ІНТЕРАКТИВНИЙ ДАШБОРД PHD-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЄКТІВ
Інформація про переможців першого конкурсного добору PhD-дослідницьких проєктів відтепер доступна у зручному форматі інтерактивного дашборду на порталі «Наука».
Ресурс презентує структуровані дані про підтримані в результаті конкурсного відбору дослідження, заклади вищої освіти, наукові установи, керівників і потенційних здобувачів ступеня доктора філософії, тематичні напрями та орієнтовні обсяги фінансування. Наразі для перегляду доступні відомості про 78 PhD-дослідницьких проєктів, які будуть виконуватись у 34 закладах вищої освіти та наукових установах. Їх сукупний обсяг фінансування становить біля 130 млн грн. Медіанний вік потенційних здобувачів проєктної аспірантури становить 23 роки. Проєкти виконуватимуться установами 13 регіонів України, серед них Київ (41 проєкт), Львівська (11 проєктів) та Харківська область (5 проєктів), найбільше проєктів у галузі «Хімія» (19), «Біологія та біохімія» (18) і «Математика» (11). Проєктна аспірантура передбачає, що здобувач не лише навчається за освітньо-науковою програмою, а від початку працює у складі дослідницької команди над конкретним науковим завданням. Проєкти можуть тривати до 48 місяців і охоплюють машинне навчання, Data Science, нові матеріали, біотехнології, регенеративну медицину, екологічну безпеку, критичні мінерали, технології для оборони та відновлення України.
Детальніше: https://data.nauka.gov.ua/dashboard-phd, https://mon.gov.ua/news/mon-vidkryvaie-interaktyvnyi-dashbord-phd-doslidnytski-proiekty
Інформація про переможців першого конкурсного добору PhD-дослідницьких проєктів відтепер доступна у зручному форматі інтерактивного дашборду на порталі «Наука».
Ресурс презентує структуровані дані про підтримані в результаті конкурсного відбору дослідження, заклади вищої освіти, наукові установи, керівників і потенційних здобувачів ступеня доктора філософії, тематичні напрями та орієнтовні обсяги фінансування. Наразі для перегляду доступні відомості про 78 PhD-дослідницьких проєктів, які будуть виконуватись у 34 закладах вищої освіти та наукових установах. Їх сукупний обсяг фінансування становить біля 130 млн грн. Медіанний вік потенційних здобувачів проєктної аспірантури становить 23 роки. Проєкти виконуватимуться установами 13 регіонів України, серед них Київ (41 проєкт), Львівська (11 проєктів) та Харківська область (5 проєктів), найбільше проєктів у галузі «Хімія» (19), «Біологія та біохімія» (18) і «Математика» (11). Проєктна аспірантура передбачає, що здобувач не лише навчається за освітньо-науковою програмою, а від початку працює у складі дослідницької команди над конкретним науковим завданням. Проєкти можуть тривати до 48 місяців і охоплюють машинне навчання, Data Science, нові матеріали, біотехнології, регенеративну медицину, екологічну безпеку, критичні мінерали, технології для оборони та відновлення України.
Детальніше: https://data.nauka.gov.ua/dashboard-phd, https://mon.gov.ua/news/mon-vidkryvaie-interaktyvnyi-dashbord-phd-doslidnytski-proiekty
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№38 Інститут водних проблем і меліорації НААН України
Шлях доступу: https://lib.iwpim.com.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-18
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 1 академічним текстом цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№38 Інститут водних проблем і меліорації НААН України
Шлях доступу: https://lib.iwpim.com.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-18
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 1 академічним текстом цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
КОНКУРС EIC STEP SCALE UP DEFENCE
Європейська рада з інновацій та Виконавче агентство з питань малого та середнього бізнесу проводять конкурс на участь у програмі EIC STEP Scale Up Defence.
Взяти у ньому участь можуть компанії з держав-членів ЄС, країн Європейської економічної зони, асоційованих з програмою «Горизонт Європа», а також з України. Переможцям буде спрямовано від 10 до 30 млн євро фінансування для прискорення масштабування промислових потужностей у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотників, протидронів, інших критично важливих оборонних технологій.
Подати заявки на участь у конкурсі можна до 28 жовтня 2026 року.
Детальніше: https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/opportunities/topic-details/HORIZON-EIC-2026-DEFENCE-01, https://strategic-technologies.europa.eu/document/download/6c29257c-60ce-4157-81e7-8ea827803287_en, https://strategic-technologies.europa.eu/about_en, https://eic.ec.europa.eu/news/eic-selects-new-european-scale-ups-step-scale-investments-2026-07-28_en
Європейська рада з інновацій та Виконавче агентство з питань малого та середнього бізнесу проводять конкурс на участь у програмі EIC STEP Scale Up Defence.
Взяти у ньому участь можуть компанії з держав-членів ЄС, країн Європейської економічної зони, асоційованих з програмою «Горизонт Європа», а також з України. Переможцям буде спрямовано від 10 до 30 млн євро фінансування для прискорення масштабування промислових потужностей у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотників, протидронів, інших критично важливих оборонних технологій.
Подати заявки на участь у конкурсі можна до 28 жовтня 2026 року.
Детальніше: https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/opportunities/topic-details/HORIZON-EIC-2026-DEFENCE-01, https://strategic-technologies.europa.eu/document/download/6c29257c-60ce-4157-81e7-8ea827803287_en, https://strategic-technologies.europa.eu/about_en, https://eic.ec.europa.eu/news/eic-selects-new-european-scale-ups-step-scale-investments-2026-07-28_en
НІМЕЦЬКА РЕФОРМА ДОСЛІДНИЦЬКИХ КОНТРАКТІВ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Мінімальна тривалість дослідницьких контрактів не вирішує системних проблем».
У ній ідеться про німецьку реформу, спрямовану на збільшення часу перших контрактів для докторантів і постдоків, яка наврядчи зможе усунути причини нестабільності наукової кар’єри. Наразі уряд Німеччини схвалив проєкт закону, відповідно до якого працевлаштовані докторанти мають отримувати перший контракт щонайменше на три роки, а постдоки — щонайменше на два роки, а також передбачає посилення захисту дослідників, які беруть відпустку у зв’язку з народженням дитини або доглядом за родичами. Частина науковців змушена залишатися на тимчасових контрактах до 40–50 років. Але проблема полягає не стільки в тому, чи триватиме контракт два, три чи шість років, скільки в обмеженій кількості стабільних посад після завершення цього періоду. Не всі постдоки можуть або хочуть стати професорами, однак університетська система пропонує недостатньо привабливих і стабільних альтернативних кар’єрних шляхів. Для вирішення проблеми деякі університети, наприклад, створюють посади фахівців із проєктування навчання, які спеціалізуються на методиці онлайн-освіти. Додатковим чинником нестабільності є залежність університетів від зовнішнього фінансування досліджень: якщо науковий проєкт фінансується лише упродовж трьох років, університету складно запропонувати постійну посаду досліднику, зарплата якого залежить від цього гранту. Тому збільшення тривалості першого контракту саме по собі не змінює фінансової моделі, яка породжує тимчасову зайнятість. Слід звернути увагу і на структурну організацію дослідницької системи: на вершині перебуває професор із постійною посадою, тоді як значна кількість дослідників змушена постійно шукати наступний контракт. Запропоновані правила дають молодим науковцям більшу визначеність на два або три роки, але майже не впливають на їхні подальші шанси отримати стабільну посаду у сфері досліджень.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/minimum-length-research-contracts-dont-address-systemic-issues
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Мінімальна тривалість дослідницьких контрактів не вирішує системних проблем».
У ній ідеться про німецьку реформу, спрямовану на збільшення часу перших контрактів для докторантів і постдоків, яка наврядчи зможе усунути причини нестабільності наукової кар’єри. Наразі уряд Німеччини схвалив проєкт закону, відповідно до якого працевлаштовані докторанти мають отримувати перший контракт щонайменше на три роки, а постдоки — щонайменше на два роки, а також передбачає посилення захисту дослідників, які беруть відпустку у зв’язку з народженням дитини або доглядом за родичами. Частина науковців змушена залишатися на тимчасових контрактах до 40–50 років. Але проблема полягає не стільки в тому, чи триватиме контракт два, три чи шість років, скільки в обмеженій кількості стабільних посад після завершення цього періоду. Не всі постдоки можуть або хочуть стати професорами, однак університетська система пропонує недостатньо привабливих і стабільних альтернативних кар’єрних шляхів. Для вирішення проблеми деякі університети, наприклад, створюють посади фахівців із проєктування навчання, які спеціалізуються на методиці онлайн-освіти. Додатковим чинником нестабільності є залежність університетів від зовнішнього фінансування досліджень: якщо науковий проєкт фінансується лише упродовж трьох років, університету складно запропонувати постійну посаду досліднику, зарплата якого залежить від цього гранту. Тому збільшення тривалості першого контракту саме по собі не змінює фінансової моделі, яка породжує тимчасову зайнятість. Слід звернути увагу і на структурну організацію дослідницької системи: на вершині перебуває професор із постійною посадою, тоді як значна кількість дослідників змушена постійно шукати наступний контракт. Запропоновані правила дають молодим науковцям більшу визначеність на два або три роки, але майже не впливають на їхні подальші шанси отримати стабільну посаду у сфері досліджень.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/minimum-length-research-contracts-dont-address-systemic-issues
ДІЗНАЙТЕСЬ ПРО ЄВРОПЕЙСЬКУ ПРЕМІЮ ДЛЯ ЖІНОК-ІННОВАТОРІВ
17 вересня 2026 року відбудеться вебінар, присвячений новому циклу прийому заявок на Європейську премію для жінок-інноваторів 2027 року.
