ЯК СТВОРЮВАТИ ДОСТУПНІ ЦИФРОВІ СЕРВІСИ

27 травня 2026 року відбудеться вебінар «Вебдоступність: як створювати сервіси без бар’єрів».

Він покликаний надати дизайнерам, розробникам, продакт- і проєктним менеджерам, держслужбовцям та всім, хто створює застосунки й сайти роз’яснення  щодо забезпечення безбар’єрності цифрових продуктів. Слухачі отримають поради щодо того, як зробити сайти та застосунки комфортними й доступними для всіх - від молоді до старших користувачів, людей із порушеннями зору, слуху чи моторики. Під час вебінару планується обговорити базові принципи цифрової доступності; ключові вимоги до сайтів і застосунків; роботу скринридерів та прості способи перевірки сервісів на доступність. Організатори: Мінцифри, ПРООН в Україні.

Детальніше: https://diia.gov.ua/vebdostupnist-iak-stvoriuvaty-servisy-bez-barieriv, https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid026hNEdqnfubGsukCix8BDF6fXFW1NTK4rJbVBPdDEkBysUYWebES47hkWeGEFuePvl

ІННОВАЦІЇ У ГАЛУЗЯХ ҐРУНТОЗНАВСТВА, АГРОХІМІЇ ТА ЗЕМЛЕРОБСТВА

28 травня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція молодих учених та спеціалістів «Молодіжні інновації у галузях ґрунтознавства, агрохімії та землеробства - шлях до smart-управління в АПК».

Захід присвяченій 85-річчю від дня народження доктора сільськогосподарських наук, професора Фатєєва Анатолія Івановича. Він стане площадкою для обговорення актуальних питань упровадження інноваційних технологій у ґрунтознавстві, агрохімії та землеробстві; розроблення науково обґрунтованих заходів для сталого розвитку агросфери; визначення перспектив комплексного застосування геопросторових інструментів, систем дистанційного моніторингу та баз даних для забезпечення сталого smart-управління земельними ресурсами в агропромисловому комплексі України. Організатор - Національний науковий центр «Інститут грунтознавства і агрохімії імені О.В. Соколовського».

Детальніше: https://issar.com.ua/mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferencziya-molodih-uchenih-ta-speczialistiv-molodizhni-innovaczi%d1%97-u-galuzyah-%d2%91runtoznavstva-agrohimi%d1%97-ta-zemlerobstva-shlyah-do-s, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeE8YBKeIJWhm9riH32Dzq4urZEtgM00rUXEbyGGue3JpAmjA/viewform, https://us06web.zoom.us/j/2500655057?pwd=3a8i91QbNa66eU2VKJx0zI2rCFHsJB.1&omn=87547395499, http://naas.gov.ua/preview/mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiya-molodykh-uchenykh-ta-spetsialistiv-molodizhni-innovatsi/

ЕКОНОМІЧНА АНАЛІТИКА: СУЧАСНІ РЕАЛІЇ ТА ПРОГНОСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ

12 червня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Економічна аналітика: сучасні реалії та прогностичні можливості».

Планується обговорити наступні питання: соціально-економічний вимір геополітики; макроекономічні виклики та адаптація економічної аналітики; економічна аналітика у стратегіях стійкості бізнесу в умовах невизначеності; розвиток аналітичної освіти та підготовка фахівців з новими компетенціями; цифровізація, BigData та штучний інтелект в економічному аналізі. Організатори: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Західноукраїнський національний університет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Сухумський державний університет (Грузія), Політехнічний університет Картахени (Іспанія),  Університет імені Миколаса Ромеріса (Литва), Бізнес-школа Університету Норд (Норвегія).

Детальніше: https://kneu.edu.ua/ua/events/mij_conf_3/, https://drive.google.com/file/d/1GVWR76fEqVlbjroScZUEyo5eewNWWkBV/view

ОЕСР: ПОМ’ЯКШЕННЯ НАСЛІДКІВ ЗМІНИ КЛІМАТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Що робить політику пом'якшення наслідків зміни клімату ефективною? Метааналіз емпіричної літератури щодо ефективності політики».

