ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТРЕТЬОГО РІВНЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ МЕНЕДЖМЕНТ
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності D3 Менеджмент галузі знань D «Бізнес, адміністрування та право».
Проєкт містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів для спеціальності. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 7 серпня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-vyshchoi-osvity-tretoho-osvitno-naukovoho-rivnia-zi-spetsialnosti-d3-menedzhment, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/21/d3-phd.docx
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності D3 Менеджмент галузі знань D «Бізнес, адміністрування та право».
Проєкт містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів для спеціальності. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 7 серпня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-vyshchoi-osvity-tretoho-osvitno-naukovoho-rivnia-zi-spetsialnosti-d3-menedzhment, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/21/d3-phd.docx
ЯК ПРОТИДІЯТИ ДОМІНУВАННЮ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ?
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Бернем закликав покласти край домінуванню університетів в освітній системі».
У ній ідеться про ідею Енді Бернема про перегляд співвідношення між університетською та професійною освітою у Великій Британії та створення системи, що забезпечуватиме молоді більш широкий вибір освітніх та кар'єрних траєкторій. Британська система тривалий в якості пріоритету мала університетську освіту, а шляхи професійного розвитку не отримували достатньої підтримки. Така модель більше не відповідає сучасним потребам економіки та ринку праці, які потребують висококваліфікованих фахівців різного рівня. Внесок університетів у розвиток науки, економіки та регіонів – вагомий, але університетський шлях не повинен розглядатися як єдиний або безумовно найпрестижніший варіант після завершення школи. Молоді люди повинні мати рівноцінний доступ до якісної професійної освіти, стажувань, програм учнівства та інших форм підготовки. Тому державна політика має забезпечувати однакову суспільну цінність як університетських дипломів, так і професійних кваліфікацій, щоб молоді люди могли обирати освітню траєкторію відповідно до власних здібностей і професійних планів, а не під впливом суспільних стереотипів. У Великому Манчестері реалізуються ініціативи зі створення більш інтегрованої системи освіти та професійної підготовки. Регіон прагне поєднати діяльність шкіл, коледжів, університетів, роботодавців і місцевої влади, щоб забезпечити молоді зрозумілі та взаємопов'язані маршрути переходу від навчання до професійної діяльності. У центрі дискусії - питання поєднання традиційно сильного університетського сектору і сектору професійної освіти з підготовки кадрів для сучасної економіки.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/burnham-end-dominance-universities-education-system
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Бернем закликав покласти край домінуванню університетів в освітній системі».
У ній ідеться про ідею Енді Бернема про перегляд співвідношення між університетською та професійною освітою у Великій Британії та створення системи, що забезпечуватиме молоді більш широкий вибір освітніх та кар'єрних траєкторій. Британська система тривалий в якості пріоритету мала університетську освіту, а шляхи професійного розвитку не отримували достатньої підтримки. Така модель більше не відповідає сучасним потребам економіки та ринку праці, які потребують висококваліфікованих фахівців різного рівня. Внесок університетів у розвиток науки, економіки та регіонів – вагомий, але університетський шлях не повинен розглядатися як єдиний або безумовно найпрестижніший варіант після завершення школи. Молоді люди повинні мати рівноцінний доступ до якісної професійної освіти, стажувань, програм учнівства та інших форм підготовки. Тому державна політика має забезпечувати однакову суспільну цінність як університетських дипломів, так і професійних кваліфікацій, щоб молоді люди могли обирати освітню траєкторію відповідно до власних здібностей і професійних планів, а не під впливом суспільних стереотипів. У Великому Манчестері реалізуються ініціативи зі створення більш інтегрованої системи освіти та професійної підготовки. Регіон прагне поєднати діяльність шкіл, коледжів, університетів, роботодавців і місцевої влади, щоб забезпечити молоді зрозумілі та взаємопов'язані маршрути переходу від навчання до професійної діяльності. У центрі дискусії - питання поєднання традиційно сильного університетського сектору і сектору професійної освіти з підготовки кадрів для сучасної економіки.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/burnham-end-dominance-universities-education-system
🤔1
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТЕРМОМЕХАНІКИ
6–8 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна наукова конференція «Сучасні проблеми термомеханіки». Захід покликаний стати площадкою для обговорення новітніх досягнень фундаментальних і прикладних досліджень у галузі термомеханіки.
