ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА КОРИСНІ КОПАЛИНИ УКРАЇНИ
15-16 вересня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська наукова конференція «Геологічна будова та корисні копалини України».
Планується обговорити наступні питання: геохімія, мінералогія, петрологія; геохронологія та стратиграфія; тектоніка і геодинаміка; удоносність; геохімія ландшафтів; наукова термінологія в геологічних науках. Організатори: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України, Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Українське мінералогічне товариство, ДП «Українська геологічна компанія», Державна служба геології та надр України, Громадська організація «Спілка геологів України», Інститут геологічних наук НАН України, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України.
Детальніше: https://igmr.org.ua/view_event.php?id=827, https://igmr.org.ua/pdf/1%20%D0%A6%D0%B8%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%20(%D1%83%D0%BA%D1%80.).doc, https://www.nas.gov.ua/news/ii-vseukranska-naukova-konferenciya-geologichna-budova-ta-korisni-kopalini-ukrani-anons
15-16 вересня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська наукова конференція «Геологічна будова та корисні копалини України».
Планується обговорити наступні питання: геохімія, мінералогія, петрологія; геохронологія та стратиграфія; тектоніка і геодинаміка; удоносність; геохімія ландшафтів; наукова термінологія в геологічних науках. Організатори: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України, Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Українське мінералогічне товариство, ДП «Українська геологічна компанія», Державна служба геології та надр України, Громадська організація «Спілка геологів України», Інститут геологічних наук НАН України, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України.
Детальніше: https://igmr.org.ua/view_event.php?id=827, https://igmr.org.ua/pdf/1%20%D0%A6%D0%B8%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%20(%D1%83%D0%BA%D1%80.).doc, https://www.nas.gov.ua/news/ii-vseukranska-naukova-konferenciya-geologichna-budova-ta-korisni-kopalini-ukrani-anons
WELDING AND RELATED TECHNOLOGIES – 2026
5-9 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна конференція «Welding and Related Technologies – 2026».
Захід присвячений проблематиці досягнень у галузі зварювання та споріднених технологій. Він стане площадкою для розгляду актуальних тенденцій розвитку сучасного виробництва, матеріалознавства та промислових технологій, а саме: сучасні технології, матеріали та обладнання для зварювання; нові конструкційні та функціональні матеріали; адитивне виробництво та 3D-друк; неруйнівний контроль і технічна діагностика; спеціальна електрометалургія; екологічні та медичні аспекти зварювального виробництва; застосування AI та smart-технологій у промислових процесах. Організатор - Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України.
Детальніше: https://wrt2026.com.ua/, https://www.nas.gov.ua/news/institut-elektrozvaryuvannya-im-yeo-patona-zaproshuye-do-uchasti-u-mizhnarodniy-konferenci-welding-and-related-technologies--2026
5-9 жовтня 2026 року відбудеться міжнародна конференція «Welding and Related Technologies – 2026».
Захід присвячений проблематиці досягнень у галузі зварювання та споріднених технологій. Він стане площадкою для розгляду актуальних тенденцій розвитку сучасного виробництва, матеріалознавства та промислових технологій, а саме: сучасні технології, матеріали та обладнання для зварювання; нові конструкційні та функціональні матеріали; адитивне виробництво та 3D-друк; неруйнівний контроль і технічна діагностика; спеціальна електрометалургія; екологічні та медичні аспекти зварювального виробництва; застосування AI та smart-технологій у промислових процесах. Організатор - Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України.
