CLARIVATE ЗАПУСКАЄ ДОСЛІДНИЦЬКУ АНАЛІТИКУ WEB OF SCIENCE
На публічних ресурсах Clarivate опублікувана стаття Сміти Крішнан «Оголошення про глобальний запуск Web of Science Research Intelligence - платформи дослідницької аналітики на базі штучного інтелекту для фінансування, стратегії та впливу».
У ній зазначається, що Web of Science Research Intelligence об'єднує надійні дані та штучний інтелект аналітичного рівня, заснований на принципах відповідального штучного інтелекту, щоб допомогти дослідницьким офісам, бібліотечним командам та науковцям забезпечувати належні рішення щодо фінансування, будувати міцнішу співпрацю та впевнено демонструвати свій вплив. Академічні установи перебувають під зростаючим тиском фінансових викликів, формування колаборацій та демонстрації реальної цінності результатів досліджень. Однак дані та інструменти, необхідні для підтримки цих рішень, часто фрагментовані, суперечливі, не усям їм можна довіряти. Установам потрібні не просто швидші відповіді, а кращі аналітичні дані, які будуть покладені в основу прийняття рішень. Саме тому розроблено Web of Science Research Intelligence. Він об'єднує куровані дані усього життєвого циклу дослідження, охоплюючи публікації, патенти, фінансування, політичні документи, клінічні випробування тощо з технологіями штучного інтелекту на єдиній платформі, що підтримує стратегічне планування та щоденні робочі процеси. Аналітика Web of Science була сформована завдяки тісній співпраці з дослідницькою спільнотою, що допомагає забезпечити узгодженість з реальними інституційними робочими процесами та швидке упровадження. Глобальна мережа з понад 50 ранніх користувачів та партнерів з розвитку у понад 20 країнах відіграє центральну роль у формуванні та вдосконаленні цієї платформи. Побудована на даних Web of Science, які визнані світовим стандартом бібліометричного аналізу, ця платформа забезпечує якість, узгодженість та простежуваність, необхідні для прийняття важливих рішень, розширюючи розуміння від фінансування та дослідницької стратегії до впливу на суспільство. Вона об'єднує дані з Web of Science Core Collection, Derwent Innovations Index, Cortellis Clinical Trials Intelligence та Pivot-RP в єдине джерело достовірної інформації. На відміну від універсальних інструментів штучного інтелекту, які спираються на широкі неперевірені джерела, Web of Science Research Intelligence ґрунтує кожен результат на курованих, авторитетних даних, забезпечуючи прозорість процесу створення відповідей. Research Intelligence Assistant спеціально створений для завдань управління дослідженнями. Він використовує показники та методології структурованого аналізу і являє собою відповідальний підхід до академічного штучного інтелекту.
Детальніше: https://clarivate.com/academia-government/blog/announcing-the-global-launch-of-web-of-science-research-intelligence-an-ai-powered-research-intelligence-platform-for-funding-strategy-and-impact/, https://clarivate.com/academia-government/scientific-and-academic-research/research-funding-analytics/web-of-science-research-intelligence
На публічних ресурсах Clarivate опублікувана стаття Сміти Крішнан «Оголошення про глобальний запуск Web of Science Research Intelligence - платформи дослідницької аналітики на базі штучного інтелекту для фінансування, стратегії та впливу».
У ній зазначається, що Web of Science Research Intelligence об'єднує надійні дані та штучний інтелект аналітичного рівня, заснований на принципах відповідального штучного інтелекту, щоб допомогти дослідницьким офісам, бібліотечним командам та науковцям забезпечувати належні рішення щодо фінансування, будувати міцнішу співпрацю та впевнено демонструвати свій вплив. Академічні установи перебувають під зростаючим тиском фінансових викликів, формування колаборацій та демонстрації реальної цінності результатів досліджень. Однак дані та інструменти, необхідні для підтримки цих рішень, часто фрагментовані, суперечливі, не усям їм можна довіряти. Установам потрібні не просто швидші відповіді, а кращі аналітичні дані, які будуть покладені в основу прийняття рішень. Саме тому розроблено Web of Science Research Intelligence. Він об'єднує куровані дані усього життєвого циклу дослідження, охоплюючи публікації, патенти, фінансування, політичні документи, клінічні випробування тощо з технологіями штучного інтелекту на єдиній платформі, що підтримує стратегічне планування та щоденні робочі процеси. Аналітика Web of Science була сформована завдяки тісній співпраці з дослідницькою спільнотою, що допомагає забезпечити узгодженість з реальними інституційними робочими процесами та швидке упровадження. Глобальна мережа з понад 50 ранніх користувачів та партнерів з розвитку у понад 20 країнах відіграє центральну роль у формуванні та вдосконаленні цієї платформи. Побудована на даних Web of Science, які визнані світовим стандартом бібліометричного аналізу, ця платформа забезпечує якість, узгодженість та простежуваність, необхідні для прийняття важливих рішень, розширюючи розуміння від фінансування та дослідницької стратегії до впливу на суспільство. Вона об'єднує дані з Web of Science Core Collection, Derwent Innovations Index, Cortellis Clinical Trials Intelligence та Pivot-RP в єдине джерело достовірної інформації. На відміну від універсальних інструментів штучного інтелекту, які спираються на широкі неперевірені джерела, Web of Science Research Intelligence ґрунтує кожен результат на курованих, авторитетних даних, забезпечуючи прозорість процесу створення відповідей. Research Intelligence Assistant спеціально створений для завдань управління дослідженнями. Він використовує показники та методології структурованого аналізу і являє собою відповідальний підхід до академічного штучного інтелекту.
Детальніше: https://clarivate.com/academia-government/blog/announcing-the-global-launch-of-web-of-science-research-intelligence-an-ai-powered-research-intelligence-platform-for-funding-strategy-and-impact/, https://clarivate.com/academia-government/scientific-and-academic-research/research-funding-analytics/web-of-science-research-intelligence
НАВЧАННЯ УПРОДОВЖ ЖИТТЯ: ВЕЛИКІ ОЧІКУВАННЯ ТАІ СКРОМНИЙ ПОПИТ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джеймі Робертс «Обережність англійських університетів щодо права на навчання упродовж життя навряд чи є несподіванкою».
У ній автор аналізує перспективи впровадження в Англії системи Lifelong Learning Entitlement (LLE) та пояснює, чому значна частина університетів поки що не поспішає активно долучатися до нової моделі фінансування модульного навчання для дорослих. LLE передбачає можливість для громадян отримувати державну підтримку на опанування окремих модулів і участь у коротких освітніх програмах упродовж життя, а не лише на отримання повного університетського ступеня. Нещодавно право на це отримали 130 освітніх інституцій, однак реальна участь університетів у проєкті виявилася нижчою, ніж очікувалось - учасниками стали лише вісім із двадцяти університетів групи Рассел та менше половини закладів, що входять до складу організації Universities UK. Така ситуація є цілком закономірною з огляду на поточні фінансові труднощі сектору освіти та невизначеність щодо реального попиту з боку потенційних слухачів. Саме попит на новий формат навчання є критичним чинником. Під час пілотного проєкту 2021–2022 років чотири з п’яти курсів не були відкриті через недостатню кількість охочих навчатися. Замість прогнозованих двох тисяч учасників на ста курсах було зафіксовано лише 125 зарахувань на сімнадцять програм. Наступне випробування моделі, на яке було витрачено близько п’яти мільйонів фунтів стерлінгів, також продемонструвало значно нижчі результати набору, ніж очікувалося. Додатковою проблемою стала низька обізнаність населення: згідно з нещодавнім опитуванням, про існування LLE знали лише 12 % респондентів. Крім того, існують суперечності у механізмі фінансування. Однією з ключових переваг LLE вважається поширення системи студентських кредитів на короткі й модульні програми. Водночас в умовах економічної нестабільності багато потенційних слухачів можуть не захотіти брати на себе додаткові боргові зобов’язання. Для працівників, які вже мають роботу, привабливішою альтернативою можуть виявитися інші державні механізми підвищення кваліфікації, що не потребують особистого кредитування. Багато закладів вищої освіти працюють в умовах серйозного фінансового тиску, отже наразі скорочують витрати та переглядають бюджети, що не дозволяє їм інвестувати значні кошти у створення нових модульних програм, коли немає переконливих доказів попиту на них. Разом із тим, університети давно займаються навчанням дорослих у різних формах: короткі курси, програми підвищення кваліфікації, професійна освіта, університетські стажування. Зокрема, University of Oxford, UCL, University of Nottingham та King's College London пропонують широкий спектр можливостей для професійного розвитку дорослих слухачів. Отже, університетський сектор в цілому схильний до підтримки ідеї безперервного навчання, однак наразі він очікує більш чітких сигналів щодо попиту, пояснення механізму фінансування та узгодження нової програми з іншими державними ініціативами. Подальша доля LLE стане показником того, наскільки ефективно система вищої освіти зможе адаптуватися до потреб дорослого населення та ринку праці, який швидко змінюється.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/english-universities-caution-about-lle-hardly-surprising
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джеймі Робертс «Обережність англійських університетів щодо права на навчання упродовж життя навряд чи є несподіванкою».
У ній автор аналізує перспективи впровадження в Англії системи Lifelong Learning Entitlement (LLE) та пояснює, чому значна частина університетів поки що не поспішає активно долучатися до нової моделі фінансування модульного навчання для дорослих. LLE передбачає можливість для громадян отримувати державну підтримку на опанування окремих модулів і участь у коротких освітніх програмах упродовж життя, а не лише на отримання повного університетського ступеня. Нещодавно право на це отримали 130 освітніх інституцій, однак реальна участь університетів у проєкті виявилася нижчою, ніж очікувалось - учасниками стали лише вісім із двадцяти університетів групи Рассел та менше половини закладів, що входять до складу організації Universities UK. Така ситуація є цілком закономірною з огляду на поточні фінансові труднощі сектору освіти та невизначеність щодо реального попиту з боку потенційних слухачів. Саме попит на новий формат навчання є критичним чинником. Під час пілотного проєкту 2021–2022 років чотири з п’яти курсів не були відкриті через недостатню кількість охочих навчатися. Замість прогнозованих двох тисяч учасників на ста курсах було зафіксовано лише 125 зарахувань на сімнадцять програм. Наступне випробування моделі, на яке було витрачено близько п’яти мільйонів фунтів стерлінгів, також продемонструвало значно нижчі результати набору, ніж очікувалося. Додатковою проблемою стала низька обізнаність населення: згідно з нещодавнім опитуванням, про існування LLE знали лише 12 % респондентів. Крім того, існують суперечності у механізмі фінансування. Однією з ключових переваг LLE вважається поширення системи студентських кредитів на короткі й модульні програми. Водночас в умовах економічної нестабільності багато потенційних слухачів можуть не захотіти брати на себе додаткові боргові зобов’язання. Для працівників, які вже мають роботу, привабливішою альтернативою можуть виявитися інші державні механізми підвищення кваліфікації, що не потребують особистого кредитування. Багато закладів вищої освіти працюють в умовах серйозного фінансового тиску, отже наразі скорочують витрати та переглядають бюджети, що не дозволяє їм інвестувати значні кошти у створення нових модульних програм, коли немає переконливих доказів попиту на них. Разом із тим, університети давно займаються навчанням дорослих у різних формах: короткі курси, програми підвищення кваліфікації, професійна освіта, університетські стажування. Зокрема, University of Oxford, UCL, University of Nottingham та King's College London пропонують широкий спектр можливостей для професійного розвитку дорослих слухачів. Отже, університетський сектор в цілому схильний до підтримки ідеї безперервного навчання, однак наразі він очікує більш чітких сигналів щодо попиту, пояснення механізму фінансування та узгодження нової програми з іншими державними ініціативами. Подальша доля LLE стане показником того, наскільки ефективно система вищої освіти зможе адаптуватися до потреб дорослого населення та ринку праці, який швидко змінюється.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/english-universities-caution-about-lle-hardly-surprising
🤔1
ХАКАТОН ДЛЯ ШІ-РІШЕНЬ
16–18 червня 2026 року відбудеться міжнародний AI/GovTech Hackathon.
Захід обʼєднає учасників з України та Естонії, які мають відповідний технологічний досвід для розвитку держсервісів. Планується, що ШI-інженери, продакт-менеджери та стартап-команди будуть працювати над реальними завданнями в рамках змагання за лідерство та призовий фонд у розмірі 15 тис. євро. Основні напрями роботи: проактивний моніторинг прав дитини на основі міжвідомчих даних та автоматичного виявлення ризиків; ШІ-аналітика інцидентів та зворотного зв'язку для державних реєстрів; ШI-індикатор якості закупівельної документації; кроскордонний бізнес-асистент між Україною та Естонією. Організатори: Міжнародна консалтингова компанія Civitta, Естонський центр міжнародного розвитку, Міністерство юстиції та цифрових справ Естонії, Global Government Technology Centre Kyiv, Міністерство цифрової трансформації України.
Детальніше: https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid0peTq6BYZCevkkF3EFkWJmUJiz5Cts64iM5cCEpRGC5sy6kyWLhF65uFY2UMfzq8Zl, https://curly.click/r/29b5
16–18 червня 2026 року відбудеться міжнародний AI/GovTech Hackathon.
Захід обʼєднає учасників з України та Естонії, які мають відповідний технологічний досвід для розвитку держсервісів. Планується, що ШI-інженери, продакт-менеджери та стартап-команди будуть працювати над реальними завданнями в рамках змагання за лідерство та призовий фонд у розмірі 15 тис. євро. Основні напрями роботи: проактивний моніторинг прав дитини на основі міжвідомчих даних та автоматичного виявлення ризиків; ШІ-аналітика інцидентів та зворотного зв'язку для державних реєстрів; ШI-індикатор якості закупівельної документації; кроскордонний бізнес-асистент між Україною та Естонією. Організатори: Міжнародна консалтингова компанія Civitta, Естонський центр міжнародного розвитку, Міністерство юстиції та цифрових справ Естонії, Global Government Technology Centre Kyiv, Міністерство цифрової трансформації України.
Детальніше: https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid0peTq6BYZCevkkF3EFkWJmUJiz5Cts64iM5cCEpRGC5sy6kyWLhF65uFY2UMfzq8Zl, https://curly.click/r/29b5
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ТА БЕЗПЕКИ
З 20 липня до 7 серпня 2026 року в офлайн-форматі відбудеться спеціалізована навчальна програма з ядерної енергетики та безпеки.
Вона націлена на підтримку формування нового покоління українських фахівців у сфері енергетики, ядерної та радіаційної безпеки. Навчання орієнтоване на студентів зі спеціальностей ядерна енергетика, теплова енергетика, гідроенергетика та суміжних інженерних спеціальностей. Підготовлені навчальні модулі охоплюватимуть наступні питання: огляд технологій малих модульних реакторів; основні принципи безпечної експлуатації атомних електростанцій та аналіз безпеки; ядерно-відновлювані гібридні енергетичні системи; проєктний аналіз аварій; оцінювання радіологічних наслідків; протидія дезінформації у сфері ядерної та радіаційної безпеки, а також ризик- і кризові комунікації; механізми участі та залучення громадськості. Організатори: Аргонська національна лабораторія (ANL), Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ).
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/studenty-tekhnichnykh-spetsialnostei-mozhut-uziaty-uchast-u-navchalnii-prohrami-z-iadernoi-enerhetyky-ta-bezpeky, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfo0hfiNchZZZzEvdHvjcY04-FnkHp3jBfGRJB7aEge9uGfAw/viewform
З 20 липня до 7 серпня 2026 року в офлайн-форматі відбудеться спеціалізована навчальна програма з ядерної енергетики та безпеки.
Вона націлена на підтримку формування нового покоління українських фахівців у сфері енергетики, ядерної та радіаційної безпеки. Навчання орієнтоване на студентів зі спеціальностей ядерна енергетика, теплова енергетика, гідроенергетика та суміжних інженерних спеціальностей. Підготовлені навчальні модулі охоплюватимуть наступні питання: огляд технологій малих модульних реакторів; основні принципи безпечної експлуатації атомних електростанцій та аналіз безпеки; ядерно-відновлювані гібридні енергетичні системи; проєктний аналіз аварій; оцінювання радіологічних наслідків; протидія дезінформації у сфері ядерної та радіаційної безпеки, а також ризик- і кризові комунікації; механізми участі та залучення громадськості. Організатори: Аргонська національна лабораторія (ANL), Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ).
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/studenty-tekhnichnykh-spetsialnostei-mozhut-uziaty-uchast-u-navchalnii-prohrami-z-iadernoi-enerhetyky-ta-bezpeky, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfo0hfiNchZZZzEvdHvjcY04-FnkHp3jBfGRJB7aEge9uGfAw/viewform
👍1
ОЕСР: ПЕРЕВАГИ ВІДКРИТОСТІ ШІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Переваги відкритості ШІ: документ ОЕСР для обговорення G7».
У ньому зазначається, що останні досягнення у галузі технологій штучного інтелекту та стрімкий розвиток базових моделей знов привернули увагу політиків до питань відкритості в екосистемі ШІ. Ця відкритість впливає на інфраструктуру, дані, моделі та інструменти, створені на їх основі, а також управління, навички та інвестиції. Її наслідки виходять за рамки технічних рішень, формуючи способи створення цінності, поширення інновацій та позиціонування країн у глобальних екосистемах ШІ. У цьому звіті аналізуються економічні й стратегічні переваги відкритості ШІ, розглядаються можливі наслідки на мікрорівні (продуктивність, витрати та конкурентоспроможність) та макрорівні (економічне зростання та поширення знань), роль відкритості у зміцненні національних екосистем ШІ. Наявні дані свідчать, що відкриті моделі ШІ стають дедалі більшими і конкурентоспроможними порівняно з пропрієтарними альтернативами. Хоча відкриті моделі досягають приблизно 90% продуктивності закритих моделей на момент запуску, вони часто доступні за значно нижчою ціною, що призводить до більш високого співвідношення якості та ціни. Динаміка витрат варіюється у залежності від масштабу. Для невеликих робочих навантажень хмарні пропрієтарні моделі залишаються економічно більш ефективними завдяки простоті розгортання та низьким початковим інвестиціям. Однак при великих масштабах використання моделі з відкритим вихідним кодом можуть забезпечити суттєву економію коштів за рахунок самостійного розміщення або оренди графічних процесорів, при цьому точки беззбитковості швидко досягаються сценаріїв з великим обсягом даних. Отже, відкритість ШІ може забезпечити значні переваги в плані витрат і продуктивності для організацій, які мають значний розмір та необхідні навички й інфраструктуру для ефективного розгортання моделей з відкритим вихідним кодом. На макроекономічному рівні це дає позитивний та статистично значущий взаємозв'язок між активністю в галузі ШІ з відкритим вихідним кодом та економічним зростанням у 33-х проаналізованих експертами країнах.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/benefits-of-ai-openness_746e8c9a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/benefits-of-ai-openness_40eaff39/746e8c9a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/746e8c9a-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Переваги відкритості ШІ: документ ОЕСР для обговорення G7».
У ньому зазначається, що останні досягнення у галузі технологій штучного інтелекту та стрімкий розвиток базових моделей знов привернули увагу політиків до питань відкритості в екосистемі ШІ. Ця відкритість впливає на інфраструктуру, дані, моделі та інструменти, створені на їх основі, а також управління, навички та інвестиції. Її наслідки виходять за рамки технічних рішень, формуючи способи створення цінності, поширення інновацій та позиціонування країн у глобальних екосистемах ШІ. У цьому звіті аналізуються економічні й стратегічні переваги відкритості ШІ, розглядаються можливі наслідки на мікрорівні (продуктивність, витрати та конкурентоспроможність) та макрорівні (економічне зростання та поширення знань), роль відкритості у зміцненні національних екосистем ШІ. Наявні дані свідчать, що відкриті моделі ШІ стають дедалі більшими і конкурентоспроможними порівняно з пропрієтарними альтернативами. Хоча відкриті моделі досягають приблизно 90% продуктивності закритих моделей на момент запуску, вони часто доступні за значно нижчою ціною, що призводить до більш високого співвідношення якості та ціни. Динаміка витрат варіюється у залежності від масштабу. Для невеликих робочих навантажень хмарні пропрієтарні моделі залишаються економічно більш ефективними завдяки простоті розгортання та низьким початковим інвестиціям. Однак при великих масштабах використання моделі з відкритим вихідним кодом можуть забезпечити суттєву економію коштів за рахунок самостійного розміщення або оренди графічних процесорів, при цьому точки беззбитковості швидко досягаються сценаріїв з великим обсягом даних. Отже, відкритість ШІ може забезпечити значні переваги в плані витрат і продуктивності для організацій, які мають значний розмір та необхідні навички й інфраструктуру для ефективного розгортання моделей з відкритим вихідним кодом. На макроекономічному рівні це дає позитивний та статистично значущий взаємозв'язок між активністю в галузі ШІ з відкритим вихідним кодом та економічним зростанням у 33-х проаналізованих експертами країнах.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/benefits-of-ai-openness_746e8c9a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/benefits-of-ai-openness_40eaff39/746e8c9a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/746e8c9a-en
РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРШОЇ ХВИЛІ ПОЗАЧЕРГОВОЇ ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ
Міністерство освіти і науки України інформує про завершення першої хвилі позачергової державної атестації наукових установ і закладів вищої освіти за науковими напрямами «Біомедичний», «Гуманітарно-мистецький», «Суспільний», «Природничо-математичний» та «Інженерно-технологічний».
Відповідний наказ від 29 травня 2026 року № 864 розміщено на офіційному сайті МОН. 20 наукових установ та 16 закладів вищої освіти, які проходили позачергову атестацію, отримали відповідну атестаційну оцінку на основі даних щодо публікаційної активності, обсягів і кількості залучених грантів, рівня співпраці з замовниками, бізнесом, патентної спроможності, наукового потенціалу, реального впливу на економіку, обороноздатність, соціальну сферу, політику та екологію. За результатами державної атестації до групи А віднесені ЗВО за двома науковими напрямами; до групи Б — ЗВО за 5 науковими напрямами та 3 наукових установи; до групи В — ЗВО за 6 науковими напрямами та 7 наукових установ, до групи Г — ЗВО за 5 науковими напрямами та 10 наукових установ.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-pidbylo-pidsumky-pershoi-khvyli-pozacherhovoi-atestatsii-naukovykh-ustanov-ta-universytetiv, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-vysnovkiv-pro-rezultaty-derzhavnoi-atestatsii-naukovykh-ustanov-ta-zakladiv-vyshchoi-osvity-v-chastyni-provadzhennia-takymy-zakladamy-naukovoi-naukovo-tekhnichnoi-diialno-4
Міністерство освіти і науки України інформує про завершення першої хвилі позачергової державної атестації наукових установ і закладів вищої освіти за науковими напрямами «Біомедичний», «Гуманітарно-мистецький», «Суспільний», «Природничо-математичний» та «Інженерно-технологічний».
Відповідний наказ від 29 травня 2026 року № 864 розміщено на офіційному сайті МОН. 20 наукових установ та 16 закладів вищої освіти, які проходили позачергову атестацію, отримали відповідну атестаційну оцінку на основі даних щодо публікаційної активності, обсягів і кількості залучених грантів, рівня співпраці з замовниками, бізнесом, патентної спроможності, наукового потенціалу, реального впливу на економіку, обороноздатність, соціальну сферу, політику та екологію. За результатами державної атестації до групи А віднесені ЗВО за двома науковими напрямами; до групи Б — ЗВО за 5 науковими напрямами та 3 наукових установи; до групи В — ЗВО за 6 науковими напрямами та 7 наукових установ, до групи Г — ЗВО за 5 науковими напрямами та 10 наукових установ.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-pidbylo-pidsumky-pershoi-khvyli-pozacherhovoi-atestatsii-naukovykh-ustanov-ta-universytetiv, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-vysnovkiv-pro-rezultaty-derzhavnoi-atestatsii-naukovykh-ustanov-ta-zakladiv-vyshchoi-osvity-v-chastyni-provadzhennia-takymy-zakladamy-naukovoi-naukovo-tekhnichnoi-diialno-4
ЧИ СПРАВЕДЛИВІ ОЦІНКИ СТУДЕНТІВ ЩОДО ЇХНІХ ВИКЛАДАЧІВ?
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сегер Асаф «Новий онлайн-інструмент прагне виправити упередження в студентських оцінюваннях».
У ній йдеться про запуск нового цифрового ресурсу, покликаного допомогти університетам більш точно інтерпретувати результати оцінювань студентами якості освітнього процесу та зменшити вплив упереджень під час ухвалення кадрових рішень щодо найму, просування по службі та оцінювання роботи викладачів. Підґрунтя для його створення створили численні дослідження останніх років, які виявляли вплив гендерних, етнокультурних та інших чинників на результати оцінювання. Науковці неодноразово звертали увагу, що такі опитування можуть відображати не лише якість викладання, а й несвідомі упередження студентів щодо викладача. Новий вебресурс розроблений, щоб враховувати подібні викривлення під час аналізу результатів навчання. Він дозволяє оцінювати показники навчання та викладання не ізольовано, а в більш широкому контексті з урахуванням чинників, які можуть впливати на відповіді студентів. Питання справедливості оцінювання набуває особливої актуальності через їхнє широке використання в системах управління персоналом. У багатьох університетах саме ці дані враховуються під час ухвалення рішень щодо кар’єрного просування, продовження контрактів або розподілу навантаження. Водночас дедалі більше досліджень ставлять під сумнів можливість використовувати такі оцінювання без додаткового аналізу та коригування. Розробники інструменту наголошують: він не викривляє позицію студентів при оцінюванні викладання. Навпаки, його метою є підвищення якості інтерпретації отриманих даних і зменшення ризику того, що статистичні відмінності, зумовлені упередженнями, будуть помилково сприйматися як відображення реальної якості роботи викладача. Матеріал закликає до обговорення можливостей поєднання цінності студентського зворотного зв’язку з потребою забезпечити об’єктивність оцінювання, особливо тоді, коли його результати можуть впливати на академічну кар’єру та професійні можливості викладачів.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/new-online-tool-seeks-correct-biases-student-evaluations
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сегер Асаф «Новий онлайн-інструмент прагне виправити упередження в студентських оцінюваннях».
У ній йдеться про запуск нового цифрового ресурсу, покликаного допомогти університетам більш точно інтерпретувати результати оцінювань студентами якості освітнього процесу та зменшити вплив упереджень під час ухвалення кадрових рішень щодо найму, просування по службі та оцінювання роботи викладачів. Підґрунтя для його створення створили численні дослідження останніх років, які виявляли вплив гендерних, етнокультурних та інших чинників на результати оцінювання. Науковці неодноразово звертали увагу, що такі опитування можуть відображати не лише якість викладання, а й несвідомі упередження студентів щодо викладача. Новий вебресурс розроблений, щоб враховувати подібні викривлення під час аналізу результатів навчання. Він дозволяє оцінювати показники навчання та викладання не ізольовано, а в більш широкому контексті з урахуванням чинників, які можуть впливати на відповіді студентів. Питання справедливості оцінювання набуває особливої актуальності через їхнє широке використання в системах управління персоналом. У багатьох університетах саме ці дані враховуються під час ухвалення рішень щодо кар’єрного просування, продовження контрактів або розподілу навантаження. Водночас дедалі більше досліджень ставлять під сумнів можливість використовувати такі оцінювання без додаткового аналізу та коригування. Розробники інструменту наголошують: він не викривляє позицію студентів при оцінюванні викладання. Навпаки, його метою є підвищення якості інтерпретації отриманих даних і зменшення ризику того, що статистичні відмінності, зумовлені упередженнями, будуть помилково сприйматися як відображення реальної якості роботи викладача. Матеріал закликає до обговорення можливостей поєднання цінності студентського зворотного зв’язку з потребою забезпечити об’єктивність оцінювання, особливо тоді, коли його результати можуть впливати на академічну кар’єру та професійні можливості викладачів.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/new-online-tool-seeks-correct-biases-student-evaluations
LIVE CODING DATA SCINCE
10 червня 2026 року відбудеться захід «Живе кодування, наука про дані», який допоможе усім охочим розібратися з повним циклом ML-розробки.
Планується розглянути наступні питання: підготовка даних до роботи з моделлю; навчання моделі та аналіз метрик якості; межа між класичним машинним навчанням та сучасним ШІ; побудова та оцінка моделі; практичне розгортання готового рішення. Організатор – SoftServeEducation.
Детальніше: https://t.me/SoftServeEducation/3130, https://share.hsforms.com/1gLsm_uDFQO2DtJ6169Iamg3ir33?utm_campaign=SSA_AENWT_General_UA_SSACoop_27.09.2023&utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_content=lc_ds_26
10 червня 2026 року відбудеться захід «Живе кодування, наука про дані», який допоможе усім охочим розібратися з повним циклом ML-розробки.
Планується розглянути наступні питання: підготовка даних до роботи з моделлю; навчання моделі та аналіз метрик якості; межа між класичним машинним навчанням та сучасним ШІ; побудова та оцінка моделі; практичне розгортання готового рішення. Організатор – SoftServeEducation.
Детальніше: https://t.me/SoftServeEducation/3130, https://share.hsforms.com/1gLsm_uDFQO2DtJ6169Iamg3ir33?utm_campaign=SSA_AENWT_General_UA_SSACoop_27.09.2023&utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_content=lc_ds_26
ОЕСР: РЕГУЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПОСЛУГ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Переосмислення регулювання професійних послуг: нові дані, отримані з індикаторів регулювання товарних ринків ОЕСР» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому зазначається, що професійні послуги відіграють ключову роль у сучасних економіках. І хоча регулювання цих послуг зазвичай виправдовується інформаційною асиметрією та негативними зовнішніми ефектами, є ризик, що фактичні нормативно-правові рамки можуть перевищувати необхідні межі регулювання задля захисту споживачів та обмеження негативних наслідків. Це може обмежувати доступ на ринок, конкуренцію та знижувати продуктивність. Експерти зосередили увагу на регулюванні шести професій: юристів, нотаріусів, бухгалтерів, архітекторів, інженерів-будівельників та агентів з нерухомості та провели аналіз ситуації на даних п'ятдесяти країн. Для цього вони використали базу даних спостереження за регулюванням товарних ринків. Встановлені суттєві міждержавні та міжпрофесійні відмінності у правилах доступу та поведінки на тлі домінуючої моделі регулювання у вигляді ліцензування, а також виявлено, що обмежувальні вимоги щодо доступу на ринок є більш поширеними, ніж обмеження поведінки. Аналіз показав, що багато підходів до регулювання є невідповідними реальним ризикам, пов'язаним із професійною діяльністю, а інструменти з боку попиту залишаються недостатньо розвиненими. Отже, є потреба в перегляді вимог щодо доступу, скороченні обмежень на поведінку та посиленні механізмів взаємодії зі споживачами. Більш коректне регулювання у цій сфері може розширити доступ до професійних послуг, підтримати географічну та соціальну мобільність, посилити конкуренцію та забезпечити зростання продуктивності економіки в цілому.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/rethinking-professional-services-regulation_b339b1dc-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/rethinking-professional-services-regulation_a9af4e25/b339b1dc-en.pdf, https://doi.org/10.1787/b339b1dc-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Переосмислення регулювання професійних послуг: нові дані, отримані з індикаторів регулювання товарних ринків ОЕСР» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому зазначається, що професійні послуги відіграють ключову роль у сучасних економіках. І хоча регулювання цих послуг зазвичай виправдовується інформаційною асиметрією та негативними зовнішніми ефектами, є ризик, що фактичні нормативно-правові рамки можуть перевищувати необхідні межі регулювання задля захисту споживачів та обмеження негативних наслідків. Це може обмежувати доступ на ринок, конкуренцію та знижувати продуктивність. Експерти зосередили увагу на регулюванні шести професій: юристів, нотаріусів, бухгалтерів, архітекторів, інженерів-будівельників та агентів з нерухомості та провели аналіз ситуації на даних п'ятдесяти країн. Для цього вони використали базу даних спостереження за регулюванням товарних ринків. Встановлені суттєві міждержавні та міжпрофесійні відмінності у правилах доступу та поведінки на тлі домінуючої моделі регулювання у вигляді ліцензування, а також виявлено, що обмежувальні вимоги щодо доступу на ринок є більш поширеними, ніж обмеження поведінки. Аналіз показав, що багато підходів до регулювання є невідповідними реальним ризикам, пов'язаним із професійною діяльністю, а інструменти з боку попиту залишаються недостатньо розвиненими. Отже, є потреба в перегляді вимог щодо доступу, скороченні обмежень на поведінку та посиленні механізмів взаємодії зі споживачами. Більш коректне регулювання у цій сфері може розширити доступ до професійних послуг, підтримати географічну та соціальну мобільність, посилити конкуренцію та забезпечити зростання продуктивності економіки в цілому.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/rethinking-professional-services-regulation_b339b1dc-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/rethinking-professional-services-regulation_a9af4e25/b339b1dc-en.pdf, https://doi.org/10.1787/b339b1dc-en
ЯК РОЗПІЗНАТИ ХИЖАЦЬКІ ЖУРНАЛИ?
На ресурсах компанії Clarivate опублікована стаття «Як розпізнати хижацький журнал, перш ніж надсилати до нього свою статтю». У ній зазначається, що хижацькі журнали буває важко розпізнати.
Розуміння «хижацьких» ознак та знання того, як доцільно оцінювати журнал, може допомогти авторам захистити свої дослідження та підтримати прийняття рішень щодо подання рукописів до редакцій. Вибір того, куди краще подати свою статтю для опублікування, може виглядати оманливо простим. Хижацькі журнали покладаються на брак часу у авторів, погане знання публікаційного процесу та використовують лестощі. Щоб навчитися розпізнавати ознаки хижацьких практик, необхідно знати наступне: такі журнали презентують себе як легітимні наукові видання; вони надають пріоритет стягуванню платежів і нехтують редакційними стандартами; багато з них побудовані таким чином, щоб виглядати достатньо переконливо для швидкої поверхневої перевірки; вони намагаються спонукати дослідників приймати швидкі й необдумані рішення. Слід звернути увагу, що жоден окремий сигнал не підтверджує хижацький характер журналу. Важлива лише закономірність: нереалістичні обіцянки публікацій, заяви про гарантоване прийняття або надзвичайно швидкі терміни рецензування повинні спонукати авторів до обережності, оскільки справжнє рецензування потребує часу. Якщо склад редакційних колегій важко перевірити, редактори вказані без зазначення афіліації або їх неможливо знайти через вебсайти установ чи наукові профілі, - варто провести подальше дослідження. Нечітка тематика журналів, які згодні публікувати статті з непов’язаних галузей – теж погана ознака. Ще один важливий момент – відсутність прозорості щодо платежів та зборів, або пізнє розкриття інформації про них: якщо відомості про збори з’являються лише після прийняття статті, це є тривожним сигналом. Ще одна ознака - агресивна рекламна кампанія, електронні листи без персоналізації, які тиснуть на науковців щоб ті швидко відреагували, надсилали листи у відповідь, згодились на публікацію - поширена тактика хижацьких видань. Отже, як оцінити журнал перед поданням до нього рукопису? Не існує ідеального методу для виявлення хижацьких видань. Сутність наших дій - не абсолютна упевненість, а обґрунтоване судження. Потрібно добре знати дослідницький та видавничий робочий процес. Необхідно зменшити темп, провести коротку перевірку, знайти відповіді на декілька ключових запитань, покладатись на досвід знайомства з іншими публікаціями цього видання, - лише так можна ухвалювати рішення щодо подання робіт.
Детальніше: https://endnote.com/blog/how-to-spot-a-predatory-journal-before-you-submit-your-paper
На ресурсах компанії Clarivate опублікована стаття «Як розпізнати хижацький журнал, перш ніж надсилати до нього свою статтю». У ній зазначається, що хижацькі журнали буває важко розпізнати.
Розуміння «хижацьких» ознак та знання того, як доцільно оцінювати журнал, може допомогти авторам захистити свої дослідження та підтримати прийняття рішень щодо подання рукописів до редакцій. Вибір того, куди краще подати свою статтю для опублікування, може виглядати оманливо простим. Хижацькі журнали покладаються на брак часу у авторів, погане знання публікаційного процесу та використовують лестощі. Щоб навчитися розпізнавати ознаки хижацьких практик, необхідно знати наступне: такі журнали презентують себе як легітимні наукові видання; вони надають пріоритет стягуванню платежів і нехтують редакційними стандартами; багато з них побудовані таким чином, щоб виглядати достатньо переконливо для швидкої поверхневої перевірки; вони намагаються спонукати дослідників приймати швидкі й необдумані рішення. Слід звернути увагу, що жоден окремий сигнал не підтверджує хижацький характер журналу. Важлива лише закономірність: нереалістичні обіцянки публікацій, заяви про гарантоване прийняття або надзвичайно швидкі терміни рецензування повинні спонукати авторів до обережності, оскільки справжнє рецензування потребує часу. Якщо склад редакційних колегій важко перевірити, редактори вказані без зазначення афіліації або їх неможливо знайти через вебсайти установ чи наукові профілі, - варто провести подальше дослідження. Нечітка тематика журналів, які згодні публікувати статті з непов’язаних галузей – теж погана ознака. Ще один важливий момент – відсутність прозорості щодо платежів та зборів, або пізнє розкриття інформації про них: якщо відомості про збори з’являються лише після прийняття статті, це є тривожним сигналом. Ще одна ознака - агресивна рекламна кампанія, електронні листи без персоналізації, які тиснуть на науковців щоб ті швидко відреагували, надсилали листи у відповідь, згодились на публікацію - поширена тактика хижацьких видань. Отже, як оцінити журнал перед поданням до нього рукопису? Не існує ідеального методу для виявлення хижацьких видань. Сутність наших дій - не абсолютна упевненість, а обґрунтоване судження. Потрібно добре знати дослідницький та видавничий робочий процес. Необхідно зменшити темп, провести коротку перевірку, знайти відповіді на декілька ключових запитань, покладатись на досвід знайомства з іншими публікаціями цього видання, - лише так можна ухвалювати рішення щодо подання робіт.
Детальніше: https://endnote.com/blog/how-to-spot-a-predatory-journal-before-you-submit-your-paper
👍1