РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№46 Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК»
Шлях доступу: https://dspace.krok.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-01
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№46 Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК»
Шлях доступу: https://dspace.krok.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-01
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ШІ ДОПОМАГАЄ ГОТУВАТИ ГРАНТОВІ ЗАЯВКИ, АЛЕ ЗВУЖУЄ РОЗМАЇТТЯ НАУКОВИХ ІДЕЙ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Розалінд Скіллен «Великі мовні моделі знижують оригінальність наукових пропозицій».
У ній йдеться про матеріали дослідження стосовно використання великих мовних моделей під час підготовки заявок на федеральне фінансування досліджень у США. Було проаналізовано біля 6 тис. заявок до Національного наукового фонду США та Національного інституту здоров’я, а також 131 тис. схвалених грантових заявок за 2021–2025 роки. Встановлено, що проєкти, які більшою мірою згенеровані ШІ, були менш семантично відмінними від тих проєктів, які раніше вже отримали фінансування. Звісно, великі мовні моделі можуть допомагати швидше готувати й редагувати тексти, чіткіше формулювати ідеї та долати мовні бар’єри. Разом із тим, використання цих інструментів призводить до дублювання у нових проєктах вже відомих ідей та успішних пропозицій вже виконуваних досліджень. Науковці можуть завдяки ШІ підвищувати власну продуктивність, але згенеровані заявки на гранти стають все менш оригінальними. Стрімке поширення великих мовних моделей вже змінює способи підготовки, відбору та подальшої реалізації наукових ідей у системі грантового фінансування. Проблема полягає не у використанні ШІ, а в тому, що відбувається зміщення балансу з пошуку нових ідей на обговорення вже усталених напрямів. В результаті грантодавці починають змінювати правила, внаслідок чого заявки, текст яких значною мірою згенерований ШІ, отримують більш прискіпливу експертизу.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/large-language-models-reduce-originality-research-proposals
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Розалінд Скіллен «Великі мовні моделі знижують оригінальність наукових пропозицій».
У ній йдеться про матеріали дослідження стосовно використання великих мовних моделей під час підготовки заявок на федеральне фінансування досліджень у США. Було проаналізовано біля 6 тис. заявок до Національного наукового фонду США та Національного інституту здоров’я, а також 131 тис. схвалених грантових заявок за 2021–2025 роки. Встановлено, що проєкти, які більшою мірою згенеровані ШІ, були менш семантично відмінними від тих проєктів, які раніше вже отримали фінансування. Звісно, великі мовні моделі можуть допомагати швидше готувати й редагувати тексти, чіткіше формулювати ідеї та долати мовні бар’єри. Разом із тим, використання цих інструментів призводить до дублювання у нових проєктах вже відомих ідей та успішних пропозицій вже виконуваних досліджень. Науковці можуть завдяки ШІ підвищувати власну продуктивність, але згенеровані заявки на гранти стають все менш оригінальними. Стрімке поширення великих мовних моделей вже змінює способи підготовки, відбору та подальшої реалізації наукових ідей у системі грантового фінансування. Проблема полягає не у використанні ШІ, а в тому, що відбувається зміщення балансу з пошуку нових ідей на обговорення вже усталених напрямів. В результаті грантодавці починають змінювати правила, внаслідок чого заявки, текст яких значною мірою згенерований ШІ, отримують більш прискіпливу експертизу.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/large-language-models-reduce-originality-research-proposals
ОЕСР: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ТУРИЗМУ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Тенденції та політика ОЕСР у сфері туризму» з серії «Тенденції та політика ОЕСР у сфері туризму».