Детальніше: https://wrt2026.com.ua/, https://www.nas.gov.ua/news/institut-elektrozvaryuvannya-im-yeo-patona-zaproshuye-do-uchasti-u-mizhnarodniy-konferenci-welding-and-related-technologies--2026
ОЕСР: ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ТА ПРОДОВОЛЬЧОГО ШОКІВ НА ПОВСЯКДЕННІ ВИТРАТИ СПОЖИВАЧІВ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Яким був вплив пандемії та енергетичного і продовольчого шоків на повсякденні витрати європейських споживачів?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому подані результати аналізу даних про щомісячні витрати за 9-ма категоріями витрат у 12 країнах. Експерти наголошують, що європейські споживачі починаючи з 2019 року зіткнулися з низкою великих потрясінь: пандемія COVID-19, шок цін на енергоносії та продукти харчування, підвищення загального рівня цін, посилення грошово-кредитної політики. Хоча сукупне споживання домогосподарств єврозони до 2024 року помірно відновилося, зберігаються суттєві відмінності між країнами, категоріями витрат та регіонами. Повсякденні витрати, включаючи паливо та продукти харчування, добре вимірюються як компонент споживання, найбільш тісно пов'язаний з дискреційними витратами домогосподарств, за допомогою агрегованих анонімізованих даних про транзакції від Mastercard. Повсякденні витрати відновилися після пандемії, але з 2022 року знизилися і наразі демонструють слабку динаміку. Аналіз даних субнаціональних регіонів показує, що в бідніших регіонах спостерігалося більш сильне уповільнення зростання повсякденних витрат, що пов’язано з їх більшою залежністю від товарів першої необхідності.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/what-was-the-impact-of-the-pandemic-and-energy-food-shocks-on-european-consumers-everyday-spending_608804a8-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/what-was-the-impact-of-the-pandemic-and-energy-food-shocks-on-european-consumers-everyday-spending_74864e8a/608804a8-en.pdf, https://doi.org/10.1787/608804a8-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Яким був вплив пандемії та енергетичного і продовольчого шоків на повсякденні витрати європейських споживачів?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому подані результати аналізу даних про щомісячні витрати за 9-ма категоріями витрат у 12 країнах. Експерти наголошують, що європейські споживачі починаючи з 2019 року зіткнулися з низкою великих потрясінь: пандемія COVID-19, шок цін на енергоносії та продукти харчування, підвищення загального рівня цін, посилення грошово-кредитної політики. Хоча сукупне споживання домогосподарств єврозони до 2024 року помірно відновилося, зберігаються суттєві відмінності між країнами, категоріями витрат та регіонами. Повсякденні витрати, включаючи паливо та продукти харчування, добре вимірюються як компонент споживання, найбільш тісно пов'язаний з дискреційними витратами домогосподарств, за допомогою агрегованих анонімізованих даних про транзакції від Mastercard. Повсякденні витрати відновилися після пандемії, але з 2022 року знизилися і наразі демонструють слабку динаміку. Аналіз даних субнаціональних регіонів показує, що в бідніших регіонах спостерігалося більш сильне уповільнення зростання повсякденних витрат, що пов’язано з їх більшою залежністю від товарів першої необхідності.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/what-was-the-impact-of-the-pandemic-and-energy-food-shocks-on-european-consumers-everyday-spending_608804a8-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/what-was-the-impact-of-the-pandemic-and-energy-food-shocks-on-european-consumers-everyday-spending_74864e8a/608804a8-en.pdf, https://doi.org/10.1787/608804a8-en
ОСВІТА БЕЗ ДИСКРИМІНАЦІЇ, МОВА БЕЗ БАР’ЄРІВ
Міністерство освіти і науки України закликало освітні установи до системної роботи з формування культури безбар’єрної комунікації в освіті та оголосило про старт реалізації відповідної дорожньої карти змін.
Йдеться про системну роботу, що охоплюватиме навчання педагогів, авторів підручників та масштабну інформаційну кампанію. Для навчання педагогів підготовлений квест-курс «Освіта без дискримінації, мова без бар’єрів», який розкриває базову термінологію, пояснює ключові підходи до комунікації, допомагає розпізнавати мову упереджень, уникати дискримінаційних практик, формувати безпечне та дружнє освітнє середовище, будувати взаємодію на основі поваги та партнерства. Курс доступний на Національній платформі підвищення кваліфікації вчителів «Вектор». Ще один напрям роботи - створення безбар’єрного освітнього контенту. Вже розроблені курси для авторів підручників, освітніх програм щодо недискримінації та використання безбар’єрної мови. У червні–липні поточного року відбудеться очне навчання для авторів підручників та експертів, які пройдуть сертифікаційне тестування. Також МОН за підтримки UNICEF та Мережі батьківських організацій запускає комунікаційну кампанію «Безбар’єрна мова в освіті», покликану зробити принципи безбар’єрної комунікації зрозумілими.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/osvita-bez-dyskryminatsii-mova-bez-barieriv-mon-predstavylo-dorozhniu-kartu-formuvannia-kultury-bezbariernoi-komunikatsii-v-osviti, https://vector.uied.gov.ua/en/mpk/1496/detail/
Міністерство освіти і науки України закликало освітні установи до системної роботи з формування культури безбар’єрної комунікації в освіті та оголосило про старт реалізації відповідної дорожньої карти змін.
Йдеться про системну роботу, що охоплюватиме навчання педагогів, авторів підручників та масштабну інформаційну кампанію. Для навчання педагогів підготовлений квест-курс «Освіта без дискримінації, мова без бар’єрів», який розкриває базову термінологію, пояснює ключові підходи до комунікації, допомагає розпізнавати мову упереджень, уникати дискримінаційних практик, формувати безпечне та дружнє освітнє середовище, будувати взаємодію на основі поваги та партнерства. Курс доступний на Національній платформі підвищення кваліфікації вчителів «Вектор». Ще один напрям роботи - створення безбар’єрного освітнього контенту. Вже розроблені курси для авторів підручників, освітніх програм щодо недискримінації та використання безбар’єрної мови. У червні–липні поточного року відбудеться очне навчання для авторів підручників та експертів, які пройдуть сертифікаційне тестування. Також МОН за підтримки UNICEF та Мережі батьківських організацій запускає комунікаційну кампанію «Безбар’єрна мова в освіті», покликану зробити принципи безбар’єрної комунікації зрозумілими.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/osvita-bez-dyskryminatsii-mova-bez-barieriv-mon-predstavylo-dorozhniu-kartu-formuvannia-kultury-bezbariernoi-komunikatsii-v-osviti, https://vector.uied.gov.ua/en/mpk/1496/detail/
ЗВІТ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ МІСІЇ ЄС З АДАПТАЦІЇ ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано «Звіт про діяльність Місії ЄС з адаптації до зміни клімату за 2025/26 роки».
У документі представлено матеріали аналізу прогресу щодо адаптації до зміни клімату та відповідних дій. Зафіксовано інформацію стосовно 400 регіональних та місцевих органів влади, які беруть участь у заходах та ініціативах місії, а також 65 проектів програми «Горизонт Європа» та Спільноти, що об’єднує понад 700 зацікавлених учасників, як забезпечують співпрацю, обмін знаннями та сприяють взаємному навчанню на всіх рівнях управління. Наголошується на важливості колективних дій у вирішенні зростаючих кліматичних ризиків: об’єднуючи регіони, міста, дослідників, громадян та інституції ЄС, можна забезпечити консолідацію зусиль у всій Європі та підготувати основи для Інтегрованої рамкової програми щодо стійкості до зміни клімату. Очікується, що ця програма посилить узгодженість політики адаптації та підтримає більш системні, ризикоорієнтовані та випереджувальні підходи до розбудови стійкості в усьому Європейському Союзі.
Детальніше: https://climate.ec.europa.eu/news-other-reads/news/eu-mission-adaptation-climate-change-publishes-its-202526-activity-report-2026-05-20_en, https://mission-adaptation-portal.ec.europa.eu/eu-mission-adaptation-climate-change-activity-report-20252026_en, https://climate.ec.europa.eu/eu-action/adaptation-and-resilience-climate-change/european-climate-resilience-and-risk-management-integrated-framework_en
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано «Звіт про діяльність Місії ЄС з адаптації до зміни клімату за 2025/26 роки».
У документі представлено матеріали аналізу прогресу щодо адаптації до зміни клімату та відповідних дій. Зафіксовано інформацію стосовно 400 регіональних та місцевих органів влади, які беруть участь у заходах та ініціативах місії, а також 65 проектів програми «Горизонт Європа» та Спільноти, що об’єднує понад 700 зацікавлених учасників, як забезпечують співпрацю, обмін знаннями та сприяють взаємному навчанню на всіх рівнях управління. Наголошується на важливості колективних дій у вирішенні зростаючих кліматичних ризиків: об’єднуючи регіони, міста, дослідників, громадян та інституції ЄС, можна забезпечити консолідацію зусиль у всій Європі та підготувати основи для Інтегрованої рамкової програми щодо стійкості до зміни клімату. Очікується, що ця програма посилить узгодженість політики адаптації та підтримає більш системні, ризикоорієнтовані та випереджувальні підходи до розбудови стійкості в усьому Європейському Союзі.
Детальніше: https://climate.ec.europa.eu/news-other-reads/news/eu-mission-adaptation-climate-change-publishes-its-202526-activity-report-2026-05-20_en, https://mission-adaptation-portal.ec.europa.eu/eu-mission-adaptation-climate-change-activity-report-20252026_en, https://climate.ec.europa.eu/eu-action/adaptation-and-resilience-climate-change/european-climate-resilience-and-risk-management-integrated-framework_en
СУПЕРЕЧКА НАВКОЛО АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ BBC НАБИРАЄ ОБЕРТІВ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Рейза «Науковці закликають BBC переглянути зміни у доступі до архівів».
У ній привертається увага до зростаючого занепокоєння британських істориків та дослідників обмеженням доступу до документів BBC Written Archives Centre — одного з найважливіших архівних зібрань для вивчення британської культурної, медійної та суспільної історії ХХ століття. У центрі дискусії рішення BBC фактично призупинити систему індивідуального розгляду запитів на доступ до ще не відкритих архівних матеріалів. Раніше дослідники могли звертатися із проханням перевірити конкретні документи, які після процедури редагування персональних або чутливих даних ставали доступними для наукової роботи. Проте після початку масштабного аудиту архівних фондів у 2024 році ця практика була зупинена, і навіть після завершення перевірки обмеження не були зняті. Нові правила суттєво ускладнюють історичні дослідження: багато архівних матеріалів, які стали основою для відновлення маловідомих сторінок історії, були відкриті завдяки індивідуальним запитам дослідників, тоді як за нової моделі значна частина інформаційних матеріалів залишатиметься поза рамками історичних досліджень. Представники BBC пояснюють зміни прагненням систематизувати архівні фонди та зробити доступною більшу частину структурованих тематичних документів: частка таких матеріалів має зрости з 30 до 50 відсотків упродовж наступних п’яти років. Водночас критики нової системи стверджують, що без детальних каталогів і можливості працювати з конкретними запитами навіть відкриті матеріали можуть залишатися фактично невидимими для дослідників. Стаття порушує загальну проблему балансу між захистом персональних даних, адміністративними ресурсами архівних установ і потребами академічної спільноти. Дискусія навколо архівів BBC демонструє, що доступ до історичних документів дедалі частіше розглядається не лише як технічне або бюрократичне питання, а і як важливий елемент культурної пам’яті, дослідницької свободи та суспільного розуміння минулого.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/scholars-urge-bbc-rethink-changes-archive-access
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Рейза «Науковці закликають BBC переглянути зміни у доступі до архівів».
У ній привертається увага до зростаючого занепокоєння британських істориків та дослідників обмеженням доступу до документів BBC Written Archives Centre — одного з найважливіших архівних зібрань для вивчення британської культурної, медійної та суспільної історії ХХ століття. У центрі дискусії рішення BBC фактично призупинити систему індивідуального розгляду запитів на доступ до ще не відкритих архівних матеріалів. Раніше дослідники могли звертатися із проханням перевірити конкретні документи, які після процедури редагування персональних або чутливих даних ставали доступними для наукової роботи. Проте після початку масштабного аудиту архівних фондів у 2024 році ця практика була зупинена, і навіть після завершення перевірки обмеження не були зняті. Нові правила суттєво ускладнюють історичні дослідження: багато архівних матеріалів, які стали основою для відновлення маловідомих сторінок історії, були відкриті завдяки індивідуальним запитам дослідників, тоді як за нової моделі значна частина інформаційних матеріалів залишатиметься поза рамками історичних досліджень. Представники BBC пояснюють зміни прагненням систематизувати архівні фонди та зробити доступною більшу частину структурованих тематичних документів: частка таких матеріалів має зрости з 30 до 50 відсотків упродовж наступних п’яти років. Водночас критики нової системи стверджують, що без детальних каталогів і можливості працювати з конкретними запитами навіть відкриті матеріали можуть залишатися фактично невидимими для дослідників. Стаття порушує загальну проблему балансу між захистом персональних даних, адміністративними ресурсами архівних установ і потребами академічної спільноти. Дискусія навколо архівів BBC демонструє, що доступ до історичних документів дедалі частіше розглядається не лише як технічне або бюрократичне питання, а і як важливий елемент культурної пам’яті, дослідницької свободи та суспільного розуміння минулого.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/scholars-urge-bbc-rethink-changes-archive-access
СЕРІЯ ВЕБІНАРІВ STRIKEPLAGIARISM
У червні 2026 року відбудеться серія вебінарів, присвячених питанням академічної доброчесності, практикою роботи з сервісом StrikePlagiarism із виявлення подібності та ШІ-контенту, а також можливостями його інтеграції з навчальними платформами.
Заплановані наступні тематичні заходи: «Функціонал StrikePlagiarism.com та нові можливості системи» (огляд нових можливостей звіту подібності; коментування, шаблони-теги та особиста бібліотека коментарів; інтеграція з Moodle, Google Classroom та OJS; безлімітна перевірка та оптимізація процесів; огляд модуля виявлення ШІ) (10 червня 2026 року); «Виявлення ШІ-контенту: принципи роботи та інтерпретація результатів» (як працює модуль виявлення ШІ; ризики використання ШІ в академічних роботах; інтерпретація звіту щодо ШІ; міжнародний досвід та політики впровадження ШІ; практичний аналіз ШІ-контенту) (17 червня 2026 року); «Автоматизація перевірок у навчальних платформах: Microsoft Teams, Google Classroom» (інтеграція StrikePlagiarism.com з навчальними платформами; автоматизація перевірок у навчальному середовищі; робота зі звітом подібності безпосередньо на навчальних платформах; виявлення ШІ-контенту в інтегрованих системах; практичні приклади використання у закладах освіти) (24 червня 2026 року). Організатор – StrikePlagiarism.
Детальніше: https://strikeplagiarism.com/en/, https://t.me/c/2634008194/426, https://www.youtube.com/@StrikePlagiarism/featured
У червні 2026 року відбудеться серія вебінарів, присвячених питанням академічної доброчесності, практикою роботи з сервісом StrikePlagiarism із виявлення подібності та ШІ-контенту, а також можливостями його інтеграції з навчальними платформами.
Заплановані наступні тематичні заходи: «Функціонал StrikePlagiarism.com та нові можливості системи» (огляд нових можливостей звіту подібності; коментування, шаблони-теги та особиста бібліотека коментарів; інтеграція з Moodle, Google Classroom та OJS; безлімітна перевірка та оптимізація процесів; огляд модуля виявлення ШІ) (10 червня 2026 року); «Виявлення ШІ-контенту: принципи роботи та інтерпретація результатів» (як працює модуль виявлення ШІ; ризики використання ШІ в академічних роботах; інтерпретація звіту щодо ШІ; міжнародний досвід та політики впровадження ШІ; практичний аналіз ШІ-контенту) (17 червня 2026 року); «Автоматизація перевірок у навчальних платформах: Microsoft Teams, Google Classroom» (інтеграція StrikePlagiarism.com з навчальними платформами; автоматизація перевірок у навчальному середовищі; робота зі звітом подібності безпосередньо на навчальних платформах; виявлення ШІ-контенту в інтегрованих системах; практичні приклади використання у закладах освіти) (24 червня 2026 року). Організатор – StrikePlagiarism.
Детальніше: https://strikeplagiarism.com/en/, https://t.me/c/2634008194/426, https://www.youtube.com/@StrikePlagiarism/featured