НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ДОСЛІДНИКІВ: ІНСТРУМЕНТ ПЕРСОНАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВЦІВ
Міністерство освіти і науки України повідомляє про створення Національної системи дослідників України як механізму індивідуальної підтримки українських науковців і молодих учених.
Міністр освіти і науки наголосив, що наука стає сферою, де дослідника оцінюють за реальними результатами його роботи у будь-якій галузі досліджень і держава має підтримати та заохотити науковців, а особливо молодих учених, залишатися та працювати в Україні. Нацсистема дослідників буде прозорим, конкурентним та орієнтованим на результат механізмом, який з 2026 року забезпечить державними стипендіями у розмірі 10 тис. гривень на місяць 2650 найкращих дослідників, половину з яких становитимуть молоді учені. НСД працюватиме через цифровий модуль у Національній електронній науково-інформаційній системі. Дослідники самостійно подаватимуть інформацію про свої результати, а оцінювання базуватиметься на автоматизованій перевірці даних із використанням наукометричних баз, відкритих реєстрів та інших верифікованих джерел. Система формуватиме окремі рейтинги за науковими напрямами, а також загальний рейтинг і рейтинг молодих учених. Такий підхід має забезпечити справедливі умови оцінювання та підтримки для різних категорій дослідників. Також НСД стане першою повною цифровою базою українських учених, яка міститиме інформацію про науковий профіль дослідника, його професійну експертизу, напрями досліджень, кар’єрний статус і результати діяльності. Концепцію Національної системи дослідників України та план її реалізації затвердив уряд, також було ухвалено Методику рейтингування і Порядок надання державних стипендій.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-stvoriuie-natsionalnu-systemu-doslidnykiv-instrument-personalnoi-pidtrymky-ukrainskykh-naukovtsiv
Міністерство освіти і науки України повідомляє про створення Національної системи дослідників України як механізму індивідуальної підтримки українських науковців і молодих учених.
Міністр освіти і науки наголосив, що наука стає сферою, де дослідника оцінюють за реальними результатами його роботи у будь-якій галузі досліджень і держава має підтримати та заохотити науковців, а особливо молодих учених, залишатися та працювати в Україні. Нацсистема дослідників буде прозорим, конкурентним та орієнтованим на результат механізмом, який з 2026 року забезпечить державними стипендіями у розмірі 10 тис. гривень на місяць 2650 найкращих дослідників, половину з яких становитимуть молоді учені. НСД працюватиме через цифровий модуль у Національній електронній науково-інформаційній системі. Дослідники самостійно подаватимуть інформацію про свої результати, а оцінювання базуватиметься на автоматизованій перевірці даних із використанням наукометричних баз, відкритих реєстрів та інших верифікованих джерел. Система формуватиме окремі рейтинги за науковими напрямами, а також загальний рейтинг і рейтинг молодих учених. Такий підхід має забезпечити справедливі умови оцінювання та підтримки для різних категорій дослідників. Також НСД стане першою повною цифровою базою українських учених, яка міститиме інформацію про науковий профіль дослідника, його професійну експертизу, напрями досліджень, кар’єрний статус і результати діяльності. Концепцію Національної системи дослідників України та план її реалізації затвердив уряд, також було ухвалено Методику рейтингування і Порядок надання державних стипендій.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-stvoriuie-natsionalnu-systemu-doslidnykiv-instrument-personalnoi-pidtrymky-ukrainskykh-naukovtsiv
ЯК ПРАЦЮВАТИ З ВІДКРИТИМИ ДАНИМИ
На платформі «ДіяОсвіта» представлені 6 освітніх продуктів для навчання професійної роботи з реєстрами та великими масивами відкритої державної інформації.
