ОЕСР: ОГЛЯД ІНФРАСТРУКТУРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Огляд інфраструктурної політики України».
У ньому зазначається, що інфраструктура України стикається з подвійним викликом: підтримкою функціонування в умовах руйнувань й підготовкою до реконструкції та модернізації. Експрес-оцінка збитків та потреб, проведена Групою Світового банку, Урядом України, Європейською Комісією та Організацією Об'єднаних Націй визначила масштаб потреб у фінансуванні на рівні 588 млрд дол. США упродовж 2026-2035 років, що майже втричі перевищує ВВП України за 2025 рік. Потрібно визначити, яким чином можна задовольнити інвестиційні потреби, яку роль може відігравати приватна участь у їх вирішенні, а також як забезпечити перетворення пріоритетів на реалізовані проекти, які зберігають цілісність та економічну ефективність упродовж усього життєвого циклу. Військові ризики, макрофіскальні обмеження, слабке фінансове посередництво та проблеми з доброчесністю обмежують участь приватного сектору. Подолання цих обмежень вимагає послідовних реформ задля забезпечення сприятливих умов, поглиблення потенціалу державно-приватного партнерства, розвитку внутрішніх фінансових ринків та інтеграції кліматичної стійкості і стандартів сталого розвитку, узгоджених з ЄС до всіх інфраструктурних проектів.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/2026/06/infrastructure-policy-review-of-ukraine_15286cb8.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/infrastructure-policy-review-of-ukraine_15286cb8/eeef2059-en.pdf, https://doi.org/10.1787/eeef2059-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Огляд інфраструктурної політики України».
У ньому зазначається, що інфраструктура України стикається з подвійним викликом: підтримкою функціонування в умовах руйнувань й підготовкою до реконструкції та модернізації. Експрес-оцінка збитків та потреб, проведена Групою Світового банку, Урядом України, Європейською Комісією та Організацією Об'єднаних Націй визначила масштаб потреб у фінансуванні на рівні 588 млрд дол. США упродовж 2026-2035 років, що майже втричі перевищує ВВП України за 2025 рік. Потрібно визначити, яким чином можна задовольнити інвестиційні потреби, яку роль може відігравати приватна участь у їх вирішенні, а також як забезпечити перетворення пріоритетів на реалізовані проекти, які зберігають цілісність та економічну ефективність упродовж усього життєвого циклу. Військові ризики, макрофіскальні обмеження, слабке фінансове посередництво та проблеми з доброчесністю обмежують участь приватного сектору. Подолання цих обмежень вимагає послідовних реформ задля забезпечення сприятливих умов, поглиблення потенціалу державно-приватного партнерства, розвитку внутрішніх фінансових ринків та інтеграції кліматичної стійкості і стандартів сталого розвитку, узгоджених з ЄС до всіх інфраструктурних проектів.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/2026/06/infrastructure-policy-review-of-ukraine_15286cb8.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/infrastructure-policy-review-of-ukraine_15286cb8/eeef2059-en.pdf, https://doi.org/10.1787/eeef2059-en
КОНКУРС ПРОЄКТІВ У СФЕРІ ЯДЕРНОЇ НАУКИ, АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ТА ПРОМИСЛОВОСТІ
Українське ядерне товариство у партнерстві з Національною академією наук України та Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» оголосили про старт конкурсу проєктів у сфері ядерної науки, атомної енергетики та промисловості «Атомні інноватори – 2026».
Конкурс покликаний надати підтримку молодим науковцям, студентам, аспірантам і фахівцям підприємств атомної галузі у їхній діяльності зі створення інноваційних рішень та розробок у галузі ядерної енергетики (підвищення ефективності виробничих процесів, безпечна експлуатація ядерних об’єктів тощо). Взяти участь у конкурсі можуть автори оригінальних робіт, що презентують наукове дослідження або прикладну розробку. Критерії оцінювання: особиста участь у реалізації проєкту/розробки, інноваційність рішення, наукова новизна, цінність для розвитку ядерної науки, вдосконалення процесів, покращення властивостей тощо. Переможці конкурсу отримають грошові премії у розмірі 20 тис. гривень, а також підтримку в подальшій реалізації та масштабуванні власного проєкту. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 серпня 2026 року.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/trivaye-konkurs-proyektiv-u-sferi-yaderno-nauki-atomno-energetiki-ta-promislovosti-atomni-innovatori2026, https://support.google.com/drive/answer/6283888,https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/atomni-innovatori-2026.pdf
Українське ядерне товариство у партнерстві з Національною академією наук України та Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» оголосили про старт конкурсу проєктів у сфері ядерної науки, атомної енергетики та промисловості «Атомні інноватори – 2026».
