ROR: ІДЕНТИФІКАЦІЯ НАУКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

2 червня 2026 року у рамках серії заходів, присвячених впровадженню міжнародних стандартів відкритої науки та розвитку е-інфраструктури України відбудеться вебінар «ROR як інфраструктура відкритої науки: ідентифікація наукових організацій у репозитаріях».

Планується обговорити наступні питання: що таке ROR ID та чому він важливий для наукової інфраструктури; як відбувається ідентифікація та розрізнення наукових установ; як використовується ROR у метаданих репозитаріїв; як відбувається взаємодія ROR та ORCID; які кращі зарубіжні практики упровадження наукових ідентифікаторів доцільно упроваджувати в Україні. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Детальніше: https://t.me/kpi_library/5226, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfqBZjFLyHliUbCGtkbVPlLdk1C-ycTxbqcvp40-KZc37qZmg/viewform

БІБЛІОТЕКА ТА  ЧАТИ З ШІ

17 червня 2026 року відбудеться вебінар «Ваші користувачі вже працюють з чатами ШІ. Додайте бібліотеку до цього діалогу».

Захід стане площадкою для обговорення питань використання технологій генеративного штучного інтелекту для роботи з літературою, опосередкування за допомогою інструментів ШІ пошуку та аналізу інформації,  а також можливості інтеграції до цих процесів ресурсів бібліотек. Планується обговорити залучення читачів до колекцій, які були проінвестовані університетами, а також поширення створених бібліотекарами послуг, роль бібліотек як надійного джерела знань, як бібліотеки можуть відповідально підключатися до чатів з ГШІ (які практичні підходи можуть бути реалізовані вже сьогодні, які інструменти на рівні браузера для цього підходять, які долучити користувачів, що працюють на різних платформах ШІ - до інституційних конекторів задля інтеграції бібліотечних систем; зв'язок між агентами чату на базі штучного інтелекту та бібліотечними системами; як потрібно трансформувати бібліотечні послуги та дослідницькі процеси; що таке Clarivate Nexus). Організатори: Сhoice, Clarivate.

Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/your-library-inside-ai-chat-platforms/, https://ala-events.zoom.us/webinar/register/WN_nT6wkj2iQNSc1wQcMQOqJg#/registration

ОЕСР: ІТАЛІЯ  – РОЗВИТОК СПІВРОБІТНИЦТВА

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Експертні огляди ОЕСР у сфері розвитку співробітництва: Італія» із серії «Експертні оцінки щодо співробітництва ОЕСР у сфері розвитку».

У ньому зазначається, що комітет сприяння розвитку регулярно здійснює дослідження діяльності країн-членів раз на п'ять-шість років задля покращення ефективності взаємодії у сфері розвитку, систематизації передового досвіду та розроблення відповідних рекомендацій. Цей експертний огляд підготовлено під керівництвом Німеччини та Ісландії, він зосереджує увагу на тому, як саме Італія здійснює адаптацію своїх дій до поточного контексту. Від запуску Плану Маттеї у 2024 році Італія стала більш зосередженою на вирішенні глобальних проблем, таких як бідність, зміна клімату та міграція, зокрема – у взаємодії держави та приватного сектору. Основним напрямком для країни стала Африка (65% двосторонньої офіційної допомоги розвитку). Видимість та стратегічну актуальність італійської співпраці було забезпечено більш сильним політичним керівництвом через Офіс Прем'єр-міністра та розширеним переліком пріоритетів, посиленням прозорості, оптимізацією процедур, зміцненням людського потенціалу  через системи навчання.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-development-co-operation-peer-reviews-italy-2026_6b00e143-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/oecd-development-co-operation-peer-reviews-italy-2026_48572254/6b00e143-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6b00e143-en

CLARIVATE ЗАПУСКАЄ ДОСЛІДНИЦЬКУ АНАЛІТИКУ WEB OF SCIENCE

На публічних ресурсах Clarivate опублікувана стаття Сміти Крішнан «Оголошення про глобальний запуск Web of Science Research Intelligence -  платформи дослідницької аналітики на базі штучного інтелекту для фінансування, стратегії та впливу».

У ній зазначається, що Web of Science Research Intelligence об'єднує надійні дані та штучний інтелект аналітичного рівня, заснований на принципах відповідального штучного інтелекту, щоб допомогти дослідницьким офісам, бібліотечним командам та науковцям забезпечувати належні рішення щодо фінансування, будувати міцнішу співпрацю та впевнено демонструвати свій вплив. Академічні установи перебувають під зростаючим тиском фінансових викликів, формування колаборацій та демонстрації реальної цінності результатів досліджень. Однак дані та інструменти, необхідні для підтримки цих рішень, часто фрагментовані, суперечливі, не усям їм можна довіряти. Установам потрібні не просто швидші відповіді, а кращі аналітичні дані, які  будуть покладені в основу прийняття рішень. Саме тому розроблено Web of Science Research Intelligence. Він об'єднує куровані дані усього життєвого циклу дослідження, охоплюючи публікації, патенти, фінансування, політичні документи, клінічні випробування тощо з технологіями штучного інтелекту на єдиній платформі, що підтримує стратегічне планування  та щоденні робочі процеси. Аналітика Web of Science була сформована завдяки тісній співпраці з дослідницькою спільнотою, що допомагає забезпечити узгодженість з реальними інституційними робочими процесами та швидке упровадження. Глобальна мережа з понад 50 ранніх користувачів та партнерів з розвитку у понад 20 країнах відіграє центральну роль у формуванні та вдосконаленні цієї платформи. Побудована на даних Web of Science, які визнані світовим стандартом бібліометричного аналізу, ця платформа забезпечує якість, узгодженість та простежуваність, необхідні для прийняття важливих рішень, розширюючи розуміння від фінансування та дослідницької стратегії до впливу на суспільство. Вона об'єднує дані з Web of Science Core Collection, Derwent Innovations Index, Cortellis Clinical Trials Intelligence та Pivot-RP в єдине джерело достовірної інформації. На відміну від універсальних інструментів штучного інтелекту, які спираються на широкі неперевірені джерела, Web of Science Research Intelligence ґрунтує кожен результат на курованих, авторитетних даних, забезпечуючи прозорість процесу створення відповідей. Research Intelligence Assistant спеціально створений для завдань управління дослідженнями. Він використовує показники та методології структурованого аналізу і являє собою відповідальний підхід до академічного штучного інтелекту.

Детальніше: https://clarivate.com/academia-government/blog/announcing-the-global-launch-of-web-of-science-research-intelligence-an-ai-powered-research-intelligence-platform-for-funding-strategy-and-impact/, https://clarivate.com/academia-government/scientific-and-academic-research/research-funding-analytics/web-of-science-research-intelligence

НАВЧАННЯ УПРОДОВЖ ЖИТТЯ: ВЕЛИКІ ОЧІКУВАННЯ ТАІ СКРОМНИЙ ПОПИТ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джеймі Робертс «Обережність англійських університетів щодо права на навчання упродовж життя навряд чи є несподіванкою».