Відкриті дані допомагають ефективно боротися з корупцією, масштабувати бізнес, створювати нові ІТ-продукти та ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення. Усі зацікавлені можуть долучитись до опанування наступних тем: «Хроніки відкритих даних» (12 епізодів для повного занурення в тему від експертів Мінцифри, Prozorro, аналітиків та ІТ-фахівців); «Журналістика даних» (як знаходити приховані сенси у великих масивах інформації, створювати візуалізації та писати резонансні матеріали); «Основи роботи з відкритими даними» (де шукати публічну інформацію та як її використовувати для розвитку громад, перевірки бюджетних витрат або розробки ІТ-рішень); «Відкриті дані для державних службовців» (як системно розвивати та оприлюднювати дані, щоб підвищити прозорість установи та допомогти бізнесу й громадськості створювати зручні сервіси); «Відкриті дані для бізнесу» (як аналізувати ринок, перевіряти контрагентів, знаходити вільні ніші, створювати ІТ-сервіси та уникати фінансових ризиків); «Адвокація відкритих даних» (як просувати ідеї відкритості та добиватися публікації нових державних даних).
Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/education/vid-teoriyi-do-praktyky-opanovuyte-robotu-z-vidkrytymy-danymy-na-platformi-diiaosvita, https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid02xe49Gw6gJQZpg95jeXsDhe49hf4oRpQtXQQyQFYTzt7KMyTxrY7oEQALJZTVCyrjl
На платформі «ДіяОсвіта» представлені 6 освітніх продуктів для навчання професійної роботи з реєстрами та великими масивами відкритої державної інформації.
Відкриті дані допомагають ефективно боротися з корупцією, масштабувати бізнес, створювати нові ІТ-продукти та ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення. Усі зацікавлені можуть долучитись до опанування наступних тем: «Хроніки відкритих даних» (12 епізодів для повного занурення в тему від експертів Мінцифри, Prozorro, аналітиків та ІТ-фахівців); «Журналістика даних» (як знаходити приховані сенси у великих масивах інформації, створювати візуалізації та писати резонансні матеріали); «Основи роботи з відкритими даними» (де шукати публічну інформацію та як її використовувати для розвитку громад, перевірки бюджетних витрат або розробки ІТ-рішень); «Відкриті дані для державних службовців» (як системно розвивати та оприлюднювати дані, щоб підвищити прозорість установи та допомогти бізнесу й громадськості створювати зручні сервіси); «Відкриті дані для бізнесу» (як аналізувати ринок, перевіряти контрагентів, знаходити вільні ніші, створювати ІТ-сервіси та уникати фінансових ризиків); «Адвокація відкритих даних» (як просувати ідеї відкритості та добиватися публікації нових державних даних).
Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/education/vid-teoriyi-do-praktyky-opanovuyte-robotu-z-vidkrytymy-danymy-na-platformi-diiaosvita, https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid02xe49Gw6gJQZpg95jeXsDhe49hf4oRpQtXQQyQFYTzt7KMyTxrY7oEQALJZTVCyrjl
«ФАЛЬШИВІ» СТУДЕНТИ Й ВІЗОВІ РИЗИКИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пекер «МВС закликають ділитися з університетами даними про недобросовісних агентів».
У ній ідеться про хвилю занепокоєння британських університетів новими правилами контролю за міжнародним студентським набором, які одночасно посилюють вимоги до фіксації діяльності освітніх агентів та не гарантують доступу до інформації про посередників, яких уряд вважає ризикованими. Зміни у правилах роботи університетів зі студентськими рекрутинговими агентами вимагають, щоб ЗВО розкривали детальну інформацію про агентів, які брали участь у залученні студентів. Виникає проблема так званих «bad actors» — агентів, яких підозрюють у формальному залученні студентів, які насправді не мають реального наміру навчатися (люди вступають до університетів, не відвідують заняття, швидко залишають навчання або використовують студентський маршрут для інших міграційних цілей). Представники університетського сектору побоюються, що уряд накопичуватиме інформацію про таких агентів, але не буде ділитись нею із самими університетами, які в кінцевому рахунку несуть відповідальність за дотримання візових правил. Нові механізми можуть створити ситуацію інформаційної асиметрії: університет може провести власну перевірку агента, укласти з ним контракт і лише згодом дізнатися, що цей посередник уже викликав підозри у державних органів. В умовах посилення міграційного контролю це формує додатковий ризик для самих закладів освіти, оскільки одним із ключових показників їхньої надійності є частка студентів, яким відмовляють у візах. Окрему увагу приділено галузевій системі принципів і стандартів роботи з освітніми агентами, оскільки університети повинні не лише декларувати дотримання певних принципів, а й надавати докази моніторингу діяльності посередників. У більш широкому контексті стаття привертає увагу до посилення контролю за ринком освітнього посередництва, який дедалі частіше розглядається не лише як інструмент глобального рекрутингу, а і як потенційна зону міграційних, фінансових та репутаційних ризиків для університетів і держави в цілому.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/share-agent-bad-actor-data-universities-home-office-told
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пекер «МВС закликають ділитися з університетами даними про недобросовісних агентів».
