ДЕТЕКТОРИ ШІ СТВОРИЛИ НОВИЙ ТІНЬОВИЙ РИНОК ПОСЛУГ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бенджаміна Люка Мурхaуса та Джеймса Міана Цзя «Університети мають припинити діяльність нелегальної економіки навколо детекторів штучного інтелекту».
У ній розглядається питання широкого упровадження систем виявлення текстів, створених за допомогою генеративного штучного інтелекту та формування неофіційного ринку відповідних послуг із перевірки студентських робіт на «ймовірність використання ШІ», а також обговорюються наслідки для академічної доброчесності та освітнього процесу в цілому. Після появи ChatGPT постачальники антиплагіатних систем швидко інтегрували до своїх продуктів функції визначення ймовірності використання штучного інтелекту. У багатьох університетах отримані показники вже використовуються під час розгляду справ про можливі порушення академічної доброчесності, а окремі заклади навіть визначають порогові значення, перевищення яких може стати підставою для дисциплінарних процедур. Водночас студентам не завжди достатньо чітко пояснюють, як саме інтерпретуються такі результати та яке місце вони займають у процедурі оцінювання. Невизначеність породжує тривожність, а вона стає підґрунтям для появи нового ринку. На популярних електронних платформах з'явилися продавці, які за невелику плату пропонують здійснити детекцію ШІ у студентських роботах, причому здобувачі освіти можуть багаторазово надсилати свої тексти, редагувати їх відповідно до отриманого показника й лише після цього подавати остаточну версію через офіційну систему навчального закладу для перевірки. Постачальники подібних послуг запевняють клієнтів, що завантажені тексти не зберігатимуться в базах даних антиплагіатних систем, проте жодних гарантій цьому немаєВідомі ситуації, коли після використання таких сервісів роботи здобувачів освіти зберігались в цих системах і були доступні при перевірці університетами на плагіат та ШІ. Процес доопрацювання академічного тексту традиційно допомагає студентам уточнювати аргументацію, критично переосмислювати власні висновки та вдосконалювати стиль академічного письма. Проте дедалі частіше редагування перетворюється на спробу будь-якою ціною знизити показник «ШI-ймовірності». У соціальних мережах активно поширюються поради, націлені не на покращення змісту роботи, а на те, як зробити текст менш схожим на створений штучним інтелектом, іноді - навіть шляхом навмисного внесення граматичних помилок. Звісно, університети не мали наміру створювати «економіку детекторів ШІ», однак їхня практика використання таких інструментів стала одним із чинників появи цього ринку послуг. Водночас є і позитивні приклади: ряд університетів вже відмовився від використання функції розпізнавання текстів, створених штучним інтелектом, або суттєво обмежив їх застосування. Переосмислення ролі інструменту детекції ШІ, відкритий діалог зі студентами та зрозумілі правила використання генеративного штучного інтелекту мають в комплексі підтримувати академічну доброчесноість. Упровадження нових цифрових інструментів здатне породжувати не лише нові можливості, а й неочікувані економічні, соціальні та освітні наслідки. У сфері академічної доброчесності задіяння технологічних рішень має бути прозорим, побудованим на довірі та чітких правилах.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/universities-must-help-shut-down-illicit-ai-detection-economy
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бенджаміна Люка Мурхaуса та Джеймса Міана Цзя «Університети мають припинити діяльність нелегальної економіки навколо детекторів штучного інтелекту».
У ній розглядається питання широкого упровадження систем виявлення текстів, створених за допомогою генеративного штучного інтелекту та формування неофіційного ринку відповідних послуг із перевірки студентських робіт на «ймовірність використання ШІ», а також обговорюються наслідки для академічної доброчесності та освітнього процесу в цілому. Після появи ChatGPT постачальники антиплагіатних систем швидко інтегрували до своїх продуктів функції визначення ймовірності використання штучного інтелекту. У багатьох університетах отримані показники вже використовуються під час розгляду справ про можливі порушення академічної доброчесності, а окремі заклади навіть визначають порогові значення, перевищення яких може стати підставою для дисциплінарних процедур. Водночас студентам не завжди достатньо чітко пояснюють, як саме інтерпретуються такі результати та яке місце вони займають у процедурі оцінювання. Невизначеність породжує тривожність, а вона стає підґрунтям для появи нового ринку. На популярних електронних платформах з'явилися продавці, які за невелику плату пропонують здійснити детекцію ШІ у студентських роботах, причому здобувачі освіти можуть багаторазово надсилати свої тексти, редагувати їх відповідно до отриманого показника й лише після цього подавати остаточну версію через офіційну систему навчального закладу для перевірки. Постачальники подібних послуг запевняють клієнтів, що завантажені тексти не зберігатимуться в базах даних антиплагіатних систем, проте жодних гарантій цьому немаєВідомі ситуації, коли після використання таких сервісів роботи здобувачів освіти зберігались в цих системах і були доступні при перевірці університетами на плагіат та ШІ. Процес доопрацювання академічного тексту традиційно допомагає студентам уточнювати аргументацію, критично переосмислювати власні висновки та вдосконалювати стиль академічного письма. Проте дедалі частіше редагування перетворюється на спробу будь-якою ціною знизити показник «ШI-ймовірності». У соціальних мережах активно поширюються поради, націлені не на покращення змісту роботи, а на те, як зробити текст менш схожим на створений штучним інтелектом, іноді - навіть шляхом навмисного внесення граматичних помилок. Звісно, університети не мали наміру створювати «економіку детекторів ШІ», однак їхня практика використання таких інструментів стала одним із чинників появи цього ринку послуг. Водночас є і позитивні приклади: ряд університетів вже відмовився від використання функції розпізнавання текстів, створених штучним інтелектом, або суттєво обмежив їх застосування. Переосмислення ролі інструменту детекції ШІ, відкритий діалог зі студентами та зрозумілі правила використання генеративного штучного інтелекту мають в комплексі підтримувати академічну доброчесноість. Упровадження нових цифрових інструментів здатне породжувати не лише нові можливості, а й неочікувані економічні, соціальні та освітні наслідки. У сфері академічної доброчесності задіяння технологічних рішень має бути прозорим, побудованим на довірі та чітких правилах.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/universities-must-help-shut-down-illicit-ai-detection-economy
ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФОРУМ
7-11 вересня 2026 року відбудеться Польсько-Український науково-технологічний форум.
Він покликаний стати площадкою для формування зв’язків та підтримки наукової співпраці, обміну досвідом, започаткування спільних дослідницьких та інноваційних проєктів у пріоритетних STEM-напрямах (енергетика, охорона здоров’я, цифрова інфраструктура та ін.). Під час заходу учасники ознайомляться з польською системою науки та інновацій; представлять власні дослідницькі проєкти; візьмуть участь у навчанні з комерціалізації результатів досліджень і трансферу технологій; долучаться до підготовки грантових заявок до програм Європейського Союзу; обговорять перспективи співпраці між наукою та бізнесом; розглянуть можливості використання штучного інтелекту в дослідженнях і комунікації наукових результатів. Організатори: Польська академія наук, Cooperation Fund Foundation, фундація CEE Startup Bridge.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/202606-oficiine-zaprosennya-forum-varsava-2026.pdf, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/202606-oficiine-zaprosennya-forum-varsava-2026.pdf,https://www.nas.gov.ua/news/polsko-ukranskiy-naukovo-tehnologichniy-forum-zaproshuye-ukranskih-naukovciv-do-uchasti
7-11 вересня 2026 року відбудеться Польсько-Український науково-технологічний форум.
Він покликаний стати площадкою для формування зв’язків та підтримки наукової співпраці, обміну досвідом, започаткування спільних дослідницьких та інноваційних проєктів у пріоритетних STEM-напрямах (енергетика, охорона здоров’я, цифрова інфраструктура та ін.). Під час заходу учасники ознайомляться з польською системою науки та інновацій; представлять власні дослідницькі проєкти; візьмуть участь у навчанні з комерціалізації результатів досліджень і трансферу технологій; долучаться до підготовки грантових заявок до програм Європейського Союзу; обговорять перспективи співпраці між наукою та бізнесом; розглянуть можливості використання штучного інтелекту в дослідженнях і комунікації наукових результатів. Організатори: Польська академія наук, Cooperation Fund Foundation, фундація CEE Startup Bridge.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/202606-oficiine-zaprosennya-forum-varsava-2026.pdf, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/202606-oficiine-zaprosennya-forum-varsava-2026.pdf,https://www.nas.gov.ua/news/polsko-ukranskiy-naukovo-tehnologichniy-forum-zaproshuye-ukranskih-naukovciv-do-uchasti
ПРОБЛЕМИ ТЕОРЕТИЧНОЇ І МАТЕМАТИЧНОЇ ФІЗИКИ
22–24 вересня 2026 року відбудеться Київська Боголюбовська конференція «Проблеми теоретичної і математичної фізики».
Захід присвячений 60-й річниці від заснування Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. Планується обговорити актуальні питання з різних галузей теоретичної фізики, зокрема - фізики високих енергій і ядерної матерії; статистичної фізики і фізики м’якої речовини; астрофізики і космології; фізики конденсованої речовини; квантових матеріалів; математичної фізики. Організатор - Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України.
Детальніше: https://indico.bitp.kiev.ua/event/18/, https://indico.bitp.kiev.ua/event/18/registrations/15/, https://www.nas.gov.ua/news/kivska-bogolyubovska-konferenciya-problemi-teoretichno-i-matematichno-fiziki-prisvyachena-60-richchyu-institutu-teoretichno-fiziki-im-mm-bogolyubova-nan-ukrani-anons
22–24 вересня 2026 року відбудеться Київська Боголюбовська конференція «Проблеми теоретичної і математичної фізики».
Захід присвячений 60-й річниці від заснування Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. Планується обговорити актуальні питання з різних галузей теоретичної фізики, зокрема - фізики високих енергій і ядерної матерії; статистичної фізики і фізики м’якої речовини; астрофізики і космології; фізики конденсованої речовини; квантових матеріалів; математичної фізики. Організатор - Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України.
Детальніше: https://indico.bitp.kiev.ua/event/18/, https://indico.bitp.kiev.ua/event/18/registrations/15/, https://www.nas.gov.ua/news/kivska-bogolyubovska-konferenciya-problemi-teoretichno-i-matematichno-fiziki-prisvyachena-60-richchyu-institutu-teoretichno-fiziki-im-mm-bogolyubova-nan-ukrani-anons
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№12 Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Шлях доступу: https://cims.fti.dp.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2024-07-01
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 264 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№12 Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Шлях доступу: https://cims.fti.dp.ua/
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2024-07-01
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 264 академічними текстами цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ ВПЛИВУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «ОЕСР вимірює вплив штучного інтелекту: зіставлення показників можливостей ШІ ОЕСР з професіями» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».
У ньому зазначається, що технології штучного інтелекту стрімко розвиваються та застосовуються у різних галузях, що робить актуальним питання змін на ринку праці та у навичках. Важливо не лише розуміти, які професії найбільше схильні до впливу ШІ, а й передбачити, як цей вплив може змінитися по мірі вдосконалення ШІ. Експерти пропонують новий показник ОЕСР щодо впливу ШІ на професійну діяльність, побудований на основі індикаторів можливостей ШІ ОЕСР. Він ураховує потребу в перспективному, прозорому та оновлюваному підході до оцінки того, як ШІ може вплинути на роботу, навички та освіту у наступні 5-10 років. Увагу зосереджено на дев'яти когнітивних, соціальних та фізичних сферах. Дослідження демонструє, що сучасні можливості ШІ найбільше затребувані у професіях, пов'язаних з рутинною обробкою інформації, адміністративною роботою та кодифікованими завданнями, і найменше – у професіях, що вимагають контекстуального судження, міжособистісного розуміння, складного прийняття рішень та відповідальності. Вплив ШІ є багатовимірним: деякі професії знаходяться під впливом мовних та логічних систем, тоді як інші – під впливом робототехніки і машинного зору.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-ai-exposure-measure_f3da0f0a-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/the-oecd-ai-exposure-measure_489cfd42/f3da0f0a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f3da0f0a-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «ОЕСР вимірює вплив штучного інтелекту: зіставлення показників можливостей ШІ ОЕСР з професіями» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».
У ньому зазначається, що технології штучного інтелекту стрімко розвиваються та застосовуються у різних галузях, що робить актуальним питання змін на ринку праці та у навичках. Важливо не лише розуміти, які професії найбільше схильні до впливу ШІ, а й передбачити, як цей вплив може змінитися по мірі вдосконалення ШІ. Експерти пропонують новий показник ОЕСР щодо впливу ШІ на професійну діяльність, побудований на основі індикаторів можливостей ШІ ОЕСР. Він ураховує потребу в перспективному, прозорому та оновлюваному підході до оцінки того, як ШІ може вплинути на роботу, навички та освіту у наступні 5-10 років. Увагу зосереджено на дев'яти когнітивних, соціальних та фізичних сферах. Дослідження демонструє, що сучасні можливості ШІ найбільше затребувані у професіях, пов'язаних з рутинною обробкою інформації, адміністративною роботою та кодифікованими завданнями, і найменше – у професіях, що вимагають контекстуального судження, міжособистісного розуміння, складного прийняття рішень та відповідальності. Вплив ШІ є багатовимірним: деякі професії знаходяться під впливом мовних та логічних систем, тоді як інші – під впливом робототехніки і машинного зору.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-ai-exposure-measure_f3da0f0a-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/the-oecd-ai-exposure-measure_489cfd42/f3da0f0a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f3da0f0a-en
ЗМІНИ ДО ЗАКОНІВ УКРАЇНИ «ПРО ВИЩУ ОСВІТУ» ТА «ПРО НАУКОВУ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ»
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкти змін до Законів України «Про вищу освіту» та «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Метою першого проєкту є підвищення якості та ефективності підготовки дослідників, нормативне вдосконалення та забезпечення цілісного функціонування освітнього процесу на третьому рівні вищої освіти з урахуванням інституційної специфіки України, де наукові установи та заклади вищої освіти історично функціонують як окремі, але взаємодоповнюючі інституції. Пропонується віднести наукові установи, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти, до системи вищої освіти України; визначити складові освітніх програм та їх ролі в досягненні результатів навчання; врегулювати структури освітньо-наукових та освітньо-творчих програми третього рівня вищої освіти (зокрема - перехід від нормативного строку навчання до загальної кількості кредитів ЄКТС); додати визначення проектної аспірантури; оптимізувати частки вибіркових дисциплін у загальній структурі освітньо-наукових програм. Метою другого є створення повноцінних правових умов функціонування наукових установ у системі вищої освіти України, підвищення якості підготовки дослідників та сприяння Європейській інтеграції України у сфері вищої освіти. Пропонується уточнити визначення наукової та науково-педагогічної діяльності наукових працівників як учасників освітнього процесу в наукових установах; надати правовий статус науковим керівникам як учасникам освітнього процесу; забезпечити можливості науковим установам створювати структурні підрозділи, що забезпечують освітній процес; уточнити поняття наукового твору. Зауваження та пропозиції можна подати до 9 серпня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-zmin-do-zakonu-ukrainy-pro-vyshchu-osvitu, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/09/projekt-zmin-do-zu-vo-09072026docx-1.pdf, https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-zmin-do-zakonu-ukrainy-pro-naukovu-i-naukovo-tekhnichnu-diialnist
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкти змін до Законів України «Про вищу освіту» та «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Метою першого проєкту є підвищення якості та ефективності підготовки дослідників, нормативне вдосконалення та забезпечення цілісного функціонування освітнього процесу на третьому рівні вищої освіти з урахуванням інституційної специфіки України, де наукові установи та заклади вищої освіти історично функціонують як окремі, але взаємодоповнюючі інституції. Пропонується віднести наукові установи, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти, до системи вищої освіти України; визначити складові освітніх програм та їх ролі в досягненні результатів навчання; врегулювати структури освітньо-наукових та освітньо-творчих програми третього рівня вищої освіти (зокрема - перехід від нормативного строку навчання до загальної кількості кредитів ЄКТС); додати визначення проектної аспірантури; оптимізувати частки вибіркових дисциплін у загальній структурі освітньо-наукових програм. Метою другого є створення повноцінних правових умов функціонування наукових установ у системі вищої освіти України, підвищення якості підготовки дослідників та сприяння Європейській інтеграції України у сфері вищої освіти. Пропонується уточнити визначення наукової та науково-педагогічної діяльності наукових працівників як учасників освітнього процесу в наукових установах; надати правовий статус науковим керівникам як учасникам освітнього процесу; забезпечити можливості науковим установам створювати структурні підрозділи, що забезпечують освітній процес; уточнити поняття наукового твору. Зауваження та пропозиції можна подати до 9 серпня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-zmin-do-zakonu-ukrainy-pro-vyshchu-osvitu, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/09/projekt-zmin-do-zu-vo-09072026docx-1.pdf, https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-zmin-do-zakonu-ukrainy-pro-naukovu-i-naukovo-tekhnichnu-diialnist
ІННОВАЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ ЄВРОПИ ПОСИЛЮЮТЬСЯ НА ТЛІ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано інформаційний матеріал «Інноваційні показники Європи посилюються на тлі глобальної конкуренції».
У ньому зазначається, що інноваційні показники ЄЄ покращуються, а загальний бал ЄС з 2019 року згідно з Європейським табло інновацій (EIS) за 2026 рік зріс на 11,6 відс.пункти. Цей результат демонструє стійкість інноваційної екосистеми Європи в умовах дедалі більш конкурентного глобального середовища. Хоча всі держави-члени ЄС продемонстрували прогрес, показники суттєво відрізняються: Швеція, Данія та Нідерланди очолюють рейтинг, перевершуючи середній показник по ЄС та зберігаючи свій статус «лідерів інновацій»; Фінляндія стабільно посідає міцну четверту позицію. Поза межами ЄС лідерами є Південна Корея та Китай. EIS є ключовим інструментом інноваційної політики ЄС, який допомагає здійснювати моніторинг прогресу у сфері інновацій, інформує про основні ініціативи.
Детальніше: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_26_1556, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/statistics/performance-indicators/european-innovation-scoreboard_en
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано інформаційний матеріал «Інноваційні показники Європи посилюються на тлі глобальної конкуренції».
У ньому зазначається, що інноваційні показники ЄЄ покращуються, а загальний бал ЄС з 2019 року згідно з Європейським табло інновацій (EIS) за 2026 рік зріс на 11,6 відс.пункти. Цей результат демонструє стійкість інноваційної екосистеми Європи в умовах дедалі більш конкурентного глобального середовища. Хоча всі держави-члени ЄС продемонстрували прогрес, показники суттєво відрізняються: Швеція, Данія та Нідерланди очолюють рейтинг, перевершуючи середній показник по ЄС та зберігаючи свій статус «лідерів інновацій»; Фінляндія стабільно посідає міцну четверту позицію. Поза межами ЄС лідерами є Південна Корея та Китай. EIS є ключовим інструментом інноваційної політики ЄС, який допомагає здійснювати моніторинг прогресу у сфері інновацій, інформує про основні ініціативи.
Детальніше: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_26_1556, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/statistics/performance-indicators/european-innovation-scoreboard_en
ПОРАДИ З ПІДВИЩЕННЯ ГРАМОТНОСТІ У СФЕРІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо просування знань стосовно ШІ у наукових та освітніх установах.
Зазначається, що грамотність у сфері штучного інтелекту виходить далеко за рамки простих завдань. Необхідно знати, як працюють інструменти штучного інтелекту, як можна ефективно їх використовувати для підтримки викладання, навчання та досліджень, якими є обмеження та етичні наслідки. Штучний інтелект поширюється на різних робочих місцях, понад 88 % організацій вже його використовують. Щоб залишатися конкурентоспроможними на нестабільному ринку праці, випускники повинні розвивати «людські навички», які машини не можуть відтворити, але разом із тим не менш важливо, щоб вони також розуміли, як використовувати ШІ на доповнення до власних здібностей. ГШІ автоматизують значну частину роботи, яка раніше делегувалася співробітникам початкового рівня та все частіше використовується для виконання більш складних професійних завдань. Різне ставлення до ШІ серед викладачів означає й нерівномірне упровадження та різний прогрес у цій сфері. Культура допитливості, довіри та експериментування може допомогти подолати страх і підозри викладачів. Професійний розвиток та можливості для взаємного навчання співробітників університету, якщо їх добре реалізувати, можуть сприяти підвищенню рівня грамотності в галузі штучного інтелекту. Для викладачів може бути спокусливо експериментувати з якомога більшою кількістю інструментів штучного інтелекту. Але цілеспрямований підхід краще підтримуватиме викладання, оцінювання, розробку курсів та адміністрування. За допомогою ШІ можна зменшити навантаження на викладачів: ШІ відповідатиме на запитання студентів, надаватиме зворотній зв'язок та підтримуватиме створення цікавого навчального контенту. Потрібно заохочувати учнів розмірковувати над своєю взаємодією з інструментами ШІ, встановлювати чіткі параметри їх належного використання. Слід навчати студентів використовувати інструменти ГШІ для мозкового штурму, розроблення ідей, розуміння контексту, редагування результатів. Штучний інтелект вже використовується під час досліджень, отже потрібно розвивати уважність до проблем дезінформації, вміння критично оцінювати наукові твердження, аналізувати, відходити від однорядкових запитань до системи чітких підказок, які забезпечують надійні результати. За умови правильного використання політики щодо ШІ, установи допомагатимуть студентам залишатися у безпеці, бути критичними, комунікабельними та відповідальними в середовищах, де цифрові системи стають все більш помітними. Потрібно підвищувати кваліфікацію бібліотечних фахівців, щоб вони могли краще підтримувати викладачів і студентів з питань, пов’язаних зі штучним інтелектом. Бібліотека може бути ідеальним місцем для просування ШІ-грамотності - етичного та ефективного використання інструментів штучного інтелекту, де бібліотекарі є не лише експертами з інформації, а й фасилітаторами ШІ. Освітяни не повинні конкурувати з чат-ботами та великими мовними моделями, але ШІ може допомогти їм спрямувати учнів від пасивного навчання до синтезу інформації. Поєднання можливостей штучного інтелекту з етичними нормами, ефективним інституційним управлінням та відповідальним наглядом є кращим шляхом для розвитку освіти і науки у мінливому технологічному світі.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/boosting-ai-literacy-across-your-institution, https://www.timeshighereducation.com/campus/campus-talks-what-does-ai-across-curriculum-look-practice
На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо просування знань стосовно ШІ у наукових та освітніх установах.
Зазначається, що грамотність у сфері штучного інтелекту виходить далеко за рамки простих завдань. Необхідно знати, як працюють інструменти штучного інтелекту, як можна ефективно їх використовувати для підтримки викладання, навчання та досліджень, якими є обмеження та етичні наслідки. Штучний інтелект поширюється на різних робочих місцях, понад 88 % організацій вже його використовують. Щоб залишатися конкурентоспроможними на нестабільному ринку праці, випускники повинні розвивати «людські навички», які машини не можуть відтворити, але разом із тим не менш важливо, щоб вони також розуміли, як використовувати ШІ на доповнення до власних здібностей. ГШІ автоматизують значну частину роботи, яка раніше делегувалася співробітникам початкового рівня та все частіше використовується для виконання більш складних професійних завдань. Різне ставлення до ШІ серед викладачів означає й нерівномірне упровадження та різний прогрес у цій сфері. Культура допитливості, довіри та експериментування може допомогти подолати страх і підозри викладачів. Професійний розвиток та можливості для взаємного навчання співробітників університету, якщо їх добре реалізувати, можуть сприяти підвищенню рівня грамотності в галузі штучного інтелекту. Для викладачів може бути спокусливо експериментувати з якомога більшою кількістю інструментів штучного інтелекту. Але цілеспрямований підхід краще підтримуватиме викладання, оцінювання, розробку курсів та адміністрування. За допомогою ШІ можна зменшити навантаження на викладачів: ШІ відповідатиме на запитання студентів, надаватиме зворотній зв'язок та підтримуватиме створення цікавого навчального контенту. Потрібно заохочувати учнів розмірковувати над своєю взаємодією з інструментами ШІ, встановлювати чіткі параметри їх належного використання. Слід навчати студентів використовувати інструменти ГШІ для мозкового штурму, розроблення ідей, розуміння контексту, редагування результатів. Штучний інтелект вже використовується під час досліджень, отже потрібно розвивати уважність до проблем дезінформації, вміння критично оцінювати наукові твердження, аналізувати, відходити від однорядкових запитань до системи чітких підказок, які забезпечують надійні результати. За умови правильного використання політики щодо ШІ, установи допомагатимуть студентам залишатися у безпеці, бути критичними, комунікабельними та відповідальними в середовищах, де цифрові системи стають все більш помітними. Потрібно підвищувати кваліфікацію бібліотечних фахівців, щоб вони могли краще підтримувати викладачів і студентів з питань, пов’язаних зі штучним інтелектом. Бібліотека може бути ідеальним місцем для просування ШІ-грамотності - етичного та ефективного використання інструментів штучного інтелекту, де бібліотекарі є не лише експертами з інформації, а й фасилітаторами ШІ. Освітяни не повинні конкурувати з чат-ботами та великими мовними моделями, але ШІ може допомогти їм спрямувати учнів від пасивного навчання до синтезу інформації. Поєднання можливостей штучного інтелекту з етичними нормами, ефективним інституційним управлінням та відповідальним наглядом є кращим шляхом для розвитку освіти і науки у мінливому технологічному світі.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/boosting-ai-literacy-across-your-institution, https://www.timeshighereducation.com/campus/campus-talks-what-does-ai-across-curriculum-look-practice
ТРАЄКТОРІЇ МАЙБУТНЬОГО. БІБЛІОТЕКА В НОВИХ УМОВАХ
15-19 вересня 2026 року у змішаному форматі відбудеться Львівський міжнародний бібліотечний форум «Траєкторії майбутнього. Бібліотека в нових умовах».
Він стане місцем зустрічі керівників бібліотек, провідних бібліотечних спеціалістів, науковців, викладачів, видавців, авторів, читачів, постачальників інформаційних послуг. Під час форуму будуть організовані зустрічі з фахівцями задля обговорення актуальних питань розвитку галузі та обміну досвідом з українськими та іноземними колегами, а також тренінги та круглі столи. Організатори: УБА, Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівська обласна бібліотека для дітей, Львівська міська бібліотека, Гете-Інститут в Україні.
Детальніше: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2026/09/15/3770/-/xvi-lviv-international-library-forum-trajectories-of-the-future-the-library-in-the-new-normals-september-15-19-2026-mixed-format?lang=ua, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSchgRFfvNEHL_4OH18DeJ58RBWNze-o11TzpXuf0A0pqt-MSw/viewform
15-19 вересня 2026 року у змішаному форматі відбудеться Львівський міжнародний бібліотечний форум «Траєкторії майбутнього. Бібліотека в нових умовах».
Він стане місцем зустрічі керівників бібліотек, провідних бібліотечних спеціалістів, науковців, викладачів, видавців, авторів, читачів, постачальників інформаційних послуг. Під час форуму будуть організовані зустрічі з фахівцями задля обговорення актуальних питань розвитку галузі та обміну досвідом з українськими та іноземними колегами, а також тренінги та круглі столи. Організатори: УБА, Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівська обласна бібліотека для дітей, Львівська міська бібліотека, Гете-Інститут в Україні.
Детальніше: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2026/09/15/3770/-/xvi-lviv-international-library-forum-trajectories-of-the-future-the-library-in-the-new-normals-september-15-19-2026-mixed-format?lang=ua, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSchgRFfvNEHL_4OH18DeJ58RBWNze-o11TzpXuf0A0pqt-MSw/viewform
ОЕСР: НАВИЧКИ В ЕПОХУ ШІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Навички в епоху штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».
У ньому зазначається, що штучний інтелект стає перетворюючою універсальною технологією, яка змінює економіку та суспільство так само, як минулі промислові революції. Він підвищує продуктивність, покращує прийняття рішень та сприяє інноваціям, має значний потенціал для стимулювання економічного зростання та покращення умов праці. Разом із тим, поширення ШІ викликає побоювання щодо змін на ринку праці й посилення нерівності. Підприємства все частіше використовують технології ШІ для автоматизації рутинних завдань, оптимізації розподілу ресурсів та підвищення якості товарів та послуг. Однак використання залишається нерівномірним у компаніях, секторах та країнах. Крупні фірми та інноваційні підприємства лідирують в освоєнні ШІ, тоді як як малі та середні підприємства стикаються з бар'єрами, пов'язаними з вартістю, інфраструктурою та нестачею кваліфікованих кадрів. Без цілеспрямованих політичних заходів ці відмінності ризикують посилити існуючі прогалини у продуктивності та обмежити поширення ШІ в економіці. У цьому документі розглядається перетворюючий вплив ШІ на бізнес, роботу та цифрове суспільство. Зокрема, представлена інформація про навички, необхідні для процвітання в епоху ШІ; обговорюється роль політики у розвитку навичок; розглядаються тренди на ринку праці, зміна вимог до кваліфікації; пропонуються політичні заходи для ефективного використання трансформаційного потенціалу ШІ, які забезпечать одночасне пом'якшення соціальних та економічних ризиків.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/skills-in-the-ai-age_972bd15e-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/skills-in-the-ai-age_e8d8c1e6/972bd15e-en.pdf, https://doi.org/10.1787/972bd15e-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Навички в епоху штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».
У ньому зазначається, що штучний інтелект стає перетворюючою універсальною технологією, яка змінює економіку та суспільство так само, як минулі промислові революції. Він підвищує продуктивність, покращує прийняття рішень та сприяє інноваціям, має значний потенціал для стимулювання економічного зростання та покращення умов праці. Разом із тим, поширення ШІ викликає побоювання щодо змін на ринку праці й посилення нерівності. Підприємства все частіше використовують технології ШІ для автоматизації рутинних завдань, оптимізації розподілу ресурсів та підвищення якості товарів та послуг. Однак використання залишається нерівномірним у компаніях, секторах та країнах. Крупні фірми та інноваційні підприємства лідирують в освоєнні ШІ, тоді як як малі та середні підприємства стикаються з бар'єрами, пов'язаними з вартістю, інфраструктурою та нестачею кваліфікованих кадрів. Без цілеспрямованих політичних заходів ці відмінності ризикують посилити існуючі прогалини у продуктивності та обмежити поширення ШІ в економіці. У цьому документі розглядається перетворюючий вплив ШІ на бізнес, роботу та цифрове суспільство. Зокрема, представлена інформація про навички, необхідні для процвітання в епоху ШІ; обговорюється роль політики у розвитку навичок; розглядаються тренди на ринку праці, зміна вимог до кваліфікації; пропонуються політичні заходи для ефективного використання трансформаційного потенціалу ШІ, які забезпечать одночасне пом'якшення соціальних та економічних ризиків.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/skills-in-the-ai-age_972bd15e-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/skills-in-the-ai-age_e8d8c1e6/972bd15e-en.pdf, https://doi.org/10.1787/972bd15e-en