Планується проведення серії міні-симпозіумів «Математичне моделювання в механіці зв’язаних полів», «Математичні методи механіки і термомеханіки», «Оптимізація в термомеханіці». Організатор - Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України.
Детальніше: http://iapmm.lviv.ua/cpt2026/index.html, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/cpt2026-fist-call.pdf,
6–8 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна наукова конференція «Сучасні проблеми термомеханіки». Захід покликаний стати площадкою для обговорення новітніх досягнень фундаментальних і прикладних досліджень у галузі термомеханіки.
Планується проведення серії міні-симпозіумів «Математичне моделювання в механіці зв’язаних полів», «Математичні методи механіки і термомеханіки», «Оптимізація в термомеханіці». Організатор - Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України.
Детальніше: http://iapmm.lviv.ua/cpt2026/index.html, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/cpt2026-fist-call.pdf,
ОЕСР: ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРНИХ МОДЕЛЕЙ В ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Спектр регуляторних моделей та їх застосування в цифровій економіці» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань регуляторної політики».
У ньому зазначається, що політики та регулюючі органи у регуляторній практиці постійно стикаються з необхідністю вирішувати, як найкраще усунути ризики, які несуть загрозу соціальному благополуччю. Їх рішення залежать від коректної оцінки такого роду ризиків та визначення припустимого ступеня державного втручання з огляду на такі чинники, як зростання та продуктивність. Політики мають добре розуміти проблеми й доступні варіанти рішень і цифрова економіка та інновації тут не є винятком. Політики повинні приймати рішення про те, чи слід регулювати цифрові продукти та послуги, а також як саме це слід робити (зокрема, чи необхідні державні регулюючі заходи та які підходи є найбільш пропорційними й відповідними для контексту регулювання). Це завдання ускладняється внаслідок швидкого розвитку цифрових продуктів та послуг, оскільки динамічне середовище потребує високого рівня експертизи від політиків та регулюючих органів. Документ представляє методологію, огляд регуляторних моделей – від командно-контрольного регулювання, через регулювання на основі результатів, ринкові механізми та спільне регулювання, до різних форм саморегулювання – класифікованих за їхньою гнучкістю та ролями, які державні та приватні суб'єкти відіграють у процесі регулювання. Звіт містить критерії вибору моделі на основі впливу на інновації, характеристик ринку, приватних суб'єктів та готовності державних інституцій. Експерти на основі аналізу фактичних даних роблять висновок, що уряди все більше покладаються на змішані моделі, за яких державні суб'єкти зберігають відповідальність за встановлення регуляторних цілей, делегуючи засоби їх досягнення та регулювання приватним суб'єктам під державним наглядом та підзвітністю.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-spectrum-of-regulatory-models-and-its-application-to-the-digital-economy_b7456763-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/the-spectrum-of-regulatory-models-and-its-application-to-the-digital-economy_a011bc8f/b7456763-en.pdf,https://doi.org/10.1787/b7456763-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Спектр регуляторних моделей та їх застосування в цифровій економіці» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань регуляторної політики».
У ньому зазначається, що політики та регулюючі органи у регуляторній практиці постійно стикаються з необхідністю вирішувати, як найкраще усунути ризики, які несуть загрозу соціальному благополуччю. Їх рішення залежать від коректної оцінки такого роду ризиків та визначення припустимого ступеня державного втручання з огляду на такі чинники, як зростання та продуктивність. Політики мають добре розуміти проблеми й доступні варіанти рішень і цифрова економіка та інновації тут не є винятком. Політики повинні приймати рішення про те, чи слід регулювати цифрові продукти та послуги, а також як саме це слід робити (зокрема, чи необхідні державні регулюючі заходи та які підходи є найбільш пропорційними й відповідними для контексту регулювання). Це завдання ускладняється внаслідок швидкого розвитку цифрових продуктів та послуг, оскільки динамічне середовище потребує високого рівня експертизи від політиків та регулюючих органів. Документ представляє методологію, огляд регуляторних моделей – від командно-контрольного регулювання, через регулювання на основі результатів, ринкові механізми та спільне регулювання, до різних форм саморегулювання – класифікованих за їхньою гнучкістю та ролями, які державні та приватні суб'єкти відіграють у процесі регулювання. Звіт містить критерії вибору моделі на основі впливу на інновації, характеристик ринку, приватних суб'єктів та готовності державних інституцій. Експерти на основі аналізу фактичних даних роблять висновок, що уряди все більше покладаються на змішані моделі, за яких державні суб'єкти зберігають відповідальність за встановлення регуляторних цілей, делегуючи засоби їх досягнення та регулювання приватним суб'єктам під державним наглядом та підзвітністю.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-spectrum-of-regulatory-models-and-its-application-to-the-digital-economy_b7456763-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/the-spectrum-of-regulatory-models-and-its-application-to-the-digital-economy_a011bc8f/b7456763-en.pdf,https://doi.org/10.1787/b7456763-en
ЗВІТ ЄС ПРО РОЛЬ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК У СУСПІЛЬНОМУ РОЗВИТКУ
Європейська Комісія оприлюднила аналітичний звіт «Зміцнення Європи через публічні бібліотеки: як стале інвестування в публічні бібліотеки та їхні численні ролі забезпечує соціальну, культурну та демократичну віддачу».
Це перший документ такого рівня від Європейського Союзу, що системно розглядає публічні бібліотеки як незамінну соціальну інфраструктуру та пропонує конкретні рекомендації для політиків на міжнародному, національному та місцевому рівнях. До його підготовки було залучено 36 провідних експертів із 33 країн Європи. Звіт фіксує поточний стан: наразі в Європі функціонує близько 67 тис. публічних бібліотек, які щороку обслуговують понад 757 млн. відвідувачів. Наголошується, що бібліотеки відіграють вирішальну роль у підтриманні демократії, протидії дезінформації, цифровому розвитку, зміцненні ментального здоров'я та соціальної згуртованості громад. Окрему увагу в документі приділено діяльності бібліотек у часи криз та надзвичайних ситуацій. Бібліотеки стають безпечними просторами, центрами підтримки внутрішньо переміщених осіб, надання психосоціальної допомоги та збереження культурної спадщини. Ключова рекомендація експертної групи полягає у визнанні публічних бібліотек органами влади всіх рівнів як об’єктів, без яких суспільство не може існувати, із забезпеченням гарантованого вільного доступу до них. Стале майбутнє бібліотечного сектору залежить від шести стратегічних напрямів: надійна правова та політична база; багаторівнева відповідальність та стале фінансування; прийняття управлінських рішень на основі даних; кваліфікована, цінна та перспективна робоча сила; сталі та інклюзивні громадські простори; цифрова зрілість та інновації.
Детальніше: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/623284d9-8184-11f1-bf5e-01aa75ed71a1/language-en, https://data.europa.eu/doi/10.2766/1906144
Європейська Комісія оприлюднила аналітичний звіт «Зміцнення Європи через публічні бібліотеки: як стале інвестування в публічні бібліотеки та їхні численні ролі забезпечує соціальну, культурну та демократичну віддачу».
Це перший документ такого рівня від Європейського Союзу, що системно розглядає публічні бібліотеки як незамінну соціальну інфраструктуру та пропонує конкретні рекомендації для політиків на міжнародному, національному та місцевому рівнях. До його підготовки було залучено 36 провідних експертів із 33 країн Європи. Звіт фіксує поточний стан: наразі в Європі функціонує близько 67 тис. публічних бібліотек, які щороку обслуговують понад 757 млн. відвідувачів. Наголошується, що бібліотеки відіграють вирішальну роль у підтриманні демократії, протидії дезінформації, цифровому розвитку, зміцненні ментального здоров'я та соціальної згуртованості громад. Окрему увагу в документі приділено діяльності бібліотек у часи криз та надзвичайних ситуацій. Бібліотеки стають безпечними просторами, центрами підтримки внутрішньо переміщених осіб, надання психосоціальної допомоги та збереження культурної спадщини. Ключова рекомендація експертної групи полягає у визнанні публічних бібліотек органами влади всіх рівнів як об’єктів, без яких суспільство не може існувати, із забезпеченням гарантованого вільного доступу до них. Стале майбутнє бібліотечного сектору залежить від шести стратегічних напрямів: надійна правова та політична база; багаторівнева відповідальність та стале фінансування; прийняття управлінських рішень на основі даних; кваліфікована, цінна та перспективна робоча сила; сталі та інклюзивні громадські простори; цифрова зрілість та інновації.
Детальніше: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/623284d9-8184-11f1-bf5e-01aa75ed71a1/language-en, https://data.europa.eu/doi/10.2766/1906144
СТВОРЕННЯ НАЦПЛАТФОРМИ ДЛЯ ШI-СПІЛЬНОТИ
Міністерство цифрової трансформації України спільно з AI HOUSE запускають масштабне картування ШІ-ініціатив на єдиній Національній платформі AI-спільноти.
Наразі стартував перший етап, в рамках якого здійснюється збір заявок від учасників ринку та створення відкритого реєстру. Платформа стане єдиним вікном для інновацій, що буде корисним для фахівців, які хочуть долучитися до проєктів або шукають можливості для розвитку, так і для держави, яка потребує відповідної експертизи. Нова веб-платформа міститиме ключову інформацію щодо організацій; календар подій, мітапів та хакатонів; статистику розвитку екосистеми; новини. До подання заявок запрошуються спільноти з технічних та суміжних сфер, освітні ініціативи, дослідницькі центри, регіональні хаби та індустріальні об’єднання. Планується, що до кінця поточного року команда проєкту складе відкритий реєстр зі щонайменше 20-30 провідних гравців ринку.
Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/shtuchnyy-intelekt/obyednuyemo-rynok-shtuchnoho-intelektu-stvoriuyemo-yedynu-natsionalnu-platformu-dlia-ai-spilnot, https://ai.thedigital.gov.ua/, https://form.typeform.com/to/OhpQIWm4?utm_campaign=mintsyfra
Міністерство цифрової трансформації України спільно з AI HOUSE запускають масштабне картування ШІ-ініціатив на єдиній Національній платформі AI-спільноти.
Наразі стартував перший етап, в рамках якого здійснюється збір заявок від учасників ринку та створення відкритого реєстру. Платформа стане єдиним вікном для інновацій, що буде корисним для фахівців, які хочуть долучитися до проєктів або шукають можливості для розвитку, так і для держави, яка потребує відповідної експертизи. Нова веб-платформа міститиме ключову інформацію щодо організацій; календар подій, мітапів та хакатонів; статистику розвитку екосистеми; новини. До подання заявок запрошуються спільноти з технічних та суміжних сфер, освітні ініціативи, дослідницькі центри, регіональні хаби та індустріальні об’єднання. Планується, що до кінця поточного року команда проєкту складе відкритий реєстр зі щонайменше 20-30 провідних гравців ринку.
Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/shtuchnyy-intelekt/obyednuyemo-rynok-shtuchnoho-intelektu-stvoriuyemo-yedynu-natsionalnu-platformu-dlia-ai-spilnot, https://ai.thedigital.gov.ua/, https://form.typeform.com/to/OhpQIWm4?utm_campaign=mintsyfra
ЧИ МОЖНА РАДИКАЛЬНО СКОРОТИТИ ТРИВАЛІСТЬ ПІДГОТОВКИ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ?
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Адріана Фернема «PhD-дослідження можна завершити за 18 місяців».
У ній автор висловлює думку, що підготовка докторів філософії в природничих науках могла б тривати значно менше часу, якщо ефективно організувати дослідницький процес, підвищити роль наукового керівника й удосконалити структуру програми. Спираючись на власний досвід роботи у різних країнах, він стверджує, що успішність підготовки значною мірою залежить від якості наукового керівництва. Слабка дисертація нерідко свідчить не лише про недоліки роботи здобувача, а й про прорахунки керівника, який відповідає за організацію дослідження та професійний супровід молодого науковця. Багато дисертаційних досліджень у галузі природничих наук затягуються не через складність наукових завдань, а через неефективну організацію роботи. Здобувачі нерідко витрачають перший рік на ознайомлення з літературою, освоєння лабораторних методик і пошук перспективної тематики, тоді як реальне виконання досліджень відкладається на більш пізній етап. Але насправді молодий дослідник із перших тижнів роботи має бути активно залученим до вже діючого наукового проєкту, брати участь у проведенні експериментів, аналізі результатів, підготовці рукописів і публікації статей. Завдяки цьому процес формування дослідницьких компетентностей та підготовка дисертації відбуваються паралельно, а не послідовно. Скорочення тривалості докторантури має переваги як для самих дослідників, так і для університетів. Молоді науковці швидше розпочинатимуть самостійну кар'єру, університети зможуть ефективніше використовувати фінансові та кадрові ресурси, знижуватиметься ризик втрати мотивації або дострокового припинення навчання, який зростає по мірі збільшення тривалості докторських програм. Звісно, в галузі гуманітарних чи соціальних наук, де характер дослідницької роботи та структура докторських програм можуть істотно відрізнятися, все можу бути по-іншому. Визначальним критерієм є не тривалість навчання, а його успішність, досягнення необхідного рівня дослідницької компетентності та здатності проводити самостійні наукові дослідження. Саме тому ключова роль належить ефективному науковому керівництву, ретельному плануванню досліджень і ранньому залученню молодих науковців до дослідницької роботи. Автор привертає увагу академічної спільноти до проблеми пошуку моделей докторської підготовки, які дозволяли б поєднати високу якість досліджень із більш раціональним використанням часу та ресурсів.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/science-phd-can-be-completed-within-18-months
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Адріана Фернема «PhD-дослідження можна завершити за 18 місяців».
У ній автор висловлює думку, що підготовка докторів філософії в природничих науках могла б тривати значно менше часу, якщо ефективно організувати дослідницький процес, підвищити роль наукового керівника й удосконалити структуру програми. Спираючись на власний досвід роботи у різних країнах, він стверджує, що успішність підготовки значною мірою залежить від якості наукового керівництва. Слабка дисертація нерідко свідчить не лише про недоліки роботи здобувача, а й про прорахунки керівника, який відповідає за організацію дослідження та професійний супровід молодого науковця. Багато дисертаційних досліджень у галузі природничих наук затягуються не через складність наукових завдань, а через неефективну організацію роботи. Здобувачі нерідко витрачають перший рік на ознайомлення з літературою, освоєння лабораторних методик і пошук перспективної тематики, тоді як реальне виконання досліджень відкладається на більш пізній етап. Але насправді молодий дослідник із перших тижнів роботи має бути активно залученим до вже діючого наукового проєкту, брати участь у проведенні експериментів, аналізі результатів, підготовці рукописів і публікації статей. Завдяки цьому процес формування дослідницьких компетентностей та підготовка дисертації відбуваються паралельно, а не послідовно. Скорочення тривалості докторантури має переваги як для самих дослідників, так і для університетів. Молоді науковці швидше розпочинатимуть самостійну кар'єру, університети зможуть ефективніше використовувати фінансові та кадрові ресурси, знижуватиметься ризик втрати мотивації або дострокового припинення навчання, який зростає по мірі збільшення тривалості докторських програм. Звісно, в галузі гуманітарних чи соціальних наук, де характер дослідницької роботи та структура докторських програм можуть істотно відрізнятися, все можу бути по-іншому. Визначальним критерієм є не тривалість навчання, а його успішність, досягнення необхідного рівня дослідницької компетентності та здатності проводити самостійні наукові дослідження. Саме тому ключова роль належить ефективному науковому керівництву, ретельному плануванню досліджень і ранньому залученню молодих науковців до дослідницької роботи. Автор привертає увагу академічної спільноти до проблеми пошуку моделей докторської підготовки, які дозволяли б поєднати високу якість досліджень із більш раціональним використанням часу та ресурсів.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/science-phd-can-be-completed-within-18-months
ДЕМОДЕНЬ LAB2MARKET AGROTECH
30 липня 2026 року відбудеться фінальний захід «Демо День програми MVP2Pilot».
Захід стане площадкою для представлення проєктів переможців у сфері AgroTech, які були відібрані для участі у межах проєкту Win-Win EDIH Ukraine. Його програма передбачає пітчинг стартапів-фіналістів (MIR SR, Loopro, SAFIS.AI, LeafWise, SPEROW); експертну дискусію «Що буде з агро до 2030 року?»; оголошення переможців програми MVP2Pilot; спілкування з експертами аграрного ринку. Команди презентують свої проєкти: MIR SR – імунорегулятор росту рослин, що знижує норму внесення засобів захисту рослин і добрив на 20-40%, збільшуючи врожайність на 10%; Loopro – господарство, що займається безвідходним фермерством і створює кормові добавки; SAFIS.AI – цифрово-біотехнологічна екосистема для підвищення кліматичної стійкості сільськогосподарських культур; LeafWise – застосунок для створення ландшафтних композицій для планування ділянок з використанням ШІ; SPEROW – ШІ-додаток для фермерів, що аналізує кліматичні та ґрунтові умови кожного господарства та надає поради щодо ефективності. Організатори: Український фонд стартапів, проєкт Win-Win EDIH Ukraine.
Детальніше: https://portal.nipo.gov.ua/uk/news/Lab2MarketAgrotech-MVP2Pilot-pitching-2026, https://portal.nipo.gov.ua/uk/national-ip-hub-lab2market-ua?tab=agrotech, https://luma.com/br0nab8x
30 липня 2026 року відбудеться фінальний захід «Демо День програми MVP2Pilot».
Захід стане площадкою для представлення проєктів переможців у сфері AgroTech, які були відібрані для участі у межах проєкту Win-Win EDIH Ukraine. Його програма передбачає пітчинг стартапів-фіналістів (MIR SR, Loopro, SAFIS.AI, LeafWise, SPEROW); експертну дискусію «Що буде з агро до 2030 року?»; оголошення переможців програми MVP2Pilot; спілкування з експертами аграрного ринку. Команди презентують свої проєкти: MIR SR – імунорегулятор росту рослин, що знижує норму внесення засобів захисту рослин і добрив на 20-40%, збільшуючи врожайність на 10%; Loopro – господарство, що займається безвідходним фермерством і створює кормові добавки; SAFIS.AI – цифрово-біотехнологічна екосистема для підвищення кліматичної стійкості сільськогосподарських культур; LeafWise – застосунок для створення ландшафтних композицій для планування ділянок з використанням ШІ; SPEROW – ШІ-додаток для фермерів, що аналізує кліматичні та ґрунтові умови кожного господарства та надає поради щодо ефективності. Організатори: Український фонд стартапів, проєкт Win-Win EDIH Ukraine.
Детальніше: https://portal.nipo.gov.ua/uk/news/Lab2MarketAgrotech-MVP2Pilot-pitching-2026, https://portal.nipo.gov.ua/uk/national-ip-hub-lab2market-ua?tab=agrotech, https://luma.com/br0nab8x
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№22 Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Шлях доступу: http://dspace.pdpu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-08-11
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№22 Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Шлях доступу: http://dspace.pdpu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-08-11
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№23 Житомирський державний університет імені Івана Франка
Шлях доступу: https://eprints.zu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-05
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 4 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№23 Житомирський державний університет імені Івана Франка
Шлях доступу: https://eprints.zu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-09-05
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 4 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: РІВЕНЬ ГРАМОТНОСТІ ТА МАТЕМАТИЧНИХ НАВИЧОК
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Навігація по життю з низьким рівнем грамотності та математичних навичок: нові результати опитування навичок дорослих 2023 року» із серії «Дослідження навичок».
У ньому зазначається, що згідно з опитуванням навичок дорослих 2023 року майже кожен третій дорослий у країнах ОЕСР має низький рівень базових навичок грамотності або математики. В 11-ти з 27-ми країн, які брали участь в опитуванні, частка дорослих з низькими навичками значно зросла за останнє десятиліття. Лише дві країни зафіксували скорочення: Данія та Фінляндія. Низький рівень базових навичок обмежує можливості працевлаштування, заробіток, стан здоров'я та участь у громадському житті. Дорослі з низькими базовими навичками приблизно на третину рідше беруть участь на ринку праці, ніж ті, хто має середній рівень володіння мовою. Серед працюючих погодинна заробітна плата в середньому приблизно на п'ять доларів нижча, а в Сінгапурі та Швейцарії розрив перевищує десять доларів. Опитані повідомляють про гірше здоров'я, нижчу задоволеність життям та слабшу довіру до інших людей та інституцій. Цей звіт досліджує масштаби, характер й наслідки низького рівня базових навичок, містить аналіз дефіциту навичок залежно від країни та галузі, визначає найсильніші предиктори низького рівня навичок, розкриває різні профілі низькокваліфікованого населення. Експерти наголошують, що дорослі з низьким рівнем базових навичок не є однорідною групою: дефіцит відрізняється за ступенем тяжкості, по-різному розподіляється за рівнем грамотності та математики, а також відображає різні ролі міграції та мовного походження.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/navigating-life-with-low-literacy-and-numeracy_c198a20f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/navigating-life-with-low-literacy-and-numeracy_ce2f32b6/c198a20f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/c198a20f-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Навігація по життю з низьким рівнем грамотності та математичних навичок: нові результати опитування навичок дорослих 2023 року» із серії «Дослідження навичок».
У ньому зазначається, що згідно з опитуванням навичок дорослих 2023 року майже кожен третій дорослий у країнах ОЕСР має низький рівень базових навичок грамотності або математики. В 11-ти з 27-ми країн, які брали участь в опитуванні, частка дорослих з низькими навичками значно зросла за останнє десятиліття. Лише дві країни зафіксували скорочення: Данія та Фінляндія. Низький рівень базових навичок обмежує можливості працевлаштування, заробіток, стан здоров'я та участь у громадському житті. Дорослі з низькими базовими навичками приблизно на третину рідше беруть участь на ринку праці, ніж ті, хто має середній рівень володіння мовою. Серед працюючих погодинна заробітна плата в середньому приблизно на п'ять доларів нижча, а в Сінгапурі та Швейцарії розрив перевищує десять доларів. Опитані повідомляють про гірше здоров'я, нижчу задоволеність життям та слабшу довіру до інших людей та інституцій. Цей звіт досліджує масштаби, характер й наслідки низького рівня базових навичок, містить аналіз дефіциту навичок залежно від країни та галузі, визначає найсильніші предиктори низького рівня навичок, розкриває різні профілі низькокваліфікованого населення. Експерти наголошують, що дорослі з низьким рівнем базових навичок не є однорідною групою: дефіцит відрізняється за ступенем тяжкості, по-різному розподіляється за рівнем грамотності та математики, а також відображає різні ролі міграції та мовного походження.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/navigating-life-with-low-literacy-and-numeracy_c198a20f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/navigating-life-with-low-literacy-and-numeracy_ce2f32b6/c198a20f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/c198a20f-en