ОСВІТА БЕЗ ДИСКРИМІНАЦІЇ, МОВА БЕЗ БАР’ЄРІВ
Міністерство освіти і науки України закликало освітні установи до системної роботи з формування культури безбар’єрної комунікації в освіті та оголосило про старт реалізації відповідної дорожньої карти змін.
Йдеться про системну роботу, що охоплюватиме навчання педагогів, авторів підручників та масштабну інформаційну кампанію. Для навчання педагогів підготовлений квест-курс «Освіта без дискримінації, мова без бар’єрів», який розкриває базову термінологію, пояснює ключові підходи до комунікації, допомагає розпізнавати мову упереджень, уникати дискримінаційних практик, формувати безпечне та дружнє освітнє середовище, будувати взаємодію на основі поваги та партнерства. Курс доступний на Національній платформі підвищення кваліфікації вчителів «Вектор». Ще один напрям роботи - створення безбар’єрного освітнього контенту. Вже розроблені курси для авторів підручників, освітніх програм щодо недискримінації та використання безбар’єрної мови. У червні–липні поточного року відбудеться очне навчання для авторів підручників та експертів, які пройдуть сертифікаційне тестування. Також МОН за підтримки UNICEF та Мережі батьківських організацій запускає комунікаційну кампанію «Безбар’єрна мова в освіті», покликану зробити принципи безбар’єрної комунікації зрозумілими.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/osvita-bez-dyskryminatsii-mova-bez-barieriv-mon-predstavylo-dorozhniu-kartu-formuvannia-kultury-bezbariernoi-komunikatsii-v-osviti, https://vector.uied.gov.ua/en/mpk/1496/detail/
Міністерство освіти і науки України закликало освітні установи до системної роботи з формування культури безбар’єрної комунікації в освіті та оголосило про старт реалізації відповідної дорожньої карти змін.
Йдеться про системну роботу, що охоплюватиме навчання педагогів, авторів підручників та масштабну інформаційну кампанію. Для навчання педагогів підготовлений квест-курс «Освіта без дискримінації, мова без бар’єрів», який розкриває базову термінологію, пояснює ключові підходи до комунікації, допомагає розпізнавати мову упереджень, уникати дискримінаційних практик, формувати безпечне та дружнє освітнє середовище, будувати взаємодію на основі поваги та партнерства. Курс доступний на Національній платформі підвищення кваліфікації вчителів «Вектор». Ще один напрям роботи - створення безбар’єрного освітнього контенту. Вже розроблені курси для авторів підручників, освітніх програм щодо недискримінації та використання безбар’єрної мови. У червні–липні поточного року відбудеться очне навчання для авторів підручників та експертів, які пройдуть сертифікаційне тестування. Також МОН за підтримки UNICEF та Мережі батьківських організацій запускає комунікаційну кампанію «Безбар’єрна мова в освіті», покликану зробити принципи безбар’єрної комунікації зрозумілими.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/osvita-bez-dyskryminatsii-mova-bez-barieriv-mon-predstavylo-dorozhniu-kartu-formuvannia-kultury-bezbariernoi-komunikatsii-v-osviti, https://vector.uied.gov.ua/en/mpk/1496/detail/
ЗВІТ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ МІСІЇ ЄС З АДАПТАЦІЇ ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано «Звіт про діяльність Місії ЄС з адаптації до зміни клімату за 2025/26 роки».
У документі представлено матеріали аналізу прогресу щодо адаптації до зміни клімату та відповідних дій. Зафіксовано інформацію стосовно 400 регіональних та місцевих органів влади, які беруть участь у заходах та ініціативах місії, а також 65 проектів програми «Горизонт Європа» та Спільноти, що об’єднує понад 700 зацікавлених учасників, як забезпечують співпрацю, обмін знаннями та сприяють взаємному навчанню на всіх рівнях управління. Наголошується на важливості колективних дій у вирішенні зростаючих кліматичних ризиків: об’єднуючи регіони, міста, дослідників, громадян та інституції ЄС, можна забезпечити консолідацію зусиль у всій Європі та підготувати основи для Інтегрованої рамкової програми щодо стійкості до зміни клімату. Очікується, що ця програма посилить узгодженість політики адаптації та підтримає більш системні, ризикоорієнтовані та випереджувальні підходи до розбудови стійкості в усьому Європейському Союзі.
