напрацювань в освітній процес, перепідготовку кадрів та забезпечення навчання упродовж життя, розроблення управлінських рішень, політику, процес нормотворення, розвиток підприємництва тощо. Ще один варіант завдання — написання коротких науково-популярних матеріалів, які забезпечують кращу видимість результатів досліджень для їхнього подальшого впровадження. Для цього можна задіяти сервіс популяризації наукових досліджень. Підготовка коротких науково-популярних статей на основі вивчення повних текстів наукових досліджень є ефективним інструментом аналітичної освіти, оскільки вимагає не механічного скорочення тексту, а його глибокого осмислення. Студенту необхідно оцінити отримані в процесі дослідження результати, повноту й вичерпність наведених аргументів, відокремити ключові результати від другорядної інформації, критично оцінити докази, інтерпретувати висновки. На основі осмислення складного академічного матеріалу студент має підготувати без втрати наукового змісту першоджерела власний текст - зрозумілий, точний і доступний для широкої аудиторії, яка не має глибоких фахових знань у цій сфері. Така робота розвиває критичне та системне мислення, навички аналізу й синтезу інформації, аргументованого відбору фактів, академічної комунікації та наукової доброчесності. Студенти набувають досвіду роботи з автентичними науковими джерелами, вчаться розуміти взаємозв’язок між даними, методами дослідження та висновками, адаптувати результати наукових досліджень до потреб різних аудиторій.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/valoryzacziya-znan/
Для аналітичної освіти важливо, щоб здобувачі розуміли сутність наукових розробок, бачили можливості їх практичного використання, усвідомлювали цінність наукових знань та опановували навички валоризації.
Термін «валоризація» описує процес перетворення знань на цінність шляхом їх передавання для економічного та/або суспільного використання й перетворення на конкурентоспроможні продукти, послуги, процеси, підприємницьку діяльність. Процес валоризації побудований на взаємодії між інституціями знань, бізнесом та неурядовими організаціями, яка відбувається на всіх етапах розвитку знань. Він не може розглядатися як передача знань після повного завершення дослідження, оскільки передбачає взаємодію із зацікавленими особами на всіх етапах його життєвого циклу. Здобувачі освіти після ознайомлення зі змістом матеріалів наукових досліджень, представлених на вебпорталі НРАТ (зокрема — звітів про ДіР, дисертацій, облікових карток), можуть вивчати наведені в них відомості про результати впровадження, критично аналізувати авторське бачення прикладного значення й перспектив використання здійснених розробок в економіці та суспільному житті, формулювати власні висновки та пропозиції. Для цього студенти можуть працювати з розширеним пошуком академічних текстів та вивчати їх повнотекстові електронні версії. Або концентрувати увагу на відомостях, які автори досліджень наводіть в облікових картках (ОК, ОКД) в частині практичного упровадження отриманих результатів та перспектив подальшого використання. Такий досвід має надзвичайно важливе значення для розуміння цінності науки, яка не є «баштою зі слонової кістки», відстороненою від реального життя, а виступає продуктивною силою суспільства. Це дозволить здобувачам освіти наочно переконатися, що наука об’єднує людські знання, технології та інновації, трансформуючи їх в інструменти суспільного розвитку. Також студенти можуть пропонувати власне бачення напрямів валоризації шляхом упровадження наукових напрацювань в освітній процес, перепідготовку кадрів та забезпечення навчання упродовж життя, розроблення управлінських рішень, політику, процес нормотворення, розвиток підприємництва тощо. Ще один варіант завдання — написання коротких науково-популярних матеріалів, які забезпечують кращу видимість результатів досліджень для їхнього подальшого впровадження. Для цього можна задіяти сервіс популяризації наукових досліджень. Підготовка коротких науково-популярних статей на основі вивчення повних текстів наукових досліджень є ефективним інструментом аналітичної освіти, оскільки вимагає не механічного скорочення тексту, а його глибокого осмислення. Студенту необхідно оцінити отримані в процесі дослідження результати, повноту й вичерпність наведених аргументів, відокремити ключові результати від другорядної інформації, критично оцінити докази, інтерпретувати висновки. На основі осмислення складного академічного матеріалу студент має підготувати без втрати наукового змісту першоджерела власний текст - зрозумілий, точний і доступний для широкої аудиторії, яка не має глибоких фахових знань у цій сфері. Така робота розвиває критичне та системне мислення, навички аналізу й синтезу інформації, аргументованого відбору фактів, академічної комунікації та наукової доброчесності. Студенти набувають досвіду роботи з автентичними науковими джерелами, вчаться розуміти взаємозв’язок між даними, методами дослідження та висновками, адаптувати результати наукових досліджень до потреб різних аудиторій.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/valoryzacziya-znan/
ТИЖДЕНЬ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ 2026: ЦІНА ЗНАНЬ
19 – 25 жовтня 2026 року відбудеться Міжнародний тиждень відкритого доступу «Ціна знань». Захід стане масштабною площадкою для обговорення актуальних питань створення й поширення знань задля спільного блага в умовах постійного зростання відповідних витрат.