Конкурс покликаний надати підтримку молодим науковцям, студентам, аспірантам і фахівцям підприємств атомної галузі у їхній діяльності зі створення інноваційних рішень та розробок у галузі ядерної енергетики (підвищення ефективності виробничих процесів, безпечна експлуатація ядерних об’єктів тощо). Взяти участь у конкурсі можуть автори оригінальних робіт, що презентують наукове дослідження або прикладну розробку. Критерії оцінювання: особиста участь у реалізації проєкту/розробки, інноваційність рішення, наукова новизна, цінність для розвитку ядерної науки, вдосконалення процесів, покращення властивостей тощо. Переможці конкурсу отримають грошові премії у розмірі 20 тис. гривень, а також підтримку в подальшій реалізації та масштабуванні власного проєкту. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 серпня 2026 року.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/trivaye-konkurs-proyektiv-u-sferi-yaderno-nauki-atomno-energetiki-ta-promislovosti-atomni-innovatori2026, https://support.google.com/drive/answer/6283888,https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/atomni-innovatori-2026.pdf
ІСТОРІЯ ЗАНЕПАДУ МОНАСТИРІВ НАГАДУЄ УНІВЕРСИТЕТАМ ПРО НЕБЕЗПЕКУ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джеффа Малгана «Як показує історія, університети мають пристосовуватися до мінливого світу або зникнути».
У ній автор розмірковує над тим, чому університети, попри свою безпрецедентну силу й вплив, дедалі частіше стикаються з викликами, які вимагають не окремих реформ, а переосмислення самої моделі їхнього існування. Останнім часом вища освіта пережила небачене розширення: якщо у 1960 році у світі навчалося близько 13 мільйонів студентів, то нині їх понад 260 мільйонів; кількість університетів зросла приблизно з однієї до понад п'ятдесяти тисяч, а їхній сукупний річний обіг наближається до трильйона доларів. Багато університетів стали ключовими економічними центрами своїх регіонів або важливими джерелами експортних надходжень. Проте саме цей грандіозний масштаб робить систему менш гнучкою та більш вразливою до мінливого світу. П'ять століть тому європейські монастирі були осередками знань, багатства й суспільного авторитету, вони здавалися непохитними інституціями, однак за декілька століть втратили своє значення через нездатність своєчасно усвідомити масштабні зміни, такі як поява книгодруку, реформація, поширення емпіричного наукового підходу. На думку автора, сучасні університети ризикують повторити цю помилку, якщо будуть й надалі недооцінювати зміни, що відбуваються, зокрема - стрімкий розвиток штучного інтелекту. Пітер Друкер наприкінці 1990-х років пророкував швидке зникнення університетських кампусів через цифрові технології, але очне навчання й надалі забезпечує соціальну взаємодію та передачу неформальних знань, які важко замінити технологіями. Разом із тим, сьогодні процеси викладання, навчання й наукових досліджень входять у період глибоких змін під впливом ШІ та нових цифрових моделей створення й поширення знань. Другим важливим чинником, який не можна нехтувати, є політичне середовище - посилення критики університетів, звинувачення їх в елітарності, надмірній бюрократизації, ідеологічній упередженості. Натомість відповідь самих університетів часто зводиться до вимог збільшити фінансування або гарантувати ширшу автономію, тоді як фундаментальні питання їхньої суспільної ролі залишаються без належного осмислення. Не вирішуються належним чином внутрішні проблеми університетської системи: установи, які базують свою діяльність на дослідженнях, експериментах і доказах, майже не застосовують ці підходи до власного розвитку. Натомість переважає інституційний ізоморфізм: університети дедалі більше копіюють один одного, використовуючи однакові формати навчальних програм, лекцій, підготовки докторів філософії та академічної кар'єри незалежно від особливостей країни чи суспільних потреб. Експерименти все частіше відбуваються поза межами традиційної системи, достатньо згадати нові освітні моделі London Interdisciplinary School, New Model Institute for Technology and Engineering, Krea University, а також крупні онлайн-платформи (Coursera, FutureLearn), Focused Research Organisations у сфері науки. Університетський сектор не має власних механізмів систематичного вивчення, оцінювання й масштабування таких інновацій, а їхня реакція на фінансові труднощі зосереджена на управлінських, а не стратегічних питаннях. Замість глибокого переосмислення своєї місії університети звертаються до консультантів, які пропонують злиття установ, централізацію управління та розширення бюрократичного апарату. Автор пропонує переглянути суспільний договір між університетами та державою, радикально спростити організацію наукових досліджень, переосмислити зв'язок між викладанням і дослідженнями, а також більш активно використовувати штучний інтелект для розвитку метакогнітивних умінь студентів, а не лише для підтримки традиційних освітніх моделей. Таким чином багатовікова історія університетів не гарантує їм незмінного та успішного майбутнього. Здатність критично переосмислювати власну діяльність і своєчасно адаптуватися до нових умов є необхідною передумовою того, що університети й надалі…
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джеффа Малгана «Як показує історія, університети мають пристосовуватися до мінливого світу або зникнути».
