ЯКИМ БУДУТЬ НАСЛІДКИ ЛІКВІДАЦІЇ МІНІСТЕРСТВА НАУКИ, ІННОВАЦІЙ І ТЕХНОЛОГІЙ?
На сайті Times Higher Education опубліковано статті Ніка Гіллмана та Джека Гроува, присвячені рішенню нового уряду Великої Британії ліквідувати Міністерство науки, інновацій і технологій (DSIT) та передати його функції новоствореному Міністерству бізнесу, інновацій, науки і торгівлі (DBIST).
Автори обговорюють можливі наслідки цього кроку для університетів, дослідницької політики та інноваційної екосистеми країни. Перші повідомлення про реорганізацію викликали критичну реакцію з боку університетів і наукових установ. Джек Гроув звертає увагу на той факт, що представники академічного сектору висловлювали побоювання, що ліквідація окремого міністерства науки може послабити увагу уряду до досліджень та інновацій, а ЗВО та наукова система в цілому ризикують перетворитися на другорядний напрям діяльності великого економічного відомства. Серед основних негативних наслідків називали можливу втрату темпів реалізації вже започаткованих програм, зокрема - у сфері штучного інтелекту, цифрової трансформації й підтримки досліджень через UK Research and Innovation. Нік Гіллман говорить, що часті адміністративні реформи зазвичай є дорогими й дестабілізуючими, але успіх державної наукової політики визначається не структурою міністерств, а насамперед політичними пріоритетами, якістю управління та повноваженнями відповідальних міністрів. Автор нагадує, що до створення DSIT наука вже багато років перебувала у складі бізнес-міністерства, і цей період не можна вважати невдалим. Інтеграція науки до потужнішого економічного відомства навіть може посилити її вплив на урядову політику. Експерти припускають, що рішення нового уряду може означати не лише зміну адміністративної структури, а й початок масштабного перегляду всієї британської наукової політики. Наразі країна одночасно стикається з хронічним недофінансуванням університетів, зростанням бюрократичного навантаження на систему досліджень, різким збільшенням кількості грантових заявок та необхідністю більш ефективної інтеграції науки та економіки. Створення нового відомства може стати шансом для кращого поєднання дослідницької, інноваційної та промислової політики. Дискусія точиться не стільки навколо факту ліквідації DSIT, скільки навколо майбутньої моделі державного управління наукою. У центрі уваги перебуває питання, як забезпечити кращу інтеграцію науки з економічною політикою і чи стане реформа джерелом нових можливостей для британської науки й університетів.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/dsits-demise-need-not-be-disaster, https://www.timeshighereducation.com/news/dsits-likely-abolition-criticised-university-and-tech-leaders, https://www.timeshighereducation.com/news/loss-dsit-opens-door-fundamental-policy-redesign
На сайті Times Higher Education опубліковано статті Ніка Гіллмана та Джека Гроува, присвячені рішенню нового уряду Великої Британії ліквідувати Міністерство науки, інновацій і технологій (DSIT) та передати його функції новоствореному Міністерству бізнесу, інновацій, науки і торгівлі (DBIST).
Автори обговорюють можливі наслідки цього кроку для університетів, дослідницької політики та інноваційної екосистеми країни. Перші повідомлення про реорганізацію викликали критичну реакцію з боку університетів і наукових установ. Джек Гроув звертає увагу на той факт, що представники академічного сектору висловлювали побоювання, що ліквідація окремого міністерства науки може послабити увагу уряду до досліджень та інновацій, а ЗВО та наукова система в цілому ризикують перетворитися на другорядний напрям діяльності великого економічного відомства. Серед основних негативних наслідків називали можливу втрату темпів реалізації вже започаткованих програм, зокрема - у сфері штучного інтелекту, цифрової трансформації й підтримки досліджень через UK Research and Innovation. Нік Гіллман говорить, що часті адміністративні реформи зазвичай є дорогими й дестабілізуючими, але успіх державної наукової політики визначається не структурою міністерств, а насамперед політичними пріоритетами, якістю управління та повноваженнями відповідальних міністрів. Автор нагадує, що до створення DSIT наука вже багато років перебувала у складі бізнес-міністерства, і цей період не можна вважати невдалим. Інтеграція науки до потужнішого економічного відомства навіть може посилити її вплив на урядову політику. Експерти припускають, що рішення нового уряду може означати не лише зміну адміністративної структури, а й початок масштабного перегляду всієї британської наукової політики. Наразі країна одночасно стикається з хронічним недофінансуванням університетів, зростанням бюрократичного навантаження на систему досліджень, різким збільшенням кількості грантових заявок та необхідністю більш ефективної інтеграції науки та економіки. Створення нового відомства може стати шансом для кращого поєднання дослідницької, інноваційної та промислової політики. Дискусія точиться не стільки навколо факту ліквідації DSIT, скільки навколо майбутньої моделі державного управління наукою. У центрі уваги перебуває питання, як забезпечити кращу інтеграцію науки з економічною політикою і чи стане реформа джерелом нових можливостей для британської науки й університетів.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/dsits-demise-need-not-be-disaster, https://www.timeshighereducation.com/news/dsits-likely-abolition-criticised-university-and-tech-leaders, https://www.timeshighereducation.com/news/loss-dsit-opens-door-fundamental-policy-redesign
КОНФЕРЕНЦІЯ БАРСЕЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ
24–25 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться конференція Барселонської декларації про відкриту дослідницьку інформацію «Узгодження політики і практичної реалізації».
