ОЕСР: ДОСТУП ДО ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ КЛІМАТУ ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Доступ до фінансування для клімату та біорізноманіття.
Від глобальних зобов'язань до дій на рівні країн». У ньому зазначається, що доступ до фінансування кліматичних заходів та захисту біорізноманіття характеризується структурними обмеженнями та фрагментацією. Це фінансування є важливим для країн, що розвиваються, особливо тих, що є найбільш вразливими. Фінансування збільшилося упродовж останнього десятиліття переважно завдяки двостороннім донорам та багатостороннім банкам розвитку. Вертикальні фонди кліматичних та екологічних програм відіграють важливу роль, але вони все ще становлять невелику частку загальних потоків і складніше доступні для країн з обмеженим потенціалом. Фрагментація між джерелами фінансування підвищує транзакційні витрати, напружує інституційний потенціал. Країни, які найбільше цього потребують, стикаються з постійними перешкодами для доступу до фінансування, отже є необхідність більш узгоджених та скоординованих підходів. Звіт поєднує описову статистику, економетричний аналіз та шість тематичних досліджень країн - Вірменії, Габону, Мадагаскару, Сенегалу, Сент-Люсії, Того, містить оцінки стосовно доступу до міжнародного фінансування екологічної діяльності, фіксує поточні вузькі місця та висвітлює передовий досвід.
Детальніше: https://newsletter.oecd.org/c/1bHk94gkrHzaPq0iOKqQy7FL71
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Доступ до фінансування для клімату та біорізноманіття.
Від глобальних зобов'язань до дій на рівні країн». У ньому зазначається, що доступ до фінансування кліматичних заходів та захисту біорізноманіття характеризується структурними обмеженнями та фрагментацією. Це фінансування є важливим для країн, що розвиваються, особливо тих, що є найбільш вразливими. Фінансування збільшилося упродовж останнього десятиліття переважно завдяки двостороннім донорам та багатостороннім банкам розвитку. Вертикальні фонди кліматичних та екологічних програм відіграють важливу роль, але вони все ще становлять невелику частку загальних потоків і складніше доступні для країн з обмеженим потенціалом. Фрагментація між джерелами фінансування підвищує транзакційні витрати, напружує інституційний потенціал. Країни, які найбільше цього потребують, стикаються з постійними перешкодами для доступу до фінансування, отже є необхідність більш узгоджених та скоординованих підходів. Звіт поєднує описову статистику, економетричний аналіз та шість тематичних досліджень країн - Вірменії, Габону, Мадагаскару, Сенегалу, Сент-Люсії, Того, містить оцінки стосовно доступу до міжнародного фінансування екологічної діяльності, фіксує поточні вузькі місця та висвітлює передовий досвід.
Детальніше: https://newsletter.oecd.org/c/1bHk94gkrHzaPq0iOKqQy7FL71
В ЕПОХУ ШІ МАТЕМАТИКА І ФІЛОСОФІЯ МАЮТЬ СТАТИ ОСНОВОЮ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ману Капура «Штучний інтелект робить фундаментальні знання важливішими, ніж будь-коли».
У ній автор доводить, що поширення генеративного штучного інтелекту не зменшує, а навпаки — посилює потребу студентів у глибоких фундаментальних знаннях. Ключовою стає здатність не просто отримувати відповідь від ШІ, а оцінювати її якість, достовірність і межі застосування. ШІ здатен підготувати юридичний меморандум чи узагальнити клінічну історію, проте лише фахівець із відповідною підготовкою здатен помітити небезпечні прогалини, перевірити аргументацію чи зіставити дані з реальною інформацією про пацієнта. Саме тому поверхневі знання в умовах ШІ стають особливо ризикованими: правдоподібні, але хибні відповіді з’являються швидше, ніж їх можна перевірити. Відомі випадки, коли суди накладали санкції на юристів за документи з вигаданими ШІ цитатами. Також доступ до великих мовних моделей не завжди покращує діагностичне мислення лікарів. Пасивне використання ШІ може підвищувати короткострокову продуктивність, але знижувати когнітивну залученість, мотивацію до перевірки та здатність працювати без сторонньої допомоги. Тому навчати лише мистецтву формулювання запитів до ШІ - безперспективне: якісне питання і якісна оцінка відповіді ГШІ залежать від того, що людина вже знає. Існує два рівні: вертикальний або глибинні знання у певній галузі (юриспруденція для правників, медицина для лікарів, інженерія для інженерів) та горизонтальний або спільна «граматика» мислення, яка дозволяє ставити питання про надійність доказів, чесність представлення невизначеності, логічність міркувань, приховані припущення, коректність роботи з числами та обґрунтованість пропозицій. Для цієї спільної граматики особливе значення мають математика та філософія. Математика формує звички точності, структурування, абстрагування, доведення, пропорційного та ймовірнісного мислення, а також комфортне ставлення до невизначеності. Уміння не піддаватися гіпнозу чисел і розпізнавати їх неправильне використання стає практичною необхідністю. Філософія забезпечує дисципліну мислення щодо знань, цінностей, смислів та дій, вона ставить питання про те, що вважати знанням і доказом, що робить аргумент валідним, чого вимагає справедливість, як розуміти свободу, які зобов’язання ми маємо перед іншими. Дискусії про упередженість, приватність, авторство, автоматизацію, відповідальність ШІ фактично є філософськими. Якщо інженерія та комп’ютерні науки часто запитують, чи можна щось побудувати, оптимізувати чи масштабувати, то філософія змушує ставити питання про те, чи варто це будувати, яка мета, хто несе ризики, які припущення закладені в метрики, який тип помилки прийнятний. Без філософської підготовки ми ризикуємо оптимізувати швидкість ціною втрати істини, передати написання назовні й запізно виявити, що передали назовні й мислення. Звісно, не йдеться про те, щоб кожен студент став математиком чи філософом. Необхідна серйозна підготовка до математичного мислення та філософських міркувань. Роботодавці матимуть багато претендентів, здатних генерувати слайди, писати запити та автоматизувати рутинні завдання, але рідкісним і більш цінним буде той, хто поєднує технічну адаптивність із судженням.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/ai-makes-foundational-knowledge-more-important-ever
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ману Капура «Штучний інтелект робить фундаментальні знання важливішими, ніж будь-коли».
У ній автор доводить, що поширення генеративного штучного інтелекту не зменшує, а навпаки — посилює потребу студентів у глибоких фундаментальних знаннях. Ключовою стає здатність не просто отримувати відповідь від ШІ, а оцінювати її якість, достовірність і межі застосування. ШІ здатен підготувати юридичний меморандум чи узагальнити клінічну історію, проте лише фахівець із відповідною підготовкою здатен помітити небезпечні прогалини, перевірити аргументацію чи зіставити дані з реальною інформацією про пацієнта. Саме тому поверхневі знання в умовах ШІ стають особливо ризикованими: правдоподібні, але хибні відповіді з’являються швидше, ніж їх можна перевірити. Відомі випадки, коли суди накладали санкції на юристів за документи з вигаданими ШІ цитатами. Також доступ до великих мовних моделей не завжди покращує діагностичне мислення лікарів. Пасивне використання ШІ може підвищувати короткострокову продуктивність, але знижувати когнітивну залученість, мотивацію до перевірки та здатність працювати без сторонньої допомоги. Тому навчати лише мистецтву формулювання запитів до ШІ - безперспективне: якісне питання і якісна оцінка відповіді ГШІ залежать від того, що людина вже знає. Існує два рівні: вертикальний або глибинні знання у певній галузі (юриспруденція для правників, медицина для лікарів, інженерія для інженерів) та горизонтальний або спільна «граматика» мислення, яка дозволяє ставити питання про надійність доказів, чесність представлення невизначеності, логічність міркувань, приховані припущення, коректність роботи з числами та обґрунтованість пропозицій. Для цієї спільної граматики особливе значення мають математика та філософія. Математика формує звички точності, структурування, абстрагування, доведення, пропорційного та ймовірнісного мислення, а також комфортне ставлення до невизначеності. Уміння не піддаватися гіпнозу чисел і розпізнавати їх неправильне використання стає практичною необхідністю. Філософія забезпечує дисципліну мислення щодо знань, цінностей, смислів та дій, вона ставить питання про те, що вважати знанням і доказом, що робить аргумент валідним, чого вимагає справедливість, як розуміти свободу, які зобов’язання ми маємо перед іншими. Дискусії про упередженість, приватність, авторство, автоматизацію, відповідальність ШІ фактично є філософськими. Якщо інженерія та комп’ютерні науки часто запитують, чи можна щось побудувати, оптимізувати чи масштабувати, то філософія змушує ставити питання про те, чи варто це будувати, яка мета, хто несе ризики, які припущення закладені в метрики, який тип помилки прийнятний. Без філософської підготовки ми ризикуємо оптимізувати швидкість ціною втрати істини, передати написання назовні й запізно виявити, що передали назовні й мислення. Звісно, не йдеться про те, щоб кожен студент став математиком чи філософом. Необхідна серйозна підготовка до математичного мислення та філософських міркувань. Роботодавці матимуть багато претендентів, здатних генерувати слайди, писати запити та автоматизувати рутинні завдання, але рідкісним і більш цінним буде той, хто поєднує технічну адаптивність із судженням.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/ai-makes-foundational-knowledge-more-important-ever
👍1
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ТРАНСФОРМАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
12 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Штучний інтелект у трансформації міжнародних економічних відносин».
У рамках конференції планується робота наступних секцій: концептуальні основи та теоретико-методологічні засади дослідження штучного інтелекту в системі міжнародних економічних відносин; штучний інтелект на міжнародних ринках товарів, послуг, капіталу, робочої сили та інтелектуальної власності; розвиток глобальної фінансової архітектури під впливом штучного інтелекту; цифровізація міжнародних корпоративних мереж в епоху автоматизації; секторальні зрушення у світовому господарстві в епоху штучного інтелекту; регуляторна політика, геополітична конкуренція та стратегічні пріоритети України в глобальній системі штучного інтелекту. Організатор - Навчально-науковий інститут міжнародних відносин (кафедра світового господарства і міжнародних економічних відносин) Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Детальніше: https://www.iir.edu.ua/news/vseukrayinska-naukovo-praktychna-konferentsiya-shtuchnyy-intelekt-u-transformatsiyi-mizhnarodnykh-ekonomichnykh-vidnosyn
12 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Штучний інтелект у трансформації міжнародних економічних відносин».
У рамках конференції планується робота наступних секцій: концептуальні основи та теоретико-методологічні засади дослідження штучного інтелекту в системі міжнародних економічних відносин; штучний інтелект на міжнародних ринках товарів, послуг, капіталу, робочої сили та інтелектуальної власності; розвиток глобальної фінансової архітектури під впливом штучного інтелекту; цифровізація міжнародних корпоративних мереж в епоху автоматизації; секторальні зрушення у світовому господарстві в епоху штучного інтелекту; регуляторна політика, геополітична конкуренція та стратегічні пріоритети України в глобальній системі штучного інтелекту. Організатор - Навчально-науковий інститут міжнародних відносин (кафедра світового господарства і міжнародних економічних відносин) Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Детальніше: https://www.iir.edu.ua/news/vseukrayinska-naukovo-praktychna-konferentsiya-shtuchnyy-intelekt-u-transformatsiyi-mizhnarodnykh-ekonomichnykh-vidnosyn
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№31 Полтавський університет економіки і торгівлі
Шлях доступу: http://dspace.puet.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-10
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 647 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№31 Полтавський університет економіки і торгівлі
Шлях доступу: http://dspace.puet.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-10
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 647 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ДОВІРА МОЖЕ БУТИ БІЛЬШ ЕФЕКТИВНОЮ, НІЖ ПІДОЗРІЛІСТЬ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ніка Картрайта «Академічна доброчесність перетворилася на педагогіку підозри».
У ній автор стверджує, що університетські системи академічної доброчесності дедалі частіше розглядають студентів як потенційні ризики, хоча значна частина випадків порушень пов'язана не з навмисним обманом, а з нерівним доступом до знань про академічні правила. Студентів, щодо яких можуть виникати звинувачення в академічних порушеннях, можна поділити на три групи: ті, хто свідомо намагається обманювати; ті, хто недостатньо розуміє або не повністю дотримується академічних вимог; ті, хто докладає зусиль, але не знає належним чином правил академічної роботи. Поширення сервісів виявлення плагіату, моніторингу відвідуваності, аналізу залученості та перевірок використання штучного інтелекту призвело до того, що сфера контролю значно розширилася, що врешті-решт формує підхід, за якого студенти стають об'єктами контролю, а не особами, що потребують допомогти в навчанні. Частина студентів приходить до університету вже знайомою з етичними нормами досліджень, тоді як інші, зокрема - іноземні студенти, навчалися за іншими академічними традиціями. Навмисний обман і недосконале володіння академічними правилами часто розглядаються як рівноцінні порушення, що породжує надмірно формалізовані процедури. Необхідно перетворювати академічні практики на навички, які системно розвиваються і прозоро оцінюються. Правила цитування, парафразування, роботи з джерелами та відповідального використання ШІ мають бути безпосередньо включені до результатів навчання та критеріїв оцінювання. Тоді помилка студента не сприйматиметься автоматично як моральне порушення, а розглядатиметься передусім як недолік сформованої компетентності. Автор не пропонує послаблювати академічні стандарти, він закликає краще навчати студентів етичних практик, зробити їх невід'ємною частиною освітнього процесу.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/academic-integrity-has-become-pedagogy-suspicion
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ніка Картрайта «Академічна доброчесність перетворилася на педагогіку підозри».
У ній автор стверджує, що університетські системи академічної доброчесності дедалі частіше розглядають студентів як потенційні ризики, хоча значна частина випадків порушень пов'язана не з навмисним обманом, а з нерівним доступом до знань про академічні правила. Студентів, щодо яких можуть виникати звинувачення в академічних порушеннях, можна поділити на три групи: ті, хто свідомо намагається обманювати; ті, хто недостатньо розуміє або не повністю дотримується академічних вимог; ті, хто докладає зусиль, але не знає належним чином правил академічної роботи. Поширення сервісів виявлення плагіату, моніторингу відвідуваності, аналізу залученості та перевірок використання штучного інтелекту призвело до того, що сфера контролю значно розширилася, що врешті-решт формує підхід, за якого студенти стають об'єктами контролю, а не особами, що потребують допомогти в навчанні. Частина студентів приходить до університету вже знайомою з етичними нормами досліджень, тоді як інші, зокрема - іноземні студенти, навчалися за іншими академічними традиціями. Навмисний обман і недосконале володіння академічними правилами часто розглядаються як рівноцінні порушення, що породжує надмірно формалізовані процедури. Необхідно перетворювати академічні практики на навички, які системно розвиваються і прозоро оцінюються. Правила цитування, парафразування, роботи з джерелами та відповідального використання ШІ мають бути безпосередньо включені до результатів навчання та критеріїв оцінювання. Тоді помилка студента не сприйматиметься автоматично як моральне порушення, а розглядатиметься передусім як недолік сформованої компетентності. Автор не пропонує послаблювати академічні стандарти, він закликає краще навчати студентів етичних практик, зробити їх невід'ємною частиною освітнього процесу.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/academic-integrity-has-become-pedagogy-suspicion
ФАХОВІ ВИДАННЯ УКРАЇНИ: ІНТЕРАКТИВНИЙ ДАШБОРД
Міністерство освіти і науки України повідомило про відкриття інтерактивного дашборду «Фахові видання України», в якому буде постійно доступна актуальна інформація щодо українських наукових видань.
Цей інструмент об’єднує дані про 1302 наукових журнали категорії «Б» від 502 засновників та дозволяє швидко знайти видання за обраними параметрами (кластер, спеціальність, періодичність виходу, модель доступу, можливість безоплатної публікації, включення до DOAJ, назва, засновник, ISSN). Також дашборд містить відомості про 19 тисяч членів редакційних колегій наукових фахових видань. У подальшому цей інструмент буде доповнюватись новими масивами даних, зокрема – щодо наукових видань категорії «А», даними URIS.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-vidkryvaie-interaktyvnyi-dashbord-fakhovi-vydannia-ukrainy, https://data.nauka.gov.ua/dashboard-journals/
Міністерство освіти і науки України повідомило про відкриття інтерактивного дашборду «Фахові видання України», в якому буде постійно доступна актуальна інформація щодо українських наукових видань.
Цей інструмент об’єднує дані про 1302 наукових журнали категорії «Б» від 502 засновників та дозволяє швидко знайти видання за обраними параметрами (кластер, спеціальність, періодичність виходу, модель доступу, можливість безоплатної публікації, включення до DOAJ, назва, засновник, ISSN). Також дашборд містить відомості про 19 тисяч членів редакційних колегій наукових фахових видань. У подальшому цей інструмент буде доповнюватись новими масивами даних, зокрема – щодо наукових видань категорії «А», даними URIS.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-vidkryvaie-interaktyvnyi-dashbord-fakhovi-vydannia-ukrainy, https://data.nauka.gov.ua/dashboard-journals/
ВИКОРИСТАННЯ ВІДКРИТОЇ НАУКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В СУЧАСНІЙ АНАЛІТИЧНІЙ ОСВІТІ
У відкритому доступі опублікований матеріал, в якому містяться пропозиції щодо використання ресурсів та сервісів Національного репозитарію академічних текстів для розвитку аналітичної освіти.
Показано, яким чином наявні можливості загальнонаціональної наукової платформи НРАТ можуть бути задіяні в повному циклі наукового пізнання під час роботи з даними, проведення дослідження, оприлюднення результатів у вигляді наукових публікацій, здійснення наукової експертизи, валоризації, повторного використання даних та продукування нових знань. Цей комплексний системний підхід відрізняється від фрагментарного, коли у процесі навчання студент працює лише з публікаціями як короткими публічними повідомленнями про отримані у процесі дослідження результатами, будучи фактично відстороненим від практики дослідницької роботи. Завдяки НРАТ усі охочі можуть отримати доступ до об’єктів наукової діяльності і самостійно — на реальних, а не спеціально підготовлених навчальних матеріалах — вивчати, як формуються гіпотези, робляться наукові висновки, на яких даних вони засновані, як відбувається експертиза, якою має бути етична наукова дискусія. Продемонстровано, як саме відкриті наукові тексти, відкриті дані, відкрите рецензування та інструменти популяризації наукових розробок можуть використовуватися для формування аналітичного мислення, дослідницьких навичок й доказової культури здобувачів освіти. На відміну від публікацій, зосереджених на окремих елементах відкритої науки (репозитарії, відкриті набори даних, відкрите рецензування), пропонується розглядати їхній потенціал у комплексі, ефективно інтегруючи у процес аналітичної освіти на всіх стадіях та рівнях навчання — від бакалаврату до аспірантури й докторантури. У цьому контексті вебпортал і сервіси НРАТ розглядаються не просто як елементи цифрової інфраструктури, а як дієвий інструмент аналітичного мислення.
Детальніше: https://unz.univer.km.ua/index.php/unz/uk/article/view/111_147-167
У відкритому доступі опублікований матеріал, в якому містяться пропозиції щодо використання ресурсів та сервісів Національного репозитарію академічних текстів для розвитку аналітичної освіти.
Показано, яким чином наявні можливості загальнонаціональної наукової платформи НРАТ можуть бути задіяні в повному циклі наукового пізнання під час роботи з даними, проведення дослідження, оприлюднення результатів у вигляді наукових публікацій, здійснення наукової експертизи, валоризації, повторного використання даних та продукування нових знань. Цей комплексний системний підхід відрізняється від фрагментарного, коли у процесі навчання студент працює лише з публікаціями як короткими публічними повідомленнями про отримані у процесі дослідження результатами, будучи фактично відстороненим від практики дослідницької роботи. Завдяки НРАТ усі охочі можуть отримати доступ до об’єктів наукової діяльності і самостійно — на реальних, а не спеціально підготовлених навчальних матеріалах — вивчати, як формуються гіпотези, робляться наукові висновки, на яких даних вони засновані, як відбувається експертиза, якою має бути етична наукова дискусія. Продемонстровано, як саме відкриті наукові тексти, відкриті дані, відкрите рецензування та інструменти популяризації наукових розробок можуть використовуватися для формування аналітичного мислення, дослідницьких навичок й доказової культури здобувачів освіти. На відміну від публікацій, зосереджених на окремих елементах відкритої науки (репозитарії, відкриті набори даних, відкрите рецензування), пропонується розглядати їхній потенціал у комплексі, ефективно інтегруючи у процес аналітичної освіти на всіх стадіях та рівнях навчання — від бакалаврату до аспірантури й докторантури. У цьому контексті вебпортал і сервіси НРАТ розглядаються не просто як елементи цифрової інфраструктури, а як дієвий інструмент аналітичного мислення.
Детальніше: https://unz.univer.km.ua/index.php/unz/uk/article/view/111_147-167
СЕМІНАР ПРОЄКТУ NURECAB
20 серпня 2026 року відбудеться фінальний семінар проєкту NURECAB «Strengthening Ukraine's Nuclear Competence through European Cooperation».
Захід стане площадкою для обговорення результатів, отриманих під час реалізації проєкту NURECAB. Планується презентувати ключові результати роботи, розглянути перспективи упровадження ініціатив інтеграції України до європейського дослідницького простору, напрями реформ, розвиток наукових досліджень та міжнародного академічного співробітництва, зокрема – в рамках програми «Горизонт Європа» та Програми досліджень і навчання Євратом, напрями розвитку ядерної освіти. Організатори: проєкт «EU-UA Nuclear Research and Education Capacity Building», Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України, НКП Євратом в Україні.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/finalniy-seminar-proyektu-nurecab-strengthening-ukraines-nuclear-competence-through-european-cooperation-anons, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/draft-agenda-nfw-v28-07-2026.pdf, https://forms.gle/eFNLM4apJbWzXybp6
20 серпня 2026 року відбудеться фінальний семінар проєкту NURECAB «Strengthening Ukraine's Nuclear Competence through European Cooperation».
Захід стане площадкою для обговорення результатів, отриманих під час реалізації проєкту NURECAB. Планується презентувати ключові результати роботи, розглянути перспективи упровадження ініціатив інтеграції України до європейського дослідницького простору, напрями реформ, розвиток наукових досліджень та міжнародного академічного співробітництва, зокрема – в рамках програми «Горизонт Європа» та Програми досліджень і навчання Євратом, напрями розвитку ядерної освіти. Організатори: проєкт «EU-UA Nuclear Research and Education Capacity Building», Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України, НКП Євратом в Україні.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/finalniy-seminar-proyektu-nurecab-strengthening-ukraines-nuclear-competence-through-european-cooperation-anons, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/draft-agenda-nfw-v28-07-2026.pdf, https://forms.gle/eFNLM4apJbWzXybp6
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№32 Буковинський державний медичний університет
Шлях доступу: https://dspace.bsmu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-15
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 480 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№32 Буковинський державний медичний університет
Шлях доступу: https://dspace.bsmu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-15
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 480 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
🤔1
ШІ – ІНСТРУМЕНТ, А НЕ ВОРОГ: ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ГУМАНІТАРНА ОСВІТА
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Стюарта Крісті «Якщо ми зробимо ШІ ворогом, він неодмінно ним стане».
У ній автор описує власний досвід використання генеративного штучного інтелекту в освітньому курсі з методики гуманітарних досліджень і стверджує, що протиставлення людини та ШІ не обов’язково має бути основою університетської політики. Студенти мають навчатись опановувати технологію, критично оцінювати її результати й використовувати для розширення горизонтів власного мислення. Адже ГШІ не здатний самостійно судити чи оцінювати: він працює з мовними послідовностями на основі попередньо виявлених закономірностей і не має повноцінного розуміння контексту. Саме недосконалість його відповідей та галюцинації можуть мати педагогічну цінність, оскільки це змушує студентів і викладачів не просто отримувати готові результати, а перевіряти їх, виявляти помилки, переглядати власні припущення та приймати самостійно остаточні рішення. У рамках 15-годинного курсу студенти працювали групами по 12–15 осіб і за допомогою ГШІ розробляли дослідницькі пропозиції, спрямовані на розв’язання актуальних проблем Гонконгу. Результати презентували наприкінці кожного тригодинного заняття, тому процес був швидким, експериментальним і не завжди бездоганним, але, за оцінкою автора, дав змістовні результати. Студенти розподіляли між собою ролі — від етичного проєктувальника та укладача даних до художника, технічного фахівця й доповідача, поєднуючи роботу з ШІ та командну людську роботу. Це дозволило студентам гуманітарних спеціальностей одночасно розвивати комунікативні навички англійською та китайською мовами, працювати за межами власної дисциплінарної спеціалізації й формувати навички, корисні за межами гуманітарної освіти. ГШІ може забезпечити доступ до знань, які виходять за межі спеціалізації викладача або студента, однак це не усуває необхідності людського контролю. Крісті застерігає від бінарного протиставлення людини та інструментів штучного інтелекту: необхідно зберігати продуктивну напругу між можливостями ШІ та людським мисленням.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/if-we-make-ai-enemy-then-surely-it-must-become-one
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Стюарта Крісті «Якщо ми зробимо ШІ ворогом, він неодмінно ним стане».
У ній автор описує власний досвід використання генеративного штучного інтелекту в освітньому курсі з методики гуманітарних досліджень і стверджує, що протиставлення людини та ШІ не обов’язково має бути основою університетської політики. Студенти мають навчатись опановувати технологію, критично оцінювати її результати й використовувати для розширення горизонтів власного мислення. Адже ГШІ не здатний самостійно судити чи оцінювати: він працює з мовними послідовностями на основі попередньо виявлених закономірностей і не має повноцінного розуміння контексту. Саме недосконалість його відповідей та галюцинації можуть мати педагогічну цінність, оскільки це змушує студентів і викладачів не просто отримувати готові результати, а перевіряти їх, виявляти помилки, переглядати власні припущення та приймати самостійно остаточні рішення. У рамках 15-годинного курсу студенти працювали групами по 12–15 осіб і за допомогою ГШІ розробляли дослідницькі пропозиції, спрямовані на розв’язання актуальних проблем Гонконгу. Результати презентували наприкінці кожного тригодинного заняття, тому процес був швидким, експериментальним і не завжди бездоганним, але, за оцінкою автора, дав змістовні результати. Студенти розподіляли між собою ролі — від етичного проєктувальника та укладача даних до художника, технічного фахівця й доповідача, поєднуючи роботу з ШІ та командну людську роботу. Це дозволило студентам гуманітарних спеціальностей одночасно розвивати комунікативні навички англійською та китайською мовами, працювати за межами власної дисциплінарної спеціалізації й формувати навички, корисні за межами гуманітарної освіти. ГШІ може забезпечити доступ до знань, які виходять за межі спеціалізації викладача або студента, однак це не усуває необхідності людського контролю. Крісті застерігає від бінарного протиставлення людини та інструментів штучного інтелекту: необхідно зберігати продуктивну напругу між можливостями ШІ та людським мисленням.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/if-we-make-ai-enemy-then-surely-it-must-become-one
ПІДСУМКИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПРОЄКТУ ЗІ СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ СТАРТАП-ШКІЛ, ІНКУБАТОРІВ, АКСЕЛЕРАТОРІВ
На засіданні уряду обговорювались підсумки дворічного експериментального проєкту МОН зі створення мережі стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів. Він був започаткований МОН, Фондом розвитку інновацій, Українським фондом стартапів для підтримки розвитку університетських інновацій та команд, які працюють над технологічними рішеннями - студентів, аспірантів, науковців, викладачів.
Учасники експерименту працювали над новими технологічними рішеннями сфері енергетики, агротехнологій, штучного інтелекту, медицини, оборонних технологій, екології та освіти. Реалізовано 63 проєкти стартап-шкіл, створено 76 стартапів; залучено понад 17 млн грн інвестицій; 13 стартапів комерціалізували інноваційну продукцію; проведено 148 популяризаційних та освітніх заходів. Підтримка команд охоплювала різні етапи розвитку стартапу: формування ідеї, створення MVP, підготовку до виходу на ринок, пошук партнерів та залучення інвестицій. Учасники отримували фінансову, менторську, освітню та консультаційну підтримку. Фінансування здійснювалося за кошти спеціального фонду державного бюджету в межах зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу для виконання зобов’язань України за програмою «Горизонт 2020».
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/merezha-startap-shkil-inkubatoriv-akseleratoriv-pidsumky-eksperymentalnoho-proiektu, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2026/08/06/katalog-nacionalna-mereza-startap-skil-inkubatoriv-akseleratoriv.pdf
На засіданні уряду обговорювались підсумки дворічного експериментального проєкту МОН зі створення мережі стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів. Він був започаткований МОН, Фондом розвитку інновацій, Українським фондом стартапів для підтримки розвитку університетських інновацій та команд, які працюють над технологічними рішеннями - студентів, аспірантів, науковців, викладачів.
Учасники експерименту працювали над новими технологічними рішеннями сфері енергетики, агротехнологій, штучного інтелекту, медицини, оборонних технологій, екології та освіти. Реалізовано 63 проєкти стартап-шкіл, створено 76 стартапів; залучено понад 17 млн грн інвестицій; 13 стартапів комерціалізували інноваційну продукцію; проведено 148 популяризаційних та освітніх заходів. Підтримка команд охоплювала різні етапи розвитку стартапу: формування ідеї, створення MVP, підготовку до виходу на ринок, пошук партнерів та залучення інвестицій. Учасники отримували фінансову, менторську, освітню та консультаційну підтримку. Фінансування здійснювалося за кошти спеціального фонду державного бюджету в межах зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу для виконання зобов’язань України за програмою «Горизонт 2020».
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/merezha-startap-shkil-inkubatoriv-akseleratoriv-pidsumky-eksperymentalnoho-proiektu, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2026/08/06/katalog-nacionalna-mereza-startap-skil-inkubatoriv-akseleratoriv.pdf