У ній автор розмірковує над тим, чому університети, попри свою безпрецедентну силу й вплив, дедалі частіше стикаються з викликами, які вимагають не окремих реформ, а переосмислення самої моделі їхнього існування. Останнім часом вища освіта пережила небачене розширення: якщо у 1960 році у світі навчалося близько 13 мільйонів студентів, то нині їх понад 260 мільйонів; кількість університетів зросла приблизно з однієї до понад п'ятдесяти тисяч, а їхній сукупний річний обіг наближається до трильйона доларів. Багато університетів стали ключовими економічними центрами своїх регіонів або важливими джерелами експортних надходжень. Проте саме цей грандіозний масштаб робить систему менш гнучкою та більш вразливою до мінливого світу. П'ять століть тому європейські монастирі були осередками знань, багатства й суспільного авторитету, вони здавалися непохитними інституціями, однак за декілька століть втратили своє значення через нездатність своєчасно усвідомити масштабні зміни, такі як поява книгодруку, реформація, поширення емпіричного наукового підходу. На думку автора, сучасні університети ризикують повторити цю помилку, якщо будуть й надалі недооцінювати зміни, що відбуваються, зокрема - стрімкий розвиток штучного інтелекту. Пітер Друкер наприкінці 1990-х років пророкував швидке зникнення університетських кампусів через цифрові технології, але очне навчання й надалі забезпечує соціальну взаємодію та передачу неформальних знань, які важко замінити технологіями. Разом із тим, сьогодні процеси викладання, навчання й наукових досліджень входять у період глибоких змін під впливом ШІ та нових цифрових моделей створення й поширення знань. Другим важливим чинником, який не можна нехтувати, є політичне середовище - посилення критики університетів, звинувачення їх в елітарності, надмірній бюрократизації, ідеологічній упередженості. Натомість відповідь самих університетів часто зводиться до вимог збільшити фінансування або гарантувати ширшу автономію, тоді як фундаментальні питання їхньої суспільної ролі залишаються без належного осмислення. Не вирішуються належним чином внутрішні проблеми університетської системи: установи, які базують свою діяльність на дослідженнях, експериментах і доказах, майже не застосовують ці підходи до власного розвитку. Натомість переважає інституційний ізоморфізм: університети дедалі більше копіюють один одного, використовуючи однакові формати навчальних програм, лекцій, підготовки докторів філософії та академічної кар'єри незалежно від особливостей країни чи суспільних потреб. Експерименти все частіше відбуваються поза межами традиційної системи, достатньо згадати нові освітні моделі London Interdisciplinary School, New Model Institute for Technology and Engineering, Krea University, а також крупні онлайн-платформи (Coursera, FutureLearn), Focused Research Organisations у сфері науки. Університетський сектор не має власних механізмів систематичного вивчення, оцінювання й масштабування таких інновацій, а їхня реакція на фінансові труднощі зосереджена на управлінських, а не стратегічних питаннях. Замість глибокого переосмислення своєї місії університети звертаються до консультантів, які пропонують злиття установ, централізацію управління та розширення бюрократичного апарату. Автор пропонує переглянути суспільний договір між університетами та державою, радикально спростити організацію наукових досліджень, переосмислити зв'язок між викладанням і дослідженнями, а також більш активно використовувати штучний інтелект для розвитку метакогнітивних умінь студентів, а не лише для підтримки традиційних освітніх моделей. Таким чином багатовікова історія університетів не гарантує їм незмінного та успішного майбутнього. Здатність критично переосмислювати власну діяльність і своєчасно адаптуватися до нових умов є необхідною передумовою того, що університети й надалі…
НАУКА ДЛЯ ПОЛІТИКИ
8 серпня 2026 року відбудеться онлайн-лекція «Наука для політики: як наукові дослідження працюють для освіти, держави та суспільства».
Вона покликана привернути увагу до ролі сучасної науки у формуванні державної політики, розвитку освіти й розв’язанні актуальних суспільних викликів. Планується обговорити наступні питання: взаємодія науки, державної політики, освіти та громадянського суспільства в межах моделі Science–Policy–Education–Society; роль наукової комунікації у трансформації наукових знань у практичні рекомендації для органів влади та освітніх інституцій; сучасні підходи до інтеграції наукових досліджень у процес формування політик; практичні приклади їх застосування та можливості участі молодих учених у розвитку доказової науки й державотворчих процесів в Україні. Організатор – Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України.
Детальніше: https://www.facebook.com/youngscientists.ua/posts/pfbid02HkTh2S8ytBGbEymzTUmyWxWe39P5rEyXpYWba6UUJzkGogXoQCxVGRzpo1Yu8d2bl, https://us02web.zoom.us/j/85718455482
8 серпня 2026 року відбудеться онлайн-лекція «Наука для політики: як наукові дослідження працюють для освіти, держави та суспільства».
Вона покликана привернути увагу до ролі сучасної науки у формуванні державної політики, розвитку освіти й розв’язанні актуальних суспільних викликів. Планується обговорити наступні питання: взаємодія науки, державної політики, освіти та громадянського суспільства в межах моделі Science–Policy–Education–Society; роль наукової комунікації у трансформації наукових знань у практичні рекомендації для органів влади та освітніх інституцій; сучасні підходи до інтеграції наукових досліджень у процес формування політик; практичні приклади їх застосування та можливості участі молодих учених у розвитку доказової науки й державотворчих процесів в Україні. Організатор – Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України.
Детальніше: https://www.facebook.com/youngscientists.ua/posts/pfbid02HkTh2S8ytBGbEymzTUmyWxWe39P5rEyXpYWba6UUJzkGogXoQCxVGRzpo1Yu8d2bl, https://us02web.zoom.us/j/85718455482
БІБЛІОТЕКА. НАУКА. КОМУНІКАЦІЯ. ІННОВАЦІЇ ТА РОЗВИТОК НА ШЛЯХУ ДО МАЙБУТНЬОГО
6–8 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього».
Захід стане площадкою для об’єднання зусиль науковців і практиків у розв’язанні актуальних питань інноваційного розвитку бібліотечно-інформаційного комплексу, обговоренні найгостріших проблем бібліотечної сфери, визначення шляхів їхнього подолання, розроблення рекомендацій з удосконалення діяльності бібліотек. Планується розглянути тренди і практики сучасних трансформацій бібліотечно-інформаційного комплексу; пріоритети та перспективи цифрової трансформації бібліотек; інформаційно-аналітичний супровід суспільно-політичних процесів; рукописна спадщина України - сучасний стан та інноваційні дослідження; нові завдання й потенційні можливості української біографіки перед викликами буремного часу; архівна наука, освіта і практика на перехресті традицій та інновацій; теоретичні і практичні проблеми дослідження періодичної преси; давнє книговидання в світлі вивчення видань і примірників; дослідження музичної культури; актуальні проблеми збереження бібліотечних та архівних фондів, що становлять культурне надбання України. Організатори: Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Інформаційно-бібліотечна рада Національної академії наук України.
Детальніше: https://nbuv.gov.ua/node/7178, https://www.nas.gov.ua/news/conference.nbuv.gov.ua, https://www.nas.gov.ua/news/mizhnarodna-naukova-konferenciya-biblioteka-nauka-komunikaciya-innovaci-ta-rozvitok-na-shlyahu-do-maybutnogo-anons
6–8 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього».
Захід стане площадкою для об’єднання зусиль науковців і практиків у розв’язанні актуальних питань інноваційного розвитку бібліотечно-інформаційного комплексу, обговоренні найгостріших проблем бібліотечної сфери, визначення шляхів їхнього подолання, розроблення рекомендацій з удосконалення діяльності бібліотек. Планується розглянути тренди і практики сучасних трансформацій бібліотечно-інформаційного комплексу; пріоритети та перспективи цифрової трансформації бібліотек; інформаційно-аналітичний супровід суспільно-політичних процесів; рукописна спадщина України - сучасний стан та інноваційні дослідження; нові завдання й потенційні можливості української біографіки перед викликами буремного часу; архівна наука, освіта і практика на перехресті традицій та інновацій; теоретичні і практичні проблеми дослідження періодичної преси; давнє книговидання в світлі вивчення видань і примірників; дослідження музичної культури; актуальні проблеми збереження бібліотечних та архівних фондів, що становлять культурне надбання України. Організатори: Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Інформаційно-бібліотечна рада Національної академії наук України.
Детальніше: https://nbuv.gov.ua/node/7178, https://www.nas.gov.ua/news/conference.nbuv.gov.ua, https://www.nas.gov.ua/news/mizhnarodna-naukova-konferenciya-biblioteka-nauka-komunikaciya-innovaci-ta-rozvitok-na-shlyahu-do-maybutnogo-anons
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№16 Донецький національний університет імені Василя Стуса
Шлях доступу: https://r2.donnu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2024-12-27
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 1830 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№16 Донецький національний університет імені Василя Стуса
Шлях доступу: https://r2.donnu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2024-12-27
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 1830 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№17 Український гуманітарний Інститут
Шлях доступу: https://ir.ugi.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-03-03
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 8 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№17 Український гуманітарний Інститут
Шлях доступу: https://ir.ugi.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2025-03-03
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 8 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: ІМПУЛЬС ДЛЯ СУСПІЛЬСТВ, ЩО СТАРІШАЮТЬ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Потенційний імпульс від ШІ для суспільств, що старішають: перші висновки дослідження» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому зазначається, що у найближчі десятиліття демографічні чинники послаблять економічне зростання у країнах ОЕСР. Демографічний перехід, викликаний збільшенням тривалості життя та зниженням народжуваності, є глобальним явищем, хоч і розвивається з різною швидкістю та інтенсивністю у різних країнах. Старіння населення зменшить тиск на трудові ресурси, скоротивши відносну частку працездатного населення, навіть якщо більш висока частка робочої сили може частково компенсувати прогнозоване зниження співвідношення працюючих до пенсіонерів. У той же час штучний інтелект надає можливості для підвищення продуктивності праці, потенційно пом'якшуючи дефіцит робочої сили та стимулюючи економічне зростання. Однак мало що відомо про те, як змінюється ступінь впливу ШІ упродовж життєвого циклу і що це може означати для упровадження ШІ в суспільствах, що старішають. На основі даних Програми ОЕСР з міжнародної оцінки компетенцій дорослих (PIAAC) встановлено, що загальний вплив ШІ на працівників (автоматизація та розширення можливостей) відбувається по перевернутій U-подібній кривій. Вплив автоматизації вищий у молодших вікових групах і швидко знижується з віком, оскільки досвід, як правило, доповнює ШІ. Проте така універсальна технологія, як ШІ, неминуче призведе до руйнівного впливу, а для повноцінного використання переваг ШІ знадобиться перерозподіл ринку праці, перекваліфікація та підвищення кваліфікації, стимулювання інновацій в бізнесі, які будуть слабшими саме у старіючих суспільствах.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/a-potential-boost-from-ai-in-ageing-societies_be002e40-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/a-potential-boost-from-ai-in-ageing-societies_144607bb/be002e40-en.pdf, https://doi.org/10.1787/be002e40-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Потенційний імпульс від ШІ для суспільств, що старішають: перші висновки дослідження» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому зазначається, що у найближчі десятиліття демографічні чинники послаблять економічне зростання у країнах ОЕСР. Демографічний перехід, викликаний збільшенням тривалості життя та зниженням народжуваності, є глобальним явищем, хоч і розвивається з різною швидкістю та інтенсивністю у різних країнах. Старіння населення зменшить тиск на трудові ресурси, скоротивши відносну частку працездатного населення, навіть якщо більш висока частка робочої сили може частково компенсувати прогнозоване зниження співвідношення працюючих до пенсіонерів. У той же час штучний інтелект надає можливості для підвищення продуктивності праці, потенційно пом'якшуючи дефіцит робочої сили та стимулюючи економічне зростання. Однак мало що відомо про те, як змінюється ступінь впливу ШІ упродовж життєвого циклу і що це може означати для упровадження ШІ в суспільствах, що старішають. На основі даних Програми ОЕСР з міжнародної оцінки компетенцій дорослих (PIAAC) встановлено, що загальний вплив ШІ на працівників (автоматизація та розширення можливостей) відбувається по перевернутій U-подібній кривій. Вплив автоматизації вищий у молодших вікових групах і швидко знижується з віком, оскільки досвід, як правило, доповнює ШІ. Проте така універсальна технологія, як ШІ, неминуче призведе до руйнівного впливу, а для повноцінного використання переваг ШІ знадобиться перерозподіл ринку праці, перекваліфікація та підвищення кваліфікації, стимулювання інновацій в бізнесі, які будуть слабшими саме у старіючих суспільствах.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/a-potential-boost-from-ai-in-ageing-societies_be002e40-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/a-potential-boost-from-ai-in-ageing-societies_144607bb/be002e40-en.pdf, https://doi.org/10.1787/be002e40-en
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЗАХОПИВ 30% ДОСЛІДНИЦЬКИХ ВІДКРИТТІВ
На сайті Kudos опублікована стаття Чарлі Раппл «Штучний інтелект захопив третину дослідницьких відкриттів».
Вона присвячена результатам дослідження видавничої сфери в епоху ШІ та рекомендаціям стосовно того, як зробити контент видимим. Звіт Kudos про першу фазу проєкту «Приборкання крокодила» показує, що штучний інтелект вже захопив третину наукового пошуку інформації, причому багато дослідників не усвідомлюють, якою мірою їхнє сприйняття наукової літератури зараз опосередковане штучним інтелектом. Документ містить аналіз результатів двох опитувань, в яких взяли участь понад 11,5 тис. дослідників та 200 бібліотекарів, сканування понад 300 джерел, а також висновки та рекомендації для маркетингових, редакційних, відділів обслуговування клієнтів, управління обліковими записами та технологічних команд, а також дорожню карту довгострокових стратегічних дій. Встановлено, що наразі як мінімум третина дослідників починає пошук інформації за допомогою ШІ; 40% помилково вважають, що огляди, згенеровані ШІ, були створені або куровані людиною. Видавці мають відігравати активну роль у забезпеченні точного представлення наукового контенту системами штучного інтелекту. Необхідно узагальнювати найкращі практики роботи з ШІ, розробляти схеми базового аналізу та відстеження видимості ШІ, забезпечувати оптимізацію пошукових систем та належну видимість у графах знань та індексах; надавати ціннісні пропозиції щодо курованих публікацій; забезпечувати ефективне управління знаннями, включно з криптографічним підтвердженням для довірчого використання. У рамках наступної фази дослідження відбудеться перехід від діагностики до скоординованого реагування: бенчмаркінг того, як відкриття, засновані на штучному інтелекті, впливають на використання та доходи видавців; як вивчати поведінку дослідників для задоволення їхніх очікувань; як спільні стандарти необхідно розробити та запровадити для контенту (розмітки, машинозчитувані сигнали), щоб системи штучного інтелекту коректно отримували, інтерпретували та атрибували наукові матеріали.
Детальніше: https://blog.growkudos.com/news/ai-discovery-study-sets-out-actions-required-for-publishers-to-make-content-visible-via-new-channels, https://info.growkudos.com/croc-pu, https://3cxvc.share.hsforms.com/2Zkn8u513RXeavugD0GjT0A
На сайті Kudos опублікована стаття Чарлі Раппл «Штучний інтелект захопив третину дослідницьких відкриттів».
Вона присвячена результатам дослідження видавничої сфери в епоху ШІ та рекомендаціям стосовно того, як зробити контент видимим. Звіт Kudos про першу фазу проєкту «Приборкання крокодила» показує, що штучний інтелект вже захопив третину наукового пошуку інформації, причому багато дослідників не усвідомлюють, якою мірою їхнє сприйняття наукової літератури зараз опосередковане штучним інтелектом. Документ містить аналіз результатів двох опитувань, в яких взяли участь понад 11,5 тис. дослідників та 200 бібліотекарів, сканування понад 300 джерел, а також висновки та рекомендації для маркетингових, редакційних, відділів обслуговування клієнтів, управління обліковими записами та технологічних команд, а також дорожню карту довгострокових стратегічних дій. Встановлено, що наразі як мінімум третина дослідників починає пошук інформації за допомогою ШІ; 40% помилково вважають, що огляди, згенеровані ШІ, були створені або куровані людиною. Видавці мають відігравати активну роль у забезпеченні точного представлення наукового контенту системами штучного інтелекту. Необхідно узагальнювати найкращі практики роботи з ШІ, розробляти схеми базового аналізу та відстеження видимості ШІ, забезпечувати оптимізацію пошукових систем та належну видимість у графах знань та індексах; надавати ціннісні пропозиції щодо курованих публікацій; забезпечувати ефективне управління знаннями, включно з криптографічним підтвердженням для довірчого використання. У рамках наступної фази дослідження відбудеться перехід від діагностики до скоординованого реагування: бенчмаркінг того, як відкриття, засновані на штучному інтелекті, впливають на використання та доходи видавців; як вивчати поведінку дослідників для задоволення їхніх очікувань; як спільні стандарти необхідно розробити та запровадити для контенту (розмітки, машинозчитувані сигнали), щоб системи штучного інтелекту коректно отримували, інтерпретували та атрибували наукові матеріали.
Детальніше: https://blog.growkudos.com/news/ai-discovery-study-sets-out-actions-required-for-publishers-to-make-content-visible-via-new-channels, https://info.growkudos.com/croc-pu, https://3cxvc.share.hsforms.com/2Zkn8u513RXeavugD0GjT0A
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПСИХОЛОГІЧНУ СЛУЖБУ
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт наказу «Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України».
Документ розроблено з метою удосконалення нормативно-правової бази діяльності психологічної служби, забезпечення психологічного благополуччя учасників освітнього процесу та створення безпечного освітнього середовища. Нова редакція «Положення…» передбачає розширення понятійного апарату (застосування термінів «психосоціальна допомога», «перша психологічна допомога», «кризове психологічне втручання», «життєстійкість», «психологічне благополуччя», «перенаправлення»); цифровізацію процесів, в рамках якої АС «ІРЦ» стане єдиним інструментом для ведення документації та формування звітності; використання валідизованих методів психологічної діагностики, внесених до Переліку методик в АС «ІРЦ»; чітку структуризацію діяльності, зокрема розмежування рівнів надання психосоціальної та психологічної допомоги (від універсальної профілактики та створення безпечного середовища до перенаправлення). Прийняття документу підтримає створення психологічно безпечного та здорового освітнього середовища, підвищення ефективності психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 30 липня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-nakazu-pro-zatverdzhennia-polozhennia-pro-psykholohichnu-sluzhbu-u-systemi-osvity-ukrainy, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/16/proekt-polozennia-pro-psixologicnu-sluzbu-u-sistemi-osviti-ukrai-ni.docx
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт наказу «Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України».
Документ розроблено з метою удосконалення нормативно-правової бази діяльності психологічної служби, забезпечення психологічного благополуччя учасників освітнього процесу та створення безпечного освітнього середовища. Нова редакція «Положення…» передбачає розширення понятійного апарату (застосування термінів «психосоціальна допомога», «перша психологічна допомога», «кризове психологічне втручання», «життєстійкість», «психологічне благополуччя», «перенаправлення»); цифровізацію процесів, в рамках якої АС «ІРЦ» стане єдиним інструментом для ведення документації та формування звітності; використання валідизованих методів психологічної діагностики, внесених до Переліку методик в АС «ІРЦ»; чітку структуризацію діяльності, зокрема розмежування рівнів надання психосоціальної та психологічної допомоги (від універсальної профілактики та створення безпечного середовища до перенаправлення). Прийняття документу підтримає створення психологічно безпечного та здорового освітнього середовища, підвищення ефективності психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 30 липня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-nakazu-pro-zatverdzhennia-polozhennia-pro-psykholohichnu-sluzhbu-u-systemi-osvity-ukrainy, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/16/proekt-polozennia-pro-psixologicnu-sluzbu-u-sistemi-osviti-ukrai-ni.docx