ЯК РОЗПІЗНАТИ ХИЖАЦЬКІ ЖУРНАЛИ?
На ресурсах компанії Clarivate опублікована стаття «Як розпізнати хижацький журнал, перш ніж надсилати до нього свою статтю». У ній зазначається, що хижацькі журнали буває важко розпізнати.
Розуміння «хижацьких» ознак та знання того, як доцільно оцінювати журнал, може допомогти авторам захистити свої дослідження та підтримати прийняття рішень щодо подання рукописів до редакцій. Вибір того, куди краще подати свою статтю для опублікування, може виглядати оманливо простим. Хижацькі журнали покладаються на брак часу у авторів, погане знання публікаційного процесу та використовують лестощі. Щоб навчитися розпізнавати ознаки хижацьких практик, необхідно знати наступне: такі журнали презентують себе як легітимні наукові видання; вони надають пріоритет стягуванню платежів і нехтують редакційними стандартами; багато з них побудовані таким чином, щоб виглядати достатньо переконливо для швидкої поверхневої перевірки; вони намагаються спонукати дослідників приймати швидкі й необдумані рішення. Слід звернути увагу, що жоден окремий сигнал не підтверджує хижацький характер журналу. Важлива лише закономірність: нереалістичні обіцянки публікацій, заяви про гарантоване прийняття або надзвичайно швидкі терміни рецензування повинні спонукати авторів до обережності, оскільки справжнє рецензування потребує часу. Якщо склад редакційних колегій важко перевірити, редактори вказані без зазначення афіліації або їх неможливо знайти через вебсайти установ чи наукові профілі, - варто провести подальше дослідження. Нечітка тематика журналів, які згодні публікувати статті з непов’язаних галузей – теж погана ознака. Ще один важливий момент – відсутність прозорості щодо платежів та зборів, або пізнє розкриття інформації про них: якщо відомості про збори з’являються лише після прийняття статті, це є тривожним сигналом. Ще одна ознака - агресивна рекламна кампанія, електронні листи без персоналізації, які тиснуть на науковців щоб ті швидко відреагували, надсилали листи у відповідь, згодились на публікацію - поширена тактика хижацьких видань. Отже, як оцінити журнал перед поданням до нього рукопису? Не існує ідеального методу для виявлення хижацьких видань. Сутність наших дій - не абсолютна упевненість, а обґрунтоване судження. Потрібно добре знати дослідницький та видавничий робочий процес. Необхідно зменшити темп, провести коротку перевірку, знайти відповіді на декілька ключових запитань, покладатись на досвід знайомства з іншими публікаціями цього видання, - лише так можна ухвалювати рішення щодо подання робіт.
Детальніше: https://endnote.com/blog/how-to-spot-a-predatory-journal-before-you-submit-your-paper
На ресурсах компанії Clarivate опублікована стаття «Як розпізнати хижацький журнал, перш ніж надсилати до нього свою статтю». У ній зазначається, що хижацькі журнали буває важко розпізнати.
Розуміння «хижацьких» ознак та знання того, як доцільно оцінювати журнал, може допомогти авторам захистити свої дослідження та підтримати прийняття рішень щодо подання рукописів до редакцій. Вибір того, куди краще подати свою статтю для опублікування, може виглядати оманливо простим. Хижацькі журнали покладаються на брак часу у авторів, погане знання публікаційного процесу та використовують лестощі. Щоб навчитися розпізнавати ознаки хижацьких практик, необхідно знати наступне: такі журнали презентують себе як легітимні наукові видання; вони надають пріоритет стягуванню платежів і нехтують редакційними стандартами; багато з них побудовані таким чином, щоб виглядати достатньо переконливо для швидкої поверхневої перевірки; вони намагаються спонукати дослідників приймати швидкі й необдумані рішення. Слід звернути увагу, що жоден окремий сигнал не підтверджує хижацький характер журналу. Важлива лише закономірність: нереалістичні обіцянки публікацій, заяви про гарантоване прийняття або надзвичайно швидкі терміни рецензування повинні спонукати авторів до обережності, оскільки справжнє рецензування потребує часу. Якщо склад редакційних колегій важко перевірити, редактори вказані без зазначення афіліації або їх неможливо знайти через вебсайти установ чи наукові профілі, - варто провести подальше дослідження. Нечітка тематика журналів, які згодні публікувати статті з непов’язаних галузей – теж погана ознака. Ще один важливий момент – відсутність прозорості щодо платежів та зборів, або пізнє розкриття інформації про них: якщо відомості про збори з’являються лише після прийняття статті, це є тривожним сигналом. Ще одна ознака - агресивна рекламна кампанія, електронні листи без персоналізації, які тиснуть на науковців щоб ті швидко відреагували, надсилали листи у відповідь, згодились на публікацію - поширена тактика хижацьких видань. Отже, як оцінити журнал перед поданням до нього рукопису? Не існує ідеального методу для виявлення хижацьких видань. Сутність наших дій - не абсолютна упевненість, а обґрунтоване судження. Потрібно добре знати дослідницький та видавничий робочий процес. Необхідно зменшити темп, провести коротку перевірку, знайти відповіді на декілька ключових запитань, покладатись на досвід знайомства з іншими публікаціями цього видання, - лише так можна ухвалювати рішення щодо подання робіт.
Детальніше: https://endnote.com/blog/how-to-spot-a-predatory-journal-before-you-submit-your-paper
👍1
ЦИФРОВА СТІЙКІСТЬ УНІВЕРСИТЕТІВ – СПРАВА НЕ ЛИШЕ ІТ-ФАХІВЦІВ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Фулуфело Немавхоли «Чому цифрова стабільність стала імперативом управління».
У ній автор стверджує, що в сучасних університетах надійність цифрової інфраструктури вже не може розглядатися виключно як технічне питання, оскільки від неї безпосередньо залежать безперервність освітнього процесу, ефективність управління, довіра суспільства та академічна репутація закладу. Практично всі ключові функції університету наразі реалізуються за допомогою цифрових систем. Реєстрація студентів, нарахування заробітної плати, дистанційне навчання, бібліотечні сервіси, проведення іспитів, фінансові операції та внутрішня звітність залежать від технологічної інфраструктури, збій якої здатний цілком паралізувати діяльність установи – одномоментно і на тривалий час. Отже, університетам необхідна цифрова стійкість, що є невід’ємною складовою стратегічного управління. Окрема проблема тут - накопичення прихованої цифрової вразливості, оскільки зазвичай університети активно впроваджували нові цифрові платформи, не приділяючи достатньо уваги інтеграції систем, забезпеченню безперервності діяльності та модернізації застарілої інфраструктури. У результаті тимчасові обхідні рішення поступово стають звичною практикою, а повторювані технічні збої починають сприйматися як нормальна частина університетського життя. Це становить серйозну загрозу для інституційної стійкості. Керівництво університетів має вирішувати питання стратегічно: які системи є критично важливими для роботи закладу, які точки залежності становлять найбільший ризик, наскільки ефективно перевіряються плани відновлення після збоїв та як швидко університет здатний повернутися до нормальної роботи після масштабної аварії або кібератаки. Саме ці питання мають стати предметом постійної уваги керівних органів закладів вищої освіти. У проблеми, що розглядається, є також і соціальний вимір. Тому технологічні збої слід розглядати не просто як технічні проблеми, а як події, здатні впливати на керованість, репутацію та довіру до університету, - цифрова стійкість поступово перетворюється на одну з ключових умов інституційної надійності.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/why-digital-stability-has-become-governance-imperative
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Фулуфело Немавхоли «Чому цифрова стабільність стала імперативом управління».
У ній автор стверджує, що в сучасних університетах надійність цифрової інфраструктури вже не може розглядатися виключно як технічне питання, оскільки від неї безпосередньо залежать безперервність освітнього процесу, ефективність управління, довіра суспільства та академічна репутація закладу. Практично всі ключові функції університету наразі реалізуються за допомогою цифрових систем. Реєстрація студентів, нарахування заробітної плати, дистанційне навчання, бібліотечні сервіси, проведення іспитів, фінансові операції та внутрішня звітність залежать від технологічної інфраструктури, збій якої здатний цілком паралізувати діяльність установи – одномоментно і на тривалий час. Отже, університетам необхідна цифрова стійкість, що є невід’ємною складовою стратегічного управління. Окрема проблема тут - накопичення прихованої цифрової вразливості, оскільки зазвичай університети активно впроваджували нові цифрові платформи, не приділяючи достатньо уваги інтеграції систем, забезпеченню безперервності діяльності та модернізації застарілої інфраструктури. У результаті тимчасові обхідні рішення поступово стають звичною практикою, а повторювані технічні збої починають сприйматися як нормальна частина університетського життя. Це становить серйозну загрозу для інституційної стійкості. Керівництво університетів має вирішувати питання стратегічно: які системи є критично важливими для роботи закладу, які точки залежності становлять найбільший ризик, наскільки ефективно перевіряються плани відновлення після збоїв та як швидко університет здатний повернутися до нормальної роботи після масштабної аварії або кібератаки. Саме ці питання мають стати предметом постійної уваги керівних органів закладів вищої освіти. У проблеми, що розглядається, є також і соціальний вимір. Тому технологічні збої слід розглядати не просто як технічні проблеми, а як події, здатні впливати на керованість, репутацію та довіру до університету, - цифрова стійкість поступово перетворюється на одну з ключових умов інституційної надійності.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/why-digital-stability-has-become-governance-imperative
ОСВІТА НОВОЇ УКРАЇНИ
8 червня 2026 року відбудеться конференція «Освіта нової України 2-0».
Захід стане площадкою для професійних дискусій представників державних інституцій, бізнесу, академічного середовища щодо розвитку вітчизняної освіти, побудови кар’єри та створення нових можливостей для молоді. Очікується, що провідні технічні університети та заклади вищої освіти представлять сучасні освітні програми, лабораторії, студентські проєкти та напрями підготовки кадрів. Планується обговорити наступні питання: що таке українська освіта сьогодні; які існують можливості для освіти та набуття практичного досвіду; які перспективи працевлаштування випускників в Україні. Організатори: Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, Міністерство освіти і науки України.
Детальніше: https://eventteam2004.wixstudio.com/newedu2026, https://mon.gov.ua/news/mozhlyvosti-ta-perevahy-navchannia-v-ukraini-u-kyievi-vidbudetsia-konferentsiia-osvita-novoi-ukrainy-20
8 червня 2026 року відбудеться конференція «Освіта нової України 2-0».
Захід стане площадкою для професійних дискусій представників державних інституцій, бізнесу, академічного середовища щодо розвитку вітчизняної освіти, побудови кар’єри та створення нових можливостей для молоді. Очікується, що провідні технічні університети та заклади вищої освіти представлять сучасні освітні програми, лабораторії, студентські проєкти та напрями підготовки кадрів. Планується обговорити наступні питання: що таке українська освіта сьогодні; які існують можливості для освіти та набуття практичного досвіду; які перспективи працевлаштування випускників в Україні. Організатори: Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, Міністерство освіти і науки України.
Детальніше: https://eventteam2004.wixstudio.com/newedu2026, https://mon.gov.ua/news/mozhlyvosti-ta-perevahy-navchannia-v-ukraini-u-kyievi-vidbudetsia-konferentsiia-osvita-novoi-ukrainy-20
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА РІШЕННЯ ДЛЯ АРХІВНИХ КОЛЕКЦІЙ
14 липня 2026 року відбудеться вебінар «Коли штучний інтелект стукає у двері: структура рішень для архівних колекцій».
Захід покликаний поінформувати слухачів про нове бачення доступу до навчання ШІ на основі архівних колекцій, оцінити ризики, зобов'язання та бачення спільноти. Планується обговорити «Протокол архівного штучного інтелекту UVA», а також розглянути «Заяву про спільну практику» і коаліційне зобов’язання, до якого приєднались наразі вже 17 установ; провести дискусію щодо навчання інструментів ШІ і про нагальні зміни бібліотечних практик; як покроково здійснювати класифікацію запитів, пов’язаних зі штучним інтелектом; як відбувається перетворення індивідуальних інституційних рішень на колективні дії. Організатори: Choice Toward Inclusive Excellence, LibTech Insights.
Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/when-ai-comes-knocking-a-decision-framework-for-archival-collections/, https://libraopen.library.virginia.edu/entities/publication/4dd278d9-b75c-423a-a9e9-3053be4f37d7
14 липня 2026 року відбудеться вебінар «Коли штучний інтелект стукає у двері: структура рішень для архівних колекцій».
Захід покликаний поінформувати слухачів про нове бачення доступу до навчання ШІ на основі архівних колекцій, оцінити ризики, зобов'язання та бачення спільноти. Планується обговорити «Протокол архівного штучного інтелекту UVA», а також розглянути «Заяву про спільну практику» і коаліційне зобов’язання, до якого приєднались наразі вже 17 установ; провести дискусію щодо навчання інструментів ШІ і про нагальні зміни бібліотечних практик; як покроково здійснювати класифікацію запитів, пов’язаних зі штучним інтелектом; як відбувається перетворення індивідуальних інституційних рішень на колективні дії. Організатори: Choice Toward Inclusive Excellence, LibTech Insights.
Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/when-ai-comes-knocking-a-decision-framework-for-archival-collections/, https://libraopen.library.virginia.edu/entities/publication/4dd278d9-b75c-423a-a9e9-3053be4f37d7
ОЕСР: СТАРІННЯ НАСЕЛЕННЯ Й ПОДАТКОВІ НАДХОДЖЕННЯ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Вплив старіння населення на податкові надходження у країнах ОЕСР» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань оподаткування».
У ньому зазначається, що старіння населення є серйозною проблемою для багатьох країн ОЕСР: по мірі зростання частки людей похилого віку збільшується попит на відповідні державні витрати, такі як пенсії, охорона здоров'я, соціальне забезпечення. Якщо ці тенденції у витратах збережуться, старіння населення чинитиме все більший тиск на податкові системи. Наразі вплив старіння населення на податкові надходження залишається недостатньо дослідженим в академічній літературі, існують складнощі у прогнозуванні доходів від різних податків у довгостроковій перспективі, потребують додаткової уваги різні аспекти демографічних зрушень, у т.ч. з огляду на вразливість / стійкість податкових систем. Експерти ОЕСР аналізують вплив старіння населення на різні податкові бази та оцінюють, як конкретні особливості податкових систем можуть впливати на сукупні податкові надходження. Представлені результати моделювання частки податків до ВВП у період 1950-2060 рр. за сценарію, що передбачає зміну вікової структури населення згідно очікуваної динаміки чисельності населення. Вони наочно демонструють тиск, який створюють саме демографічні зміни, а також ураховують їхній вплив на продуктивність праці, заробітну плату, відсоткові ставки.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-impact-of-population-ageing-on-tax-revenues-in-oecd-countries_94cbc7e5-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/the-impact-of-population-ageing-on-tax-revenues-in-oecd-countries_9aedc621/94cbc7e5-en.pdf
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Вплив старіння населення на податкові надходження у країнах ОЕСР» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань оподаткування».
У ньому зазначається, що старіння населення є серйозною проблемою для багатьох країн ОЕСР: по мірі зростання частки людей похилого віку збільшується попит на відповідні державні витрати, такі як пенсії, охорона здоров'я, соціальне забезпечення. Якщо ці тенденції у витратах збережуться, старіння населення чинитиме все більший тиск на податкові системи. Наразі вплив старіння населення на податкові надходження залишається недостатньо дослідженим в академічній літературі, існують складнощі у прогнозуванні доходів від різних податків у довгостроковій перспективі, потребують додаткової уваги різні аспекти демографічних зрушень, у т.ч. з огляду на вразливість / стійкість податкових систем. Експерти ОЕСР аналізують вплив старіння населення на різні податкові бази та оцінюють, як конкретні особливості податкових систем можуть впливати на сукупні податкові надходження. Представлені результати моделювання частки податків до ВВП у період 1950-2060 рр. за сценарію, що передбачає зміну вікової структури населення згідно очікуваної динаміки чисельності населення. Вони наочно демонструють тиск, який створюють саме демографічні зміни, а також ураховують їхній вплив на продуктивність праці, заробітну плату, відсоткові ставки.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-impact-of-population-ageing-on-tax-revenues-in-oecd-countries_94cbc7e5-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/the-impact-of-population-ageing-on-tax-revenues-in-oecd-countries_9aedc621/94cbc7e5-en.pdf
ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК
Міністерство освіти і науки України 3 червня 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/06/kandydaty-nauk-03062026.pdf, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/06/doktory-nauk-03062026.pdf
Міністерство освіти і науки України 3 червня 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/06/kandydaty-nauk-03062026.pdf, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/06/doktory-nauk-03062026.pdf
ПРОДОВЖУЄТЬСЯ РОБОТА НАД ПЕРЕЛІКОМ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Міністерство освіти і науки інформує академічну громадськість про роботу над формуванням списку журналів категорії «Б» у рамках складання «Переліку наукових фахових видань України».
Процес відбувається за оновленими правилами, які передбачають посилення вимог до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування та достовірності інформації, розміщеної на вебсайтах журналів. До 30 квітня засновники наукових періодичних видань вже мали можливість подати заявку на включення до «Переліку…» за допомогою системи URIS. МОН опрацювало подані матеріали та підготувало рейтингові списки видань за відповідними кластерами, які є основою для подальшого розгляду заявок Комісією з питань публікаційної етики, а також прийняття остаточних рішень щодо включення до «Переліку…». Ці рейтингові списки до моменту завершення експертного оцінювання та ухвалення рішень МОН він не є остаточними, вони не визначають статусу видання і не підлягають публічному поширенню. Всього було подано 1394 заявки, попередньо рекомендовано до внесення до «Переліку…» 974 видання, триває робота з документами. Наразі Комісія з питань публікаційної етики вивчає документи, перевіряє відомості, розглядає зауваження, пояснення і готує пропозиції щодо остаточних результатів оцінювання. Особлива увага приділяється академічній доброчесності, якості редакційних процедур, прозорості політик журналів, коректності роботи з DOI, повноті інформації про редакційні колегії, процесам рецензування та підтримці відкритого доступу. Остаточний список наукових фахових видань категорії «Б» буде затверджено наказом МОН та оприлюднено на офіційному сайті міністерства.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-prodovzhuie-formuvannia-katehorii-b-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy
Міністерство освіти і науки інформує академічну громадськість про роботу над формуванням списку журналів категорії «Б» у рамках складання «Переліку наукових фахових видань України».
Процес відбувається за оновленими правилами, які передбачають посилення вимог до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування та достовірності інформації, розміщеної на вебсайтах журналів. До 30 квітня засновники наукових періодичних видань вже мали можливість подати заявку на включення до «Переліку…» за допомогою системи URIS. МОН опрацювало подані матеріали та підготувало рейтингові списки видань за відповідними кластерами, які є основою для подальшого розгляду заявок Комісією з питань публікаційної етики, а також прийняття остаточних рішень щодо включення до «Переліку…». Ці рейтингові списки до моменту завершення експертного оцінювання та ухвалення рішень МОН він не є остаточними, вони не визначають статусу видання і не підлягають публічному поширенню. Всього було подано 1394 заявки, попередньо рекомендовано до внесення до «Переліку…» 974 видання, триває робота з документами. Наразі Комісія з питань публікаційної етики вивчає документи, перевіряє відомості, розглядає зауваження, пояснення і готує пропозиції щодо остаточних результатів оцінювання. Особлива увага приділяється академічній доброчесності, якості редакційних процедур, прозорості політик журналів, коректності роботи з DOI, повноті інформації про редакційні колегії, процесам рецензування та підтримці відкритого доступу. Остаточний список наукових фахових видань категорії «Б» буде затверджено наказом МОН та оприлюднено на офіційному сайті міністерства.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-prodovzhuie-formuvannia-katehorii-b-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy
КОМУ НАЛЕЖАТЬ ОСВІТНІ ДАНІ? НАСЛІДКИ КІБЕРАТАКИ НА CANVAS
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Злам Canvas продемонстрував нагальність підтримки «суверенітету даних», вважає віцеканцлер».
У ній розглядаються наслідки масштабної кібератаки на платформу Canvas та висновків, які мають зробити з цього університети щодо збереження критично важливих освітніх даних всередині країни, без покладання на закордонні цифрові інфраструктури. Інцидент із платформою Canvas, розробленою компанією Instructure, міг охопити понад 200 мільйонів користувачів у школах, коледжах та університетах по всьому світу. Після виявлення порушення безпеки система зазнала серйозних перебоїв у роботі, а низка ЗВО була змушена тимчасово змінювати навчальні та адміністративні процеси. Білл Шортен, колишній федеральний міністр Австралії та нинішній керівник Університету Канберри заявив, що ця ситуація має стати відправною точкою для серйозної розмови про так званий «суверенітет даних». Якщо тимчасовий збій або навмисний злам однієї такої системи може поставити під загрозу інформацію великої кількості освітніх установ країни, то слід терміново переосмислити підходи до зберігання критично важливих наборів даних. До загальнонаціональної дискусії з цього приводу мають залучитись університети, які повинні нести відповідальність за безпекою освітньої інформації. Компанія Instructure після хакерської атаки повідомила про врегулювання інциденту та підтвердила, що виплатила викуп зловмисникам, які повернули викрадені дані та заявили про знищення їхніх копій. Експерти з кібербезпеки наголошують, що подібні заяви кіберзлочинців неможливо перевірити, отже викрадена інформація може зберігатися або використовуватися в майбутньому для нових шахрайських схем і фішингових атак. Висока концентрація даних на великих цифрових платформах створює і великі ризики: навіть якщо не було скомпрометовано фінансову інформацію, то інші дані, зокрема - освітні записи, службове листування, персональні відомості можуть становити значну цінність для кіберзлочинців. В результаті під загрозою опиняються тисячі організацій та мільйони людей. Звісно, перенесення даних до національних дата-центрів саме по собі не усуне всіх ризиків, воно не здатне запобігти внутрішнім порушенням безпеки або помилкам персоналу. Проте такий підхід може зменшити залежність від зовнішніх інфраструктур й обмежити масштаби наслідків глобальних кібератак. Поряд із безпековою цінністю, розвиток локальних центрів обробки даних має цінність з позицій підтримки економічного розвитку та технологічної самодостатності держави. Проблема балансу між перевагами глобальних цифрових платформ і необхідністю контролю над критично важливими інформаційними ресурсами має відкрито й активно обговорюватись, оскільки освітні установи дедалі більше залежать від зовнішніх цифрових сервісів.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/canvas-hack-highlights-need-data-sovereignty-says-v-c
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Злам Canvas продемонстрував нагальність підтримки «суверенітету даних», вважає віцеканцлер».
У ній розглядаються наслідки масштабної кібератаки на платформу Canvas та висновків, які мають зробити з цього університети щодо збереження критично важливих освітніх даних всередині країни, без покладання на закордонні цифрові інфраструктури. Інцидент із платформою Canvas, розробленою компанією Instructure, міг охопити понад 200 мільйонів користувачів у школах, коледжах та університетах по всьому світу. Після виявлення порушення безпеки система зазнала серйозних перебоїв у роботі, а низка ЗВО була змушена тимчасово змінювати навчальні та адміністративні процеси. Білл Шортен, колишній федеральний міністр Австралії та нинішній керівник Університету Канберри заявив, що ця ситуація має стати відправною точкою для серйозної розмови про так званий «суверенітет даних». Якщо тимчасовий збій або навмисний злам однієї такої системи може поставити під загрозу інформацію великої кількості освітніх установ країни, то слід терміново переосмислити підходи до зберігання критично важливих наборів даних. До загальнонаціональної дискусії з цього приводу мають залучитись університети, які повинні нести відповідальність за безпекою освітньої інформації. Компанія Instructure після хакерської атаки повідомила про врегулювання інциденту та підтвердила, що виплатила викуп зловмисникам, які повернули викрадені дані та заявили про знищення їхніх копій. Експерти з кібербезпеки наголошують, що подібні заяви кіберзлочинців неможливо перевірити, отже викрадена інформація може зберігатися або використовуватися в майбутньому для нових шахрайських схем і фішингових атак. Висока концентрація даних на великих цифрових платформах створює і великі ризики: навіть якщо не було скомпрометовано фінансову інформацію, то інші дані, зокрема - освітні записи, службове листування, персональні відомості можуть становити значну цінність для кіберзлочинців. В результаті під загрозою опиняються тисячі організацій та мільйони людей. Звісно, перенесення даних до національних дата-центрів саме по собі не усуне всіх ризиків, воно не здатне запобігти внутрішнім порушенням безпеки або помилкам персоналу. Проте такий підхід може зменшити залежність від зовнішніх інфраструктур й обмежити масштаби наслідків глобальних кібератак. Поряд із безпековою цінністю, розвиток локальних центрів обробки даних має цінність з позицій підтримки економічного розвитку та технологічної самодостатності держави. Проблема балансу між перевагами глобальних цифрових платформ і необхідністю контролю над критично важливими інформаційними ресурсами має відкрито й активно обговорюватись, оскільки освітні установи дедалі більше залежать від зовнішніх цифрових сервісів.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/canvas-hack-highlights-need-data-sovereignty-says-v-c
ОЕСР: ДОВІДНИК З ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Довідник з промислової політики: від розробки стратегії до її реалізації».
У ньому зазначається, що промислова політика займає важливе місце у політичних дискусіях країн ОЕСР. Нещодавні політичні заяви вказують на швидке поширення інструментів підтримки промислової політики в усьому світі, при цьому кількість нових заходів значно збільшилася за останнє десятиліття. Уряди завжди підтримували бізнес у різний спосіб, але до підготовки та реалізації промислової політики ставилися з обережністю. Адже некоректно сформульовані та погано обґрунтовані заходи можуть надмірно захищати діючих гравців, перешкоджати інноваціям, спотворювати конкуренцію і торгівлю. Наразі багато урядів, які зіткнулись з низкою проблем, серед яких вразливість глобальних ланцюжків поставок, упровадження цифрових та екологічно чистих технологій, що потребують великих інвестицій та ефективної координації, підвищили увагу до питань стійкості економіки та підтримки промислового розвитку. Економічна безпека зайняла більш важливе місце у політичному порядку денному, особливо - для критично важливих технологій, секторів (наприклад, напівпровідники) та сировинних ресурсів. Нова хвиля промислової політики характеризується широким набором інструментів і засобів, серед яких – удосконалення нормативно-правової бази, інвестиції у навички, інфраструктуру та розповсюдження технологій, підтримка інновацій тощо. Документ містить практичні рекомендації для політиків щодо розроблення промислових стратегій та їхньої реалізації. Спираючись на аналіз ОЕСР та найкращі приклади, експерти розробили поради, як зробити промислову політику більш ефективною, при цьому зберігаючи відкриті ринки, підтримуючи конкурентні умови та підвищуючи економічну безпеку. Пропонується чотириетапна структура розробки промислових стратегій: стратегічна орієнтація, координація, ефективна реалізація та оцінка. Розглядається процес вибору та розроблення конкретних інструментів політики (гранти, податкові пільги, державні витрати на проведення ДіР).
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/industrial-policy-handbook_ff099713-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/industrial-policy-handbook_a5b12f68/ff099713-en.pdf, https://doi.org/10.1787/ff099713-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Довідник з промислової політики: від розробки стратегії до її реалізації».
У ньому зазначається, що промислова політика займає важливе місце у політичних дискусіях країн ОЕСР. Нещодавні політичні заяви вказують на швидке поширення інструментів підтримки промислової політики в усьому світі, при цьому кількість нових заходів значно збільшилася за останнє десятиліття. Уряди завжди підтримували бізнес у різний спосіб, але до підготовки та реалізації промислової політики ставилися з обережністю. Адже некоректно сформульовані та погано обґрунтовані заходи можуть надмірно захищати діючих гравців, перешкоджати інноваціям, спотворювати конкуренцію і торгівлю. Наразі багато урядів, які зіткнулись з низкою проблем, серед яких вразливість глобальних ланцюжків поставок, упровадження цифрових та екологічно чистих технологій, що потребують великих інвестицій та ефективної координації, підвищили увагу до питань стійкості економіки та підтримки промислового розвитку. Економічна безпека зайняла більш важливе місце у політичному порядку денному, особливо - для критично важливих технологій, секторів (наприклад, напівпровідники) та сировинних ресурсів. Нова хвиля промислової політики характеризується широким набором інструментів і засобів, серед яких – удосконалення нормативно-правової бази, інвестиції у навички, інфраструктуру та розповсюдження технологій, підтримка інновацій тощо. Документ містить практичні рекомендації для політиків щодо розроблення промислових стратегій та їхньої реалізації. Спираючись на аналіз ОЕСР та найкращі приклади, експерти розробили поради, як зробити промислову політику більш ефективною, при цьому зберігаючи відкриті ринки, підтримуючи конкурентні умови та підвищуючи економічну безпеку. Пропонується чотириетапна структура розробки промислових стратегій: стратегічна орієнтація, координація, ефективна реалізація та оцінка. Розглядається процес вибору та розроблення конкретних інструментів політики (гранти, податкові пільги, державні витрати на проведення ДіР).
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/industrial-policy-handbook_ff099713-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/industrial-policy-handbook_a5b12f68/ff099713-en.pdf, https://doi.org/10.1787/ff099713-en
ШІ ЗМІНЮЄ ПРАВИЛА ГРИ
На офіційних ресурсах StrikePlagiarism опублікований матеріал, що висвітлює результати проведеного Університетом Лакхнау (Індія) у березні 2026 року масштабної перевірки 121 дисертації на щодо ознаки генерування інструментами штучного інтелекту.
Виявилось, що 95% дисертацій мають проблеми з оригінальністю текстів. При цьому серйозні порушення знайдені у 34 дисертаційних роботах, розгляд яких був тимчасово призупинений, а самі роботи відправлені на додаткову перевірку. 82 дисертації було повернуто їхнім авторам на доопрацювання. Як бачимо, генеративний штучний інтелект стрімко змінює академічне середовище, що робить нагальною для університетів потребу у встановленні чітких правил його використання, навчання ним здобувачів освіти та педагогів. Важливо провести межу між допустимим використанням штучного інтелекту та порушенням академічної доброчесності, зробити зрозумілими і прозорими вимоги використання ШІ для пошуку літератури, редагування текстів, пошуку ідей, покращення структури дисертації, написання текстів наукової роботи. У багатьох країнах та університетах на ці питання досі не сформульовані відповіді. Тому потрібен консенсус щодо політики, прозорості процедур оцінювання та надійних інструментів виявлення ГШІ, які надають експертам точну й змістовну інформацію для прийняття рішень. Адже технології постійно удосконалюються, на відміну від більш неповоротких інституційних політик академічної доброчесності.
Детальніше: https://t.me/StrikePlagiarism_Ukr/417
На офіційних ресурсах StrikePlagiarism опублікований матеріал, що висвітлює результати проведеного Університетом Лакхнау (Індія) у березні 2026 року масштабної перевірки 121 дисертації на щодо ознаки генерування інструментами штучного інтелекту.
Виявилось, що 95% дисертацій мають проблеми з оригінальністю текстів. При цьому серйозні порушення знайдені у 34 дисертаційних роботах, розгляд яких був тимчасово призупинений, а самі роботи відправлені на додаткову перевірку. 82 дисертації було повернуто їхнім авторам на доопрацювання. Як бачимо, генеративний штучний інтелект стрімко змінює академічне середовище, що робить нагальною для університетів потребу у встановленні чітких правил його використання, навчання ним здобувачів освіти та педагогів. Важливо провести межу між допустимим використанням штучного інтелекту та порушенням академічної доброчесності, зробити зрозумілими і прозорими вимоги використання ШІ для пошуку літератури, редагування текстів, пошуку ідей, покращення структури дисертації, написання текстів наукової роботи. У багатьох країнах та університетах на ці питання досі не сформульовані відповіді. Тому потрібен консенсус щодо політики, прозорості процедур оцінювання та надійних інструментів виявлення ГШІ, які надають експертам точну й змістовну інформацію для прийняття рішень. Адже технології постійно удосконалюються, на відміну від більш неповоротких інституційних політик академічної доброчесності.
Детальніше: https://t.me/StrikePlagiarism_Ukr/417
👍1