Ця премія присуджується Європейським інститутом інновацій та технологій (EIT) та Європейською радою з інновацій (EIC). Вона відзначає жінок-підприємниць, які стоять за найбільш революційними інноваціями, що сприяють позитивним змінам для людей та планети. Учасники заходу дізнаються про історію та призначення цієї премії, процедури подання заявок, критерії обрання переможців, познайомляться з історіями переможців попередніх років та отримають поради щодо підготовки заявок на конкурс 2027 року. Організатори: Європейський інститут інновацій та технологій, Європейська рада з інновацій.
Детальніше: https://eic.ec.europa.eu/events/online-info-session-european-prize-women-innovators-2027-2026-09-17_en, https://eic.ec.europa.eu/eic-prizes/european-prize-women-innovators-powered-eic-eit_en
17 вересня 2026 року відбудеться вебінар, присвячений новому циклу прийому заявок на Європейську премію для жінок-інноваторів 2027 року.
Ця премія присуджується Європейським інститутом інновацій та технологій (EIT) та Європейською радою з інновацій (EIC). Вона відзначає жінок-підприємниць, які стоять за найбільш революційними інноваціями, що сприяють позитивним змінам для людей та планети. Учасники заходу дізнаються про історію та призначення цієї премії, процедури подання заявок, критерії обрання переможців, познайомляться з історіями переможців попередніх років та отримають поради щодо підготовки заявок на конкурс 2027 року. Організатори: Європейський інститут інновацій та технологій, Європейська рада з інновацій.
Детальніше: https://eic.ec.europa.eu/events/online-info-session-european-prize-women-innovators-2027-2026-09-17_en, https://eic.ec.europa.eu/eic-prizes/european-prize-women-innovators-powered-eic-eit_en
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№39 Одеський національний економічний університет
Шлях доступу: https://dspace.oneu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-18
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 312 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№39 Одеський національний економічний університет
Шлях доступу: https://dspace.oneu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-18
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 312 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
НОВА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ЗДОБУТТЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам» № 10399.
Документ оновлює модель державної фінансової підтримки здобуття вищої освіти, закріплюючи такі інструменти бюджетного фінансування, як державне замовлення, державні та регіональні бюджетні місця, державні гранти. Прийняття закону надасть вступникам і студентам більше можливостей отримати підтримку від держави, зберегти безоплатне навчання на конкурсній основі та краще пов’язати підготовку фахівців із потребами країни, громад і ринку праці. Конституційне право на безоплатну вищу освіту в державних і комунальних закладах збережено. Державне замовлення зберігається для сектору безпеки та оборони. Йдеться про вищі військові навчальні заклади, заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти. Держава фінансуватиме підготовку фахівців відповідно до визначених потреб цього сектору. Для цивільної вищої освіти передбачені державні та регіональні бюджетні місця, які забезпечуватимуть безоплатне навчання на конкурсній основі за всіма спеціальностями. Кількість таких місць визначатиметься з урахуванням прогнозу потреб ринку праці. Регіони також зможуть додатково підтримувати підготовку фахівців через регіональні бюджетні місця. Це дасть громадам і областям більше інструментів для підготовки кадрів, потрібних для місцевого розвитку. Передбачено кілька видів державних грантів: академічні – для вступників із високими результатами зовнішнього оцінювання; соціальні – для вразливих і соціально незахищених категорій населення; спеціальні – за мистецькі або спортивні досягнення; для підготовки офіцерів запасу. Також закон розширює можливості для освіти упродовж життя: люди, які вже здобули освіту за кошти бюджету або за державним грантом, зможуть повторно здобути той самий ступінь вищої освіти з державною підтримкою за умови наявності 7 років страхового стажу, втрати можливості працювати за станом здоров’я, статусу учасника бойових дій, інвалідності. Нова модель буде запроваджуватись поетапно. Норми щодо академічних грантів набирають чинності через місяць після опублікування закону, інші діятимуть з 1 січня 2027 року та будуть запроваджені вже під час вступу 2027.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/verkhovna-rada-ukrainy-ukhvalyla-zakon-pro-novu-model-derzhavnoi-pidtrymky-zdobuttia-vyshchoi-osvity, https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/43517, https://itd.rada.gov.ua/f11a613b-c46a-4935-acfb-e6419712d4b7
Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам» № 10399.