Детальніше: https://climate.ec.europa.eu/news-other-reads/news/eu-mission-adaptation-climate-change-publishes-its-202526-activity-report-2026-05-20_en, https://mission-adaptation-portal.ec.europa.eu/eu-mission-adaptation-climate-change-activity-report-20252026_en, https://climate.ec.europa.eu/eu-action/adaptation-and-resilience-climate-change/european-climate-resilience-and-risk-management-integrated-framework_en
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано «Звіт про діяльність Місії ЄС з адаптації до зміни клімату за 2025/26 роки».
У документі представлено матеріали аналізу прогресу щодо адаптації до зміни клімату та відповідних дій. Зафіксовано інформацію стосовно 400 регіональних та місцевих органів влади, які беруть участь у заходах та ініціативах місії, а також 65 проектів програми «Горизонт Європа» та Спільноти, що об’єднує понад 700 зацікавлених учасників, як забезпечують співпрацю, обмін знаннями та сприяють взаємному навчанню на всіх рівнях управління. Наголошується на важливості колективних дій у вирішенні зростаючих кліматичних ризиків: об’єднуючи регіони, міста, дослідників, громадян та інституції ЄС, можна забезпечити консолідацію зусиль у всій Європі та підготувати основи для Інтегрованої рамкової програми щодо стійкості до зміни клімату. Очікується, що ця програма посилить узгодженість політики адаптації та підтримає більш системні, ризикоорієнтовані та випереджувальні підходи до розбудови стійкості в усьому Європейському Союзі.
Детальніше: https://climate.ec.europa.eu/news-other-reads/news/eu-mission-adaptation-climate-change-publishes-its-202526-activity-report-2026-05-20_en, https://mission-adaptation-portal.ec.europa.eu/eu-mission-adaptation-climate-change-activity-report-20252026_en, https://climate.ec.europa.eu/eu-action/adaptation-and-resilience-climate-change/european-climate-resilience-and-risk-management-integrated-framework_en
СУПЕРЕЧКА НАВКОЛО АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ BBC НАБИРАЄ ОБЕРТІВ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Рейза «Науковці закликають BBC переглянути зміни у доступі до архівів».
У ній привертається увага до зростаючого занепокоєння британських істориків та дослідників обмеженням доступу до документів BBC Written Archives Centre — одного з найважливіших архівних зібрань для вивчення британської культурної, медійної та суспільної історії ХХ століття. У центрі дискусії рішення BBC фактично призупинити систему індивідуального розгляду запитів на доступ до ще не відкритих архівних матеріалів. Раніше дослідники могли звертатися із проханням перевірити конкретні документи, які після процедури редагування персональних або чутливих даних ставали доступними для наукової роботи. Проте після початку масштабного аудиту архівних фондів у 2024 році ця практика була зупинена, і навіть після завершення перевірки обмеження не були зняті. Нові правила суттєво ускладнюють історичні дослідження: багато архівних матеріалів, які стали основою для відновлення маловідомих сторінок історії, були відкриті завдяки індивідуальним запитам дослідників, тоді як за нової моделі значна частина інформаційних матеріалів залишатиметься поза рамками історичних досліджень. Представники BBC пояснюють зміни прагненням систематизувати архівні фонди та зробити доступною більшу частину структурованих тематичних документів: частка таких матеріалів має зрости з 30 до 50 відсотків упродовж наступних п’яти років. Водночас критики нової системи стверджують, що без детальних каталогів і можливості працювати з конкретними запитами навіть відкриті матеріали можуть залишатися фактично невидимими для дослідників. Стаття порушує загальну проблему балансу між захистом персональних даних, адміністративними ресурсами архівних установ і потребами академічної спільноти. Дискусія навколо архівів BBC демонструє, що доступ до історичних документів дедалі частіше розглядається не лише як технічне або бюрократичне питання, а і як важливий елемент культурної пам’яті, дослідницької свободи та суспільного розуміння минулого.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/scholars-urge-bbc-rethink-changes-archive-access
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Рейза «Науковці закликають BBC переглянути зміни у доступі до архівів».
У ній привертається увага до зростаючого занепокоєння британських істориків та дослідників обмеженням доступу до документів BBC Written Archives Centre — одного з найважливіших архівних зібрань для вивчення британської культурної, медійної та суспільної історії ХХ століття. У центрі дискусії рішення BBC фактично призупинити систему індивідуального розгляду запитів на доступ до ще не відкритих архівних матеріалів. Раніше дослідники могли звертатися із проханням перевірити конкретні документи, які після процедури редагування персональних або чутливих даних ставали доступними для наукової роботи. Проте після початку масштабного аудиту архівних фондів у 2024 році ця практика була зупинена, і навіть після завершення перевірки обмеження не були зняті. Нові правила суттєво ускладнюють історичні дослідження: багато архівних матеріалів, які стали основою для відновлення маловідомих сторінок історії, були відкриті завдяки індивідуальним запитам дослідників, тоді як за нової моделі значна частина інформаційних матеріалів залишатиметься поза рамками історичних досліджень. Представники BBC пояснюють зміни прагненням систематизувати архівні фонди та зробити доступною більшу частину структурованих тематичних документів: частка таких матеріалів має зрости з 30 до 50 відсотків упродовж наступних п’яти років. Водночас критики нової системи стверджують, що без детальних каталогів і можливості працювати з конкретними запитами навіть відкриті матеріали можуть залишатися фактично невидимими для дослідників. Стаття порушує загальну проблему балансу між захистом персональних даних, адміністративними ресурсами архівних установ і потребами академічної спільноти. Дискусія навколо архівів BBC демонструє, що доступ до історичних документів дедалі частіше розглядається не лише як технічне або бюрократичне питання, а і як важливий елемент культурної пам’яті, дослідницької свободи та суспільного розуміння минулого.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/scholars-urge-bbc-rethink-changes-archive-access
СЕРІЯ ВЕБІНАРІВ STRIKEPLAGIARISM
У червні 2026 року відбудеться серія вебінарів, присвячених питанням академічної доброчесності, практикою роботи з сервісом StrikePlagiarism із виявлення подібності та ШІ-контенту, а також можливостями його інтеграції з навчальними платформами.
Заплановані наступні тематичні заходи: «Функціонал StrikePlagiarism.com та нові можливості системи» (огляд нових можливостей звіту подібності; коментування, шаблони-теги та особиста бібліотека коментарів; інтеграція з Moodle, Google Classroom та OJS; безлімітна перевірка та оптимізація процесів; огляд модуля виявлення ШІ) (10 червня 2026 року); «Виявлення ШІ-контенту: принципи роботи та інтерпретація результатів» (як працює модуль виявлення ШІ; ризики використання ШІ в академічних роботах; інтерпретація звіту щодо ШІ; міжнародний досвід та політики впровадження ШІ; практичний аналіз ШІ-контенту) (17 червня 2026 року); «Автоматизація перевірок у навчальних платформах: Microsoft Teams, Google Classroom» (інтеграція StrikePlagiarism.com з навчальними платформами; автоматизація перевірок у навчальному середовищі; робота зі звітом подібності безпосередньо на навчальних платформах; виявлення ШІ-контенту в інтегрованих системах; практичні приклади використання у закладах освіти) (24 червня 2026 року). Організатор – StrikePlagiarism.
Детальніше: https://strikeplagiarism.com/en/, https://t.me/c/2634008194/426, https://www.youtube.com/@StrikePlagiarism/featured
У червні 2026 року відбудеться серія вебінарів, присвячених питанням академічної доброчесності, практикою роботи з сервісом StrikePlagiarism із виявлення подібності та ШІ-контенту, а також можливостями його інтеграції з навчальними платформами.
Заплановані наступні тематичні заходи: «Функціонал StrikePlagiarism.com та нові можливості системи» (огляд нових можливостей звіту подібності; коментування, шаблони-теги та особиста бібліотека коментарів; інтеграція з Moodle, Google Classroom та OJS; безлімітна перевірка та оптимізація процесів; огляд модуля виявлення ШІ) (10 червня 2026 року); «Виявлення ШІ-контенту: принципи роботи та інтерпретація результатів» (як працює модуль виявлення ШІ; ризики використання ШІ в академічних роботах; інтерпретація звіту щодо ШІ; міжнародний досвід та політики впровадження ШІ; практичний аналіз ШІ-контенту) (17 червня 2026 року); «Автоматизація перевірок у навчальних платформах: Microsoft Teams, Google Classroom» (інтеграція StrikePlagiarism.com з навчальними платформами; автоматизація перевірок у навчальному середовищі; робота зі звітом подібності безпосередньо на навчальних платформах; виявлення ШІ-контенту в інтегрованих системах; практичні приклади використання у закладах освіти) (24 червня 2026 року). Організатор – StrikePlagiarism.
Детальніше: https://strikeplagiarism.com/en/, https://t.me/c/2634008194/426, https://www.youtube.com/@StrikePlagiarism/featured
ОЕСР: МІЖНАРОДНА УЗГОДЖЕНІСТЬ ПРАВИЛ КІБЕРБЕЗПЕКИ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «На шляху до міжнародної узгодженості правил кібербезпеки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ньому наголошується на значенні кібербезпеки у контексті цифрової трансформації, що робить актуальним захист критичної інфраструктури, безпеку цифрових послуг та зміцнення довіри. Відповідно уряди ухвалюють широкий спектр законів, нормативних актів та стандартів, які є реакцією на різноманітні види ризиків. Ці заходи дуже часто не є ефективними, подекуди спричиняють непередбачувані наслідки у сфері кібербезпеки, а дотримання встановлених вимог може суттєво збільшувати вартість витрат. У цьому документі подано огляд регулювання у сфері кібербезпеки у різних юрисдикціях та показано зростання фрагментації внаслідок неузгодженості дій. Експерти розглядають основні чинники, що зумовлюють таку фрагментацію, аналізують наслідки для урядових структур та бізнесу та наголошують на необхідності зважувати витрати на дотримання нормативних вимог, відволікання ресурсів від основних функцій кібербезпеки та проблеми ефективної міжнародної співпраці. У документі показані поточні ініціативи із забезпечення узгодженості регулювання на національному, регіональному та міжнародному рівнях, а також пропонуються кроки для ефективної взаємодії в рамках діалогу між політиками, регулюючими органами та бізнесом на основі зміцнення доказової бази.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/towards-international-coherence-of-cybersecurity-regulations_bd1f199a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/towards-international-coherence-of-cybersecurity-regulations_7429ca4e/bd1f199a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/bd1f199a-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «На шляху до міжнародної узгодженості правил кібербезпеки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ньому наголошується на значенні кібербезпеки у контексті цифрової трансформації, що робить актуальним захист критичної інфраструктури, безпеку цифрових послуг та зміцнення довіри. Відповідно уряди ухвалюють широкий спектр законів, нормативних актів та стандартів, які є реакцією на різноманітні види ризиків. Ці заходи дуже часто не є ефективними, подекуди спричиняють непередбачувані наслідки у сфері кібербезпеки, а дотримання встановлених вимог може суттєво збільшувати вартість витрат. У цьому документі подано огляд регулювання у сфері кібербезпеки у різних юрисдикціях та показано зростання фрагментації внаслідок неузгодженості дій. Експерти розглядають основні чинники, що зумовлюють таку фрагментацію, аналізують наслідки для урядових структур та бізнесу та наголошують на необхідності зважувати витрати на дотримання нормативних вимог, відволікання ресурсів від основних функцій кібербезпеки та проблеми ефективної міжнародної співпраці. У документі показані поточні ініціативи із забезпечення узгодженості регулювання на національному, регіональному та міжнародному рівнях, а також пропонуються кроки для ефективної взаємодії в рамках діалогу між політиками, регулюючими органами та бізнесом на основі зміцнення доказової бази.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/towards-international-coherence-of-cybersecurity-regulations_bd1f199a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/towards-international-coherence-of-cybersecurity-regulations_7429ca4e/bd1f199a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/bd1f199a-en
ARXIV ПОСИЛЮЄ БОРОТЬБУ З ФАЛЬШИВИМИ ПОСИЛАННЯМИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Заборона для авторів, які подають контент, створений ШІ, є бажаною, але нездійсненною».