У ній автор аналізує перспективи впровадження в Англії системи Lifelong Learning Entitlement (LLE) та пояснює, чому значна частина університетів поки що не поспішає активно долучатися до нової моделі фінансування модульного навчання для дорослих.  LLE передбачає можливість для громадян отримувати державну підтримку на опанування окремих модулів і участь у коротких освітніх програмах упродовж життя, а не лише на отримання повного університетського ступеня. Нещодавно право на це отримали 130 освітніх інституцій, однак реальна участь університетів у проєкті виявилася нижчою, ніж очікувалось - учасниками стали лише вісім із двадцяти університетів групи Рассел та менше половини закладів, що входять до складу організації Universities UK. Така ситуація є цілком закономірною з огляду на поточні фінансові труднощі сектору освіти та невизначеність щодо реального попиту з боку потенційних слухачів.  Саме попит на новий формат навчання є критичним чинником. Під час пілотного проєкту 2021–2022 років чотири з п’яти курсів не були відкриті через недостатню кількість охочих навчатися. Замість прогнозованих двох тисяч учасників на ста курсах було зафіксовано лише 125 зарахувань на сімнадцять програм. Наступне випробування моделі, на яке було витрачено близько п’яти мільйонів фунтів стерлінгів, також продемонструвало значно нижчі результати набору, ніж очікувалося. Додатковою проблемою стала низька обізнаність населення: згідно з нещодавнім опитуванням, про існування LLE знали лише 12 % респондентів.  Крім того, існують суперечності у механізмі фінансування. Однією з ключових переваг LLE вважається поширення системи студентських кредитів на короткі й модульні програми. Водночас в умовах економічної нестабільності багато потенційних слухачів можуть не захотіти брати на себе додаткові боргові зобов’язання. Для працівників, які вже мають роботу, привабливішою альтернативою можуть виявитися інші державні механізми підвищення кваліфікації, що не потребують особистого кредитування.  Багато закладів вищої освіти працюють в умовах серйозного фінансового тиску, отже наразі скорочують витрати та переглядають бюджети, що не дозволяє їм інвестувати значні кошти у створення нових модульних програм, коли немає переконливих доказів попиту на них.  Разом із тим, університети давно займаються навчанням дорослих у різних формах: короткі курси, програми підвищення кваліфікації, професійна освіта, університетські стажування. Зокрема, University of Oxford, UCL, University of Nottingham та King's College London пропонують широкий спектр можливостей для професійного розвитку дорослих слухачів. Отже, університетський сектор в цілому схильний до підтримки ідеї безперервного навчання, однак наразі він очікує більш чітких сигналів щодо попиту, пояснення механізму фінансування та узгодження нової програми з іншими державними ініціативами.  Подальша доля LLE стане показником того, наскільки ефективно система вищої освіти зможе адаптуватися до потреб дорослого населення та ринку праці, який швидко змінюється.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/english-universities-caution-about-lle-hardly-surprising

ХАКАТОН ДЛЯ ШІ-РІШЕНЬ

16–18 червня 2026 року відбудеться міжнародний AI/GovTech Hackathon.

Захід обʼєднає учасників з України та Естонії, які мають відповідний технологічний досвід для розвитку держсервісів. Планується, що ШI-інженери, продакт-менеджери та стартап-команди будуть працювати над реальними завданнями в рамках змагання  за лідерство та призовий фонд у розмірі 15 тис. євро. Основні напрями роботи: проактивний моніторинг прав дитини на основі міжвідомчих даних та автоматичного виявлення ризиків; ШІ-аналітика інцидентів та зворотного зв'язку для державних реєстрів; ШI-індикатор якості закупівельної документації; кроскордонний бізнес-асистент між Україною та Естонією. Організатори: Міжнародна консалтингова компанія Civitta, Естонський центр міжнародного розвитку, Міністерство юстиції та цифрових справ Естонії, Global Government Technology Centre Kyiv, Міністерство цифрової трансформації України.

Детальніше: https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid0peTq6BYZCevkkF3EFkWJmUJiz5Cts64iM5cCEpRGC5sy6kyWLhF65uFY2UMfzq8Zl, https://curly.click/r/29b5

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ТА БЕЗПЕКИ

З 20 липня до 7 серпня 2026 року в офлайн-форматі відбудеться спеціалізована навчальна програма з ядерної енергетики та безпеки.

Вона націлена на підтримку формування нового покоління українських фахівців у сфері енергетики, ядерної та радіаційної безпеки. Навчання орієнтоване на студентів зі спеціальностей ядерна енергетика, теплова енергетика, гідроенергетика та суміжних інженерних спеціальностей. Підготовлені навчальні модулі охоплюватимуть наступні питання: огляд технологій малих модульних реакторів; основні принципи безпечної експлуатації атомних електростанцій та аналіз безпеки; ядерно-відновлювані гібридні енергетичні системи; проєктний аналіз аварій; оцінювання радіологічних наслідків; протидія дезінформації у сфері ядерної та радіаційної безпеки, а також ризик- і кризові комунікації; механізми участі та залучення громадськості. Організатори: Аргонська національна лабораторія (ANL), Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ).

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/studenty-tekhnichnykh-spetsialnostei-mozhut-uziaty-uchast-u-navchalnii-prohrami-z-iadernoi-enerhetyky-ta-bezpeky, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfo0hfiNchZZZzEvdHvjcY04-FnkHp3jBfGRJB7aEge9uGfAw/viewform

ОЕСР: ПЕРЕВАГИ ВІДКРИТОСТІ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Переваги відкритості ШІ: документ ОЕСР для обговорення G7».

У ньому зазначається, що останні досягнення у галузі технологій штучного інтелекту та стрімкий розвиток базових моделей знов привернули увагу політиків до питань відкритості в екосистемі ШІ. Ця відкритість впливає на інфраструктуру, дані, моделі та інструменти, створені на їх основі, а також управління, навички та інвестиції. Її наслідки виходять за рамки технічних рішень, формуючи способи створення цінності, поширення інновацій та позиціонування країн у глобальних екосистемах ШІ. У цьому звіті аналізуються економічні й стратегічні переваги відкритості ШІ, розглядаються можливі наслідки на мікрорівні (продуктивність, витрати та конкурентоспроможність) та макрорівні (економічне зростання та поширення знань), роль відкритості у зміцненні національних екосистем ШІ. Наявні дані свідчать, що відкриті моделі ШІ стають дедалі більшими і конкурентоспроможними порівняно з пропрієтарними альтернативами. Хоча відкриті моделі досягають приблизно 90% продуктивності закритих моделей на момент запуску, вони часто доступні за значно нижчою ціною, що призводить до більш високого співвідношення якості та ціни. Динаміка витрат варіюється у залежності від масштабу. Для невеликих робочих навантажень хмарні пропрієтарні моделі залишаються економічно більш ефективними завдяки простоті розгортання та низьким початковим інвестиціям. Однак при великих масштабах використання моделі з відкритим вихідним кодом можуть забезпечити суттєву економію коштів за рахунок самостійного розміщення або оренди графічних процесорів, при цьому точки беззбитковості швидко досягаються сценаріїв з великим обсягом даних. Отже, відкритість ШІ може забезпечити значні переваги в плані витрат і продуктивності для організацій, які мають значний розмір та необхідні навички й інфраструктуру для ефективного розгортання моделей з відкритим вихідним кодом. На макроекономічному рівні це дає позитивний та статистично значущий взаємозв'язок між активністю в галузі ШІ з відкритим вихідним кодом та економічним зростанням у 33-х проаналізованих експертами країнах.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/benefits-of-ai-openness_746e8c9a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/benefits-of-ai-openness_40eaff39/746e8c9a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/746e8c9a-en

РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРШОЇ ХВИЛІ ПОЗАЧЕРГОВОЇ ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ

Міністерство освіти і науки України інформує про завершення першої хвилі позачергової державної атестації наукових установ і закладів вищої освіти за науковими напрямами «Біомедичний», «Гуманітарно-мистецький», «Суспільний», «Природничо-математичний» та «Інженерно-технологічний».

Відповідний наказ від 29 травня 2026 року № 864 розміщено на офіційному сайті МОН. 20 наукових установ та 16 закладів вищої освіти, які проходили позачергову атестацію, отримали відповідну атестаційну оцінку на основі даних щодо публікаційної активності, обсягів і кількості залучених грантів, рівня співпраці з замовниками, бізнесом, патентної спроможності, наукового потенціалу, реального впливу на економіку, обороноздатність, соціальну сферу, політику та екологію. За результатами державної атестації до групи А віднесені ЗВО за двома науковими напрямами; до групи Б — ЗВО за 5 науковими напрямами та 3 наукових установи; до групи В — ЗВО за 6 науковими напрямами та 7 наукових установ, до групи Г — ЗВО за 5 науковими напрямами та 10 наукових установ.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-pidbylo-pidsumky-pershoi-khvyli-pozacherhovoi-atestatsii-naukovykh-ustanov-ta-universytetiv, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-vysnovkiv-pro-rezultaty-derzhavnoi-atestatsii-naukovykh-ustanov-ta-zakladiv-vyshchoi-osvity-v-chastyni-provadzhennia-takymy-zakladamy-naukovoi-naukovo-tekhnichnoi-diialno-4

ЧИ СПРАВЕДЛИВІ ОЦІНКИ СТУДЕНТІВ ЩОДО ЇХНІХ ВИКЛАДАЧІВ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сегер Асаф «Новий онлайн-інструмент прагне виправити упередження в студентських оцінюваннях».

У ній йдеться про запуск нового цифрового ресурсу, покликаного допомогти університетам більш точно інтерпретувати результати оцінювань студентами якості освітнього процесу та зменшити вплив упереджень під час ухвалення кадрових рішень щодо найму, просування по службі та оцінювання роботи викладачів.  Підґрунтя для його створення створили численні дослідження останніх років, які виявляли вплив гендерних, етнокультурних та інших чинників на результати оцінювання. Науковці неодноразово звертали увагу, що такі опитування можуть відображати не лише якість викладання, а й несвідомі упередження студентів щодо викладача. Новий вебресурс розроблений, щоб враховувати подібні викривлення під час аналізу результатів навчання. Він дозволяє оцінювати показники навчання та викладання не ізольовано, а в більш широкому контексті з урахуванням чинників, які можуть впливати на відповіді студентів. Питання справедливості оцінювання набуває особливої актуальності через їхнє широке використання в системах управління персоналом. У багатьох університетах саме ці дані враховуються під час ухвалення рішень щодо кар’єрного просування, продовження контрактів або розподілу навантаження. Водночас дедалі більше досліджень ставлять під сумнів можливість використовувати такі оцінювання без додаткового аналізу та коригування. Розробники інструменту наголошують: він не викривляє позицію студентів при оцінюванні викладання. Навпаки, його метою є підвищення якості інтерпретації отриманих даних і зменшення ризику того, що статистичні відмінності, зумовлені упередженнями, будуть помилково сприйматися як відображення реальної якості роботи викладача. Матеріал закликає до обговорення можливостей поєднання цінності студентського зворотного зв’язку з потребою забезпечити об’єктивність оцінювання, особливо тоді, коли його результати можуть впливати на академічну кар’єру та професійні можливості викладачів.

Детальніше:  https://www.timeshighereducation.com/news/new-online-tool-seeks-correct-biases-student-evaluations

LIVE CODING DATA SCINCE

10 червня 2026 року відбудеться захід «Живе кодування, наука про дані», який допоможе усім охочим розібратися з повним циклом ML-розробки.

Планується розглянути наступні питання: підготовка даних до роботи з моделлю; навчання моделі та аналіз метрик якості; межа між класичним машинним навчанням та сучасним ШІ; побудова та оцінка моделі; практичне розгортання готового рішення. Організатор – SoftServeEducation.

Детальніше: https://t.me/SoftServeEducation/3130, https://share.hsforms.com/1gLsm_uDFQO2DtJ6169Iamg3ir33?utm_campaign=SSA_AENWT_General_UA_SSACoop_27.09.2023&utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_content=lc_ds_26