ДЕМОДЕНЬ LAB2MARKET AGROTECH
30 липня 2026 року відбудеться фінальний захід «Демо День програми MVP2Pilot».
Захід стане площадкою для представлення проєктів переможців у сфері AgroTech, які були відібрані для участі у межах проєкту Win-Win EDIH Ukraine. Його програма передбачає пітчинг стартапів-фіналістів (MIR SR, Loopro, SAFIS.AI, LeafWise, SPEROW); експертну дискусію «Що буде з агро до 2030 року?»; оголошення переможців програми MVP2Pilot; спілкування з експертами аграрного ринку. Команди презентують свої проєкти: MIR SR – імунорегулятор росту рослин, що знижує норму внесення засобів захисту рослин і добрив на 20-40%, збільшуючи врожайність на 10%; Loopro – господарство, що займається безвідходним фермерством і створює кормові добавки; SAFIS.AI – цифрово-біотехнологічна екосистема для підвищення кліматичної стійкості сільськогосподарських культур; LeafWise – застосунок для створення ландшафтних композицій для планування ділянок з використанням ШІ; SPEROW – ШІ-додаток для фермерів, що аналізує кліматичні та ґрунтові умови кожного господарства та надає поради щодо ефективності. Організатори: Український фонд стартапів, проєкт Win-Win EDIH Ukraine.
Детальніше: https://portal.nipo.gov.ua/uk/news/Lab2MarketAgrotech-MVP2Pilot-pitching-2026, https://portal.nipo.gov.ua/uk/national-ip-hub-lab2market-ua?tab=agrotech, https://luma.com/br0nab8x
30 липня 2026 року відбудеться фінальний захід «Демо День програми MVP2Pilot».
Захід стане площадкою для представлення проєктів переможців у сфері AgroTech, які були відібрані для участі у межах проєкту Win-Win EDIH Ukraine. Його програма передбачає пітчинг стартапів-фіналістів (MIR SR, Loopro, SAFIS.AI, LeafWise, SPEROW); експертну дискусію «Що буде з агро до 2030 року?»; оголошення переможців програми MVP2Pilot; спілкування з експертами аграрного ринку. Команди презентують свої проєкти: MIR SR – імунорегулятор росту рослин, що знижує норму внесення засобів захисту рослин і добрив на 20-40%, збільшуючи врожайність на 10%; Loopro – господарство, що займається безвідходним фермерством і створює кормові добавки; SAFIS.AI – цифрово-біотехнологічна екосистема для підвищення кліматичної стійкості сільськогосподарських культур; LeafWise – застосунок для створення ландшафтних композицій для планування ділянок з використанням ШІ; SPEROW – ШІ-додаток для фермерів, що аналізує кліматичні та ґрунтові умови кожного господарства та надає поради щодо ефективності. Організатори: Український фонд стартапів, проєкт Win-Win EDIH Ukraine.
Детальніше: https://portal.nipo.gov.ua/uk/news/Lab2MarketAgrotech-MVP2Pilot-pitching-2026, https://portal.nipo.gov.ua/uk/national-ip-hub-lab2market-ua?tab=agrotech, https://luma.com/br0nab8x
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№22 Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Шлях доступу: http://dspace.pdpu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-08-11
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№22 Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Шлях доступу: http://dspace.pdpu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-08-11
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№23 Житомирський державний університет імені Івана Франка
Шлях доступу: https://eprints.zu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-05
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 4 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№23 Житомирський державний університет імені Івана Франка
Шлях доступу: https://eprints.zu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-05
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 4 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: РІВЕНЬ ГРАМОТНОСТІ ТА МАТЕМАТИЧНИХ НАВИЧОК
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Навігація по життю з низьким рівнем грамотності та математичних навичок: нові результати опитування навичок дорослих 2023 року» із серії «Дослідження навичок».
У ньому зазначається, що згідно з опитуванням навичок дорослих 2023 року майже кожен третій дорослий у країнах ОЕСР має низький рівень базових навичок грамотності або математики. В 11-ти з 27-ми країн, які брали участь в опитуванні, частка дорослих з низькими навичками значно зросла за останнє десятиліття. Лише дві країни зафіксували скорочення: Данія та Фінляндія. Низький рівень базових навичок обмежує можливості працевлаштування, заробіток, стан здоров'я та участь у громадському житті. Дорослі з низькими базовими навичками приблизно на третину рідше беруть участь на ринку праці, ніж ті, хто має середній рівень володіння мовою. Серед працюючих погодинна заробітна плата в середньому приблизно на п'ять доларів нижча, а в Сінгапурі та Швейцарії розрив перевищує десять доларів. Опитані повідомляють про гірше здоров'я, нижчу задоволеність життям та слабшу довіру до інших людей та інституцій. Цей звіт досліджує масштаби, характер й наслідки низького рівня базових навичок, містить аналіз дефіциту навичок залежно від країни та галузі, визначає найсильніші предиктори низького рівня навичок, розкриває різні профілі низькокваліфікованого населення. Експерти наголошують, що дорослі з низьким рівнем базових навичок не є однорідною групою: дефіцит відрізняється за ступенем тяжкості, по-різному розподіляється за рівнем грамотності та математики, а також відображає різні ролі міграції та мовного походження.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/navigating-life-with-low-literacy-and-numeracy_c198a20f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/navigating-life-with-low-literacy-and-numeracy_ce2f32b6/c198a20f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/c198a20f-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Навігація по життю з низьким рівнем грамотності та математичних навичок: нові результати опитування навичок дорослих 2023 року» із серії «Дослідження навичок».
У ньому зазначається, що згідно з опитуванням навичок дорослих 2023 року майже кожен третій дорослий у країнах ОЕСР має низький рівень базових навичок грамотності або математики. В 11-ти з 27-ми країн, які брали участь в опитуванні, частка дорослих з низькими навичками значно зросла за останнє десятиліття. Лише дві країни зафіксували скорочення: Данія та Фінляндія. Низький рівень базових навичок обмежує можливості працевлаштування, заробіток, стан здоров'я та участь у громадському житті. Дорослі з низькими базовими навичками приблизно на третину рідше беруть участь на ринку праці, ніж ті, хто має середній рівень володіння мовою. Серед працюючих погодинна заробітна плата в середньому приблизно на п'ять доларів нижча, а в Сінгапурі та Швейцарії розрив перевищує десять доларів. Опитані повідомляють про гірше здоров'я, нижчу задоволеність життям та слабшу довіру до інших людей та інституцій. Цей звіт досліджує масштаби, характер й наслідки низького рівня базових навичок, містить аналіз дефіциту навичок залежно від країни та галузі, визначає найсильніші предиктори низького рівня навичок, розкриває різні профілі низькокваліфікованого населення. Експерти наголошують, що дорослі з низьким рівнем базових навичок не є однорідною групою: дефіцит відрізняється за ступенем тяжкості, по-різному розподіляється за рівнем грамотності та математики, а також відображає різні ролі міграції та мовного походження.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/navigating-life-with-low-literacy-and-numeracy_c198a20f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/navigating-life-with-low-literacy-and-numeracy_ce2f32b6/c198a20f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/c198a20f-en
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТІВ СТАНДАРТІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкти стандартів вищої освіти бакалаврського, другого рівнів та освітньо-наукового рівнів вищої освіти зі спеціальності F6 «Інформаційні системи і технології» галузі знань F «Інформаційні технології».
Проєкти стандартів розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Документи містять загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів для спеціальності. Дія стандартів поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Їх упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєктів стандартів можна подати до 7 серпня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekty-standartiv-vyshchoi-osvity-pershoho-druhoho-ta-tretoho-rivniv-vyshchoi-osvity-zi-spetsialnosti-f6, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/24/f6-bakalavr.docx, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/24/f6-magistr.docx,https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/24/f6-phd.docx
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкти стандартів вищої освіти бакалаврського, другого рівнів та освітньо-наукового рівнів вищої освіти зі спеціальності F6 «Інформаційні системи і технології» галузі знань F «Інформаційні технології».
