ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ IP ОФІСІВ
Фахівці Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) підготували інформаційну довідку, присвячену цифровій трансформації IP офісів країн розвинених технологій: Сінгапуру, Південної Кореї, Великої Британії, Австралії та Естонії.
В документі основна увага зосереджена на тому, як саме цифрові технології змінюють роботу національних офісів інтелектуальної власності та які міжнародні практики можуть бути корисними для подальшого розвитку IP системи в Україні. Проаналізовано різні моделі цифровізації системи інтелектуальної власності – від комплексної автоматизації експертизи та застосування штучного інтелекту до інтеграції IP сервісів у загальнодержавні цифрові екосистеми. Сучасна цифровізація IP офісів передбачає не лише онлайн-подання заявок, а й автоматизацію експертизи, використання ШІ, розвиток цифрових сервісів та інтеграцію з міжнародними системами. Разом із тим, кожна країна формує власну модель цифрової трансформації залежно від інституційних особливостей і стратегічних пріоритетів.
Детальніше: https://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/News/2026/08/21/digitalization-IP-Offices-experience/dovidka-digitalization-IP-Offices-experience.pdf, https://portal.nipo.gov.ua/uk/news/digitalization-IP-Offices-experience
Фахівці Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) підготували інформаційну довідку, присвячену цифровій трансформації IP офісів країн розвинених технологій: Сінгапуру, Південної Кореї, Великої Британії, Австралії та Естонії.
В документі основна увага зосереджена на тому, як саме цифрові технології змінюють роботу національних офісів інтелектуальної власності та які міжнародні практики можуть бути корисними для подальшого розвитку IP системи в Україні. Проаналізовано різні моделі цифровізації системи інтелектуальної власності – від комплексної автоматизації експертизи та застосування штучного інтелекту до інтеграції IP сервісів у загальнодержавні цифрові екосистеми. Сучасна цифровізація IP офісів передбачає не лише онлайн-подання заявок, а й автоматизацію експертизи, використання ШІ, розвиток цифрових сервісів та інтеграцію з міжнародними системами. Разом із тим, кожна країна формує власну модель цифрової трансформації залежно від інституційних особливостей і стратегічних пріоритетів.
Детальніше: https://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/News/2026/08/21/digitalization-IP-Offices-experience/dovidka-digitalization-IP-Offices-experience.pdf, https://portal.nipo.gov.ua/uk/news/digitalization-IP-Offices-experience
УНІВЕРСИТЕТ САУТГЕМПТОНА ПРИПИНЯЄ ВИКОРИСТАННЯ TURNITIN
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджії Лакхерст «Саутгемптон відмовляється від Turnitin через використання студентських робіт для навчання ШІ».
У ній ідеться про рішення Університету Саутгемптона не продовжувати контракт із компанією Turnitin після 2026–2027 навчального року через побоювання щодо використання студентських робіт для навчання систем штучного інтелекту. Turnitin заперечує твердження про використання студентських робіт для навчання власного інструменту Turnitin Clarity, який містить помічника на основі ШІ. Компанія наголошує, що конфіденційність, безпека та захист даних належать до її основних принципів роботи із системами ШІ. Студентські роботи регулярно передаються до Turnitin тисячами університетів світу для перевірки академічної доброчесності й виявлення можливих випадків недоброчесного запозичення. Томас Ланкастер, викладач Імперського коледжу Лондона, говорить, що університети та студенти можуть недостатньо усвідомлювати цінність даних, які містяться у студентських роботах - не лише текстів, а й великі масиви інформації, які накопичуються під час використання цифрових освітніх сервісів. Він також висловлює припущення, що незабаром з’являтимуться системи, розроблені консорціумами університетів для виявлення порушень академічної доброчесності, які забезпечуватимуть більший контроль університетів над тим, як ці дані зберігаються та використовуються.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/southampton-dumps-turnitin-over-use-students-work-train-ai
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджії Лакхерст «Саутгемптон відмовляється від Turnitin через використання студентських робіт для навчання ШІ».