У ній ідеться про хвилю занепокоєння британських університетів новими правилами контролю за міжнародним студентським набором, які одночасно посилюють вимоги до фіксації діяльності освітніх агентів та не гарантують доступу до інформації про посередників, яких уряд вважає ризикованими. Зміни у правилах роботи університетів зі студентськими рекрутинговими агентами вимагають, щоб ЗВО розкривали детальну інформацію про агентів, які брали участь у залученні студентів. Виникає проблема так званих «bad actors» — агентів, яких підозрюють у формальному залученні студентів, які насправді не мають реального наміру навчатися (люди вступають до університетів, не відвідують заняття, швидко залишають навчання або використовують студентський маршрут для інших міграційних цілей). Представники університетського сектору побоюються, що уряд накопичуватиме інформацію про таких агентів, але не буде ділитись нею із самими університетами, які в кінцевому рахунку несуть відповідальність за дотримання візових правил. Нові механізми можуть створити ситуацію інформаційної асиметрії: університет може провести власну перевірку агента, укласти з ним контракт і лише згодом дізнатися, що цей посередник уже викликав підозри у державних органів. В умовах посилення міграційного контролю це формує додатковий ризик для самих закладів освіти, оскільки одним із ключових показників їхньої надійності є частка студентів, яким відмовляють у візах. Окрему увагу приділено галузевій системі принципів і стандартів роботи з освітніми агентами, оскільки університети повинні не лише декларувати дотримання певних принципів, а й надавати докази моніторингу діяльності посередників. У більш широкому контексті стаття привертає увагу до посилення контролю за ринком освітнього посередництва, який дедалі частіше розглядається не лише як інструмент глобального рекрутингу, а і як потенційна зону міграційних, фінансових та репутаційних ризиків для університетів і держави в цілому.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/share-agent-bad-actor-data-universities-home-office-told
НАЦРЕПОЗИТАРІЙ ЗАПРОШУЄ ДОСЛІДНИКІВ ТА ОСВІТЯН ДО РОБОТИ З НАБОРАМИ НАУКОВИХ ДАНИХ
На офіційному вебпорталі НРАТ запроваджено сервіси збереження наукових даних.
Про це йшлося на заходах, присвячених Тижню Відкритого Уряду, які були організовані за підтримки МОН Державною науковою установою «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» 12 і 19 травня 2026 року. Відтепер усі охочі можуть скористатись сервісами НРАТ для подання наборів наукових даних, створених у рамках ДіР, що пройшли систему державної реєстрації, або підготовлених в ініціативному порядку. Реалізовано два сценарії роботи. Для робіт, які вже отримали державний обліковий номер (досліджень і дисертацій) завантаження наборів даних відбувається через е-кабінет установ. Поділитись датасетами, підготовленими у рамках ініціативних досліджень можуть авторизовані за афіліацією користувачі НРАТ, скориставшись системою самоархівації. Відповідні інструктивні матеріали оприлюднені на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі Q&A. Перші набори наукових даних уже представлені у Нацрепозитарії, запрошуємо знайомитись із ними та додавати власні на підтримку концепції відкритої науки та FAIR.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/yak-peredaty-nabir-naukovyh-danyh, https://nrat.ukrintei.ua/yak-dodaty-nabir-naukovyh-danyh-do-zareyestrovanoyi-dir, https://nrat.ukrintei.ua/yak-zdijsnyty-samoarhivacziyu-naboru-naukovyh-danyh, https://webinar.ukrintei.ua
На офіційному вебпорталі НРАТ запроваджено сервіси збереження наукових даних.