Наразі відбувається зростання консолідації та комерційного контролю над усіма аспектами знань і нам необхідно замислитись над фінансовими, людськими та екологічними витратами на створення, обмін та підтримку знань. Учасники тижня обговорюватимуть нагальні питання відкритого доступу, а саме: яка цінність часу та зусиль авторів, рецензентів та редакторів публікацій, чиї інтереси обслуговує ця неоплачувана праця; яка ціна виключення значної частини населення світу з рівноправної участі у виробництві та обміні знань; чому роботи дослідників ліцензуються для навчання ШІ без згоди чи компенсації; чому платформи для обміну знаннями стежать за користувачами; яка ціна пріоритетності центрів обробки даних над потребами людей в електроенергії та воді. Організатор - некомерційна організація з підтримки відкритих дослідницьких та освітніх систем SPARC.
Детальніше: https://www.openaccessweek.org/, https://www.openaccessweek.org/blog/2026/theme
19 – 25 жовтня 2026 року відбудеться Міжнародний тиждень відкритого доступу «Ціна знань». Захід стане масштабною площадкою для обговорення актуальних питань створення й поширення знань задля спільного блага в умовах постійного зростання відповідних витрат.
Наразі відбувається зростання консолідації та комерційного контролю над усіма аспектами знань і нам необхідно замислитись над фінансовими, людськими та екологічними витратами на створення, обмін та підтримку знань. Учасники тижня обговорюватимуть нагальні питання відкритого доступу, а саме: яка цінність часу та зусиль авторів, рецензентів та редакторів публікацій, чиї інтереси обслуговує ця неоплачувана праця; яка ціна виключення значної частини населення світу з рівноправної участі у виробництві та обміні знань; чому роботи дослідників ліцензуються для навчання ШІ без згоди чи компенсації; чому платформи для обміну знаннями стежать за користувачами; яка ціна пріоритетності центрів обробки даних над потребами людей в електроенергії та воді. Організатор - некомерційна організація з підтримки відкритих дослідницьких та освітніх систем SPARC.
Детальніше: https://www.openaccessweek.org/, https://www.openaccessweek.org/blog/2026/theme
МІЖНАРОДНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗВІТУ ПРОГРАМИ МІЖНАРОДНОГО ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ ЗА 2025 РІК
8 вересня 2026 року відбудеться Глобальний вебінар ОЕСР з питань освіти та навичок.
Захід стане площадкою для презентації результатів PISA 2025, - найбільшого міжнародного порівняльного опитування 15-річних учнів, яке збирає дані щодо того, наскільки добре вони можуть застосовувати отримані знання для вирішення реальних проблем. Понад 760 тис. учнів у 91 країні світу взяли участь в оцінюванні навичок та знань з природничих наук, математики та читання. Звіт висвітлює допитливість, наполегливість та свідомість учнів, розкриває нові дані про те, як учні використовують штучний інтелект для шкільних завдань, пропонує актуальну аналітику та ініціює глобальну дискусію щодо ролі штучного інтелекту у викладанні та навчанні. Організатори: ОЕСР, PISA.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/09/the-launch-of-the-oecd-programme-for-international-student-assessment-pisa-2025-report.html
8 вересня 2026 року відбудеться Глобальний вебінар ОЕСР з питань освіти та навичок.
Захід стане площадкою для презентації результатів PISA 2025, - найбільшого міжнародного порівняльного опитування 15-річних учнів, яке збирає дані щодо того, наскільки добре вони можуть застосовувати отримані знання для вирішення реальних проблем. Понад 760 тис. учнів у 91 країні світу взяли участь в оцінюванні навичок та знань з природничих наук, математики та читання. Звіт висвітлює допитливість, наполегливість та свідомість учнів, розкриває нові дані про те, як учні використовують штучний інтелект для шкільних завдань, пропонує актуальну аналітику та ініціює глобальну дискусію щодо ролі штучного інтелекту у викладанні та навчанні. Організатори: ОЕСР, PISA.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/09/the-launch-of-the-oecd-programme-for-international-student-assessment-pisa-2025-report.html
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№48 Національний університет «Одеська політехніка»
Шлях доступу: https://dspace.opu.ua/jspui/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№48 Національний університет «Одеська політехніка»
Шлях доступу: https://dspace.opu.ua/jspui/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ВІД ЗАПЕРЕЧЕННЯ ДО ПРИЙНЯТТЯ: РОЗПАД ТРАДИЦІЙНОЇ ОСВІТИ ПІД ВПЛИВОМ ГШІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шаді Мохамеда «Дехто застряг на стадії заперечення ШІ».
