ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ НАУКИ
На вебпорталі НРАТ у рубриці «Популяризація науки» з’явився новий допис «Метод прогнозування зони хімічного забруднення при викиді важких небезпечних газів».
Автор – Андрій Лесько. Йдеться про метод прогнозування зони хімічного забруднення при викиді важких небезпечних газів, що поєднує математичне моделювання їх розповсюдження в атмосфері з моделюванням осадження та хімічної нейтралізації дисперсним рідинним потоком.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/blog/metod-prognozuvannya-zony-himichnogo-zabrudnennya-pry-vykydi-vazhkyh-nebezpechnyh-gaziv
На вебпорталі НРАТ у рубриці «Популяризація науки» з’явився новий допис «Метод прогнозування зони хімічного забруднення при викиді важких небезпечних газів».
Автор – Андрій Лесько. Йдеться про метод прогнозування зони хімічного забруднення при викиді важких небезпечних газів, що поєднує математичне моделювання їх розповсюдження в атмосфері з моделюванням осадження та хімічної нейтралізації дисперсним рідинним потоком.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/blog/metod-prognozuvannya-zony-himichnogo-zabrudnennya-pry-vykydi-vazhkyh-nebezpechnyh-gaziv
ОЕСР: СТИМУЛИ ДЛЯ ЗЕЛЕНИХ, СОЦІАЛЬНИХ, СТІЙКИХ ОБЛІГАЦІЙ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Стимули для інвесторів зелених, соціальних, стійких та пов'язаних зі стійкістю облігацій державного сектору» із серії «Ринкові консультації ОЕСР».
Документ містить інформацію про те, як інвестори сприймають зелені, соціальні, стійкі та пов'язані зі стійкістю (GSSS) облігації державного сектору, а також пропонує рекомендації з мотивації випуску облігацій у країнах, що розвиваються. Висновки звіту базуються на результатах опитування OECD-LuxSE щодо стимулів для інвесторів для облігацій GSSS державного сектору, а також матеріалах консультацій з інвесторами та іншими учасниками ринку. Аналізуються чинники, що впливають на інтерес інвесторів та схильність до ризику щодо облігацій GSSS, подається прогноз розвитку цього ринку, пропонуються політичні міркування та рекомендації щодо конкретних дій, спрямованих на допомогу донорам, урядам-емітентам країн, що розвиваються, та іншим учасникам ринку й забезпечення підвищення привабливості випуску облігацій GSSS державного сектору та стимулювання інвестицій у країни, що розвиваються.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/investor-incentives-for-public-sector-green-social-sustainability-and-sustainability-linked-bonds_d94a24e9-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/investor-incentives-for-public-sector-green-social-sustainability-and-sustainability-linked-bonds_14a6e07e/d94a24e9-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d94a24e9-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Стимули для інвесторів зелених, соціальних, стійких та пов'язаних зі стійкістю облігацій державного сектору» із серії «Ринкові консультації ОЕСР».
Документ містить інформацію про те, як інвестори сприймають зелені, соціальні, стійкі та пов'язані зі стійкістю (GSSS) облігації державного сектору, а також пропонує рекомендації з мотивації випуску облігацій у країнах, що розвиваються. Висновки звіту базуються на результатах опитування OECD-LuxSE щодо стимулів для інвесторів для облігацій GSSS державного сектору, а також матеріалах консультацій з інвесторами та іншими учасниками ринку. Аналізуються чинники, що впливають на інтерес інвесторів та схильність до ризику щодо облігацій GSSS, подається прогноз розвитку цього ринку, пропонуються політичні міркування та рекомендації щодо конкретних дій, спрямованих на допомогу донорам, урядам-емітентам країн, що розвиваються, та іншим учасникам ринку й забезпечення підвищення привабливості випуску облігацій GSSS державного сектору та стимулювання інвестицій у країни, що розвиваються.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/investor-incentives-for-public-sector-green-social-sustainability-and-sustainability-linked-bonds_d94a24e9-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/investor-incentives-for-public-sector-green-social-sustainability-and-sustainability-linked-bonds_14a6e07e/d94a24e9-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d94a24e9-en
ЦИФРОВИЙ ДЕТОКС: КРЕЙДА І ПАПІР ЩОБ ПОВЕРНУТИ УВАГУ СТУДЕНТІВ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Хосе Еоса Тринідада «Як я використав крейду і папір, щоб повернути увагу студентів».
