МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ПІДХОДИ І ПРАКТИКИ ЗБЕРЕЖЕННЯ, ВИВЧЕННЯ ТА ПРОМОЦІЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
20-23 серпня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Міждисциплінарні підходи і практики збереження, вивчення та промоції культурної спадщини».
Вона стане площадкою для обговорення актуальних проблем розвитку культурної, освітньої та наукової діяльності та напрацювання міждисциплінарних підходів до збереження, вивчення та промоції культурної спадщини України, міжсекторальної взаємодії та міжнародного партнерства у цій сфері. Планується розглянути наступні питання: міждисциплінарні підходи до збереження та вивчення культурної спадщини: теорія і практика; культурна спадщина в умовах війни: загрози, виклики та стратегії захисту; інституції пам'яті як осередки дослідження, збереження та промоції культурної спадщини; міжнародне партнерство та культурна дипломатія як інструменти захисту і промоції спадщини; регіональна та локальна спадщина в загальноукраїнському і світовому контексті; краєзнавчі дослідження як складова вивчення культурної спадщини; цифрові технології у збереженні, вивченні та популяризації культурної спадщини; нематеріальна культурна спадщина: документування, збереження та передача традицій. Організатори: Міністерство культури України, Державна архівна служба України, Одеська національна наукова бібліотека, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, ВГО «Українська бібліотечна асоціація», ГО «Одеське етнологічне товариство», ВГО «Бібліополіс».
Детальніше: https://ula.org.ua/novyny-ta-podii/podii/icalrepeat.detail/2026/08/20/3781/-/vseukrainska-naukovo-praktychna-konferentsiia-z-mizhnarodnoiu-uchastiu-mizhdystsyplinarni-pidkhody-i-praktyky-zberezhennia-vyvchennia-ta-promotsii-kul
20-23 серпня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Міждисциплінарні підходи і практики збереження, вивчення та промоції культурної спадщини».
Вона стане площадкою для обговорення актуальних проблем розвитку культурної, освітньої та наукової діяльності та напрацювання міждисциплінарних підходів до збереження, вивчення та промоції культурної спадщини України, міжсекторальної взаємодії та міжнародного партнерства у цій сфері. Планується розглянути наступні питання: міждисциплінарні підходи до збереження та вивчення культурної спадщини: теорія і практика; культурна спадщина в умовах війни: загрози, виклики та стратегії захисту; інституції пам'яті як осередки дослідження, збереження та промоції культурної спадщини; міжнародне партнерство та культурна дипломатія як інструменти захисту і промоції спадщини; регіональна та локальна спадщина в загальноукраїнському і світовому контексті; краєзнавчі дослідження як складова вивчення культурної спадщини; цифрові технології у збереженні, вивченні та популяризації культурної спадщини; нематеріальна культурна спадщина: документування, збереження та передача традицій. Організатори: Міністерство культури України, Державна архівна служба України, Одеська національна наукова бібліотека, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, ВГО «Українська бібліотечна асоціація», ГО «Одеське етнологічне товариство», ВГО «Бібліополіс».
Детальніше: https://ula.org.ua/novyny-ta-podii/podii/icalrepeat.detail/2026/08/20/3781/-/vseukrainska-naukovo-praktychna-konferentsiia-z-mizhnarodnoiu-uchastiu-mizhdystsyplinarni-pidkhody-i-praktyky-zberezhennia-vyvchennia-ta-promotsii-kul
УНІВЕРСИТЕТСЬКІ РЕЙТИНГИ: ЯК У СВІТІ ОЦІНЮЮТЬ ЗВО
10 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Університетські рейтинги: як оцінюють заклади вищої освіти у світі».
Він стане площадкою для обговорення університетських рейтингів, які стали не лише інструментом оцінювання, а й важливим орієнтиром для стратегічного планування, розвитку наукової діяльності і підвищення міжнародної видимості установи. Під час заходу планується розглянути основні світові рейтинги, їхню методологію, джерела даних і показники, які визначають позиції університетів; відмінності у рейтингах THE, QS, ARWU та інших; які наукометричні показники використовуються під час оцінювання ЗВО; як дані Web of Science та InCites застосовуються у рейтингових дослідженнях; як можна підвищити міжнародну видимість та конкурентоспроможність університету. Організатор – Сlarivate.
Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_d2PYgjueTT6KD-LVFH6tV
10 вересня 2026 року відбудеться вебінар «Університетські рейтинги: як оцінюють заклади вищої освіти у світі».
Він стане площадкою для обговорення університетських рейтингів, які стали не лише інструментом оцінювання, а й важливим орієнтиром для стратегічного планування, розвитку наукової діяльності і підвищення міжнародної видимості установи. Під час заходу планується розглянути основні світові рейтинги, їхню методологію, джерела даних і показники, які визначають позиції університетів; відмінності у рейтингах THE, QS, ARWU та інших; які наукометричні показники використовуються під час оцінювання ЗВО; як дані Web of Science та InCites застосовуються у рейтингових дослідженнях; як можна підвищити міжнародну видимість та конкурентоспроможність університету. Організатор – Сlarivate.
Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_d2PYgjueTT6KD-LVFH6tV
ШІ-ПОМІЧНИК НА ПОРТАЛІ НРАТ: РОЗУМНИЙ ПОШУК ТА НАВІГАЦІЯ
Цифрова інфраструктура відкритої науки вимагає швидких рішень та ефективного управління великими масивами інформації. Щоб зробити взаємодію з ресурсами Національного репозитарію академічних текстів (НРАТ) ще більш комфортною, на офіційному вебпорталі розпочинає роботу інтерактивний ШІ-помічник.
Цифровий інструмент на основі штучного інтелекту створений для оперативної підтримки науковців, освітян, експертів та всіх користувачів платформи. Основне його завдання - спростити навігацію порталом, зробити використання його можливостей більш зручним та ефективним для відвідувачів та користувачів. Система працює у форматі діалогового вікна і здатна надавати точні й структуровані відповіді на широке коло організаційних і процедурних запитань. Зокрема, він допоможе оперативно зорієнтуватися в тому, як здійснити реєстрацію та авторизацію (покроковий супровід створення кабінету, налаштування профілю користувача тощо); розкаже про наявні на порталі цифрові сервіси та переваги їх застосування; надасть консультацію щодо інформаційної інтеграції НРАТ із локальними репозитаріями, правил подання та оприлюднення матеріалів. Завдяки автоматизації базових запитів відвідувачі порталу зможуть отримувати необхідні підказки миттєво, у режимі 24/7, що дозволить службі технічної підтримки НРАТ більше часу приділяти індивідуальній комунікації в рамках вирішення нестандартних питань. Упровадження інтелектуальних агентів є черговим кроком у розвитку Нацрепозитарію в рамках загальної стратегії розвитку цифрової грамотності, розширення доступу до наукових знань та формування прозорого і зручного дослідницького простору. Новий сервіс уже доступний в режимі бета-тестування на головній сторінці вебпорталу НРАТ.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua, https://nrat.ukrintei.ua/service-updates/
Цифрова інфраструктура відкритої науки вимагає швидких рішень та ефективного управління великими масивами інформації. Щоб зробити взаємодію з ресурсами Національного репозитарію академічних текстів (НРАТ) ще більш комфортною, на офіційному вебпорталі розпочинає роботу інтерактивний ШІ-помічник.
Цифровий інструмент на основі штучного інтелекту створений для оперативної підтримки науковців, освітян, експертів та всіх користувачів платформи. Основне його завдання - спростити навігацію порталом, зробити використання його можливостей більш зручним та ефективним для відвідувачів та користувачів. Система працює у форматі діалогового вікна і здатна надавати точні й структуровані відповіді на широке коло організаційних і процедурних запитань. Зокрема, він допоможе оперативно зорієнтуватися в тому, як здійснити реєстрацію та авторизацію (покроковий супровід створення кабінету, налаштування профілю користувача тощо); розкаже про наявні на порталі цифрові сервіси та переваги їх застосування; надасть консультацію щодо інформаційної інтеграції НРАТ із локальними репозитаріями, правил подання та оприлюднення матеріалів. Завдяки автоматизації базових запитів відвідувачі порталу зможуть отримувати необхідні підказки миттєво, у режимі 24/7, що дозволить службі технічної підтримки НРАТ більше часу приділяти індивідуальній комунікації в рамках вирішення нестандартних питань. Упровадження інтелектуальних агентів є черговим кроком у розвитку Нацрепозитарію в рамках загальної стратегії розвитку цифрової грамотності, розширення доступу до наукових знань та формування прозорого і зручного дослідницького простору. Новий сервіс уже доступний в режимі бета-тестування на головній сторінці вебпорталу НРАТ.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua, https://nrat.ukrintei.ua/service-updates/
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№20 Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова
Шлях доступу: https://lib.univer.km.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-08-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 2 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№20 Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова
Шлях доступу: https://lib.univer.km.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-08-07
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 2 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО СТАЛОГО ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вимірювання екологічно сталого зростання продуктивності: порівняння доступних варіантів та оцінка тенденцій для трьох країн ОЕСР, що розглядаються у якості прикладу» із серії «Документи ОЕСР з питань продовольства, сільського господарства та рибальства».