Документ оновлює модель державної фінансової підтримки здобуття вищої освіти, закріплюючи такі інструменти бюджетного фінансування, як державне замовлення, державні та регіональні бюджетні місця, державні гранти. Прийняття закону надасть вступникам і студентам більше можливостей отримати підтримку від держави, зберегти безоплатне навчання на конкурсній основі та краще пов’язати підготовку фахівців із потребами країни, громад і ринку праці. Конституційне право на безоплатну вищу освіту в державних і комунальних закладах збережено. Державне замовлення зберігається для сектору безпеки та оборони. Йдеться про вищі військові навчальні заклади, заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти. Держава фінансуватиме підготовку фахівців відповідно до визначених потреб цього сектору. Для цивільної вищої освіти передбачені державні та регіональні бюджетні місця, які забезпечуватимуть безоплатне навчання на конкурсній основі за всіма спеціальностями. Кількість таких місць визначатиметься з урахуванням прогнозу потреб ринку праці. Регіони також зможуть додатково підтримувати підготовку фахівців через регіональні бюджетні місця. Це дасть громадам і областям більше інструментів для підготовки кадрів, потрібних для місцевого розвитку. Передбачено кілька видів державних грантів: академічні – для вступників із високими результатами зовнішнього оцінювання; соціальні – для вразливих і соціально незахищених категорій населення; спеціальні – за мистецькі або спортивні досягнення; для підготовки офіцерів запасу. Також закон розширює можливості для освіти упродовж життя: люди, які вже здобули освіту за кошти бюджету або за державним грантом, зможуть повторно здобути той самий ступінь вищої освіти з державною підтримкою за умови наявності 7 років страхового стажу, втрати можливості працювати за станом здоров’я, статусу учасника бойових дій, інвалідності. Нова модель буде запроваджуватись поетапно. Норми щодо академічних грантів набирають чинності через місяць після опублікування закону, інші діятимуть з 1 січня 2027 року та будуть запроваджені вже під час вступу 2027.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/verkhovna-rada-ukrainy-ukhvalyla-zakon-pro-novu-model-derzhavnoi-pidtrymky-zdobuttia-vyshchoi-osvity, https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/43517, https://itd.rada.gov.ua/f11a613b-c46a-4935-acfb-e6419712d4b7
ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ НАУКИ
На вебпорталі НРАТ у рубриці «Популяризація науки» з’явився новий допис «Метод прогнозування зони хімічного забруднення при викиді важких небезпечних газів».
Автор – Андрій Лесько. Йдеться про метод прогнозування зони хімічного забруднення при викиді важких небезпечних газів, що поєднує математичне моделювання їх розповсюдження в атмосфері з моделюванням осадження та хімічної нейтралізації дисперсним рідинним потоком.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/blog/metod-prognozuvannya-zony-himichnogo-zabrudnennya-pry-vykydi-vazhkyh-nebezpechnyh-gaziv
На вебпорталі НРАТ у рубриці «Популяризація науки» з’явився новий допис «Метод прогнозування зони хімічного забруднення при викиді важких небезпечних газів».
Автор – Андрій Лесько. Йдеться про метод прогнозування зони хімічного забруднення при викиді важких небезпечних газів, що поєднує математичне моделювання їх розповсюдження в атмосфері з моделюванням осадження та хімічної нейтралізації дисперсним рідинним потоком.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/blog/metod-prognozuvannya-zony-himichnogo-zabrudnennya-pry-vykydi-vazhkyh-nebezpechnyh-gaziv
ОЕСР: СТИМУЛИ ДЛЯ ЗЕЛЕНИХ, СОЦІАЛЬНИХ, СТІЙКИХ ОБЛІГАЦІЙ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Стимули для інвесторів зелених, соціальних, стійких та пов'язаних зі стійкістю облігацій державного сектору» із серії «Ринкові консультації ОЕСР».
Документ містить інформацію про те, як інвестори сприймають зелені, соціальні, стійкі та пов'язані зі стійкістю (GSSS) облігації державного сектору, а також пропонує рекомендації з мотивації випуску облігацій у країнах, що розвиваються. Висновки звіту базуються на результатах опитування OECD-LuxSE щодо стимулів для інвесторів для облігацій GSSS державного сектору, а також матеріалах консультацій з інвесторами та іншими учасниками ринку. Аналізуються чинники, що впливають на інтерес інвесторів та схильність до ризику щодо облігацій GSSS, подається прогноз розвитку цього ринку, пропонуються політичні міркування та рекомендації щодо конкретних дій, спрямованих на допомогу донорам, урядам-емітентам країн, що розвиваються, та іншим учасникам ринку й забезпечення підвищення привабливості випуску облігацій GSSS державного сектору та стимулювання інвестицій у країни, що розвиваються.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/investor-incentives-for-public-sector-green-social-sustainability-and-sustainability-linked-bonds_d94a24e9-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/investor-incentives-for-public-sector-green-social-sustainability-and-sustainability-linked-bonds_14a6e07e/d94a24e9-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d94a24e9-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Стимули для інвесторів зелених, соціальних, стійких та пов'язаних зі стійкістю облігацій державного сектору» із серії «Ринкові консультації ОЕСР».
Документ містить інформацію про те, як інвестори сприймають зелені, соціальні, стійкі та пов'язані зі стійкістю (GSSS) облігації державного сектору, а також пропонує рекомендації з мотивації випуску облігацій у країнах, що розвиваються. Висновки звіту базуються на результатах опитування OECD-LuxSE щодо стимулів для інвесторів для облігацій GSSS державного сектору, а також матеріалах консультацій з інвесторами та іншими учасниками ринку. Аналізуються чинники, що впливають на інтерес інвесторів та схильність до ризику щодо облігацій GSSS, подається прогноз розвитку цього ринку, пропонуються політичні міркування та рекомендації щодо конкретних дій, спрямованих на допомогу донорам, урядам-емітентам країн, що розвиваються, та іншим учасникам ринку й забезпечення підвищення привабливості випуску облігацій GSSS державного сектору та стимулювання інвестицій у країни, що розвиваються.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/investor-incentives-for-public-sector-green-social-sustainability-and-sustainability-linked-bonds_d94a24e9-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/investor-incentives-for-public-sector-green-social-sustainability-and-sustainability-linked-bonds_14a6e07e/d94a24e9-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d94a24e9-en
ЦИФРОВИЙ ДЕТОКС: КРЕЙДА І ПАПІР ЩОБ ПОВЕРНУТИ УВАГУ СТУДЕНТІВ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Хосе Еоса Тринідада «Як я використав крейду і папір, щоб повернути увагу студентів».
У ній викладач Каліфорнійського університету описує чотири зміни у викладанні, спрямовані на поглиблення навчання та залучення студентів через обмеження використання цифрових пристроїв та повернення до аналогових форм роботи. Йдеться не про повну відмову від технологій, а про реакцією на ГШІ та про прагнення створити умови для більш зосередженої роботи здобувачів освіти над навчальним матеріалом. У великій лекційній групі зі 125 студентів Хосе випробував чотири підходи: заборона ноутбуків під час занять; повернення до крейдяної дошки; рукописні домашні завдання; тестове аудиторне оцінювання. Раніше Хосе дозволяв студентам самостійно вирішувати, як вони робитимуть нотатки, хоча і спостерігав, як фактично пристрої використовувалися для покупок в інтернеті, планування справ або перегляду відео. Відмова від ноутбуків спиралася, зокрема, на дослідження, які пов’язують відсутність ноутбуків із кращим запам’ятовуванням матеріалу, академічними результатами та якістю обговорення. За результатами цього експерименту 75 % студентів зазначили, що заборона ноутбуків допомагала їм, а 23 % не відчули змін. Щоб компенсувати відсутність ноутбуків, викладач заздалегідь надавав студентам презентацію та закладав достатньо часу для рукописних нотаток. Крім того, замість звичайної презентації можна проводити пару зовсім без цифрових матеріалів, формулюючи запитання, записуючи відповіді студентів на дошці тощо. Студенти позитивно оцінили такий формат, називаючи його більш інтерактивним і зрозумілим. Звісно, така