У ній йдеться про нову політику наукового репозитарію arXiv, який запровадив жорсткі санкції за подання матеріалів із очевидними слідами неконтрольованого використання генеративного штучного інтелекту. Автор закликає до дискусії щодо можливості реального контролю таких порушень. Підставою для посилення правил arXiv стало стрімке зростання кількості матеріалів із так званими «галюцинованими» посиланнями — вигаданими джерелами або помилковими цитатами, створеними великими мовними моделями. Згідно з новою політикою платформи автори можуть отримати річну заборону на подання матеріалів до arXiv, якщо буде встановлено «беззаперечні докази» того, що вони не перевірили результати роботи систем штучного інтелекту. Як приклади таких доказів наводяться вигадані бібліографічні посилання, технічні коментарі генеративної системи, залишені в тексті, або очевидно хибний контент. Таке рішення є важливим кроком проти діяльності так званих «paper mills» — структур, які масово виробляють низькоякісні або фальсифіковані наукові тексти. Разом із тим, проблема - не лише у формальному існуванні правил, а у наявності реальних механізмів їхнього практичного застосування та масштабності такого контролю. Упродовж 2025 року у препринтах було виявлено десятки тисяч «галюцинованих» посилань. Повна перевірка такого масиву матеріалів потребуватиме значних адміністративних ресурсів, а вибіркове застосування санкцій може знизити ефективність нової політики. Отже, чи має змінюватись роль препринт-платформ у сучасній науці? АrXiv створювався як інструмент швидкого поширення досліджень без традиційної редакційної фільтрації, однак із часом у багатьох галузях знань наявність статті на платформі почала сприйматися як важливий елемент наукової репутації. У цьому контексті стрімке зростання кількості згенерованих ШІ і не перевірених людиною текстів дедалі більше розглядається як ризик для довіри до системи наукової комунікації загалом. Поширення технологій генеративного штучного інтелекту поступово змінює не лише практики написання академічних текстів, а й уявлення про авторство, відповідальність і механізми контролю якості у сучасній науці.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/ban-authors-submitting-ai-content-welcome-unenforceable, https://info.arxiv.org/help/moderation/index.html#policy-for-authors-use-of-generative-ai-language-tools
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Заборона для авторів, які подають контент, створений ШІ, є бажаною, але нездійсненною».
У ній йдеться про нову політику наукового репозитарію arXiv, який запровадив жорсткі санкції за подання матеріалів із очевидними слідами неконтрольованого використання генеративного штучного інтелекту. Автор закликає до дискусії щодо можливості реального контролю таких порушень. Підставою для посилення правил arXiv стало стрімке зростання кількості матеріалів із так званими «галюцинованими» посиланнями — вигаданими джерелами або помилковими цитатами, створеними великими мовними моделями. Згідно з новою політикою платформи автори можуть отримати річну заборону на подання матеріалів до arXiv, якщо буде встановлено «беззаперечні докази» того, що вони не перевірили результати роботи систем штучного інтелекту. Як приклади таких доказів наводяться вигадані бібліографічні посилання, технічні коментарі генеративної системи, залишені в тексті, або очевидно хибний контент. Таке рішення є важливим кроком проти діяльності так званих «paper mills» — структур, які масово виробляють низькоякісні або фальсифіковані наукові тексти. Разом із тим, проблема - не лише у формальному існуванні правил, а у наявності реальних механізмів їхнього практичного застосування та масштабності такого контролю. Упродовж 2025 року у препринтах було виявлено десятки тисяч «галюцинованих» посилань. Повна перевірка такого масиву матеріалів потребуватиме значних адміністративних ресурсів, а вибіркове застосування санкцій може знизити ефективність нової політики. Отже, чи має змінюватись роль препринт-платформ у сучасній науці? АrXiv створювався як інструмент швидкого поширення досліджень без традиційної редакційної фільтрації, однак із часом у багатьох галузях знань наявність статті на платформі почала сприйматися як важливий елемент наукової репутації. У цьому контексті стрімке зростання кількості згенерованих ШІ і не перевірених людиною текстів дедалі більше розглядається як ризик для довіри до системи наукової комунікації загалом. Поширення технологій генеративного штучного інтелекту поступово змінює не лише практики написання академічних текстів, а й уявлення про авторство, відповідальність і механізми контролю якості у сучасній науці.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/ban-authors-submitting-ai-content-welcome-unenforceable, https://info.arxiv.org/help/moderation/index.html#policy-for-authors-use-of-generative-ai-language-tools
УНІВЕРСАЛЬНА ДЕСЯТКОВА КЛАСИФІКАЦІЯ: НОВІ ВИКЛИКИ
4 червня 2026 року відбудеться вебінар «Універсальна десяткова класифікація, її взаємодія зі штучним інтелектом та автоматизацією бібліотечних систем: нові виклики».
Захід покликаний надати слухачам інформацію про трансформаційні процеси, що відбуваються у сучасних бібліотечних системах в рамках інтеграції новітніх технологій. Планується обговорити наступні питання: місце та роль Універсальної десяткової класифікації (УДК) в епоху цифровізації; можливості й перспективи взаємодії УДК із технологіями штучного інтелекту; автоматизація бібліотечних інформаційних систем - від традиційних каталогів до інтелектуальних рішень; нові виклики й завдання, що постають перед сучасними бібліотекарами та фахівцями щодо класифікації інформації; рекомендації з адаптації класифікаційних систем до вимог цифрового середовища. Організатор - Наукова бібліотека Державного податкового університету.
Детальніше: https://www.facebook.com/library.nusta.edu.ua/posts/pfbid02k5C2ngPpkuZJoLN1ZzY5Ptmxvqo7eAfyNfAjpL1eKAgKqXH8QF289HKfMd4Djo4Ul, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfJuGHpgSnCYWBYhzySF8wHEazalBzbTvHhlVWmzvnahpmXhA/viewform, http://www.ukrbook.net/
4 червня 2026 року відбудеться вебінар «Універсальна десяткова класифікація, її взаємодія зі штучним інтелектом та автоматизацією бібліотечних систем: нові виклики».
Захід покликаний надати слухачам інформацію про трансформаційні процеси, що відбуваються у сучасних бібліотечних системах в рамках інтеграції новітніх технологій. Планується обговорити наступні питання: місце та роль Універсальної десяткової класифікації (УДК) в епоху цифровізації; можливості й перспективи взаємодії УДК із технологіями штучного інтелекту; автоматизація бібліотечних інформаційних систем - від традиційних каталогів до інтелектуальних рішень; нові виклики й завдання, що постають перед сучасними бібліотекарами та фахівцями щодо класифікації інформації; рекомендації з адаптації класифікаційних систем до вимог цифрового середовища. Організатор - Наукова бібліотека Державного податкового університету.
Детальніше: https://www.facebook.com/library.nusta.edu.ua/posts/pfbid02k5C2ngPpkuZJoLN1ZzY5Ptmxvqo7eAfyNfAjpL1eKAgKqXH8QF289HKfMd4Djo4Ul, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfJuGHpgSnCYWBYhzySF8wHEazalBzbTvHhlVWmzvnahpmXhA/viewform, http://www.ukrbook.net/