РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№18 Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
Шлях доступу: https://dspace.nadpsu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-04-03
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№18 Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
Шлях доступу: https://dspace.nadpsu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-04-03
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: УПРАВЛІННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ СКЛАДНИХ ПРІОРИТЕТІВ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розбудова потенціалу держапарату для управління та реалізації складних пріоритетних завдань» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».
У ньому зазначається, що уряди реалізують складні міждисциплінарні пріоритети в середовищі, що швидко змінюється, в умовах дефіциту ресурсів, зростаючих очікувань громадян і обмеженої суспільної довіри. Результати досліджень показують, що низький рівень довіри зумовлений тим, що люди вважають урядові структури нездатними ефективно вирішувати довгострокові політичні завдання. У звіті розглядається, яким чином урядові інституції можуть зміцнити свій потенціал в управлінні, координації та забезпеченні реалізації проектів в умовах дедалі більш фрагментованого й мінливого політичного середовища. Спираючись на приклади Болгарії, Естонії, Греції, Ірландії, Польщі та Португалії, експерти показують шляхи забезпечення процесів планування та аналітичної підтримки цільових заходів, розглядають функції центрів управління за трьома наступними вимірами. Перший – оцінка того, як здійснюється узгодження механізму управління з пріоритетами уряду. Другий - планування та вирішення поточних проблем, таких, як фрагментовані стратегії, недостатні зв'язки з ресурсами та обмежена ієрархія між ініціативами. Третій - аналіз можливостей ефективної координації та розробки політики. Також у звіті подаються реальні приклади та варіанти політики, ролі та функції урядових структур.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/building-centre-of-government-capabilities-to-steer-and-deliver-complex-priorities_9899e2fe-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/building-centre-of-government-capabilities-to-steer-and-deliver-complex-priorities_f1233bfc/9899e2fe-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9899e2fe-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розбудова потенціалу держапарату для управління та реалізації складних пріоритетних завдань» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».
У ньому зазначається, що уряди реалізують складні міждисциплінарні пріоритети в середовищі, що швидко змінюється, в умовах дефіциту ресурсів, зростаючих очікувань громадян і обмеженої суспільної довіри. Результати досліджень показують, що низький рівень довіри зумовлений тим, що люди вважають урядові структури нездатними ефективно вирішувати довгострокові політичні завдання. У звіті розглядається, яким чином урядові інституції можуть зміцнити свій потенціал в управлінні, координації та забезпеченні реалізації проектів в умовах дедалі більш фрагментованого й мінливого політичного середовища. Спираючись на приклади Болгарії, Естонії, Греції, Ірландії, Польщі та Португалії, експерти показують шляхи забезпечення процесів планування та аналітичної підтримки цільових заходів, розглядають функції центрів управління за трьома наступними вимірами. Перший – оцінка того, як здійснюється узгодження механізму управління з пріоритетами уряду. Другий - планування та вирішення поточних проблем, таких, як фрагментовані стратегії, недостатні зв'язки з ресурсами та обмежена ієрархія між ініціативами. Третій - аналіз можливостей ефективної координації та розробки політики. Також у звіті подаються реальні приклади та варіанти політики, ролі та функції урядових структур.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/building-centre-of-government-capabilities-to-steer-and-deliver-complex-priorities_9899e2fe-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/building-centre-of-government-capabilities-to-steer-and-deliver-complex-priorities_f1233bfc/9899e2fe-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9899e2fe-en
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Юридичний факультет Чиказького університету оприлюднив меморандум щодо розвитку юридичної освіти в епоху штучного інтелекту.