Про це йшлося на заходах, присвячених Тижню Відкритого Уряду, які були організовані за підтримки МОН Державною науковою установою «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» 12 і 19 травня 2026 року. Відтепер усі охочі можуть скористатись сервісами НРАТ для подання наборів наукових даних, створених у рамках ДіР, що пройшли систему державної реєстрації, або підготовлених в ініціативному порядку. Реалізовано два сценарії роботи. Для робіт, які вже отримали державний обліковий номер (досліджень і дисертацій) завантаження наборів даних відбувається через е-кабінет установ. Поділитись датасетами, підготовленими у рамках ініціативних досліджень можуть авторизовані за афіліацією користувачі НРАТ, скориставшись системою самоархівації. Відповідні інструктивні матеріали оприлюднені на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі Q&A. Перші набори наукових даних уже представлені у Нацрепозитарії, запрошуємо знайомитись із ними та додавати власні на підтримку концепції відкритої науки та FAIR.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/yak-peredaty-nabir-naukovyh-danyh, https://nrat.ukrintei.ua/yak-dodaty-nabir-naukovyh-danyh-do-zareyestrovanoyi-dir, https://nrat.ukrintei.ua/yak-zdijsnyty-samoarhivacziyu-naboru-naukovyh-danyh, https://webinar.ukrintei.ua
👍1
ЯК СТВОРЮВАТИ ДОСТУПНІ ЦИФРОВІ СЕРВІСИ
27 травня 2026 року відбудеться вебінар «Вебдоступність: як створювати сервіси без бар’єрів».
Він покликаний надати дизайнерам, розробникам, продакт- і проєктним менеджерам, держслужбовцям та всім, хто створює застосунки й сайти роз’яснення щодо забезпечення безбар’єрності цифрових продуктів. Слухачі отримають поради щодо того, як зробити сайти та застосунки комфортними й доступними для всіх - від молоді до старших користувачів, людей із порушеннями зору, слуху чи моторики. Під час вебінару планується обговорити базові принципи цифрової доступності; ключові вимоги до сайтів і застосунків; роботу скринридерів та прості способи перевірки сервісів на доступність. Організатори: Мінцифри, ПРООН в Україні.
Детальніше: https://diia.gov.ua/vebdostupnist-iak-stvoriuvaty-servisy-bez-barieriv, https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid026hNEdqnfubGsukCix8BDF6fXFW1NTK4rJbVBPdDEkBysUYWebES47hkWeGEFuePvl
27 травня 2026 року відбудеться вебінар «Вебдоступність: як створювати сервіси без бар’єрів».
Він покликаний надати дизайнерам, розробникам, продакт- і проєктним менеджерам, держслужбовцям та всім, хто створює застосунки й сайти роз’яснення щодо забезпечення безбар’єрності цифрових продуктів. Слухачі отримають поради щодо того, як зробити сайти та застосунки комфортними й доступними для всіх - від молоді до старших користувачів, людей із порушеннями зору, слуху чи моторики. Під час вебінару планується обговорити базові принципи цифрової доступності; ключові вимоги до сайтів і застосунків; роботу скринридерів та прості способи перевірки сервісів на доступність. Організатори: Мінцифри, ПРООН в Україні.
Детальніше: https://diia.gov.ua/vebdostupnist-iak-stvoriuvaty-servisy-bez-barieriv, https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid026hNEdqnfubGsukCix8BDF6fXFW1NTK4rJbVBPdDEkBysUYWebES47hkWeGEFuePvl
👍1
ІННОВАЦІЇ У ГАЛУЗЯХ ҐРУНТОЗНАВСТВА, АГРОХІМІЇ ТА ЗЕМЛЕРОБСТВА
28 травня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція молодих учених та спеціалістів «Молодіжні інновації у галузях ґрунтознавства, агрохімії та землеробства - шлях до smart-управління в АПК».
Захід присвяченій 85-річчю від дня народження доктора сільськогосподарських наук, професора Фатєєва Анатолія Івановича. Він стане площадкою для обговорення актуальних питань упровадження інноваційних технологій у ґрунтознавстві, агрохімії та землеробстві; розроблення науково обґрунтованих заходів для сталого розвитку агросфери; визначення перспектив комплексного застосування геопросторових інструментів, систем дистанційного моніторингу та баз даних для забезпечення сталого smart-управління земельними ресурсами в агропромисловому комплексі України. Організатор - Національний науковий центр «Інститут грунтознавства і агрохімії імені О.В. Соколовського».
Детальніше: https://issar.com.ua/mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferencziya-molodih-uchenih-ta-speczialistiv-molodizhni-innovaczi%d1%97-u-galuzyah-%d2%91runtoznavstva-agrohimi%d1%97-ta-zemlerobstva-shlyah-do-s, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeE8YBKeIJWhm9riH32Dzq4urZEtgM00rUXEbyGGue3JpAmjA/viewform, https://us06web.zoom.us/j/2500655057?pwd=3a8i91QbNa66eU2VKJx0zI2rCFHsJB.1&omn=87547395499, http://naas.gov.ua/preview/mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiya-molodykh-uchenykh-ta-spetsialistiv-molodizhni-innovatsi/
28 травня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція молодих учених та спеціалістів «Молодіжні інновації у галузях ґрунтознавства, агрохімії та землеробства - шлях до smart-управління в АПК».
Захід присвяченій 85-річчю від дня народження доктора сільськогосподарських наук, професора Фатєєва Анатолія Івановича. Він стане площадкою для обговорення актуальних питань упровадження інноваційних технологій у ґрунтознавстві, агрохімії та землеробстві; розроблення науково обґрунтованих заходів для сталого розвитку агросфери; визначення перспектив комплексного застосування геопросторових інструментів, систем дистанційного моніторингу та баз даних для забезпечення сталого smart-управління земельними ресурсами в агропромисловому комплексі України. Організатор - Національний науковий центр «Інститут грунтознавства і агрохімії імені О.В. Соколовського».
Детальніше: https://issar.com.ua/mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferencziya-molodih-uchenih-ta-speczialistiv-molodizhni-innovaczi%d1%97-u-galuzyah-%d2%91runtoznavstva-agrohimi%d1%97-ta-zemlerobstva-shlyah-do-s, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeE8YBKeIJWhm9riH32Dzq4urZEtgM00rUXEbyGGue3JpAmjA/viewform, https://us06web.zoom.us/j/2500655057?pwd=3a8i91QbNa66eU2VKJx0zI2rCFHsJB.1&omn=87547395499, http://naas.gov.ua/preview/mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiya-molodykh-uchenykh-ta-spetsialistiv-molodizhni-innovatsi/
ЕКОНОМІЧНА АНАЛІТИКА: СУЧАСНІ РЕАЛІЇ ТА ПРОГНОСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ
12 червня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Економічна аналітика: сучасні реалії та прогностичні можливості».
Планується обговорити наступні питання: соціально-економічний вимір геополітики; макроекономічні виклики та адаптація економічної аналітики; економічна аналітика у стратегіях стійкості бізнесу в умовах невизначеності; розвиток аналітичної освіти та підготовка фахівців з новими компетенціями; цифровізація, BigData та штучний інтелект в економічному аналізі. Організатори: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Західноукраїнський національний університет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Сухумський державний університет (Грузія), Політехнічний університет Картахени (Іспанія), Університет імені Миколаса Ромеріса (Литва), Бізнес-школа Університету Норд (Норвегія).
Детальніше: https://kneu.edu.ua/ua/events/mij_conf_3/, https://drive.google.com/file/d/1GVWR76fEqVlbjroScZUEyo5eewNWWkBV/view
12 червня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Економічна аналітика: сучасні реалії та прогностичні можливості».
Планується обговорити наступні питання: соціально-економічний вимір геополітики; макроекономічні виклики та адаптація економічної аналітики; економічна аналітика у стратегіях стійкості бізнесу в умовах невизначеності; розвиток аналітичної освіти та підготовка фахівців з новими компетенціями; цифровізація, BigData та штучний інтелект в економічному аналізі. Організатори: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Західноукраїнський національний університет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Сухумський державний університет (Грузія), Політехнічний університет Картахени (Іспанія), Університет імені Миколаса Ромеріса (Литва), Бізнес-школа Університету Норд (Норвегія).
Детальніше: https://kneu.edu.ua/ua/events/mij_conf_3/, https://drive.google.com/file/d/1GVWR76fEqVlbjroScZUEyo5eewNWWkBV/view