У ній автор вивчає реакцію університетів на поширення генеративного штучного інтелекту, розглядаючи її крізь призму п’яти стадій екзистенційного розриву (заперечення, гнів, торг, депресія і прийняття) від Елізабет Кюблер-Росс. Наразі освітні інституції переживають не просто технологічну адаптацію, а сильний стрес через руйнування економічної та інституційної логіки. Як інтернет зруйнував бізнес-модель газет, так і генеративний штучний інтелект змінює університетську модель із доставки контенту, оцінювання та формування компетентностей. Коли ШІ миттєво дає персоналізовані пояснення і генерує есе чи звіти, традиційний диплом втрачає роль надійного підтвердження знань. Багато хто каже «Калькулятор змінив викладання арифметики, то в чому різниця?». Ця паралель є хибною, адже калькулятор прискорив обчислення та при цьому не зробив математичне міркування зайвим. ШІ загрожує замінити синтез, аргументацію та структуроване мислення — когнітивні навички, які оцінювання традиційно використовувало для оцінювання результатів навчання. Якщо зосереджуватись на питанні масового «списування», то доведеться закуповувати детектори ШІ та постійно оновлювати політики академічної доброчесності. Лектор, який роками проєктував завдання для проходження студентами когнітивних викликів, нині бачить, що мовна модель легко обходить цей процес. І він знає, що поліцейськими заходами кризу не вирішити. На стадії торгу виникає ентузіазм щодо аналогових обмежень, - запровадження очних іспитів, рукописних есе, усних опитувань, - повернення до «старих» форматів. Коли марність торгу стає очевидною, приходить депресія, яка у викладачів пов’язана з розумінням реальної ціни інтеграції ШІ, яка вимагає перебудови навчальних програм, переходу від вимірювання артефактів до оцінювання судження. Справжнє прийняття для більшості інституцій залишається справою майбутнього, але воно вже відбувається на окремих кафедрах і в рамках новітніх перероблених курсах. Прийняття — це не капітуляція, а момент, коли інституція перестає ставити неправильні питання і починає вирішувати правильні. Усний іспит трансформується, тепер екзаменатор не запитує «чи це писав ШІ?», а уточнює, «чому ви прийняли це рішення? Які ризики це несе?». Оцінювання стає справжньою перевіркою судження та професійної відповідальності — того, що освіта завжди мала розвивати і що жоден ШІ не може зробити замість студента. Університети не виживуть в епоху ШІ, захищаючи зламані елементи застарілої моделі. Вони зможуть зберегтися лише тоді, коли матимуть сміливість будувати інституцію, яка дійсно потрібна людям у світі когнітивної автоматизації.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/five-stages-ai-grief-some-managers-are-stuck-denial
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шаді Мохамеда «Дехто застряг на стадії заперечення ШІ».