У виданні аналізуються показники туристичної діяльності та розвиток політики за 2026 рік в 53 країнах ОЕСР та партнерах. Показано, як уряди адаптують політичні дії для зміцнення стійкості та досягнення більш збалансованих економічних, соціальних та екологічних результатів у невизначеному та мінливому середовищі. Проаналізовано пріоритети та реформи туристичної політики, а також висвітлено приклади практики країн, подано інформацію про підвищення соціальних переваг туризму та зміцнення здатності сектору адаптуватися до екстремальних погодних явищ. Наголошується на необхідності гнучких, скоординованих політичних підходів для виведення туризму на більш сталий, стійкий та конкурентоспроможний шлях, а також представлені дані та докази щодо масштабів, структури та значення туристичної економіки. Видання об’єднує міжнародно порівнянні дані про туризм, висвітлює передовий досвід і ключові реформи політики та управління.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-tourism-trends-and-policies-2026_3fd3cd75-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/oecd-tourism-trends-and-policies-2026_13326fe2/3fd3cd75-en.pdf, https://doi.org/10.1787/3fd3cd75-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Тенденції та політика ОЕСР у сфері туризму» з серії «Тенденції та політика ОЕСР у сфері туризму».
У виданні аналізуються показники туристичної діяльності та розвиток політики за 2026 рік в 53 країнах ОЕСР та партнерах. Показано, як уряди адаптують політичні дії для зміцнення стійкості та досягнення більш збалансованих економічних, соціальних та екологічних результатів у невизначеному та мінливому середовищі. Проаналізовано пріоритети та реформи туристичної політики, а також висвітлено приклади практики країн, подано інформацію про підвищення соціальних переваг туризму та зміцнення здатності сектору адаптуватися до екстремальних погодних явищ. Наголошується на необхідності гнучких, скоординованих політичних підходів для виведення туризму на більш сталий, стійкий та конкурентоспроможний шлях, а також представлені дані та докази щодо масштабів, структури та значення туристичної економіки. Видання об’єднує міжнародно порівнянні дані про туризм, висвітлює передовий досвід і ключові реформи політики та управління.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-tourism-trends-and-policies-2026_3fd3cd75-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/oecd-tourism-trends-and-policies-2026_13326fe2/3fd3cd75-en.pdf, https://doi.org/10.1787/3fd3cd75-en
УНІВЕРСИТЕТСЬКІ РЕЙТИНГИ
10 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Університетські рейтинги: як оцінюють заклади вищої освіти у світі».
Під час заходу планується обговорити, як складаються та використовуються рейтинги закладів вищої освіти та їхню роль в якості інструменту оцінювання і важливого орієнтиру стратегічного планування, розвитку наукової діяльності й підвищення міжнародної видимості наукових та освітніх установ. Зокрема, будуть розглядатись основні світові рейтинги університетів, їхня методологія та джерела даних; які міжнародні рейтинги університетів є найвпливовішими; чим відрізняються рейтинги THE, QS, ARWU; які наукометричні показники використовуються під час оцінювання ЗВО і НУ; як дані Web of Science та InCites застосовуються у рейтингових дослідженнях; що може підвищити міжнародну видимість та конкурентоспроможність університету; як науковець може допомогти своїй установі покращити позиції в світових рейтингах. Організатор – Clarivate.
Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_d2PYgjueTT6KD-LVFH6tVw
10 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Університетські рейтинги: як оцінюють заклади вищої освіти у світі».
Під час заходу планується обговорити, як складаються та використовуються рейтинги закладів вищої освіти та їхню роль в якості інструменту оцінювання і важливого орієнтиру стратегічного планування, розвитку наукової діяльності й підвищення міжнародної видимості наукових та освітніх установ. Зокрема, будуть розглядатись основні світові рейтинги університетів, їхня методологія та джерела даних; які міжнародні рейтинги університетів є найвпливовішими; чим відрізняються рейтинги THE, QS, ARWU; які наукометричні показники використовуються під час оцінювання ЗВО і НУ; як дані Web of Science та InCites застосовуються у рейтингових дослідженнях; що може підвищити міжнародну видимість та конкурентоспроможність університету; як науковець може допомогти своїй установі покращити позиції в світових рейтингах. Організатор – Clarivate.
Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_d2PYgjueTT6KD-LVFH6tVw
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№47 Державний університет "Житомирська політехніка"
Шлях доступу: https://eztuir.ztu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-01
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 14 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№47 Державний університет "Житомирська політехніка"
Шлях доступу: https://eztuir.ztu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-01
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 14 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
СТАРТ СЕРІЇ ВЕБІНАРІВ З ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
31 серпня 2026 року відбудеться перший вебінар із серії практичних вебінарів для фахівців інклюзивно-ресурсних центрів та педагогічних працівників закладів освіти, присвячених ключовим аспектам організації інклюзивного навчання «АС ІРЦ: освітній маршрут дитини».
