ТРАЄКТОРІЇ МАЙБУТНЬОГО. БІБЛІОТЕКА В НОВИХ УМОВАХ
15-19 вересня 2026 року у змішаному форматі відбудеться Львівський міжнародний бібліотечний форум «Траєкторії майбутнього. Бібліотека в нових умовах».
Він стане місцем зустрічі керівників бібліотек, провідних бібліотечних спеціалістів, науковців, викладачів, видавців, авторів, читачів, постачальників інформаційних послуг. Під час форуму будуть організовані зустрічі з фахівцями задля обговорення актуальних питань розвитку галузі та обміну досвідом з українськими та іноземними колегами, а також тренінги та круглі столи. Організатори: УБА, Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівська обласна бібліотека для дітей, Львівська міська бібліотека, Гете-Інститут в Україні.
Детальніше: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2026/09/15/3770/-/xvi-lviv-international-library-forum-trajectories-of-the-future-the-library-in-the-new-normals-september-15-19-2026-mixed-format?lang=ua, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSchgRFfvNEHL_4OH18DeJ58RBWNze-o11TzpXuf0A0pqt-MSw/viewform
15-19 вересня 2026 року у змішаному форматі відбудеться Львівський міжнародний бібліотечний форум «Траєкторії майбутнього. Бібліотека в нових умовах».
Він стане місцем зустрічі керівників бібліотек, провідних бібліотечних спеціалістів, науковців, викладачів, видавців, авторів, читачів, постачальників інформаційних послуг. Під час форуму будуть організовані зустрічі з фахівцями задля обговорення актуальних питань розвитку галузі та обміну досвідом з українськими та іноземними колегами, а також тренінги та круглі столи. Організатори: УБА, Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівська обласна бібліотека для дітей, Львівська міська бібліотека, Гете-Інститут в Україні.
Детальніше: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2026/09/15/3770/-/xvi-lviv-international-library-forum-trajectories-of-the-future-the-library-in-the-new-normals-september-15-19-2026-mixed-format?lang=ua, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSchgRFfvNEHL_4OH18DeJ58RBWNze-o11TzpXuf0A0pqt-MSw/viewform
ОЕСР: НАВИЧКИ В ЕПОХУ ШІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Навички в епоху штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».
У ньому зазначається, що штучний інтелект стає перетворюючою універсальною технологією, яка змінює економіку та суспільство так само, як минулі промислові революції. Він підвищує продуктивність, покращує прийняття рішень та сприяє інноваціям, має значний потенціал для стимулювання економічного зростання та покращення умов праці. Разом із тим, поширення ШІ викликає побоювання щодо змін на ринку праці й посилення нерівності. Підприємства все частіше використовують технології ШІ для автоматизації рутинних завдань, оптимізації розподілу ресурсів та підвищення якості товарів та послуг. Однак використання залишається нерівномірним у компаніях, секторах та країнах. Крупні фірми та інноваційні підприємства лідирують в освоєнні ШІ, тоді як як малі та середні підприємства стикаються з бар'єрами, пов'язаними з вартістю, інфраструктурою та нестачею кваліфікованих кадрів. Без цілеспрямованих політичних заходів ці відмінності ризикують посилити існуючі прогалини у продуктивності та обмежити поширення ШІ в економіці. У цьому документі розглядається перетворюючий вплив ШІ на бізнес, роботу та цифрове суспільство. Зокрема, представлена інформація про навички, необхідні для процвітання в епоху ШІ; обговорюється роль політики у розвитку навичок; розглядаються тренди на ринку праці, зміна вимог до кваліфікації; пропонуються політичні заходи для ефективного використання трансформаційного потенціалу ШІ, які забезпечать одночасне пом'якшення соціальних та економічних ризиків.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/skills-in-the-ai-age_972bd15e-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/skills-in-the-ai-age_e8d8c1e6/972bd15e-en.pdf, https://doi.org/10.1787/972bd15e-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Навички в епоху штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».
У ньому зазначається, що штучний інтелект стає перетворюючою універсальною технологією, яка змінює економіку та суспільство так само, як минулі промислові революції. Він підвищує продуктивність, покращує прийняття рішень та сприяє інноваціям, має значний потенціал для стимулювання економічного зростання та покращення умов праці. Разом із тим, поширення ШІ викликає побоювання щодо змін на ринку праці й посилення нерівності. Підприємства все частіше використовують технології ШІ для автоматизації рутинних завдань, оптимізації розподілу ресурсів та підвищення якості товарів та послуг. Однак використання залишається нерівномірним у компаніях, секторах та країнах. Крупні фірми та інноваційні підприємства лідирують в освоєнні ШІ, тоді як як малі та середні підприємства стикаються з бар'єрами, пов'язаними з вартістю, інфраструктурою та нестачею кваліфікованих кадрів. Без цілеспрямованих політичних заходів ці відмінності ризикують посилити існуючі прогалини у продуктивності та обмежити поширення ШІ в економіці. У цьому документі розглядається перетворюючий вплив ШІ на бізнес, роботу та цифрове суспільство. Зокрема, представлена інформація про навички, необхідні для процвітання в епоху ШІ; обговорюється роль політики у розвитку навичок; розглядаються тренди на ринку праці, зміна вимог до кваліфікації; пропонуються політичні заходи для ефективного використання трансформаційного потенціалу ШІ, які забезпечать одночасне пом'якшення соціальних та економічних ризиків.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/skills-in-the-ai-age_972bd15e-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/skills-in-the-ai-age_e8d8c1e6/972bd15e-en.pdf, https://doi.org/10.1787/972bd15e-en
КОНКУРС НА ДИСТАНЦІЙНИЙ ДОСТУП ДО ІНФРАСТРУКТУРИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
ЮНЕСКО та Лабораторія обчислень і штучного інтелекту Бразильського центру фізичних досліджень (AI-Lab/CBPF) оголосили про старт конкурсу з отримання дистанційного доступу до інфраструктури штучного інтелекту.
Йдеться про підтримку дистанційного відкритого доступу до обчислювальної інфраструктури та експертного потенціалу в рамках ініціативи ЮНЕСКО з відкритої науки та UNESRALE. В її рамках створене середовище високопродуктивних обчислень для Латинської Америки, яке має підтримати проєкти у сфері ШІ, науку про дані та комп’ютерне моделювання. Конкурс націлений на підтримку молодих дослідників, розвиток наставництва, навчальних заходів та спільних досліджень з аналізу даних. Взяти участь у конкурсі можуть студенти магістратури та аспірантури, постдоки, викладачі та дослідники на початковому етапі академічної кар’єри, які мають чітко сформульований дослідницький проєкт або інноваційну ідею, володіють англійською мовою на високому рівні та готові до продуктивної наукової діяльності. AI-Lab поєднує високопродуктивні обчислення, машинне навчання та сучасні наукові дослідження у галузі астрофізики, геофізики, матеріалознавства, квантових технологій та біофізики. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 31 серпня 2026 року.
Детальніше: https://unesco-2023.limesurvey.net/418663?lang=en, https://labia.cbpf.br/, https://www.unesco.org/en/open-science, https://www.unesco.org/en/basic-sciences-engineering/remote-access
ЮНЕСКО та Лабораторія обчислень і штучного інтелекту Бразильського центру фізичних досліджень (AI-Lab/CBPF) оголосили про старт конкурсу з отримання дистанційного доступу до інфраструктури штучного інтелекту.
Йдеться про підтримку дистанційного відкритого доступу до обчислювальної інфраструктури та експертного потенціалу в рамках ініціативи ЮНЕСКО з відкритої науки та UNESRALE. В її рамках створене середовище високопродуктивних обчислень для Латинської Америки, яке має підтримати проєкти у сфері ШІ, науку про дані та комп’ютерне моделювання. Конкурс націлений на підтримку молодих дослідників, розвиток наставництва, навчальних заходів та спільних досліджень з аналізу даних. Взяти участь у конкурсі можуть студенти магістратури та аспірантури, постдоки, викладачі та дослідники на початковому етапі академічної кар’єри, які мають чітко сформульований дослідницький проєкт або інноваційну ідею, володіють англійською мовою на високому рівні та готові до продуктивної наукової діяльності. AI-Lab поєднує високопродуктивні обчислення, машинне навчання та сучасні наукові дослідження у галузі астрофізики, геофізики, матеріалознавства, квантових технологій та біофізики. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 31 серпня 2026 року.
Детальніше: https://unesco-2023.limesurvey.net/418663?lang=en, https://labia.cbpf.br/, https://www.unesco.org/en/open-science, https://www.unesco.org/en/basic-sciences-engineering/remote-access
ЕЛЕКТРОННА ДОСТАВКА У ЦИФРОВІЙ ЄВРОПІ
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «З’єднання систем через кордони: роль електронної доставки в рамках Цифрової Європи».
У ньому йдеться про забезпечення безпечного та сумісного обміну даними в рамках цифрової екосистеми ЄС. Єврокомісія продовжує зміцнювати транскордонні цифрові послуги за допомогою таких рішень, як електронна доставка (eDelivery) - частини програми «Цифрова Європа». Електронна доставка дозволяє організаціям безпечно та надійно обмінюватися документами і даними між секторами та країнами на основі стандартизованого підходу до цифрової комунікації, підтримувати співпрацю між державними адміністраціями, підприємствами та громадянами, сприяти ефективному розвитку європейського цифрового ландшафту. Електронна доставка побудована на відкритих стандартах і технічних специфікаціях, які створюють мережу взаємопов’язаних вузлів. Електронна доставка допомагає покращити сумісність, масштабованість та безпеку, забезпечує ефективний потік даних через кордони у сфері державних закупівель, юстиції та споживчих послуг. Зв'язок між електронною доставкою та відкритими даними полягає в її здатності сприяти надійному обміну даними. Надаючи системам можливість безпечно обмінюватися структурованою та неструктурованою інформацією, електронна доставка підтримує створення, поширення та повторне використання даних по всій Європі. Набори даних, пов'язані з «сумісністю», «транскордонними послугами», «цифровою інфраструктурою» або «державним управлінням» на Європейському порталі даних, можуть надати цінну інформацію про те, як функціонують та розвиваються мережі цифрового зв'язку. Відкриті дані можуть допомогти проаналізувати продуктивність системи, відстежувати впровадження в різних країнах та виявляти можливості для покращення надання цифрових послуг.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/connecting-systems-across-borders-role-digital-europe-edelivery, https://commission.europa.eu/funding-and-tenders/find-funding/eu-funding-programmes/digital-europe-programme_en, https://ec.europa.eu/digital-building-blocks/sites/spaces/DIGITAL/pages/467110114/eDelivery
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «З’єднання систем через кордони: роль електронної доставки в рамках Цифрової Європи».
У ньому йдеться про забезпечення безпечного та сумісного обміну даними в рамках цифрової екосистеми ЄС. Єврокомісія продовжує зміцнювати транскордонні цифрові послуги за допомогою таких рішень, як електронна доставка (eDelivery) - частини програми «Цифрова Європа». Електронна доставка дозволяє організаціям безпечно та надійно обмінюватися документами і даними між секторами та країнами на основі стандартизованого підходу до цифрової комунікації, підтримувати співпрацю між державними адміністраціями, підприємствами та громадянами, сприяти ефективному розвитку європейського цифрового ландшафту. Електронна доставка побудована на відкритих стандартах і технічних специфікаціях, які створюють мережу взаємопов’язаних вузлів. Електронна доставка допомагає покращити сумісність, масштабованість та безпеку, забезпечує ефективний потік даних через кордони у сфері державних закупівель, юстиції та споживчих послуг. Зв'язок між електронною доставкою та відкритими даними полягає в її здатності сприяти надійному обміну даними. Надаючи системам можливість безпечно обмінюватися структурованою та неструктурованою інформацією, електронна доставка підтримує створення, поширення та повторне використання даних по всій Європі. Набори даних, пов'язані з «сумісністю», «транскордонними послугами», «цифровою інфраструктурою» або «державним управлінням» на Європейському порталі даних, можуть надати цінну інформацію про те, як функціонують та розвиваються мережі цифрового зв'язку. Відкриті дані можуть допомогти проаналізувати продуктивність системи, відстежувати впровадження в різних країнах та виявляти можливості для покращення надання цифрових послуг.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/connecting-systems-across-borders-role-digital-europe-edelivery, https://commission.europa.eu/funding-and-tenders/find-funding/eu-funding-programmes/digital-europe-programme_en, https://ec.europa.eu/digital-building-blocks/sites/spaces/DIGITAL/pages/467110114/eDelivery
НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ЗАМІСТЬ КАНІКУЛ: НОВА ХВИЛЯ КАДРОВИХ РЕФОРМ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєти Роусел «Прогнозують літо «хаосу»: масові скорочення персоналу завершують навчальний рік».
У ній йдеться про те, як оголошені наприкінці академічного року скорочення працівників у низці британських університетів посилюють невизначеність щодо організації навчального процесу, дослідницької діяльності та підготовки до нового навчального року. Університети Ексетера, Данді, Гартфордширу, Лінкольна, Сассекса та Нортумбрії повідомили про нові програми реструктуризації та скорочення академічного персоналу. Представники профспілки вважають, що час для таких рішень обрано невипадково, адже після завершення іспитів і перед літніми відпустками можливості працівників для організації колективних дій суттєво обмежені. Факультети мають формувати навчальне навантаження, розподіляти дисципліни між викладачами та готуватися до початку нового семестру, однак не знають, хто залишиться працювати. Це створює проблеми не лише для організації майбутнього освітнього процесу, а й для планування досліджень у рамках чергового циклу Research Excellence Framework. Так, в Університеті Лінкольна під ризиком скорочення опинилися 140 працівників. Адміністрація пояснює необхідність змін демографічними тенденціями, зміною структури попиту серед вступників та посиленням конкуренції між ЗВО. Університет Ексетера запропонував скоротити 150 робочих місць з акцентом на викладачів гуманітарних дисциплін, але без закриття факультетів чи освітніх напрямів. Ризик звільнення для одних та невизначеність для інших негативно позначаються на морально-психологічному стані науково-педагогічних колективів. Фінансові труднощі університетів дедалі відчутніше впливають не лише на кадрову політику, а й на можливості стратегічного планування навчальної та наукової діяльності, від яких, у свою чергу, залежить стабільність функціонування закладів вищої освіти.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/summer-chaos-predicted-mass-job-cuts-close-academic-year
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєти Роусел «Прогнозують літо «хаосу»: масові скорочення персоналу завершують навчальний рік».
У ній йдеться про те, як оголошені наприкінці академічного року скорочення працівників у низці британських університетів посилюють невизначеність щодо організації навчального процесу, дослідницької діяльності та підготовки до нового навчального року. Університети Ексетера, Данді, Гартфордширу, Лінкольна, Сассекса та Нортумбрії повідомили про нові програми реструктуризації та скорочення академічного персоналу. Представники профспілки вважають, що час для таких рішень обрано невипадково, адже після завершення іспитів і перед літніми відпустками можливості працівників для організації колективних дій суттєво обмежені. Факультети мають формувати навчальне навантаження, розподіляти дисципліни між викладачами та готуватися до початку нового семестру, однак не знають, хто залишиться працювати. Це створює проблеми не лише для організації майбутнього освітнього процесу, а й для планування досліджень у рамках чергового циклу Research Excellence Framework. Так, в Університеті Лінкольна під ризиком скорочення опинилися 140 працівників. Адміністрація пояснює необхідність змін демографічними тенденціями, зміною структури попиту серед вступників та посиленням конкуренції між ЗВО. Університет Ексетера запропонував скоротити 150 робочих місць з акцентом на викладачів гуманітарних дисциплін, але без закриття факультетів чи освітніх напрямів. Ризик звільнення для одних та невизначеність для інших негативно позначаються на морально-психологічному стані науково-педагогічних колективів. Фінансові труднощі університетів дедалі відчутніше впливають не лише на кадрову політику, а й на можливості стратегічного планування навчальної та наукової діяльності, від яких, у свою чергу, залежить стабільність функціонування закладів вищої освіти.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/summer-chaos-predicted-mass-job-cuts-close-academic-year
КОМП’ЮТЕРНА ГІДРОМЕХАНІКА
З 29 вересня по 1 жовтня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Комп’ютерна гідромеханіка», приурочена до 100-річчя Інституту гідромеханіки НАН України.
Захід покликаний об’єднати дослідників та інженерів із різних галузей знань для обміну ідеями щодо розвитку аерокосмічної галузі, енергетики, біомедицини, транспортної інженерії. Планується обговорити питання застосування обчислювальних методів в аеро- та гідромеханіці, оцінюванні ефективності чисельних підходів для розв’язання широкого спектра задач із комп’ютерного моделювання механіки суцільних середовищ, механіки суцільних середовищ, гідродинамічної стійкості, турбулентності, керування вихровими структурами в потоках, комп’ютерних методів обробки експерименту, акустики. Організатори: Інститут гідромеханіки НАН України, European Research Community On Flow, Turbulence And Combustion.
Детальніше: https://www.hydromech.org.ua/ccfd-uk, https://www.hydromech.org.ua/content/pdf/ccfd/Registration_Form-ua.doc, https://www.nas.gov.ua/news/x-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferenciya--kompyuterna-gidromehanika-anons
З 29 вересня по 1 жовтня 2026 року у змішаному форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Комп’ютерна гідромеханіка», приурочена до 100-річчя Інституту гідромеханіки НАН України.
Захід покликаний об’єднати дослідників та інженерів із різних галузей знань для обміну ідеями щодо розвитку аерокосмічної галузі, енергетики, біомедицини, транспортної інженерії. Планується обговорити питання застосування обчислювальних методів в аеро- та гідромеханіці, оцінюванні ефективності чисельних підходів для розв’язання широкого спектра задач із комп’ютерного моделювання механіки суцільних середовищ, механіки суцільних середовищ, гідродинамічної стійкості, турбулентності, керування вихровими структурами в потоках, комп’ютерних методів обробки експерименту, акустики. Організатори: Інститут гідромеханіки НАН України, European Research Community On Flow, Turbulence And Combustion.
Детальніше: https://www.hydromech.org.ua/ccfd-uk, https://www.hydromech.org.ua/content/pdf/ccfd/Registration_Form-ua.doc, https://www.nas.gov.ua/news/x-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferenciya--kompyuterna-gidromehanika-anons
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№13 Міжнародний європейський університет
Шлях доступу: https://sed.ieu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2024-07-15
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 34 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№13 Міжнародний європейський університет
Шлях доступу: https://sed.ieu.edu.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2024-07-15
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 34 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: ФІНАНСУВАННЯ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Фінансування водної безпеки: моделі та підходи для довгострокових інвестицій» із серії «Дослідження ОЕСР щодо водних ресурсів».
У ньому зазначається, що інвестиції, пов'язані з водними ресурсами, є ключовими для економічного розвитку. Вони зміцнюють водну безпеку та підтримують інші сектори, такі як сільське господарство, промисловість, енергетика, охорона здоров'я. Разом із тим, довгострокова життєздатність інвестицій, пов'язаних з водними ресурсами, залишається проблемною. Обговорення питань фінансування водних ресурсів зазвичай зосереджується на масштабах капіталу, необхідного для подолання інвестиційних прогалин, проте ефективність інвестицій залежить не лише від обсягу мобілізованих ресурсів, а й від якості, структури та цілей залученого фінансування. Таким чином очевидною є важливість моделей фінансування, здатних підтримувати довгострокові, ефективні інвестиційні результати. У цьому звіті розглядаються підходи до фінансування, які можуть покращити довгострокову життєздатність інвестицій у водні ресурси та мобілізувати капітал у великих масштабах. Зосереджуючись на облігаційному фінансуванні, державно-приватному партнерстві, фінансуванні, орієнтованому на результат, звіт пояснює, як структури фінансування, механізми розподілу ризиків та системи стимулювання впливають на результати інвестицій. Також він містить поради щодо того, як можна ефективно проводити мобілізацію капіталу.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/financing-water-security_7cf3f5bd-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/financing-water-security_9015735e/7cf3f5bd-en.pdf, https://doi.org/10.1787/7cf3f5bd-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Фінансування водної безпеки: моделі та підходи для довгострокових інвестицій» із серії «Дослідження ОЕСР щодо водних ресурсів».
У ньому зазначається, що інвестиції, пов'язані з водними ресурсами, є ключовими для економічного розвитку. Вони зміцнюють водну безпеку та підтримують інші сектори, такі як сільське господарство, промисловість, енергетика, охорона здоров'я. Разом із тим, довгострокова життєздатність інвестицій, пов'язаних з водними ресурсами, залишається проблемною. Обговорення питань фінансування водних ресурсів зазвичай зосереджується на масштабах капіталу, необхідного для подолання інвестиційних прогалин, проте ефективність інвестицій залежить не лише від обсягу мобілізованих ресурсів, а й від якості, структури та цілей залученого фінансування. Таким чином очевидною є важливість моделей фінансування, здатних підтримувати довгострокові, ефективні інвестиційні результати. У цьому звіті розглядаються підходи до фінансування, які можуть покращити довгострокову життєздатність інвестицій у водні ресурси та мобілізувати капітал у великих масштабах. Зосереджуючись на облігаційному фінансуванні, державно-приватному партнерстві, фінансуванні, орієнтованому на результат, звіт пояснює, як структури фінансування, механізми розподілу ризиків та системи стимулювання впливають на результати інвестицій. Також він містить поради щодо того, як можна ефективно проводити мобілізацію капіталу.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/financing-water-security_7cf3f5bd-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/financing-water-security_9015735e/7cf3f5bd-en.pdf, https://doi.org/10.1787/7cf3f5bd-en
ГАРМОНІЗОВАНИЙ ПІДХІД ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО НАУКОВИХ ВІДКРИТТІВ
Європейська асоціація університетів опублікувала матеріал «Директива про єдиний цифровий ринок: необхідний гармонізований підхід ЄС для забезпечення доступу громадськості до наукових відкриттів».
У ньому зазначається, що ЄАУ виступає за забезпечення справедливої системи наукових публікацій. Наразі багато наукових публікацій залишаються в рамках платних моделей, що суттєво ускладнює можливості повторного використання контенту з відкритим доступом. Перегляд Європейською Комісією Директиви про авторське право на єдиному цифровому ринку є цінною можливістю ще раз підтвердити, що законодавство про дані та цифрові технології має захищати академічну свободу для установ і дослідників. У відповідь на заклик Комісії надати докази, Асоціація юрисконсультів повідомляє, що публічний доступ до наукових відкриттів є важливим для створення знань, їх валоризації та максимізації державних інвестицій. Гармонізований підхід ЄС може забезпечити це завдяки поєднанню прав на вторинні публікації в масштабах ЄС, надійним виняткам для досліджень, а також інтелектуального аналізу текстів і даних. Необхідно зміцнювати дослідницький суверенітет та стратегічну автономію Європи, забезпечити доступність та повторне використання результатів досліджень, що фінансуються державою, щоб усі зацікавлені могли повною мірою скористатися найповнішою базою знань.
Детальніше: https://eua.eu/news/eua-news/digital-single-market-directive-harmonised-eu-approach-needed-to-ensure-public-access-to-scientific-discoveries.html
Європейська асоціація університетів опублікувала матеріал «Директива про єдиний цифровий ринок: необхідний гармонізований підхід ЄС для забезпечення доступу громадськості до наукових відкриттів».
У ньому зазначається, що ЄАУ виступає за забезпечення справедливої системи наукових публікацій. Наразі багато наукових публікацій залишаються в рамках платних моделей, що суттєво ускладнює можливості повторного використання контенту з відкритим доступом. Перегляд Європейською Комісією Директиви про авторське право на єдиному цифровому ринку є цінною можливістю ще раз підтвердити, що законодавство про дані та цифрові технології має захищати академічну свободу для установ і дослідників. У відповідь на заклик Комісії надати докази, Асоціація юрисконсультів повідомляє, що публічний доступ до наукових відкриттів є важливим для створення знань, їх валоризації та максимізації державних інвестицій. Гармонізований підхід ЄС може забезпечити це завдяки поєднанню прав на вторинні публікації в масштабах ЄС, надійним виняткам для досліджень, а також інтелектуального аналізу текстів і даних. Необхідно зміцнювати дослідницький суверенітет та стратегічну автономію Європи, забезпечити доступність та повторне використання результатів досліджень, що фінансуються державою, щоб усі зацікавлені могли повною мірою скористатися найповнішою базою знань.
Детальніше: https://eua.eu/news/eua-news/digital-single-market-directive-harmonised-eu-approach-needed-to-ensure-public-access-to-scientific-discoveries.html
НАУКОВІ ЖУРНАЛИ МАЮТЬ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВІДКРИТІСТЬ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ДАНИХ ДО ОПУБЛІКУВАННЯ СТАТЕЙ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковим журналам радять посилити контроль за виконанням правил обміну даними».
У ній розглядаються причини низької ефективності політик відкритого поширення дослідницьких даних та пояснюється, чому формальні вимоги без належного контролю не забезпечують прозорості й відтворюваності наукових результатів. Попри те, що дедалі більше наукових журналів вимагають від авторів робити вихідні дані досліджень доступними, фактичне виконання цих вимог залишається низьким. На це звертає увагу група дослідників з Канади та Швеції які стверджують, що слабкий контроль за дотриманням політик відкритості призвів до формування «кризи прозорості» в академічному світі. Більшість журналів декларують політики обміну даними, однак їх виконання майже не перевіряється. Як наслідок, значна частина наборів даних залишається недоступною для незалежної перевірки. Аналіз 7750 біомедичних статей, опублікованих у 2015–2020 роках, показав, що лише 9 % авторів пообіцяли зробити всі дані відкритими, а виконали це зобов'язання лише 3 %. Журнали майже не публікують інформацію про те, як саме контролюють виконання власних вимог щодо відкритості даних, що негативно позначається на дослідницькій доброчесності як окремих публікацій, так і наукових видань в цілому. Однією з причин такого стану є нечіткість формулювання політик відкритості, які допускають різне тлумачення. Для підвищення ефективності контролю слід використовувати однозначні вимоги, зокрема - міжнародні стандарти CONSORT, працювати зі стандартизованими контрольними списками замість загальних декларацій про відкритість. Не слід покладатись на практики, за яких журнали дозволяють авторам обмежуватися формулюванням «дані будуть надані за запитом», оскільки це не забезпечує реального доступу до інформації (фактично більшість подібних запитів залишається без відповіді). Журнали мають перевіряти доступність вихідних даних ще до прийняття статті до публікації та контролювати виконання цієї вимоги. Загалом відсутність відкритих даних призводить до неповних узагальнень доказів, дублювання досліджень, неефективного використання державних ресурсів і ухвалення клінічних рішень на основі неповної доказової бази. Проблему неможливо розв'язати окремими ініціативами окремих журналів або добровільним дотриманням рекомендацій. Хоча деякі видання (The BMJ, PLOS Medicine) запровадили обов'язкові вимоги щодо відкритого поширення даних і програмного коду, масштабні зміни потребуватимуть більш рішучих кроків з боку великих міжнародних видавничих груп. Системний контроль за виконанням політик відкритості може стати важливою умовою підвищення прозорості, перевірюваності та надійності сучасних наукових досліджень.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/tackle-weak-enforcement-data-sharing-rules-journals-told
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковим журналам радять посилити контроль за виконанням правил обміну даними».
У ній розглядаються причини низької ефективності політик відкритого поширення дослідницьких даних та пояснюється, чому формальні вимоги без належного контролю не забезпечують прозорості й відтворюваності наукових результатів. Попри те, що дедалі більше наукових журналів вимагають від авторів робити вихідні дані досліджень доступними, фактичне виконання цих вимог залишається низьким. На це звертає увагу група дослідників з Канади та Швеції які стверджують, що слабкий контроль за дотриманням політик відкритості призвів до формування «кризи прозорості» в академічному світі. Більшість журналів декларують політики обміну даними, однак їх виконання майже не перевіряється. Як наслідок, значна частина наборів даних залишається недоступною для незалежної перевірки. Аналіз 7750 біомедичних статей, опублікованих у 2015–2020 роках, показав, що лише 9 % авторів пообіцяли зробити всі дані відкритими, а виконали це зобов'язання лише 3 %. Журнали майже не публікують інформацію про те, як саме контролюють виконання власних вимог щодо відкритості даних, що негативно позначається на дослідницькій доброчесності як окремих публікацій, так і наукових видань в цілому. Однією з причин такого стану є нечіткість формулювання політик відкритості, які допускають різне тлумачення. Для підвищення ефективності контролю слід використовувати однозначні вимоги, зокрема - міжнародні стандарти CONSORT, працювати зі стандартизованими контрольними списками замість загальних декларацій про відкритість. Не слід покладатись на практики, за яких журнали дозволяють авторам обмежуватися формулюванням «дані будуть надані за запитом», оскільки це не забезпечує реального доступу до інформації (фактично більшість подібних запитів залишається без відповіді). Журнали мають перевіряти доступність вихідних даних ще до прийняття статті до публікації та контролювати виконання цієї вимоги. Загалом відсутність відкритих даних призводить до неповних узагальнень доказів, дублювання досліджень, неефективного використання державних ресурсів і ухвалення клінічних рішень на основі неповної доказової бази. Проблему неможливо розв'язати окремими ініціативами окремих журналів або добровільним дотриманням рекомендацій. Хоча деякі видання (The BMJ, PLOS Medicine) запровадили обов'язкові вимоги щодо відкритого поширення даних і програмного коду, масштабні зміни потребуватимуть більш рішучих кроків з боку великих міжнародних видавничих груп. Системний контроль за виконанням політик відкритості може стати важливою умовою підвищення прозорості, перевірюваності та надійності сучасних наукових досліджень.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/tackle-weak-enforcement-data-sharing-rules-journals-told