У ній автор вивчає реакцію університетів на поширення генеративного штучного інтелекту, розглядаючи її крізь призму п’яти стадій екзистенційного розриву (заперечення, гнів, торг, депресія і прийняття) від Елізабет Кюблер-Росс. Наразі освітні інституції переживають не просто технологічну адаптацію, а сильний стрес через руйнування економічної та інституційної логіки. Як інтернет зруйнував бізнес-модель газет, так і генеративний штучний інтелект змінює університетську модель із доставки контенту, оцінювання та формування компетентностей. Коли ШІ миттєво дає персоналізовані пояснення і генерує есе чи звіти, традиційний диплом втрачає роль надійного підтвердження знань. Багато хто каже «Калькулятор змінив викладання арифметики, то в чому різниця?». Ця паралель є хибною, адже калькулятор прискорив обчислення та при цьому не зробив математичне міркування зайвим. ШІ загрожує замінити синтез, аргументацію та структуроване мислення — когнітивні навички, які оцінювання традиційно використовувало для оцінювання результатів навчання. Якщо зосереджуватись на питанні масового «списування», то доведеться закуповувати детектори ШІ та постійно оновлювати політики академічної доброчесності. Лектор, який роками проєктував завдання для проходження студентами когнітивних викликів, нині бачить, що мовна модель легко обходить цей процес. І він знає, що поліцейськими заходами кризу не вирішити. На стадії торгу виникає ентузіазм щодо аналогових обмежень, - запровадження очних іспитів, рукописних есе, усних опитувань, - повернення до «старих» форматів. Коли марність торгу стає очевидною, приходить депресія, яка у викладачів пов’язана з розумінням реальної ціни інтеграції ШІ, яка вимагає перебудови навчальних програм, переходу від вимірювання артефактів до оцінювання судження. Справжнє прийняття для більшості інституцій залишається справою майбутнього, але воно вже відбувається на окремих кафедрах і в рамках новітніх перероблених курсах. Прийняття — це не капітуляція, а момент, коли інституція перестає ставити неправильні питання і починає вирішувати правильні. Усний іспит трансформується, тепер екзаменатор не запитує «чи це писав ШІ?», а уточнює, «чому ви прийняли це рішення? Які ризики це несе?». Оцінювання стає справжньою перевіркою судження та професійної відповідальності — того, що освіта завжди мала розвивати і що жоден ШІ не може зробити замість студента. Університети не виживуть в епоху ШІ, захищаючи зламані елементи застарілої моделі. Вони зможуть зберегтися лише тоді, коли матимуть сміливість будувати інституцію, яка дійсно потрібна людям у світі когнітивної автоматизації.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/five-stages-ai-grief-some-managers-are-stuck-denial
ВИКОРИСТАННЯ НАБОРІВ НАУКОВИХ ДАНИХ НРАТ
Наукові дані, тобто масиви інформації, зібрані під час дослідницького процесу (для верифікації або спростування наукових гіпотез), які слугують фактологічною основою для обґрунтованих результатів досліджень, можуть використовуватись в рамках аналітичної освіти.
Оприлюднення такого роду матеріалів відкриває недоступні раніше, у доцифрову епоху, можливості без зайвих витрат часу та коштів отримати доступ до підвалин наукової аргументації дослідників. На офіційному вебпорталі НРАТ є спеціальна сторінка для поширення інформації про доступні для ознайомлення відкриті набори наукових даних. Ці набори можуть бути задіяні в освітньому процесі як основа для дослідницьких та аналітичних завдань, у рамках яких здобувачі освіти працюють з реальними, а не навчально-спрощеними даними. Студентам можна доручити здійснити технічну обробку інформації, перевірити походження даних, оцінити якість вибірки, вивчити структуру датасетів і контекст, сформулювати дослідницькі питання, визначити завдання дослідження, інтерпретувати залежності, провести порівняння, підготувати аргументацію для висновків. Таким чином вони отримають власне уявлення про те, як саме дані перетворюються на наукове знання. Роль викладача полягає у обранні та поясненні завдань, які вимагають від студента глибокої інтерпретації, компаративного аналізу та аргументації, а не просто механічної чи технічної обробки даних. Працюючи з реальними даними, студенти навчаться перевіряти їхнє походження, оцінювати репрезентативність вибірки, враховувати обмеження методології та контексту, документувати кожен етап своєї аналітичної роботи, а також брати участь у дискусіях щодо обґрунтованості запропонованих висновків. Такий підхід ефективно формує доказове мислення, підвищує рівень статистичної та комп’ютерної грамотності й надає студентам наочне представлення того, як первинні дані трансформуються в системне наукове знання.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/vykorystannya-naboriv-naukovyh-danyh-nrat/
Наукові дані, тобто масиви інформації, зібрані під час дослідницького процесу (для верифікації або спростування наукових гіпотез), які слугують фактологічною основою для обґрунтованих результатів досліджень, можуть використовуватись в рамках аналітичної освіти.
Оприлюднення такого роду матеріалів відкриває недоступні раніше, у доцифрову епоху, можливості без зайвих витрат часу та коштів отримати доступ до підвалин наукової аргументації дослідників. На офіційному вебпорталі НРАТ є спеціальна сторінка для поширення інформації про доступні для ознайомлення відкриті набори наукових даних. Ці набори можуть бути задіяні в освітньому процесі як основа для дослідницьких та аналітичних завдань, у рамках яких здобувачі освіти працюють з реальними, а не навчально-спрощеними даними. Студентам можна доручити здійснити технічну обробку інформації, перевірити походження даних, оцінити якість вибірки, вивчити структуру датасетів і контекст, сформулювати дослідницькі питання, визначити завдання дослідження, інтерпретувати залежності, провести порівняння, підготувати аргументацію для висновків. Таким чином вони отримають власне уявлення про те, як саме дані перетворюються на наукове знання. Роль викладача полягає у обранні та поясненні завдань, які вимагають від студента глибокої інтерпретації, компаративного аналізу та аргументації, а не просто механічної чи технічної обробки даних. Працюючи з реальними даними, студенти навчаться перевіряти їхнє походження, оцінювати репрезентативність вибірки, враховувати обмеження методології та контексту, документувати кожен етап своєї аналітичної роботи, а також брати участь у дискусіях щодо обґрунтованості запропонованих висновків. Такий підхід ефективно формує доказове мислення, підвищує рівень статистичної та комп’ютерної грамотності й надає студентам наочне представлення того, як первинні дані трансформуються в системне наукове знання.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/vykorystannya-naboriv-naukovyh-danyh-nrat/
ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗЕМЛІ ДЛЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ
25 вересня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться вебінар «Від космосу до видів: використання даних спостереження Землі для біорізноманіття».
