СУПЕРЕЧКА НАВКОЛО АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ BBC НАБИРАЄ ОБЕРТІВ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Рейза «Науковці закликають BBC переглянути зміни у доступі до архівів».
У ній привертається увага до зростаючого занепокоєння британських істориків та дослідників обмеженням доступу до документів BBC Written Archives Centre — одного з найважливіших архівних зібрань для вивчення британської культурної, медійної та суспільної історії ХХ століття. У центрі дискусії рішення BBC фактично призупинити систему індивідуального розгляду запитів на доступ до ще не відкритих архівних матеріалів. Раніше дослідники могли звертатися із проханням перевірити конкретні документи, які після процедури редагування персональних або чутливих даних ставали доступними для наукової роботи. Проте після початку масштабного аудиту архівних фондів у 2024 році ця практика була зупинена, і навіть після завершення перевірки обмеження не були зняті. Нові правила суттєво ускладнюють історичні дослідження: багато архівних матеріалів, які стали основою для відновлення маловідомих сторінок історії, були відкриті завдяки індивідуальним запитам дослідників, тоді як за нової моделі значна частина інформаційних матеріалів залишатиметься поза рамками історичних досліджень. Представники BBC пояснюють зміни прагненням систематизувати архівні фонди та зробити доступною більшу частину структурованих тематичних документів: частка таких матеріалів має зрости з 30 до 50 відсотків упродовж наступних п’яти років. Водночас критики нової системи стверджують, що без детальних каталогів і можливості працювати з конкретними запитами навіть відкриті матеріали можуть залишатися фактично невидимими для дослідників. Стаття порушує загальну проблему балансу між захистом персональних даних, адміністративними ресурсами архівних установ і потребами академічної спільноти. Дискусія навколо архівів BBC демонструє, що доступ до історичних документів дедалі частіше розглядається не лише як технічне або бюрократичне питання, а і як важливий елемент культурної пам’яті, дослідницької свободи та суспільного розуміння минулого.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/scholars-urge-bbc-rethink-changes-archive-access
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Рейза «Науковці закликають BBC переглянути зміни у доступі до архівів».
У ній привертається увага до зростаючого занепокоєння британських істориків та дослідників обмеженням доступу до документів BBC Written Archives Centre — одного з найважливіших архівних зібрань для вивчення британської культурної, медійної та суспільної історії ХХ століття. У центрі дискусії рішення BBC фактично призупинити систему індивідуального розгляду запитів на доступ до ще не відкритих архівних матеріалів. Раніше дослідники могли звертатися із проханням перевірити конкретні документи, які після процедури редагування персональних або чутливих даних ставали доступними для наукової роботи. Проте після початку масштабного аудиту архівних фондів у 2024 році ця практика була зупинена, і навіть після завершення перевірки обмеження не були зняті. Нові правила суттєво ускладнюють історичні дослідження: багато архівних матеріалів, які стали основою для відновлення маловідомих сторінок історії, були відкриті завдяки індивідуальним запитам дослідників, тоді як за нової моделі значна частина інформаційних матеріалів залишатиметься поза рамками історичних досліджень. Представники BBC пояснюють зміни прагненням систематизувати архівні фонди та зробити доступною більшу частину структурованих тематичних документів: частка таких матеріалів має зрости з 30 до 50 відсотків упродовж наступних п’яти років. Водночас критики нової системи стверджують, що без детальних каталогів і можливості працювати з конкретними запитами навіть відкриті матеріали можуть залишатися фактично невидимими для дослідників. Стаття порушує загальну проблему балансу між захистом персональних даних, адміністративними ресурсами архівних установ і потребами академічної спільноти. Дискусія навколо архівів BBC демонструє, що доступ до історичних документів дедалі частіше розглядається не лише як технічне або бюрократичне питання, а і як важливий елемент культурної пам’яті, дослідницької свободи та суспільного розуміння минулого.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/scholars-urge-bbc-rethink-changes-archive-access
СЕРІЯ ВЕБІНАРІВ STRIKEPLAGIARISM
У червні 2026 року відбудеться серія вебінарів, присвячених питанням академічної доброчесності, практикою роботи з сервісом StrikePlagiarism із виявлення подібності та ШІ-контенту, а також можливостями його інтеграції з навчальними платформами.
Заплановані наступні тематичні заходи: «Функціонал StrikePlagiarism.com та нові можливості системи» (огляд нових можливостей звіту подібності; коментування, шаблони-теги та особиста бібліотека коментарів; інтеграція з Moodle, Google Classroom та OJS; безлімітна перевірка та оптимізація процесів; огляд модуля виявлення ШІ) (10 червня 2026 року); «Виявлення ШІ-контенту: принципи роботи та інтерпретація результатів» (як працює модуль виявлення ШІ; ризики використання ШІ в академічних роботах; інтерпретація звіту щодо ШІ; міжнародний досвід та політики впровадження ШІ; практичний аналіз ШІ-контенту) (17 червня 2026 року); «Автоматизація перевірок у навчальних платформах: Microsoft Teams, Google Classroom» (інтеграція StrikePlagiarism.com з навчальними платформами; автоматизація перевірок у навчальному середовищі; робота зі звітом подібності безпосередньо на навчальних платформах; виявлення ШІ-контенту в інтегрованих системах; практичні приклади використання у закладах освіти) (24 червня 2026 року). Організатор – StrikePlagiarism.
Детальніше: https://strikeplagiarism.com/en/, https://t.me/c/2634008194/426, https://www.youtube.com/@StrikePlagiarism/featured
У червні 2026 року відбудеться серія вебінарів, присвячених питанням академічної доброчесності, практикою роботи з сервісом StrikePlagiarism із виявлення подібності та ШІ-контенту, а також можливостями його інтеграції з навчальними платформами.
Заплановані наступні тематичні заходи: «Функціонал StrikePlagiarism.com та нові можливості системи» (огляд нових можливостей звіту подібності; коментування, шаблони-теги та особиста бібліотека коментарів; інтеграція з Moodle, Google Classroom та OJS; безлімітна перевірка та оптимізація процесів; огляд модуля виявлення ШІ) (10 червня 2026 року); «Виявлення ШІ-контенту: принципи роботи та інтерпретація результатів» (як працює модуль виявлення ШІ; ризики використання ШІ в академічних роботах; інтерпретація звіту щодо ШІ; міжнародний досвід та політики впровадження ШІ; практичний аналіз ШІ-контенту) (17 червня 2026 року); «Автоматизація перевірок у навчальних платформах: Microsoft Teams, Google Classroom» (інтеграція StrikePlagiarism.com з навчальними платформами; автоматизація перевірок у навчальному середовищі; робота зі звітом подібності безпосередньо на навчальних платформах; виявлення ШІ-контенту в інтегрованих системах; практичні приклади використання у закладах освіти) (24 червня 2026 року). Організатор – StrikePlagiarism.
Детальніше: https://strikeplagiarism.com/en/, https://t.me/c/2634008194/426, https://www.youtube.com/@StrikePlagiarism/featured
ОЕСР: МІЖНАРОДНА УЗГОДЖЕНІСТЬ ПРАВИЛ КІБЕРБЕЗПЕКИ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «На шляху до міжнародної узгодженості правил кібербезпеки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ньому наголошується на значенні кібербезпеки у контексті цифрової трансформації, що робить актуальним захист критичної інфраструктури, безпеку цифрових послуг та зміцнення довіри. Відповідно уряди ухвалюють широкий спектр законів, нормативних актів та стандартів, які є реакцією на різноманітні види ризиків. Ці заходи дуже часто не є ефективними, подекуди спричиняють непередбачувані наслідки у сфері кібербезпеки, а дотримання встановлених вимог може суттєво збільшувати вартість витрат. У цьому документі подано огляд регулювання у сфері кібербезпеки у різних юрисдикціях та показано зростання фрагментації внаслідок неузгодженості дій. Експерти розглядають основні чинники, що зумовлюють таку фрагментацію, аналізують наслідки для урядових структур та бізнесу та наголошують на необхідності зважувати витрати на дотримання нормативних вимог, відволікання ресурсів від основних функцій кібербезпеки та проблеми ефективної міжнародної співпраці. У документі показані поточні ініціативи із забезпечення узгодженості регулювання на національному, регіональному та міжнародному рівнях, а також пропонуються кроки для ефективної взаємодії в рамках діалогу між політиками, регулюючими органами та бізнесом на основі зміцнення доказової бази.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/towards-international-coherence-of-cybersecurity-regulations_bd1f199a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/towards-international-coherence-of-cybersecurity-regulations_7429ca4e/bd1f199a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/bd1f199a-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «На шляху до міжнародної узгодженості правил кібербезпеки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ньому наголошується на значенні кібербезпеки у контексті цифрової трансформації, що робить актуальним захист критичної інфраструктури, безпеку цифрових послуг та зміцнення довіри. Відповідно уряди ухвалюють широкий спектр законів, нормативних актів та стандартів, які є реакцією на різноманітні види ризиків. Ці заходи дуже часто не є ефективними, подекуди спричиняють непередбачувані наслідки у сфері кібербезпеки, а дотримання встановлених вимог може суттєво збільшувати вартість витрат. У цьому документі подано огляд регулювання у сфері кібербезпеки у різних юрисдикціях та показано зростання фрагментації внаслідок неузгодженості дій. Експерти розглядають основні чинники, що зумовлюють таку фрагментацію, аналізують наслідки для урядових структур та бізнесу та наголошують на необхідності зважувати витрати на дотримання нормативних вимог, відволікання ресурсів від основних функцій кібербезпеки та проблеми ефективної міжнародної співпраці. У документі показані поточні ініціативи із забезпечення узгодженості регулювання на національному, регіональному та міжнародному рівнях, а також пропонуються кроки для ефективної взаємодії в рамках діалогу між політиками, регулюючими органами та бізнесом на основі зміцнення доказової бази.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/towards-international-coherence-of-cybersecurity-regulations_bd1f199a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/towards-international-coherence-of-cybersecurity-regulations_7429ca4e/bd1f199a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/bd1f199a-en
ARXIV ПОСИЛЮЄ БОРОТЬБУ З ФАЛЬШИВИМИ ПОСИЛАННЯМИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Заборона для авторів, які подають контент, створений ШІ, є бажаною, але нездійсненною».
У ній йдеться про нову політику наукового репозитарію arXiv, який запровадив жорсткі санкції за подання матеріалів із очевидними слідами неконтрольованого використання генеративного штучного інтелекту. Автор закликає до дискусії щодо можливості реального контролю таких порушень. Підставою для посилення правил arXiv стало стрімке зростання кількості матеріалів із так званими «галюцинованими» посиланнями — вигаданими джерелами або помилковими цитатами, створеними великими мовними моделями. Згідно з новою політикою платформи автори можуть отримати річну заборону на подання матеріалів до arXiv, якщо буде встановлено «беззаперечні докази» того, що вони не перевірили результати роботи систем штучного інтелекту. Як приклади таких доказів наводяться вигадані бібліографічні посилання, технічні коментарі генеративної системи, залишені в тексті, або очевидно хибний контент. Таке рішення є важливим кроком проти діяльності так званих «paper mills» — структур, які масово виробляють низькоякісні або фальсифіковані наукові тексти. Разом із тим, проблема - не лише у формальному існуванні правил, а у наявності реальних механізмів їхнього практичного застосування та масштабності такого контролю. Упродовж 2025 року у препринтах було виявлено десятки тисяч «галюцинованих» посилань. Повна перевірка такого масиву матеріалів потребуватиме значних адміністративних ресурсів, а вибіркове застосування санкцій може знизити ефективність нової політики. Отже, чи має змінюватись роль препринт-платформ у сучасній науці? АrXiv створювався як інструмент швидкого поширення досліджень без традиційної редакційної фільтрації, однак із часом у багатьох галузях знань наявність статті на платформі почала сприйматися як важливий елемент наукової репутації. У цьому контексті стрімке зростання кількості згенерованих ШІ і не перевірених людиною текстів дедалі більше розглядається як ризик для довіри до системи наукової комунікації загалом. Поширення технологій генеративного штучного інтелекту поступово змінює не лише практики написання академічних текстів, а й уявлення про авторство, відповідальність і механізми контролю якості у сучасній науці.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/ban-authors-submitting-ai-content-welcome-unenforceable, https://info.arxiv.org/help/moderation/index.html#policy-for-authors-use-of-generative-ai-language-tools
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Заборона для авторів, які подають контент, створений ШІ, є бажаною, але нездійсненною».
У ній йдеться про нову політику наукового репозитарію arXiv, який запровадив жорсткі санкції за подання матеріалів із очевидними слідами неконтрольованого використання генеративного штучного інтелекту. Автор закликає до дискусії щодо можливості реального контролю таких порушень. Підставою для посилення правил arXiv стало стрімке зростання кількості матеріалів із так званими «галюцинованими» посиланнями — вигаданими джерелами або помилковими цитатами, створеними великими мовними моделями. Згідно з новою політикою платформи автори можуть отримати річну заборону на подання матеріалів до arXiv, якщо буде встановлено «беззаперечні докази» того, що вони не перевірили результати роботи систем штучного інтелекту. Як приклади таких доказів наводяться вигадані бібліографічні посилання, технічні коментарі генеративної системи, залишені в тексті, або очевидно хибний контент. Таке рішення є важливим кроком проти діяльності так званих «paper mills» — структур, які масово виробляють низькоякісні або фальсифіковані наукові тексти. Разом із тим, проблема - не лише у формальному існуванні правил, а у наявності реальних механізмів їхнього практичного застосування та масштабності такого контролю. Упродовж 2025 року у препринтах було виявлено десятки тисяч «галюцинованих» посилань. Повна перевірка такого масиву матеріалів потребуватиме значних адміністративних ресурсів, а вибіркове застосування санкцій може знизити ефективність нової політики. Отже, чи має змінюватись роль препринт-платформ у сучасній науці? АrXiv створювався як інструмент швидкого поширення досліджень без традиційної редакційної фільтрації, однак із часом у багатьох галузях знань наявність статті на платформі почала сприйматися як важливий елемент наукової репутації. У цьому контексті стрімке зростання кількості згенерованих ШІ і не перевірених людиною текстів дедалі більше розглядається як ризик для довіри до системи наукової комунікації загалом. Поширення технологій генеративного штучного інтелекту поступово змінює не лише практики написання академічних текстів, а й уявлення про авторство, відповідальність і механізми контролю якості у сучасній науці.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/ban-authors-submitting-ai-content-welcome-unenforceable, https://info.arxiv.org/help/moderation/index.html#policy-for-authors-use-of-generative-ai-language-tools
УНІВЕРСАЛЬНА ДЕСЯТКОВА КЛАСИФІКАЦІЯ: НОВІ ВИКЛИКИ
4 червня 2026 року відбудеться вебінар «Універсальна десяткова класифікація, її взаємодія зі штучним інтелектом та автоматизацією бібліотечних систем: нові виклики».
Захід покликаний надати слухачам інформацію про трансформаційні процеси, що відбуваються у сучасних бібліотечних системах в рамках інтеграції новітніх технологій. Планується обговорити наступні питання: місце та роль Універсальної десяткової класифікації (УДК) в епоху цифровізації; можливості й перспективи взаємодії УДК із технологіями штучного інтелекту; автоматизація бібліотечних інформаційних систем - від традиційних каталогів до інтелектуальних рішень; нові виклики й завдання, що постають перед сучасними бібліотекарами та фахівцями щодо класифікації інформації; рекомендації з адаптації класифікаційних систем до вимог цифрового середовища. Організатор - Наукова бібліотека Державного податкового університету.
Детальніше: https://www.facebook.com/library.nusta.edu.ua/posts/pfbid02k5C2ngPpkuZJoLN1ZzY5Ptmxvqo7eAfyNfAjpL1eKAgKqXH8QF289HKfMd4Djo4Ul, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfJuGHpgSnCYWBYhzySF8wHEazalBzbTvHhlVWmzvnahpmXhA/viewform, http://www.ukrbook.net/
4 червня 2026 року відбудеться вебінар «Універсальна десяткова класифікація, її взаємодія зі штучним інтелектом та автоматизацією бібліотечних систем: нові виклики».
Захід покликаний надати слухачам інформацію про трансформаційні процеси, що відбуваються у сучасних бібліотечних системах в рамках інтеграції новітніх технологій. Планується обговорити наступні питання: місце та роль Універсальної десяткової класифікації (УДК) в епоху цифровізації; можливості й перспективи взаємодії УДК із технологіями штучного інтелекту; автоматизація бібліотечних інформаційних систем - від традиційних каталогів до інтелектуальних рішень; нові виклики й завдання, що постають перед сучасними бібліотекарами та фахівцями щодо класифікації інформації; рекомендації з адаптації класифікаційних систем до вимог цифрового середовища. Організатор - Наукова бібліотека Державного податкового університету.
Детальніше: https://www.facebook.com/library.nusta.edu.ua/posts/pfbid02k5C2ngPpkuZJoLN1ZzY5Ptmxvqo7eAfyNfAjpL1eKAgKqXH8QF289HKfMd4Djo4Ul, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfJuGHpgSnCYWBYhzySF8wHEazalBzbTvHhlVWmzvnahpmXhA/viewform, http://www.ukrbook.net/
ОЕСР: ПІДВИЩЕННЯ ПОІНФОРМОВАНОСТІ ГРОМАДЯН ПРО ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Люди та бюджет: підвищення поінформованості громадян про державні фінанси».
У ньому зазначається, що розширення можливостей громадського розуміння стає невід'ємною частиною сучасного бюджетування. Державні фінанси країн ОЕСР знаходяться під впливом кризових явищ - зростання державного боргу дійшло рекордного рівня (110% ВВП). Уряди стикаються зі зростаючим тиском на витрати, підвищенням вартості життя, нагальними потребами фінансування оборонних витрат, екстремальними погодними явищами та старінням населення. Якщо не буде запроваджено суттєвих реформ, борги продовжуватимуть зростати, що сильніше обмежуватиме можливості урядів із підтримки пріоритетів та сприяння економічному розвитку. Отже, країни ОЕСР повинні виходити за рамки традиційних інструментів забезпечення фіскальної стійкості, яку неможливо досягти без підтримки громадськості. У цьому звіті підкреслюється, що розширення можливостей громадського розуміння зараз є важливим компонентом сучасного бюджетування, а також окреслено стратегію, що базується на чотирьох стовпах: розкриття міфів про бюджет (для осіб, що приймають рішення); чітке інформування про державні фінанси; сприяння справжній участі громадян для забезпечення легітимності; перетворення незалежних фіскальних установ на проактивних фіскальних адвокатів. Формування політичної волі для реформ вимагає виведення обговорення бюджетних питань із суто технічної сфери та формування спільного громадського розуміння.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-people-and-the-budget_81674d37-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/the-people-and-the-budget_d96abe5b/81674d37-en.pdf, https://doi.org/10.1787/81674d37-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Люди та бюджет: підвищення поінформованості громадян про державні фінанси».
У ньому зазначається, що розширення можливостей громадського розуміння стає невід'ємною частиною сучасного бюджетування. Державні фінанси країн ОЕСР знаходяться під впливом кризових явищ - зростання державного боргу дійшло рекордного рівня (110% ВВП). Уряди стикаються зі зростаючим тиском на витрати, підвищенням вартості життя, нагальними потребами фінансування оборонних витрат, екстремальними погодними явищами та старінням населення. Якщо не буде запроваджено суттєвих реформ, борги продовжуватимуть зростати, що сильніше обмежуватиме можливості урядів із підтримки пріоритетів та сприяння економічному розвитку. Отже, країни ОЕСР повинні виходити за рамки традиційних інструментів забезпечення фіскальної стійкості, яку неможливо досягти без підтримки громадськості. У цьому звіті підкреслюється, що розширення можливостей громадського розуміння зараз є важливим компонентом сучасного бюджетування, а також окреслено стратегію, що базується на чотирьох стовпах: розкриття міфів про бюджет (для осіб, що приймають рішення); чітке інформування про державні фінанси; сприяння справжній участі громадян для забезпечення легітимності; перетворення незалежних фіскальних установ на проактивних фіскальних адвокатів. Формування політичної волі для реформ вимагає виведення обговорення бюджетних питань із суто технічної сфери та формування спільного громадського розуміння.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-people-and-the-budget_81674d37-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/the-people-and-the-budget_d96abe5b/81674d37-en.pdf, https://doi.org/10.1787/81674d37-en
КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ МІЖНАРОДНОЇ ПРЕМІЇ L’OREAL-UNESCO 2027
Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Фонд L'Oréal оголосили про старт чергового конкурсу на здобуття міжнародної премії L'Oréal-UNESCO 2027 для жінок-науковців у галузі фізичних наук, математики та інформатики.
Його мета - відзначити жінок-дослідниць, які зробили значний внесок у подолання сучасних глобальних викликів. Премію отримають п’ять переможців із п’яти географічних регіонів ЮНЕСКО: Європи, Латинської Америки, Північної Америки, Африки, арабських країн, Азії та Океанії. Взяти участь у конкурсі можуть кандидати, що мають визнані на міжнародному рівні наукові досягнення, які брали активну участь у наукових дослідженнях, працюють не менше п’яти років у галузі фізичних, математичних і комп’ютерних наук та зробили вагомий внесок у розвиток науки. Будуть оцінюватись вплив наукових розробок претендентів на поточний стан розвитку відповідної галузі (кількість публікацій, цитованість, участь у конференціях, наявність патентів тощо); визнання колегами з відповідної дисципліни; відданість освітній діяльності (викладання у закладах вищої освіти, наявність аспірантів тощо) та підтримка Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй. Кожна з п’ятьох лауреаток отримає грошову винагороду у розмірі 100 тисяч євро. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 червня 2026 року.
Детальніше: https://www.unesco.org/en/prizes/women-science, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/rules-and-regulations-2027-loreal-unesco-for-women-in-science-international-awards.pdf, https://www.forwomeninscience.com/challenge/show/158, https://www.nas.gov.ua/news/trivaye-konkurs-na-zdobuttya-mizhnarodno-premi-loreal-unesco-2026-dlya-zhinok-naukovic
Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Фонд L'Oréal оголосили про старт чергового конкурсу на здобуття міжнародної премії L'Oréal-UNESCO 2027 для жінок-науковців у галузі фізичних наук, математики та інформатики.
Його мета - відзначити жінок-дослідниць, які зробили значний внесок у подолання сучасних глобальних викликів. Премію отримають п’ять переможців із п’яти географічних регіонів ЮНЕСКО: Європи, Латинської Америки, Північної Америки, Африки, арабських країн, Азії та Океанії. Взяти участь у конкурсі можуть кандидати, що мають визнані на міжнародному рівні наукові досягнення, які брали активну участь у наукових дослідженнях, працюють не менше п’яти років у галузі фізичних, математичних і комп’ютерних наук та зробили вагомий внесок у розвиток науки. Будуть оцінюватись вплив наукових розробок претендентів на поточний стан розвитку відповідної галузі (кількість публікацій, цитованість, участь у конференціях, наявність патентів тощо); визнання колегами з відповідної дисципліни; відданість освітній діяльності (викладання у закладах вищої освіти, наявність аспірантів тощо) та підтримка Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй. Кожна з п’ятьох лауреаток отримає грошову винагороду у розмірі 100 тисяч євро. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 червня 2026 року.
Детальніше: https://www.unesco.org/en/prizes/women-science, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/rules-and-regulations-2027-loreal-unesco-for-women-in-science-international-awards.pdf, https://www.forwomeninscience.com/challenge/show/158, https://www.nas.gov.ua/news/trivaye-konkurs-na-zdobuttya-mizhnarodno-premi-loreal-unesco-2026-dlya-zhinok-naukovic
БІЛЬШЕ ВИКЛАДАЧІВ І МЕНШЕ ПЕРСПЕКТИВ: НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Фадіме Сахін «Британська академія ризикує перетворитися на систему з двома категоріями персоналу».
У ній автор аналізує зміни в структурі академічної зайнятості у британських університетах за останнє десятиліття і робить висновок, що основне зростання відбулося не в традиційних викладацько-дослідницьких посадах, а в категоріях працівників із меншою стабільністю зайнятості, нижчою оплатою праці та обмеженішими можливостями кар’єрного просування. За даними Higher Education Statistics Agency кількість академічних працівників у Британії зросла на 23 % за 2014-2024 роки, але це зростання виявилось нерівномірним: мало місце стрімке збільшення кількості посад, орієнтованих виключно на викладання, - їх частка у загальній структурі академічної зайнятості підвищилася з 26 до 35 %, а частка традиційних посад, що поєднують викладання та дослідження, - зменшилась. Хоча за останні роки частка безстрокових контрактів у секторі загалом зросла, викладацькі посади значно частіше залишаються пов’язаними з неповною зайнятістю: майже дві третини працівників цієї категорії працювали на умовах часткової зайнятості, тоді як серед викладачів-дослідників таких було менше п’ятої частини. Це створює стійкий структурний поділ між різними групами академічного персоналу. У статті також аналізується зв’язок між типом зайнятості, оплатою праці та кар’єрним просуванням. Більшість найвищих академічних посад залишаються пов’язаними з повною зайнятістю та безстроковими контрактами. Водночас саме ті категорії працівників, які демонстрували найбільше зростання чисельності, були зосереджені переважно в нижчих і середніх зарплатних групах. Фадіме Сахін звертає увагу також на гендерний вимір проблеми: жінки частіше працюють на умовах неповної зайнятості та становлять більшість працівників на викладацьких посадах без дослідницької складової. Попри поступове збільшення частки жінок на старших академічних посадах, вони досі меншою мірою представлені серед професорів і частіше зосереджені у сегментах академічного ринку праці з нижчим рівнем оплати. Автор вважає, що нинішня трансформація британської вищої освіти відбувається не лише через скорочення фінансування та скорочення студентського попиту, а й через поступове формування різних моделей академічної кар’єри, які можуть істотно відрізнятися за рівнем стабільності, винагороди та можливостями професійного розвитку.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/uk-academia-risks-becoming-two-tier-workforce
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Фадіме Сахін «Британська академія ризикує перетворитися на систему з двома категоріями персоналу».
У ній автор аналізує зміни в структурі академічної зайнятості у британських університетах за останнє десятиліття і робить висновок, що основне зростання відбулося не в традиційних викладацько-дослідницьких посадах, а в категоріях працівників із меншою стабільністю зайнятості, нижчою оплатою праці та обмеженішими можливостями кар’єрного просування. За даними Higher Education Statistics Agency кількість академічних працівників у Британії зросла на 23 % за 2014-2024 роки, але це зростання виявилось нерівномірним: мало місце стрімке збільшення кількості посад, орієнтованих виключно на викладання, - їх частка у загальній структурі академічної зайнятості підвищилася з 26 до 35 %, а частка традиційних посад, що поєднують викладання та дослідження, - зменшилась. Хоча за останні роки частка безстрокових контрактів у секторі загалом зросла, викладацькі посади значно частіше залишаються пов’язаними з неповною зайнятістю: майже дві третини працівників цієї категорії працювали на умовах часткової зайнятості, тоді як серед викладачів-дослідників таких було менше п’ятої частини. Це створює стійкий структурний поділ між різними групами академічного персоналу. У статті також аналізується зв’язок між типом зайнятості, оплатою праці та кар’єрним просуванням. Більшість найвищих академічних посад залишаються пов’язаними з повною зайнятістю та безстроковими контрактами. Водночас саме ті категорії працівників, які демонстрували найбільше зростання чисельності, були зосереджені переважно в нижчих і середніх зарплатних групах. Фадіме Сахін звертає увагу також на гендерний вимір проблеми: жінки частіше працюють на умовах неповної зайнятості та становлять більшість працівників на викладацьких посадах без дослідницької складової. Попри поступове збільшення частки жінок на старших академічних посадах, вони досі меншою мірою представлені серед професорів і частіше зосереджені у сегментах академічного ринку праці з нижчим рівнем оплати. Автор вважає, що нинішня трансформація британської вищої освіти відбувається не лише через скорочення фінансування та скорочення студентського попиту, а й через поступове формування різних моделей академічної кар’єри, які можуть істотно відрізнятися за рівнем стабільності, винагороди та можливостями професійного розвитку.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/uk-academia-risks-becoming-two-tier-workforce
ROR: ІДЕНТИФІКАЦІЯ НАУКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
2 червня 2026 року у рамках серії заходів, присвячених впровадженню міжнародних стандартів відкритої науки та розвитку е-інфраструктури України відбудеться вебінар «ROR як інфраструктура відкритої науки: ідентифікація наукових організацій у репозитаріях».
Планується обговорити наступні питання: що таке ROR ID та чому він важливий для наукової інфраструктури; як відбувається ідентифікація та розрізнення наукових установ; як використовується ROR у метаданих репозитаріїв; як відбувається взаємодія ROR та ORCID; які кращі зарубіжні практики упровадження наукових ідентифікаторів доцільно упроваджувати в Україні. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://t.me/kpi_library/5226, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfqBZjFLyHliUbCGtkbVPlLdk1C-ycTxbqcvp40-KZc37qZmg/viewform
2 червня 2026 року у рамках серії заходів, присвячених впровадженню міжнародних стандартів відкритої науки та розвитку е-інфраструктури України відбудеться вебінар «ROR як інфраструктура відкритої науки: ідентифікація наукових організацій у репозитаріях».
Планується обговорити наступні питання: що таке ROR ID та чому він важливий для наукової інфраструктури; як відбувається ідентифікація та розрізнення наукових установ; як використовується ROR у метаданих репозитаріїв; як відбувається взаємодія ROR та ORCID; які кращі зарубіжні практики упровадження наукових ідентифікаторів доцільно упроваджувати в Україні. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://t.me/kpi_library/5226, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfqBZjFLyHliUbCGtkbVPlLdk1C-ycTxbqcvp40-KZc37qZmg/viewform
БІБЛІОТЕКА ТА ЧАТИ З ШІ
17 червня 2026 року відбудеться вебінар «Ваші користувачі вже працюють з чатами ШІ. Додайте бібліотеку до цього діалогу».
Захід стане площадкою для обговорення питань використання технологій генеративного штучного інтелекту для роботи з літературою, опосередкування за допомогою інструментів ШІ пошуку та аналізу інформації, а також можливості інтеграції до цих процесів ресурсів бібліотек. Планується обговорити залучення читачів до колекцій, які були проінвестовані університетами, а також поширення створених бібліотекарами послуг, роль бібліотек як надійного джерела знань, як бібліотеки можуть відповідально підключатися до чатів з ГШІ (які практичні підходи можуть бути реалізовані вже сьогодні, які інструменти на рівні браузера для цього підходять, які долучити користувачів, що працюють на різних платформах ШІ - до інституційних конекторів задля інтеграції бібліотечних систем; зв'язок між агентами чату на базі штучного інтелекту та бібліотечними системами; як потрібно трансформувати бібліотечні послуги та дослідницькі процеси; що таке Clarivate Nexus). Організатори: Сhoice, Clarivate.
Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/your-library-inside-ai-chat-platforms/, https://ala-events.zoom.us/webinar/register/WN_nT6wkj2iQNSc1wQcMQOqJg#/registration
17 червня 2026 року відбудеться вебінар «Ваші користувачі вже працюють з чатами ШІ. Додайте бібліотеку до цього діалогу».
Захід стане площадкою для обговорення питань використання технологій генеративного штучного інтелекту для роботи з літературою, опосередкування за допомогою інструментів ШІ пошуку та аналізу інформації, а також можливості інтеграції до цих процесів ресурсів бібліотек. Планується обговорити залучення читачів до колекцій, які були проінвестовані університетами, а також поширення створених бібліотекарами послуг, роль бібліотек як надійного джерела знань, як бібліотеки можуть відповідально підключатися до чатів з ГШІ (які практичні підходи можуть бути реалізовані вже сьогодні, які інструменти на рівні браузера для цього підходять, які долучити користувачів, що працюють на різних платформах ШІ - до інституційних конекторів задля інтеграції бібліотечних систем; зв'язок між агентами чату на базі штучного інтелекту та бібліотечними системами; як потрібно трансформувати бібліотечні послуги та дослідницькі процеси; що таке Clarivate Nexus). Організатори: Сhoice, Clarivate.
Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/your-library-inside-ai-chat-platforms/, https://ala-events.zoom.us/webinar/register/WN_nT6wkj2iQNSc1wQcMQOqJg#/registration
ОЕСР: ІТАЛІЯ – РОЗВИТОК СПІВРОБІТНИЦТВА
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Експертні огляди ОЕСР у сфері розвитку співробітництва: Італія» із серії «Експертні оцінки щодо співробітництва ОЕСР у сфері розвитку».
У ньому зазначається, що комітет сприяння розвитку регулярно здійснює дослідження діяльності країн-членів раз на п'ять-шість років задля покращення ефективності взаємодії у сфері розвитку, систематизації передового досвіду та розроблення відповідних рекомендацій. Цей експертний огляд підготовлено під керівництвом Німеччини та Ісландії, він зосереджує увагу на тому, як саме Італія здійснює адаптацію своїх дій до поточного контексту. Від запуску Плану Маттеї у 2024 році Італія стала більш зосередженою на вирішенні глобальних проблем, таких як бідність, зміна клімату та міграція, зокрема – у взаємодії держави та приватного сектору. Основним напрямком для країни стала Африка (65% двосторонньої офіційної допомоги розвитку). Видимість та стратегічну актуальність італійської співпраці було забезпечено більш сильним політичним керівництвом через Офіс Прем'єр-міністра та розширеним переліком пріоритетів, посиленням прозорості, оптимізацією процедур, зміцненням людського потенціалу через системи навчання.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-development-co-operation-peer-reviews-italy-2026_6b00e143-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/oecd-development-co-operation-peer-reviews-italy-2026_48572254/6b00e143-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6b00e143-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Експертні огляди ОЕСР у сфері розвитку співробітництва: Італія» із серії «Експертні оцінки щодо співробітництва ОЕСР у сфері розвитку».
У ньому зазначається, що комітет сприяння розвитку регулярно здійснює дослідження діяльності країн-членів раз на п'ять-шість років задля покращення ефективності взаємодії у сфері розвитку, систематизації передового досвіду та розроблення відповідних рекомендацій. Цей експертний огляд підготовлено під керівництвом Німеччини та Ісландії, він зосереджує увагу на тому, як саме Італія здійснює адаптацію своїх дій до поточного контексту. Від запуску Плану Маттеї у 2024 році Італія стала більш зосередженою на вирішенні глобальних проблем, таких як бідність, зміна клімату та міграція, зокрема – у взаємодії держави та приватного сектору. Основним напрямком для країни стала Африка (65% двосторонньої офіційної допомоги розвитку). Видимість та стратегічну актуальність італійської співпраці було забезпечено більш сильним політичним керівництвом через Офіс Прем'єр-міністра та розширеним переліком пріоритетів, посиленням прозорості, оптимізацією процедур, зміцненням людського потенціалу через системи навчання.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-development-co-operation-peer-reviews-italy-2026_6b00e143-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/oecd-development-co-operation-peer-reviews-italy-2026_48572254/6b00e143-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6b00e143-en
👍1