ЛЕКЦІЇ ЛІТНЬОЇ ШКОЛИ З РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ
20 серпня 2026 року відбудеться лекція «Корпоративні облігації» з циклу заходів «Друге дихання бізнесу: стратегія, фінанси, конкурентні переваги». Організатори: Академія КМЕФ, Activitis Education, Ukraine Global Faculty.
Детальніше: https://ugfacademy.mylearnworlds.com/course/litnia-skola-akademiia-kmef-x-activitis-x-ugf-druge-dixannia-biznesu-strategiia-finansi-konkurentni-perevagi
20 серпня 2026 року відбудеться лекція «Корпоративні облігації» з циклу заходів «Друге дихання бізнесу: стратегія, фінанси, конкурентні переваги». Організатори: Академія КМЕФ, Activitis Education, Ukraine Global Faculty.
Детальніше: https://ugfacademy.mylearnworlds.com/course/litnia-skola-akademiia-kmef-x-activitis-x-ugf-druge-dixannia-biznesu-strategiia-finansi-konkurentni-perevagi
ФОНД SCALEUP EUROPE ПОЧИНАЄ ВИПИСУВАТИ ЧЕКИ
Основні фінансисти та стартапери орієнтуються на Каліфорнію. Компанії, які могли б залишитися в Європі, продовжувати наймати тут працівників і сплачувати податки в ЄС, переїжджають до США.
Щоб протидіяти цьому відтоку Євросоюз запровадив власний інструмент Фонд Scaleup Europe вартістю 5 млрд євро. Шведська інвестиційна група EQT, під керівництвом якої знаходяться активи на суму 269 млрд євро, тепер спрямовує гроші інноваторам з цього фонду. Пріоритетами фонду наразі є цифрові системи, промислові системи та науки про життя, зокрема - розвиток штучного інтелекту, квантових обчислень, чистих технологій та біотехнологій. Раніше створений інструмент для підтримки інноваційних компаній EIC мав обмежені ресурси у розмірі 30 млн євро, тоді як новий фонд орієнтований на підтримку не стартапів на ранніх стадіях, а компаній, які вже довели перспективність своїх ідей і тепер потребують розширення. Комісар ЄС зі стартапів, досліджень та інновацій вважає запуск нового фонду ключовою зміною в інвестиційному ландшафті європейських технологічних компаній. Перші інвестиції від Фонду Scaleup Europe очікуються вже у серпні цього року.
Детальніше: https://euperspectives.eu/2026/08/money-is-moving-scaleup-europe-fund-starts-writing-cheques
Основні фінансисти та стартапери орієнтуються на Каліфорнію. Компанії, які могли б залишитися в Європі, продовжувати наймати тут працівників і сплачувати податки в ЄС, переїжджають до США.
Щоб протидіяти цьому відтоку Євросоюз запровадив власний інструмент Фонд Scaleup Europe вартістю 5 млрд євро. Шведська інвестиційна група EQT, під керівництвом якої знаходяться активи на суму 269 млрд євро, тепер спрямовує гроші інноваторам з цього фонду. Пріоритетами фонду наразі є цифрові системи, промислові системи та науки про життя, зокрема - розвиток штучного інтелекту, квантових обчислень, чистих технологій та біотехнологій. Раніше створений інструмент для підтримки інноваційних компаній EIC мав обмежені ресурси у розмірі 30 млн євро, тоді як новий фонд орієнтований на підтримку не стартапів на ранніх стадіях, а компаній, які вже довели перспективність своїх ідей і тепер потребують розширення. Комісар ЄС зі стартапів, досліджень та інновацій вважає запуск нового фонду ключовою зміною в інвестиційному ландшафті європейських технологічних компаній. Перші інвестиції від Фонду Scaleup Europe очікуються вже у серпні цього року.
Детальніше: https://euperspectives.eu/2026/08/money-is-moving-scaleup-europe-fund-starts-writing-cheques
ВІД ЗНАНЬ ДО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ: ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ЦІННІСТЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пен Чжоу «Якщо студенти шукають роботу більше, ніж знання, вища освіта має реагувати».