Заходи покликані поінформувати про те, як можна найкращим чином організувати якісне інклюзивне навчання у закладах освіти та інклюзивно-ресурсних центрах, познайомити слухачів з новими вимогами, практичними інструментами забезпечення інклюзивнності. Зокрема, йтиметься про: новий порядок організації інклюзивного навчання; адаптацію та модифікацію змісту навчання; оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами; оновлену індивідуальну програму розвитку та взаємодію команди супроводу; безбар’єрну комунікацію між учасниками освітнього процесу; організацію інклюзивного навчання на різних рівнях освіти — від дошкілля до старшої профільної школи; роль, завдання та практичну роботу асистента вчителя й асистента вихователя. Організатори: Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут освітньої аналітики», ТОВ «Нові знання».
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-zapuskaie-seriiu-praktychnykh-vebinariv-shchodo-orhanizatsii-iakisnoho-inkliuzyvnoho-navchannia, https://forms.gle/iazZy4CUPk7Xma8e9
31 серпня 2026 року відбудеться перший вебінар із серії практичних вебінарів для фахівців інклюзивно-ресурсних центрів та педагогічних працівників закладів освіти, присвячених ключовим аспектам організації інклюзивного навчання «АС ІРЦ: освітній маршрут дитини».
Заходи покликані поінформувати про те, як можна найкращим чином організувати якісне інклюзивне навчання у закладах освіти та інклюзивно-ресурсних центрах, познайомити слухачів з новими вимогами, практичними інструментами забезпечення інклюзивнності. Зокрема, йтиметься про: новий порядок організації інклюзивного навчання; адаптацію та модифікацію змісту навчання; оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами; оновлену індивідуальну програму розвитку та взаємодію команди супроводу; безбар’єрну комунікацію між учасниками освітнього процесу; організацію інклюзивного навчання на різних рівнях освіти — від дошкілля до старшої профільної школи; роль, завдання та практичну роботу асистента вчителя й асистента вихователя. Організатори: Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут освітньої аналітики», ТОВ «Нові знання».
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-zapuskaie-seriiu-praktychnykh-vebinariv-shchodo-orhanizatsii-iakisnoho-inkliuzyvnoho-navchannia, https://forms.gle/iazZy4CUPk7Xma8e9
ПІД ТИСКОМ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗВИНУВАЧЕНЬ: НАУКОВЦЯМ НЕ СЛІД ВІДЧУВАТИ ПРОВИНУ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ШІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кел Іннеса «Академіки не повинні почуватися винними через вплив використання ШІ на довкілля».
У ній спеціаліст JISC, - установи, що підтримує британську вищу освіту, стверджує, що тривога викладачів і співробітників університетів стосовно негативного впливу інструментів ШІ на зміну клімату, є непропорційною. Кел вважає, що варто зосередити увагу не на індивідуальній провині, а на системній відповідальності розробників ШІ та органів регулювання. Цифрові технології можуть частково зменшувати екологічний вплив, якщо урахувати, що хмарні системи більш ефективні за застарілі локальні сервери, що онлайн-інструменти скорочують непотрібні поїздки і що розумні системи опалення, охолодження та освітлення допомагають університетам знижувати енергетичні втрати. Тим не менш у загальному підсумку цифровізація збільшує екологічний слід, а бум інструментів, побудованих на великих мовних моделях, створює додаткове навантаження, новий шар енергоємних процесів. Один запит до ChatGPT споживає значно менше енергії, ніж короткий відеодзвінок або кілька хвилин стримінгу, і набагато менше, ніж кип’ятіння повного чайника. Це не виправдовує екологічний вплив ШІ, індивідуальне використання генеративного ШІ не є екологічно нейтральним, але його наслідки слід оцінювати реалістично. Якщо ми не ставимо під сумнів еколоічний слід від використання YouTube, скролінгу соцмереж або постійно увімкнених камер на онлайн-конференціях, чи справедливо