Документ ґрунтується на результатах консультацій, набутому у попередні три роки досвіді та прагне встановити рамки для адаптації юридичної освіти до ери штучного інтелекту. Ключовими є три питання: 1) формування педагогіки та оцінювання, стійких до штучного інтелекту; 2) підвищення рівня «основних людських» навичок, які відрізняють кращих юристів; 3) навчання відповідальному, ефективному та етичному використанню ШІ. Замість того, щоб намагатися заборонити штучний інтелект або ігнорувати його ризики для навчання, педагогіка та системи оцінювання повинні бути розроблені таким чином, щоб студенти навчилися критично мислити та вирішувати юридичні проблеми з обґрунтованим професійним судженням. Таким чином, нам потрібно забезпечити, щоб наші студенти не покладалися на спрощені інструменти ШІ, які допомагають їм знаходити прості відповіді, але гальмують інтелектуальний розвиток. Це вимагає переосмислення технологій, які ми дозволяємо використовувати в наших класах, завдань, які ми даємо нашим учням, і способів оцінювання їхньої успішності. Потрібна педагогіка, стійка до штучного інтелекту, - йдеться про способи взаємодії в класі та оцінювання успішності, які винагороджують старанну й постійну взаємодію учнів з матеріалом і не перекладають роботу на інструменти штучного інтелекту. Це не означає спроби запобігти використанню штучного інтелекту всіма учнями, а навпаки – фокусування зусиль на залученості учнів. Штучний інтелект може трансформувати юридичну професію, але багато аспектів юридичної практики, ймовірно, залишаться прерогативою людей не лише тому, що люди добре в них розбираються, а й тому, що клієнти, роботодавці, судді та суспільство бажатимуть, щоб люди їх виконували. Серед іншого, ці аспекти юридичної практики, ймовірно, включатимуть усну адвокатську діяльність, стратегічне судження, критичне мислення, розвиток і підтримку відносин з клієнтами та зацікавленими сторонами. Звичайно, існують способи, за допомогою яких штучний інтелект може допомогти людям у виконанні цих завдань. Але юридична освіта повинна зосереджуватись на підготовці студентів до тих аспектів юридичної практики, для яких люди, ймовірно, залишатимуться необхідними. ШІ вже є поширеною частиною юридичної практики і надалі ставатиме ще більш поширеною. Нереалістично думати, що студенти та юристи не використовуватимуть штучний інтелект. Але юридичні технології швидко змінюються, і немає жодної гарантії, що конкретні інструменти чи методи штучного інтелекту, які є популярними сьогодні, будуть корисними, коли студенти почнуть практикувати. Таким чином, навчання навичкам роботи зі штучним інтелектом вимагає більше, ніж просто підготовки студентів, які можуть використовувати інструменти, що вже є частиною юридичної практики. Юридичні школи повинні надати студентам аналітичні навички й теоретичний інструментарій для адаптації до зміни технологій. Студенти мають навчатись використовувати штучний інтелект відповідально, ефективно та етично. Ці три компоненти стратегічного бачення узгоджуються з зобов'язанням юридичного факультету щодо ретельної юридичної підготовки, новими дослідженнями щодо ролі ШІ в освіті, а також місією Чиказького університету. Відповідно перший рік навчання (перший курс) визнається вирішальним періодом формування студентів-юристів. Він закладає основу для розвитку критичного мислення, навичок юридичного письма та стратегічного судження упродовж всього терміну навчання в юридичній школі та у подальшому професійному житті.
Детальніше: https://www.law.uchicago.edu/news/ai-strategy-statement, https://www.law.uchicago.edu/sites/default/files/2026-07/UChicago%20AI%20Strategy%20Statement_Final.pdf
Юридичний факультет Чиказького університету оприлюднив меморандум щодо розвитку юридичної освіти в епоху штучного інтелекту.
Документ ґрунтується на результатах консультацій, набутому у попередні три роки досвіді та прагне встановити рамки для адаптації юридичної освіти до ери штучного інтелекту. Ключовими є три питання: 1) формування педагогіки та оцінювання, стійких до штучного інтелекту; 2) підвищення рівня «основних людських» навичок, які відрізняють кращих юристів; 3) навчання відповідальному, ефективному та етичному використанню ШІ. Замість того, щоб намагатися заборонити штучний інтелект або ігнорувати його ризики для навчання, педагогіка та системи оцінювання повинні бути розроблені таким чином, щоб студенти навчилися критично мислити та вирішувати юридичні проблеми з обґрунтованим професійним судженням. Таким чином, нам потрібно забезпечити, щоб наші студенти не покладалися на спрощені інструменти ШІ, які допомагають їм знаходити прості відповіді, але гальмують інтелектуальний розвиток. Це вимагає переосмислення технологій, які ми дозволяємо використовувати в наших класах, завдань, які ми даємо нашим учням, і способів оцінювання їхньої успішності. Потрібна педагогіка, стійка до штучного інтелекту, - йдеться про способи взаємодії в класі та оцінювання успішності, які винагороджують старанну й постійну взаємодію учнів з матеріалом і не перекладають роботу на інструменти штучного інтелекту. Це не означає спроби запобігти використанню штучного інтелекту всіма учнями, а навпаки – фокусування зусиль на залученості учнів. Штучний інтелект може трансформувати юридичну професію, але багато аспектів юридичної практики, ймовірно, залишаться прерогативою людей не лише тому, що люди добре в них розбираються, а й тому, що клієнти, роботодавці, судді та суспільство бажатимуть, щоб люди їх виконували. Серед іншого, ці аспекти юридичної практики, ймовірно, включатимуть усну адвокатську діяльність, стратегічне судження, критичне мислення, розвиток і підтримку відносин з клієнтами та зацікавленими сторонами. Звичайно, існують способи, за допомогою яких штучний інтелект може допомогти людям у виконанні цих завдань. Але юридична освіта повинна зосереджуватись на підготовці студентів до тих аспектів юридичної практики, для яких люди, ймовірно, залишатимуться необхідними. ШІ вже є поширеною частиною юридичної практики і надалі ставатиме ще більш поширеною. Нереалістично думати, що студенти та юристи не використовуватимуть штучний інтелект. Але юридичні технології швидко змінюються, і немає жодної гарантії, що конкретні інструменти чи методи штучного інтелекту, які є популярними сьогодні, будуть корисними, коли студенти почнуть практикувати. Таким чином, навчання навичкам роботи зі штучним інтелектом вимагає більше, ніж просто підготовки студентів, які можуть використовувати інструменти, що вже є частиною юридичної практики. Юридичні школи повинні надати студентам аналітичні навички й теоретичний інструментарій для адаптації до зміни технологій. Студенти мають навчатись використовувати штучний інтелект відповідально, ефективно та етично. Ці три компоненти стратегічного бачення узгоджуються з зобов'язанням юридичного факультету щодо ретельної юридичної підготовки, новими дослідженнями щодо ролі ШІ в освіті, а також місією Чиказького університету. Відповідно перший рік навчання (перший курс) визнається вирішальним періодом формування студентів-юристів. Він закладає основу для розвитку критичного мислення, навичок юридичного письма та стратегічного судження упродовж всього терміну навчання в юридичній школі та у подальшому професійному житті.
Детальніше: https://www.law.uchicago.edu/news/ai-strategy-statement, https://www.law.uchicago.edu/sites/default/files/2026-07/UChicago%20AI%20Strategy%20Statement_Final.pdf
ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОЗНАКИ НАЯВНОСТІ АКАДЕМІЧНОГО ПЛАГІАТУ, ФАЛЬСИФІКАЦІЇ, ФАБРИКАЦІЇ В АКАДЕМІЧНОМУ ТВОРІ
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти затвердило «Примірний порядок (розділ) розгляду повідомлення про ознаки наявності академічного плагіату, фальсифікації, фабрикації в академічному творі (академічних творах) на підставі чи з урахуванням якого (яких) особі було присуджено науковий ступінь, ступінь доктора мистецтва, ступінь вищої освіти або присвоєно вчене звання».
Документ визначає процедуру розгляду закладом освіти, науковою установою, його уповноваженим органом, повідомлення про ознаки наявності академічного плагіату, фальсифікації, фабрикації в академічному творі (академічних творах) на підставі чи з урахуванням якого (яких) особі було присуджено науковий ступінь, ступінь доктора мистецтва, ступінь вищої освіти або присвоєно вчене звання; процедуру розгляду рішення НАЗЯВО про встановлення (невстановлення) наявності академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації в академічному творі (академічних творах), на підставі чи з урахуванням якого (яких) особі присуджено науковий ступінь, ступінь доктора мистецтва, присвоєно вчене звання; процедуру розгляду скарги на рішення уповноваженого органу. НАЗЯВО рекомендує закладам вищої освіти та науковим установам використовувати цей «Примірний порядок…» у своїй практичній діяльності під час розбудови внутрішніх систем забезпечення академічної доброчесності та врегулювання процедур розгляду відповідних повідомлень.
Детальніше: https://naqa.gov.ua/2026/07/%d0%b7%d0%b0%d1%82%d0%b2%d0%b5%d1%80%d0%b4%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%bc%d1%96%d1%80%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be-%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%8f%d0%b4%d0%ba%d1%83-%d1%80%d0%be%d0%b7/,https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2026/07/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA-4-%D0%B4%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83-%E2%84%96-12-103-%D0%B2%D1%96%D0%B4-07.07.2026.pdf
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти затвердило «Примірний порядок (розділ) розгляду повідомлення про ознаки наявності академічного плагіату, фальсифікації, фабрикації в академічному творі (академічних творах) на підставі чи з урахуванням якого (яких) особі було присуджено науковий ступінь, ступінь доктора мистецтва, ступінь вищої освіти або присвоєно вчене звання».
Документ визначає процедуру розгляду закладом освіти, науковою установою, його уповноваженим органом, повідомлення про ознаки наявності академічного плагіату, фальсифікації, фабрикації в академічному творі (академічних творах) на підставі чи з урахуванням якого (яких) особі було присуджено науковий ступінь, ступінь доктора мистецтва, ступінь вищої освіти або присвоєно вчене звання; процедуру розгляду рішення НАЗЯВО про встановлення (невстановлення) наявності академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації в академічному творі (академічних творах), на підставі чи з урахуванням якого (яких) особі присуджено науковий ступінь, ступінь доктора мистецтва, присвоєно вчене звання; процедуру розгляду скарги на рішення уповноваженого органу. НАЗЯВО рекомендує закладам вищої освіти та науковим установам використовувати цей «Примірний порядок…» у своїй практичній діяльності під час розбудови внутрішніх систем забезпечення академічної доброчесності та врегулювання процедур розгляду відповідних повідомлень.
Детальніше: https://naqa.gov.ua/2026/07/%d0%b7%d0%b0%d1%82%d0%b2%d0%b5%d1%80%d0%b4%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%bc%d1%96%d1%80%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be-%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%8f%d0%b4%d0%ba%d1%83-%d1%80%d0%be%d0%b7/,https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2026/07/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA-4-%D0%B4%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83-%E2%84%96-12-103-%D0%B2%D1%96%D0%B4-07.07.2026.pdf
РЕЦЕНЗОВАНІ ЖУРНАЛИ ПОТРЕБУЮТЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува ««Зламана система журналів» потребує державного нагляду, вважає нобелівський лауреат».
У ній йдеться про позицію лауреата Нобелівської премії Томаса Зюдгофа щодо нагальної потреби у запровадженні державного регулювання діяльності наукових журналів, які позиціонують себе як рецензовані, а також його оцінка сучасної системи академічного видавництва та механізмів забезпечення якості наукових публікацій. Під час Ліндауської зустрічі нобелівських лауреатів 2026 року професор нейронаук Стенфордського університету, лауреат Нобелівської премії Томас Зюдгоф, заявив, що сучасна система наукових журналів не забезпечує достатньої прозорості та підзвітності. Сьогодні будь-яке видання безперешкодно може називати себе рецензованим, оскільки відсутні загальновизнані обов'язкові вимоги, які б підтверджували належну якість процедур експертного оцінювання. Мінімальні стандарти для журналів мають встановлювати не видавці, а державні органи. У числі таких вимог має бути обов'язкове оприлюднення рецензій разом зі статтями, а також щорічне опублікування переліку всіх рецензентів, які співпрацювали з журналом. Це дасть можливість науковій спільноті та суспільству переконатися, що оцінювання здійснюють фахівці відповідної кваліфікації. Він проводить аналогію з фармацевтичною галуззю: лікарські засоби можуть виходити на ринок лише після проходження державного регулювання та контролю, тоді як наукові журнали можуть продавати свої видання під виглядом рецензованих без будь-якої зовнішньої перевірки. Для наукового видавничого сектору необхідно створити систему регулювання, подібну до тієї, яку в США здійснює Управління з контролю за продуктами й лікарськими засобами. А спроби галузі самостійно забезпечувати належні стандарти публікаційної етики, наприклад, через Committee on Publication Ethics, він сприймає критично, оскільки організація насамперед представляє інтереси видавничої індустрії. Також скептично він оцінює діяльність незалежних дослідників, які аналізують уже опубліковані роботи та публікують зауваження на платформі PubPeer. Анонімні коментарі нерідко сприяють формуванню антинаукових настроїв, переслідують авторів через незначні помилки, безпідставно руйнують наукову репутацію, спричиняють втрату цінних результатів досліджень. Він навіть провів історичну паралель із переслідуванням учених за часів Галілея. Та головною проблемою залишається не діяльність окремих критиків, а відсутність єдиних правил функціонування рецензованих журналів. Через це дедалі важче відрізнити авторитетне наукове видання від журналу з низькими стандартами експертизи, внаслідок чого суспільство втрачає здатність оцінювати достовірність опублікованих результатів, а довіра до науки поступово послаблюється. Тому будь-який журнал, що заявляє про рецензування, повинен мати документальні підтвердження проходження цієї процедури та нести відповідальність за її якість. Сучасній системі наукового видавництва необхідна прозора нормативна основа, яка забезпечить зрозумілі правила для всіх учасників процесу та дозволить чітко відрізняти дійсно рецензовані публікації від тих, що лише декларують відповідність заявленим стандартам. Стаття порушує актуальну дискусію про майбутнє академічного рецензування, баланс між саморегулюванням наукової спільноти та державним наглядом, а також про механізми зміцнення суспільної довіри до результатів наукових досліджень.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/broken-journal-system-needs-government-oversight-says-nobelist
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува ««Зламана система журналів» потребує державного нагляду, вважає нобелівський лауреат».