У ній аналізується зміна уявлень студентів про цінність університетської освіти та стверджується, що посилення орієнтації на працевлаштування не варто сприймати як відмову від знань. Університети мають більш наочно демонструвати, як глибоке опанування дисциплін, практичні можливості та соціальні зв’язки в комплексі допомагають випускникам адаптуватися до мінливого ринку праці. За результатами проведеного у 2026 році опитування 265 студентів одного з університетів було встановлено, що нинішні здобувачі освіти розглядають «сигнальну» цінність вищої освіти (диплому як документу для працевлаштування) на рівні 63%, знань - 22%, соціальної складової -15%. Оцінки їхніх батьків дещо відрізняються: 57% - знання, 34% - сигнальна цінність, 9% - соціальний вплив. Звісно, ці дані не є репрезентативним показником суспільних настроїв, але доволі показовими. Молоде покоління прагматичне, адже зі збільшенням кількості студентів диплом втрачає колишню рідкісність, будучи при цьому тим не менш важливою умовою виходу на ринок праці. Студент, який сплачує за освіту, витрачає кошти на проживання і накопичує борги, починає оцінювати освіту як інвестицію, а нестабільність ринку праці, автоматизація, платформна зайнятість, штучний інтелект та організаційні зміни зі свого боку також підвищують попит не лише на фахові знання, а й на аналітичне мислення, адаптивність, стійкість і лідерські якості. За таких умов студенти хочуть розуміти не лише те, що вони вивчатимуть, а й як це допоможе їм бути конкурентоспроможними. Технології послабили колишню монополію університетів на доступ до знань. Пошукові системи, онлайн-курси, підкасти, відкриті освітні матеріали, відеолекції та генеративний ШІ дають доступ до статистики, програмування, фінансів, дизайну чи вивчення філософії. В умовах надлишку інформації зростає значення здатності структурувати, перевіряти та поглиблювати знання і їх має також надавати університетська освіта. Професійну релевантність потрібно переносити з периферії освітнього процесу безпосередньо в академічні програми через чітке пояснення того, які інтелектуальні можливості формує кожна дисципліна. Економіка розвиває причинно-наслідкове мислення, розуміння стимулів і компромісів; історія — роботу з доказами, контекстом та інтерпретацією; філософія — концептуальну ясність і аргументацію; література — мовлення, судження та емпатію. Такі результати автор пропонує розглядати не як другорядні «м’які навички», а як форми дисциплінованого інтелекту. Традиційні есе та іспити є важливими, але не можуть залишатись єдиною чи основною формою демонстрації результатів навчання. Соціальна цінність університету реалізується через контакти, наставництво, професійні спільноти, стажування та взаємодію з випускниками, що може істотно впливати на перехід від освіти до роботи. Головне питання полягає не в тому, чи забезпечує диплом вищі доходи, а в тому, чи формує вища освіта знання, здатності, можливості та спроможність робити суспільний внесок у мінливій економіці.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/if-students-are-seeking-jobs-more-knowledge-he-must-respond
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пен Чжоу «Якщо студенти шукають роботу більше, ніж знання, вища освіта має реагувати».