лекція потребує більшої підготовки, ніж заняття з презентацією: без слайдів викладач має заздалегідь дуже чітко визначити ключові поняття та логіку їх послідовного розгляду. Рукописні домашні завдання передбачають, що студенти власноруч записують одне поняття з обов’язкового читання, виконують його, показують спосіб застосування та готовляться до обговоренні на занятті. Така робота не є захищеною від використання ГШІ через можливе переписування згенерованого тексту. Однак мета завдання полягає передусім у тому, щоб спонукати студентів виконувати читання, осмислювати матеріал і приходити на заняття підготовленими до обговорення. Для підсумкового оцінювання використовуються аудиторні іспити з тестовими завданнями, під час яких беруться до уваги зусилля студента, його прогрес під час вивчення курсу та рівень опанування знань і навичок. Наступним кроком буде повернення до друкованих навчальних матеріалів. Студенти працюватимуть із паперовими добірками текстів Арістотеля, Данте та Марти Нуссбаум, робитимуть позначки на сторінках і приходитимуть на заняття з опрацьованими примірниками. Суть – не у протиставленні технологій і традиційного навчання, а в усвідомленому використанні обмежень щодо цифрового середовища для підвищення концентрації, активної творчої роботи та комунікації під час занять.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-i-used-chalk-and-paper-win-back-students-attention
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Хосе Еоса Тринідада «Як я використав крейду і папір, щоб повернути увагу студентів».
У ній викладач Каліфорнійського університету описує чотири зміни у викладанні, спрямовані на поглиблення навчання та залучення студентів через обмеження використання цифрових пристроїв та повернення до аналогових форм роботи. Йдеться не про повну відмову від технологій, а про реакцією на ГШІ та про прагнення створити умови для більш зосередженої роботи здобувачів освіти над навчальним матеріалом. У великій лекційній групі зі 125 студентів Хосе випробував чотири підходи: заборона ноутбуків під час занять; повернення до крейдяної дошки; рукописні домашні завдання; тестове аудиторне оцінювання. Раніше Хосе дозволяв студентам самостійно вирішувати, як вони робитимуть нотатки, хоча і спостерігав, як фактично пристрої використовувалися для покупок в інтернеті, планування справ або перегляду відео. Відмова від ноутбуків спиралася, зокрема, на дослідження, які пов’язують відсутність ноутбуків із кращим запам’ятовуванням матеріалу, академічними результатами та якістю обговорення. За результатами цього експерименту 75 % студентів зазначили, що заборона ноутбуків допомагала їм, а 23 % не відчули змін. Щоб компенсувати відсутність ноутбуків, викладач заздалегідь надавав студентам презентацію та закладав достатньо часу для рукописних нотаток. Крім того, замість звичайної презентації можна проводити пару зовсім без цифрових матеріалів, формулюючи запитання, записуючи відповіді студентів на дошці тощо. Студенти позитивно оцінили такий формат, називаючи його більш інтерактивним і зрозумілим. Звісно, така лекція потребує більшої підготовки, ніж заняття з презентацією: без слайдів викладач має заздалегідь дуже чітко визначити ключові поняття та логіку їх послідовного розгляду. Рукописні домашні завдання передбачають, що студенти власноруч записують одне поняття з обов’язкового читання, виконують його, показують спосіб застосування та готовляться до обговоренні на занятті. Така робота не є захищеною від використання ГШІ через можливе переписування згенерованого тексту. Однак мета завдання полягає передусім у тому, щоб спонукати студентів виконувати читання, осмислювати матеріал і приходити на заняття підготовленими до обговорення. Для підсумкового оцінювання використовуються аудиторні іспити з тестовими завданнями, під час яких беруться до уваги зусилля студента, його прогрес під час вивчення курсу та рівень опанування знань і навичок. Наступним кроком буде повернення до друкованих навчальних матеріалів. Студенти працюватимуть із паперовими добірками текстів Арістотеля, Данте та Марти Нуссбаум, робитимуть позначки на сторінках і приходитимуть на заняття з опрацьованими примірниками. Суть – не у протиставленні технологій і традиційного навчання, а в усвідомленому використанні обмежень щодо цифрового середовища для підвищення концентрації, активної творчої роботи та комунікації під час занять.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-i-used-chalk-and-paper-win-back-students-attention