У ній йдеться про позицію лауреата Нобелівської премії Томаса Зюдгофа щодо нагальної потреби у запровадженні державного регулювання діяльності наукових журналів, які позиціонують себе як рецензовані, а також його оцінка сучасної системи академічного видавництва та механізмів забезпечення якості наукових публікацій. Під час Ліндауської зустрічі нобелівських лауреатів 2026 року професор нейронаук Стенфордського університету, лауреат Нобелівської премії Томас Зюдгоф, заявив, що сучасна система наукових журналів не забезпечує достатньої прозорості та підзвітності. Сьогодні будь-яке видання безперешкодно може називати себе рецензованим, оскільки відсутні загальновизнані обов'язкові вимоги, які б підтверджували належну якість процедур експертного оцінювання. Мінімальні стандарти для журналів мають встановлювати не видавці, а державні органи. У числі таких вимог має бути обов'язкове оприлюднення рецензій разом зі статтями, а також щорічне опублікування переліку всіх рецензентів, які співпрацювали з журналом. Це дасть можливість науковій спільноті та суспільству переконатися, що оцінювання здійснюють фахівці відповідної кваліфікації. Він проводить аналогію з фармацевтичною галуззю: лікарські засоби можуть виходити на ринок лише після проходження державного регулювання та контролю, тоді як наукові журнали можуть продавати свої видання під виглядом рецензованих без будь-якої зовнішньої перевірки. Для наукового видавничого сектору необхідно створити систему регулювання, подібну до тієї, яку в США здійснює Управління з контролю за продуктами й лікарськими засобами. А спроби галузі самостійно забезпечувати належні стандарти публікаційної етики, наприклад, через Committee on Publication Ethics, він сприймає критично, оскільки організація насамперед представляє інтереси видавничої індустрії. Також скептично він оцінює діяльність незалежних дослідників, які аналізують уже опубліковані роботи та публікують зауваження на платформі PubPeer. Анонімні коментарі нерідко сприяють формуванню антинаукових настроїв, переслідують авторів через незначні помилки, безпідставно руйнують наукову репутацію, спричиняють втрату цінних результатів досліджень. Він навіть провів історичну паралель із переслідуванням учених за часів Галілея. Та головною проблемою залишається не діяльність окремих критиків, а відсутність єдиних правил функціонування рецензованих журналів. Через це дедалі важче відрізнити авторитетне наукове видання від журналу з низькими стандартами експертизи, внаслідок чого суспільство втрачає здатність оцінювати достовірність опублікованих результатів, а довіра до науки поступово послаблюється. Тому будь-який журнал, що заявляє про рецензування, повинен мати документальні підтвердження проходження цієї процедури та нести відповідальність за її якість. Сучасній системі наукового видавництва необхідна прозора нормативна основа, яка забезпечить зрозумілі правила для всіх учасників процесу та дозволить чітко відрізняти дійсно рецензовані публікації від тих, що лише декларують відповідність заявленим стандартам. Стаття порушує актуальну дискусію про майбутнє академічного рецензування, баланс між саморегулюванням наукової спільноти та державним наглядом, а також про механізми зміцнення суспільної довіри до результатів наукових досліджень.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/broken-journal-system-needs-government-oversight-says-nobelist
КОМПЛЕКСНИЙ ПОШУК У WEB OF SCIENCE
27 серпня 2026 року відбудеться вебінар «Комплексний пошук у Web of Science: можливості спеціалізованих баз даних».
Захід покликаний познайомити слухачів з низкою спеціалізованих баз даних, що містять дисертації, патенти, препринти, набори даних, інформацію про гранти, нормативні документи та інші типи наукового контенту на платформі Web of Science. Планується розглянути, як формуються різноманітні наукові бази у WoS, який контент у них представлений, чим він відрізняється від Core Collection; продемонструвати можливості пошуку та аналізу цих ресурсів; обговорити можливості використання наукових баз для проведення досліджень, пошуку партнерів і підготовки публікацій. Організатор – Сlarivate.
Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_1imFlTEfQVKrZIu0yaRSNw
27 серпня 2026 року відбудеться вебінар «Комплексний пошук у Web of Science: можливості спеціалізованих баз даних».
Захід покликаний познайомити слухачів з низкою спеціалізованих баз даних, що містять дисертації, патенти, препринти, набори даних, інформацію про гранти, нормативні документи та інші типи наукового контенту на платформі Web of Science. Планується розглянути, як формуються різноманітні наукові бази у WoS, який контент у них представлений, чим він відрізняється від Core Collection; продемонструвати можливості пошуку та аналізу цих ресурсів; обговорити можливості використання наукових баз для проведення досліджень, пошуку партнерів і підготовки публікацій. Організатор – Сlarivate.
Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_1imFlTEfQVKrZIu0yaRSNw
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№19 Одеський Національний університет імені І.І. Мечникова
Шлях доступу: https://dspace.onu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-05-19
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 17 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№19 Одеський Національний університет імені І.І. Мечникова
Шлях доступу: https://dspace.onu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-05-19
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 17 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: ЧОМУ ОСВІТА ТА ЗНАННЯ ВЧИТЕЛІВ ВАЖЛИВІ
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Хівун Бе «Чому освіта та знання вчителів важливі: висновки з опитування щодо знань вчителів».
У ній зазначається, що знання предмету мають фундаментальне значення для вчителів, цього замало, оскільки гарний учитель — це не просто «ходяча енциклопедія». Знання того, як розв’язувати математичні задачі, не означає, що ви знаєте, як навчити розв’язувати задачі учнів і зробити це водночас цікавим. Предметні знання вчителів доповнюються їхніми знаннями з викладання, навчання та оцінювання, відомими як загальна педагогіка. Результати нещодавньо проведеного опитування щодо загальних педагогічних знань (ЗПЗ) вчителів, показали, що вчителі з вищим рівнем ЗПЗ витрачають більше часу на заняття, займаючись фактичним викладанням та навчанням, і менше часу – дисциплінарними чи адміністративними завданнями. У країнах, де вчителі мають вищі бали ЗПЗ, учні, як правило, мають кращі результати з математики та читання відповідно до результатів PISA. Наявність педагогічних знань також підтримує благополуччя вчителів: ті, хто мають більші педагогічні знання у більшості країн, як правило, повідомляють про менший стрес від поведінки учнів тому, що вони можуть обмежити деструктивну поведінку в класах. Вчителі, які більше знають про загальну педагогіку, менше стресують від тиску, пов'язаного з підзвітністю, підтримкою різноманітних навчальних потреб, адаптацією до реформ та професійним навчанням. Для багатьох вчителів початкова педагогічна освіта - перше знайомство з педагогічними теоріями та практикою. Але для деяких вчителів навчання на початкову кваліфікацію може навіть не передбачати таких практик. Майже половина вчителів у Саудівській Аравії заявили, що почали викладати лише з предметною кваліфікацією. У Марокко кожен п'ятий вчитель заявив, що почав викладати, маючи лише предметну підготовку. Вчителі, які мають лише предметну кваліфікацію, мають нижчий середній бал знань учнів у Хорватії, Чилі та Португалії.
Детальніше: https://oecdedutoday.com/why-teacher-education-and-knowledge-matter-insights-from-the-teacher-knowledge-survey/, https://www.oecd.org/en/publications/results-from-the-teacher-knowledge-survey_5542e88a-en.html
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Хівун Бе «Чому освіта та знання вчителів важливі: висновки з опитування щодо знань вчителів».
У ній зазначається, що знання предмету мають фундаментальне значення для вчителів, цього замало, оскільки гарний учитель — це не просто «ходяча енциклопедія». Знання того, як розв’язувати математичні задачі, не означає, що ви знаєте, як навчити розв’язувати задачі учнів і зробити це водночас цікавим. Предметні знання вчителів доповнюються їхніми знаннями з викладання, навчання та оцінювання, відомими як загальна педагогіка. Результати нещодавньо проведеного опитування щодо загальних педагогічних знань (ЗПЗ) вчителів, показали, що вчителі з вищим рівнем ЗПЗ витрачають більше часу на заняття, займаючись фактичним викладанням та навчанням, і менше часу – дисциплінарними чи адміністративними завданнями. У країнах, де вчителі мають вищі бали ЗПЗ, учні, як правило, мають кращі результати з математики та читання відповідно до результатів PISA. Наявність педагогічних знань також підтримує благополуччя вчителів: ті, хто мають більші педагогічні знання у більшості країн, як правило, повідомляють про менший стрес від поведінки учнів тому, що вони можуть обмежити деструктивну поведінку в класах. Вчителі, які більше знають про загальну педагогіку, менше стресують від тиску, пов'язаного з підзвітністю, підтримкою різноманітних навчальних потреб, адаптацією до реформ та професійним навчанням. Для багатьох вчителів початкова педагогічна освіта - перше знайомство з педагогічними теоріями та практикою. Але для деяких вчителів навчання на початкову кваліфікацію може навіть не передбачати таких практик. Майже половина вчителів у Саудівській Аравії заявили, що почали викладати лише з предметною кваліфікацією. У Марокко кожен п'ятий вчитель заявив, що почав викладати, маючи лише предметну підготовку. Вчителі, які мають лише предметну кваліфікацію, мають нижчий середній бал знань учнів у Хорватії, Чилі та Португалії.
Детальніше: https://oecdedutoday.com/why-teacher-education-and-knowledge-matter-insights-from-the-teacher-knowledge-survey/, https://www.oecd.org/en/publications/results-from-the-teacher-knowledge-survey_5542e88a-en.html
INTO CHANGE AWARD 2026
Національний фонд досліджень України повідомляє про старт прийому номінацій на Into Change Award 2026.
Це - європейська премія, що відзначає видатні дослідницькі групи, які здійснюють вагомий внесок у розвиток науки, інновацій та суспільства. Премія присуджується за підтримки Міністерства науки, вищої освіти та цифрових справ Данії та покликана підтримати внесок науки та інновацій у здатність Європи відповідати на глобальні виклики, знаходити спільні рішення, сприяти сталому розвитку, створювати позитивні зміни. Особливий акцент – на міжнародній співпраці, що об’єднує дослідників із різних країн, наукових дисциплін та установ. Взяти участь у конкурсі можуть дослідницькі групи з усіх галузей науки, що працюють у європейських установах та складаються з 3-8 активних дослідників. Критерії відбору дослідницьких команд: виняткові наукові досягнення або значний внесок у розвиток відповідної галузі знань; вагомий суспільний вплив, сприяння розв’язанню викликів у сферах довкілля, безпеки, демократії, конкурентоспроможності, розвитку суспільного добробуту, державних сервісів і публічних дискусій; відданість ключовим цінностям наукової діяльності - допитливості, співпраці, відповідальності, взаємоповаги та відкритості. Загальний розмір премії у 2026 році становить 8 млн данських крон. Кожен із членів команди-переможця отримає почесну винагороду в розмірі 100 тис. данських крон, а решта коштів буде у вигляді рамкового гранту надана дослідницькій групі. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 14 серпня 2026 року.
Детальніше: https://ufsn.dk/english/research-and-innovation/communicating-research/into-change-awards/into-change/,
Національний фонд досліджень України повідомляє про старт прийому номінацій на Into Change Award 2026.
Це - європейська премія, що відзначає видатні дослідницькі групи, які здійснюють вагомий внесок у розвиток науки, інновацій та суспільства. Премія присуджується за підтримки Міністерства науки, вищої освіти та цифрових справ Данії та покликана підтримати внесок науки та інновацій у здатність Європи відповідати на глобальні виклики, знаходити спільні рішення, сприяти сталому розвитку, створювати позитивні зміни. Особливий акцент – на міжнародній співпраці, що об’єднує дослідників із різних країн, наукових дисциплін та установ. Взяти участь у конкурсі можуть дослідницькі групи з усіх галузей науки, що працюють у європейських установах та складаються з 3-8 активних дослідників. Критерії відбору дослідницьких команд: виняткові наукові досягнення або значний внесок у розвиток відповідної галузі знань; вагомий суспільний вплив, сприяння розв’язанню викликів у сферах довкілля, безпеки, демократії, конкурентоспроможності, розвитку суспільного добробуту, державних сервісів і публічних дискусій; відданість ключовим цінностям наукової діяльності - допитливості, співпраці, відповідальності, взаємоповаги та відкритості. Загальний розмір премії у 2026 році становить 8 млн данських крон. Кожен із членів команди-переможця отримає почесну винагороду в розмірі 100 тис. данських крон, а решта коштів буде у вигляді рамкового гранту надана дослідницькій групі. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 14 серпня 2026 року.
Детальніше: https://ufsn.dk/english/research-and-innovation/communicating-research/into-change-awards/into-change/,
РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ У СФЕРІ ОСВІТИ
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо формування в Україні державного замовлення на підготовку фахівців на основі довгострокового прогнозу потреб ринку праці.
Відповідна постанова від 13 липня 2026 року № 906 розміщена на урядовому порталі. Документ започатковує реформу державного замовлення у сфері освіти: відтепер його формування базуватиметься не лише на пропозиціях державних замовників, а насамперед - на прогнозі того, яких фахівців потребуватиме економіка України у майбутньому. Це перший в Україні довгостроковий прогноз потреб економіки у фахівцях, підготовлений на основі економічного моделювання. Наразі український ринок праці характеризується суттєвим структурним дисбалансом: попит роботодавців і пропозиція робочої сили не співпадають, має місце невідповідність знань, навичок і кваліфікацій потребам реальної економіки. Для подолання цього дисбалансу необхідно системно прогнозувати, які фахівці та компетентності будуть потрібні Україні у найближчі роки та відповідно адаптувати систему освіти. Новий підхід буде застосовано до державного замовлення на 2026-2027 роки. Постанова запроваджує три взаємопов'язані елементи нового підходу до формування державного замовлення: довгострокове прогнозування потреб ринку праці; оцінювання потреб економіки у нових фахівцях; новий підхід до формування державного замовлення. Надалі прогноз планується оновлювати на регулярній основі, щоб державне замовлення могло оперативно реагувати на зміни в економіці та на ринку праці. Довгострокова мета реформи - зробити прогноз потреб ринку праці відкритим і доступним інструментом для держави, закладів освіти, роботодавців і майбутніх вступників.
Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-reformuie-pidkhid-do-derzhzamovlennia-u-sferi-osvity, https://me.gov.ua/News/Detail/83ab1339-654c-408d-a96f-5756aa383013?lang=uk-UA&title=UriadReformuPidkhidDoDerzhzamovlenniaUSferiOsviti, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/906-2026-%D0%BF#Text
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо формування в Україні державного замовлення на підготовку фахівців на основі довгострокового прогнозу потреб ринку праці.
Відповідна постанова від 13 липня 2026 року № 906 розміщена на урядовому порталі. Документ започатковує реформу державного замовлення у сфері освіти: відтепер його формування базуватиметься не лише на пропозиціях державних замовників, а насамперед - на прогнозі того, яких фахівців потребуватиме економіка України у майбутньому. Це перший в Україні довгостроковий прогноз потреб економіки у фахівцях, підготовлений на основі економічного моделювання. Наразі український ринок праці характеризується суттєвим структурним дисбалансом: попит роботодавців і пропозиція робочої сили не співпадають, має місце невідповідність знань, навичок і кваліфікацій потребам реальної економіки. Для подолання цього дисбалансу необхідно системно прогнозувати, які фахівці та компетентності будуть потрібні Україні у найближчі роки та відповідно адаптувати систему освіти. Новий підхід буде застосовано до державного замовлення на 2026-2027 роки. Постанова запроваджує три взаємопов'язані елементи нового підходу до формування державного замовлення: довгострокове прогнозування потреб ринку праці; оцінювання потреб економіки у нових фахівцях; новий підхід до формування державного замовлення. Надалі прогноз планується оновлювати на регулярній основі, щоб державне замовлення могло оперативно реагувати на зміни в економіці та на ринку праці. Довгострокова мета реформи - зробити прогноз потреб ринку праці відкритим і доступним інструментом для держави, закладів освіти, роботодавців і майбутніх вступників.
Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-reformuie-pidkhid-do-derzhzamovlennia-u-sferi-osvity, https://me.gov.ua/News/Detail/83ab1339-654c-408d-a96f-5756aa383013?lang=uk-UA&title=UriadReformuPidkhidDoDerzhzamovlenniaUSferiOsviti, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/906-2026-%D0%BF#Text