У ній ідеться про рішення Університету Саутгемптона не продовжувати контракт із компанією Turnitin після 2026–2027 навчального року через побоювання щодо використання студентських робіт для навчання систем штучного інтелекту. Turnitin заперечує твердження про використання студентських робіт для навчання власного інструменту Turnitin Clarity, який містить помічника на основі ШІ. Компанія наголошує, що конфіденційність, безпека та захист даних належать до її основних принципів роботи із системами ШІ. Студентські роботи регулярно передаються до Turnitin тисячами університетів світу для перевірки академічної доброчесності й виявлення можливих випадків недоброчесного запозичення. Томас Ланкастер, викладач Імперського коледжу Лондона, говорить, що університети та студенти можуть недостатньо усвідомлювати цінність даних, які містяться у студентських роботах - не лише текстів, а й великі масиви інформації, які накопичуються під час використання цифрових освітніх сервісів. Він також висловлює припущення, що незабаром з’являтимуться системи, розроблені консорціумами університетів для виявлення порушень академічної доброчесності, які забезпечуватимуть більший контроль університетів над тим, як ці дані зберігаються та використовуються.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/southampton-dumps-turnitin-over-use-students-work-train-ai
ВЕЛИКІ ДАНІ LDN
23 - 24 вересня 2026 відбудеться конференція «Big Data LDN 2026».
Вона стане місцем для обговорення актуальних питань роботи з даними, аналітики та штучного інтелекту. Планується розглянути стратегії розвитку підприємств, орієнтованих на дані, сучасні наукові дослідження у цій галузі, передовий досвід інженерної, стратегічної та практичної діяльності, інструменти та методи реалізації успішних проектів з обробки даних, організацію взаємодії з провідними постачальниками технологій. Організатор – Європейський портал даних.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/events/big-data-ldn-0, https://www.bigdataldn.com/en-gb/help/faqs.html
23 - 24 вересня 2026 відбудеться конференція «Big Data LDN 2026».
Вона стане місцем для обговорення актуальних питань роботи з даними, аналітики та штучного інтелекту. Планується розглянути стратегії розвитку підприємств, орієнтованих на дані, сучасні наукові дослідження у цій галузі, передовий досвід інженерної, стратегічної та практичної діяльності, інструменти та методи реалізації успішних проектів з обробки даних, організацію взаємодії з провідними постачальниками технологій. Організатор – Європейський портал даних.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/events/big-data-ldn-0, https://www.bigdataldn.com/en-gb/help/faqs.html
ВИКОРИСТАННЯ БАЗИ ДАНИХ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ НРАТ
Національний репозитарій академічних текстів – універсальний багатопрофільний електронний архів наукових публікацій та «сірої» літератури.
Його можна ефективно інтегрувати в систему аналітичної освіти для навчання студентів абсолютно всіх галузей знань. Викладач може доручити здобувачам освіти побудувати дослідницьку мапу, продемонструвати весь шлях формування релевантного пошукового запиту (від початку до невдалих результатів, їхнього аналізу, уточнення параметрів пошуку), здійснити відбір лише цінних для подальшого дослідження результатів та сформувати власний список першоджерел або мінібібліотеку. На основі опрацювання спершу метаданих, а потім і повних текстів віднайдених джерел студенти мають сформулювати обґрунтовані висновки, презентувати їх аудиторії у форматі лаконічного виступу та долучитися до дискусії, захищаючи власну позицію. Здобувачі освіти можуть виявляти методологічні розбіжності у проблемно-орієнтованих публікаціях або порівнювати підходи, запропоновані науковцями різних країн та представниками альтернативних дослідницьких шкіл. Майбутні фахівці у сфері інформаційних технологій, природничих наук, математики та статистики мають змогу досліджувати актуальні наукові тренди, формувати базу знань, виявляти закономірності розвитку локальних і міжнародних колаборацій, аналізувати взаємозв’язок між фінансуванням досліджень і розробок та трансфером знань і технологій, вивчати еволюцію наукових підходів чи хронологію термінологічних змін. Останній напрям є так само затребуваним і для здобувачів вищої освіти в галузі культури, мистецтва та гуманітарних наук. Студенти, які спеціалізуються на соціальних науках, бізнесі, адмініструванні тощо, на основі наявних у репозитарії матеріалів можуть виконувати оцінку якості методичного інструментарію, попередніх аналітичних розвідок, коректність факторного аналізу й прогностичних моделей, докази реальної ефективності впровадження практичних рішень.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/vykorystannya-bazy-danyh-akademichnyh-tekstiv-nrat/
Національний репозитарій академічних текстів – універсальний багатопрофільний електронний архів наукових публікацій та «сірої» літератури.
Його можна ефективно інтегрувати в систему аналітичної освіти для навчання студентів абсолютно всіх галузей знань. Викладач може доручити здобувачам освіти побудувати дослідницьку мапу, продемонструвати весь шлях формування релевантного пошукового запиту (від початку до невдалих результатів, їхнього аналізу, уточнення параметрів пошуку), здійснити відбір лише цінних для подальшого дослідження результатів та сформувати власний список першоджерел або мінібібліотеку. На основі опрацювання спершу метаданих, а потім і повних текстів віднайдених джерел студенти мають сформулювати обґрунтовані висновки, презентувати їх аудиторії у форматі лаконічного виступу та долучитися до дискусії, захищаючи власну позицію. Здобувачі освіти можуть виявляти методологічні розбіжності у проблемно-орієнтованих публікаціях або порівнювати підходи, запропоновані науковцями різних країн та представниками альтернативних дослідницьких шкіл. Майбутні фахівці у сфері інформаційних технологій, природничих наук, математики та статистики мають змогу досліджувати актуальні наукові тренди, формувати базу знань, виявляти закономірності розвитку локальних і міжнародних колаборацій, аналізувати взаємозв’язок між фінансуванням досліджень і розробок та трансфером знань і технологій, вивчати еволюцію наукових підходів чи хронологію термінологічних змін. Останній напрям є так само затребуваним і для здобувачів вищої освіти в галузі культури, мистецтва та гуманітарних наук. Студенти, які спеціалізуються на соціальних науках, бізнесі, адмініструванні тощо, на основі наявних у репозитарії матеріалів можуть виконувати оцінку якості методичного інструментарію, попередніх аналітичних розвідок, коректність факторного аналізу й прогностичних моделей, докази реальної ефективності впровадження практичних рішень.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/vykorystannya-bazy-danyh-akademichnyh-tekstiv-nrat/
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№46 Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК»
Шлях доступу: https://dspace.krok.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-01
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№46 Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК»
Шлях доступу: https://dspace.krok.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-01
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ШІ ДОПОМАГАЄ ГОТУВАТИ ГРАНТОВІ ЗАЯВКИ, АЛЕ ЗВУЖУЄ РОЗМАЇТТЯ НАУКОВИХ ІДЕЙ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Розалінд Скіллен «Великі мовні моделі знижують оригінальність наукових пропозицій».
У ній йдеться про матеріали дослідження стосовно використання великих мовних моделей під час підготовки заявок на федеральне фінансування досліджень у США. Було проаналізовано біля 6 тис. заявок до Національного наукового фонду США та Національного інституту здоров’я, а також 131 тис. схвалених грантових заявок за 2021–2025 роки. Встановлено, що проєкти, які більшою мірою згенеровані ШІ, були менш семантично відмінними від тих проєктів, які раніше вже отримали фінансування. Звісно, великі мовні моделі можуть допомагати швидше готувати й редагувати тексти, чіткіше формулювати ідеї та долати мовні бар’єри. Разом із тим, використання цих інструментів призводить до дублювання у нових проєктах вже відомих ідей та успішних пропозицій вже виконуваних досліджень. Науковці можуть завдяки ШІ підвищувати власну продуктивність, але згенеровані заявки на гранти стають все менш оригінальними. Стрімке поширення великих мовних моделей вже змінює способи підготовки, відбору та подальшої реалізації наукових ідей у системі грантового фінансування. Проблема полягає не у використанні ШІ, а в тому, що відбувається зміщення балансу з пошуку нових ідей на обговорення вже усталених напрямів. В результаті грантодавці починають змінювати правила, внаслідок чого заявки, текст яких значною мірою згенерований ШІ, отримують більш прискіпливу експертизу.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/large-language-models-reduce-originality-research-proposals
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Розалінд Скіллен «Великі мовні моделі знижують оригінальність наукових пропозицій».