У ньому зазначається, що стале зростання виробництва екологічно стійким способом є ключем до продовольчої безпеки, підтримки фермерів та підвищення екологічної стійкості сектору. Це вимагає більшого обсягу продукції з меншими витратами, тому досягнення стійкого зростання продуктивності потребує збільшення виробництва за одночасного зниження екологічного тиску. Традиційні показники продуктивності, як правило, фокусуються лише на показниках виробництва та витрат, залишаючи осторонь зовнішні екологічні ефекти. У документі розглядається шість індексів екологічно сталого зростання продуктивності, які інтегрують зростання сукупної факторної продуктивності (СФП) сільського господарства і тенденції чотирьох агроекологічних екстерналій. Дослідження виявило незначні відмінності між індексами, коли екологічним вимірам присвоюються низькі ваги, але ці відмінності збільшуються зі збільшенням ваг. Три тематичні дослідження (Мексика, Нідерланди, Нова Зеландія) ілюструють потенційні рушійні сили СФП. У Мексиці покращений доступ до ринку внаслідок дії торговельних угод, а також реалізації заходів підтримки сільського господарства стали ключовими чинниками. У Нідерландах - регуляторні заходи, спрямовані на управління аміаком та добривами. У Новій Зеландії ефективність пов'язана зі зростанням виробництва, зумовленим експортом, динамікою поголів'я та впровадженням новітніх технологій.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/measurement-of-environmentally-sustainable-productivity-growth_0869e00a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/measurement-of-environmentally-sustainable-productivity-growth_47254cdd/0869e00a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0869e00a-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вимірювання екологічно сталого зростання продуктивності: порівняння доступних варіантів та оцінка тенденцій для трьох країн ОЕСР, що розглядаються у якості прикладу» із серії «Документи ОЕСР з питань продовольства, сільського господарства та рибальства».
У ньому зазначається, що стале зростання виробництва екологічно стійким способом є ключем до продовольчої безпеки, підтримки фермерів та підвищення екологічної стійкості сектору. Це вимагає більшого обсягу продукції з меншими витратами, тому досягнення стійкого зростання продуктивності потребує збільшення виробництва за одночасного зниження екологічного тиску. Традиційні показники продуктивності, як правило, фокусуються лише на показниках виробництва та витрат, залишаючи осторонь зовнішні екологічні ефекти. У документі розглядається шість індексів екологічно сталого зростання продуктивності, які інтегрують зростання сукупної факторної продуктивності (СФП) сільського господарства і тенденції чотирьох агроекологічних екстерналій. Дослідження виявило незначні відмінності між індексами, коли екологічним вимірам присвоюються низькі ваги, але ці відмінності збільшуються зі збільшенням ваг. Три тематичні дослідження (Мексика, Нідерланди, Нова Зеландія) ілюструють потенційні рушійні сили СФП. У Мексиці покращений доступ до ринку внаслідок дії торговельних угод, а також реалізації заходів підтримки сільського господарства стали ключовими чинниками. У Нідерландах - регуляторні заходи, спрямовані на управління аміаком та добривами. У Новій Зеландії ефективність пов'язана зі зростанням виробництва, зумовленим експортом, динамікою поголів'я та впровадженням новітніх технологій.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/measurement-of-environmentally-sustainable-productivity-growth_0869e00a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/measurement-of-environmentally-sustainable-productivity-growth_47254cdd/0869e00a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0869e00a-en
КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ В СИСТЕМІ ОСВІТИ
Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію розвитку психологічної служби в системі освіти на період до 2030 року.
Відповідне розпорядження від 15 липня 2026 р. N 705-р визначає стратегічні напрями розвитку психологічної служби і передбачає створення цілісної, доступної та стійкої системи психосоціальної та психологічної допомоги для всіх учасників освітнього процесу. Концепція передбачає перехід від реагування на окремі випадки до системної моделі підтримки, інтегрованої в освітній процес. Вона має забезпечити раннє виявлення психоемоційних труднощів, безперервність допомоги, взаємодію із закладами охорони здоров'я та надавачами соціальних послуг, а також узгодженість із державною політикою у сфері психічного здоров'я. Нова модель психологічної служби ґрунтується на чотирьох взаємопов'язаних рівнях надання психосоціальної та психологічної допомоги. Перший рівень передбачає створення психологічно безпечного освітнього середовища; другий - базову психосоціальну та психологічну допомогу; третій охоплює цілеспрямовану допомогу, яку надаватимуть практичні психологи та соціальні педагоги; четвертий передбачає взаємодію із системою охорони психічного здоров'я. Реалізація Концепції передбачає оновлення нормативної бази та професійних стандартів, розвиток системи супервізії для працівників психологічної служби, перегляд підходів до визначення навантаження, цифровізацію роботи служби, запровадження електронного кабінету працівника психологічної служби й удосконалення механізмів міжсекторальної взаємодії. Очікується, що впровадження концепції сприятиме формуванню безпечного освітнього середовища, зменшенню проявів насильства та булінгу, розвитку соціально-емоційних навичок здобувачів освіти, підвищенню доступності психосоціальної та психологічної допомоги, а також зміцненню кадрової спроможності психологічної служби в системі освіти.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/opryliudneno-kontseptsiiu-rozvytku-psykholohichnoi-sluzhby-v-systemi-osvity-do-2030-roku, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/6a5/8fb/829/6a58fb8295661867369477.pdf,https://ips.ligazakon.net/document/KR260705
Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію розвитку психологічної служби в системі освіти на період до 2030 року.
Відповідне розпорядження від 15 липня 2026 р. N 705-р визначає стратегічні напрями розвитку психологічної служби і передбачає створення цілісної, доступної та стійкої системи психосоціальної та психологічної допомоги для всіх учасників освітнього процесу. Концепція передбачає перехід від реагування на окремі випадки до системної моделі підтримки, інтегрованої в освітній процес. Вона має забезпечити раннє виявлення психоемоційних труднощів, безперервність допомоги, взаємодію із закладами охорони здоров'я та надавачами соціальних послуг, а також узгодженість із державною політикою у сфері психічного здоров'я. Нова модель психологічної служби ґрунтується на чотирьох взаємопов'язаних рівнях надання психосоціальної та психологічної допомоги. Перший рівень передбачає створення психологічно безпечного освітнього середовища; другий - базову психосоціальну та психологічну допомогу; третій охоплює цілеспрямовану допомогу, яку надаватимуть практичні психологи та соціальні педагоги; четвертий передбачає взаємодію із системою охорони психічного здоров'я. Реалізація Концепції передбачає оновлення нормативної бази та професійних стандартів, розвиток системи супервізії для працівників психологічної служби, перегляд підходів до визначення навантаження, цифровізацію роботи служби, запровадження електронного кабінету працівника психологічної служби й удосконалення механізмів міжсекторальної взаємодії. Очікується, що впровадження концепції сприятиме формуванню безпечного освітнього середовища, зменшенню проявів насильства та булінгу, розвитку соціально-емоційних навичок здобувачів освіти, підвищенню доступності психосоціальної та психологічної допомоги, а також зміцненню кадрової спроможності психологічної служби в системі освіти.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/opryliudneno-kontseptsiiu-rozvytku-psykholohichnoi-sluzhby-v-systemi-osvity-do-2030-roku, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/6a5/8fb/829/6a58fb8295661867369477.pdf,https://ips.ligazakon.net/document/KR260705
👍1
ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІКИ БЕЗОПЛАТНИХ БАЗ ДАНИХ ПАТЕНТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА НЕПАТЕНТНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій оприлюднив оновлені переліки безоплатних баз даних патентної документації і непатентної літератури, що можуть бути використані під час проведення патентно-інформаційних досліджень.
Зокрема, до нього увійшов перелік баз даних об’єктів промислової власності зарубіжних патентних відомств, до яких надається безоплатний доступ в мережі інтернет. Він містить актуальні бази даних об’єктів промислової власності патентних відомств країн світу та міжнародних організацій, а саме: актуальні зарубіжні пошукові системи щодо об’єктів промислової власності; офіційні бюлетені з відомостями з питань промислової/інтелектуальної власності; пошукові портали; онлайн-сервіси; а також іншу корисну інформацію. Другий перелік охоплює науково-технічні бази даних та довідкові ресурси із посиланнями на політематичні бази даних та пошукові системи; ресурси в галузях медицини та біології, хімії, фізики та екології, комп’ютерних технологій, сільського господарства, інженерії. Третій перелік містить загальнодоступні інформаційні ресурси патентної документації: Європейського патентного відомства (ESPACENET, Європейський патентний реєстр, Європейський сервер публікацій); Всесвітньої організації інтелектуальної власності (PATENTSCOPE, WIPO INSPIRE, Pat-INFORMED); Відомства з патентів і торговельних марок Німеччини (DEPATISnet); Відомства США з патентів та торговельних марок (USPTO Patent Public Search); Google Patents – безкоштовної платформи від Google, де можна шукати патенти та патентні заявки з усього світу; Global Dossier – набір бізнес-послуг, що розробляються відомствами IP5 (USPTO, EPO, JPO, KIPO та SIPO); список цитувань «Citation List» від Глобального досьє USPTO; The Medicines Patent Pool (MedsPaL); Європейського інституту біоінформатики (EMBL-EBI); китайський Patent Guru Inc.
Детальніше: https://portal.nipo.gov.ua/uk/news/free-databases-information-updated, https://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/Pages/Korystuvacham-patentnoi-informatsii/files/pereliky-webresursy/perelik-bd-pat-vidomstv-072026.pdf, https://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/Pages/Korystuvacham-patentnoi-informatsii/files/pereliky-webresursy/perelik-nt-bd-072026.pdfhttps://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/Pages/Korystuvacham-patentnoi-informatsii/files/pereliky-webresursy/perelik-inf-res-pat-dok-072026.pdf, https://portal.nipo.gov.ua/uk/links, https://portal.nipo.gov.ua/uk/links
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій оприлюднив оновлені переліки безоплатних баз даних патентної документації і непатентної літератури, що можуть бути використані під час проведення патентно-інформаційних досліджень.
Зокрема, до нього увійшов перелік баз даних об’єктів промислової власності зарубіжних патентних відомств, до яких надається безоплатний доступ в мережі інтернет. Він містить актуальні бази даних об’єктів промислової власності патентних відомств країн світу та міжнародних організацій, а саме: актуальні зарубіжні пошукові системи щодо об’єктів промислової власності; офіційні бюлетені з відомостями з питань промислової/інтелектуальної власності; пошукові портали; онлайн-сервіси; а також іншу корисну інформацію. Другий перелік охоплює науково-технічні бази даних та довідкові ресурси із посиланнями на політематичні бази даних та пошукові системи; ресурси в галузях медицини та біології, хімії, фізики та екології, комп’ютерних технологій, сільського господарства, інженерії. Третій перелік містить загальнодоступні інформаційні ресурси патентної документації: Європейського патентного відомства (ESPACENET, Європейський патентний реєстр, Європейський сервер публікацій); Всесвітньої організації інтелектуальної власності (PATENTSCOPE, WIPO INSPIRE, Pat-INFORMED); Відомства з патентів і торговельних марок Німеччини (DEPATISnet); Відомства США з патентів та торговельних марок (USPTO Patent Public Search); Google Patents – безкоштовної платформи від Google, де можна шукати патенти та патентні заявки з усього світу; Global Dossier – набір бізнес-послуг, що розробляються відомствами IP5 (USPTO, EPO, JPO, KIPO та SIPO); список цитувань «Citation List» від Глобального досьє USPTO; The Medicines Patent Pool (MedsPaL); Європейського інституту біоінформатики (EMBL-EBI); китайський Patent Guru Inc.
Детальніше: https://portal.nipo.gov.ua/uk/news/free-databases-information-updated, https://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/Pages/Korystuvacham-patentnoi-informatsii/files/pereliky-webresursy/perelik-bd-pat-vidomstv-072026.pdf, https://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/Pages/Korystuvacham-patentnoi-informatsii/files/pereliky-webresursy/perelik-nt-bd-072026.pdfhttps://portal.nipo.gov.ua/files/uploads/Portal/Pages/Korystuvacham-patentnoi-informatsii/files/pereliky-webresursy/perelik-inf-res-pat-dok-072026.pdf, https://portal.nipo.gov.ua/uk/links, https://portal.nipo.gov.ua/uk/links
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТРЕТЬОГО РІВНЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ G7
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності G7 «Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка» галузі знань G «Інженерія, виробництво та будівництво».
Проєкт містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів для спеціальності. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 7 серпня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-tretoho-rivnia-zi-spetsialnosti-g7-avtomatyzatsiia-kompiuterno-intehrovani-tekhnolohii-ta-robototekhnika
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності G7 «Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка» галузі знань G «Інженерія, виробництво та будівництво».
Проєкт містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів для спеціальності. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 7 серпня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-tretoho-rivnia-zi-spetsialnosti-g7-avtomatyzatsiia-kompiuterno-intehrovani-tekhnolohii-ta-robototekhnika
🤔1
ЗАМІСТЬ СПРАВЖНЬОЇ ОСВІТИ – МЕТАКОГНІТИВНІ ЛІНОЩІ, ФОРМАЛІЗМ ТА ПОРОЖНІ АУДИТОРІЇ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Маріо Сеновільї та Елени Лікете «Порожні лекційні аудиторії є наслідком спотвореного ставлення студентів до необхідних зусиль».
У ній автори стверджують, що різке скорочення відвідуваності занять у сучасних університетах не можна пояснити лише появою генеративного штучного інтелекту або економічними труднощами студентів. Проблема має значно глибші культурні та соціальні причини. Не можна пояснювати масове невідвідування занять поширенням генеративного штучного інтелекту, адже різке зростання прогулів розпочалося у 2020 році під час пандемії, тоді як ChatGPT став широко доступним лише наприкінці 2022 року. Якби студенти активно використовували генеративні моделі для самостійної підготовки, вони приходили б на практичні заняття із певним рівнем опрацювання матеріалу. Але насправді ті, хто пропускає лекції, зазвичай не читають рекомендованої літератури, не виконують підготовчої роботи та не демонструють готовності взяти участь в обговоренні. Проблема - не в заміні людських зусиль технологіями, а у відмові від цих зусиль. Зв'язок між регулярним відвідуванням занять та успішністю навчання залишається таким самим сильним, як і раніше. Університети зробили пропуск занять практично безнаслідковим завдяки доступності записів лекцій, презентацій та інших електронних матеріалів. За таких умов відвідування дедалі частіше сприймається як необов'язковий елемент навчання. Використання ГШІ може створювати ілюзію навчання, але у студентів не формується глибокого розуміння матеріалу, а короткострокове поліпшення результатів не супроводжується розвитком здатності самостійно застосовувати набуті знання
(явище «метакогнітивних лінощів»). Дослідження свідчать про переваги рукописного конспектування, оскільки сам процес осмислення й переказу інформації є важливою складовою навчання. Сучасна система вищої освіти упродовж останніх десятиліть послідовно усувала труднощі, які раніше були невід'ємною частиною навчального процесу. Записи лекцій замінили обов'язкову присутність, презентації — ведення конспектів, а окремі форми групової роботи — індивідуальну відповідальність. Кожне таке рішення окремо мало раціональне підґрунтя, однак у сукупності вони поступово послабили роль особистих зусиль у навчанні. Крім того університетські системи оцінювання все частіше стимулюють викладачів до зниження академічних вимог, оскільки більш суворі стандарти негативно позначаються на студентських оцінках їхньої роботи. Звісно, системі освіти необхідно адаптуватись до епохи генеративного штучного інтелекту, але одні лише технологічні чи методичні зміни не розв'яжуть проблему. Необхідно виховувати повагу до інтелектуальної праці, відповідального ставлення до навчання та мотивувати студентів систематично працювати над собою.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/empty-lectures-stem-students-fractured-relationship-effort
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Маріо Сеновільї та Елени Лікете «Порожні лекційні аудиторії є наслідком спотвореного ставлення студентів до необхідних зусиль».
У ній автори стверджують, що різке скорочення відвідуваності занять у сучасних університетах не можна пояснити лише появою генеративного штучного інтелекту або економічними труднощами студентів. Проблема має значно глибші культурні та соціальні причини. Не можна пояснювати масове невідвідування занять поширенням генеративного штучного інтелекту, адже різке зростання прогулів розпочалося у 2020 році під час пандемії, тоді як ChatGPT став широко доступним лише наприкінці 2022 року. Якби студенти активно використовували генеративні моделі для самостійної підготовки, вони приходили б на практичні заняття із певним рівнем опрацювання матеріалу. Але насправді ті, хто пропускає лекції, зазвичай не читають рекомендованої літератури, не виконують підготовчої роботи та не демонструють готовності взяти участь в обговоренні. Проблема - не в заміні людських зусиль технологіями, а у відмові від цих зусиль. Зв'язок між регулярним відвідуванням занять та успішністю навчання залишається таким самим сильним, як і раніше. Університети зробили пропуск занять практично безнаслідковим завдяки доступності записів лекцій, презентацій та інших електронних матеріалів. За таких умов відвідування дедалі частіше сприймається як необов'язковий елемент навчання. Використання ГШІ може створювати ілюзію навчання, але у студентів не формується глибокого розуміння матеріалу, а короткострокове поліпшення результатів не супроводжується розвитком здатності самостійно застосовувати набуті знання
(явище «метакогнітивних лінощів»). Дослідження свідчать про переваги рукописного конспектування, оскільки сам процес осмислення й переказу інформації є важливою складовою навчання. Сучасна система вищої освіти упродовж останніх десятиліть послідовно усувала труднощі, які раніше були невід'ємною частиною навчального процесу. Записи лекцій замінили обов'язкову присутність, презентації — ведення конспектів, а окремі форми групової роботи — індивідуальну відповідальність. Кожне таке рішення окремо мало раціональне підґрунтя, однак у сукупності вони поступово послабили роль особистих зусиль у навчанні. Крім того університетські системи оцінювання все частіше стимулюють викладачів до зниження академічних вимог, оскільки більш суворі стандарти негативно позначаються на студентських оцінках їхньої роботи. Звісно, системі освіти необхідно адаптуватись до епохи генеративного штучного інтелекту, але одні лише технологічні чи методичні зміни не розв'яжуть проблему. Необхідно виховувати повагу до інтелектуальної праці, відповідального ставлення до навчання та мотивувати студентів систематично працювати над собою.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/empty-lectures-stem-students-fractured-relationship-effort
ПРОБЛЕМА САМОЦИТУВАННЯ: ЯК ВИДАВЦІ МОЖУТЬ ЗАХИСТИТИ СВОЇ ЖУРНАЛИ
27 липня 2026 року відбудеться вебінар «Проблема самоцитування: як видавці можуть захистити свої журнали у великих масштабах».
Захід покликаний у комплексі розглянути проблему самоцитування та обговорити, як Dimensions Citation Check може допомогти у вирішенні цієї проблеми, яка стає дедалі більшою проблемою для видавців, негативно впливає на імідж журналів, їхню індексацію тощо. Планується розглянути ландшафт цілісності досліджень та проблеми, з якими стикаються видавці під час оцінювання самоцитування; розібрати на практиних прикладах як новий інструмент редакційної підтримки Dimensions Citation Check може забезпечити швидкий та об’єктивний сигнал про ризик самоцитування публікацій; обговорити роль цитування в сучасному ландшафті доброчесності досліджень. Організатор – Dimensions.
Детальніше: https://www.dimensions.ai/webinars/, https://www.dimensions.ai/products/all-products/dimensions-citation-check/,
27 липня 2026 року відбудеться вебінар «Проблема самоцитування: як видавці можуть захистити свої журнали у великих масштабах».
Захід покликаний у комплексі розглянути проблему самоцитування та обговорити, як Dimensions Citation Check може допомогти у вирішенні цієї проблеми, яка стає дедалі більшою проблемою для видавців, негативно впливає на імідж журналів, їхню індексацію тощо. Планується розглянути ландшафт цілісності досліджень та проблеми, з якими стикаються видавці під час оцінювання самоцитування; розібрати на практиних прикладах як новий інструмент редакційної підтримки Dimensions Citation Check може забезпечити швидкий та об’єктивний сигнал про ризик самоцитування публікацій; обговорити роль цитування в сучасному ландшафті доброчесності досліджень. Організатор – Dimensions.
Детальніше: https://www.dimensions.ai/webinars/, https://www.dimensions.ai/products/all-products/dimensions-citation-check/,