Проєкти стандартів розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Документи містять загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів для спеціальності. Дія стандартів поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Їх упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєктів стандартів можна подати до 7 серпня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekty-standartiv-vyshchoi-osvity-pershoho-druhoho-ta-tretoho-rivniv-vyshchoi-osvity-zi-spetsialnosti-f6, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/24/f6-bakalavr.docx, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/24/f6-magistr.docx,https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/24/f6-phd.docx
ПРЕМІЯ ДЛЯ МОЛОДИХ УЧЕНИХ UNESCO–AL FOZAN
Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) оголосила про старт прийому заявок на здобуття Міжнародної премії UNESCO – Al Fozan.
Ця премія покликана підтримати молодих учених у галузі STEM - природничі науки, технології, інженерія та математика, відзначити їхні наукові досягнення, заохотити до продовження наукової кар'єри та розвитку міжнародного наукового співробітництва. Премія присуджується раз на два роки, її лауреатами стають п'ять молодих учених, що представляють основні географічні регіони ЮНЕСКО. Взяти участь у конкурсі можуть дослідники віком до 40 років, які мають вагомі досягнення в одному або кількох із наступних напрямів: наукові дослідження у сфері STEM; STEM-освіта, популяризація науки, творчість та інновації; міжнародне або регіональне наукове співробітництво у сфері STEM. Переможець отримує грошову винагороду у розмірі 50 тис. дол. США, медаль і диплом. Заявки подають держави – члени ЮНЕСКО через національні комісії у справах ЮНЕСКО, університети, кафедри ЮНЕСКО, міжнародні наукові спілки та інші партнерські організації, визначені ЮНЕСКО. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 листопада 2026 року.
Детальніше: https://unescoalfozanprize.org, https://www.nas.gov.ua/news/yunesko-vidkrila-priyom-zayavok-na-mizhnarodnu-premiyu-unesco--al-fozan-dlya-molodih-uchenih
Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) оголосила про старт прийому заявок на здобуття Міжнародної премії UNESCO – Al Fozan.
Ця премія покликана підтримати молодих учених у галузі STEM - природничі науки, технології, інженерія та математика, відзначити їхні наукові досягнення, заохотити до продовження наукової кар'єри та розвитку міжнародного наукового співробітництва. Премія присуджується раз на два роки, її лауреатами стають п'ять молодих учених, що представляють основні географічні регіони ЮНЕСКО. Взяти участь у конкурсі можуть дослідники віком до 40 років, які мають вагомі досягнення в одному або кількох із наступних напрямів: наукові дослідження у сфері STEM; STEM-освіта, популяризація науки, творчість та інновації; міжнародне або регіональне наукове співробітництво у сфері STEM. Переможець отримує грошову винагороду у розмірі 50 тис. дол. США, медаль і диплом. Заявки подають держави – члени ЮНЕСКО через національні комісії у справах ЮНЕСКО, університети, кафедри ЮНЕСКО, міжнародні наукові спілки та інші партнерські організації, визначені ЮНЕСКО. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 листопада 2026 року.
Детальніше: https://unescoalfozanprize.org, https://www.nas.gov.ua/news/yunesko-vidkrila-priyom-zayavok-na-mizhnarodnu-premiyu-unesco--al-fozan-dlya-molodih-uchenih
ЯКИМ БУДУТЬ НАСЛІДКИ ЛІКВІДАЦІЇ МІНІСТЕРСТВА НАУКИ, ІННОВАЦІЙ І ТЕХНОЛОГІЙ?
На сайті Times Higher Education опубліковано статті Ніка Гіллмана та Джека Гроува, присвячені рішенню нового уряду Великої Британії ліквідувати Міністерство науки, інновацій і технологій (DSIT) та передати його функції новоствореному Міністерству бізнесу, інновацій, науки і торгівлі (DBIST).
Автори обговорюють можливі наслідки цього кроку для університетів, дослідницької політики та інноваційної екосистеми країни. Перші повідомлення про реорганізацію викликали критичну реакцію з боку університетів і наукових установ. Джек Гроув звертає увагу на той факт, що представники академічного сектору висловлювали побоювання, що ліквідація окремого міністерства науки може послабити увагу уряду до досліджень та інновацій, а ЗВО та наукова система в цілому ризикують перетворитися на другорядний напрям діяльності великого економічного відомства. Серед основних негативних наслідків називали можливу втрату темпів реалізації вже започаткованих програм, зокрема - у сфері штучного інтелекту, цифрової трансформації й підтримки досліджень через UK Research and Innovation. Нік Гіллман говорить, що часті адміністративні реформи зазвичай є дорогими й дестабілізуючими, але успіх державної наукової політики визначається не структурою міністерств, а насамперед політичними пріоритетами, якістю управління та повноваженнями відповідальних міністрів. Автор нагадує, що до створення DSIT наука вже багато років перебувала у складі бізнес-міністерства, і цей період не можна вважати невдалим. Інтеграція науки до потужнішого економічного відомства навіть може посилити її вплив на урядову політику. Експерти припускають, що рішення нового уряду може означати не лише зміну адміністративної структури, а й початок масштабного перегляду всієї британської наукової політики. Наразі країна одночасно стикається з хронічним недофінансуванням університетів, зростанням бюрократичного навантаження на систему досліджень, різким збільшенням кількості грантових заявок та необхідністю більш ефективної інтеграції науки та економіки. Створення нового відомства може стати шансом для кращого поєднання дослідницької, інноваційної та промислової політики. Дискусія точиться не стільки навколо факту ліквідації DSIT, скільки навколо майбутньої моделі державного управління наукою. У центрі уваги перебуває питання, як забезпечити кращу інтеграцію науки з економічною політикою і чи стане реформа джерелом нових можливостей для британської науки й університетів.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/dsits-demise-need-not-be-disaster, https://www.timeshighereducation.com/news/dsits-likely-abolition-criticised-university-and-tech-leaders, https://www.timeshighereducation.com/news/loss-dsit-opens-door-fundamental-policy-redesign
На сайті Times Higher Education опубліковано статті Ніка Гіллмана та Джека Гроува, присвячені рішенню нового уряду Великої Британії ліквідувати Міністерство науки, інновацій і технологій (DSIT) та передати його функції новоствореному Міністерству бізнесу, інновацій, науки і торгівлі (DBIST).
Автори обговорюють можливі наслідки цього кроку для університетів, дослідницької політики та інноваційної екосистеми країни. Перші повідомлення про реорганізацію викликали критичну реакцію з боку університетів і наукових установ. Джек Гроув звертає увагу на той факт, що представники академічного сектору висловлювали побоювання, що ліквідація окремого міністерства науки може послабити увагу уряду до досліджень та інновацій, а ЗВО та наукова система в цілому ризикують перетворитися на другорядний напрям діяльності великого економічного відомства. Серед основних негативних наслідків називали можливу втрату темпів реалізації вже започаткованих програм, зокрема - у сфері штучного інтелекту, цифрової трансформації й підтримки досліджень через UK Research and Innovation. Нік Гіллман говорить, що часті адміністративні реформи зазвичай є дорогими й дестабілізуючими, але успіх державної наукової політики визначається не структурою міністерств, а насамперед політичними пріоритетами, якістю управління та повноваженнями відповідальних міністрів. Автор нагадує, що до створення DSIT наука вже багато років перебувала у складі бізнес-міністерства, і цей період не можна вважати невдалим. Інтеграція науки до потужнішого економічного відомства навіть може посилити її вплив на урядову політику. Експерти припускають, що рішення нового уряду може означати не лише зміну адміністративної структури, а й початок масштабного перегляду всієї британської наукової політики. Наразі країна одночасно стикається з хронічним недофінансуванням університетів, зростанням бюрократичного навантаження на систему досліджень, різким збільшенням кількості грантових заявок та необхідністю більш ефективної інтеграції науки та економіки. Створення нового відомства може стати шансом для кращого поєднання дослідницької, інноваційної та промислової політики. Дискусія точиться не стільки навколо факту ліквідації DSIT, скільки навколо майбутньої моделі державного управління наукою. У центрі уваги перебуває питання, як забезпечити кращу інтеграцію науки з економічною політикою і чи стане реформа джерелом нових можливостей для британської науки й університетів.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/dsits-demise-need-not-be-disaster, https://www.timeshighereducation.com/news/dsits-likely-abolition-criticised-university-and-tech-leaders, https://www.timeshighereducation.com/news/loss-dsit-opens-door-fundamental-policy-redesign
КОНФЕРЕНЦІЯ БАРСЕЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ
24–25 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться конференція Барселонської декларації про відкриту дослідницьку інформацію «Узгодження політики і практичної реалізації».
Вона стане площадкою, де усі, хто підтримують Барселонську декларацію та працюють над просуванням відкритої дослідницької інформації, зможуть обмінятися досвідом, розглянути проблеми та перспективи відкритості. Планується обговорити наступні питання: політика, стратегії та підходи до впровадження відкритої дослідницької інформації; управління, організаційні зміни та інституційне впровадження відкритої дослідницької інформації; інформація про фінансування досліджень, ідентифікатори та інфраструктура; управління та курування дослідницької інформації в репозиторіях та системах; відкриті метадані в наукових публікаціях; використання відкритої дослідницької інформації для оцінювання досліджень, моніторингу та прийняття рішень; відкриті джерела дослідницької інформації та їх використання на практиці; розвиток систем дослідницької інформації за рахунок відкритих альтернатив; штучний інтелект та відкрита дослідницька інформація. Організатори: Асоціація Лейбніца, Офіс відкритої науки Гельмгольца.
Детальніше: https://barcelona-declaration.org/conference_2026_berlin/, https://barcelona-declaration.org/conference_2026_berlin_cfp/
24–25 листопада 2026 року у змішаному форматі відбудеться конференція Барселонської декларації про відкриту дослідницьку інформацію «Узгодження політики і практичної реалізації».
Вона стане площадкою, де усі, хто підтримують Барселонську декларацію та працюють над просуванням відкритої дослідницької інформації, зможуть обмінятися досвідом, розглянути проблеми та перспективи відкритості. Планується обговорити наступні питання: політика, стратегії та підходи до впровадження відкритої дослідницької інформації; управління, організаційні зміни та інституційне впровадження відкритої дослідницької інформації; інформація про фінансування досліджень, ідентифікатори та інфраструктура; управління та курування дослідницької інформації в репозиторіях та системах; відкриті метадані в наукових публікаціях; використання відкритої дослідницької інформації для оцінювання досліджень, моніторингу та прийняття рішень; відкриті джерела дослідницької інформації та їх використання на практиці; розвиток систем дослідницької інформації за рахунок відкритих альтернатив; штучний інтелект та відкрита дослідницька інформація. Організатори: Асоціація Лейбніца, Офіс відкритої науки Гельмгольца.
Детальніше: https://barcelona-declaration.org/conference_2026_berlin/, https://barcelona-declaration.org/conference_2026_berlin_cfp/
👍1
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№24 Миколаївський національний аграрний університет
Шлях доступу: https://dspace.snu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-08-08
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№24 Миколаївський національний аграрний університет
Шлях доступу: https://dspace.snu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-08-08
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: ПІДТРИМКА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ГШІ В ОСВІТІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політика підтримки відповідального та систематичного впровадження ГШІ у вищій освіті» із серії «ОЕСР: освітні теми».
У ньому зазначається, що генеративний штучний інтелект широко, але разом із тим нерівномірно використовується у вищій освіті. Майже всі студенти та більшість викладачів мають досвід роботи з ГШІ. За три роки з моменту публічного випуску першого інструменту нового покоління генеративного штучного інтелекту наприкінці 2022 року він перетворився з новинки на інструмент, що повсюдно використовується студентами та викладачами. Наразі більшість наявних даних про використання ГШІ у вищій освіті заснована на нерепрезентативних опитуваннях. І хоча їх результати постійно вказують на високий рівень використання ГШІ, не можна інтерпретувати ці дані як точні оцінки, - скоріше це ознаки тенденцій, що формуються. У Сполученому Королівстві частка студентів, які повідомляють про використання ГШІ, зросла з 66% на початку 2024 року до 92% у 2025 році та 95% у 2026 році. У Німеччині використання ГШІ серед студентів збільшилося з 63% у 2023 році до більш ніж 90% у 2025 році. У Франції дослідження показало, що 55% студентів закладів вищої освіти використовували інструменти ГШІ у 2023 році, а в 2025 їх кількість збільшилась до 82%. У Сполучених Штатах Америки близько 88% студентів, що навчаються на програмах молодшого спеціаліста чи бакалавра використовували інструменти ШІ хоча б іноді. Опитування 2024 року, яке охопило 16 країн, показало: 86% студентів ЗВО використовують ГШІ під час навчання. Зростаючі можливості та швидке поширення технологій штучного інтелекту змінюють вищу освіту, впливаючи на те, як навчаються та як отримують необхідну підтримку студенти, як відбувається викладання та оцінювання, які навички та знання потрібні студентам, як проводяться дослідження, а також як ГШІ впливає на управління навчальними закладами. У цьому документі показано, як генеративний ШІ впроваджується та використовується у вищій освіті, висвітлюються його можливості та проблеми, зокрема - щодо захисту даних, академічної доброчесності, рівності, надійності згенерованого контенту та його впливу на формування знань і навичок студентів. Спираючись на інформацію про досвід країн-членів ОЕСР та країн-партнерів, експерти визначають п'ять сфер для нових політичних відповідей на поширення ГШІ, які мають реалізовуватись на системному рівні. Йдеться про рекомендації щодо відповідального використання ГШІ, розроблення спільних підходів до дотримання вимог та закупівлі його інструментів, забезпечення розвитку компетенцій ШІ, підтримку збору доказів та пілотних оцінок впливу ГШІ, а також розроблення спеціалізованих інструментів ШІ для вищої освіти.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_c4e5621f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_0f8d9b9f/c4e5621f-en.pdf,https://doi.org/10.1787/c4e5621f-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політика підтримки відповідального та систематичного впровадження ГШІ у вищій освіті» із серії «ОЕСР: освітні теми».
У ньому зазначається, що генеративний штучний інтелект широко, але разом із тим нерівномірно використовується у вищій освіті. Майже всі студенти та більшість викладачів мають досвід роботи з ГШІ. За три роки з моменту публічного випуску першого інструменту нового покоління генеративного штучного інтелекту наприкінці 2022 року він перетворився з новинки на інструмент, що повсюдно використовується студентами та викладачами. Наразі більшість наявних даних про використання ГШІ у вищій освіті заснована на нерепрезентативних опитуваннях. І хоча їх результати постійно вказують на високий рівень використання ГШІ, не можна інтерпретувати ці дані як точні оцінки, - скоріше це ознаки тенденцій, що формуються. У Сполученому Королівстві частка студентів, які повідомляють про використання ГШІ, зросла з 66% на початку 2024 року до 92% у 2025 році та 95% у 2026 році. У Німеччині використання ГШІ серед студентів збільшилося з 63% у 2023 році до більш ніж 90% у 2025 році. У Франції дослідження показало, що 55% студентів закладів вищої освіти використовували інструменти ГШІ у 2023 році, а в 2025 їх кількість збільшилась до 82%. У Сполучених Штатах Америки близько 88% студентів, що навчаються на програмах молодшого спеціаліста чи бакалавра використовували інструменти ШІ хоча б іноді. Опитування 2024 року, яке охопило 16 країн, показало: 86% студентів ЗВО використовують ГШІ під час навчання. Зростаючі можливості та швидке поширення технологій штучного інтелекту змінюють вищу освіту, впливаючи на те, як навчаються та як отримують необхідну підтримку студенти, як відбувається викладання та оцінювання, які навички та знання потрібні студентам, як проводяться дослідження, а також як ГШІ впливає на управління навчальними закладами. У цьому документі показано, як генеративний ШІ впроваджується та використовується у вищій освіті, висвітлюються його можливості та проблеми, зокрема - щодо захисту даних, академічної доброчесності, рівності, надійності згенерованого контенту та його впливу на формування знань і навичок студентів. Спираючись на інформацію про досвід країн-членів ОЕСР та країн-партнерів, експерти визначають п'ять сфер для нових політичних відповідей на поширення ГШІ, які мають реалізовуватись на системному рівні. Йдеться про рекомендації щодо відповідального використання ГШІ, розроблення спільних підходів до дотримання вимог та закупівлі його інструментів, забезпечення розвитку компетенцій ШІ, підтримку збору доказів та пілотних оцінок впливу ГШІ, а також розроблення спеціалізованих інструментів ШІ для вищої освіти.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_c4e5621f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_0f8d9b9f/c4e5621f-en.pdf,https://doi.org/10.1787/c4e5621f-en
ПОСІБНИК З ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПОРТАЛУ ДАНИХ
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Розкриття інформації про дані: посібник з візуалізації Європейського порталу даних: ресурс, який допоможе користувачам перетворювати дані на чіткі та захопливі візуальні історії».
Це безкоштовний онлайн-ресурс, розроблений Офісом публікацій Європейського Союзу для підтримки окремих осіб та організацій в ефективному обміні даними. Посібник об’єднує навчальні матеріали, створені для установ ЄС, в єдину доступну платформу. Він розроблений для користувачів усіх рівнів, від початківців до досвідчених фахівців, і має на меті підвищити грамотність у сфері даних, показуючи, як перетворювати складні набори даних на чіткі та ефективні візуалізації. Посібник структуровано на сім розділів, що охоплюють такі важливі теми, як принципи дизайну, розповідь історій, типи діаграм та доступність. Ці розділи можна вивчати окремо, вони організовані за зростаючою складністю, що дозволяє користувачам персоналізувати свій навчальний процес. Зміст поєднує практичні пояснення з реальними прикладами, взятими як з державного, так і з приватного секторів, а також інтерактивні функції, такі як діаграми та мультимедійні елементи. Його гнучка структура дозволяє користувачам легко дотримуватися запропонованого шляху навчання або зосередитися на конкретних темах, що їх цікавлять. Посібник сприяє розвитку навичок візуалізації даних, допомагає користувачам краще розуміти висновки, отримані з відкрито доступних наборів даних.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/unlocking-data-insights-european-data-portals-visualisation-guide, https://data.europa.eu/apps/data-visualisation-guide/
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Розкриття інформації про дані: посібник з візуалізації Європейського порталу даних: ресурс, який допоможе користувачам перетворювати дані на чіткі та захопливі візуальні історії».
Це безкоштовний онлайн-ресурс, розроблений Офісом публікацій Європейського Союзу для підтримки окремих осіб та організацій в ефективному обміні даними. Посібник об’єднує навчальні матеріали, створені для установ ЄС, в єдину доступну платформу. Він розроблений для користувачів усіх рівнів, від початківців до досвідчених фахівців, і має на меті підвищити грамотність у сфері даних, показуючи, як перетворювати складні набори даних на чіткі та ефективні візуалізації. Посібник структуровано на сім розділів, що охоплюють такі важливі теми, як принципи дизайну, розповідь історій, типи діаграм та доступність. Ці розділи можна вивчати окремо, вони організовані за зростаючою складністю, що дозволяє користувачам персоналізувати свій навчальний процес. Зміст поєднує практичні пояснення з реальними прикладами, взятими як з державного, так і з приватного секторів, а також інтерактивні функції, такі як діаграми та мультимедійні елементи. Його гнучка структура дозволяє користувачам легко дотримуватися запропонованого шляху навчання або зосередитися на конкретних темах, що їх цікавлять. Посібник сприяє розвитку навичок візуалізації даних, допомагає користувачам краще розуміти висновки, отримані з відкрито доступних наборів даних.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/unlocking-data-insights-european-data-portals-visualisation-guide, https://data.europa.eu/apps/data-visualisation-guide/