У ній йдеться про матеріали дослідження стосовно використання великих мовних моделей під час підготовки заявок на федеральне фінансування досліджень у США. Було проаналізовано біля 6 тис. заявок до Національного наукового фонду США та Національного інституту здоров’я, а також 131 тис. схвалених грантових заявок за 2021–2025 роки. Встановлено, що проєкти, які більшою мірою згенеровані ШІ, були менш семантично відмінними від тих проєктів, які раніше вже отримали фінансування. Звісно, великі мовні моделі можуть допомагати швидше готувати й редагувати тексти, чіткіше формулювати ідеї та долати мовні бар’єри. Разом із тим, використання цих інструментів призводить до дублювання у нових проєктах вже відомих ідей та успішних пропозицій вже виконуваних досліджень. Науковці можуть завдяки ШІ підвищувати власну продуктивність, але згенеровані заявки на гранти стають все менш оригінальними. Стрімке поширення великих мовних моделей вже змінює способи підготовки, відбору та подальшої реалізації наукових ідей у системі грантового фінансування. Проблема полягає не у використанні ШІ, а в тому, що відбувається зміщення балансу з пошуку нових ідей на обговорення вже усталених напрямів. В результаті грантодавці починають змінювати правила, внаслідок чого заявки, текст яких значною мірою згенерований ШІ, отримують більш прискіпливу експертизу.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/large-language-models-reduce-originality-research-proposals
ОЕСР: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ТУРИЗМУ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Тенденції та політика ОЕСР у сфері туризму» з серії «Тенденції та політика ОЕСР у сфері туризму».
У виданні аналізуються показники туристичної діяльності та розвиток політики за 2026 рік в 53 країнах ОЕСР та партнерах. Показано, як уряди адаптують політичні дії для зміцнення стійкості та досягнення більш збалансованих економічних, соціальних та екологічних результатів у невизначеному та мінливому середовищі. Проаналізовано пріоритети та реформи туристичної політики, а також висвітлено приклади практики країн, подано інформацію про підвищення соціальних переваг туризму та зміцнення здатності сектору адаптуватися до екстремальних погодних явищ. Наголошується на необхідності гнучких, скоординованих політичних підходів для виведення туризму на більш сталий, стійкий та конкурентоспроможний шлях, а також представлені дані та докази щодо масштабів, структури та значення туристичної економіки. Видання об’єднує міжнародно порівнянні дані про туризм, висвітлює передовий досвід і ключові реформи політики та управління.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-tourism-trends-and-policies-2026_3fd3cd75-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/oecd-tourism-trends-and-policies-2026_13326fe2/3fd3cd75-en.pdf, https://doi.org/10.1787/3fd3cd75-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Тенденції та політика ОЕСР у сфері туризму» з серії «Тенденції та політика ОЕСР у сфері туризму».
У виданні аналізуються показники туристичної діяльності та розвиток політики за 2026 рік в 53 країнах ОЕСР та партнерах. Показано, як уряди адаптують політичні дії для зміцнення стійкості та досягнення більш збалансованих економічних, соціальних та екологічних результатів у невизначеному та мінливому середовищі. Проаналізовано пріоритети та реформи туристичної політики, а також висвітлено приклади практики країн, подано інформацію про підвищення соціальних переваг туризму та зміцнення здатності сектору адаптуватися до екстремальних погодних явищ. Наголошується на необхідності гнучких, скоординованих політичних підходів для виведення туризму на більш сталий, стійкий та конкурентоспроможний шлях, а також представлені дані та докази щодо масштабів, структури та значення туристичної економіки. Видання об’єднує міжнародно порівнянні дані про туризм, висвітлює передовий досвід і ключові реформи політики та управління.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-tourism-trends-and-policies-2026_3fd3cd75-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/oecd-tourism-trends-and-policies-2026_13326fe2/3fd3cd75-en.pdf, https://doi.org/10.1787/3fd3cd75-en
УНІВЕРСИТЕТСЬКІ РЕЙТИНГИ
10 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Університетські рейтинги: як оцінюють заклади вищої освіти у світі».
Під час заходу планується обговорити, як складаються та використовуються рейтинги закладів вищої освіти та їхню роль в якості інструменту оцінювання і важливого орієнтиру стратегічного планування, розвитку наукової діяльності й підвищення міжнародної видимості наукових та освітніх установ. Зокрема, будуть розглядатись основні світові рейтинги університетів, їхня методологія та джерела даних; які міжнародні рейтинги університетів є найвпливовішими; чим відрізняються рейтинги THE, QS, ARWU; які наукометричні показники використовуються під час оцінювання ЗВО і НУ; як дані Web of Science та InCites застосовуються у рейтингових дослідженнях; що може підвищити міжнародну видимість та конкурентоспроможність університету; як науковець може допомогти своїй установі покращити позиції в світових рейтингах. Організатор – Clarivate.
Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_d2PYgjueTT6KD-LVFH6tVw
10 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Університетські рейтинги: як оцінюють заклади вищої освіти у світі».
Під час заходу планується обговорити, як складаються та використовуються рейтинги закладів вищої освіти та їхню роль в якості інструменту оцінювання і важливого орієнтиру стратегічного планування, розвитку наукової діяльності й підвищення міжнародної видимості наукових та освітніх установ. Зокрема, будуть розглядатись основні світові рейтинги університетів, їхня методологія та джерела даних; які міжнародні рейтинги університетів є найвпливовішими; чим відрізняються рейтинги THE, QS, ARWU; які наукометричні показники використовуються під час оцінювання ЗВО і НУ; як дані Web of Science та InCites застосовуються у рейтингових дослідженнях; що може підвищити міжнародну видимість та конкурентоспроможність університету; як науковець може допомогти своїй установі покращити позиції в світових рейтингах. Організатор – Clarivate.
Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_d2PYgjueTT6KD-LVFH6tVw
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№47 Державний університет "Житомирська політехніка"
Шлях доступу: https://eztuir.ztu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-01
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 14 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№47 Державний університет "Житомирська політехніка"
Шлях доступу: https://eztuir.ztu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-10-01
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 14 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
СТАРТ СЕРІЇ ВЕБІНАРІВ З ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
31 серпня 2026 року відбудеться перший вебінар із серії практичних вебінарів для фахівців інклюзивно-ресурсних центрів та педагогічних працівників закладів освіти, присвячених ключовим аспектам організації інклюзивного навчання «АС ІРЦ: освітній маршрут дитини».
Заходи покликані поінформувати про те, як можна найкращим чином організувати якісне інклюзивне навчання у закладах освіти та інклюзивно-ресурсних центрах, познайомити слухачів з новими вимогами, практичними інструментами забезпечення інклюзивнності. Зокрема, йтиметься про: новий порядок організації інклюзивного навчання; адаптацію та модифікацію змісту навчання; оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами; оновлену індивідуальну програму розвитку та взаємодію команди супроводу; безбар’єрну комунікацію між учасниками освітнього процесу; організацію інклюзивного навчання на різних рівнях освіти — від дошкілля до старшої профільної школи; роль, завдання та практичну роботу асистента вчителя й асистента вихователя. Організатори: Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут освітньої аналітики», ТОВ «Нові знання».
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-zapuskaie-seriiu-praktychnykh-vebinariv-shchodo-orhanizatsii-iakisnoho-inkliuzyvnoho-navchannia, https://forms.gle/iazZy4CUPk7Xma8e9
31 серпня 2026 року відбудеться перший вебінар із серії практичних вебінарів для фахівців інклюзивно-ресурсних центрів та педагогічних працівників закладів освіти, присвячених ключовим аспектам організації інклюзивного навчання «АС ІРЦ: освітній маршрут дитини».
Заходи покликані поінформувати про те, як можна найкращим чином організувати якісне інклюзивне навчання у закладах освіти та інклюзивно-ресурсних центрах, познайомити слухачів з новими вимогами, практичними інструментами забезпечення інклюзивнності. Зокрема, йтиметься про: новий порядок організації інклюзивного навчання; адаптацію та модифікацію змісту навчання; оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами; оновлену індивідуальну програму розвитку та взаємодію команди супроводу; безбар’єрну комунікацію між учасниками освітнього процесу; організацію інклюзивного навчання на різних рівнях освіти — від дошкілля до старшої профільної школи; роль, завдання та практичну роботу асистента вчителя й асистента вихователя. Організатори: Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут освітньої аналітики», ТОВ «Нові знання».
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-zapuskaie-seriiu-praktychnykh-vebinariv-shchodo-orhanizatsii-iakisnoho-inkliuzyvnoho-navchannia, https://forms.gle/iazZy4CUPk7Xma8e9