РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№17 Український гуманітарний Інститут
Шлях доступу: https://ir.ugi.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-03-03
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 8 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№17 Український гуманітарний Інститут
Шлях доступу: https://ir.ugi.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-03-03
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 8 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: ІМПУЛЬС ДЛЯ СУСПІЛЬСТВ, ЩО СТАРІШАЮТЬ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Потенційний імпульс від ШІ для суспільств, що старішають: перші висновки дослідження» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому зазначається, що у найближчі десятиліття демографічні чинники послаблять економічне зростання у країнах ОЕСР. Демографічний перехід, викликаний збільшенням тривалості життя та зниженням народжуваності, є глобальним явищем, хоч і розвивається з різною швидкістю та інтенсивністю у різних країнах. Старіння населення зменшить тиск на трудові ресурси, скоротивши відносну частку працездатного населення, навіть якщо більш висока частка робочої сили може частково компенсувати прогнозоване зниження співвідношення працюючих до пенсіонерів. У той же час штучний інтелект надає можливості для підвищення продуктивності праці, потенційно пом'якшуючи дефіцит робочої сили та стимулюючи економічне зростання. Однак мало що відомо про те, як змінюється ступінь впливу ШІ упродовж життєвого циклу і що це може означати для упровадження ШІ в суспільствах, що старішають. На основі даних Програми ОЕСР з міжнародної оцінки компетенцій дорослих (PIAAC) встановлено, що загальний вплив ШІ на працівників (автоматизація та розширення можливостей) відбувається по перевернутій U-подібній кривій. Вплив автоматизації вищий у молодших вікових групах і швидко знижується з віком, оскільки досвід, як правило, доповнює ШІ. Проте така універсальна технологія, як ШІ, неминуче призведе до руйнівного впливу, а для повноцінного використання переваг ШІ знадобиться перерозподіл ринку праці, перекваліфікація та підвищення кваліфікації, стимулювання інновацій в бізнесі, які будуть слабшими саме у старіючих суспільствах.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/a-potential-boost-from-ai-in-ageing-societies_be002e40-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/a-potential-boost-from-ai-in-ageing-societies_144607bb/be002e40-en.pdf, https://doi.org/10.1787/be002e40-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Потенційний імпульс від ШІ для суспільств, що старішають: перші висновки дослідження» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому зазначається, що у найближчі десятиліття демографічні чинники послаблять економічне зростання у країнах ОЕСР. Демографічний перехід, викликаний збільшенням тривалості життя та зниженням народжуваності, є глобальним явищем, хоч і розвивається з різною швидкістю та інтенсивністю у різних країнах. Старіння населення зменшить тиск на трудові ресурси, скоротивши відносну частку працездатного населення, навіть якщо більш висока частка робочої сили може частково компенсувати прогнозоване зниження співвідношення працюючих до пенсіонерів. У той же час штучний інтелект надає можливості для підвищення продуктивності праці, потенційно пом'якшуючи дефіцит робочої сили та стимулюючи економічне зростання. Однак мало що відомо про те, як змінюється ступінь впливу ШІ упродовж життєвого циклу і що це може означати для упровадження ШІ в суспільствах, що старішають. На основі даних Програми ОЕСР з міжнародної оцінки компетенцій дорослих (PIAAC) встановлено, що загальний вплив ШІ на працівників (автоматизація та розширення можливостей) відбувається по перевернутій U-подібній кривій. Вплив автоматизації вищий у молодших вікових групах і швидко знижується з віком, оскільки досвід, як правило, доповнює ШІ. Проте така універсальна технологія, як ШІ, неминуче призведе до руйнівного впливу, а для повноцінного використання переваг ШІ знадобиться перерозподіл ринку праці, перекваліфікація та підвищення кваліфікації, стимулювання інновацій в бізнесі, які будуть слабшими саме у старіючих суспільствах.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/a-potential-boost-from-ai-in-ageing-societies_be002e40-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/a-potential-boost-from-ai-in-ageing-societies_144607bb/be002e40-en.pdf, https://doi.org/10.1787/be002e40-en
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЗАХОПИВ 30% ДОСЛІДНИЦЬКИХ ВІДКРИТТІВ
На сайті Kudos опублікована стаття Чарлі Раппл «Штучний інтелект захопив третину дослідницьких відкриттів».
Вона присвячена результатам дослідження видавничої сфери в епоху ШІ та рекомендаціям стосовно того, як зробити контент видимим. Звіт Kudos про першу фазу проєкту «Приборкання крокодила» показує, що штучний інтелект вже захопив третину наукового пошуку інформації, причому багато дослідників не усвідомлюють, якою мірою їхнє сприйняття наукової літератури зараз опосередковане штучним інтелектом. Документ містить аналіз результатів двох опитувань, в яких взяли участь понад 11,5 тис. дослідників та 200 бібліотекарів, сканування понад 300 джерел, а також висновки та рекомендації для маркетингових, редакційних, відділів обслуговування клієнтів, управління обліковими записами та технологічних команд, а також дорожню карту довгострокових стратегічних дій. Встановлено, що наразі як мінімум третина дослідників починає пошук інформації за допомогою ШІ; 40% помилково вважають, що огляди, згенеровані ШІ, були створені або куровані людиною. Видавці мають відігравати активну роль у забезпеченні точного представлення наукового контенту системами штучного інтелекту. Необхідно узагальнювати найкращі практики роботи з ШІ, розробляти схеми базового аналізу та відстеження видимості ШІ, забезпечувати оптимізацію пошукових систем та належну видимість у графах знань та індексах; надавати ціннісні пропозиції щодо курованих публікацій; забезпечувати ефективне управління знаннями, включно з криптографічним підтвердженням для довірчого використання. У рамках наступної фази дослідження відбудеться перехід від діагностики до скоординованого реагування: бенчмаркінг того, як відкриття, засновані на штучному інтелекті, впливають на використання та доходи видавців; як вивчати поведінку дослідників для задоволення їхніх очікувань; як спільні стандарти необхідно розробити та запровадити для контенту (розмітки, машинозчитувані сигнали), щоб системи штучного інтелекту коректно отримували, інтерпретували та атрибували наукові матеріали.
Детальніше: https://blog.growkudos.com/news/ai-discovery-study-sets-out-actions-required-for-publishers-to-make-content-visible-via-new-channels, https://info.growkudos.com/croc-pu, https://3cxvc.share.hsforms.com/2Zkn8u513RXeavugD0GjT0A
На сайті Kudos опублікована стаття Чарлі Раппл «Штучний інтелект захопив третину дослідницьких відкриттів».
Вона присвячена результатам дослідження видавничої сфери в епоху ШІ та рекомендаціям стосовно того, як зробити контент видимим. Звіт Kudos про першу фазу проєкту «Приборкання крокодила» показує, що штучний інтелект вже захопив третину наукового пошуку інформації, причому багато дослідників не усвідомлюють, якою мірою їхнє сприйняття наукової літератури зараз опосередковане штучним інтелектом. Документ містить аналіз результатів двох опитувань, в яких взяли участь понад 11,5 тис. дослідників та 200 бібліотекарів, сканування понад 300 джерел, а також висновки та рекомендації для маркетингових, редакційних, відділів обслуговування клієнтів, управління обліковими записами та технологічних команд, а також дорожню карту довгострокових стратегічних дій. Встановлено, що наразі як мінімум третина дослідників починає пошук інформації за допомогою ШІ; 40% помилково вважають, що огляди, згенеровані ШІ, були створені або куровані людиною. Видавці мають відігравати активну роль у забезпеченні точного представлення наукового контенту системами штучного інтелекту. Необхідно узагальнювати найкращі практики роботи з ШІ, розробляти схеми базового аналізу та відстеження видимості ШІ, забезпечувати оптимізацію пошукових систем та належну видимість у графах знань та індексах; надавати ціннісні пропозиції щодо курованих публікацій; забезпечувати ефективне управління знаннями, включно з криптографічним підтвердженням для довірчого використання. У рамках наступної фази дослідження відбудеться перехід від діагностики до скоординованого реагування: бенчмаркінг того, як відкриття, засновані на штучному інтелекті, впливають на використання та доходи видавців; як вивчати поведінку дослідників для задоволення їхніх очікувань; як спільні стандарти необхідно розробити та запровадити для контенту (розмітки, машинозчитувані сигнали), щоб системи штучного інтелекту коректно отримували, інтерпретували та атрибували наукові матеріали.
Детальніше: https://blog.growkudos.com/news/ai-discovery-study-sets-out-actions-required-for-publishers-to-make-content-visible-via-new-channels, https://info.growkudos.com/croc-pu, https://3cxvc.share.hsforms.com/2Zkn8u513RXeavugD0GjT0A
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПСИХОЛОГІЧНУ СЛУЖБУ
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт наказу «Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України».
Документ розроблено з метою удосконалення нормативно-правової бази діяльності психологічної служби, забезпечення психологічного благополуччя учасників освітнього процесу та створення безпечного освітнього середовища. Нова редакція «Положення…» передбачає розширення понятійного апарату (застосування термінів «психосоціальна допомога», «перша психологічна допомога», «кризове психологічне втручання», «життєстійкість», «психологічне благополуччя», «перенаправлення»); цифровізацію процесів, в рамках якої АС «ІРЦ» стане єдиним інструментом для ведення документації та формування звітності; використання валідизованих методів психологічної діагностики, внесених до Переліку методик в АС «ІРЦ»; чітку структуризацію діяльності, зокрема розмежування рівнів надання психосоціальної та психологічної допомоги (від універсальної профілактики та створення безпечного середовища до перенаправлення). Прийняття документу підтримає створення психологічно безпечного та здорового освітнього середовища, підвищення ефективності психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 30 липня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-nakazu-pro-zatverdzhennia-polozhennia-pro-psykholohichnu-sluzhbu-u-systemi-osvity-ukrainy, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/16/proekt-polozennia-pro-psixologicnu-sluzbu-u-sistemi-osviti-ukrai-ni.docx
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт наказу «Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України».
Документ розроблено з метою удосконалення нормативно-правової бази діяльності психологічної служби, забезпечення психологічного благополуччя учасників освітнього процесу та створення безпечного освітнього середовища. Нова редакція «Положення…» передбачає розширення понятійного апарату (застосування термінів «психосоціальна допомога», «перша психологічна допомога», «кризове психологічне втручання», «життєстійкість», «психологічне благополуччя», «перенаправлення»); цифровізацію процесів, в рамках якої АС «ІРЦ» стане єдиним інструментом для ведення документації та формування звітності; використання валідизованих методів психологічної діагностики, внесених до Переліку методик в АС «ІРЦ»; чітку структуризацію діяльності, зокрема розмежування рівнів надання психосоціальної та психологічної допомоги (від універсальної профілактики та створення безпечного середовища до перенаправлення). Прийняття документу підтримає створення психологічно безпечного та здорового освітнього середовища, підвищення ефективності психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 30 липня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-nakazu-pro-zatverdzhennia-polozhennia-pro-psykholohichnu-sluzhbu-u-systemi-osvity-ukrainy, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/16/proekt-polozennia-pro-psixologicnu-sluzbu-u-sistemi-osviti-ukrai-ni.docx
КРИЗА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ: УСПІШНИЙ ДОСЛІДНИК — НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ГАРНИЙ ВИКЛАДАЧ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Арджуна Аппадурая «Недостатня підготовка викладачів — це прихований скандал академічної спільноти».
У ній автор стверджує, що однією з найсерйозніших, але майже не обговорюваних проблем сучасної вищої освіти є відсутність системної педагогічної підготовки науковців, які приходять працювати до університетів. Нинішні дискусії про вдосконалення університетського викладання часто залишають поза увагою головне питання: більшість науковців ніколи не проходять спеціального навчання педагогічній майстерності. Аппадурай згадує, що після захисту докторської дисертації він був одразу поставлений перед необхідністю викладати широкий спектр дисциплін, не маючи для цього ані відповідної педагогічної підготовки, ані достатнього досвіду. На його переконання, успішність перших років роботи значною мірою забезпечували особисті комунікативні здібності, ораторська майстерність і впевненість під час публічних виступів, а не професійне розуміння того, як організовувати навчальний процес. Він критично оцінює традиційну практику використання студентських опитувань як основного інструменту оцінювання якості викладання, оскільки такі опитування радше відображають популярність викладача або суб'єктивне ставлення студентів, ніж справжню педагогічну майстерність. Більшість молодих викладачів змушені самостійно опановувати професію, наслідуючи старших колег, запозичуючи їхні навчальні програми, окремі методичні прийоми й стиль викладання. До появи сучасних цифрових ресурсів така неформальна передача досвіду здійснювалася через особисті контакти, телефонні розмови, поштове листування та копіювання матеріалів. Проте навіть сьогодні, попри доступність численних інформаційних ресурсів, університетська система не створила повноцінного механізму професійної педагогічної підготовки викладачів. Щоб утримувати увагу студентів, багато хто компенсує нестачу педагогічної підготовки харизмою, особистими історіями, спрощеними аналогіями чи розважальними елементами, однак такі прийоми не можуть замінити професійних знань у галузі методології та психології навчання. Університетські центри підвищення кваліфікації мають доволі обмежені можливості, а значна частина викладачів просто не має часу для повноцінного проходження таких програм. Проблема має системний характер і підсилюється тим, що сучасний університет одночасно виконує дедалі більше функцій: проводить дослідження, забезпечує навчання, виконує соціальні, культурні та громадські завдання. Отже, настав час переглянути традиційне уявлення про нерозривність викладання і наукових досліджень. Університетам варто критично переосмислити, чи всі викладачі обов'язково повинні поєднувати інтенсивну дослідницьку діяльність із викладанням. Необхідно формувати нові партнерські відносини між академічними дисциплінами та педагогічною освітою, повернути повагу до професійної майстерності викладача. Стаття фокусує увагу читача на питанні балансу між дослідницькою та освітньою місіями університету.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/our-lack-teaching-training-professoriates-secret-scandal
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Арджуна Аппадурая «Недостатня підготовка викладачів — це прихований скандал академічної спільноти».
У ній автор стверджує, що однією з найсерйозніших, але майже не обговорюваних проблем сучасної вищої освіти є відсутність системної педагогічної підготовки науковців, які приходять працювати до університетів. Нинішні дискусії про вдосконалення університетського викладання часто залишають поза увагою головне питання: більшість науковців ніколи не проходять спеціального навчання педагогічній майстерності. Аппадурай згадує, що після захисту докторської дисертації він був одразу поставлений перед необхідністю викладати широкий спектр дисциплін, не маючи для цього ані відповідної педагогічної підготовки, ані достатнього досвіду. На його переконання, успішність перших років роботи значною мірою забезпечували особисті комунікативні здібності, ораторська майстерність і впевненість під час публічних виступів, а не професійне розуміння того, як організовувати навчальний процес. Він критично оцінює традиційну практику використання студентських опитувань як основного інструменту оцінювання якості викладання, оскільки такі опитування радше відображають популярність викладача або суб'єктивне ставлення студентів, ніж справжню педагогічну майстерність. Більшість молодих викладачів змушені самостійно опановувати професію, наслідуючи старших колег, запозичуючи їхні навчальні програми, окремі методичні прийоми й стиль викладання. До появи сучасних цифрових ресурсів така неформальна передача досвіду здійснювалася через особисті контакти, телефонні розмови, поштове листування та копіювання матеріалів. Проте навіть сьогодні, попри доступність численних інформаційних ресурсів, університетська система не створила повноцінного механізму професійної педагогічної підготовки викладачів. Щоб утримувати увагу студентів, багато хто компенсує нестачу педагогічної підготовки харизмою, особистими історіями, спрощеними аналогіями чи розважальними елементами, однак такі прийоми не можуть замінити професійних знань у галузі методології та психології навчання. Університетські центри підвищення кваліфікації мають доволі обмежені можливості, а значна частина викладачів просто не має часу для повноцінного проходження таких програм. Проблема має системний характер і підсилюється тим, що сучасний університет одночасно виконує дедалі більше функцій: проводить дослідження, забезпечує навчання, виконує соціальні, культурні та громадські завдання. Отже, настав час переглянути традиційне уявлення про нерозривність викладання і наукових досліджень. Університетам варто критично переосмислити, чи всі викладачі обов'язково повинні поєднувати інтенсивну дослідницьку діяльність із викладанням. Необхідно формувати нові партнерські відносини між академічними дисциплінами та педагогічною освітою, повернути повагу до професійної майстерності викладача. Стаття фокусує увагу читача на питанні балансу між дослідницькою та освітньою місіями університету.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/our-lack-teaching-training-professoriates-secret-scandal
НАНОТЕХНОЛОГІЇ В РЕПРОДУКЦІЇ ТВАРИН ТА ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ
15–16 жовтня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології в репродукції тварин та ветеринарній медицині».
Вона стане площадкою для обговорення актуальних питань розвитку нанотехнологій, матеріалознавства, біомедицини, ветеринарної медицини та суміжних наук. Планується зосередити увагу на наступних наукових напрямах: біологічно активні наноматеріали на основі ванадатів рідкісноземельних елементів; технології синтезу та керування властивостями біологічно активних наноматеріалів; доклінічні дослідження наночастинок як складових ветеринарних препаратів і кормових добавок; застосування нанотехнологій у репродуктології тварин та суміжних галузях; клінічне впровадження наноматеріалів та актуальні проблеми ветеринарної медицини. Організатори: Державний біотехнологічний університет, Національна академія наук України, НТК «Інститут монокристалів» НАН України, Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України, Національна академія аграрних наук України, ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» НААН України.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferenciya-nanotehnologi-v-reprodukci-tvarin-ta-veterinarniy-medicini-anons, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/informaciinii-list-miznarodna-naukovo-prakticna-konferenciya-nanotexnologiyi-v-reprodukciyi-tvarin-ta-veterinarnoyi-medicini.pdf
15–16 жовтня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології в репродукції тварин та ветеринарній медицині».
Вона стане площадкою для обговорення актуальних питань розвитку нанотехнологій, матеріалознавства, біомедицини, ветеринарної медицини та суміжних наук. Планується зосередити увагу на наступних наукових напрямах: біологічно активні наноматеріали на основі ванадатів рідкісноземельних елементів; технології синтезу та керування властивостями біологічно активних наноматеріалів; доклінічні дослідження наночастинок як складових ветеринарних препаратів і кормових добавок; застосування нанотехнологій у репродуктології тварин та суміжних галузях; клінічне впровадження наноматеріалів та актуальні проблеми ветеринарної медицини. Організатори: Державний біотехнологічний університет, Національна академія наук України, НТК «Інститут монокристалів» НАН України, Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України, Національна академія аграрних наук України, ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» НААН України.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferenciya-nanotehnologi-v-reprodukci-tvarin-ta-veterinarniy-medicini-anons, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/informaciinii-list-miznarodna-naukovo-prakticna-konferenciya-nanotexnologiyi-v-reprodukciyi-tvarin-ta-veterinarnoyi-medicini.pdf
ТЕРМІН ПОДАННЯ ЗАЯВОК ДО НСД ПОДОВЖЕНО ДО 27 ЛИПНЯ
Міністерство освіти і науки України прийняло рішення продовжити термін подання інформації до Національної системи дослідників України до 27 липня 2026 року.
Усі охочі мають ще тиждень, щоб внести до системи інформацію про власні публікації, гранти, патенти, міжнародну співпрацю, участь у підготовці дослідників та інші результати наукової та науково-технічної діяльності за період 2023–2025 років. На основі цих відомостей буде сформовано два рейтинги: загальний рейтинг дослідників та окремий рейтинг молодих учених. Науковці з найвищими позиціями в рейтингах зможуть отримати державні стипендії у розмірі 10 тис. грн, які будуть виплачуватись упродовж двох років. Участь у Національній системі дослідників України є добровільною. Звертаємо увагу на те, що на вебпорталі НРАТ у базі даних академічних текстів відображаються актуальні відомості щодо дисертацій, отримані від системи державної реєстрації, а в основу метаданих покладені належним чином оформлені облікові картки (ОКД). Національний репозитарій академічних текстів не має повноважень самостійно вносити зміни. Отже, якщо вже захищена дисертація представлена у НРАТ як «запланована», необхідно діяти відповідно до наказу МОН № 271 від 24.03.2022 “Про затвердження Порядку державної реєстрації та обліку науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій“. Це означає, що після того, як захист відбувся, відповідальні особи мають додатково внести до раніше зареєстрованих ОКД копії рішень засідання вченої ради, наказів МОН, наказів про видачу дипломів тощо. Лише після цього та верифікації даних в системі держреєстрації відбувається зміна статусу дисертації із «Запланована» на «Захищена» або «Перенесена», «Скасована», «Незахищена». Цей порядок запроваджений з червня 2022 року. Усі зареєстровані у період 1992-2021 рр. облікові картки дисертацій від початку мають статус «Захищена», оскільки реєструвались виключно після захисту.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-prodovzhylo-termin-podannia-zaiavok-do-natsionalnoi-systemy-doslidnykiv, https://nauka.gov.ua/information/nsd/, https://nrat.ukrintei.ua/yakshho-zahyshhena-dysertacziya-maye-u-metadanyh-nrat-status-zaplanovana/, https://www.ukrintei.ua/napriamy-diialnosti/derzhavna-reiestratsiia-ntr-dysertatsii/zagalni-vidomosti-0/, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0640-22#Text
Міністерство освіти і науки України прийняло рішення продовжити термін подання інформації до Національної системи дослідників України до 27 липня 2026 року.
Усі охочі мають ще тиждень, щоб внести до системи інформацію про власні публікації, гранти, патенти, міжнародну співпрацю, участь у підготовці дослідників та інші результати наукової та науково-технічної діяльності за період 2023–2025 років. На основі цих відомостей буде сформовано два рейтинги: загальний рейтинг дослідників та окремий рейтинг молодих учених. Науковці з найвищими позиціями в рейтингах зможуть отримати державні стипендії у розмірі 10 тис. грн, які будуть виплачуватись упродовж двох років. Участь у Національній системі дослідників України є добровільною. Звертаємо увагу на те, що на вебпорталі НРАТ у базі даних академічних текстів відображаються актуальні відомості щодо дисертацій, отримані від системи державної реєстрації, а в основу метаданих покладені належним чином оформлені облікові картки (ОКД). Національний репозитарій академічних текстів не має повноважень самостійно вносити зміни. Отже, якщо вже захищена дисертація представлена у НРАТ як «запланована», необхідно діяти відповідно до наказу МОН № 271 від 24.03.2022 “Про затвердження Порядку державної реєстрації та обліку науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій“. Це означає, що після того, як захист відбувся, відповідальні особи мають додатково внести до раніше зареєстрованих ОКД копії рішень засідання вченої ради, наказів МОН, наказів про видачу дипломів тощо. Лише після цього та верифікації даних в системі держреєстрації відбувається зміна статусу дисертації із «Запланована» на «Захищена» або «Перенесена», «Скасована», «Незахищена». Цей порядок запроваджений з червня 2022 року. Усі зареєстровані у період 1992-2021 рр. облікові картки дисертацій від початку мають статус «Захищена», оскільки реєструвались виключно після захисту.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-prodovzhylo-termin-podannia-zaiavok-do-natsionalnoi-systemy-doslidnykiv, https://nauka.gov.ua/information/nsd/, https://nrat.ukrintei.ua/yakshho-zahyshhena-dysertacziya-maye-u-metadanyh-nrat-status-zaplanovana/, https://www.ukrintei.ua/napriamy-diialnosti/derzhavna-reiestratsiia-ntr-dysertatsii/zagalni-vidomosti-0/, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0640-22#Text
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№18 Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
Шлях доступу: https://dspace.nadpsu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-04-03
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№18 Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
Шлях доступу: https://dspace.nadpsu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-04-03
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ не мають можливості ознайомитись з академічними текстами науковців цієї установи, оскільки вона такі тексти ще не передавала.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: УПРАВЛІННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ СКЛАДНИХ ПРІОРИТЕТІВ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розбудова потенціалу держапарату для управління та реалізації складних пріоритетних завдань» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».
У ньому зазначається, що уряди реалізують складні міждисциплінарні пріоритети в середовищі, що швидко змінюється, в умовах дефіциту ресурсів, зростаючих очікувань громадян і обмеженої суспільної довіри. Результати досліджень показують, що низький рівень довіри зумовлений тим, що люди вважають урядові структури нездатними ефективно вирішувати довгострокові політичні завдання. У звіті розглядається, яким чином урядові інституції можуть зміцнити свій потенціал в управлінні, координації та забезпеченні реалізації проектів в умовах дедалі більш фрагментованого й мінливого політичного середовища. Спираючись на приклади Болгарії, Естонії, Греції, Ірландії, Польщі та Португалії, експерти показують шляхи забезпечення процесів планування та аналітичної підтримки цільових заходів, розглядають функції центрів управління за трьома наступними вимірами. Перший – оцінка того, як здійснюється узгодження механізму управління з пріоритетами уряду. Другий - планування та вирішення поточних проблем, таких, як фрагментовані стратегії, недостатні зв'язки з ресурсами та обмежена ієрархія між ініціативами. Третій - аналіз можливостей ефективної координації та розробки політики. Також у звіті подаються реальні приклади та варіанти політики, ролі та функції урядових структур.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/building-centre-of-government-capabilities-to-steer-and-deliver-complex-priorities_9899e2fe-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/building-centre-of-government-capabilities-to-steer-and-deliver-complex-priorities_f1233bfc/9899e2fe-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9899e2fe-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розбудова потенціалу держапарату для управління та реалізації складних пріоритетних завдань» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».
У ньому зазначається, що уряди реалізують складні міждисциплінарні пріоритети в середовищі, що швидко змінюється, в умовах дефіциту ресурсів, зростаючих очікувань громадян і обмеженої суспільної довіри. Результати досліджень показують, що низький рівень довіри зумовлений тим, що люди вважають урядові структури нездатними ефективно вирішувати довгострокові політичні завдання. У звіті розглядається, яким чином урядові інституції можуть зміцнити свій потенціал в управлінні, координації та забезпеченні реалізації проектів в умовах дедалі більш фрагментованого й мінливого політичного середовища. Спираючись на приклади Болгарії, Естонії, Греції, Ірландії, Польщі та Португалії, експерти показують шляхи забезпечення процесів планування та аналітичної підтримки цільових заходів, розглядають функції центрів управління за трьома наступними вимірами. Перший – оцінка того, як здійснюється узгодження механізму управління з пріоритетами уряду. Другий - планування та вирішення поточних проблем, таких, як фрагментовані стратегії, недостатні зв'язки з ресурсами та обмежена ієрархія між ініціативами. Третій - аналіз можливостей ефективної координації та розробки політики. Також у звіті подаються реальні приклади та варіанти політики, ролі та функції урядових структур.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/building-centre-of-government-capabilities-to-steer-and-deliver-complex-priorities_9899e2fe-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/building-centre-of-government-capabilities-to-steer-and-deliver-complex-priorities_f1233bfc/9899e2fe-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9899e2fe-en
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Юридичний факультет Чиказького університету оприлюднив меморандум щодо розвитку юридичної освіти в епоху штучного інтелекту.
Документ ґрунтується на результатах консультацій, набутому у попередні три роки досвіді та прагне встановити рамки для адаптації юридичної освіти до ери штучного інтелекту. Ключовими є три питання: 1) формування педагогіки та оцінювання, стійких до штучного інтелекту; 2) підвищення рівня «основних людських» навичок, які відрізняють кращих юристів; 3) навчання відповідальному, ефективному та етичному використанню ШІ. Замість того, щоб намагатися заборонити штучний інтелект або ігнорувати його ризики для навчання, педагогіка та системи оцінювання повинні бути розроблені таким чином, щоб студенти навчилися критично мислити та вирішувати юридичні проблеми з обґрунтованим професійним судженням. Таким чином, нам потрібно забезпечити, щоб наші студенти не покладалися на спрощені інструменти ШІ, які допомагають їм знаходити прості відповіді, але гальмують інтелектуальний розвиток. Це вимагає переосмислення технологій, які ми дозволяємо використовувати в наших класах, завдань, які ми даємо нашим учням, і способів оцінювання їхньої успішності. Потрібна педагогіка, стійка до штучного інтелекту, - йдеться про способи взаємодії в класі та оцінювання успішності, які винагороджують старанну й постійну взаємодію учнів з матеріалом і не перекладають роботу на інструменти штучного інтелекту. Це не означає спроби запобігти використанню штучного інтелекту всіма учнями, а навпаки – фокусування зусиль на залученості учнів. Штучний інтелект може трансформувати юридичну професію, але багато аспектів юридичної практики, ймовірно, залишаться прерогативою людей не лише тому, що люди добре в них розбираються, а й тому, що клієнти, роботодавці, судді та суспільство бажатимуть, щоб люди їх виконували. Серед іншого, ці аспекти юридичної практики, ймовірно, включатимуть усну адвокатську діяльність, стратегічне судження, критичне мислення, розвиток і підтримку відносин з клієнтами та зацікавленими сторонами. Звичайно, існують способи, за допомогою яких штучний інтелект може допомогти людям у виконанні цих завдань. Але юридична освіта повинна зосереджуватись на підготовці студентів до тих аспектів юридичної практики, для яких люди, ймовірно, залишатимуться необхідними. ШІ вже є поширеною частиною юридичної практики і надалі ставатиме ще більш поширеною. Нереалістично думати, що студенти та юристи не використовуватимуть штучний інтелект. Але юридичні технології швидко змінюються, і немає жодної гарантії, що конкретні інструменти чи методи штучного інтелекту, які є популярними сьогодні, будуть корисними, коли студенти почнуть практикувати. Таким чином, навчання навичкам роботи зі штучним інтелектом вимагає більше, ніж просто підготовки студентів, які можуть використовувати інструменти, що вже є частиною юридичної практики. Юридичні школи повинні надати студентам аналітичні навички й теоретичний інструментарій для адаптації до зміни технологій. Студенти мають навчатись використовувати штучний інтелект відповідально, ефективно та етично. Ці три компоненти стратегічного бачення узгоджуються з зобов'язанням юридичного факультету щодо ретельної юридичної підготовки, новими дослідженнями щодо ролі ШІ в освіті, а також місією Чиказького університету. Відповідно перший рік навчання (перший курс) визнається вирішальним періодом формування студентів-юристів. Він закладає основу для розвитку критичного мислення, навичок юридичного письма та стратегічного судження упродовж всього терміну навчання в юридичній школі та у подальшому професійному житті.
Детальніше: https://www.law.uchicago.edu/news/ai-strategy-statement, https://www.law.uchicago.edu/sites/default/files/2026-07/UChicago%20AI%20Strategy%20Statement_Final.pdf
Юридичний факультет Чиказького університету оприлюднив меморандум щодо розвитку юридичної освіти в епоху штучного інтелекту.
Документ ґрунтується на результатах консультацій, набутому у попередні три роки досвіді та прагне встановити рамки для адаптації юридичної освіти до ери штучного інтелекту. Ключовими є три питання: 1) формування педагогіки та оцінювання, стійких до штучного інтелекту; 2) підвищення рівня «основних людських» навичок, які відрізняють кращих юристів; 3) навчання відповідальному, ефективному та етичному використанню ШІ. Замість того, щоб намагатися заборонити штучний інтелект або ігнорувати його ризики для навчання, педагогіка та системи оцінювання повинні бути розроблені таким чином, щоб студенти навчилися критично мислити та вирішувати юридичні проблеми з обґрунтованим професійним судженням. Таким чином, нам потрібно забезпечити, щоб наші студенти не покладалися на спрощені інструменти ШІ, які допомагають їм знаходити прості відповіді, але гальмують інтелектуальний розвиток. Це вимагає переосмислення технологій, які ми дозволяємо використовувати в наших класах, завдань, які ми даємо нашим учням, і способів оцінювання їхньої успішності. Потрібна педагогіка, стійка до штучного інтелекту, - йдеться про способи взаємодії в класі та оцінювання успішності, які винагороджують старанну й постійну взаємодію учнів з матеріалом і не перекладають роботу на інструменти штучного інтелекту. Це не означає спроби запобігти використанню штучного інтелекту всіма учнями, а навпаки – фокусування зусиль на залученості учнів. Штучний інтелект може трансформувати юридичну професію, але багато аспектів юридичної практики, ймовірно, залишаться прерогативою людей не лише тому, що люди добре в них розбираються, а й тому, що клієнти, роботодавці, судді та суспільство бажатимуть, щоб люди їх виконували. Серед іншого, ці аспекти юридичної практики, ймовірно, включатимуть усну адвокатську діяльність, стратегічне судження, критичне мислення, розвиток і підтримку відносин з клієнтами та зацікавленими сторонами. Звичайно, існують способи, за допомогою яких штучний інтелект може допомогти людям у виконанні цих завдань. Але юридична освіта повинна зосереджуватись на підготовці студентів до тих аспектів юридичної практики, для яких люди, ймовірно, залишатимуться необхідними. ШІ вже є поширеною частиною юридичної практики і надалі ставатиме ще більш поширеною. Нереалістично думати, що студенти та юристи не використовуватимуть штучний інтелект. Але юридичні технології швидко змінюються, і немає жодної гарантії, що конкретні інструменти чи методи штучного інтелекту, які є популярними сьогодні, будуть корисними, коли студенти почнуть практикувати. Таким чином, навчання навичкам роботи зі штучним інтелектом вимагає більше, ніж просто підготовки студентів, які можуть використовувати інструменти, що вже є частиною юридичної практики. Юридичні школи повинні надати студентам аналітичні навички й теоретичний інструментарій для адаптації до зміни технологій. Студенти мають навчатись використовувати штучний інтелект відповідально, ефективно та етично. Ці три компоненти стратегічного бачення узгоджуються з зобов'язанням юридичного факультету щодо ретельної юридичної підготовки, новими дослідженнями щодо ролі ШІ в освіті, а також місією Чиказького університету. Відповідно перший рік навчання (перший курс) визнається вирішальним періодом формування студентів-юристів. Він закладає основу для розвитку критичного мислення, навичок юридичного письма та стратегічного судження упродовж всього терміну навчання в юридичній школі та у подальшому професійному житті.
Детальніше: https://www.law.uchicago.edu/news/ai-strategy-statement, https://www.law.uchicago.edu/sites/default/files/2026-07/UChicago%20AI%20Strategy%20Statement_Final.pdf