Він стане площадкою для обговорення того, як саме супутникові дані можуть допомогти захистити біорізноманіття. Планується розглянути, яким чином дані спостереження Землі можуть забезпечувати моніторинг біорізноманіття, збереження навколишнього середовища та прийняття рішень на основі доказів; як супутникове дистанційне зондування та геопросторові дані можуть бути використані для виявлення екологічних змін, моніторингу екосистем, підтримки зусиль зі збереження природи в усьому світі. Буде продемонстровано, як openEO, програмне забезпечення з відкритим кодом та хмарні технології можуть перетворювати дані на практичні рішення щодо підтримки та збереження біорізноманіття. Організатор – Європейський портал даних.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/events/webinar-space-species-using-earth-observation-data-biodiversity, https://dataeuropaacademy.clickmeeting.com/396183284/register, https://dataeuropaacademy.clickmeeting.com/webinar-earth-observation-data-for-biodiversity-/register
25 вересня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться вебінар «Від космосу до видів: використання даних спостереження Землі для біорізноманіття».
Він стане площадкою для обговорення того, як саме супутникові дані можуть допомогти захистити біорізноманіття. Планується розглянути, яким чином дані спостереження Землі можуть забезпечувати моніторинг біорізноманіття, збереження навколишнього середовища та прийняття рішень на основі доказів; як супутникове дистанційне зондування та геопросторові дані можуть бути використані для виявлення екологічних змін, моніторингу екосистем, підтримки зусиль зі збереження природи в усьому світі. Буде продемонстровано, як openEO, програмне забезпечення з відкритим кодом та хмарні технології можуть перетворювати дані на практичні рішення щодо підтримки та збереження біорізноманіття. Організатор – Європейський портал даних.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/events/webinar-space-species-using-earth-observation-data-biodiversity, https://dataeuropaacademy.clickmeeting.com/396183284/register, https://dataeuropaacademy.clickmeeting.com/webinar-earth-observation-data-for-biodiversity-/register
ПРОГРАМА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ АКАДЕМІЧНИХ МЕНЕДЖЕРІВ
З жовтня 2026 року до березня 2027 року відбудеться третій цикл Програми професійного розвитку академічних менеджерів.
Він призначений для ширшого кола цивільних закладів вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства молоді та спорту України, а також комунальних і приватних закладів вищої освіти України, які не брали участі в попередніх циклах навчання. Програма складається з чотирьох навчальних модулів: роль університету в умовах суспільних трансформацій, стратегування в умовах невизначеності, управління персоналом, фінанси, ресурси та проєкти та передбачає очні тренінги (у Києві та Львові), виконання командних завдань та проведення міжнародної онлайн-конференції з захистом розроблених під час курсу інституційних проєктів. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Британська Рада, Світовий банк.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozpochynaie-tretii-tsykl-prohramy-profesiinoho-rozvytku-akademichnykh-menedzheriv
З жовтня 2026 року до березня 2027 року відбудеться третій цикл Програми професійного розвитку академічних менеджерів.
Він призначений для ширшого кола цивільних закладів вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства молоді та спорту України, а також комунальних і приватних закладів вищої освіти України, які не брали участі в попередніх циклах навчання. Програма складається з чотирьох навчальних модулів: роль університету в умовах суспільних трансформацій, стратегування в умовах невизначеності, управління персоналом, фінанси, ресурси та проєкти та передбачає очні тренінги (у Києві та Львові), виконання командних завдань та проведення міжнародної онлайн-конференції з захистом розроблених під час курсу інституційних проєктів. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Британська Рада, Світовий банк.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozpochynaie-tretii-tsykl-prohramy-profesiinoho-rozvytku-akademichnykh-menedzheriv