Вона стане площадкою, де усі, хто підтримують Барселонську декларацію та працюють над просуванням відкритої дослідницької інформації, зможуть обмінятися досвідом, розглянути проблеми та перспективи відкритості. Планується обговорити наступні питання: політика, стратегії та підходи до впровадження відкритої дослідницької інформації; управління, організаційні зміни та інституційне впровадження відкритої дослідницької інформації; інформація про фінансування досліджень, ідентифікатори та інфраструктура; управління та курування дослідницької інформації в репозиторіях та системах; відкриті метадані в наукових публікаціях; використання відкритої дослідницької інформації для оцінювання досліджень, моніторингу та прийняття рішень; відкриті джерела дослідницької інформації та їх використання на практиці; розвиток систем дослідницької інформації за рахунок відкритих альтернатив; штучний інтелект та відкрита дослідницька інформація. Організатори: Асоціація Лейбніца, Офіс відкритої науки Гельмгольца.
Детальніше: https://barcelona-declaration.org/conference_2026_berlin/, https://barcelona-declaration.org/conference_2026_berlin_cfp/
24–25 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться конференція Барселонської декларації про відкриту дослідницьку інформацію «Узгодження політики і практичної реалізації».
Вона стане площадкою, де усі, хто підтримують Барселонську декларацію та працюють над просуванням відкритої дослідницької інформації, зможуть обмінятися досвідом, розглянути проблеми та перспективи відкритості. Планується обговорити наступні питання: політика, стратегії та підходи до впровадження відкритої дослідницької інформації; управління, організаційні зміни та інституційне впровадження відкритої дослідницької інформації; інформація про фінансування досліджень, ідентифікатори та інфраструктура; управління та курування дослідницької інформації в репозиторіях та системах; відкриті метадані в наукових публікаціях; використання відкритої дослідницької інформації для оцінювання досліджень, моніторингу та прийняття рішень; відкриті джерела дослідницької інформації та їх використання на практиці; розвиток систем дослідницької інформації за рахунок відкритих альтернатив; штучний інтелект та відкрита дослідницька інформація. Організатори: Асоціація Лейбніца, Офіс відкритої науки Гельмгольца.
Детальніше: https://barcelona-declaration.org/conference_2026_berlin/, https://barcelona-declaration.org/conference_2026_berlin_cfp/
👍1
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№24 Миколаївський національний аграрний університет
Шлях доступу: https://dspace.snu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-08-08
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№24 Миколаївський національний аграрний університет
Шлях доступу: https://dspace.snu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-08-08
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: ПІДТРИМКА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ГШІ В ОСВІТІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політика підтримки відповідального та систематичного впровадження ГШІ у вищій освіті» із серії «ОЕСР: освітні теми».