У ньому зазначається, що одна з головних цілей Інклюзивного форуму ОЕСР  IFCMA - зміцнення емпіричної бази даних про вплив політики пом'якшення наслідків на викиди, що може допомогти політикам у визначенні, розробленні й реалізації заходів, спрямованих на скорочення викидів. Йдеться про дослідження постфактумних емпіричних досліджень, що спираються на 336 оцінок зі 121 дослідження та охоплюють широкий спектр політик пом'якшення наслідків у сільському, лісовому господарстві, будівництві, промисловості, енергетиці, на транспорті. Економічна, регуляторна та інформаційна політика демонструють порівнянний рівень ефективності у скороченні викидів; для деяких політик, таких як вуглецеві податки, ефективність політики з часом зростає. При цьому ефективність політики для транспорту нижча, ніж в інших секторах. Разом із тим, ряд факторів залишаються поза рамками спостережень, - це ступінь забезпечення дотримання політики, адміністративна спроможність країн тощо.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/what-makes-climate-change-mitigation-policies-work_642fbefe-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/what-makes-climate-change-mitigation-policies-work_066e7497/642fbefe-en.pdf, https://doi.org/10.1787/642fbefe-en

ЄВРОПЕЙСЬКА ЕКОНОМІКА ДАНИХ: ПІДТРИМКА ПРОСТОРІВ ДАНИХ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Розбудова європейської економіки даних: у центрі підтримки просторів даних».

У ньому демонструється роль Центру підтримки просторів даних (DSSC) та його цінність для перетворення обміну даними між організаціями у надійні та сумісні процеси. Європа обрала курс на економіку, орієнтовану на дані, відповідно здатність безпечно та справедливо обмінюватися даними стала надзвичайно важливою. Від охорони здоров'я та мобільності до енергетики та культури, дані все частіше створюються в різних секторах, які потребують співпраці. DSSC створений для підтримки співпраці та розвитку спільних європейських просторів даних, побудованих на засадах європейських цінностей. Він фінансується програмою Європейського Союзу «Цифрова Європа» для забезпечення дієвої підтримки органів державної влади, підприємств та проєктів, орієнтованих на створення й розвиток  простору даних, тобто середовища, де зацікавлені сторони можуть обмінюватися даними контрольованим чином, забезпечуючи довіру, сумісність та суверенітет даних. DSSC пропонує практичні ресурси: план, інструкції, стартовий набір для новачків, набір інструментів багаторазового використання, спільний глосарій тощо. Простори даних тісно пов'язані з відкритими даними, які зосереджені доступності для повторного використання. Простори даних дозволяють використовувати більш просунуті форми обміну даними, де доступ до конфіденційних або комерційно цінних даних можливий за узгоджених умов. Відкриті стандарти, прозорі моделі управління та багаторазові структурні блоки, що просуваються DSSC, допомагають забезпечити передачу даних різних країн та секторів, доповнюючи ширшу екосистему відкритих даних Європи. Такий підхід підтримує інновації, зміцнює довіру та дозволяє організаціям створювати нові послуги, не втрачаючи контролю над своїми даними. На вебсайті DSSC можна ознайомитися з доступними ресурсами, поточними ініціативами Data Spaces Radar та дізнатися, як Європа формує надійне та сумісне майбутнє даних.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/building-europes-data-economy-inside-data-spaces-support-centre, https://commission.europa.eu/funding-and-tenders/find-funding/eu-funding-programmes/digital-europe-programme_en,  https://dssc.eu

ЧИ МОЖЕ ШІ ОЦІНЮВАТИ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ? ЯКІ МЕЖІ МАЄ АВТОМАТИЗАЦІЯ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Використання ШІ для оцінювання не спрямоване на заміну людей».

Йдеться про британський пілотний проєкт, у межах якого університети тестують системи штучного інтелекту для перевірки студентських робіт і підготовки зворотного зв’язку. Його організатори наголошують, що остаточне рішення та кінцевий академічний контроль має залишатися за викладачами, а не алгоритмами.  Ініціатором згаданого проєкту став Jisc - організація, яка забезпечує підтримку цифрової інфраструктури для усього британського сектору вищої освіти. Вона керує національною дослідною та освітньою мережею Janet із забезпечення високошвидкісного підключення до мережі, опікується кібербезпекою, цифровими бібліотеками та платформами даних, консультує з питань штучного інтелекту та цифрового навчання. До проєкту долучились десять університетів, які згодились тестувати платформу Graide, покликану здійснювати оцінювання та готувати зворотній зв’язок для студентів на основі критеріїв оцінювання, прикладів студентських робіт і попередньо заданих правил. Ще кілька освітніх закладів паралельно випробовують платформу TeacherMatic, яка допомагає викладачам створювати навчальні матеріали, завдання й структури освітні курси. Джульєт наголошує, що в основі проєкту - обов’язкова участь людини у процесі оцінювання: викладачі мають перевіряти та підтверджувати коментарі, сформовані системою штучного інтелекту, перш ніж їх побачать студенти. Технологія ШІ тут виступає інструментом підтримки академічної роботи, а не способом повної автоматизації перевірки знань. Водночас частина викладачів висловлює занепокоєння можливим знеціненням людських оцінок, які є важливою складовою педагогічної взаємодії між студентом і викладачем.  Окрему увагу приділено проблемі навантаження в університетах, адже перевірка робіт і підготовка детального зворотного зв’язку залишаються одними з найбільш трудомістких елементів академічної праці. Саме тому ШІ розглядається як можливість пришвидшити окремі технічні процеси через створення чернеток коментарів та аналіз типових помилок. При цьому результати пілоту, за словами учасників, демонструють, що студенти все одно високо цінують саме людський коментар і персональну академічну взаємодію.

У матеріалі простежується важлива різниця між формативним і підсумковим оцінюванням. Організатори вважають, що системи штучного інтелекту наразі більше придатні для формативного оцінювання, тобто для надання проміжного зворотного зв’язку під час навчання, коли студент ще може доопрацювати роботу. Натомість використання ШІ у високоризикових формах підсумкового оцінювання, які впливають на остаточні результати навчання та присудження кваліфікацій, поки що вважають передчасним.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/ai-marking-trial-not-looking-replace-humans

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФОРУМ OPEN4UA

4–6 червня 2026 року у змішаному форматі відбудеться Національний форум з відкритої науки та вдосконалення оцінювання досліджень.

Він стане площадкою обміну кращими практиками та поширення знань, необхідних для розвитку відкритої науки та відповідального оцінювання наукової діяльності. Планується обговорити наступні питання: законодавчі засади відкритої науки; реформування системи оцінювання наукової діяльності; розвиток політик відкритої науки та інституційній трансформації у сфері вищої освіти України; результати пілотних ініціатив Open4UA, реалізованих в українських закладах вищої освіти; роль Координаційної ради з питань відкритої науки при МОН; можливості співпраці з європейськими проєктами та ініціативами з відкритої науки, оцінювання наукової діяльності, відтворюваності досліджень і цифрової трансформації. Організатори: Проєкт Open4UA, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/naczionalnyj-forum-open4ua-spryyatyme-rozvytku-vidkrytoyi-nauky-ta-vdoskonalennyu-oczinyuvannya-naukovoyi-diyalnosti-v-ukrayini, https://erasmusplus.org.ua/project-news/naczionalnyj-forum-z-vidkrytoyi-nauky-ta-vdoskonalennya-oczinyuvannya-naukovoyi-diyalnosti-04-06-06-2026-r-onlajn-oflajn, https://www.facebook.com/events/2417039775480700/, https://lpnu.ua/sites/default/files/2026/5/14/news/36364/open4ua-national-forum-os-and-advancing-ra-program.pdf, https://forms.gle/sAjxPRShu7c4aV1F9

ШІ ТА АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ: ВОЛЯ ТА СВІДОМІСТЬ

26 травня  2026 року в межах курсу відкритих лекцій «Академічна ДоброЧесність: правила гри чи справа честі» відбудеться онлайн лекція «ШІ та академічна доброчесність: воля та свідомість».

Захід покликаний стати площадкою для обговорення актуальних питань академічної етики. Планується розглянути співвідношення понять «етика» та «доброчесність»; хто винний в академічних порушеннях; генеративний штучний інтелект як асистент у роботі – як його використовувати; доброчесність при  використанні ГШІ - відповіді на найбільш поширені питання про доброчесність. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Детальніше: https://www.library.kpi.ua/shi-ta-akademichna-dobrochesnist-volya-ta-svidomist, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScQdgCmgRggQk-XICPUBBNU2RTFynuqioQG2LbeUh3aah2A9Q/viewform, https://t.me/kpi_library/5199

ORCID ЯК ОСНОВА СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ДЛЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ РЕПОЗИТОРІЇВ

26 травня 2026 року у серії заходів щодо розвитку е-інфраструктури України та запровадження міжнародних стандартів відкритої науки відбудеться перший вебінар «ORCID як основа сучасної наукової ідентифікації для інституційних репозиторіїв».