виокремлювати вплив на клімат інструментів Ш? Згідно з нещодавнім опитуванням менше половини академічних співробітників відчуває, що може комфортно керувати своїм робочим навантаженням, отже звернення до ШІ задля економії часу є практичною реакцією, а не розкішшю. Автор пропонує використовувати поняття «green shifting», - це коли відповідальність за екологічний вплив непомітно перекладається згори донизу - з корпорацій на споживачів, з систем - на окремих індивідів. Ми спостерігаємо ситуацію, коли кліматичний тягар лягає на плечі тих, хто користується ШІ, а не на технологічних гігантів, які будують інфраструктуру, чи на уряди, які її регулюють. Цей фокус - хибний. Занепокоєння енергоспоживанням і використанням води для охолодження дата-центрів цілком виправдане, але його варто спрямовувати туди, де можна досягти найбільшого ефекту. Це означає вимагати від розробників ШІ прозорої звітності про енергію, більш чистої інфраструктури та реальних інвестицій у відновлювані джерела, а від урядів — відповідного регулювання, високих сучасних стандартів, а також стимулів екологічної роботи. Генеративні чат-боти становлять невелику частку загального енергоспоживання, пов’язаного зі штучним інтелектом. Основне навантаження припадає на генерацію та аналіз відео, таргетовану рекламу, рекомендаційні системи та навчання нових моделей. Екологічну загрозу становить не окремий користувач, який бажає за допомогою ШІ підсумувати нотатки зустрічі або допомогти з листом. Вона – у неконтрольованому розширенні непрозорої інфраструктури, системній відсутності даних про викиди та у відсутності запобіжників для сталого розгортання технологій. Індивідуальна обізнаність корисна, однак індивідуальне звинувачення неприйнятне, відчуття провини проблему не вирішить.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/academics-should-not-feel-guilty-about-ai-uses-environmental-impact
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кел Іннеса «Академіки не повинні почуватися винними через вплив використання ШІ на довкілля».
У ній спеціаліст JISC, - установи, що підтримує британську вищу освіту, стверджує, що тривога викладачів і співробітників університетів стосовно негативного впливу інструментів ШІ на зміну клімату, є непропорційною. Кел вважає, що варто зосередити увагу не на індивідуальній провині, а на системній відповідальності розробників ШІ та органів регулювання. Цифрові технології можуть частково зменшувати екологічний вплив, якщо урахувати, що хмарні системи більш ефективні за застарілі локальні сервери, що онлайн-інструменти скорочують непотрібні поїздки і що розумні системи опалення, охолодження та освітлення допомагають університетам знижувати енергетичні втрати. Тим не менш у загальному підсумку цифровізація збільшує екологічний слід, а бум інструментів, побудованих на великих мовних моделях, створює додаткове навантаження, новий шар енергоємних процесів. Один запит до ChatGPT споживає значно менше енергії, ніж короткий відеодзвінок або кілька хвилин стримінгу, і набагато менше, ніж кип’ятіння повного чайника. Це не виправдовує екологічний вплив ШІ, індивідуальне використання генеративного ШІ не є екологічно нейтральним, але його наслідки слід оцінювати реалістично. Якщо ми не ставимо під сумнів еколоічний слід від використання YouTube, скролінгу соцмереж або постійно увімкнених камер на онлайн-конференціях, чи справедливо виокремлювати вплив на клімат інструментів Ш? Згідно з нещодавнім опитуванням менше половини академічних співробітників відчуває, що може комфортно керувати своїм робочим навантаженням, отже звернення до ШІ задля економії часу є практичною реакцією, а не розкішшю. Автор пропонує використовувати поняття «green shifting», - це коли відповідальність за екологічний вплив непомітно перекладається згори донизу - з корпорацій на споживачів, з систем - на окремих індивідів. Ми спостерігаємо ситуацію, коли кліматичний тягар лягає на плечі тих, хто користується ШІ, а не на технологічних гігантів, які будують інфраструктуру, чи на уряди, які її регулюють. Цей фокус - хибний. Занепокоєння енергоспоживанням і використанням води для охолодження дата-центрів цілком виправдане, але його варто спрямовувати туди, де можна досягти найбільшого ефекту. Це означає вимагати від розробників ШІ прозорої звітності про енергію, більш чистої інфраструктури та реальних інвестицій у відновлювані джерела, а від урядів — відповідного регулювання, високих сучасних стандартів, а також стимулів екологічної роботи. Генеративні чат-боти становлять невелику частку загального енергоспоживання, пов’язаного зі штучним інтелектом. Основне навантаження припадає на генерацію та аналіз відео, таргетовану рекламу, рекомендаційні системи та навчання нових моделей. Екологічну загрозу становить не окремий користувач, який бажає за допомогою ШІ підсумувати нотатки зустрічі або допомогти з листом. Вона – у неконтрольованому розширенні непрозорої інфраструктури, системній відсутності даних про викиди та у відсутності запобіжників для сталого розгортання технологій. Індивідуальна обізнаність корисна, однак індивідуальне звинувачення неприйнятне, відчуття провини проблему не вирішить.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/academics-should-not-feel-guilty-about-ai-uses-environmental-impact
ПЕРШИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПРОЄКТ СПІЛЬНИХ РОЗРОБОК ІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИМ БІЗНЕСОМ
Міністерство освіти і науки України повідомило про запуск експериментального проєкту з відбору та реалізації прикладних наукових досліджень і розробок на замовлення бізнесу.
На цю програму у 2026 році виділяється державне фінансування у розмірі 100 млн грн. Ці кошти можуть отримати державні заклади вищої освіти та наукові установи для реалізації спільних проєктів із малими, середніми та великими підприємствами, тривалість фінансування - до 18 місяців. Український бізнес визначатиме конкретну технологічну або науково-виробничу потребу, а наукові команди пропонуватимуть рішення — від розробки, дослідження і випробування технології до створення прототипу та підготовки продукту до впровадження. Долучитися до програми можна буде у двох форматах. Якщо компанія має технічне завдання, але ще не знайшла виконавця, вона подасть технологічний запит з описом проблеми, вимог до рішення, очікуваного результату та готовності до співфінансування. Після відбору буде оголошено конкурс для державних університетів і наукових установ, які запропонують спосіб його вирішення. Якщо бізнес і наукова команда вже мають спільну ідею або попередні напрацювання, вони зможуть одразу подати спільну заявку щодо проєктів, для яких потрібно провести додаткові дослідження, випробувати технологію, створити прототип або максимально підготувати розробку до виробництва. Заявки подаватимуться через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS, кожен проєкт проходитиме наукову та науково-технічну експертизу. Пріоритетними стануть розробки у сферах безпеки й оборони, енергетики, транспорту, нових матеріалів, агропромислового комплексу, медицини й фармацевтики, чистого виробництва, інформаційних технологій та робототехніки. Також на базі Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації буде створено Агенцію прикладних досліджень для виконання завдань, пов’язаних із налагодженням взаємодії між наукою і бізнесом. Агенція збиратиме технологічні запити бізнесу, допомагатиме формувати технічні завдання, шукати наукові команди та готувати спільні заявки. Також вона супроводжуватиме виконання проєктів, створення прототипів, питання інтелектуальної власності, ліцензування і трансферу технологій та аналізуватиме фактичне впровадження розробок.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozpochynaie-pershyi-derzhavnyi-proiekt-spilnykh-rozrobok-iz-tekhnolohichnym-biznesom
Міністерство освіти і науки України повідомило про запуск експериментального проєкту з відбору та реалізації прикладних наукових досліджень і розробок на замовлення бізнесу.
На цю програму у 2026 році виділяється державне фінансування у розмірі 100 млн грн. Ці кошти можуть отримати державні заклади вищої освіти та наукові установи для реалізації спільних проєктів із малими, середніми та великими підприємствами, тривалість фінансування - до 18 місяців. Український бізнес визначатиме конкретну технологічну або науково-виробничу потребу, а наукові команди пропонуватимуть рішення — від розробки, дослідження і випробування технології до створення прототипу та підготовки продукту до впровадження. Долучитися до програми можна буде у двох форматах. Якщо компанія має технічне завдання, але ще не знайшла виконавця, вона подасть технологічний запит з описом проблеми, вимог до рішення, очікуваного результату та готовності до співфінансування. Після відбору буде оголошено конкурс для державних університетів і наукових установ, які запропонують спосіб його вирішення. Якщо бізнес і наукова команда вже мають спільну ідею або попередні напрацювання, вони зможуть одразу подати спільну заявку щодо проєктів, для яких потрібно провести додаткові дослідження, випробувати технологію, створити прототип або максимально підготувати розробку до виробництва. Заявки подаватимуться через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS, кожен проєкт проходитиме наукову та науково-технічну експертизу. Пріоритетними стануть розробки у сферах безпеки й оборони, енергетики, транспорту, нових матеріалів, агропромислового комплексу, медицини й фармацевтики, чистого виробництва, інформаційних технологій та робототехніки. Також на базі Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації буде створено Агенцію прикладних досліджень для виконання завдань, пов’язаних із налагодженням взаємодії між наукою і бізнесом. Агенція збиратиме технологічні запити бізнесу, допомагатиме формувати технічні завдання, шукати наукові команди та готувати спільні заявки. Також вона супроводжуватиме виконання проєктів, створення прототипів, питання інтелектуальної власності, ліцензування і трансферу технологій та аналізуватиме фактичне впровадження розробок.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozpochynaie-pershyi-derzhavnyi-proiekt-spilnykh-rozrobok-iz-tekhnolohichnym-biznesom
ВАЛОРИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Для аналітичної освіти важливо, щоб здобувачі розуміли сутність наукових розробок, бачили можливості їх практичного використання, усвідомлювали цінність наукових знань та опановували навички валоризації.
Термін «валоризація» описує процес перетворення знань на цінність шляхом їх передавання для економічного та/або суспільного використання й перетворення на конкурентоспроможні продукти, послуги, процеси, підприємницьку діяльність. Процес валоризації побудований на взаємодії між інституціями знань, бізнесом та неурядовими організаціями, яка відбувається на всіх етапах розвитку знань. Він не може розглядатися як передача знань після повного завершення дослідження, оскільки передбачає взаємодію із зацікавленими особами на всіх етапах його життєвого циклу. Здобувачі освіти після ознайомлення зі змістом матеріалів наукових досліджень, представлених на вебпорталі НРАТ (зокрема — звітів про ДіР, дисертацій, облікових карток), можуть вивчати наведені в них відомості про результати впровадження, критично аналізувати авторське бачення прикладного значення й перспектив використання здійснених розробок в економіці та суспільному житті, формулювати власні висновки та пропозиції. Для цього студенти можуть працювати з розширеним пошуком академічних текстів та вивчати їх повнотекстові електронні версії. Або концентрувати увагу на відомостях, які автори досліджень наводіть в облікових картках (ОК, ОКД) в частині практичного упровадження отриманих результатів та перспектив подальшого використання. Такий досвід має надзвичайно важливе значення для розуміння цінності науки, яка не є «баштою зі слонової кістки», відстороненою від реального життя, а виступає продуктивною силою суспільства. Це дозволить здобувачам освіти наочно переконатися, що наука об’єднує людські знання, технології та інновації, трансформуючи їх в інструменти суспільного розвитку. Також студенти можуть пропонувати власне бачення напрямів валоризації шляхом упровадження наукових напрацювань в освітній процес, перепідготовку кадрів та забезпечення навчання упродовж життя, розроблення управлінських рішень, політику, процес нормотворення, розвиток підприємництва тощо. Ще один варіант завдання — написання коротких науково-популярних матеріалів, які забезпечують кращу видимість результатів досліджень для їхнього подальшого впровадження. Для цього можна задіяти сервіс популяризації наукових досліджень. Підготовка коротких науково-популярних статей на основі вивчення повних текстів наукових досліджень є ефективним інструментом аналітичної освіти, оскільки вимагає не механічного скорочення тексту, а його глибокого осмислення. Студенту необхідно оцінити отримані в процесі дослідження результати, повноту й вичерпність наведених аргументів, відокремити ключові результати від другорядної інформації, критично оцінити докази, інтерпретувати висновки. На основі осмислення складного академічного матеріалу студент має підготувати без втрати наукового змісту першоджерела власний текст - зрозумілий, точний і доступний для широкої аудиторії, яка не має глибоких фахових знань у цій сфері. Така робота розвиває критичне та системне мислення, навички аналізу й синтезу інформації, аргументованого відбору фактів, академічної комунікації та наукової доброчесності. Студенти набувають досвіду роботи з автентичними науковими джерелами, вчаться розуміти взаємозв’язок між даними, методами дослідження та висновками, адаптувати результати наукових досліджень до потреб різних аудиторій.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/valoryzacziya-znan/
Для аналітичної освіти важливо, щоб здобувачі розуміли сутність наукових розробок, бачили можливості їх практичного використання, усвідомлювали цінність наукових знань та опановували навички валоризації.
