УНІВЕРСИТЕТИ ПЕРЕГЛЯДАЮТЬ РОЛЬ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджії Лакгерст «Чи є досвід роботи для всіх ключем до працевлаштування випускників?».
У ній йдеться про рішення Університету Манчестера зробити виробничу практику або іншу форму професійного досвіду обов'язковою складовою навчання для всіх студентів бакалаврату. Керівництво університету пояснює таке рішення складною ситуацією на ринку праці, суспільними сумнівами щодо цінності університетської освіти та швидкими змінами, пов'язаними з розвитком штучного інтелекту. Сама ідея не нова: британські університети вже багато десятиліть використовують так звані «sandwich courses», у яких навчання поєднується з тривалим виробничим стажуванням. Подібні моделі походять від практики політехнічних інститутів з кінця 1980-х років, коли уряд підтримував їх через програму «Enterprise in Higher Education», спрямовану на розвиток співпраці університетів із роботодавцями. Серед прихильників цієї моделі — представники університетів, які вже інтегрували розвиток професійних компетентностей у свої освітні програми. В Університеті Стаффордширу можливості для виробничої практики вже доступні всім студентам денної форми навчання, адже розвиток кар'єрних навичок - не окремий, а наскрізний елемент освітнього процесу, який допомагає студентам краще зрозуміти вимоги роботодавців, розвивати професійні та комунікативні навички, упевненіше переходити до трудової діяльності після завершення навчання. Університет Ватерлоо в Канаді поєднує навчання з кількома тривалими періодами оплачуваної роботи, що дозволяє студентам поступово формувати професійні компетентності та краще інтегруватися в ринок праці ще до отримання диплома. Критики говорять, що обов'язкова практика не є універсальним рішенням, оскільки значна частина сучасних студентів уже працює паралельно із навчанням, а головною проблемою є не відсутність досвіду роботи, а дефіцит якісних робочих місць для випускників. Крім того, організація змістовної практики для десятків тисяч студентів потребує значних ресурсів і широкої мережі партнерів серед роботодавців. Матеріал демонструє, що дискусія виходить за межі питання окремих стажувань, - у центрі уваги опиняється більш широка проблема — якою має бути сучасна університетська освіта в умовах швидкої трансформації ринку праці.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/work-experience-all-key-graduate-employability
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджії Лакгерст «Чи є досвід роботи для всіх ключем до працевлаштування випускників?».
У ній йдеться про рішення Університету Манчестера зробити виробничу практику або іншу форму професійного досвіду обов'язковою складовою навчання для всіх студентів бакалаврату. Керівництво університету пояснює таке рішення складною ситуацією на ринку праці, суспільними сумнівами щодо цінності університетської освіти та швидкими змінами, пов'язаними з розвитком штучного інтелекту. Сама ідея не нова: британські університети вже багато десятиліть використовують так звані «sandwich courses», у яких навчання поєднується з тривалим виробничим стажуванням. Подібні моделі походять від практики політехнічних інститутів з кінця 1980-х років, коли уряд підтримував їх через програму «Enterprise in Higher Education», спрямовану на розвиток співпраці університетів із роботодавцями. Серед прихильників цієї моделі — представники університетів, які вже інтегрували розвиток професійних компетентностей у свої освітні програми. В Університеті Стаффордширу можливості для виробничої практики вже доступні всім студентам денної форми навчання, адже розвиток кар'єрних навичок - не окремий, а наскрізний елемент освітнього процесу, який допомагає студентам краще зрозуміти вимоги роботодавців, розвивати професійні та комунікативні навички, упевненіше переходити до трудової діяльності після завершення навчання. Університет Ватерлоо в Канаді поєднує навчання з кількома тривалими періодами оплачуваної роботи, що дозволяє студентам поступово формувати професійні компетентності та краще інтегруватися в ринок праці ще до отримання диплома. Критики говорять, що обов'язкова практика не є універсальним рішенням, оскільки значна частина сучасних студентів уже працює паралельно із навчанням, а головною проблемою є не відсутність досвіду роботи, а дефіцит якісних робочих місць для випускників. Крім того, організація змістовної практики для десятків тисяч студентів потребує значних ресурсів і широкої мережі партнерів серед роботодавців. Матеріал демонструє, що дискусія виходить за межі питання окремих стажувань, - у центрі уваги опиняється більш широка проблема — якою має бути сучасна університетська освіта в умовах швидкої трансформації ринку праці.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/work-experience-all-key-graduate-employability
РОЛЬ БІБЛІОТЕК У ЗБЕРЕЖЕННІ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
15 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Роль бібліотек у збереженні культурної спадщини людства: минуле та сьогодення».
Вона стане площадкою для обговорення актуальних проблем та пріоритетів діяльності бібліотек. Планується розглянути наступні питання: збереження фондів як пріоритетний напрям у діяльності бібліотек в умовах воєнного стану; історія бібліотечної справи, бібліотеки та їх колекції; славетні та маловідомі постаті діячів бібліотечної книжкової та видавничої справи України та зарубіжжя; роль бібліотеки у забезпеченні інформаційних потреб читача в умовах цифровізації суспільства; бібліотека у реаліях війни: нові можливості та нова відповідальність; модернізація бібліотек закладів вищої освіти України; фонди бібліотек як частина інформаційного простору України; бібліотечні послуги – запорука ефективної діяльності бібліотек; методологія та методи дослідження проблеми зберігання книжкових пам’яток у бібліотечному середовищі; досвід зарубіжних країн; роль книги в сучасному світі. Організатори: ВГО «Українська бібліотечна асоціація», Наукова бібліотека Ужгородського національного університету, Наукова бібліотека Братислави.
Детальніше: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2026/10/15/3748/-/vi-mizhnarodna-naukovo-praktychna-onlainova-konferentsiia-rol-bibliotek-u-zberezhenni-kulturnoi-spadshchyny-liudstva-mynule-ta-sohodennia-15-zhovtnia-?lang=ua, https://www.lib.uzhnu.edu.ua/nashi-konferencziyi/vi-mizhnarodna-naukovo-praktychna-onlajn-konferencziya/
15 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Роль бібліотек у збереженні культурної спадщини людства: минуле та сьогодення».
Вона стане площадкою для обговорення актуальних проблем та пріоритетів діяльності бібліотек. Планується розглянути наступні питання: збереження фондів як пріоритетний напрям у діяльності бібліотек в умовах воєнного стану; історія бібліотечної справи, бібліотеки та їх колекції; славетні та маловідомі постаті діячів бібліотечної книжкової та видавничої справи України та зарубіжжя; роль бібліотеки у забезпеченні інформаційних потреб читача в умовах цифровізації суспільства; бібліотека у реаліях війни: нові можливості та нова відповідальність; модернізація бібліотек закладів вищої освіти України; фонди бібліотек як частина інформаційного простору України; бібліотечні послуги – запорука ефективної діяльності бібліотек; методологія та методи дослідження проблеми зберігання книжкових пам’яток у бібліотечному середовищі; досвід зарубіжних країн; роль книги в сучасному світі. Організатори: ВГО «Українська бібліотечна асоціація», Наукова бібліотека Ужгородського національного університету, Наукова бібліотека Братислави.
Детальніше: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2026/10/15/3748/-/vi-mizhnarodna-naukovo-praktychna-onlainova-konferentsiia-rol-bibliotek-u-zberezhenni-kulturnoi-spadshchyny-liudstva-mynule-ta-sohodennia-15-zhovtnia-?lang=ua, https://www.lib.uzhnu.edu.ua/nashi-konferencziyi/vi-mizhnarodna-naukovo-praktychna-onlajn-konferencziya/
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№29 Вінницький національний технічний університет
Шлях доступу: https://ir.lib.vntu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-10
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№29 Вінницький національний технічний університет
Шлях доступу: https://ir.lib.vntu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-10
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ВХОДИТЬ У ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Штучний інтелект у Європі: як ШІ входить у повсякденне життя».
У ньому представлена аналітика використання генеративного штучного інтелекту окремими особами і бізнесом та ставлення європейців до цієї технології. Інструменти штучного інтелекту швидко стають частиною повсякденного життя по всій Європі та використовуються різноманітно - від написання електронних листів до створення зображень. На основі даних Євростату та Євробарометра визначається сприйняття ШІ, різновиди його використання, вплив на суспільний розвиток. Молодь значно випереджає старше покоління у роботі з ШІ, а наукоємні галузі промисловості значно випереджають будівництво, харчову промисловість та транспорт. Громадська думка загалом позитивно ставиться до впливу цифрових технологій на економіку та якість життя, але залишається дуже обережною у питаннях зайнятості. Упровадження ШІ в бізнесі зросло з 8,1% у 2023 році до 20% у 2025 році. Розрив між країнами з високим та низьким рівнем упровадження ШІ суттєвий серед окремих осіб та підприємств.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/publications/datastories/artificial-intelligence-europe-how-ai-entering-everyday-life
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Штучний інтелект у Європі: як ШІ входить у повсякденне життя».
У ньому представлена аналітика використання генеративного штучного інтелекту окремими особами і бізнесом та ставлення європейців до цієї технології. Інструменти штучного інтелекту швидко стають частиною повсякденного життя по всій Європі та використовуються різноманітно - від написання електронних листів до створення зображень. На основі даних Євростату та Євробарометра визначається сприйняття ШІ, різновиди його використання, вплив на суспільний розвиток. Молодь значно випереджає старше покоління у роботі з ШІ, а наукоємні галузі промисловості значно випереджають будівництво, харчову промисловість та транспорт. Громадська думка загалом позитивно ставиться до впливу цифрових технологій на економіку та якість життя, але залишається дуже обережною у питаннях зайнятості. Упровадження ШІ в бізнесі зросло з 8,1% у 2023 році до 20% у 2025 році. Розрив між країнами з високим та низьким рівнем упровадження ШІ суттєвий серед окремих осіб та підприємств.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/publications/datastories/artificial-intelligence-europe-how-ai-entering-everyday-life
ОНОВЛЕНИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ЗІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Міністерство цифрової трансформації України оновило словник термінів у сфері ШІ.
До нової редакції увійшли 40 дефініцій, що описують актуальні технологічні тренди, міжнародні практики регулювання, ключові явища та механізми сучасної ШI-індустрії й супроводжуються англійськими відповідниками. Зокрема: «ШІ-слоп» (низькоякісний масовий контент від генеративного ШІ, де швидкість тиражування важливіша за точність та зміст); «ін’єкція запиту» (маніпуляція мовною моделлю за допомогою специфічно сформульованих текстів); «дрейф моделі» (втрата моделлю точності через зміну реальних даних із часом); «суперінтелект» (ШІ-системи, здатні до самовдосконалення, які перевершують когнітивні можливості людини у сфері творчості, стратегічного мислення й розв’язання складних проблем); «системний запит /початковий контекст» (стартова інструкція для ШІ перед взаємодією з користувачем, яка встановлює контекст, правила і стиль роботи на всю сесію). Словник доступний у машиночитаному форматі, є зручним практичним інструментом для тих, хто працює з великими масивами даних і займається навчанням нейромереж.
Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/technologies/hovoryty-odniyeiu-movoiu-z-tekhnolohiiamy-onovyly-natsionalnyy-slovnyk-terminiv-zi-shtuchnoho-intelektu, https://storage.thedigital.gov.ua/files/9/39/18441baf603a192429ecac57b7076394.pdf, https://aistudio.google.com/apps/b62317dd-0d26-4886-bbd4-f4899117b152?pli=1
Міністерство цифрової трансформації України оновило словник термінів у сфері ШІ.
До нової редакції увійшли 40 дефініцій, що описують актуальні технологічні тренди, міжнародні практики регулювання, ключові явища та механізми сучасної ШI-індустрії й супроводжуються англійськими відповідниками. Зокрема: «ШІ-слоп» (низькоякісний масовий контент від генеративного ШІ, де швидкість тиражування важливіша за точність та зміст); «ін’єкція запиту» (маніпуляція мовною моделлю за допомогою специфічно сформульованих текстів); «дрейф моделі» (втрата моделлю точності через зміну реальних даних із часом); «суперінтелект» (ШІ-системи, здатні до самовдосконалення, які перевершують когнітивні можливості людини у сфері творчості, стратегічного мислення й розв’язання складних проблем); «системний запит /початковий контекст» (стартова інструкція для ШІ перед взаємодією з користувачем, яка встановлює контекст, правила і стиль роботи на всю сесію). Словник доступний у машиночитаному форматі, є зручним практичним інструментом для тих, хто працює з великими масивами даних і займається навчанням нейромереж.
Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/technologies/hovoryty-odniyeiu-movoiu-z-tekhnolohiiamy-onovyly-natsionalnyy-slovnyk-terminiv-zi-shtuchnoho-intelektu, https://storage.thedigital.gov.ua/files/9/39/18441baf603a192429ecac57b7076394.pdf, https://aistudio.google.com/apps/b62317dd-0d26-4886-bbd4-f4899117b152?pli=1
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДІЙ ЗА АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ
21 жовтня 2026 року відбудеться міжнародний день дій за академічну доброчесність, основна тема якого «Рецепти доброчесності: як поділитися своєю фірмовою стравою».
Захід стане площадкою для поширення кращих практик із забезпечення академічної доброчесності, обміну ефективними методами, підходами та правилами, заходами, моделями розроблення й прийняття етичних рішень, аналізу поширених помилок. Організатор - Міжнародний центр академічної доброчесності (ICAI).
Детальніше: https://academicintegrity.org/aws/ICAI/pt/sp/idoa
21 жовтня 2026 року відбудеться міжнародний день дій за академічну доброчесність, основна тема якого «Рецепти доброчесності: як поділитися своєю фірмовою стравою».
Захід стане площадкою для поширення кращих практик із забезпечення академічної доброчесності, обміну ефективними методами, підходами та правилами, заходами, моделями розроблення й прийняття етичних рішень, аналізу поширених помилок. Організатор - Міжнародний центр академічної доброчесності (ICAI).
Детальніше: https://academicintegrity.org/aws/ICAI/pt/sp/idoa
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№30 Запорізький національний університет
Шлях доступу: https://dspace.znu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-10
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№30 Запорізький національний університет
Шлях доступу: https://dspace.znu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-10
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: ДОСТУП ДО ФІНАНСУВАННЯ ДЛЯ КЛІМАТУ ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Доступ до фінансування для клімату та біорізноманіття.
Від глобальних зобов'язань до дій на рівні країн». У ньому зазначається, що доступ до фінансування кліматичних заходів та захисту біорізноманіття характеризується структурними обмеженнями та фрагментацією. Це фінансування є важливим для країн, що розвиваються, особливо тих, що є найбільш вразливими. Фінансування збільшилося упродовж останнього десятиліття переважно завдяки двостороннім донорам та багатостороннім банкам розвитку. Вертикальні фонди кліматичних та екологічних програм відіграють важливу роль, але вони все ще становлять невелику частку загальних потоків і складніше доступні для країн з обмеженим потенціалом. Фрагментація між джерелами фінансування підвищує транзакційні витрати, напружує інституційний потенціал. Країни, які найбільше цього потребують, стикаються з постійними перешкодами для доступу до фінансування, отже є необхідність більш узгоджених та скоординованих підходів. Звіт поєднує описову статистику, економетричний аналіз та шість тематичних досліджень країн - Вірменії, Габону, Мадагаскару, Сенегалу, Сент-Люсії, Того, містить оцінки стосовно доступу до міжнародного фінансування екологічної діяльності, фіксує поточні вузькі місця та висвітлює передовий досвід.
Детальніше: https://newsletter.oecd.org/c/1bHk94gkrHzaPq0iOKqQy7FL71
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Доступ до фінансування для клімату та біорізноманіття.
Від глобальних зобов'язань до дій на рівні країн». У ньому зазначається, що доступ до фінансування кліматичних заходів та захисту біорізноманіття характеризується структурними обмеженнями та фрагментацією. Це фінансування є важливим для країн, що розвиваються, особливо тих, що є найбільш вразливими. Фінансування збільшилося упродовж останнього десятиліття переважно завдяки двостороннім донорам та багатостороннім банкам розвитку. Вертикальні фонди кліматичних та екологічних програм відіграють важливу роль, але вони все ще становлять невелику частку загальних потоків і складніше доступні для країн з обмеженим потенціалом. Фрагментація між джерелами фінансування підвищує транзакційні витрати, напружує інституційний потенціал. Країни, які найбільше цього потребують, стикаються з постійними перешкодами для доступу до фінансування, отже є необхідність більш узгоджених та скоординованих підходів. Звіт поєднує описову статистику, економетричний аналіз та шість тематичних досліджень країн - Вірменії, Габону, Мадагаскару, Сенегалу, Сент-Люсії, Того, містить оцінки стосовно доступу до міжнародного фінансування екологічної діяльності, фіксує поточні вузькі місця та висвітлює передовий досвід.
Детальніше: https://newsletter.oecd.org/c/1bHk94gkrHzaPq0iOKqQy7FL71
В ЕПОХУ ШІ МАТЕМАТИКА І ФІЛОСОФІЯ МАЮТЬ СТАТИ ОСНОВОЮ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ману Капура «Штучний інтелект робить фундаментальні знання важливішими, ніж будь-коли».
У ній автор доводить, що поширення генеративного штучного інтелекту не зменшує, а навпаки — посилює потребу студентів у глибоких фундаментальних знаннях. Ключовою стає здатність не просто отримувати відповідь від ШІ, а оцінювати її якість, достовірність і межі застосування. ШІ здатен підготувати юридичний меморандум чи узагальнити клінічну історію, проте лише фахівець із відповідною підготовкою здатен помітити небезпечні прогалини, перевірити аргументацію чи зіставити дані з реальною інформацією про пацієнта. Саме тому поверхневі знання в умовах ШІ стають особливо ризикованими: правдоподібні, але хибні відповіді з’являються швидше, ніж їх можна перевірити. Відомі випадки, коли суди накладали санкції на юристів за документи з вигаданими ШІ цитатами. Також доступ до великих мовних моделей не завжди покращує діагностичне мислення лікарів. Пасивне використання ШІ може підвищувати короткострокову продуктивність, але знижувати когнітивну залученість, мотивацію до перевірки та здатність працювати без сторонньої допомоги. Тому навчати лише мистецтву формулювання запитів до ШІ - безперспективне: якісне питання і якісна оцінка відповіді ГШІ залежать від того, що людина вже знає. Існує два рівні: вертикальний або глибинні знання у певній галузі (юриспруденція для правників, медицина для лікарів, інженерія для інженерів) та горизонтальний або спільна «граматика» мислення, яка дозволяє ставити питання про надійність доказів, чесність представлення невизначеності, логічність міркувань, приховані припущення, коректність роботи з числами та обґрунтованість пропозицій. Для цієї спільної граматики особливе значення мають математика та філософія. Математика формує звички точності, структурування, абстрагування, доведення, пропорційного та ймовірнісного мислення, а також комфортне ставлення до невизначеності. Уміння не піддаватися гіпнозу чисел і розпізнавати їх неправильне використання стає практичною необхідністю. Філософія забезпечує дисципліну мислення щодо знань, цінностей, смислів та дій, вона ставить питання про те, що вважати знанням і доказом, що робить аргумент валідним, чого вимагає справедливість, як розуміти свободу, які зобов’язання ми маємо перед іншими. Дискусії про упередженість, приватність, авторство, автоматизацію, відповідальність ШІ фактично є філософськими. Якщо інженерія та комп’ютерні науки часто запитують, чи можна щось побудувати, оптимізувати чи масштабувати, то філософія змушує ставити питання про те, чи варто це будувати, яка мета, хто несе ризики, які припущення закладені в метрики, який тип помилки прийнятний. Без філософської підготовки ми ризикуємо оптимізувати швидкість ціною втрати істини, передати написання назовні й запізно виявити, що передали назовні й мислення. Звісно, не йдеться про те, щоб кожен студент став математиком чи філософом. Необхідна серйозна підготовка до математичного мислення та філософських міркувань. Роботодавці матимуть багато претендентів, здатних генерувати слайди, писати запити та автоматизувати рутинні завдання, але рідкісним і більш цінним буде той, хто поєднує технічну адаптивність із судженням.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/ai-makes-foundational-knowledge-more-important-ever
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ману Капура «Штучний інтелект робить фундаментальні знання важливішими, ніж будь-коли».
У ній автор доводить, що поширення генеративного штучного інтелекту не зменшує, а навпаки — посилює потребу студентів у глибоких фундаментальних знаннях. Ключовою стає здатність не просто отримувати відповідь від ШІ, а оцінювати її якість, достовірність і межі застосування. ШІ здатен підготувати юридичний меморандум чи узагальнити клінічну історію, проте лише фахівець із відповідною підготовкою здатен помітити небезпечні прогалини, перевірити аргументацію чи зіставити дані з реальною інформацією про пацієнта. Саме тому поверхневі знання в умовах ШІ стають особливо ризикованими: правдоподібні, але хибні відповіді з’являються швидше, ніж їх можна перевірити. Відомі випадки, коли суди накладали санкції на юристів за документи з вигаданими ШІ цитатами. Також доступ до великих мовних моделей не завжди покращує діагностичне мислення лікарів. Пасивне використання ШІ може підвищувати короткострокову продуктивність, але знижувати когнітивну залученість, мотивацію до перевірки та здатність працювати без сторонньої допомоги. Тому навчати лише мистецтву формулювання запитів до ШІ - безперспективне: якісне питання і якісна оцінка відповіді ГШІ залежать від того, що людина вже знає. Існує два рівні: вертикальний або глибинні знання у певній галузі (юриспруденція для правників, медицина для лікарів, інженерія для інженерів) та горизонтальний або спільна «граматика» мислення, яка дозволяє ставити питання про надійність доказів, чесність представлення невизначеності, логічність міркувань, приховані припущення, коректність роботи з числами та обґрунтованість пропозицій. Для цієї спільної граматики особливе значення мають математика та філософія. Математика формує звички точності, структурування, абстрагування, доведення, пропорційного та ймовірнісного мислення, а також комфортне ставлення до невизначеності. Уміння не піддаватися гіпнозу чисел і розпізнавати їх неправильне використання стає практичною необхідністю. Філософія забезпечує дисципліну мислення щодо знань, цінностей, смислів та дій, вона ставить питання про те, що вважати знанням і доказом, що робить аргумент валідним, чого вимагає справедливість, як розуміти свободу, які зобов’язання ми маємо перед іншими. Дискусії про упередженість, приватність, авторство, автоматизацію, відповідальність ШІ фактично є філософськими. Якщо інженерія та комп’ютерні науки часто запитують, чи можна щось побудувати, оптимізувати чи масштабувати, то філософія змушує ставити питання про те, чи варто це будувати, яка мета, хто несе ризики, які припущення закладені в метрики, який тип помилки прийнятний. Без філософської підготовки ми ризикуємо оптимізувати швидкість ціною втрати істини, передати написання назовні й запізно виявити, що передали назовні й мислення. Звісно, не йдеться про те, щоб кожен студент став математиком чи філософом. Необхідна серйозна підготовка до математичного мислення та філософських міркувань. Роботодавці матимуть багато претендентів, здатних генерувати слайди, писати запити та автоматизувати рутинні завдання, але рідкісним і більш цінним буде той, хто поєднує технічну адаптивність із судженням.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/ai-makes-foundational-knowledge-more-important-ever
👍1
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ТРАНСФОРМАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
12 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Штучний інтелект у трансформації міжнародних економічних відносин».
У рамках конференції планується робота наступних секцій: концептуальні основи та теоретико-методологічні засади дослідження штучного інтелекту в системі міжнародних економічних відносин; штучний інтелект на міжнародних ринках товарів, послуг, капіталу, робочої сили та інтелектуальної власності; розвиток глобальної фінансової архітектури під впливом штучного інтелекту; цифровізація міжнародних корпоративних мереж в епоху автоматизації; секторальні зрушення у світовому господарстві в епоху штучного інтелекту; регуляторна політика, геополітична конкуренція та стратегічні пріоритети України в глобальній системі штучного інтелекту. Організатор - Навчально-науковий інститут міжнародних відносин (кафедра світового господарства і міжнародних економічних відносин) Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Детальніше: https://www.iir.edu.ua/news/vseukrayinska-naukovo-praktychna-konferentsiya-shtuchnyy-intelekt-u-transformatsiyi-mizhnarodnykh-ekonomichnykh-vidnosyn
12 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Штучний інтелект у трансформації міжнародних економічних відносин».
У рамках конференції планується робота наступних секцій: концептуальні основи та теоретико-методологічні засади дослідження штучного інтелекту в системі міжнародних економічних відносин; штучний інтелект на міжнародних ринках товарів, послуг, капіталу, робочої сили та інтелектуальної власності; розвиток глобальної фінансової архітектури під впливом штучного інтелекту; цифровізація міжнародних корпоративних мереж в епоху автоматизації; секторальні зрушення у світовому господарстві в епоху штучного інтелекту; регуляторна політика, геополітична конкуренція та стратегічні пріоритети України в глобальній системі штучного інтелекту. Організатор - Навчально-науковий інститут міжнародних відносин (кафедра світового господарства і міжнародних економічних відносин) Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Детальніше: https://www.iir.edu.ua/news/vseukrayinska-naukovo-praktychna-konferentsiya-shtuchnyy-intelekt-u-transformatsiyi-mizhnarodnykh-ekonomichnykh-vidnosyn