У ній аналізується зміна уявлень студентів про цінність університетської освіти та стверджується, що посилення орієнтації на працевлаштування не варто сприймати як відмову від знань. Університети мають більш наочно демонструвати, як глибоке опанування дисциплін, практичні можливості та соціальні зв’язки в комплексі допомагають випускникам адаптуватися до мінливого ринку праці. За результатами проведеного у 2026 році опитування 265 студентів одного з університетів було встановлено, що нинішні здобувачі освіти розглядають «сигнальну» цінність вищої освіти (диплому як документу для працевлаштування) на рівні 63%, знань - 22%, соціальної складової -15%. Оцінки їхніх батьків дещо відрізняються: 57% - знання, 34% - сигнальна цінність, 9% - соціальний вплив. Звісно, ці дані не є репрезентативним показником суспільних настроїв, але доволі показовими. Молоде покоління прагматичне, адже зі збільшенням кількості студентів диплом втрачає колишню рідкісність, будучи при цьому тим не менш важливою умовою виходу на ринок праці. Студент, який сплачує за освіту, витрачає кошти на проживання і накопичує борги, починає оцінювати освіту як інвестицію, а нестабільність ринку праці, автоматизація, платформна зайнятість, штучний інтелект та організаційні зміни зі свого боку також підвищують попит не лише на фахові знання, а й на аналітичне мислення, адаптивність, стійкість і лідерські якості. За таких умов студенти хочуть розуміти не лише те, що вони вивчатимуть, а й як це допоможе їм бути конкурентоспроможними. Технології послабили колишню монополію університетів на доступ до знань. Пошукові системи, онлайн-курси, підкасти, відкриті освітні матеріали, відеолекції та генеративний ШІ дають доступ до статистики, програмування, фінансів, дизайну чи вивчення філософії. В умовах надлишку інформації зростає значення здатності структурувати, перевіряти та поглиблювати знання і їх має також надавати університетська освіта. Професійну релевантність потрібно переносити з периферії освітнього процесу безпосередньо в академічні програми через чітке пояснення того, які інтелектуальні можливості формує кожна дисципліна. Економіка розвиває причинно-наслідкове мислення, розуміння стимулів і компромісів; історія — роботу з доказами, контекстом та інтерпретацією; філософія — концептуальну ясність і аргументацію; література — мовлення, судження та емпатію. Такі результати автор пропонує розглядати не як другорядні «м’які навички», а як форми дисциплінованого інтелекту. Традиційні есе та іспити є важливими, але не можуть залишатись єдиною чи основною формою демонстрації результатів навчання. Соціальна цінність університету реалізується через контакти, наставництво, професійні спільноти, стажування та взаємодію з випускниками, що може істотно впливати на перехід від освіти до роботи. Головне питання полягає не в тому, чи забезпечує диплом вищі доходи, а в тому, чи формує вища освіта знання, здатності, можливості та спроможність робити суспільний внесок у мінливій економіці.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/if-students-are-seeking-jobs-more-knowledge-he-must-respond
КОМПЛЕКСНИЙ ПОШУК У WEB OF SCIENCE
27 серпня 2026 року відбудеться вебінар «Комплексний пошук у Web of Science: можливості спеціалізованих баз даних".
Учасники заходу дізнаються про платформу Web of Science Core Collection, познайомляться з низкою спеціалізованих баз даних, що містять дисертації, патенти, препринти, набори даних, інформацію про гранти, нормативні документи та інші типи наукового контенту. Планується розглянути, як формуються основні наукові бази даних, який контент у них представлений, чим він відрізняється від Core Collection, можливості пошуку та аналізу цих ресурсів, перспективи їх використання для проведення досліджень, пошуку партнерів та підготовки публікацій. Організатор - Clarivate.
Детальніше: https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_1imFlTEfQVKrZIu0yaRSNw, https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine
27 серпня 2026 року відбудеться вебінар «Комплексний пошук у Web of Science: можливості спеціалізованих баз даних".
Учасники заходу дізнаються про платформу Web of Science Core Collection, познайомляться з низкою спеціалізованих баз даних, що містять дисертації, патенти, препринти, набори даних, інформацію про гранти, нормативні документи та інші типи наукового контенту. Планується розглянути, як формуються основні наукові бази даних, який контент у них представлений, чим він відрізняється від Core Collection, можливості пошуку та аналізу цих ресурсів, перспективи їх використання для проведення досліджень, пошуку партнерів та підготовки публікацій. Організатор - Clarivate.
Детальніше: https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_1imFlTEfQVKrZIu0yaRSNw, https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№37 Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Шлях доступу: https://eprints.cdu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-16
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№37 Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Шлях доступу: https://eprints.cdu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-16
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: МОБІЛІЗАЦІЯ ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Мобілізація приватного фінансування за 2026 рік».
