МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДІЙ ЗА АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ
21 жовтня 2026 року відбудеться міжнародний день дій за академічну доброчесність, основна тема якого «Рецепти доброчесності: як поділитися своєю фірмовою стравою».
Захід стане площадкою для поширення кращих практик із забезпечення академічної доброчесності, обміну ефективними методами, підходами та правилами, заходами, моделями розроблення й прийняття етичних рішень, аналізу поширених помилок. Організатор - Міжнародний центр академічної доброчесності (ICAI).
Детальніше: https://academicintegrity.org/aws/ICAI/pt/sp/idoa
21 жовтня 2026 року відбудеться міжнародний день дій за академічну доброчесність, основна тема якого «Рецепти доброчесності: як поділитися своєю фірмовою стравою».
Захід стане площадкою для поширення кращих практик із забезпечення академічної доброчесності, обміну ефективними методами, підходами та правилами, заходами, моделями розроблення й прийняття етичних рішень, аналізу поширених помилок. Організатор - Міжнародний центр академічної доброчесності (ICAI).
Детальніше: https://academicintegrity.org/aws/ICAI/pt/sp/idoa
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№30 Запорізький національний університет
Шлях доступу: https://dspace.znu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-10
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№30 Запорізький національний університет
Шлях доступу: https://dspace.znu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-10
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: ДОСТУП ДО ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ КЛІМАТУ ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Доступ до фінансування для клімату та біорізноманіття.
Від глобальних зобов'язань до дій на рівні країн». У ньому зазначається, що доступ до фінансування кліматичних заходів та захисту біорізноманіття характеризується структурними обмеженнями та фрагментацією. Це фінансування є важливим для країн, що розвиваються, особливо тих, що є найбільш вразливими. Фінансування збільшилося упродовж останнього десятиліття переважно завдяки двостороннім донорам та багатостороннім банкам розвитку. Вертикальні фонди кліматичних та екологічних програм відіграють важливу роль, але вони все ще становлять невелику частку загальних потоків і складніше доступні для країн з обмеженим потенціалом. Фрагментація між джерелами фінансування підвищує транзакційні витрати, напружує інституційний потенціал. Країни, які найбільше цього потребують, стикаються з постійними перешкодами для доступу до фінансування, отже є необхідність більш узгоджених та скоординованих підходів. Звіт поєднує описову статистику, економетричний аналіз та шість тематичних досліджень країн - Вірменії, Габону, Мадагаскару, Сенегалу, Сент-Люсії, Того, містить оцінки стосовно доступу до міжнародного фінансування екологічної діяльності, фіксує поточні вузькі місця та висвітлює передовий досвід.
Детальніше: https://newsletter.oecd.org/c/1bHk94gkrHzaPq0iOKqQy7FL71
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Доступ до фінансування для клімату та біорізноманіття.
Від глобальних зобов'язань до дій на рівні країн». У ньому зазначається, що доступ до фінансування кліматичних заходів та захисту біорізноманіття характеризується структурними обмеженнями та фрагментацією. Це фінансування є важливим для країн, що розвиваються, особливо тих, що є найбільш вразливими. Фінансування збільшилося упродовж останнього десятиліття переважно завдяки двостороннім донорам та багатостороннім банкам розвитку. Вертикальні фонди кліматичних та екологічних програм відіграють важливу роль, але вони все ще становлять невелику частку загальних потоків і складніше доступні для країн з обмеженим потенціалом. Фрагментація між джерелами фінансування підвищує транзакційні витрати, напружує інституційний потенціал. Країни, які найбільше цього потребують, стикаються з постійними перешкодами для доступу до фінансування, отже є необхідність більш узгоджених та скоординованих підходів. Звіт поєднує описову статистику, економетричний аналіз та шість тематичних досліджень країн - Вірменії, Габону, Мадагаскару, Сенегалу, Сент-Люсії, Того, містить оцінки стосовно доступу до міжнародного фінансування екологічної діяльності, фіксує поточні вузькі місця та висвітлює передовий досвід.
Детальніше: https://newsletter.oecd.org/c/1bHk94gkrHzaPq0iOKqQy7FL71
В ЕПОХУ ШІ МАТЕМАТИКА І ФІЛОСОФІЯ МАЮТЬ СТАТИ ОСНОВОЮ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ману Капура «Штучний інтелект робить фундаментальні знання важливішими, ніж будь-коли».
У ній автор доводить, що поширення генеративного штучного інтелекту не зменшує, а навпаки — посилює потребу студентів у глибоких фундаментальних знаннях. Ключовою стає здатність не просто отримувати відповідь від ШІ, а оцінювати її якість, достовірність і межі застосування. ШІ здатен підготувати юридичний меморандум чи узагальнити клінічну історію, проте лише фахівець із відповідною підготовкою здатен помітити небезпечні прогалини, перевірити аргументацію чи зіставити дані з реальною інформацією про пацієнта. Саме тому поверхневі знання в умовах ШІ стають особливо ризикованими: правдоподібні, але хибні відповіді з’являються швидше, ніж їх можна перевірити. Відомі випадки, коли суди накладали санкції на юристів за документи з вигаданими ШІ цитатами. Також доступ до великих мовних моделей не завжди покращує діагностичне мислення лікарів. Пасивне використання ШІ може підвищувати короткострокову продуктивність, але знижувати когнітивну залученість, мотивацію до перевірки та здатність працювати без сторонньої допомоги. Тому навчати лише мистецтву формулювання запитів до ШІ - безперспективне: якісне питання і якісна оцінка відповіді ГШІ залежать від того, що людина вже знає. Існує два рівні: вертикальний або глибинні знання у певній галузі (юриспруденція для правників, медицина для лікарів, інженерія для інженерів) та горизонтальний або спільна «граматика» мислення, яка дозволяє ставити питання про надійність доказів, чесність представлення невизначеності, логічність міркувань, приховані припущення, коректність роботи з числами та обґрунтованість пропозицій. Для цієї спільної граматики особливе значення мають математика та філософія. Математика формує звички точності, структурування, абстрагування, доведення, пропорційного та ймовірнісного мислення, а також комфортне ставлення до невизначеності. Уміння не піддаватися гіпнозу чисел і розпізнавати їх неправильне використання стає практичною необхідністю. Філософія забезпечує дисципліну мислення щодо знань, цінностей, смислів та дій, вона ставить питання про те, що вважати знанням і доказом, що робить аргумент валідним, чого вимагає справедливість, як розуміти свободу, які зобов’язання ми маємо перед іншими. Дискусії про упередженість, приватність, авторство, автоматизацію, відповідальність ШІ фактично є філософськими. Якщо інженерія та комп’ютерні науки часто запитують, чи можна щось побудувати, оптимізувати чи масштабувати, то філософія змушує ставити питання про те, чи варто це будувати, яка мета, хто несе ризики, які припущення закладені в метрики, який тип помилки прийнятний. Без філософської підготовки ми ризикуємо оптимізувати швидкість ціною втрати істини, передати написання назовні й запізно виявити, що передали назовні й мислення. Звісно, не йдеться про те, щоб кожен студент став математиком чи філософом. Необхідна серйозна підготовка до математичного мислення та філософських міркувань. Роботодавці матимуть багато претендентів, здатних генерувати слайди, писати запити та автоматизувати рутинні завдання, але рідкісним і більш цінним буде той, хто поєднує технічну адаптивність із судженням.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/ai-makes-foundational-knowledge-more-important-ever
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ману Капура «Штучний інтелект робить фундаментальні знання важливішими, ніж будь-коли».
У ній автор доводить, що поширення генеративного штучного інтелекту не зменшує, а навпаки — посилює потребу студентів у глибоких фундаментальних знаннях. Ключовою стає здатність не просто отримувати відповідь від ШІ, а оцінювати її якість, достовірність і межі застосування. ШІ здатен підготувати юридичний меморандум чи узагальнити клінічну історію, проте лише фахівець із відповідною підготовкою здатен помітити небезпечні прогалини, перевірити аргументацію чи зіставити дані з реальною інформацією про пацієнта. Саме тому поверхневі знання в умовах ШІ стають особливо ризикованими: правдоподібні, але хибні відповіді з’являються швидше, ніж їх можна перевірити. Відомі випадки, коли суди накладали санкції на юристів за документи з вигаданими ШІ цитатами. Також доступ до великих мовних моделей не завжди покращує діагностичне мислення лікарів. Пасивне використання ШІ може підвищувати короткострокову продуктивність, але знижувати когнітивну залученість, мотивацію до перевірки та здатність працювати без сторонньої допомоги. Тому навчати лише мистецтву формулювання запитів до ШІ - безперспективне: якісне питання і якісна оцінка відповіді ГШІ залежать від того, що людина вже знає. Існує два рівні: вертикальний або глибинні знання у певній галузі (юриспруденція для правників, медицина для лікарів, інженерія для інженерів) та горизонтальний або спільна «граматика» мислення, яка дозволяє ставити питання про надійність доказів, чесність представлення невизначеності, логічність міркувань, приховані припущення, коректність роботи з числами та обґрунтованість пропозицій. Для цієї спільної граматики особливе значення мають математика та філософія. Математика формує звички точності, структурування, абстрагування, доведення, пропорційного та ймовірнісного мислення, а також комфортне ставлення до невизначеності. Уміння не піддаватися гіпнозу чисел і розпізнавати їх неправильне використання стає практичною необхідністю. Філософія забезпечує дисципліну мислення щодо знань, цінностей, смислів та дій, вона ставить питання про те, що вважати знанням і доказом, що робить аргумент валідним, чого вимагає справедливість, як розуміти свободу, які зобов’язання ми маємо перед іншими. Дискусії про упередженість, приватність, авторство, автоматизацію, відповідальність ШІ фактично є філософськими. Якщо інженерія та комп’ютерні науки часто запитують, чи можна щось побудувати, оптимізувати чи масштабувати, то філософія змушує ставити питання про те, чи варто це будувати, яка мета, хто несе ризики, які припущення закладені в метрики, який тип помилки прийнятний. Без філософської підготовки ми ризикуємо оптимізувати швидкість ціною втрати істини, передати написання назовні й запізно виявити, що передали назовні й мислення. Звісно, не йдеться про те, щоб кожен студент став математиком чи філософом. Необхідна серйозна підготовка до математичного мислення та філософських міркувань. Роботодавці матимуть багато претендентів, здатних генерувати слайди, писати запити та автоматизувати рутинні завдання, але рідкісним і більш цінним буде той, хто поєднує технічну адаптивність із судженням.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/ai-makes-foundational-knowledge-more-important-ever
👍1
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ТРАНСФОРМАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
12 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Штучний інтелект у трансформації міжнародних економічних відносин».
У рамках конференції планується робота наступних секцій: концептуальні основи та теоретико-методологічні засади дослідження штучного інтелекту в системі міжнародних економічних відносин; штучний інтелект на міжнародних ринках товарів, послуг, капіталу, робочої сили та інтелектуальної власності; розвиток глобальної фінансової архітектури під впливом штучного інтелекту; цифровізація міжнародних корпоративних мереж в епоху автоматизації; секторальні зрушення у світовому господарстві в епоху штучного інтелекту; регуляторна політика, геополітична конкуренція та стратегічні пріоритети України в глобальній системі штучного інтелекту. Організатор - Навчально-науковий інститут міжнародних відносин (кафедра світового господарства і міжнародних економічних відносин) Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Детальніше: https://www.iir.edu.ua/news/vseukrayinska-naukovo-praktychna-konferentsiya-shtuchnyy-intelekt-u-transformatsiyi-mizhnarodnykh-ekonomichnykh-vidnosyn
12 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Штучний інтелект у трансформації міжнародних економічних відносин».
У рамках конференції планується робота наступних секцій: концептуальні основи та теоретико-методологічні засади дослідження штучного інтелекту в системі міжнародних економічних відносин; штучний інтелект на міжнародних ринках товарів, послуг, капіталу, робочої сили та інтелектуальної власності; розвиток глобальної фінансової архітектури під впливом штучного інтелекту; цифровізація міжнародних корпоративних мереж в епоху автоматизації; секторальні зрушення у світовому господарстві в епоху штучного інтелекту; регуляторна політика, геополітична конкуренція та стратегічні пріоритети України в глобальній системі штучного інтелекту. Організатор - Навчально-науковий інститут міжнародних відносин (кафедра світового господарства і міжнародних економічних відносин) Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Детальніше: https://www.iir.edu.ua/news/vseukrayinska-naukovo-praktychna-konferentsiya-shtuchnyy-intelekt-u-transformatsiyi-mizhnarodnykh-ekonomichnykh-vidnosyn
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№31 Полтавський університет економіки і торгівлі
Шлях доступу: http://dspace.puet.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-10
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 647 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№31 Полтавський університет економіки і торгівлі
Шлях доступу: http://dspace.puet.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-10
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 647 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi