РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№10 Журнал «Полтавський правовий часопис» (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого)

Шлях доступу: https://plr.nlu.edu.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2024-04-19

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 84 академічними текстами цієї інституції.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi

ОЕСР: ПЕРСПЕКТИВИ ЗАЙНЯТОСТІ НА 2026 РІК

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перспективи зайнятості ОЕСР на 2026 рік: географічні відмінності у робочих місцях та доходах» із серії «Перспективи зайнятості ОЕСР».

У ньому зазначається, що упродовж останнього року ринки праці країн ОЕСР демонстрували стійкість. У середньому у першому кварталі 2026 року рівень зайнятості досяг історично високих показників у країнах ОЕСР - 72,1%. Серед молодих людей, які виходять на ринок праці, безробіття зростає порівняно з рештою працездатного населення. До нещодавнього зростання цін на енергоносії темпи відновлення реальної заробітної плати сповільнювалися, а реальна заробітна плата у третині країн ОЕСР все ще була нижчою за рівень 2021 року  (час перед стрибком інфляції 2022 року). У перспективі геополітична невизначеність, високі тарифні ставки та підвищені ціни на енергоносії  призведуть до зростання інфляції та подальшого уповільнення відновлення ринку праці й заробітної плати. Регіональні відмінності залишаться значними. Більше ніж у половині країн ОЕСР рівень зайнятості у невеликих регіонах може різнитися більше, ніж на 20 відс.п.  Місця проживання людей визначають їхні шанси знайти хорошу роботу та просуватися по сходах доходів, при цьому між регіонами існують великі та постійні розриви в зайнятості, безробітті та доходах, що є реальністю. Місцеві ринки праці змінюються через торговельні й технологічні нововведення, включаючи поширення технологій штучного інтелекту: відбувається втрата робочих місць у виробництві на тлі створення більшого числа робочих місць у сфері послуг та нестандартної роботи.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-employment-outlook-2026_7e710f54-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/oecd-employment-outlook-2026_a41e8b9f/7e710f54-en.pdf, https://doi.org/10.1787/7e710f54-en

B!SON – СЕРВІС ДЛЯ ОБРАННЯ ЖУРНАЛУ ДЛЯ ВАШОЇ ПУБЛІКАЦІЇ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Аніти Еппелін та Марко Талльні «B!SON, рекомендатор журналів з відкритим доступом - використовує дані DOAJ».

У ній йдеться про сервіс B!SON, створений як зручний інструмент для підбору авторами журналів з відкритим доступом для подальшої публікації їхніх статей. Він побудований на даних про наявний рукопис (ключові слова, назва, анотація) та зв’язку з базою даних DOAJ. B!SON забезпечує повну прозорість щодо того, на чому ґрунтуються його рекомендації. Він підтримує науковців у пошуку журналів, а також може допомогти академічним бібліотекам надавати своїм дослідникам фахові рекомендації у т.ч. завдяки використанню інституційно адаптованої версії. Алгоритм B!SON базується на машинному навчанні та використовує відкриті джерела даних, включаючи метадані статей та журналів від DOAJ. Цей сервіс є елементом екосистеми відкритої наукової інфраструктури, побудованим на принципах відкритості та партнерства на благо усієї наукової спільноти. Він дозволяє краще орієнтуватись в широкому спектрі журналів з відкритим доступом з усього світу, забезпечує конфіденційність та розвиває відкриту наукову комунікацію.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/07/08/bson-a-recommender-for-open-access-journals-grazing-on-doaj-data/

КОНКУРС НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК НА 2027 РІК

Міністерство освіти і науки України оголосило про старт конкурсного відбору проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень і науково-технічних експериментальних розробок, які фінансуватимуться з державного бюджету з 2027 року.

Державна підтримка буде спрямована на проєкти з якісною науковою ідеєю, зрозумілим результатом та спроможністю команди його виконати. Участь у конкурсі можуть взяти заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління МОН, а також представники наукових установ НАН України, які беруть участь у комплексних міжвідомчих дослідженнях. З 2027 року конкурсне фінансування нових наукових досліджень і науково-технічних робіт здійснюватиметься для установ, які за результатами державної атестації віднесені до груп А, Б та/або В за відповідними науковими напрямами. Основний склад виконавців проєкту має налічувати не більше шести осіб разом із керівником проєкту. Пріоритети конкурсу: національна безпека і оборона, енергетика, медицина, біотехнології, інформаційні технології, інженерія, аграрні науки, екологія, гуманітарні дослідження, соціальні науки та ін.  Максимальна вартість одного проєкту на рік може становити  до 1,2 млн грн. для теоретичних робіт та до 1,5 млн грн. для експериментальних робіт. Перевага надаватиметься проєктам, які на етапі подання мають підтверджене співфінансування або обсяг зобов’язань від підприємств та організацій реального сектору економіки, а також проєктам, які використовують наукове обладнання центрів колективного користування. Вимоги до участі, форми проєктів і перелік документів для конкурсу визначені наказом МОН № 934 від 15 червня 2026 року. Подання заявок відбувається через Національну електронну науково-інформаційну систему. Заявку на перший етап конкурсу можна подати до 6 серпня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/vidkryto-systemu-dlia-podannia-proiektiv-na-konkursni-dobory-naukovykh-doslidzhen-i-rozrobok-mon-ukrainy, https://mon.gov.ua/npa/pro-provedennia-u-2026-rotsi-konkursnykh-vidboriv-proiektiv-fundamentalnykh-naukovykh-doslidzhen-prykladnykh-naukovykh-doslidzhen-naukovo-tekhnichnykh-eksperymentalnykh-rozrobok-vykonavtsiamy

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№11 Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Шлях доступу: https://ela.kpi.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2024-06-28

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 12952 академічними текстами цієї інституції.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi

ДЕТЕКТОРИ ШІ СТВОРИЛИ НОВИЙ ТІНЬОВИЙ РИНОК ПОСЛУГ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бенджаміна Люка Мурхaуса та Джеймса Міана Цзя «Університети мають припинити діяльність нелегальної економіки навколо детекторів штучного інтелекту».

У ній розглядається питання широкого упровадження систем виявлення текстів, створених за допомогою генеративного штучного інтелекту та формування неофіційного ринку відповідних послуг із перевірки студентських робіт на «ймовірність використання ШІ», а також обговорюються наслідки для академічної доброчесності та освітнього процесу в цілому. Після появи ChatGPT постачальники антиплагіатних систем швидко інтегрували до своїх продуктів функції визначення ймовірності використання штучного інтелекту. У багатьох університетах отримані показники вже використовуються під час розгляду справ про можливі порушення академічної доброчесності, а окремі заклади навіть визначають порогові значення, перевищення яких може стати підставою для дисциплінарних процедур. Водночас студентам не завжди достатньо чітко пояснюють, як саме інтерпретуються такі результати та яке місце вони займають у процедурі оцінювання. Невизначеність породжує тривожність, а вона стає підґрунтям для появи нового ринку. На популярних електронних платформах з'явилися продавці, які за невелику плату пропонують здійснити детекцію ШІ у студентських роботах, причому здобувачі освіти можуть багаторазово надсилати свої тексти, редагувати їх відповідно до отриманого показника й лише після цього подавати остаточну версію через офіційну систему навчального закладу для перевірки.  Постачальники подібних послуг запевняють клієнтів, що завантажені тексти не зберігатимуться в базах даних антиплагіатних систем, проте жодних гарантій цьому немаєВідомі ситуації, коли після використання таких сервісів роботи здобувачів освіти зберігались в цих системах і були доступні при перевірці університетами на плагіат та ШІ. Процес доопрацювання академічного тексту традиційно допомагає студентам уточнювати аргументацію, критично переосмислювати власні висновки та вдосконалювати стиль академічного письма. Проте дедалі частіше редагування перетворюється на спробу будь-якою ціною знизити показник «ШI-ймовірності». У соціальних мережах активно поширюються поради, націлені не на покращення змісту роботи, а на те, як зробити текст менш схожим на створений штучним інтелектом, іноді - навіть шляхом навмисного внесення граматичних помилок. Звісно, університети не мали наміру створювати «економіку детекторів ШІ», однак їхня практика використання таких інструментів стала одним із чинників появи цього ринку послуг. Водночас є і позитивні приклади: ряд університетів вже відмовився від використання функції розпізнавання текстів, створених штучним інтелектом, або суттєво обмежив їх застосування. Переосмислення ролі інструменту детекції ШІ, відкритий діалог зі студентами та зрозумілі правила використання генеративного штучного інтелекту мають в комплексі підтримувати академічну доброчесноість. Упровадження нових цифрових інструментів здатне породжувати не лише нові можливості, а й неочікувані економічні, соціальні та освітні наслідки. У сфері академічної доброчесності задіяння технологічних рішень має бути прозорим, побудованим на довірі та чітких правилах.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/universities-must-help-shut-down-illicit-ai-detection-economy

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФОРУМ

7-11 вересня 2026 року відбудеться Польсько-Український науково-технологічний форум.

Він покликаний стати площадкою для формування зв’язків та підтримки наукової співпраці, обміну досвідом, започаткування спільних дослідницьких та інноваційних проєктів у пріоритетних STEM-напрямах (енергетика, охорона здоров’я, цифрова інфраструктура та ін.). Під час заходу учасники ознайомляться з польською системою науки та інновацій; представлять власні дослідницькі проєкти; візьмуть участь у навчанні з комерціалізації результатів досліджень і трансферу технологій; долучаться до підготовки грантових заявок до програм Європейського Союзу; обговорять перспективи співпраці між наукою та бізнесом; розглянуть можливості використання штучного інтелекту в дослідженнях і комунікації наукових результатів. Організатори: Польська академія наук, Cooperation Fund Foundation, фундація CEE Startup Bridge.

Детальніше: https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/202606-oficiine-zaprosennya-forum-varsava-2026.pdf, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/202606-oficiine-zaprosennya-forum-varsava-2026.pdf,https://www.nas.gov.ua/news/polsko-ukranskiy-naukovo-tehnologichniy-forum-zaproshuye-ukranskih-naukovciv-do-uchasti

ПРОБЛЕМИ ТЕОРЕТИЧНОЇ І МАТЕМАТИЧНОЇ ФІЗИКИ

22–24 вересня 2026 року відбудеться Київська Боголюбовська конференція «Проблеми теоретичної і математичної фізики».

Захід присвячений 60-й річниці від заснування Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. Планується обговорити актуальні питання з різних галузей теоретичної фізики, зокрема -  фізики високих енергій і ядерної матерії; статистичної фізики і фізики м’якої речовини; астрофізики і космології; фізики конденсованої речовини; квантових матеріалів; математичної фізики. Організатор - Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України.

Детальніше: https://indico.bitp.kiev.ua/event/18/, https://indico.bitp.kiev.ua/event/18/registrations/15/, https://www.nas.gov.ua/news/kivska-bogolyubovska-konferenciya-problemi-teoretichno-i-matematichno-fiziki-prisvyachena-60-richchyu-institutu-teoretichno-fiziki-im-mm-bogolyubova-nan-ukrani-anons

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ

№12 Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Шлях доступу: https://cims.fti.dp.ua/

Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2024-07-01

Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 264 академічними текстами цієї інституції.

Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi

ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ ВПЛИВУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «ОЕСР вимірює вплив штучного інтелекту: зіставлення показників можливостей ШІ ОЕСР з професіями» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».

У ньому зазначається, що технології штучного інтелекту стрімко розвиваються та застосовуються у різних галузях, що робить актуальним питання змін на ринку праці та у навичках.  Важливо не лише розуміти, які професії найбільше схильні до впливу ШІ, а й передбачити, як цей вплив може змінитися по мірі вдосконалення ШІ. Експерти пропонують новий показник ОЕСР щодо впливу ШІ на професійну діяльність, побудований на основі  індикаторів можливостей ШІ ОЕСР. Він ураховує потребу в перспективному, прозорому та оновлюваному підході до оцінки того, як ШІ може вплинути на роботу, навички та освіту у наступні 5-10 років. Увагу зосереджено на дев'яти когнітивних, соціальних та фізичних сферах. Дослідження демонструє, що сучасні можливості ШІ найбільше затребувані у професіях, пов'язаних з рутинною обробкою інформації, адміністративною роботою та кодифікованими завданнями, і найменше – у професіях, що вимагають контекстуального судження, міжособистісного розуміння, складного прийняття рішень та відповідальності. Вплив ШІ є багатовимірним: деякі професії знаходяться під впливом мовних та логічних систем, тоді як інші – під впливом робототехніки і машинного зору.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-ai-exposure-measure_f3da0f0a-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/the-oecd-ai-exposure-measure_489cfd42/f3da0f0a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f3da0f0a-en

ЗМІНИ ДО ЗАКОНІВ УКРАЇНИ «ПРО ВИЩУ ОСВІТУ» ТА «ПРО НАУКОВУ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ»

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкти змін до Законів України «Про вищу освіту» та «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Метою першого проєкту є підвищення якості та ефективності підготовки дослідників, нормативне вдосконалення та забезпечення цілісного функціонування освітнього процесу на третьому рівні вищої освіти з урахуванням інституційної специфіки України, де наукові установи та заклади вищої освіти історично функціонують як окремі, але взаємодоповнюючі інституції. Пропонується віднести наукові установи, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти, до системи вищої освіти України; визначити складові освітніх програм та їх ролі в досягненні результатів навчання; врегулювати структури освітньо-наукових та освітньо-творчих програми третього рівня вищої освіти (зокрема - перехід від нормативного строку навчання до загальної кількості кредитів ЄКТС); додати визначення проектної аспірантури; оптимізувати частки вибіркових дисциплін у загальній структурі освітньо-наукових програм.  Метою другого є створення повноцінних правових умов функціонування наукових установ у системі вищої освіти України, підвищення якості підготовки дослідників та сприяння Європейській інтеграції України у сфері вищої освіти. Пропонується уточнити визначення наукової та науково-педагогічної діяльності наукових працівників як учасників освітнього процесу в наукових установах; надати правовий статус науковим керівникам як учасникам освітнього процесу; забезпечити можливості науковим установам створювати структурні підрозділи, що забезпечують освітній процес; уточнити поняття наукового твору. Зауваження та пропозиції можна подати до 9 серпня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-zmin-do-zakonu-ukrainy-pro-vyshchu-osvitu, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/09/projekt-zmin-do-zu-vo-09072026docx-1.pdf, https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-zmin-do-zakonu-ukrainy-pro-naukovu-i-naukovo-tekhnichnu-diialnist