Наголошується, що в умовах скорочення державних бюджетів і зростання потреб у розвитку, залучення приватного фінансування стало центральним елементом зусиль, спрямованих на підтримку сталого розвитку. На основі статистичних даних Комітету щодо розвитку ОЕСР (DAC) у документі аналізуються актуальні тенденції мобілізації приватного фінансування у різних регіонах, секторах, за допомогою різних інструментів та від різних постачальників. Увагу зосереджено на секторах, де мобілізація збільшилася або прогрес зупинився, а також на ринках, де зберігається дефіцит фінансування. Хоча загальні обсяги мобілізації ресурсів виросли, обмеженим залишається коло інструментів, постачальників та країн-донорів. Фінансуючим організаціям слід підвищувати узгодженість і прозорість даних про залучені кошти, покращувати звітність задля посилення довіри інвесторів, зниження інформаційної асимметриї та скорочення розриву між реальними та передбачуваними інвестиційними ризиками. Рекомендується підтримувати високі міжнародні стандарти прозорості та розкриття інформації, співпрацювати у роботі над удосконаленням методології, формувати якісну доказову базу, важливу як для політиків, так і для приватних інвесторів. Доцільно здійснити стандартизацію інструментів змішаного фінансування, що допоможе знизити транзакційні витрати, полегшити масштабування.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/private-finance-mobilisation-report-2026_a871a032-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/private-finance-mobilisation-report-2026_65d04723/a871a032-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a871a032-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Мобілізація приватного фінансування за 2026 рік».
Наголошується, що в умовах скорочення державних бюджетів і зростання потреб у розвитку, залучення приватного фінансування стало центральним елементом зусиль, спрямованих на підтримку сталого розвитку. На основі статистичних даних Комітету щодо розвитку ОЕСР (DAC) у документі аналізуються актуальні тенденції мобілізації приватного фінансування у різних регіонах, секторах, за допомогою різних інструментів та від різних постачальників. Увагу зосереджено на секторах, де мобілізація збільшилася або прогрес зупинився, а також на ринках, де зберігається дефіцит фінансування. Хоча загальні обсяги мобілізації ресурсів виросли, обмеженим залишається коло інструментів, постачальників та країн-донорів. Фінансуючим організаціям слід підвищувати узгодженість і прозорість даних про залучені кошти, покращувати звітність задля посилення довіри інвесторів, зниження інформаційної асимметриї та скорочення розриву між реальними та передбачуваними інвестиційними ризиками. Рекомендується підтримувати високі міжнародні стандарти прозорості та розкриття інформації, співпрацювати у роботі над удосконаленням методології, формувати якісну доказову базу, важливу як для політиків, так і для приватних інвесторів. Доцільно здійснити стандартизацію інструментів змішаного фінансування, що допоможе знизити транзакційні витрати, полегшити масштабування.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/private-finance-mobilisation-report-2026_a871a032-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/private-finance-mobilisation-report-2026_65d04723/a871a032-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a871a032-en
«ІНДЕКС НІСЕНІТНИЦІ» ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ: ДОКАЗИ ЧИ ПСЕВДОНАУКОВІ АРГУМЕНТИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Професор розробив «індекс нісенітниці» для політичних досліджень».
Йдеться про запропоновану австралійським дослідником Пат Томсон методику оцінювання того, наскільки політичні документи відповідають базовим стандартам доказових досліджень, який має п’ятирівневу шкалу від нуля (документ не містить ознак нісенітниці) до четвертого, крайнього рівня неприйнятності. Ідея запровадження такого показника виникла через розчарування тим, як уряди та лобістські організації використовують недостатньо якісні дослідження для обґрунтування своїх позицій. Причому увага акцентується не стільки на проблемі існування дійсно слабких досліджень, а на тому, що документи аналітичних центрів, громадських організацій та урядові пропозиції можуть містити твердження, які насправді не випливають із наведених доказів. При цьому механізми спростування таких тверджень часто виявляються нездатними конкурувати з яскравими повідомленнями медіа чи гучними політичними заявами. Запропонований підхід базується на перевірці фактів та науковому рецензуванні, потребує знання базових принципів досліджень і предметної галузі, але забезпечує швидке і прозоре застосування як практичного інструменту для критичного читання. Методика передбачає надання відповідей на 19 запитань, що дозволяє визначити, наскільки документ відповідає базовим вимогам дослідницької роботи. Серед критеріїв — повнота огляду наукової літератури, відповідність методів поставленому завданню та визнання авторами обмежень власного дослідження. Головний фокус на тому, чи справді наведені докази дають підстави для зроблених висновків. Звісно, будь-яке дослідження має певні обмеження і академічна культура вимагає чітко визначати, які висновки можна, а які не можна робити на його основі. Проблема виникає тоді, коли обережні академічні формулювання втрачаються при залученні до публічної політики і стають категоричними рекомендаціями. Томсон жартома говорить про «дослідження нісенітниці» як про напрям, що вже виникає в антропології, освіті, філософії та бізнесі. Стаття порушує питання про здатність академічної спільноти реагувати на слабко обґрунтовані політичні твердження так само швидко й зрозуміло, як вони поширюються в публічному просторі.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/professor-develops-bullshit-index-policy-research
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Професор розробив «індекс нісенітниці» для політичних досліджень».
Йдеться про запропоновану австралійським дослідником Пат Томсон методику оцінювання того, наскільки політичні документи відповідають базовим стандартам доказових досліджень, який має п’ятирівневу шкалу від нуля (документ не містить ознак нісенітниці) до четвертого, крайнього рівня неприйнятності. Ідея запровадження такого показника виникла через розчарування тим, як уряди та лобістські організації використовують недостатньо якісні дослідження для обґрунтування своїх позицій. Причому увага акцентується не стільки на проблемі існування дійсно слабких досліджень, а на тому, що документи аналітичних центрів, громадських організацій та урядові пропозиції можуть містити твердження, які насправді не випливають із наведених доказів. При цьому механізми спростування таких тверджень часто виявляються нездатними конкурувати з яскравими повідомленнями медіа чи гучними політичними заявами. Запропонований підхід базується на перевірці фактів та науковому рецензуванні, потребує знання базових принципів досліджень і предметної галузі, але забезпечує швидке і прозоре застосування як практичного інструменту для критичного читання. Методика передбачає надання відповідей на 19 запитань, що дозволяє визначити, наскільки документ відповідає базовим вимогам дослідницької роботи. Серед критеріїв — повнота огляду наукової літератури, відповідність методів поставленому завданню та визнання авторами обмежень власного дослідження. Головний фокус на тому, чи справді наведені докази дають підстави для зроблених висновків. Звісно, будь-яке дослідження має певні обмеження і академічна культура вимагає чітко визначати, які висновки можна, а які не можна робити на його основі. Проблема виникає тоді, коли обережні академічні формулювання втрачаються при залученні до публічної політики і стають категоричними рекомендаціями. Томсон жартома говорить про «дослідження нісенітниці» як про напрям, що вже виникає в антропології, освіті, філософії та бізнесі. Стаття порушує питання про здатність академічної спільноти реагувати на слабко обґрунтовані політичні твердження так само швидко й зрозуміло, як вони поширюються в публічному просторі.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/professor-develops-bullshit-index-policy-research
ІНТЕРАКТИВНИЙ ДАШБОРД PHD-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЄКТІВ
Інформація про переможців першого конкурсного добору PhD-дослідницьких проєктів відтепер доступна у зручному форматі інтерактивного дашборду на порталі «Наука».
Ресурс презентує структуровані дані про підтримані в результаті конкурсного відбору дослідження, заклади вищої освіти, наукові установи, керівників і потенційних здобувачів ступеня доктора філософії, тематичні напрями та орієнтовні обсяги фінансування. Наразі для перегляду доступні відомості про 78 PhD-дослідницьких проєктів, які будуть виконуватись у 34 закладах вищої освіти та наукових установах. Їх сукупний обсяг фінансування становить біля 130 млн грн. Медіанний вік потенційних здобувачів проєктної аспірантури становить 23 роки. Проєкти виконуватимуться установами 13 регіонів України, серед них Київ (41 проєкт), Львівська (11 проєктів) та Харківська область (5 проєктів), найбільше проєктів у галузі «Хімія» (19), «Біологія та біохімія» (18) і «Математика» (11). Проєктна аспірантура передбачає, що здобувач не лише навчається за освітньо-науковою програмою, а від початку працює у складі дослідницької команди над конкретним науковим завданням. Проєкти можуть тривати до 48 місяців і охоплюють машинне навчання, Data Science, нові матеріали, біотехнології, регенеративну медицину, екологічну безпеку, критичні мінерали, технології для оборони та відновлення України.
Детальніше: https://data.nauka.gov.ua/dashboard-phd, https://mon.gov.ua/news/mon-vidkryvaie-interaktyvnyi-dashbord-phd-doslidnytski-proiekty
Інформація про переможців першого конкурсного добору PhD-дослідницьких проєктів відтепер доступна у зручному форматі інтерактивного дашборду на порталі «Наука».
Ресурс презентує структуровані дані про підтримані в результаті конкурсного відбору дослідження, заклади вищої освіти, наукові установи, керівників і потенційних здобувачів ступеня доктора філософії, тематичні напрями та орієнтовні обсяги фінансування. Наразі для перегляду доступні відомості про 78 PhD-дослідницьких проєктів, які будуть виконуватись у 34 закладах вищої освіти та наукових установах. Їх сукупний обсяг фінансування становить біля 130 млн грн. Медіанний вік потенційних здобувачів проєктної аспірантури становить 23 роки. Проєкти виконуватимуться установами 13 регіонів України, серед них Київ (41 проєкт), Львівська (11 проєктів) та Харківська область (5 проєктів), найбільше проєктів у галузі «Хімія» (19), «Біологія та біохімія» (18) і «Математика» (11). Проєктна аспірантура передбачає, що здобувач не лише навчається за освітньо-науковою програмою, а від початку працює у складі дослідницької команди над конкретним науковим завданням. Проєкти можуть тривати до 48 місяців і охоплюють машинне навчання, Data Science, нові матеріали, біотехнології, регенеративну медицину, екологічну безпеку, критичні мінерали, технології для оборони та відновлення України.
Детальніше: https://data.nauka.gov.ua/dashboard-phd, https://mon.gov.ua/news/mon-vidkryvaie-interaktyvnyi-dashbord-phd-doslidnytski-proiekty
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№38 Інститут водних проблем і меліорації НААН України
Шлях доступу: https://lib.iwpim.com.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-18
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 1 академічним текстом цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№38 Інститут водних проблем і меліорації НААН України
Шлях доступу: https://lib.iwpim.com.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-18
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 1 академічним текстом цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
КОНКУРС EIC STEP SCALE UP DEFENCE
Європейська рада з інновацій та Виконавче агентство з питань малого та середнього бізнесу проводять конкурс на участь у програмі EIC STEP Scale Up Defence.
Взяти у ньому участь можуть компанії з держав-членів ЄС, країн Європейської економічної зони, асоційованих з програмою «Горизонт Європа», а також з України. Переможцям буде спрямовано від 10 до 30 млн євро фінансування для прискорення масштабування промислових потужностей у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотників, протидронів, інших критично важливих оборонних технологій.
Подати заявки на участь у конкурсі можна до 28 жовтня 2026 року.
Детальніше: https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/opportunities/topic-details/HORIZON-EIC-2026-DEFENCE-01, https://strategic-technologies.europa.eu/document/download/6c29257c-60ce-4157-81e7-8ea827803287_en, https://strategic-technologies.europa.eu/about_en, https://eic.ec.europa.eu/news/eic-selects-new-european-scale-ups-step-scale-investments-2026-07-28_en
Європейська рада з інновацій та Виконавче агентство з питань малого та середнього бізнесу проводять конкурс на участь у програмі EIC STEP Scale Up Defence.
Взяти у ньому участь можуть компанії з держав-членів ЄС, країн Європейської економічної зони, асоційованих з програмою «Горизонт Європа», а також з України. Переможцям буде спрямовано від 10 до 30 млн євро фінансування для прискорення масштабування промислових потужностей у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотників, протидронів, інших критично важливих оборонних технологій.
Подати заявки на участь у конкурсі можна до 28 жовтня 2026 року.
Детальніше: https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/opportunities/topic-details/HORIZON-EIC-2026-DEFENCE-01, https://strategic-technologies.europa.eu/document/download/6c29257c-60ce-4157-81e7-8ea827803287_en, https://strategic-technologies.europa.eu/about_en, https://eic.ec.europa.eu/news/eic-selects-new-european-scale-ups-step-scale-investments-2026-07-28_en