Термін «валоризація» описує процес перетворення знань на цінність шляхом їх передавання для економічного та/або суспільного використання й перетворення на конкурентоспроможні продукти, послуги, процеси, підприємницьку діяльність. Процес валоризації побудований на взаємодії між інституціями знань, бізнесом та неурядовими організаціями, яка відбувається на всіх етапах розвитку знань. Він не може розглядатися як передача знань після повного завершення дослідження, оскільки передбачає взаємодію із зацікавленими особами на всіх етапах його життєвого циклу. Здобувачі освіти після ознайомлення зі змістом матеріалів наукових досліджень, представлених на вебпорталі НРАТ (зокрема — звітів про ДіР, дисертацій, облікових карток), можуть вивчати наведені в них відомості про результати впровадження, критично аналізувати авторське бачення прикладного значення й перспектив використання здійснених розробок в економіці та суспільному житті, формулювати власні висновки та пропозиції. Для цього студенти можуть працювати з розширеним пошуком академічних текстів та вивчати їх повнотекстові електронні версії. Або концентрувати увагу на відомостях, які автори досліджень наводіть в облікових картках (ОК, ОКД) в частині практичного упровадження отриманих результатів та перспектив подальшого використання. Такий досвід має надзвичайно важливе значення для розуміння цінності науки, яка не є «баштою зі слонової кістки», відстороненою від реального життя, а виступає продуктивною силою суспільства. Це дозволить здобувачам освіти наочно переконатися, що наука об’єднує людські знання, технології та інновації, трансформуючи їх в інструменти суспільного розвитку. Також студенти можуть пропонувати власне бачення напрямів валоризації шляхом упровадження наукових напрацювань в освітній процес, перепідготовку кадрів та забезпечення навчання упродовж життя, розроблення управлінських рішень, політику, процес нормотворення, розвиток підприємництва тощо. Ще один варіант завдання — написання коротких науково-популярних матеріалів, які забезпечують кращу видимість результатів досліджень для їхнього подальшого впровадження. Для цього можна задіяти сервіс популяризації наукових досліджень. Підготовка коротких науково-популярних статей на основі вивчення повних текстів наукових досліджень є ефективним інструментом аналітичної освіти, оскільки вимагає не механічного скорочення тексту, а його глибокого осмислення. Студенту необхідно оцінити отримані в процесі дослідження результати, повноту й вичерпність наведених аргументів, відокремити ключові результати від другорядної інформації, критично оцінити докази, інтерпретувати висновки. На основі осмислення складного академічного матеріалу студент має підготувати без втрати наукового змісту першоджерела власний текст - зрозумілий, точний і доступний для широкої аудиторії, яка не має глибоких фахових знань у цій сфері. Така робота розвиває критичне та системне мислення, навички аналізу й синтезу інформації, аргументованого відбору фактів, академічної комунікації та наукової доброчесності. Студенти набувають досвіду роботи з автентичними науковими джерелами, вчаться розуміти взаємозв’язок між даними, методами дослідження та висновками, адаптувати результати наукових досліджень до потреб різних аудиторій.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/valoryzacziya-znan/
ТИЖДЕНЬ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ 2026: ЦІНА ЗНАНЬ
19 – 25 жовтня 2026 року відбудеться Міжнародний тиждень відкритого доступу «Ціна знань». Захід стане масштабною площадкою для обговорення актуальних питань створення й поширення знань задля спільного блага в умовах постійного зростання відповідних витрат.