У ньому зазначається, що генеративний штучний інтелект широко, але разом із тим нерівномірно використовується у вищій освіті. Майже всі студенти та більшість викладачів мають досвід роботи з ГШІ. За три роки з моменту публічного випуску першого інструменту нового покоління генеративного штучного інтелекту наприкінці 2022 року він перетворився з новинки на інструмент, що повсюдно використовується студентами та викладачами. Наразі більшість наявних даних про використання ГШІ у вищій освіті заснована на нерепрезентативних опитуваннях. І хоча їх результати постійно вказують на високий рівень використання ГШІ, не можна інтерпретувати ці дані як точні оцінки, - скоріше це ознаки тенденцій, що формуються. У Сполученому Королівстві частка студентів, які повідомляють про використання ГШІ, зросла з 66% на початку 2024 року до 92% у 2025 році та 95% у 2026 році. У Німеччині використання ГШІ серед студентів збільшилося з 63% у 2023 році до більш ніж 90% у 2025 році. У Франції дослідження показало, що 55% студентів закладів вищої освіти використовували інструменти ГШІ у 2023 році, а в 2025 їх кількість збільшилась до 82%. У Сполучених Штатах Америки близько 88% студентів, що навчаються на програмах молодшого спеціаліста чи бакалавра використовували інструменти ШІ хоча б іноді. Опитування 2024 року, яке охопило 16 країн, показало: 86% студентів ЗВО використовують ГШІ під час навчання. Зростаючі можливості та швидке поширення технологій штучного інтелекту змінюють вищу освіту, впливаючи на те, як навчаються та як отримують необхідну підтримку студенти, як відбувається викладання та оцінювання, які навички та знання потрібні студентам, як проводяться дослідження, а також як ГШІ впливає на управління навчальними закладами. У цьому документі показано, як генеративний ШІ впроваджується та використовується у вищій освіті, висвітлюються його можливості та проблеми, зокрема - щодо захисту даних, академічної доброчесності, рівності, надійності згенерованого контенту та його впливу на формування знань і навичок студентів. Спираючись на інформацію про досвід країн-членів ОЕСР та країн-партнерів, експерти визначають п'ять сфер для нових політичних відповідей на поширення ГШІ, які мають реалізовуватись на системному рівні. Йдеться про рекомендації щодо відповідального використання ГШІ, розроблення спільних підходів до дотримання вимог та закупівлі його інструментів, забезпечення розвитку компетенцій ШІ, підтримку збору доказів та пілотних оцінок впливу ГШІ, а також розроблення спеціалізованих інструментів ШІ для вищої освіти.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_c4e5621f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_0f8d9b9f/c4e5621f-en.pdf,https://doi.org/10.1787/c4e5621f-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політика підтримки відповідального та систематичного впровадження ГШІ у вищій освіті» із серії «ОЕСР: освітні теми».
У ньому зазначається, що генеративний штучний інтелект широко, але разом із тим нерівномірно використовується у вищій освіті. Майже всі студенти та більшість викладачів мають досвід роботи з ГШІ. За три роки з моменту публічного випуску першого інструменту нового покоління генеративного штучного інтелекту наприкінці 2022 року він перетворився з новинки на інструмент, що повсюдно використовується студентами та викладачами. Наразі більшість наявних даних про використання ГШІ у вищій освіті заснована на нерепрезентативних опитуваннях. І хоча їх результати постійно вказують на високий рівень використання ГШІ, не можна інтерпретувати ці дані як точні оцінки, - скоріше це ознаки тенденцій, що формуються. У Сполученому Королівстві частка студентів, які повідомляють про використання ГШІ, зросла з 66% на початку 2024 року до 92% у 2025 році та 95% у 2026 році. У Німеччині використання ГШІ серед студентів збільшилося з 63% у 2023 році до більш ніж 90% у 2025 році. У Франції дослідження показало, що 55% студентів закладів вищої освіти використовували інструменти ГШІ у 2023 році, а в 2025 їх кількість збільшилась до 82%. У Сполучених Штатах Америки близько 88% студентів, що навчаються на програмах молодшого спеціаліста чи бакалавра використовували інструменти ШІ хоча б іноді. Опитування 2024 року, яке охопило 16 країн, показало: 86% студентів ЗВО використовують ГШІ під час навчання. Зростаючі можливості та швидке поширення технологій штучного інтелекту змінюють вищу освіту, впливаючи на те, як навчаються та як отримують необхідну підтримку студенти, як відбувається викладання та оцінювання, які навички та знання потрібні студентам, як проводяться дослідження, а також як ГШІ впливає на управління навчальними закладами. У цьому документі показано, як генеративний ШІ впроваджується та використовується у вищій освіті, висвітлюються його можливості та проблеми, зокрема - щодо захисту даних, академічної доброчесності, рівності, надійності згенерованого контенту та його впливу на формування знань і навичок студентів. Спираючись на інформацію про досвід країн-членів ОЕСР та країн-партнерів, експерти визначають п'ять сфер для нових політичних відповідей на поширення ГШІ, які мають реалізовуватись на системному рівні. Йдеться про рекомендації щодо відповідального використання ГШІ, розроблення спільних підходів до дотримання вимог та закупівлі його інструментів, забезпечення розвитку компетенцій ШІ, підтримку збору доказів та пілотних оцінок впливу ГШІ, а також розроблення спеціалізованих інструментів ШІ для вищої освіти.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_c4e5621f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_0f8d9b9f/c4e5621f-en.pdf,https://doi.org/10.1787/c4e5621f-en
ПОСІБНИК З ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПОРТАЛУ ДАНИХ
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Розкриття інформації про дані: посібник з візуалізації Європейського порталу даних: ресурс, який допоможе користувачам перетворювати дані на чіткі та захопливі візуальні історії».
