НАУКА – БІЗНЕС: ACADEMCITY
9 липня 2026 року відбудеться демо-день програми відкритих інновацій Academ.City «Наука – Бізнес».
Слухачі дізнаються про те, як працює модель відкритих інновацій на всьому життєвому циклі - від ідеї до практичних результатів у рамках сталого партнерства між наукою, бізнесом і громадським сектором. Планується обговорити хід та результати виконання програми поєднання інтересів бізнесу, громад та організацій із науковим потенціалом установ НАН України, а також поширити інформацію про екосистему Наукового парку Academ.City. Організатор - Київський академічний університет.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/demo-den-academcity-nauka--biznes-2026-anons,
9 липня 2026 року відбудеться демо-день програми відкритих інновацій Academ.City «Наука – Бізнес».
Слухачі дізнаються про те, як працює модель відкритих інновацій на всьому життєвому циклі - від ідеї до практичних результатів у рамках сталого партнерства між наукою, бізнесом і громадським сектором. Планується обговорити хід та результати виконання програми поєднання інтересів бізнесу, громад та організацій із науковим потенціалом установ НАН України, а також поширити інформацію про екосистему Наукового парку Academ.City. Організатор - Київський академічний університет.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/demo-den-academcity-nauka--biznes-2026-anons,
РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НРАТ ІЗ ЛОКАЛЬНИМИ РЕПОЗИТАРІЯМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ, НАУКОВИХ УСТАНОВ ТА ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНИ
№6 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Шлях доступу: http://ir.librarynmu.com
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2023-12-18
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 3384 академічних текстів цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
№6 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Шлях доступу: http://ir.librarynmu.com
Інформаційна інтеграція з НРАТ стартувала 2023-12-18
Наразі відвідувачі та користувачі Національного репозитарію академічних текстів на офіційному вебпорталі НРАТ мають можливість ознайомитись із 3384 академічних текстів цієї інституції.
Довідково: Офіційний веб-портал НРАТ – nrat.ukrintei.ua. Власник НРАТ – держава в особі МОН, розпорядник - УкрІНТЕІ. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та FairsharingЗ повним переліком інституціональних учасників НРАТ та умовами співпраці можна ознайомитись за посиланням: https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi
ОЕСР: ПРОБЛЕМИ ДОСТУПУ ДО БАЗОВИХ НАВИЧОК
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Постійна нездатність забезпечити загальний доступ до базових навичок» із серії «Навички дорослих у центрі уваги».
У ньому зазначається, що впродовж більшої частини двадцятого століття визначальним викликом для розвинених економік було розширення доступу до освіти. Тепер виклик інший і значно складніший, оскільки вимоги до навичок для роботи, технологій і повсякденного життя продовжують зростати. Останні дані опитування навичок дорослих 2023 року засвідчують, що майже кожен третій дорослий у країнах ОЕСР не має базових навичок грамотності, необхідної для належної участі в сучасній економіці. В 11-ти з 27-ми країн, які брали участь в двох циклах опитування, частка дорослих з низьким рівнем навичок упродовж десятиліття значно зросла і лише у 2-х країнах частка дорослих з низьким рівнем навичок зменшилася. Ці базові навички є важливими компетенціями для повсякденного життя, що дозволяють людям розуміти розрахункові листки, заповнювати онлайн-заявки, дотримуватися робочих процедур, порівнювати ціни, керувати домашніми фінансами та отримувати доступ до державних послуг. У світі, який все частіше вимагає мінімум базового рівня грамотності та математики, дорослі, які не мають цих навичок, ризикують бути виключеними з суспільного життя. Кожен п'ятий дорослий має низькі базові навички у Фінляндії, Японії, Нідерландах, Норвегії та Швеції, тоді як в Чилі, Польщі та Португалії – це кожен другий. Це структурна проблема, яка лежить в основі економічної ефективності, соціальної згуртованості та демократичної стійкості. У цьому огляді розглядається проблема низького рівня базових навичок серед дорослого населення країн ОЕСР та наголошується на необхідності більш активних, цілеспрямованих і стійких заходів політики, а також посилення початкової освіти та підтримки системи розвитку навичок упродовж життя.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-persistent-failure-to-build-foundational-skills-for-all_128c3138-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/the-persistent-failure-to-build-foundational-skills-for-all_e0b8eb80/128c3138-en.pdf, https://doi.org/10.1787/128c3138-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Постійна нездатність забезпечити загальний доступ до базових навичок» із серії «Навички дорослих у центрі уваги».
У ньому зазначається, що впродовж більшої частини двадцятого століття визначальним викликом для розвинених економік було розширення доступу до освіти. Тепер виклик інший і значно складніший, оскільки вимоги до навичок для роботи, технологій і повсякденного життя продовжують зростати. Останні дані опитування навичок дорослих 2023 року засвідчують, що майже кожен третій дорослий у країнах ОЕСР не має базових навичок грамотності, необхідної для належної участі в сучасній економіці. В 11-ти з 27-ми країн, які брали участь в двох циклах опитування, частка дорослих з низьким рівнем навичок упродовж десятиліття значно зросла і лише у 2-х країнах частка дорослих з низьким рівнем навичок зменшилася. Ці базові навички є важливими компетенціями для повсякденного життя, що дозволяють людям розуміти розрахункові листки, заповнювати онлайн-заявки, дотримуватися робочих процедур, порівнювати ціни, керувати домашніми фінансами та отримувати доступ до державних послуг. У світі, який все частіше вимагає мінімум базового рівня грамотності та математики, дорослі, які не мають цих навичок, ризикують бути виключеними з суспільного життя. Кожен п'ятий дорослий має низькі базові навички у Фінляндії, Японії, Нідерландах, Норвегії та Швеції, тоді як в Чилі, Польщі та Португалії – це кожен другий. Це структурна проблема, яка лежить в основі економічної ефективності, соціальної згуртованості та демократичної стійкості. У цьому огляді розглядається проблема низького рівня базових навичок серед дорослого населення країн ОЕСР та наголошується на необхідності більш активних, цілеспрямованих і стійких заходів політики, а також посилення початкової освіти та підтримки системи розвитку навичок упродовж життя.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-persistent-failure-to-build-foundational-skills-for-all_128c3138-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/the-persistent-failure-to-build-foundational-skills-for-all_e0b8eb80/128c3138-en.pdf, https://doi.org/10.1787/128c3138-en
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПОРЯДКУ ПОЗБАВЛЕННЯ СТУПЕНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ВІДПОВІДНОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ
Міністерство освіти і науки пропонує до публічного громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку позбавлення ступеня вищої освіти та відповідної кваліфікації (кваліфікацій)».
Документ розроблений відповідно до Закону України «Про академічну доброчесність» від 18 грудня 2025 року та має забезпечити уніфікований порядок позбавлення особи ступеня вищої освіти та відповідної кваліфікації (кваліфікацій) у разі встановлення факту академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації у кваліфікаційній роботі, на підставі якої особі присуджено відповідний ступінь вищої освіти. Дія «Порядку…» поширюється на рішення про присудження ступенів вищої освіти «молодший бакалавр», «бакалавр» і «магістр» та присвоєння відповідних кваліфікацій. Внаслідок рішення про позбавлення особи ступеня вищої освіти та відповідної кваліфікації (кваліфікацій) можуть бути визнані недійсними на підставі частини восьмої статті 40 Закону України «Про академічну доброчесність» пізніше видані документи про вищу освіту, наукові ступені, ступінь доктора мистецтва, вчені звання. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 15 липня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-postanovy-kmu-pro-zatverdzhennia-poriadku-pozbavlennia-stupenia-vyshchoi-osvity-ta-vidpovidnoi-kvalifikatsii-kvalifikatsii, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/01/poriadok-pozbavlennia-stupenia-vo-projekt-2026-06-30.docx
Міністерство освіти і науки пропонує до публічного громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку позбавлення ступеня вищої освіти та відповідної кваліфікації (кваліфікацій)».
Документ розроблений відповідно до Закону України «Про академічну доброчесність» від 18 грудня 2025 року та має забезпечити уніфікований порядок позбавлення особи ступеня вищої освіти та відповідної кваліфікації (кваліфікацій) у разі встановлення факту академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації у кваліфікаційній роботі, на підставі якої особі присуджено відповідний ступінь вищої освіти. Дія «Порядку…» поширюється на рішення про присудження ступенів вищої освіти «молодший бакалавр», «бакалавр» і «магістр» та присвоєння відповідних кваліфікацій. Внаслідок рішення про позбавлення особи ступеня вищої освіти та відповідної кваліфікації (кваліфікацій) можуть бути визнані недійсними на підставі частини восьмої статті 40 Закону України «Про академічну доброчесність» пізніше видані документи про вищу освіту, наукові ступені, ступінь доктора мистецтва, вчені звання. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 15 липня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-postanovy-kmu-pro-zatverdzhennia-poriadku-pozbavlennia-stupenia-vyshchoi-osvity-ta-vidpovidnoi-kvalifikatsii-kvalifikatsii, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/01/poriadok-pozbavlennia-stupenia-vo-projekt-2026-06-30.docx
УНІВЕРСИТЕТАМ СЛІД ВИКОРИСТОВУВАТИ ГШІ НА ОСНОВІ ПЕДАГОГІЧНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєти Роусел «Підхід до штучного інтелекту «усе або нічого» загрожує загальмувати інновації».
У ній автор привертає увагу до позиції директора навчальних ініціатив Google DeepMind Міріам Шнайдер, яка вважає, що непродумані рішення стосовно використання генеративного штучного інтелекту в університетській освіті можуть перешкодити розвитку сучасної педагогіки. ГШІ не обов'язково має змінювати педагогіку, натомість його потенціал полягає у підтримці та посиленні ефективних освітніх практик. Поява новітніх технологій стала приводом для переосмислення фундаментальних питань про цілі навчання, роль викладача та характер взаємодії між учасниками освітнього процесу. Критику викликає бінарний підхід, за якого університети або повністю забороняють використання штучного інтелекту, або дозволяють його без істотних обмежень. Така поляризація відволікає увагу від набагато важливішого питання – не про характеристики моделей штучного інтелекту, а про те, як вони можуть впливати на взаємини між викладачами й студентами, мотивацію до навчання та розвиток цілісних освітніх підходів. Технологічні компанії дедалі більше уваги приділяють створенню інструментів, орієнтованих саме на навчання. Наприклад, режим Guided Learning у сервісі Gemini, розроблений на основі методології LearnLM. Його метою є не надання готових відповідей, а підтримка процесу навчання через постановку запитань, поступове пояснення матеріалу та стимулювання самостійного мислення студентів. Водночас ефективне використання великих мовних моделей потребує спеціального педагогічного проєктування. Помилково очікувати, що універсальна мовна модель автоматично стане якісним навчальним інструментом, - це схоже на ситуацію, коли випадкову людину без педагогічної підготовки ставлять перед аудиторією й пропонують виконувати функції викладача. Освітні системи ШІ мають створюватися з опорою на результати досліджень у сфері науки про навчання, а не лише на досягнення інформаційних технологій. Університетам необхідно переглянути не лише технічні правила використання ГШІ, а й загальні підходи до організації навчального процесу. Ключовим завданням стає пошук такого поєднання технологічних можливостей і педагогічних принципів, у якому цифрові інструменти сприятимуть розвитку мислення, взаємодії та мотивації студентів, а не підмінятимуть їх.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/all-or-nothing-approach-ai-risks-shutting-down-innovation
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєти Роусел «Підхід до штучного інтелекту «усе або нічого» загрожує загальмувати інновації».
У ній автор привертає увагу до позиції директора навчальних ініціатив Google DeepMind Міріам Шнайдер, яка вважає, що непродумані рішення стосовно використання генеративного штучного інтелекту в університетській освіті можуть перешкодити розвитку сучасної педагогіки. ГШІ не обов'язково має змінювати педагогіку, натомість його потенціал полягає у підтримці та посиленні ефективних освітніх практик. Поява новітніх технологій стала приводом для переосмислення фундаментальних питань про цілі навчання, роль викладача та характер взаємодії між учасниками освітнього процесу. Критику викликає бінарний підхід, за якого університети або повністю забороняють використання штучного інтелекту, або дозволяють його без істотних обмежень. Така поляризація відволікає увагу від набагато важливішого питання – не про характеристики моделей штучного інтелекту, а про те, як вони можуть впливати на взаємини між викладачами й студентами, мотивацію до навчання та розвиток цілісних освітніх підходів. Технологічні компанії дедалі більше уваги приділяють створенню інструментів, орієнтованих саме на навчання. Наприклад, режим Guided Learning у сервісі Gemini, розроблений на основі методології LearnLM. Його метою є не надання готових відповідей, а підтримка процесу навчання через постановку запитань, поступове пояснення матеріалу та стимулювання самостійного мислення студентів. Водночас ефективне використання великих мовних моделей потребує спеціального педагогічного проєктування. Помилково очікувати, що універсальна мовна модель автоматично стане якісним навчальним інструментом, - це схоже на ситуацію, коли випадкову людину без педагогічної підготовки ставлять перед аудиторією й пропонують виконувати функції викладача. Освітні системи ШІ мають створюватися з опорою на результати досліджень у сфері науки про навчання, а не лише на досягнення інформаційних технологій. Університетам необхідно переглянути не лише технічні правила використання ГШІ, а й загальні підходи до організації навчального процесу. Ключовим завданням стає пошук такого поєднання технологічних можливостей і педагогічних принципів, у якому цифрові інструменти сприятимуть розвитку мислення, взаємодії та мотивації студентів, а не підмінятимуть їх.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/all-or-nothing-approach-ai-risks-shutting-down-innovation
ГРАНТОВІ МОЖЛИВОСТІ НФДУ
9-10 липня 2026 року у змішаному форматі відбудеться інформаційний захід «Грантові можливості Національного фонду досліджень України та інструменти підтримки в рамках Програми «Горизонт Європа»».
Він стане площадкою для поширення серед науковців, дослідників, інноваторів, представників закладів вищої освіти, наукових установ, малого та середнього бізнесу, органів державної влади і місцевого самоврядування, громадських організацій відомостей про можливості отримання підтримки від грантодавців та фондів України і ЄС. Планується обговорити діяльність Національного фонду досліджень України, «Офісу Горизонт Європа в Україні», а також флагманську програму ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа»; організаційний супровід участі в конкурсах НФДУ - від заявки до звітування; користування порталом ЄС щодо фінансування і тендерів; основи нової європейської ініціативи Баугауз; конкурси кластеру 1 «Здоров’я» та Місії ЄС «Рак» у робочій програмі «Горизонт Європа» на 2026 рік; грантові можливості для бізнесу в рамках Програми «Горизонт Європа»; конкурси кластеру 5 «Клімат, енергетика та мобільність», «Відновлення водних ресурсів», «Цифровізація, промисловість і космос», «Кліматично нейтральні та розумні міста». Організатор - Національний фонд досліджень України.
Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/vidbudetsya-zahid-iz-poshyrennya-informacziyi-prysvyachenogo-grantovym-mozhlyvostyam-naczionalnogo-fondu-doslidzhen-ukrayiny-ta-instrumentam-pidtrymky-v-ramkah-programy-goryzont-yevropa-v/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdPHr2bxzMEwuSSy7CziKWZVMvpbe1OuK2S4_k-sOoBjRRAUA/viewform
9-10 липня 2026 року у змішаному форматі відбудеться інформаційний захід «Грантові можливості Національного фонду досліджень України та інструменти підтримки в рамках Програми «Горизонт Європа»».
Він стане площадкою для поширення серед науковців, дослідників, інноваторів, представників закладів вищої освіти, наукових установ, малого та середнього бізнесу, органів державної влади і місцевого самоврядування, громадських організацій відомостей про можливості отримання підтримки від грантодавців та фондів України і ЄС. Планується обговорити діяльність Національного фонду досліджень України, «Офісу Горизонт Європа в Україні», а також флагманську програму ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа»; організаційний супровід участі в конкурсах НФДУ - від заявки до звітування; користування порталом ЄС щодо фінансування і тендерів; основи нової європейської ініціативи Баугауз; конкурси кластеру 1 «Здоров’я» та Місії ЄС «Рак» у робочій програмі «Горизонт Європа» на 2026 рік; грантові можливості для бізнесу в рамках Програми «Горизонт Європа»; конкурси кластеру 5 «Клімат, енергетика та мобільність», «Відновлення водних ресурсів», «Цифровізація, промисловість і космос», «Кліматично нейтральні та розумні міста». Організатор - Національний фонд досліджень України.
Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/vidbudetsya-zahid-iz-poshyrennya-informacziyi-prysvyachenogo-grantovym-mozhlyvostyam-naczionalnogo-fondu-doslidzhen-ukrayiny-ta-instrumentam-pidtrymky-v-ramkah-programy-goryzont-yevropa-v/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdPHr2bxzMEwuSSy7CziKWZVMvpbe1OuK2S4_k-sOoBjRRAUA/viewform
ОЕСР: ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ІННОВАЦІЇ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний матеріал «Робоча сила у галузі досліджень та інновацій продовжує зростати в ОЕСР».
У ньому зазначається, що у 2024 році в країнах ОЕСР частка фахівців у галузі науки та техніки досягла 3,7% робочої сили; фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій зросла до 3,1%, а частка персоналу з досліджень та розробок, у свою чергу, зросла майже до 1,6%. Згідно з останніми даними Обсерваторії кар'єри в дослідженнях та інноваціях (ReICO) чисельність професійної робочої сили у галузі науки, технологій, інженерії та математики (STEM) продовжує зростати в економіках ОЕСР та ЄС. Частка фахівців у галузі науки та техніки зросла з 3,2 до 3,7% від загальної зайнятості в країнах ОЕСР з 2017 по 2024 роки. Кількість фахівців з ІКТ, до яких належать розробники та аналітики програмного забезпечення і додатків, а також фахівці з баз даних та мереж, зросла в середньому з 2,0 до 3,1% по економіках ОЕСР. Спільна ініціатива ОЕСР-ЄС ReICO вивчає розвиток, вплив на ринок праці та циркуляцію робочої сили в галузі досліджень та інновацій у 50-ти країнах, відмінності між країнами в чисельності робочої сили в галузі STEM та балансі між фахівцями з науки і техніки та ІКТ.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/statistical-releases/2026/06/the-research-and-innovation-workforce-continues-to-expand-across-the-oecd.html, https://www.oecd.org/en/networks/research-and-innovation-careers-observatory.html
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала статистичний матеріал «Робоча сила у галузі досліджень та інновацій продовжує зростати в ОЕСР».
У ньому зазначається, що у 2024 році в країнах ОЕСР частка фахівців у галузі науки та техніки досягла 3,7% робочої сили; фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій зросла до 3,1%, а частка персоналу з досліджень та розробок, у свою чергу, зросла майже до 1,6%. Згідно з останніми даними Обсерваторії кар'єри в дослідженнях та інноваціях (ReICO) чисельність професійної робочої сили у галузі науки, технологій, інженерії та математики (STEM) продовжує зростати в економіках ОЕСР та ЄС. Частка фахівців у галузі науки та техніки зросла з 3,2 до 3,7% від загальної зайнятості в країнах ОЕСР з 2017 по 2024 роки. Кількість фахівців з ІКТ, до яких належать розробники та аналітики програмного забезпечення і додатків, а також фахівці з баз даних та мереж, зросла в середньому з 2,0 до 3,1% по економіках ОЕСР. Спільна ініціатива ОЕСР-ЄС ReICO вивчає розвиток, вплив на ринок праці та циркуляцію робочої сили в галузі досліджень та інновацій у 50-ти країнах, відмінності між країнами в чисельності робочої сили в галузі STEM та балансі між фахівцями з науки і техніки та ІКТ.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/statistical-releases/2026/06/the-research-and-innovation-workforce-continues-to-expand-across-the-oecd.html, https://www.oecd.org/en/networks/research-and-innovation-careers-observatory.html
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ЗМІН ДО ПОЛОЖЕННЯ ПРО АКРЕДИТАЦІЮ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт наказу «Про внесення змін до Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти».
Документ приводить «Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» (наказ МОН від 15.05.2024 № 686) у відповідність до положень Закону України «Про академічну доброчесність» і забезпечує удосконалення окремих процедур акредитації освітніх програм та постакредитаційного моніторингу. Його прийняття сприятиме вдосконаленню механізмів забезпечення якості вищої освіти, підвищенню ефективності процедур акредитації освітніх програм, забезпеченню дотримання принципів академічної доброчесності та приведення нормативно-правових актів у відповідність до чинного законодавства. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 17 липня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-nakazu-pro-vnesennia-zmin-do-polozhennia-pro-akredytatsiiu-osvitnikh-prohram-za-iakymy-zdiisniuietsia-pidhotovka-zdobuvachiv-vo, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/06/30/porivntabl-zmini-do-polozpro-akreditaciiu-686-stanom-na-20052026.docx
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт наказу «Про внесення змін до Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти».
Документ приводить «Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» (наказ МОН від 15.05.2024 № 686) у відповідність до положень Закону України «Про академічну доброчесність» і забезпечує удосконалення окремих процедур акредитації освітніх програм та постакредитаційного моніторингу. Його прийняття сприятиме вдосконаленню механізмів забезпечення якості вищої освіти, підвищенню ефективності процедур акредитації освітніх програм, забезпеченню дотримання принципів академічної доброчесності та приведення нормативно-правових актів у відповідність до чинного законодавства. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 17 липня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-nakazu-pro-vnesennia-zmin-do-polozhennia-pro-akredytatsiiu-osvitnikh-prohram-za-iakymy-zdiisniuietsia-pidhotovka-zdobuvachiv-vo, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/06/30/porivntabl-zmini-do-polozpro-akreditaciiu-686-stanom-na-20052026.docx
ОЦІНЮВАННЯ НАУКИ ПОТРЕБУЄ НЕ ДЕКЛАРАЦІЙ, А ФОРМУВАННЯ НОВОЇ АКАДЕМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю групи авторів «Оновлення академічної культури потребує тиску знизу й відповідальності згори».
У ній розглядається, чому численні міжнародні ініціативи з реформування академічної культури та системи оцінювання наукових досліджень не дадуть очікуваних змін без належної активної участі дослідників, а також відповідального лідерства керівництва університетів, наукових установ та інституцій, які формують політику у сфері науки. Упродовж останнього десятиліття у світі з'явилося чимало документів, покликаних змінити систему оцінювання наукової діяльності. Серед найвідоміших ініціатив - Декларація про оцінювання наукових досліджень (DORA), Угода про реформування оцінювання наукових досліджень, яку координує Коаліція з удосконалення оцінювання наукових досліджень (CoARA), а також низка інших міжнародних проєктів. Їх мета - відмова від надмірної залежності від кількісних показників (зокрема - бібліометричних індикаторів і рейтингів журналів) та перехід до комплексного оцінювання наукових досягнень. Підписання декларацій або приєднання до міжнародних угод саме по собі не змінює академічної практики. У багатьох університетах і дослідницьких організаціях під час конкурсів на посади, присудження грантів чи оцінювання результативності науковців вирішальне значення й надалі мають кількісні показники. Дослідники змушені орієнтуватися насамперед на вимоги чинної системи оцінювання, навіть якщо вони не сприяють розвитку оригінальних, міждисциплінарних або довгострокових досліджень. Відповідальність за зміни не можна покладати виключно на адміністрацію університетів або міжнародні організації. Науковці здатні вплинути на академічну систему під час роботи у складі конкурсних комісій, експертних рад, редакційних колегій, грантових комітетів або спеціалізованих рад із присудження наукових ступенів. Саме в цих професійних спільнотах формуються критерії, за якими оцінюються результати досліджень і будуються академічні кар'єри. Особлива роль належить впливовим ученим, які обіймають керівні посади або користуються значним авторитетом у своїй предметній галузі. Саме вони мають демонструвати готовність застосовувати нові принципи оцінювання не лише в офіційних документах, а й у повсякденній практиці — під час добору кадрів, експертизи наукових проєктів, наставництва молодих дослідників і роботи в редакційних колегіях наукових журналів. Якщо університети, грантові організації, наукові товариства, видавці та журнали використовуватимуть різні критерії оцінювання, дослідники й надалі отримуватимуть суперечливі сигнали щодо того, які результати їхньої роботи справді цінуються академічною спільнотою. Оновлення академічної культури є більш складним процесом, ніж ухвалення нових декларацій чи рекомендацій. Стійкі зміни можливі лише там і тоді, де і коли принципи відповідального оцінювання послідовно втілюються в повсякденній діяльності всіх учасників наукової системи — від окремих дослідників до керівників університетів та міжнародних організацій.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/academic-renewal-needs-pressure-below-and-responsibility-above
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю групи авторів «Оновлення академічної культури потребує тиску знизу й відповідальності згори».
У ній розглядається, чому численні міжнародні ініціативи з реформування академічної культури та системи оцінювання наукових досліджень не дадуть очікуваних змін без належної активної участі дослідників, а також відповідального лідерства керівництва університетів, наукових установ та інституцій, які формують політику у сфері науки. Упродовж останнього десятиліття у світі з'явилося чимало документів, покликаних змінити систему оцінювання наукової діяльності. Серед найвідоміших ініціатив - Декларація про оцінювання наукових досліджень (DORA), Угода про реформування оцінювання наукових досліджень, яку координує Коаліція з удосконалення оцінювання наукових досліджень (CoARA), а також низка інших міжнародних проєктів. Їх мета - відмова від надмірної залежності від кількісних показників (зокрема - бібліометричних індикаторів і рейтингів журналів) та перехід до комплексного оцінювання наукових досягнень. Підписання декларацій або приєднання до міжнародних угод саме по собі не змінює академічної практики. У багатьох університетах і дослідницьких організаціях під час конкурсів на посади, присудження грантів чи оцінювання результативності науковців вирішальне значення й надалі мають кількісні показники. Дослідники змушені орієнтуватися насамперед на вимоги чинної системи оцінювання, навіть якщо вони не сприяють розвитку оригінальних, міждисциплінарних або довгострокових досліджень. Відповідальність за зміни не можна покладати виключно на адміністрацію університетів або міжнародні організації. Науковці здатні вплинути на академічну систему під час роботи у складі конкурсних комісій, експертних рад, редакційних колегій, грантових комітетів або спеціалізованих рад із присудження наукових ступенів. Саме в цих професійних спільнотах формуються критерії, за якими оцінюються результати досліджень і будуються академічні кар'єри. Особлива роль належить впливовим ученим, які обіймають керівні посади або користуються значним авторитетом у своїй предметній галузі. Саме вони мають демонструвати готовність застосовувати нові принципи оцінювання не лише в офіційних документах, а й у повсякденній практиці — під час добору кадрів, експертизи наукових проєктів, наставництва молодих дослідників і роботи в редакційних колегіях наукових журналів. Якщо університети, грантові організації, наукові товариства, видавці та журнали використовуватимуть різні критерії оцінювання, дослідники й надалі отримуватимуть суперечливі сигнали щодо того, які результати їхньої роботи справді цінуються академічною спільнотою. Оновлення академічної культури є більш складним процесом, ніж ухвалення нових декларацій чи рекомендацій. Стійкі зміни можливі лише там і тоді, де і коли принципи відповідального оцінювання послідовно втілюються в повсякденній діяльності всіх учасників наукової системи — від окремих дослідників до керівників університетів та міжнародних організацій.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/academic-renewal-needs-pressure-below-and-responsibility-above
АВТЕНТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ МІЖКУРСОВИХ ПРОГРАМ
10 липня 2026 року відбудеться вебінар «Автентичне оцінювання міжкурсових програм у світлі штучного інтелекту».
Захід покликаний поінформувати учасників про технології штучного інтелекту, зміну уявлення викладачів про дизайн оцінювання, розроблення змістовних автентичних завдань, інструменти редизайну міжкурсових програм. Планується обговорити питання визначення стратегії проектування для створення автентичних оцінювань для кількох курсів у середовищі, насиченому штучним інтелектом; забезпечення видимості результатів навчання та підтримки академічної доброчесності; використання відгуків студентів для формування освітніх стратегій та оцінювання. Організатор - Quality Matters.
Детальніше: https://www.qualitymatters.org/professional-development/free-webinars#online, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_2zFFBOCGRs2IPpmvK84e3A
10 липня 2026 року відбудеться вебінар «Автентичне оцінювання міжкурсових програм у світлі штучного інтелекту».
Захід покликаний поінформувати учасників про технології штучного інтелекту, зміну уявлення викладачів про дизайн оцінювання, розроблення змістовних автентичних завдань, інструменти редизайну міжкурсових програм. Планується обговорити питання визначення стратегії проектування для створення автентичних оцінювань для кількох курсів у середовищі, насиченому штучним інтелектом; забезпечення видимості результатів навчання та підтримки академічної доброчесності; використання відгуків студентів для формування освітніх стратегій та оцінювання. Організатор - Quality Matters.
Детальніше: https://www.qualitymatters.org/professional-development/free-webinars#online, https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_2zFFBOCGRs2IPpmvK84e3A
GENESIS: СТВОРЕННЯ ІТ-ПРОДУКТІВ
З 13 липня по 13 серпня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнський курс-стажування «Створення та розвиток ІТ-продуктів».
Він орієнтований на студентів та викладачів технічних і нетехнічних спеціальностей та пропонує методичні матеріали проведення аудиторних занять, доповнені інтерактивним контентом. Заплановані лекційні заняття з представниками компанії Genesis з питань розвитку продуктового ІТ з питань розроблення успішних ІТ-продуктів, формування команд, пошуку ідей та розробки MVP, ухвалення рішень, продуктової аналітики, маркетингу, вивчення поведінки користувачів, продуктового дизайну, запуску ІТ-продукту. Слухачі отримують доступ до LMS-платформи Genesis, симулятора стажування (навчання у форматі діалогу, що імітує роботу в продуктовій IT-компанії), відеолекцій від практиків (матеріали топменеджерів та експертів Genesis), навчальних матеріалів (конспекти, інфографіки, словник термінів), інтерактивних завдань, тестів. Організатор - Genesis.
Детальніше: https://cutt.ly/1t6o3jFy, https://t.me/navchai_smilyvo/470
З 13 липня по 13 серпня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнський курс-стажування «Створення та розвиток ІТ-продуктів».
Він орієнтований на студентів та викладачів технічних і нетехнічних спеціальностей та пропонує методичні матеріали проведення аудиторних занять, доповнені інтерактивним контентом. Заплановані лекційні заняття з представниками компанії Genesis з питань розвитку продуктового ІТ з питань розроблення успішних ІТ-продуктів, формування команд, пошуку ідей та розробки MVP, ухвалення рішень, продуктової аналітики, маркетингу, вивчення поведінки користувачів, продуктового дизайну, запуску ІТ-продукту. Слухачі отримують доступ до LMS-платформи Genesis, симулятора стажування (навчання у форматі діалогу, що імітує роботу в продуктовій IT-компанії), відеолекцій від практиків (матеріали топменеджерів та експертів Genesis), навчальних матеріалів (конспекти, інфографіки, словник термінів), інтерактивних завдань, тестів. Організатор - Genesis.
Детальніше: https://cutt.ly/1t6o3jFy, https://t.me/navchai_smilyvo/470