Наразі відбувається зростання консолідації та комерційного контролю над усіма аспектами знань і нам необхідно замислитись над фінансовими, людськими та екологічними витратами на створення, обмін та підтримку знань. Учасники тижня обговорюватимуть нагальні питання відкритого доступу, а саме: яка цінність часу та зусиль авторів, рецензентів та редакторів публікацій, чиї інтереси обслуговує ця неоплачувана праця; яка ціна виключення значної частини населення світу з рівноправної участі у виробництві та обміні знань; чому роботи дослідників ліцензуються для навчання ШІ без згоди чи компенсації; чому платформи для обміну знаннями стежать за користувачами; яка ціна пріоритетності центрів обробки даних над потребами людей в електроенергії та воді. Організатор - некомерційна організація з підтримки відкритих дослідницьких та освітніх систем SPARC.
Детальніше: https://www.openaccessweek.org/, https://www.openaccessweek.org/blog/2026/theme
19 – 25 жовтня 2026 року відбудеться Міжнародний тиждень відкритого доступу «Ціна знань». Захід стане масштабною площадкою для обговорення актуальних питань створення й поширення знань задля спільного блага в умовах постійного зростання відповідних витрат.
Наразі відбувається зростання консолідації та комерційного контролю над усіма аспектами знань і нам необхідно замислитись над фінансовими, людськими та екологічними витратами на створення, обмін та підтримку знань. Учасники тижня обговорюватимуть нагальні питання відкритого доступу, а саме: яка цінність часу та зусиль авторів, рецензентів та редакторів публікацій, чиї інтереси обслуговує ця неоплачувана праця; яка ціна виключення значної частини населення світу з рівноправної участі у виробництві та обміні знань; чому роботи дослідників ліцензуються для навчання ШІ без згоди чи компенсації; чому платформи для обміну знаннями стежать за користувачами; яка ціна пріоритетності центрів обробки даних над потребами людей в електроенергії та воді. Організатор - некомерційна організація з підтримки відкритих дослідницьких та освітніх систем SPARC.
Детальніше: https://www.openaccessweek.org/, https://www.openaccessweek.org/blog/2026/theme
МІЖНАРОДНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗВІТУ ПРОГРАМИ МІЖНАРОДНОГО ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ ЗА 2025 РІК
8 вересня 2026 року відбудеться Глобальний вебінар ОЕСР з питань освіти та навичок.
Захід стане площадкою для презентації результатів PISA 2025, - найбільшого міжнародного порівняльного опитування 15-річних учнів, яке збирає дані щодо того, наскільки добре вони можуть застосовувати отримані знання для вирішення реальних проблем. Понад 760 тис. учнів у 91 країні світу взяли участь в оцінюванні навичок та знань з природничих наук, математики та читання. Звіт висвітлює допитливість, наполегливість та свідомість учнів, розкриває нові дані про те, як учні використовують штучний інтелект для шкільних завдань, пропонує актуальну аналітику та ініціює глобальну дискусію щодо ролі штучного інтелекту у викладанні та навчанні. Організатори: ОЕСР, PISA.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/09/the-launch-of-the-oecd-programme-for-international-student-assessment-pisa-2025-report.html
8 вересня 2026 року відбудеться Глобальний вебінар ОЕСР з питань освіти та навичок.
Захід стане площадкою для презентації результатів PISA 2025, - найбільшого міжнародного порівняльного опитування 15-річних учнів, яке збирає дані щодо того, наскільки добре вони можуть застосовувати отримані знання для вирішення реальних проблем. Понад 760 тис. учнів у 91 країні світу взяли участь в оцінюванні навичок та знань з природничих наук, математики та читання. Звіт висвітлює допитливість, наполегливість та свідомість учнів, розкриває нові дані про те, як учні використовують штучний інтелект для шкільних завдань, пропонує актуальну аналітику та ініціює глобальну дискусію щодо ролі штучного інтелекту у викладанні та навчанні. Організатори: ОЕСР, PISA.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/events/2026/09/the-launch-of-the-oecd-programme-for-international-student-assessment-pisa-2025-report.html