Це безкоштовний онлайн-ресурс, розроблений Офісом публікацій Європейського Союзу для підтримки окремих осіб та організацій в ефективному обміні даними. Посібник об’єднує навчальні матеріали, створені для установ ЄС, в єдину доступну платформу. Він розроблений для користувачів усіх рівнів, від початківців до досвідчених фахівців, і має на меті підвищити грамотність у сфері даних, показуючи, як перетворювати складні набори даних на чіткі та ефективні візуалізації. Посібник структуровано на сім розділів, що охоплюють такі важливі теми, як принципи дизайну, розповідь історій, типи діаграм та доступність. Ці розділи можна вивчати окремо, вони організовані за зростаючою складністю, що дозволяє користувачам персоналізувати свій навчальний процес. Зміст поєднує практичні пояснення з реальними прикладами, взятими як з державного, так і з приватного секторів, а також інтерактивні функції, такі як діаграми та мультимедійні елементи. Його гнучка структура дозволяє користувачам легко дотримуватися запропонованого шляху навчання або зосередитися на конкретних темах, що їх цікавлять. Посібник сприяє розвитку навичок візуалізації даних, допомагає користувачам краще розуміти висновки, отримані з відкрито доступних наборів даних.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/unlocking-data-insights-european-data-portals-visualisation-guide, https://data.europa.eu/apps/data-visualisation-guide/
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Розкриття інформації про дані: посібник з візуалізації Європейського порталу даних: ресурс, який допоможе користувачам перетворювати дані на чіткі та захопливі візуальні історії».
Це безкоштовний онлайн-ресурс, розроблений Офісом публікацій Європейського Союзу для підтримки окремих осіб та організацій в ефективному обміні даними. Посібник об’єднує навчальні матеріали, створені для установ ЄС, в єдину доступну платформу. Він розроблений для користувачів усіх рівнів, від початківців до досвідчених фахівців, і має на меті підвищити грамотність у сфері даних, показуючи, як перетворювати складні набори даних на чіткі та ефективні візуалізації. Посібник структуровано на сім розділів, що охоплюють такі важливі теми, як принципи дизайну, розповідь історій, типи діаграм та доступність. Ці розділи можна вивчати окремо, вони організовані за зростаючою складністю, що дозволяє користувачам персоналізувати свій навчальний процес. Зміст поєднує практичні пояснення з реальними прикладами, взятими як з державного, так і з приватного секторів, а також інтерактивні функції, такі як діаграми та мультимедійні елементи. Його гнучка структура дозволяє користувачам легко дотримуватися запропонованого шляху навчання або зосередитися на конкретних темах, що їх цікавлять. Посібник сприяє розвитку навичок візуалізації даних, допомагає користувачам краще розуміти висновки, отримані з відкрито доступних наборів даних.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/unlocking-data-insights-european-data-portals-visualisation-guide, https://data.europa.eu/apps/data-visualisation-guide/
ШI-ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЙ
На ресурсах проєкту Uni-Biz Bridge оприлюднений короткий огляд ШI-інструментів, які доцільно використовувати для створення презентацій.