Планується обговорити наступні питання: що таке ORCID та як функціонує цей ідентифікатор; чому міжнародні наукові видавництва, грантові програми та репозитарії вимагають використання ORCID; як ORCID допомагає уникнути проблем неоднозначної ідентифікації авторів; як інтегрувати ORCID у репозитарні системи, побудовані на програмному забезпеченні DSpace і EPrints; як працює ORCID authentication workflows; яким чином ORCID взаємодіє з іншими складовими інфраструктури відкритої науки; як забезпечити коректний опис авторів, афіліацій та наукових результатів; які міжнародні практики впровадження ORCID використовуються університетами та науковими установами ЄС. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Детальніше: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSelx_pPnAWtnhlZogv8MZd0jZO-vFDoHNhb7P7IgihOa5o3mw/viewform,  https://t.me/kpi_library/5210

ОЕСР: ЕКОНОМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ЯПОНІЯ 2026

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічні дослідження ОЕСР: Японія 2026».

У ньому наведено огляд розвитку  економіки Японії, яка наразі характеризується стійкістю попри глобальну кризу та, як очікується, буде у подальшому зростати помірними темпами за рахунок внутрішнього попиту. Японія переходить до стану рівноваги, що проявляється у динаміці цін та заробітної плати, відповідно макроекономічна політика потребує коригування. Остання має забезпечувати баланс між підтримкою інфляції на рівні 2%, забезпеченням фіскальної стійкості та стимулюванням зростання, незважаючи на старіння населення. Прогнозується, що номінальне зростання заробітної плати буде стійким, відбудеться нормалізація грошово-кредитної політики. В умовах зростання витрат на обслуговування боргових зобов’язань пріоритетним стає завдання зниження загальної суми боргу. Забезпечення фіскальної стійкості потребує вирішення проблем, пов'язаних із зростанням витрат, викликаним старінням населення, збільшення податкових надходжень та обмеження використання додаткових бюджетів. Також актуальним завданням є забезпечення фінансової підтримки процесам  «зеленої трансформації» та загальне покращення управління кліматичною політикою. В умовах скорочення населення працездатного віку для підтримки рівня життя необхідне підвищення продуктивності праці та збільшення пропозиції робочої сили. Підвищення продуктивності залежить від відродження динаміки бізнесу, інноваційного впливу, залучення іноземного капіталу та максимально ефективного використання потенціалу цифровізації економіки. Для пом'якшення дефіциту робочої сили та протидії демографічним труднощам необхідні подальше збільшення участі жінок у робочій силі та якості робочих місць, розширення ролі іноземних працівників, підвищення гнучкості ринку праці та зміцнення систем навчання дорослих.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-economic-surveys-japan-2026_54cc833d-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/oecd-economic-surveys-japan-2026_9457bba4/54cc833d-en.pdf, https://doi.org/10.1787/54cc833d-en

ОСВІТА ПІСЛЯ 2030 РОКУ: ГЛОБАЛЬНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ  ЮНЕСКО

ЮНЕСКО у співпраці з партнерами розпочала глобальне опитування щодо майбутнього освіти, яке проводиться в рамках міжнародних консультацій для Молодіжного порядку денного щодо освіти після 2030 року.

Воно покликане зібрати пропозиції щодо освіти у майбутньому, потрібних змін і необхідних для реалізації рішень для  підвищення доступності систем освіти, їх інклюзивності та ефективності. Збираючи інформацію від молоді з усього світу, ці консультації мають стати основою для формування напрямку трансформації освіти.  Воно сфокусовано  на трьох основних темах: бачення майбутнього нашого світу, бажані зміни для систем освіти та процесу навчання, готовність до дій для упровадження бажаних змін.  Результати опитування будуть покладені в основу Post-2030 Youth Education and Learning Agenda. Документ буде представлений світовим лідерам у 2027 році на Глобальній освітній зустрічі і стане базою для формування глобального порядку денного освіти після 2030 року. Опитування триватиме до 20 вересня 2026 року.

Детальніше: https://www.unesco.org/sdg4education2030/en/articles/education-beyond-2030-global-youth-and-student-consultations-shape-future-education-agenda?hub=127648, https://mon.gov.ua/news/mozhlyvist-doluchytysia-do-hlobalnoho-opytuvannia-shchodo-maibutnoho-osvity, https://kno.rada.gov.ua/news/about_main/77695.html