У ній викладач Каліфорнійського університету описує чотири зміни у викладанні, спрямовані на поглиблення навчання та залучення студентів через обмеження використання цифрових пристроїв та повернення до аналогових форм роботи. Йдеться не про повну відмову від технологій, а про реакцією на ГШІ та про прагнення створити умови для більш зосередженої роботи здобувачів освіти над навчальним матеріалом. У великій лекційній групі зі 125 студентів Хосе випробував чотири підходи: заборона ноутбуків під час занять; повернення до крейдяної дошки; рукописні домашні завдання; тестове аудиторне оцінювання. Раніше Хосе дозволяв студентам самостійно вирішувати, як вони робитимуть нотатки, хоча і спостерігав, як фактично пристрої використовувалися для покупок в інтернеті, планування справ або перегляду відео. Відмова від ноутбуків спиралася, зокрема, на дослідження, які пов’язують відсутність ноутбуків із кращим запам’ятовуванням матеріалу, академічними результатами та якістю обговорення. За результатами цього експерименту 75 % студентів зазначили, що заборона ноутбуків допомагала їм, а 23 % не відчули змін. Щоб компенсувати відсутність ноутбуків, викладач заздалегідь надавав студентам презентацію та закладав достатньо часу для рукописних нотаток. Крім того, замість звичайної презентації можна проводити пару зовсім без цифрових матеріалів, формулюючи запитання, записуючи відповіді студентів на дошці тощо. Студенти позитивно оцінили такий формат, називаючи його більш інтерактивним і зрозумілим. Звісно, така лекція потребує більшої підготовки, ніж заняття з презентацією: без слайдів викладач має заздалегідь дуже чітко визначити ключові поняття та логіку їх послідовного розгляду. Рукописні домашні завдання передбачають, що студенти власноруч записують одне поняття з обов’язкового читання, виконують його, показують спосіб застосування та готовляться до обговоренні на занятті. Така робота не є захищеною від використання ГШІ через можливе переписування згенерованого тексту. Однак мета завдання полягає передусім у тому, щоб спонукати студентів виконувати читання, осмислювати матеріал і приходити на заняття підготовленими до обговорення. Для підсумкового оцінювання використовуються аудиторні іспити з тестовими завданнями, під час яких беруться до уваги зусилля студента, його прогрес під час вивчення курсу та рівень опанування знань і навичок. Наступним кроком буде повернення до друкованих навчальних матеріалів. Студенти працюватимуть із паперовими добірками текстів Арістотеля, Данте та Марти Нуссбаум, робитимуть позначки на сторінках і приходитимуть на заняття з опрацьованими примірниками. Суть – не у протиставленні технологій і традиційного навчання, а в усвідомленому використанні обмежень щодо цифрового середовища для підвищення концентрації, активної творчої роботи та комунікації під час занять.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-i-used-chalk-and-paper-win-back-students-attention
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Хосе Еоса Тринідада «Як я використав крейду і папір, щоб повернути увагу студентів».
У ній викладач Каліфорнійського університету описує чотири зміни у викладанні, спрямовані на поглиблення навчання та залучення студентів через обмеження використання цифрових пристроїв та повернення до аналогових форм роботи. Йдеться не про повну відмову від технологій, а про реакцією на ГШІ та про прагнення створити умови для більш зосередженої роботи здобувачів освіти над навчальним матеріалом. У великій лекційній групі зі 125 студентів Хосе випробував чотири підходи: заборона ноутбуків під час занять; повернення до крейдяної дошки; рукописні домашні завдання; тестове аудиторне оцінювання. Раніше Хосе дозволяв студентам самостійно вирішувати, як вони робитимуть нотатки, хоча і спостерігав, як фактично пристрої використовувалися для покупок в інтернеті, планування справ або перегляду відео. Відмова від ноутбуків спиралася, зокрема, на дослідження, які пов’язують відсутність ноутбуків із кращим запам’ятовуванням матеріалу, академічними результатами та якістю обговорення. За результатами цього експерименту 75 % студентів зазначили, що заборона ноутбуків допомагала їм, а 23 % не відчули змін. Щоб компенсувати відсутність ноутбуків, викладач заздалегідь надавав студентам презентацію та закладав достатньо часу для рукописних нотаток. Крім того, замість звичайної презентації можна проводити пару зовсім без цифрових матеріалів, формулюючи запитання, записуючи відповіді студентів на дошці тощо. Студенти позитивно оцінили такий формат, називаючи його більш інтерактивним і зрозумілим. Звісно, така лекція потребує більшої підготовки, ніж заняття з презентацією: без слайдів викладач має заздалегідь дуже чітко визначити ключові поняття та логіку їх послідовного розгляду. Рукописні домашні завдання передбачають, що студенти власноруч записують одне поняття з обов’язкового читання, виконують його, показують спосіб застосування та готовляться до обговоренні на занятті. Така робота не є захищеною від використання ГШІ через можливе переписування згенерованого тексту. Однак мета завдання полягає передусім у тому, щоб спонукати студентів виконувати читання, осмислювати матеріал і приходити на заняття підготовленими до обговорення. Для підсумкового оцінювання використовуються аудиторні іспити з тестовими завданнями, під час яких беруться до уваги зусилля студента, його прогрес під час вивчення курсу та рівень опанування знань і навичок. Наступним кроком буде повернення до друкованих навчальних матеріалів. Студенти працюватимуть із паперовими добірками текстів Арістотеля, Данте та Марти Нуссбаум, робитимуть позначки на сторінках і приходитимуть на заняття з опрацьованими примірниками. Суть – не у протиставленні технологій і традиційного навчання, а в усвідомленому використанні обмежень щодо цифрового середовища для підвищення концентрації, активної творчої роботи та комунікації під час занять.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-i-used-chalk-and-paper-win-back-students-attention
ПРОГРАМА ДІЯЛЬНОСТІ УРЯДУ НА 2026–2027 РОКИ
Уряд затвердив Програму діяльності на 2026–2027 роки. Передбачається, що у своїй роботі Кабінет Міністрів буде орієнтуватися на результат, забезпечить відповідальність і підзвітність, ефективність і швидкість, підтримуватиме приватну ініціативу понад державне втручання.
Основні напрями роботи: зміцнення стійкості та наближення справедливого миру; розвиток оборонно-промислового комплексу; захист критичної інфраструктури та систем життєзабезпечення, забезпечення стійкості енергосистеми, територіальних громад та економіки. Уряд бере на себе зобов’язання створювати можливості для якісної освіти, працевлаштування, підприємництва та професійного розвитку. Окремий пріоритет — молодіжна політика, доступна медицина і реабілітація, якісні соціальні послуги, житло, доглядова інфраструктура та підтримка тих, хто її найбільше потребує. Планується зробити державне управління ефективним та якісним, максимально спростити бюрократичні процеси. Відбуватиметься масштабне узгодження законодавства із нормами ЄС задля прискорення вступу України до Європейського Союзу. Економічна політика буде спрямована на продуктивну зайнятість, внутрішнє виробництво і переробку, інвестиції, технологічну модернізацію та розширення експорту, перехід від сировинної моделі до створення продукції з високою доданою вартістю, розвиток малого і середнього бізнесу. У сфері освіти і науки передбачено п’ять операційних цілей, які забезпечать зміни для педагогів і науковців, учнів і студентів, розвиток безпечної та сучасної інфраструктури, оновлення змісту освіти та посилення науки й інновацій. Передбачено підвищення оплати праці педагогів і науковців та розширення можливостей для їхнього професійного розвитку, зокрема: підвищити на 20% заробітну плату педагогічних і науково-педагогічних працівників; підвищити оплату праці науковців — до 50% за результатами державної атестації. Відбуватиметься системне оновлення освітньої інфраструктури. Буде оновлено понад 100 стандартів фахової передвищої та вищої освіти із залученням роботодавців. Планується збільшити до 30% частку базового фінансування наукових установ, що розподіляється за формулою з урахуванням результатів державної атестації; удвічі збільшити кількість наукових проєктів за державним замовленням для потреб національної безпеки й оборони, відновлення України та трансформації економіки; збільшити до 15% частку витрат підприємницького сектору на дослідження і розробки; розвивати наукові парки та трансфер технологій; запроваджувати ключові показники ефективності для керівників наукових установ; продовжити інтеграцію України до Європейського дослідницького простору.
Детальніше: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70520, https://itd.rada.gov.ua/19b6c513-6c86-4269-a84f-f74731e0a557, https://mon.gov.ua/news/zatverdzheno-plan-priorytetnykh-dii-uriadu-na-20262027-roky-iaki-zminy-planuiutsia-u-sferi-osvity-i-nauky
Уряд затвердив Програму діяльності на 2026–2027 роки. Передбачається, що у своїй роботі Кабінет Міністрів буде орієнтуватися на результат, забезпечить відповідальність і підзвітність, ефективність і швидкість, підтримуватиме приватну ініціативу понад державне втручання.
Основні напрями роботи: зміцнення стійкості та наближення справедливого миру; розвиток оборонно-промислового комплексу; захист критичної інфраструктури та систем життєзабезпечення, забезпечення стійкості енергосистеми, територіальних громад та економіки. Уряд бере на себе зобов’язання створювати можливості для якісної освіти, працевлаштування, підприємництва та професійного розвитку. Окремий пріоритет — молодіжна політика, доступна медицина і реабілітація, якісні соціальні послуги, житло, доглядова інфраструктура та підтримка тих, хто її найбільше потребує. Планується зробити державне управління ефективним та якісним, максимально спростити бюрократичні процеси. Відбуватиметься масштабне узгодження законодавства із нормами ЄС задля прискорення вступу України до Європейського Союзу. Економічна політика буде спрямована на продуктивну зайнятість, внутрішнє виробництво і переробку, інвестиції, технологічну модернізацію та розширення експорту, перехід від сировинної моделі до створення продукції з високою доданою вартістю, розвиток малого і середнього бізнесу. У сфері освіти і науки передбачено п’ять операційних цілей, які забезпечать зміни для педагогів і науковців, учнів і студентів, розвиток безпечної та сучасної інфраструктури, оновлення змісту освіти та посилення науки й інновацій. Передбачено підвищення оплати праці педагогів і науковців та розширення можливостей для їхнього професійного розвитку, зокрема: підвищити на 20% заробітну плату педагогічних і науково-педагогічних працівників; підвищити оплату праці науковців — до 50% за результатами державної атестації. Відбуватиметься системне оновлення освітньої інфраструктури. Буде оновлено понад 100 стандартів фахової передвищої та вищої освіти із залученням роботодавців. Планується збільшити до 30% частку базового фінансування наукових установ, що розподіляється за формулою з урахуванням результатів державної атестації; удвічі збільшити кількість наукових проєктів за державним замовленням для потреб національної безпеки й оборони, відновлення України та трансформації економіки; збільшити до 15% частку витрат підприємницького сектору на дослідження і розробки; розвивати наукові парки та трансфер технологій; запроваджувати ключові показники ефективності для керівників наукових установ; продовжити інтеграцію України до Європейського дослідницького простору.
Детальніше: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70520, https://itd.rada.gov.ua/19b6c513-6c86-4269-a84f-f74731e0a557, https://mon.gov.ua/news/zatverdzheno-plan-priorytetnykh-dii-uriadu-na-20262027-roky-iaki-zminy-planuiutsia-u-sferi-osvity-i-nauky
ОБ’ЄКТИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ
29–30 жовтня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Об’єкти природно-заповідного фонду України: сучасний стан та шляхи забезпечення ефективної їх діяльності».
Захід стане площадкою для обговорення результатів наукових досліджень функціонування й розвитку природно-заповідного фонду України та обміну досвідом щодо його збереження. Планується розглянути наступні питання:особливості функціонування, проблеми та перспективи розвитку мережі природно-заповідного фонду України; організація наукових досліджень на території об’єктів природно-заповідного фонду; досвід впровадження природоохоронних заходів, рекомендацій, менеджмент-планів; еколого-освітня, туристично-рекреаційна діяльність на території природно-заповідного фонду; теоретичні та практичні засади мобілізації і збереження фіторесурсів; проблеми фітоінвазій та упередження негативних наслідків. Організатори: Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України,
Національний природний парк «Мале Полісся», Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/vseukranska-naukovo-praktichna-konferenciya-obyekti-prirodno-zapovidnogo-fondu-ukrani-suchasniy-stan-ta-shlyahi-zabezpechennya-efektivno-h-diyalnosti-anons-, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/invitation-letter_1786610543.pdf
29–30 жовтня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Об’єкти природно-заповідного фонду України: сучасний стан та шляхи забезпечення ефективної їх діяльності».
Захід стане площадкою для обговорення результатів наукових досліджень функціонування й розвитку природно-заповідного фонду України та обміну досвідом щодо його збереження. Планується розглянути наступні питання:особливості функціонування, проблеми та перспективи розвитку мережі природно-заповідного фонду України; організація наукових досліджень на території об’єктів природно-заповідного фонду; досвід впровадження природоохоронних заходів, рекомендацій, менеджмент-планів; еколого-освітня, туристично-рекреаційна діяльність на території природно-заповідного фонду; теоретичні та практичні засади мобілізації і збереження фіторесурсів; проблеми фітоінвазій та упередження негативних наслідків. Організатори: Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України,
Національний природний парк «Мале Полісся», Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/vseukranska-naukovo-praktichna-konferenciya-obyekti-prirodno-zapovidnogo-fondu-ukrani-suchasniy-stan-ta-shlyahi-zabezpechennya-efektivno-h-diyalnosti-anons-, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/invitation-letter_1786610543.pdf
GENESIS & KSE SCHOOL OF DIGITAL BUSINESS
21 вересня стартує 9-тижнева програма зі створення та розвитку цифрових IT-продуктів в епоху ШІ «Genesis & KSE School of Digital Business».
Ця програма поєднує освітню експертизу KSE та практичний досвід IT-бізнесів екосистеми Genesis. Учасники, відібрані на навчання, зможуть опанувати навички, яких очікують роботодавці на middle+ позиціях; отримають комплексне уявлення про цифровий бізнес на прикладі різних продуктів і міжнародних ринків; познайомляться з ШІ-інструментами для покращення бізнес-процесів та ухвалення data-driven рішень; розроблять прототип власного продукту на VibeCoding Hackathon; отримають доступ до закритої спільноти Genesis Academy Alumni. Організатори: Київська школа економіки, Genesis Academy.
Детальніше: https://academy.gen.tech/school-of-digital-business?utm_source=social&utm_medium=telegram&utm_campaign=navchai_smilyvo, https://t.me/navchai_smilyvo/476
21 вересня стартує 9-тижнева програма зі створення та розвитку цифрових IT-продуктів в епоху ШІ «Genesis & KSE School of Digital Business».
Ця програма поєднує освітню експертизу KSE та практичний досвід IT-бізнесів екосистеми Genesis. Учасники, відібрані на навчання, зможуть опанувати навички, яких очікують роботодавці на middle+ позиціях; отримають комплексне уявлення про цифровий бізнес на прикладі різних продуктів і міжнародних ринків; познайомляться з ШІ-інструментами для покращення бізнес-процесів та ухвалення data-driven рішень; розроблять прототип власного продукту на VibeCoding Hackathon; отримають доступ до закритої спільноти Genesis Academy Alumni. Організатори: Київська школа економіки, Genesis Academy.
Детальніше: https://academy.gen.tech/school-of-digital-business?utm_source=social&utm_medium=telegram&utm_campaign=navchai_smilyvo, https://t.me/navchai_smilyvo/476
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№40 Державний біотехнологічний університет
Шлях доступу: https://repo.btu.kharkiv.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-19
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№40 Державний біотехнологічний університет
Шлях доступу: https://repo.btu.kharkiv.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-19
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ДЕ ПРОХОДИТЬ МЕЖА МІЖ РОЗСЛІДУВАННЯМ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ, ЦЬКУВАННЯМ ТА ПОЛІЦЕЙСЬКИМ ВТРУЧАННЯМ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «На мене заявили у поліцію через справу Ардея. А я просто робив свою роботу».
У ній Джек розповідає про обставини розслідування звинувачень у плагіаті щодо професора Кембриджського університету Джейсона Ардея та про втручання у справу поліції. У лютому 2026 року автор статті отримав дзвінок від поліції Лондона, в якому йому повідомили про скаргу Джейсона Ардея та неприпустимість подальших контактів із ним. На той момент Джек не контактував з Ардеєм уже чотири місяці після того, як надіслав йому листа з пропозицією відповісти на звинувачення в плагіаті. Підставою для журналістського розслідування стали підозри щодо етичності академічних праць Ардея. Гроув підготував 63-сторінковий звіт із детальним описом фрагментів докторської дисертації Джейсона, які могли бути використані без належного цитування з іншого джерела. Всього Кембриджському університету та Ліверпульському університету Джона Мурса, де Ардей здобув докторський ступінь, було передано 97 сторінок аналітичних матеріалів. Очікувалось, що університети проведуть розслідування відповідно до власних правил і зроблять це своєчасно, справедливо та прозоро. Затягування процедур призвело до того, що питання зрештою почали активно розглядати інші автори та дослідники вже поза межами інституційного процесу. Частина журналістських запитів могла бути дискусійною та виходила за рамки суто академічної дискусії. Ситуація набула нового розвитку в серпні 2026 року. Кембриджський університет розпочав розслідування щодо академічної кваліфікації та окремих фактів професійної діяльності Ардея, а той 5 серпня подав у відставку з посади професора, не визнавши академічних порушень. Постає питання про якість та швидкість реакції академічної спільноти на серйозні сигнали щодо можливої академічної недоброчесності. Якщо інституції надто довго не реагують на обґрунтовані запити, перевірка може переміститися в менш формалізований публічний простір, де висновки робляться вже не за університетськими правилами. Справа Ардея ще не завершена, оскільки Кембридж продовжує власне розслідування.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/i-was-reported-police-over-arday-case-i-was-just-doing-my-job
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «На мене заявили у поліцію через справу Ардея. А я просто робив свою роботу».
У ній Джек розповідає про обставини розслідування звинувачень у плагіаті щодо професора Кембриджського університету Джейсона Ардея та про втручання у справу поліції. У лютому 2026 року автор статті отримав дзвінок від поліції Лондона, в якому йому повідомили про скаргу Джейсона Ардея та неприпустимість подальших контактів із ним. На той момент Джек не контактував з Ардеєм уже чотири місяці після того, як надіслав йому листа з пропозицією відповісти на звинувачення в плагіаті. Підставою для журналістського розслідування стали підозри щодо етичності академічних праць Ардея. Гроув підготував 63-сторінковий звіт із детальним описом фрагментів докторської дисертації Джейсона, які могли бути використані без належного цитування з іншого джерела. Всього Кембриджському університету та Ліверпульському університету Джона Мурса, де Ардей здобув докторський ступінь, було передано 97 сторінок аналітичних матеріалів. Очікувалось, що університети проведуть розслідування відповідно до власних правил і зроблять це своєчасно, справедливо та прозоро. Затягування процедур призвело до того, що питання зрештою почали активно розглядати інші автори та дослідники вже поза межами інституційного процесу. Частина журналістських запитів могла бути дискусійною та виходила за рамки суто академічної дискусії. Ситуація набула нового розвитку в серпні 2026 року. Кембриджський університет розпочав розслідування щодо академічної кваліфікації та окремих фактів професійної діяльності Ардея, а той 5 серпня подав у відставку з посади професора, не визнавши академічних порушень. Постає питання про якість та швидкість реакції академічної спільноти на серйозні сигнали щодо можливої академічної недоброчесності. Якщо інституції надто довго не реагують на обґрунтовані запити, перевірка може переміститися в менш формалізований публічний простір, де висновки робляться вже не за університетськими правилами. Справа Ардея ще не завершена, оскільки Кембридж продовжує власне розслідування.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/i-was-reported-police-over-arday-case-i-was-just-doing-my-job
🤔1
ЛІТНЯ ШКОЛА ВІДКРИТОЇ НАУКИ
З 7 по 11 вересня 2026 року відбудеться літня школа відкритої науки «Знання та навички у галузі відкритої науки» (LMU-2026).
Захід стане площадкою для презентації сучасних практик відкритої науки з акцентом на обміні даними відповідно до принципів FAIR. Учасники навчаться розробляти плани управління дослідницькими даними, формувати статистичні схеми збору даних та здійснювати моделювання даних; створювати відтворювані на обчислювальному рівні робочі процеси з використанням скриптів та забезпечувати контроль версій; готувати, оприлюднювати та обмінюватися даними й кодом відповідно до принципів FAIR, використовуючи репозиторії та обирати ліцензії. Організатор – Центр відкритої науки Людвіга Максиміліана (LMU Open Science Center).
Детальніше: https://www.mpa-garching.mpg.de/events/45935/27849
З 7 по 11 вересня 2026 року відбудеться літня школа відкритої науки «Знання та навички у галузі відкритої науки» (LMU-2026).
Захід стане площадкою для презентації сучасних практик відкритої науки з акцентом на обміні даними відповідно до принципів FAIR. Учасники навчаться розробляти плани управління дослідницькими даними, формувати статистичні схеми збору даних та здійснювати моделювання даних; створювати відтворювані на обчислювальному рівні робочі процеси з використанням скриптів та забезпечувати контроль версій; готувати, оприлюднювати та обмінюватися даними й кодом відповідно до принципів FAIR, використовуючи репозиторії та обирати ліцензії. Організатор – Центр відкритої науки Людвіга Максиміліана (LMU Open Science Center).
Детальніше: https://www.mpa-garching.mpg.de/events/45935/27849
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№41 Одеський національний медичний університет
Шлях доступу: https://repo.odmu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-23
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 1228 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№41 Одеський національний медичний університет
Шлях доступу: https://repo.odmu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-23
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 1228 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi