ТЕПЛОВА ЕНЕРГЕТИКА
14–16 жовтня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Теплова енергетика: шляхи реновації та розвитку».
Захід стане площадкою для обговорення питань надійності, ефективності та екологічності роботи теплоенергетичних установок, збільшення діапазону регулювання навантаження, використання традиційних і альтернативних палив; застосування відновлюваних джерел енергії. Планується розглянути сучасний стан світової та вітчизняної енергетики; місце і роль теплової генерації в перехідному періоді впровадження «безвуглецевої» енергетики; сучасні технології спалювання твердого та газоподібного палива; ресурсну базу паливно-енергетичного комплексу; шляхи заміщення викопних палив у промисловості та комунальному секторі; використання альтернативного палива; місце теплової енергетики в розподіленій генерації; екологічні проблеми енергетики та напрями їх розв’язання; науково-технічний супровід безаварійного функціонування та відновлення об’єктів теплової генерації; удосконалення технологій паливопідготовки на ТЕС і ТЕЦ; методи діагностики енергетичних процесів та обладнання; методи модернізації та реконструкції енергоблоків ТЕС та ТЕЦ; газифікація та отримання хімічних продуктів із твердого палива; палива-акумулятори надлишкової енергії; воднева й амонійна енергетика; теоретичні основи термохімічної конверсії та тепломасообміну в енергоустановках; заходи з енергоефективності та інформаційних технологій. Організатори: Національна академія наук України, Міністерство енергетики України, Інститут теплоенергетичних технологій НАН України, Навчально-науковий інститут атомної та теплової енергетики НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Національний університет «Львівська політехніка», ТОВ «DELTIMA» (Польща).
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/xxii-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferenciya-teplova-energetika-shlyahi-renovaci-ta-rozvitku-anons, http://www.ceti-nasu.org.ua/news/site-news/700026.html
14–16 жовтня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Теплова енергетика: шляхи реновації та розвитку».
Захід стане площадкою для обговорення питань надійності, ефективності та екологічності роботи теплоенергетичних установок, збільшення діапазону регулювання навантаження, використання традиційних і альтернативних палив; застосування відновлюваних джерел енергії. Планується розглянути сучасний стан світової та вітчизняної енергетики; місце і роль теплової генерації в перехідному періоді впровадження «безвуглецевої» енергетики; сучасні технології спалювання твердого та газоподібного палива; ресурсну базу паливно-енергетичного комплексу; шляхи заміщення викопних палив у промисловості та комунальному секторі; використання альтернативного палива; місце теплової енергетики в розподіленій генерації; екологічні проблеми енергетики та напрями їх розв’язання; науково-технічний супровід безаварійного функціонування та відновлення об’єктів теплової генерації; удосконалення технологій паливопідготовки на ТЕС і ТЕЦ; методи діагностики енергетичних процесів та обладнання; методи модернізації та реконструкції енергоблоків ТЕС та ТЕЦ; газифікація та отримання хімічних продуктів із твердого палива; палива-акумулятори надлишкової енергії; воднева й амонійна енергетика; теоретичні основи термохімічної конверсії та тепломасообміну в енергоустановках; заходи з енергоефективності та інформаційних технологій. Організатори: Національна академія наук України, Міністерство енергетики України, Інститут теплоенергетичних технологій НАН України, Навчально-науковий інститут атомної та теплової енергетики НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Національний університет «Львівська політехніка», ТОВ «DELTIMA» (Польща).
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/xxii-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferenciya-teplova-energetika-shlyahi-renovaci-ta-rozvitku-anons, http://www.ceti-nasu.org.ua/news/site-news/700026.html
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№28 Хмельницький національний університет
Шлях доступу: https://elar.khmnu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-09
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№28 Хмельницький національний університет
Шлях доступу: https://elar.khmnu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-09
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: ДОПОМОГА У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ПЕРЕБУВАЄ ПІД ЗАГРОЗОЮ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд даних «Прогнози офіційної допомоги розвитку показують, що допомога у сфері охорони здоров'я знаходиться під загрозою».
У ньому зазначається, що чиста офіційна допомога розвитку (ОДР) країнами-членами Комітету сприяння розвитку (КСР) у 2026 році скоротиться на 6,9%. Сектор охорони здоров'я зазнає найглибших скорочень і досягне найнижчого рівня за останні два десятиліття. Світ стикається з дедалі частішими та поширенішими кризами у сфері охорони здоров'я, тому це скорочення загрожує серйозними негативними наслідками. ОДР на охорону здоров'я скоротиться на 5-8 млрд дол. США, що на 63% нижче пікового показника 2022 року. Ця тенденція збережеться і після 2026 року, оскільки основні постачальники продовжують запроваджувати багаторічні скорочення, заплановані щонайменше до 2028 року. Внески до багатосторонніх організацій, які є ключовими учасниками глобальної архітектури охорони здоров'я, скоротяться ще на 3,4%. Фінансування боротьби з інфекційними захворюваннями, включаючи малярію й туберкульоз, стикається з найбільшим відсотковим скороченням фінансування (на 60% та 57% відповідно). Фінансування готовності до пандемій, їх запобігання та реагування на них є важливим для реагування на спалахи захворювань та мінімізації перебоїв у наданні основних медичних послуг. Майже 80% такого фінансування надходить із зовнішніх джерел, включаючи офіційну допомогу для розвитку. Ризик найбільш гострий у Демократичній Республіці Конго та Уганді, де спостерігається активний спалах Еболи, - тут прогнозується скорочення відповідної допомоги на 46,6% та 53,5%.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/data-explainers/2026/06/the-latest-2026-oda-projections-reveal-aid-for-health-is-further-at-risk.html?adestraproject=OECD%20Development%20-%20Horizontal%20Campaigns&utm_campaign=Development-news-31-July-2026-PrivateFinance&utm_content=Dig%20into%20the%20data&utm_term=dev&utm_medium=email&utm_source=Adestra#:~:text=ODA%20for%20health%20is%20projected%20to%20decline%20by%2029-46,levels%20not%20seen%20since%202008
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд даних «Прогнози офіційної допомоги розвитку показують, що допомога у сфері охорони здоров'я знаходиться під загрозою».
У ньому зазначається, що чиста офіційна допомога розвитку (ОДР) країнами-членами Комітету сприяння розвитку (КСР) у 2026 році скоротиться на 6,9%. Сектор охорони здоров'я зазнає найглибших скорочень і досягне найнижчого рівня за останні два десятиліття. Світ стикається з дедалі частішими та поширенішими кризами у сфері охорони здоров'я, тому це скорочення загрожує серйозними негативними наслідками. ОДР на охорону здоров'я скоротиться на 5-8 млрд дол. США, що на 63% нижче пікового показника 2022 року. Ця тенденція збережеться і після 2026 року, оскільки основні постачальники продовжують запроваджувати багаторічні скорочення, заплановані щонайменше до 2028 року. Внески до багатосторонніх організацій, які є ключовими учасниками глобальної архітектури охорони здоров'я, скоротяться ще на 3,4%. Фінансування боротьби з інфекційними захворюваннями, включаючи малярію й туберкульоз, стикається з найбільшим відсотковим скороченням фінансування (на 60% та 57% відповідно). Фінансування готовності до пандемій, їх запобігання та реагування на них є важливим для реагування на спалахи захворювань та мінімізації перебоїв у наданні основних медичних послуг. Майже 80% такого фінансування надходить із зовнішніх джерел, включаючи офіційну допомогу для розвитку. Ризик найбільш гострий у Демократичній Республіці Конго та Уганді, де спостерігається активний спалах Еболи, - тут прогнозується скорочення відповідної допомоги на 46,6% та 53,5%.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/data-explainers/2026/06/the-latest-2026-oda-projections-reveal-aid-for-health-is-further-at-risk.html?adestraproject=OECD%20Development%20-%20Horizontal%20Campaigns&utm_campaign=Development-news-31-July-2026-PrivateFinance&utm_content=Dig%20into%20the%20data&utm_term=dev&utm_medium=email&utm_source=Adestra#:~:text=ODA%20for%20health%20is%20projected%20to%20decline%20by%2029-46,levels%20not%20seen%20since%202008
ГЕНЕРАТИВНИЙ ШІ ТА АВТОРСЬКЕ ПРАВО
Центр спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготував огляд дослідження EUIPO «Розвиток генеративного штучного інтелекту у контексті авторського права».
У ньому зазначається, що поширення технології ГШI, здатної генерувати тексти, зображення, аудіо, відео, програмний код, стало одним із ключових викликів для сучасної системи авторського права. Для їх розробки використовуються великі масиви даних включно з тими, що захищені правами інтелектуальної власності. Дослідження містить технічний, правовий та економічний аналіз взаємодії ГШI з авторським правом ЄС. Розглядаються два ключових напрями: використання охоронюваного контенту для навчання ШІ-моделей та питання прозорості і ризиків. Акцент зроблено на питаннях роботи з текстами і даними, механізмах резервування прав, договірних моделях ліцензування контенту для ШІ-систем, прозорості навчальних даних для ГШІ, ідентифікації згенерованого ШІ контенту і ролі публічних інституцій у підвищенні обізнаності правовласників.
Детальніше: https://nipo.gov.ua/ai-copyright-doslidzhennia-euipo/, https://nipo.gov.ua/wp-content/uploads/2026/06/GenAI_ohliad_EUIPO_26062026.pdf
Центр спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготував огляд дослідження EUIPO «Розвиток генеративного штучного інтелекту у контексті авторського права».
У ньому зазначається, що поширення технології ГШI, здатної генерувати тексти, зображення, аудіо, відео, програмний код, стало одним із ключових викликів для сучасної системи авторського права. Для їх розробки використовуються великі масиви даних включно з тими, що захищені правами інтелектуальної власності. Дослідження містить технічний, правовий та економічний аналіз взаємодії ГШI з авторським правом ЄС. Розглядаються два ключових напрями: використання охоронюваного контенту для навчання ШІ-моделей та питання прозорості і ризиків. Акцент зроблено на питаннях роботи з текстами і даними, механізмах резервування прав, договірних моделях ліцензування контенту для ШІ-систем, прозорості навчальних даних для ГШІ, ідентифікації згенерованого ШІ контенту і ролі публічних інституцій у підвищенні обізнаності правовласників.
Детальніше: https://nipo.gov.ua/ai-copyright-doslidzhennia-euipo/, https://nipo.gov.ua/wp-content/uploads/2026/06/GenAI_ohliad_EUIPO_26062026.pdf
ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГІЙ
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт нового Закону України «Про трансфер технологій».
Документ покликаний оновити правила комерціалізації наукових розробок та трансферу технологій і сприяти створенню сучасної системи упровадження інновацій. Наразі значна частина перспективних українських розробок не доходить до реального сектору економіки через складні бюрократичні процедури, неврегульовані механізми передання прав інтелектуальної власності та недостатньо розвинену інфраструктуру трансферу технологій. Новий законопроєкт має усунути ці бар'єри та зробити шлях від наукової ідеї до готового продукту та його представлення на ринку швидшим і зрозумілішим. Пропонується відмовитися від зайвих погоджень під час трансферу технологій, запровадити сучасні та гнучкі механізми укладення договорів, визначити чіткі правила передання майнових прав, розвивати офіси та центри трансферу технологій, спростити механізми створення компаній на основі наукових розробок (спін-офів, спільних виробництв та лабораторій науки та бізнесу), розширити інструменти державної підтримки (грантове фінансування, інноваційні ваучери, підтримка патентування технологій в Україні та за кордоном, спеціальні регуляторні режими для тестування інновацій, розвиток технологічного партнерства між закладами вищої освіти, науковими установами та бізнесом). Основні норми законопроєкту гармонізовано з правом і політиками Європейського Союзу. Пропозиції та зауваження до законопроєкту можна подати до20 серпня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozrobylo-novyi-fundamentalnyi-zakonoproiekt-pro-transfer-tekhnoloh, https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-zakonu-ukrainy-pro-transfer-tekhnolohii?v=6a6c94b5b150b
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт нового Закону України «Про трансфер технологій».
Документ покликаний оновити правила комерціалізації наукових розробок та трансферу технологій і сприяти створенню сучасної системи упровадження інновацій. Наразі значна частина перспективних українських розробок не доходить до реального сектору економіки через складні бюрократичні процедури, неврегульовані механізми передання прав інтелектуальної власності та недостатньо розвинену інфраструктуру трансферу технологій. Новий законопроєкт має усунути ці бар'єри та зробити шлях від наукової ідеї до готового продукту та його представлення на ринку швидшим і зрозумілішим. Пропонується відмовитися від зайвих погоджень під час трансферу технологій, запровадити сучасні та гнучкі механізми укладення договорів, визначити чіткі правила передання майнових прав, розвивати офіси та центри трансферу технологій, спростити механізми створення компаній на основі наукових розробок (спін-офів, спільних виробництв та лабораторій науки та бізнесу), розширити інструменти державної підтримки (грантове фінансування, інноваційні ваучери, підтримка патентування технологій в Україні та за кордоном, спеціальні регуляторні режими для тестування інновацій, розвиток технологічного партнерства між закладами вищої освіти, науковими установами та бізнесом). Основні норми законопроєкту гармонізовано з правом і політиками Європейського Союзу. Пропозиції та зауваження до законопроєкту можна подати до20 серпня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozrobylo-novyi-fundamentalnyi-zakonoproiekt-pro-transfer-tekhnoloh, https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-zakonu-ukrainy-pro-transfer-tekhnolohii?v=6a6c94b5b150b
УНІВЕРСИТЕТИ ПЕРЕГЛЯДАЮТЬ РОЛЬ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджії Лакгерст «Чи є досвід роботи для всіх ключем до працевлаштування випускників?».
У ній йдеться про рішення Університету Манчестера зробити виробничу практику або іншу форму професійного досвіду обов'язковою складовою навчання для всіх студентів бакалаврату. Керівництво університету пояснює таке рішення складною ситуацією на ринку праці, суспільними сумнівами щодо цінності університетської освіти та швидкими змінами, пов'язаними з розвитком штучного інтелекту. Сама ідея не нова: британські університети вже багато десятиліть використовують так звані «sandwich courses», у яких навчання поєднується з тривалим виробничим стажуванням. Подібні моделі походять від практики політехнічних інститутів з кінця 1980-х років, коли уряд підтримував їх через програму «Enterprise in Higher Education», спрямовану на розвиток співпраці університетів із роботодавцями. Серед прихильників цієї моделі — представники університетів, які вже інтегрували розвиток професійних компетентностей у свої освітні програми. В Університеті Стаффордширу можливості для виробничої практики вже доступні всім студентам денної форми навчання, адже розвиток кар'єрних навичок - не окремий, а наскрізний елемент освітнього процесу, який допомагає студентам краще зрозуміти вимоги роботодавців, розвивати професійні та комунікативні навички, упевненіше переходити до трудової діяльності після завершення навчання. Університет Ватерлоо в Канаді поєднує навчання з кількома тривалими періодами оплачуваної роботи, що дозволяє студентам поступово формувати професійні компетентності та краще інтегруватися в ринок праці ще до отримання диплома. Критики говорять, що обов'язкова практика не є універсальним рішенням, оскільки значна частина сучасних студентів уже працює паралельно із навчанням, а головною проблемою є не відсутність досвіду роботи, а дефіцит якісних робочих місць для випускників. Крім того, організація змістовної практики для десятків тисяч студентів потребує значних ресурсів і широкої мережі партнерів серед роботодавців. Матеріал демонструє, що дискусія виходить за межі питання окремих стажувань, - у центрі уваги опиняється більш широка проблема — якою має бути сучасна університетська освіта в умовах швидкої трансформації ринку праці.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/work-experience-all-key-graduate-employability
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджії Лакгерст «Чи є досвід роботи для всіх ключем до працевлаштування випускників?».
У ній йдеться про рішення Університету Манчестера зробити виробничу практику або іншу форму професійного досвіду обов'язковою складовою навчання для всіх студентів бакалаврату. Керівництво університету пояснює таке рішення складною ситуацією на ринку праці, суспільними сумнівами щодо цінності університетської освіти та швидкими змінами, пов'язаними з розвитком штучного інтелекту. Сама ідея не нова: британські університети вже багато десятиліть використовують так звані «sandwich courses», у яких навчання поєднується з тривалим виробничим стажуванням. Подібні моделі походять від практики політехнічних інститутів з кінця 1980-х років, коли уряд підтримував їх через програму «Enterprise in Higher Education», спрямовану на розвиток співпраці університетів із роботодавцями. Серед прихильників цієї моделі — представники університетів, які вже інтегрували розвиток професійних компетентностей у свої освітні програми. В Університеті Стаффордширу можливості для виробничої практики вже доступні всім студентам денної форми навчання, адже розвиток кар'єрних навичок - не окремий, а наскрізний елемент освітнього процесу, який допомагає студентам краще зрозуміти вимоги роботодавців, розвивати професійні та комунікативні навички, упевненіше переходити до трудової діяльності після завершення навчання. Університет Ватерлоо в Канаді поєднує навчання з кількома тривалими періодами оплачуваної роботи, що дозволяє студентам поступово формувати професійні компетентності та краще інтегруватися в ринок праці ще до отримання диплома. Критики говорять, що обов'язкова практика не є універсальним рішенням, оскільки значна частина сучасних студентів уже працює паралельно із навчанням, а головною проблемою є не відсутність досвіду роботи, а дефіцит якісних робочих місць для випускників. Крім того, організація змістовної практики для десятків тисяч студентів потребує значних ресурсів і широкої мережі партнерів серед роботодавців. Матеріал демонструє, що дискусія виходить за межі питання окремих стажувань, - у центрі уваги опиняється більш широка проблема — якою має бути сучасна університетська освіта в умовах швидкої трансформації ринку праці.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/work-experience-all-key-graduate-employability
РОЛЬ БІБЛІОТЕК У ЗБЕРЕЖЕННІ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
15 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Роль бібліотек у збереженні культурної спадщини людства: минуле та сьогодення».
Вона стане площадкою для обговорення актуальних проблем та пріоритетів діяльності бібліотек. Планується розглянути наступні питання: збереження фондів як пріоритетний напрям у діяльності бібліотек в умовах воєнного стану; історія бібліотечної справи, бібліотеки та їх колекції; славетні та маловідомі постаті діячів бібліотечної книжкової та видавничої справи України та зарубіжжя; роль бібліотеки у забезпеченні інформаційних потреб читача в умовах цифровізації суспільства; бібліотека у реаліях війни: нові можливості та нова відповідальність; модернізація бібліотек закладів вищої освіти України; фонди бібліотек як частина інформаційного простору України; бібліотечні послуги – запорука ефективної діяльності бібліотек; методологія та методи дослідження проблеми зберігання книжкових пам’яток у бібліотечному середовищі; досвід зарубіжних країн; роль книги в сучасному світі. Організатори: ВГО «Українська бібліотечна асоціація», Наукова бібліотека Ужгородського національного університету, Наукова бібліотека Братислави.
Детальніше: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2026/10/15/3748/-/vi-mizhnarodna-naukovo-praktychna-onlainova-konferentsiia-rol-bibliotek-u-zberezhenni-kulturnoi-spadshchyny-liudstva-mynule-ta-sohodennia-15-zhovtnia-?lang=ua, https://www.lib.uzhnu.edu.ua/nashi-konferencziyi/vi-mizhnarodna-naukovo-praktychna-onlajn-konferencziya/
15 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Роль бібліотек у збереженні культурної спадщини людства: минуле та сьогодення».
Вона стане площадкою для обговорення актуальних проблем та пріоритетів діяльності бібліотек. Планується розглянути наступні питання: збереження фондів як пріоритетний напрям у діяльності бібліотек в умовах воєнного стану; історія бібліотечної справи, бібліотеки та їх колекції; славетні та маловідомі постаті діячів бібліотечної книжкової та видавничої справи України та зарубіжжя; роль бібліотеки у забезпеченні інформаційних потреб читача в умовах цифровізації суспільства; бібліотека у реаліях війни: нові можливості та нова відповідальність; модернізація бібліотек закладів вищої освіти України; фонди бібліотек як частина інформаційного простору України; бібліотечні послуги – запорука ефективної діяльності бібліотек; методологія та методи дослідження проблеми зберігання книжкових пам’яток у бібліотечному середовищі; досвід зарубіжних країн; роль книги в сучасному світі. Організатори: ВГО «Українська бібліотечна асоціація», Наукова бібліотека Ужгородського національного університету, Наукова бібліотека Братислави.
Детальніше: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2026/10/15/3748/-/vi-mizhnarodna-naukovo-praktychna-onlainova-konferentsiia-rol-bibliotek-u-zberezhenni-kulturnoi-spadshchyny-liudstva-mynule-ta-sohodennia-15-zhovtnia-?lang=ua, https://www.lib.uzhnu.edu.ua/nashi-konferencziyi/vi-mizhnarodna-naukovo-praktychna-onlajn-konferencziya/
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№29 Вінницький національний технічний університет
Шлях доступу: https://ir.lib.vntu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-10
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№29 Вінницький національний технічний університет
Шлях доступу: https://ir.lib.vntu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-10
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ВХОДИТЬ У ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Штучний інтелект у Європі: як ШІ входить у повсякденне життя».
У ньому представлена аналітика використання генеративного штучного інтелекту окремими особами і бізнесом та ставлення європейців до цієї технології. Інструменти штучного інтелекту швидко стають частиною повсякденного життя по всій Європі та використовуються різноманітно - від написання електронних листів до створення зображень. На основі даних Євростату та Євробарометра визначається сприйняття ШІ, різновиди його використання, вплив на суспільний розвиток. Молодь значно випереджає старше покоління у роботі з ШІ, а наукоємні галузі промисловості значно випереджають будівництво, харчову промисловість та транспорт. Громадська думка загалом позитивно ставиться до впливу цифрових технологій на економіку та якість життя, але залишається дуже обережною у питаннях зайнятості. Упровадження ШІ в бізнесі зросло з 8,1% у 2023 році до 20% у 2025 році. Розрив між країнами з високим та низьким рівнем упровадження ШІ суттєвий серед окремих осіб та підприємств.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/publications/datastories/artificial-intelligence-europe-how-ai-entering-everyday-life
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Штучний інтелект у Європі: як ШІ входить у повсякденне життя».
У ньому представлена аналітика використання генеративного штучного інтелекту окремими особами і бізнесом та ставлення європейців до цієї технології. Інструменти штучного інтелекту швидко стають частиною повсякденного життя по всій Європі та використовуються різноманітно - від написання електронних листів до створення зображень. На основі даних Євростату та Євробарометра визначається сприйняття ШІ, різновиди його використання, вплив на суспільний розвиток. Молодь значно випереджає старше покоління у роботі з ШІ, а наукоємні галузі промисловості значно випереджають будівництво, харчову промисловість та транспорт. Громадська думка загалом позитивно ставиться до впливу цифрових технологій на економіку та якість життя, але залишається дуже обережною у питаннях зайнятості. Упровадження ШІ в бізнесі зросло з 8,1% у 2023 році до 20% у 2025 році. Розрив між країнами з високим та низьким рівнем упровадження ШІ суттєвий серед окремих осіб та підприємств.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/publications/datastories/artificial-intelligence-europe-how-ai-entering-everyday-life
ОНОВЛЕНИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ЗІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Міністерство цифрової трансформації України оновило словник термінів у сфері ШІ.
До нової редакції увійшли 40 дефініцій, що описують актуальні технологічні тренди, міжнародні практики регулювання, ключові явища та механізми сучасної ШI-індустрії й супроводжуються англійськими відповідниками. Зокрема: «ШІ-слоп» (низькоякісний масовий контент від генеративного ШІ, де швидкість тиражування важливіша за точність та зміст); «ін’єкція запиту» (маніпуляція мовною моделлю за допомогою специфічно сформульованих текстів); «дрейф моделі» (втрата моделлю точності через зміну реальних даних із часом); «суперінтелект» (ШІ-системи, здатні до самовдосконалення, які перевершують когнітивні можливості людини у сфері творчості, стратегічного мислення й розв’язання складних проблем); «системний запит /початковий контекст» (стартова інструкція для ШІ перед взаємодією з користувачем, яка встановлює контекст, правила і стиль роботи на всю сесію). Словник доступний у машиночитаному форматі, є зручним практичним інструментом для тих, хто працює з великими масивами даних і займається навчанням нейромереж.
Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/technologies/hovoryty-odniyeiu-movoiu-z-tekhnolohiiamy-onovyly-natsionalnyy-slovnyk-terminiv-zi-shtuchnoho-intelektu, https://storage.thedigital.gov.ua/files/9/39/18441baf603a192429ecac57b7076394.pdf, https://aistudio.google.com/apps/b62317dd-0d26-4886-bbd4-f4899117b152?pli=1
Міністерство цифрової трансформації України оновило словник термінів у сфері ШІ.
До нової редакції увійшли 40 дефініцій, що описують актуальні технологічні тренди, міжнародні практики регулювання, ключові явища та механізми сучасної ШI-індустрії й супроводжуються англійськими відповідниками. Зокрема: «ШІ-слоп» (низькоякісний масовий контент від генеративного ШІ, де швидкість тиражування важливіша за точність та зміст); «ін’єкція запиту» (маніпуляція мовною моделлю за допомогою специфічно сформульованих текстів); «дрейф моделі» (втрата моделлю точності через зміну реальних даних із часом); «суперінтелект» (ШІ-системи, здатні до самовдосконалення, які перевершують когнітивні можливості людини у сфері творчості, стратегічного мислення й розв’язання складних проблем); «системний запит /початковий контекст» (стартова інструкція для ШІ перед взаємодією з користувачем, яка встановлює контекст, правила і стиль роботи на всю сесію). Словник доступний у машиночитаному форматі, є зручним практичним інструментом для тих, хто працює з великими масивами даних і займається навчанням нейромереж.
Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/technologies/hovoryty-odniyeiu-movoiu-z-tekhnolohiiamy-onovyly-natsionalnyy-slovnyk-terminiv-zi-shtuchnoho-intelektu, https://storage.thedigital.gov.ua/files/9/39/18441baf603a192429ecac57b7076394.pdf, https://aistudio.google.com/apps/b62317dd-0d26-4886-bbd4-f4899117b152?pli=1