Підготовка до лекцій, конференцій, захистів чи відкритих занять часто займає багато часу. Частину цієї роботи можуть взяти на себе ШI-інструменти, які можуть створювати якісні презентації. Зокрема: Gamma - один із найпопулярніших ШI-сервісів для створення презентацій, якому достатньо вказати тему або завантажити текст і він запропонує структуру, наповнення та оформлення слайдів; Pitch - платформа з ШI-генерації презентацій, яка дозволяє забезпечити спільну роботу над матеріалами; Presentations.ai допомагає швидко перетворити ідею або план виступу на готову презентацію з логічною структурою та дизайном; Alai - генерує презентацію на основі короткого опису теми та допомагає сформувати послідовну історію викладу матеріалу. Разом із тим, слід ураховувати, що навіть найкращі інструменти ШI не можуть використовуватись без людського контролю, нагляду, креативності, оскільки вони на знають специфіки аудиторії та вирішуваних завдань. Отже експертиза, зміст та приклади викладач має залишати за собою.
Детальніше: https://t.me/ugen_UBB/1148, https://gamma.app/uk, https://pitch.com/, https://www.presentations.ai/, https://getalai.com/,
На ресурсах проєкту Uni-Biz Bridge оприлюднений короткий огляд ШI-інструментів, які доцільно використовувати для створення презентацій.
Підготовка до лекцій, конференцій, захистів чи відкритих занять часто займає багато часу. Частину цієї роботи можуть взяти на себе ШI-інструменти, які можуть створювати якісні презентації. Зокрема: Gamma - один із найпопулярніших ШI-сервісів для створення презентацій, якому достатньо вказати тему або завантажити текст і він запропонує структуру, наповнення та оформлення слайдів; Pitch - платформа з ШI-генерації презентацій, яка дозволяє забезпечити спільну роботу над матеріалами; Presentations.ai допомагає швидко перетворити ідею або план виступу на готову презентацію з логічною структурою та дизайном; Alai - генерує презентацію на основі короткого опису теми та допомагає сформувати послідовну історію викладу матеріалу. Разом із тим, слід ураховувати, що навіть найкращі інструменти ШI не можуть використовуватись без людського контролю, нагляду, креативності, оскільки вони на знають специфіки аудиторії та вирішуваних завдань. Отже експертиза, зміст та приклади викладач має залишати за собою.
Детальніше: https://t.me/ugen_UBB/1148, https://gamma.app/uk, https://pitch.com/, https://www.presentations.ai/, https://getalai.com/,
МЕТАДАНІ ЖУРНАЛУ DOAJ: ОРИГІНАЛЬНИЙ ТА ВІДКРИТИЙ НАБІР МЕТАДАНИХ
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Домініка Мітчелл та Катрін Сундсбьо «Метадані журналу DOAJ: оригінальний та відкритий набір метаданих».
У ньому йдеться про те, що DOAJ надає унікальний відкрито доступний набір метаданих журналів, що підтримує світову дослідницьку спільноту. Його сила полягає в підході, орієнтованому на спільноту, та спирається на видавців, редакторів й користувачів, які підтримують точність шляхом оновлення записів або повідомлення про помилки. Від початку заснування DOAJ у 2003 році, і до сьогодні платформа є не лише місцем для представлення журналів відкритого доступу, а й полем якісних метаданих для кожного з них. Метадані журналів, які збираються, з часом трансформувалися - від дуже простої інформації, такої як ISSN і дата початку публікації журналу, до детальної інформації, такої як авторські права, APC, ліцензування, час рецензування тощо. Метадані, які збираються, стали надзвичайно цінними для наукової спільноти – до них часто звертаються з проханням про прийняття рішень щодо викладання, досліджень або фінансування APC, і це лише деякі з них. У 2025 році було вирішено завантажувати щорічні записи метаданих журналів до Zenodo, створюючи тим самим своєрідні знімки часу, які спільнота може використовувати на свій розсуд. І надалі індекс журналів та їх метадані будуть розвиватися відповідно до потреб спільноти, за допомогою видавців, редакторів та менеджерів журналів.
Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/21/doajs-journal-metadata-an-original-and-open-metadata-set/
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Домініка Мітчелл та Катрін Сундсбьо «Метадані журналу DOAJ: оригінальний та відкритий набір метаданих».
У ньому йдеться про те, що DOAJ надає унікальний відкрито доступний набір метаданих журналів, що підтримує світову дослідницьку спільноту. Його сила полягає в підході, орієнтованому на спільноту, та спирається на видавців, редакторів й користувачів, які підтримують точність шляхом оновлення записів або повідомлення про помилки. Від початку заснування DOAJ у 2003 році, і до сьогодні платформа є не лише місцем для представлення журналів відкритого доступу, а й полем якісних метаданих для кожного з них. Метадані журналів, які збираються, з часом трансформувалися - від дуже простої інформації, такої як ISSN і дата початку публікації журналу, до детальної інформації, такої як авторські права, APC, ліцензування, час рецензування тощо. Метадані, які збираються, стали надзвичайно цінними для наукової спільноти – до них часто звертаються з проханням про прийняття рішень щодо викладання, досліджень або фінансування APC, і це лише деякі з них. У 2025 році було вирішено завантажувати щорічні записи метаданих журналів до Zenodo, створюючи тим самим своєрідні знімки часу, які спільнота може використовувати на свій розсуд. І надалі індекс журналів та їх метадані будуть розвиватися відповідно до потреб спільноти, за допомогою видавців, редакторів та менеджерів журналів.
Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/21/doajs-journal-metadata-an-original-and-open-metadata-set/
МАСШТАБНІ СКОРОЧЕННЯ В ГУМАНІТАРНІЙ ОСВІТІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Я думала, що ми в безпеці: шок через ризиковану ставку Ексетерського університету щодо гуманітарних наук».
У ній ідеться про реакцію академічної спільноти на плани Університет Ексетера скоротити близько 150 посад, більшість із яких припадає на факультет гуманітарних, мистецьких і соціальних наук. Попри міжнародне визнання цього напряму адміністрація вважає за необхідне адаптуватися до зміни попиту з боку студентів і фінансових викликів. Профспілка стверджує, що у зоні ризику понад 500 працівників, якщо враховувати як повну, так і неповну зайнятість. Гуманітарні напрями зазнають непропорційно великих скорочень, хоча саме вони значною мірою забезпечили університету високі позиції у міжнародних рейтингах та успіхи в останньому британському оцінюванні дослідницької діяльності REF. Для більшості викладачів таке рішення стало несподіванкою, адже в академічному середовищі існувало переконання, що саме Ексетер, який має сильну дослідницьку репутацію у гуманітарній сфері, не може зазнати настільки масштабних скорочень. Дедалі відчутнішим стає розрив між академічними пріоритетами викладачів і управлінською логікою адміністрації, природньо сфокусованою на показники набору студентів. Частина викладачів та експертів вважає, що університет лише реагує на поступове зменшення кількості студентів на окремих гуманітарних спеціальностях, приводячи чисельність персоналу у відповідність до попиту. Інші заперечують таку оцінку, звертаючись до інформації про те, що набір на окремі програми знову зростає. Окрему стурбованість викликає процедура відбору працівників, які можуть потрапити під скорочення: співробітникам запропоновано надати інформацію про власні професійні досягнення, після чого університет планує оцінювати їх за внутрішньою системою критеріїв. Чи буде цей аналіз прозорим та чи дозволить повною мірою врахувати реальний внесок викладачів у розвиток освіти і науки? Адміністрація університету підкреслює, що не планує закривати жодної дисципліни чи кафедри і навіть після завершення реорганізації університет збереже один із найбільших гуманітарних факультетів у Великій Британії. Дискусія навколо Ексетерського університету виходить далеко за межі одного закладу і порушує питання про те, як поєднати фінансову стабільність університетів зі збереженням гуманітарних дисциплін як важливої складової сучасної вищої освіти.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/i-thought-we-were-safe-shock-exeters-humanities-gamble
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Я думала, що ми в безпеці: шок через ризиковану ставку Ексетерського університету щодо гуманітарних наук».
У ній ідеться про реакцію академічної спільноти на плани Університет Ексетера скоротити близько 150 посад, більшість із яких припадає на факультет гуманітарних, мистецьких і соціальних наук. Попри міжнародне визнання цього напряму адміністрація вважає за необхідне адаптуватися до зміни попиту з боку студентів і фінансових викликів. Профспілка стверджує, що у зоні ризику понад 500 працівників, якщо враховувати як повну, так і неповну зайнятість. Гуманітарні напрями зазнають непропорційно великих скорочень, хоча саме вони значною мірою забезпечили університету високі позиції у міжнародних рейтингах та успіхи в останньому британському оцінюванні дослідницької діяльності REF. Для більшості викладачів таке рішення стало несподіванкою, адже в академічному середовищі існувало переконання, що саме Ексетер, який має сильну дослідницьку репутацію у гуманітарній сфері, не може зазнати настільки масштабних скорочень. Дедалі відчутнішим стає розрив між академічними пріоритетами викладачів і управлінською логікою адміністрації, природньо сфокусованою на показники набору студентів. Частина викладачів та експертів вважає, що університет лише реагує на поступове зменшення кількості студентів на окремих гуманітарних спеціальностях, приводячи чисельність персоналу у відповідність до попиту. Інші заперечують таку оцінку, звертаючись до інформації про те, що набір на окремі програми знову зростає. Окрему стурбованість викликає процедура відбору працівників, які можуть потрапити під скорочення: співробітникам запропоновано надати інформацію про власні професійні досягнення, після чого університет планує оцінювати їх за внутрішньою системою критеріїв. Чи буде цей аналіз прозорим та чи дозволить повною мірою врахувати реальний внесок викладачів у розвиток освіти і науки? Адміністрація університету підкреслює, що не планує закривати жодної дисципліни чи кафедри і навіть після завершення реорганізації університет збереже один із найбільших гуманітарних факультетів у Великій Британії. Дискусія навколо Ексетерського університету виходить далеко за межі одного закладу і порушує питання про те, як поєднати фінансову стабільність університетів зі збереженням гуманітарних дисциплін як важливої складової сучасної вищої освіти.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/i-thought-we-were-safe-shock-exeters-humanities-gamble
ВІДКРИТА НАУКА ТА ІННОВАЦІЇ В УКРАЇНІ
21-22 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2026».
Вона стане площадкою для обговорення досліджень, ініціатив і практичних кейсів, пов’язаних із запровадженням відкритої науки та розвитком інновацій. Планується розглянути широкий спектр тем — від розробки політик, створення інфраструктури та надання сервісів для підтримки відкритої науки до формування стійкої екосистеми через розвиток людського потенціалу з акцентом на практичні питання реалізації принципів відкритості в науці, технологіях та інноваціях. В рамках конференції передбачена робота за наступними тематичними напрямками: «Перспективи розвитку дослідницької інфраструктури України» (розвиток та підтримка національної дослідницької інфраструктури в контексті інтеграції до Європейського дослідницького простору; система національних, тематичних, мультидисциплінарних та інституційних репозитаріїв; національні, регіональні та інституційні електронні науково-інформаційні системи; система URIS; розвиток мережі центрів колективного користування науковим обладнанням); «Сучасні виклики до дослідницьких практик. Реформування оцінювання» (відкритий доступ та відкрита наука: виклики часу; політики відкритого доступу на рівні установ, грантодавців та країн; кількісні та якісні методи відповідальної оцінки наукових досліджень; наукові фахові видання України: перезавантаження. Diamond Open Access; штучний інтелект у життєвому циклі наукових досліджень: у дослідженнях, академічному письмі та рецензуванні; популяризація та медіатизація науки; відкрита бібліометрія); «Відкриті дослідницькі дані та відтворюваність наукових досліджень» (принципи FAIR для дослідницьких даних та дослідницької інформації; практики управління даними дослідження; переваги впровадження постійних ідентифікаторів науковців та установ; фахівець з управління даними — вимога часу; імплементація директив ЄС з відкритої науки в національне законодавство); «Академічна доброчесність та етика наукових досліджень» (ефективність механізмів забезпечення транспарентності у дослідницькій діяльності; виклики, пов'язані з етичним використанням великих даних та штучного інтелекту; інституційні комітети з етики наукових досліджень: кращі практики; виявлення та управління конфліктом інтересів); «Авторське, патентне, інформаційне право та відкрита наука» (концептуальні засади: інтелектуальна власність і відкрита наука; договірні моделі відкритого доступу, ліцензування та Ліцензії Creative Commons; монографії та відкритий доступ; правовий режим дослідницьких даних; штучний інтелект і відкрита наука: правові виклики); «Інновації в Україні: відкриття нових горизонтів» (розбудова екосистеми стартапів як драйвер інноваційного розвитку; діючі механізми для розвитку наукових парків; Правовий режим Science.City; офіси підтримки трансферу технологій та комерціалізації результатів досліджень; асоціація COST: розширення горизонтів для українських дослідників; механізми та інструменти акселерації в рамках Програми «Горизонт Європа»); «Розвиток цифрових ресурсів та навичок» (розвиток цифрових компетентностей науковців, викладачів та студентів; відкриті цифрові освітні ресурси та платформи; міжнародна співпраця у сфері цифрових інфраструктур: проєкт «Українська національна коаліція StartAid Ukraine»). Організатори: Міністерство освіти і науки України, Державна науково-технічна бібліотека України, Лейбніцький інформаційний центр науки і технологій, ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
Детальніше: https://conference2026.dntb.gov.ua/
21-22 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна конференція «Відкрита наука та інновації в Україні 2026».
Вона стане площадкою для обговорення досліджень, ініціатив і практичних кейсів, пов’язаних із запровадженням відкритої науки та розвитком інновацій. Планується розглянути широкий спектр тем — від розробки політик, створення інфраструктури та надання сервісів для підтримки відкритої науки до формування стійкої екосистеми через розвиток людського потенціалу з акцентом на практичні питання реалізації принципів відкритості в науці, технологіях та інноваціях. В рамках конференції передбачена робота за наступними тематичними напрямками: «Перспективи розвитку дослідницької інфраструктури України» (розвиток та підтримка національної дослідницької інфраструктури в контексті інтеграції до Європейського дослідницького простору; система національних, тематичних, мультидисциплінарних та інституційних репозитаріїв; національні, регіональні та інституційні електронні науково-інформаційні системи; система URIS; розвиток мережі центрів колективного користування науковим обладнанням); «Сучасні виклики до дослідницьких практик. Реформування оцінювання» (відкритий доступ та відкрита наука: виклики часу; політики відкритого доступу на рівні установ, грантодавців та країн; кількісні та якісні методи відповідальної оцінки наукових досліджень; наукові фахові видання України: перезавантаження. Diamond Open Access; штучний інтелект у життєвому циклі наукових досліджень: у дослідженнях, академічному письмі та рецензуванні; популяризація та медіатизація науки; відкрита бібліометрія); «Відкриті дослідницькі дані та відтворюваність наукових досліджень» (принципи FAIR для дослідницьких даних та дослідницької інформації; практики управління даними дослідження; переваги впровадження постійних ідентифікаторів науковців та установ; фахівець з управління даними — вимога часу; імплементація директив ЄС з відкритої науки в національне законодавство); «Академічна доброчесність та етика наукових досліджень» (ефективність механізмів забезпечення транспарентності у дослідницькій діяльності; виклики, пов'язані з етичним використанням великих даних та штучного інтелекту; інституційні комітети з етики наукових досліджень: кращі практики; виявлення та управління конфліктом інтересів); «Авторське, патентне, інформаційне право та відкрита наука» (концептуальні засади: інтелектуальна власність і відкрита наука; договірні моделі відкритого доступу, ліцензування та Ліцензії Creative Commons; монографії та відкритий доступ; правовий режим дослідницьких даних; штучний інтелект і відкрита наука: правові виклики); «Інновації в Україні: відкриття нових горизонтів» (розбудова екосистеми стартапів як драйвер інноваційного розвитку; діючі механізми для розвитку наукових парків; Правовий режим Science.City; офіси підтримки трансферу технологій та комерціалізації результатів досліджень; асоціація COST: розширення горизонтів для українських дослідників; механізми та інструменти акселерації в рамках Програми «Горизонт Європа»); «Розвиток цифрових ресурсів та навичок» (розвиток цифрових компетентностей науковців, викладачів та студентів; відкриті цифрові освітні ресурси та платформи; міжнародна співпраця у сфері цифрових інфраструктур: проєкт «Українська національна коаліція StartAid Ukraine»). Організатори: Міністерство освіти і науки України, Державна науково-технічна бібліотека України, Лейбніцький інформаційний центр науки і технологій, ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
Детальніше: https://conference2026.dntb.gov.ua/
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№25 Університет Короля Данила
Шлях доступу: https://repository.ukd.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-08
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 13 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№25 Університет Короля Данила
Шлях доступу: https://repository.ukd.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-08
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 13 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi