ORCID ЯК ОСНОВА СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ДЛЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ РЕПОЗИТОРІЇВ
26 травня 2026 року у серії заходів щодо розвитку е-інфраструктури України та запровадження міжнародних стандартів відкритої науки відбудеться перший вебінар «ORCID як основа сучасної наукової ідентифікації для інституційних репозиторіїв».
Планується обговорити наступні питання: що таке ORCID та як функціонує цей ідентифікатор; чому міжнародні наукові видавництва, грантові програми та репозитарії вимагають використання ORCID; як ORCID допомагає уникнути проблем неоднозначної ідентифікації авторів; як інтегрувати ORCID у репозитарні системи, побудовані на програмному забезпеченні DSpace і EPrints; як працює ORCID authentication workflows; яким чином ORCID взаємодіє з іншими складовими інфраструктури відкритої науки; як забезпечити коректний опис авторів, афіліацій та наукових результатів; які міжнародні практики впровадження ORCID використовуються університетами та науковими установами ЄС. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSelx_pPnAWtnhlZogv8MZd0jZO-vFDoHNhb7P7IgihOa5o3mw/viewform, https://t.me/kpi_library/5210
26 травня 2026 року у серії заходів щодо розвитку е-інфраструктури України та запровадження міжнародних стандартів відкритої науки відбудеться перший вебінар «ORCID як основа сучасної наукової ідентифікації для інституційних репозиторіїв».
Планується обговорити наступні питання: що таке ORCID та як функціонує цей ідентифікатор; чому міжнародні наукові видавництва, грантові програми та репозитарії вимагають використання ORCID; як ORCID допомагає уникнути проблем неоднозначної ідентифікації авторів; як інтегрувати ORCID у репозитарні системи, побудовані на програмному забезпеченні DSpace і EPrints; як працює ORCID authentication workflows; яким чином ORCID взаємодіє з іншими складовими інфраструктури відкритої науки; як забезпечити коректний опис авторів, афіліацій та наукових результатів; які міжнародні практики впровадження ORCID використовуються університетами та науковими установами ЄС. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSelx_pPnAWtnhlZogv8MZd0jZO-vFDoHNhb7P7IgihOa5o3mw/viewform, https://t.me/kpi_library/5210
ОЕСР: ЕКОНОМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ЯПОНІЯ 2026
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічні дослідження ОЕСР: Японія 2026».
У ньому наведено огляд розвитку економіки Японії, яка наразі характеризується стійкістю попри глобальну кризу та, як очікується, буде у подальшому зростати помірними темпами за рахунок внутрішнього попиту. Японія переходить до стану рівноваги, що проявляється у динаміці цін та заробітної плати, відповідно макроекономічна політика потребує коригування. Остання має забезпечувати баланс між підтримкою інфляції на рівні 2%, забезпеченням фіскальної стійкості та стимулюванням зростання, незважаючи на старіння населення. Прогнозується, що номінальне зростання заробітної плати буде стійким, відбудеться нормалізація грошово-кредитної політики. В умовах зростання витрат на обслуговування боргових зобов’язань пріоритетним стає завдання зниження загальної суми боргу. Забезпечення фіскальної стійкості потребує вирішення проблем, пов'язаних із зростанням витрат, викликаним старінням населення, збільшення податкових надходжень та обмеження використання додаткових бюджетів. Також актуальним завданням є забезпечення фінансової підтримки процесам «зеленої трансформації» та загальне покращення управління кліматичною політикою. В умовах скорочення населення працездатного віку для підтримки рівня життя необхідне підвищення продуктивності праці та збільшення пропозиції робочої сили. Підвищення продуктивності залежить від відродження динаміки бізнесу, інноваційного впливу, залучення іноземного капіталу та максимально ефективного використання потенціалу цифровізації економіки. Для пом'якшення дефіциту робочої сили та протидії демографічним труднощам необхідні подальше збільшення участі жінок у робочій силі та якості робочих місць, розширення ролі іноземних працівників, підвищення гнучкості ринку праці та зміцнення систем навчання дорослих.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-economic-surveys-japan-2026_54cc833d-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/oecd-economic-surveys-japan-2026_9457bba4/54cc833d-en.pdf, https://doi.org/10.1787/54cc833d-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічні дослідження ОЕСР: Японія 2026».
У ньому наведено огляд розвитку економіки Японії, яка наразі характеризується стійкістю попри глобальну кризу та, як очікується, буде у подальшому зростати помірними темпами за рахунок внутрішнього попиту. Японія переходить до стану рівноваги, що проявляється у динаміці цін та заробітної плати, відповідно макроекономічна політика потребує коригування. Остання має забезпечувати баланс між підтримкою інфляції на рівні 2%, забезпеченням фіскальної стійкості та стимулюванням зростання, незважаючи на старіння населення. Прогнозується, що номінальне зростання заробітної плати буде стійким, відбудеться нормалізація грошово-кредитної політики. В умовах зростання витрат на обслуговування боргових зобов’язань пріоритетним стає завдання зниження загальної суми боргу. Забезпечення фіскальної стійкості потребує вирішення проблем, пов'язаних із зростанням витрат, викликаним старінням населення, збільшення податкових надходжень та обмеження використання додаткових бюджетів. Також актуальним завданням є забезпечення фінансової підтримки процесам «зеленої трансформації» та загальне покращення управління кліматичною політикою. В умовах скорочення населення працездатного віку для підтримки рівня життя необхідне підвищення продуктивності праці та збільшення пропозиції робочої сили. Підвищення продуктивності залежить від відродження динаміки бізнесу, інноваційного впливу, залучення іноземного капіталу та максимально ефективного використання потенціалу цифровізації економіки. Для пом'якшення дефіциту робочої сили та протидії демографічним труднощам необхідні подальше збільшення участі жінок у робочій силі та якості робочих місць, розширення ролі іноземних працівників, підвищення гнучкості ринку праці та зміцнення систем навчання дорослих.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-economic-surveys-japan-2026_54cc833d-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/oecd-economic-surveys-japan-2026_9457bba4/54cc833d-en.pdf, https://doi.org/10.1787/54cc833d-en
ОСВІТА ПІСЛЯ 2030 РОКУ: ГЛОБАЛЬНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ЮНЕСКО
ЮНЕСКО у співпраці з партнерами розпочала глобальне опитування щодо майбутнього освіти, яке проводиться в рамках міжнародних консультацій для Молодіжного порядку денного щодо освіти після 2030 року.
Воно покликане зібрати пропозиції щодо освіти у майбутньому, потрібних змін і необхідних для реалізації рішень для підвищення доступності систем освіти, їх інклюзивності та ефективності. Збираючи інформацію від молоді з усього світу, ці консультації мають стати основою для формування напрямку трансформації освіти. Воно сфокусовано на трьох основних темах: бачення майбутнього нашого світу, бажані зміни для систем освіти та процесу навчання, готовність до дій для упровадження бажаних змін. Результати опитування будуть покладені в основу Post-2030 Youth Education and Learning Agenda. Документ буде представлений світовим лідерам у 2027 році на Глобальній освітній зустрічі і стане базою для формування глобального порядку денного освіти після 2030 року. Опитування триватиме до 20 вересня 2026 року.
Детальніше: https://www.unesco.org/sdg4education2030/en/articles/education-beyond-2030-global-youth-and-student-consultations-shape-future-education-agenda?hub=127648, https://mon.gov.ua/news/mozhlyvist-doluchytysia-do-hlobalnoho-opytuvannia-shchodo-maibutnoho-osvity, https://kno.rada.gov.ua/news/about_main/77695.html
ЮНЕСКО у співпраці з партнерами розпочала глобальне опитування щодо майбутнього освіти, яке проводиться в рамках міжнародних консультацій для Молодіжного порядку денного щодо освіти після 2030 року.
Воно покликане зібрати пропозиції щодо освіти у майбутньому, потрібних змін і необхідних для реалізації рішень для підвищення доступності систем освіти, їх інклюзивності та ефективності. Збираючи інформацію від молоді з усього світу, ці консультації мають стати основою для формування напрямку трансформації освіти. Воно сфокусовано на трьох основних темах: бачення майбутнього нашого світу, бажані зміни для систем освіти та процесу навчання, готовність до дій для упровадження бажаних змін. Результати опитування будуть покладені в основу Post-2030 Youth Education and Learning Agenda. Документ буде представлений світовим лідерам у 2027 році на Глобальній освітній зустрічі і стане базою для формування глобального порядку денного освіти після 2030 року. Опитування триватиме до 20 вересня 2026 року.
Детальніше: https://www.unesco.org/sdg4education2030/en/articles/education-beyond-2030-global-youth-and-student-consultations-shape-future-education-agenda?hub=127648, https://mon.gov.ua/news/mozhlyvist-doluchytysia-do-hlobalnoho-opytuvannia-shchodo-maibutnoho-osvity, https://kno.rada.gov.ua/news/about_main/77695.html
СТИПЕНДІЇ ВІД В’ЄТНАМСЬКОГО УРЯДУ НА НАВЧАННЯ
Уряд Соціалістичної Республіки В’єтнам оголосив про старт конкурсного відбору на отримання стипендій відповідно до Угоди про співробітництво в галузі освіти.
В’єтнамська сторона надає 25 стипендій для здобуття вищої освіти за освітніми рівнями «бакалавр» і «магістр»; 10 стипендій для навчання в аспірантурі для докторантів; 5 стипендій для наукового стажування. Навчання проводиться в’єтнамською мовою. Студенти, які не володіють в’єтнамською мовою, мають можливість пройти 1-річний курс попередньої мовної підготовки. Стипендія покриває усі витрати на навчання і проживання. Документи на конкурс можна подати до 15 червня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/uriad-sotsialistychnoi-respubliky-vietnam-nadaie-stypendii-na-navchannia-na-2026-2027-navchalnyi-rik, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/novyny/2026/05/stipendiyi-u-srv-anketa.pdf, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/novyny/2026/05/perelik-zvo-srv.pdf
Уряд Соціалістичної Республіки В’єтнам оголосив про старт конкурсного відбору на отримання стипендій відповідно до Угоди про співробітництво в галузі освіти.
В’єтнамська сторона надає 25 стипендій для здобуття вищої освіти за освітніми рівнями «бакалавр» і «магістр»; 10 стипендій для навчання в аспірантурі для докторантів; 5 стипендій для наукового стажування. Навчання проводиться в’єтнамською мовою. Студенти, які не володіють в’єтнамською мовою, мають можливість пройти 1-річний курс попередньої мовної підготовки. Стипендія покриває усі витрати на навчання і проживання. Документи на конкурс можна подати до 15 червня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/uriad-sotsialistychnoi-respubliky-vietnam-nadaie-stypendii-na-navchannia-na-2026-2027-navchalnyi-rik, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/novyny/2026/05/stipendiyi-u-srv-anketa.pdf, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/novyny/2026/05/perelik-zvo-srv.pdf
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ЕЛЕКТРОНІКА, ЕЛЕКТРОННІ КОМУНІКАЦІЇ, ПРИЛАДОБУДУВАННЯ ТА РАДІОТЕХНІКА
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності G5 «Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка» галузі знань G «Інженерія, виробництво та будівництво».
Проєкт стандарту розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Він містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 7 червня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-pershoho-rivnia-zi-spetsialnosti-g5-elektronika-elektronni-komunikatsii-pryladobuduvannia-ta-radiotekhnika
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності G5 «Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка» галузі знань G «Інженерія, виробництво та будівництво».
Проєкт стандарту розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Він містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 7 червня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-pershoho-rivnia-zi-spetsialnosti-g5-elektronika-elektronni-komunikatsii-pryladobuduvannia-ta-radiotekhnika
РУКОПИС, ПОВІЛЬНЕ ПИСЬМО І ЛЮДСЬКЕ МИСЛЕННЯ – СПОСОБИ ПРОТИДІЇ КРИЗІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ СТУДЕНТІВ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Карли Арнелл «Наш контроль над власними словами є основою нашого контролю над самими собою».
У ній автор розмірковує про те, як масове використання великих мовних моделей у навчанні може впливати на розвиток людського мислення, письма та інтелектуальної самостійності студентів. Карла зазначає, що робота з системами штучного інтелекту є надзвичайно легкою та інтуїтивною, тому більшість студентів швидко опановують базові навички використання таких інструментів без спеціального навчання. Тому університети не повинні надмірно зосереджуватися на формуванні окремої компетентності по роботі з ГШІ та його інтеграції у навчальний процес. Натомість головним завданням вищої освіти є формування та укріплення навичок критичного мислення, зосередженого осмисленого читання, роботи зі складними текстами, формулювання аргументів та вміння висловлювати власні думки. Небезпека полягає не лише у використанні студентами готових текстів, згенерованих ШІ, а й у поступовій передачі машині окремих етапів мислення — від пошуку ідей до редагування та стилістичного оформлення. Письмо – це інтелектуальний процес, що охоплює етапи обдумування, сумнівів, пошуку формулювань і навіть помилок, - все це є важливою частиною розвитку мислення, а не «зайвою підготовкою» перед створенням тексту. Жоден елемент когнітивного процесу не є другорядним або механічним. Використання рукописних записників і особистих зошитів для фіксації думок, цитат і спостережень – те, чому слід навчити студентів. Робота без цифрових інструментів змушує молодих людей довше затримуватися на окремих ідеях, уважніше добирати слова та глибше взаємодіяти з текстом. Саме ця інтелектуальна «повільність» сьогодні стає дедалі більш цінною в умовах стрімкого поширення генеративного ШІ. У статті також порушується питання освітніх технологій: попередні хвилі цифровізації освіти далеко не завжди призводили до покращення читацьких навичок, підвищення математичної грамотності чи якості комунікації. Поява ГШІ - не привід відмовлятися від традиційної інтелектуальної праці, а можливість переосмислити роль університету як простору розвитку людського мислення. Матеріал покликаний підтримати дискусію про те, чи повинна вища освіта адаптуватися до технологічних змін, і як вона має зберігати практики, що підтримують автономність мислення, мовну індивідуальність і здатність людини самостійно формувати власні судження.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/our-agency-over-our-words-central-our-agency-over-ourselves
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Карли Арнелл «Наш контроль над власними словами є основою нашого контролю над самими собою».
У ній автор розмірковує про те, як масове використання великих мовних моделей у навчанні може впливати на розвиток людського мислення, письма та інтелектуальної самостійності студентів. Карла зазначає, що робота з системами штучного інтелекту є надзвичайно легкою та інтуїтивною, тому більшість студентів швидко опановують базові навички використання таких інструментів без спеціального навчання. Тому університети не повинні надмірно зосереджуватися на формуванні окремої компетентності по роботі з ГШІ та його інтеграції у навчальний процес. Натомість головним завданням вищої освіти є формування та укріплення навичок критичного мислення, зосередженого осмисленого читання, роботи зі складними текстами, формулювання аргументів та вміння висловлювати власні думки. Небезпека полягає не лише у використанні студентами готових текстів, згенерованих ШІ, а й у поступовій передачі машині окремих етапів мислення — від пошуку ідей до редагування та стилістичного оформлення. Письмо – це інтелектуальний процес, що охоплює етапи обдумування, сумнівів, пошуку формулювань і навіть помилок, - все це є важливою частиною розвитку мислення, а не «зайвою підготовкою» перед створенням тексту. Жоден елемент когнітивного процесу не є другорядним або механічним. Використання рукописних записників і особистих зошитів для фіксації думок, цитат і спостережень – те, чому слід навчити студентів. Робота без цифрових інструментів змушує молодих людей довше затримуватися на окремих ідеях, уважніше добирати слова та глибше взаємодіяти з текстом. Саме ця інтелектуальна «повільність» сьогодні стає дедалі більш цінною в умовах стрімкого поширення генеративного ШІ. У статті також порушується питання освітніх технологій: попередні хвилі цифровізації освіти далеко не завжди призводили до покращення читацьких навичок, підвищення математичної грамотності чи якості комунікації. Поява ГШІ - не привід відмовлятися від традиційної інтелектуальної праці, а можливість переосмислити роль університету як простору розвитку людського мислення. Матеріал покликаний підтримати дискусію про те, чи повинна вища освіта адаптуватися до технологічних змін, і як вона має зберігати практики, що підтримують автономність мислення, мовну індивідуальність і здатність людини самостійно формувати власні судження.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/our-agency-over-our-words-central-our-agency-over-ourselves
🤔1
ЛІДЕР ЯК ОПОРА
27 травня 2026 року відбудеться вебінар «Коли світ хитається: лідер як опора».
Він покликаний привернути увагу до найгостріших сучасних викликів, які продукують нестабільність, та показати, як лідери можуть допомагати командам долати кризи, обговорюючи складні питання. Планується розглянути наступні питання: як говорити з командою про зміни та обмеження, не руйнуючи довіру; як дозувати реальність: між чесністю та збереженням стабільності в команді; як поєднувати результати, стосунки та власне життя в недружній реальності; як не вигорати, залишаючись опорою для інших. Організатор – SoftServeEducation.
Детальніше: https://share.hsforms.com/1-kE7pNYYSQWlfsdYJPGquA3ir33?utm_campaign=SSA_AENWT_General_UA_SSACoop_27.09.2023&utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_content=coaching_web_26, https://t.me/SoftServeEducation/3111
27 травня 2026 року відбудеться вебінар «Коли світ хитається: лідер як опора».
Він покликаний привернути увагу до найгостріших сучасних викликів, які продукують нестабільність, та показати, як лідери можуть допомагати командам долати кризи, обговорюючи складні питання. Планується розглянути наступні питання: як говорити з командою про зміни та обмеження, не руйнуючи довіру; як дозувати реальність: між чесністю та збереженням стабільності в команді; як поєднувати результати, стосунки та власне життя в недружній реальності; як не вигорати, залишаючись опорою для інших. Організатор – SoftServeEducation.
Детальніше: https://share.hsforms.com/1-kE7pNYYSQWlfsdYJPGquA3ir33?utm_campaign=SSA_AENWT_General_UA_SSACoop_27.09.2023&utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_content=coaching_web_26, https://t.me/SoftServeEducation/3111
OPEN KNOWLEDGE: WIKIMEDIA & RESEARCH
9-10 жовтня 2026 року у змішаному форматі відбудеться наукова вікімедійна конференція «Відкриті знання: Вікімедіа та дослідження в регіоні Центральної та Східної Європи».
Захід присвячений співпраці представників академічної спільноти в рамках розвитку Вікі- ресурсів. Планується обговорити широке коло питань від обміну кращими практиками та стандартами даних до дослідницької та проєктної співпраці, зокрема: вікімедійні проєкти як ресурс для відкритої освіти; вплив штучного інтелекту на рух Вікімедіа; життя спільноти, залучення учасників та ухвалення рішень; проведення досліджень із використанням інструментів Вікімедіа, зокрема - Вікіданих. Організатори: Вікімедіа-Польща, Вікімедіа-Україна, Сілезький університет у Катовіце, CEE Hub.
Детальніше: https://wikimedia.pl/open-knowledge-wikimedia-research-in-the-cee-region-ua/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeQsymX8DGca0H_omUJQAT_dS-TdZdqCLVm6rLuKT84WlREcg/viewform, https://openknowledge.systemcoffee.pl/
9-10 жовтня 2026 року у змішаному форматі відбудеться наукова вікімедійна конференція «Відкриті знання: Вікімедіа та дослідження в регіоні Центральної та Східної Європи».
Захід присвячений співпраці представників академічної спільноти в рамках розвитку Вікі- ресурсів. Планується обговорити широке коло питань від обміну кращими практиками та стандартами даних до дослідницької та проєктної співпраці, зокрема: вікімедійні проєкти як ресурс для відкритої освіти; вплив штучного інтелекту на рух Вікімедіа; життя спільноти, залучення учасників та ухвалення рішень; проведення досліджень із використанням інструментів Вікімедіа, зокрема - Вікіданих. Організатори: Вікімедіа-Польща, Вікімедіа-Україна, Сілезький університет у Катовіце, CEE Hub.
Детальніше: https://wikimedia.pl/open-knowledge-wikimedia-research-in-the-cee-region-ua/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeQsymX8DGca0H_omUJQAT_dS-TdZdqCLVm6rLuKT84WlREcg/viewform, https://openknowledge.systemcoffee.pl/
ОЕСР: ІННОВАЦІЇ У ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ, ЗАСНОВАНІ НА СУСПІЛЬНІЙ УЧАСТІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Корейська лабораторія відкритої політики: партисипативний підхід до інновацій у державному секторі».
У ньому розглядається еволюція реформ державного управління у Республіці Корея упродовж 30 років, зокрема: перехід від адміністративної модернізації та економічного розвитку до відкритих, орієнтованих на залучення громадськості та інноваційні підходи. Інституціоналізація участі громадян та зацікавлених сторін у рамках політичного процесу - визначальна риса трансформації відповідно до Рекомендацій Ради ОЕСР про відкритий уряд. Наразі Корея входить до групи світових лідерів у застосуванні принципів відкритого уряду для покращення політики та залучення зацікавлених сторін до ухвалення рішень, а також лідерів Індексу цифрового урядування ОЕСР. Країна розробила такі механізми участі, як платформа Sotong24, через яку громадяни можуть взаємодіяти з урядом за допомогою політичних пропозицій, оглядів, опитувань та публічних конкурсів. Також Корея запровадила орієнтовані на людину підходи до спрощення адміністративних процесів, використовуючи цифровий уряд, інтеграцію даних та сумісні системи (зокрема - портал Gov24) для зниження адміністративного навантаження на громадян та підприємства. У сукупності ці зусилля дозволяють уряду бути «оперативним» у задоволенні потреб громадян і здатним своєчасно вирішувати проблеми, що виникають. У дослідженні розглядається досвід Кореї щодо упровадження партисипативних та спільних підходів до розробки політики за допомогою Лабораторії відкритої політики - платформи, що об'єднує експертів з предметної області, фахівців-практиків та зацікавлені сторони для спільної розробки політики, особливо - на ранніх стадіях та в умовах невизначеності.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/public-governance-case-studies_575651e4-en/korea-s-open-policy-lab-a-participatory-approach-to-public-sector-innovation_06bf04c1-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/11/public-governance-case-studies_00915c72/korea-s-open-policy-lab-a-participatory-approach-to-public-sector-innovation_65137a6e/06bf04c1-en.pdf
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Корейська лабораторія відкритої політики: партисипативний підхід до інновацій у державному секторі».
У ньому розглядається еволюція реформ державного управління у Республіці Корея упродовж 30 років, зокрема: перехід від адміністративної модернізації та економічного розвитку до відкритих, орієнтованих на залучення громадськості та інноваційні підходи. Інституціоналізація участі громадян та зацікавлених сторін у рамках політичного процесу - визначальна риса трансформації відповідно до Рекомендацій Ради ОЕСР про відкритий уряд. Наразі Корея входить до групи світових лідерів у застосуванні принципів відкритого уряду для покращення політики та залучення зацікавлених сторін до ухвалення рішень, а також лідерів Індексу цифрового урядування ОЕСР. Країна розробила такі механізми участі, як платформа Sotong24, через яку громадяни можуть взаємодіяти з урядом за допомогою політичних пропозицій, оглядів, опитувань та публічних конкурсів. Також Корея запровадила орієнтовані на людину підходи до спрощення адміністративних процесів, використовуючи цифровий уряд, інтеграцію даних та сумісні системи (зокрема - портал Gov24) для зниження адміністративного навантаження на громадян та підприємства. У сукупності ці зусилля дозволяють уряду бути «оперативним» у задоволенні потреб громадян і здатним своєчасно вирішувати проблеми, що виникають. У дослідженні розглядається досвід Кореї щодо упровадження партисипативних та спільних підходів до розробки політики за допомогою Лабораторії відкритої політики - платформи, що об'єднує експертів з предметної області, фахівців-практиків та зацікавлені сторони для спільної розробки політики, особливо - на ранніх стадіях та в умовах невизначеності.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/public-governance-case-studies_575651e4-en/korea-s-open-policy-lab-a-participatory-approach-to-public-sector-innovation_06bf04c1-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/11/public-governance-case-studies_00915c72/korea-s-open-policy-lab-a-participatory-approach-to-public-sector-innovation_65137a6e/06bf04c1-en.pdf
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ З МАРКЕТИНГУ
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності D5 «Маркетинг» у галузі знань D «Бізнес, адміністрування та право».
Проєкт стандарту розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Він містить загальну характеристику; вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти; зміст освітньої та наукової складових; мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм; опис предметної області; перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 7 червня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-tretoho-osvitno-naukovoho-rivnia-zi-spetsialnosti-d5-marketynh, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/05/22/d5-phd.docx
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності D5 «Маркетинг» у галузі знань D «Бізнес, адміністрування та право».
Проєкт стандарту розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Він містить загальну характеристику; вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти; зміст освітньої та наукової складових; мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм; опис предметної області; перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 7 червня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-tretoho-osvitno-naukovoho-rivnia-zi-spetsialnosti-d5-marketynh, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/05/22/d5-phd.docx