СТИПЕНДІАЛЬНА ДОСЛІДНИЦЬКА ПРОГРАМА NADIYA 2026
Французький інститут в Україні оголосив про старт відбору на стипендіальну програму NADIYA.
Її мета - об’єднати провідні французькі інженерні школи та українських дослідників з метою підтримки короткострокових наукових стажувань у Франції для видатних українських науковців у сфері інженерних наук. Пріоритети: матеріалознавство та інженерія матеріалів (властивості матеріалів і поверхонь, нанотехнології, сучасні композитні матеріали); біотехнології та біоінженерія (застосування у сфері охорони здоров’я, агропродовольчої галузі, екологічних наук, біоінженерії та біопроцесів); геонауки та довкілля (управління ґрунтовими та мінеральними ресурсами, технології очищення забруднень, екологічне відновлення); сталий розвиток енергетики та енергетичний перехід (відновлювана енергетика, системи накопичення енергії, оптимізація енергоспоживання); агрономія та ветеринарні науки (стале сільське господарство, управління агропродовольчими ресурсами, здоров’я тварин, вплив екологічних змін на аграрні екосистеми); інноваційні технології та перспективна цивільна інженерія, аеронавтика; кібербезпека та цивільні ядерні дослідження; будівництво та цивільна інженерія. Взяти участь можуть українські дослідники, що мають науковий ступінь PhD або навчаються в аспірантурі, працюють в Україні, активно залучені до наукової діяльності в одному з визначених пріоритетних напрямів, належать до української академічної або науково-дослідної установи, володіють англійською та/або французькою мовою. Переможці конкурсу отримають щомісячну стипендію (від 1704 до 2055 євро); забезпечення проживання, покриття транспортних витрат; медичне страхування. Заявку на участь можна подати до 7 червня 2026 року.
Детальніше: https://institutfrancais-ukraine.com/etudier/bourses/nadiya, https://lpnu.ua/sites/default/files/2026/5/14/news/36364/open4ua-national-forum-os-and-advancing-ra-program.pdf, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdBps2NCHQMyzpvpoD2E9YWqgEKiqNUls8wsxtPKcc54aQXeg/viewform, https://nrfu.org.ua/news/stypendialna-doslidnyczka-programa-nadiya-2026/, https://www.instagram.com/institutfrancais_ukraine/p/DYW_cuxshNo/
Французький інститут в Україні оголосив про старт відбору на стипендіальну програму NADIYA.
Її мета - об’єднати провідні французькі інженерні школи та українських дослідників з метою підтримки короткострокових наукових стажувань у Франції для видатних українських науковців у сфері інженерних наук. Пріоритети: матеріалознавство та інженерія матеріалів (властивості матеріалів і поверхонь, нанотехнології, сучасні композитні матеріали); біотехнології та біоінженерія (застосування у сфері охорони здоров’я, агропродовольчої галузі, екологічних наук, біоінженерії та біопроцесів); геонауки та довкілля (управління ґрунтовими та мінеральними ресурсами, технології очищення забруднень, екологічне відновлення); сталий розвиток енергетики та енергетичний перехід (відновлювана енергетика, системи накопичення енергії, оптимізація енергоспоживання); агрономія та ветеринарні науки (стале сільське господарство, управління агропродовольчими ресурсами, здоров’я тварин, вплив екологічних змін на аграрні екосистеми); інноваційні технології та перспективна цивільна інженерія, аеронавтика; кібербезпека та цивільні ядерні дослідження; будівництво та цивільна інженерія. Взяти участь можуть українські дослідники, що мають науковий ступінь PhD або навчаються в аспірантурі, працюють в Україні, активно залучені до наукової діяльності в одному з визначених пріоритетних напрямів, належать до української академічної або науково-дослідної установи, володіють англійською та/або французькою мовою. Переможці конкурсу отримають щомісячну стипендію (від 1704 до 2055 євро); забезпечення проживання, покриття транспортних витрат; медичне страхування. Заявку на участь можна подати до 7 червня 2026 року.
Детальніше: https://institutfrancais-ukraine.com/etudier/bourses/nadiya, https://lpnu.ua/sites/default/files/2026/5/14/news/36364/open4ua-national-forum-os-and-advancing-ra-program.pdf, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdBps2NCHQMyzpvpoD2E9YWqgEKiqNUls8wsxtPKcc54aQXeg/viewform, https://nrfu.org.ua/news/stypendialna-doslidnyczka-programa-nadiya-2026/, https://www.instagram.com/institutfrancais_ukraine/p/DYW_cuxshNo/
ШI-ЛЕКТОРИ ТА «ЖИВІ» НАСТАВНИКИ: НОВА МОДЕЛЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Віртуальні викладачі перебуватимуть під наглядом академічних працівників в університеті зі штучним інтелектом».
У ній йдеться про заклад вищої освіти, який планує використовувати ШI-тьюторів та цифрових аватарів для викладання магістерських програм, залишаючи за викладачами функції академічного супроводу, оцінювання й персональної підтримки студентів. Лондонська школа інновацій, новий заклад післядипломного навчання, який нещодавно отримав право присуджувати наукові ступені та готується розпочати навчання вже цього року. Університет пропонуватиме програми з машинного навчання, цифрових інновацій, підприємництва й трансформації бізнесу. Основою освітньої моделі стане власна онлайн-платформа, де студенти взаємодіятимуть із персональними ШI-тьюторами. Здобувачі освіти будуть отримувати навчальний контент у текстовому форматі або у вигляді відео з цифровими аватарами викладачів. Така система має забезпечити персоналізоване й гнучке навчання: після завершення кожного модулю студенти мають проходити так званий «сократівський діалог» із ШI-тьютором, відповідаючи на запитання та аналізуючи власне розуміння матеріалу. При цьому людина залишаиметься в центрі уваги: студенти зможуть у будь-який момент звернутися до реального викладача або отримати консультацію наукового керівника. Формативне оцінювання й частина зворотного зв’язку здійснюватимуться за допомогою ШI, однак підсумкове оцінювання залишатиметься за академічними працівниками. Наразі університети вже експериментують з цифровими аватарами викладачів, інтерактивними ШI-помічниками та автоматизованими системами оцінювання, аргументуючи це можливістю зменшити адміністративне навантаження на викладачів і приділити більше уваги індивідуальній роботі зі студентами. Водночас зростає побоювання щодо втрати педагогічних навичок, знеособлення освітнього процесу та формування надмірної залежності від технологій. Прихильники нової моделі навчання розглядають штучний інтелект не як заміну викладача, а як інструмент перерозподілу академічної праці. За цією логікою, традиційні лекції та повторювані пояснення можуть поступово передаватися цифровим системам, тоді як роль університетського викладача дедалі більше зміщуватиметься у бік наставництва, індивідуальних консультацій, розвитку критичного мислення й наукової роботи. Джульєт закликає до обговорення місця штучного інтелекту у вищій освіті не з позицій розгляду окремих цифрових інструментів, а задля переосмислення самої моделі університетського викладання, співвідношення між технологіями та людською участю в освітньому процесі.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/virtual-lecturers-be-overseen-academics-ai-university
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Віртуальні викладачі перебуватимуть під наглядом академічних працівників в університеті зі штучним інтелектом».
У ній йдеться про заклад вищої освіти, який планує використовувати ШI-тьюторів та цифрових аватарів для викладання магістерських програм, залишаючи за викладачами функції академічного супроводу, оцінювання й персональної підтримки студентів. Лондонська школа інновацій, новий заклад післядипломного навчання, який нещодавно отримав право присуджувати наукові ступені та готується розпочати навчання вже цього року. Університет пропонуватиме програми з машинного навчання, цифрових інновацій, підприємництва й трансформації бізнесу. Основою освітньої моделі стане власна онлайн-платформа, де студенти взаємодіятимуть із персональними ШI-тьюторами. Здобувачі освіти будуть отримувати навчальний контент у текстовому форматі або у вигляді відео з цифровими аватарами викладачів. Така система має забезпечити персоналізоване й гнучке навчання: після завершення кожного модулю студенти мають проходити так званий «сократівський діалог» із ШI-тьютором, відповідаючи на запитання та аналізуючи власне розуміння матеріалу. При цьому людина залишаиметься в центрі уваги: студенти зможуть у будь-який момент звернутися до реального викладача або отримати консультацію наукового керівника. Формативне оцінювання й частина зворотного зв’язку здійснюватимуться за допомогою ШI, однак підсумкове оцінювання залишатиметься за академічними працівниками. Наразі університети вже експериментують з цифровими аватарами викладачів, інтерактивними ШI-помічниками та автоматизованими системами оцінювання, аргументуючи це можливістю зменшити адміністративне навантаження на викладачів і приділити більше уваги індивідуальній роботі зі студентами. Водночас зростає побоювання щодо втрати педагогічних навичок, знеособлення освітнього процесу та формування надмірної залежності від технологій. Прихильники нової моделі навчання розглядають штучний інтелект не як заміну викладача, а як інструмент перерозподілу академічної праці. За цією логікою, традиційні лекції та повторювані пояснення можуть поступово передаватися цифровим системам, тоді як роль університетського викладача дедалі більше зміщуватиметься у бік наставництва, індивідуальних консультацій, розвитку критичного мислення й наукової роботи. Джульєт закликає до обговорення місця штучного інтелекту у вищій освіті не з позицій розгляду окремих цифрових інструментів, а задля переосмислення самої моделі університетського викладання, співвідношення між технологіями та людською участю в освітньому процесі.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/virtual-lecturers-be-overseen-academics-ai-university
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЗМІНЮЄ АРХІТЕКТОНІКУ НАВЧАННЯ
27 травня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться круглий стіл «Освіта 5-0: як штучний інтелект змінює архітектоніку навчання».
Під час заходу планується обговорити, як інструменти штучного інтелекту впливають на академічну діяльність та вищу освіту. Будуть розглядатись наступні питання: ставлення університетської спільноти до ГШІ; нова архітектоніка навчання, редизайн навчального контенту; детектори ГШІ як інструмент доброчесності, забезпечення валідації живого мислення чи загроза академічній довірі; ГШІ VS академічна довіра які існують виклики та можливості для системи оцінювання набутих знань; як побудувати інституційну стратегію, встановити етичні та нормативні рамки використання ГШІ в освіті 5; результати опитування викладачів щодо їх ставлення до використання ГШІ в освітньому процесі. Організатори: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Інститут професійної освіти НАПН України, Державний податковий університет, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького.
Детальніше: https://kneu.edu.ua/ua/events/round_table_5/, https://forms.gle/KwDM9Bn9jgfREKwN6, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdVTiYxtF_xzt1DF_95NWz-ZyrsC8JLHH4HHNyAvb_cT, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScMnlbfcDcVAEDVR-J2xWfBIliqZyiYbwpjdkROZ_wbwjY9sQ/viewform
27 травня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться круглий стіл «Освіта 5-0: як штучний інтелект змінює архітектоніку навчання».
Під час заходу планується обговорити, як інструменти штучного інтелекту впливають на академічну діяльність та вищу освіту. Будуть розглядатись наступні питання: ставлення університетської спільноти до ГШІ; нова архітектоніка навчання, редизайн навчального контенту; детектори ГШІ як інструмент доброчесності, забезпечення валідації живого мислення чи загроза академічній довірі; ГШІ VS академічна довіра які існують виклики та можливості для системи оцінювання набутих знань; як побудувати інституційну стратегію, встановити етичні та нормативні рамки використання ГШІ в освіті 5; результати опитування викладачів щодо їх ставлення до використання ГШІ в освітньому процесі. Організатори: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Інститут професійної освіти НАПН України, Державний податковий університет, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького.
Детальніше: https://kneu.edu.ua/ua/events/round_table_5/, https://forms.gle/KwDM9Bn9jgfREKwN6, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdVTiYxtF_xzt1DF_95NWz-ZyrsC8JLHH4HHNyAvb_cT, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScMnlbfcDcVAEDVR-J2xWfBIliqZyiYbwpjdkROZ_wbwjY9sQ/viewform
ОЕСР: КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ПРОМИСЛОВИХ СТРАТЕГІЙ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Кількісна оцінка промислових стратегій у 20-ти країнах ОЕСР: тенденції та пріоритети» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому здійснено аналіз витрат на промислову політику за період 2019-2023 років, визначено масштаби та спрямованість промислової політики урядів Канади, Чилі, Чеської Республіки, Франції, Німеччини, Данії, Ірландії, Ізраїлю, Італії, Кореї, Латвії, Литви, Нідерландів, Словенії, Швеції, Туреччини, Сполученого Королівства та ін. Встановлено, що підтримка промислової політики в країнах-членах ОЕСР суттєво розширилась останнім часом, з акцентом на підтримку бізнес-інвестицій в основний капітал, енергетичний перехід, захисту від цінового шоку на енергоносії у 2022-2023 роках. Загальні витрати у вигляді грантів та податкових пільг у відсотках до ВВП зросли в середньому з 1,34% у 2019 році до 1,55% у 2023 році, зокрема - витрати на гранти - з 0,58% до 0,74% ВВП, податкові пільги - з 0,76% до 0,81%. Найбільше зростання грантової підтримки зафіксоване в Чехії, Угорщині та Словенії, тоді як лідерами у наданні податкових пільг були Туреччина та Сполучене Королівство. Використання фінансових інструментів залишалося загалом стабільним (0,92% ВВП). Уряди запровадили 40 нових схем підтримки у 2022 році та 44 у 2023 році, але більшість політик було розроблено до 2019 року на тривалий термін.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/quantifying-industrial-strategies-across-20-oecd-countries_0e3ab6dd-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/quantifying-industrial-strategies-across-20-oecd-countries_9366b253/0e3ab6dd-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0e3ab6dd-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Кількісна оцінка промислових стратегій у 20-ти країнах ОЕСР: тенденції та пріоритети» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому здійснено аналіз витрат на промислову політику за період 2019-2023 років, визначено масштаби та спрямованість промислової політики урядів Канади, Чилі, Чеської Республіки, Франції, Німеччини, Данії, Ірландії, Ізраїлю, Італії, Кореї, Латвії, Литви, Нідерландів, Словенії, Швеції, Туреччини, Сполученого Королівства та ін. Встановлено, що підтримка промислової політики в країнах-членах ОЕСР суттєво розширилась останнім часом, з акцентом на підтримку бізнес-інвестицій в основний капітал, енергетичний перехід, захисту від цінового шоку на енергоносії у 2022-2023 роках. Загальні витрати у вигляді грантів та податкових пільг у відсотках до ВВП зросли в середньому з 1,34% у 2019 році до 1,55% у 2023 році, зокрема - витрати на гранти - з 0,58% до 0,74% ВВП, податкові пільги - з 0,76% до 0,81%. Найбільше зростання грантової підтримки зафіксоване в Чехії, Угорщині та Словенії, тоді як лідерами у наданні податкових пільг були Туреччина та Сполучене Королівство. Використання фінансових інструментів залишалося загалом стабільним (0,92% ВВП). Уряди запровадили 40 нових схем підтримки у 2022 році та 44 у 2023 році, але більшість політик було розроблено до 2019 року на тривалий термін.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/quantifying-industrial-strategies-across-20-oecd-countries_0e3ab6dd-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/quantifying-industrial-strategies-across-20-oecd-countries_9366b253/0e3ab6dd-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0e3ab6dd-en
НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ДОСЛІДНИКІВ: ІНСТРУМЕНТ ПЕРСОНАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВЦІВ
Міністерство освіти і науки України повідомляє про створення Національної системи дослідників України як механізму індивідуальної підтримки українських науковців і молодих учених.
Міністр освіти і науки наголосив, що наука стає сферою, де дослідника оцінюють за реальними результатами його роботи у будь-якій галузі досліджень і держава має підтримати та заохотити науковців, а особливо молодих учених, залишатися та працювати в Україні. Нацсистема дослідників буде прозорим, конкурентним та орієнтованим на результат механізмом, який з 2026 року забезпечить державними стипендіями у розмірі 10 тис. гривень на місяць 2650 найкращих дослідників, половину з яких становитимуть молоді учені. НСД працюватиме через цифровий модуль у Національній електронній науково-інформаційній системі. Дослідники самостійно подаватимуть інформацію про свої результати, а оцінювання базуватиметься на автоматизованій перевірці даних із використанням наукометричних баз, відкритих реєстрів та інших верифікованих джерел. Система формуватиме окремі рейтинги за науковими напрямами, а також загальний рейтинг і рейтинг молодих учених. Такий підхід має забезпечити справедливі умови оцінювання та підтримки для різних категорій дослідників. Також НСД стане першою повною цифровою базою українських учених, яка міститиме інформацію про науковий профіль дослідника, його професійну експертизу, напрями досліджень, кар’єрний статус і результати діяльності. Концепцію Національної системи дослідників України та план її реалізації затвердив уряд, також було ухвалено Методику рейтингування і Порядок надання державних стипендій.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-stvoriuie-natsionalnu-systemu-doslidnykiv-instrument-personalnoi-pidtrymky-ukrainskykh-naukovtsiv
Міністерство освіти і науки України повідомляє про створення Національної системи дослідників України як механізму індивідуальної підтримки українських науковців і молодих учених.
Міністр освіти і науки наголосив, що наука стає сферою, де дослідника оцінюють за реальними результатами його роботи у будь-якій галузі досліджень і держава має підтримати та заохотити науковців, а особливо молодих учених, залишатися та працювати в Україні. Нацсистема дослідників буде прозорим, конкурентним та орієнтованим на результат механізмом, який з 2026 року забезпечить державними стипендіями у розмірі 10 тис. гривень на місяць 2650 найкращих дослідників, половину з яких становитимуть молоді учені. НСД працюватиме через цифровий модуль у Національній електронній науково-інформаційній системі. Дослідники самостійно подаватимуть інформацію про свої результати, а оцінювання базуватиметься на автоматизованій перевірці даних із використанням наукометричних баз, відкритих реєстрів та інших верифікованих джерел. Система формуватиме окремі рейтинги за науковими напрямами, а також загальний рейтинг і рейтинг молодих учених. Такий підхід має забезпечити справедливі умови оцінювання та підтримки для різних категорій дослідників. Також НСД стане першою повною цифровою базою українських учених, яка міститиме інформацію про науковий профіль дослідника, його професійну експертизу, напрями досліджень, кар’єрний статус і результати діяльності. Концепцію Національної системи дослідників України та план її реалізації затвердив уряд, також було ухвалено Методику рейтингування і Порядок надання державних стипендій.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-stvoriuie-natsionalnu-systemu-doslidnykiv-instrument-personalnoi-pidtrymky-ukrainskykh-naukovtsiv
ЯК ПРАЦЮВАТИ З ВІДКРИТИМИ ДАНИМИ
На платформі «ДіяОсвіта» представлені 6 освітніх продуктів для навчання професійної роботи з реєстрами та великими масивами відкритої державної інформації.
Відкриті дані допомагають ефективно боротися з корупцією, масштабувати бізнес, створювати нові ІТ-продукти та ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення. Усі зацікавлені можуть долучитись до опанування наступних тем: «Хроніки відкритих даних» (12 епізодів для повного занурення в тему від експертів Мінцифри, Prozorro, аналітиків та ІТ-фахівців); «Журналістика даних» (як знаходити приховані сенси у великих масивах інформації, створювати візуалізації та писати резонансні матеріали); «Основи роботи з відкритими даними» (де шукати публічну інформацію та як її використовувати для розвитку громад, перевірки бюджетних витрат або розробки ІТ-рішень); «Відкриті дані для державних службовців» (як системно розвивати та оприлюднювати дані, щоб підвищити прозорість установи та допомогти бізнесу й громадськості створювати зручні сервіси); «Відкриті дані для бізнесу» (як аналізувати ринок, перевіряти контрагентів, знаходити вільні ніші, створювати ІТ-сервіси та уникати фінансових ризиків); «Адвокація відкритих даних» (як просувати ідеї відкритості та добиватися публікації нових державних даних).
Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/education/vid-teoriyi-do-praktyky-opanovuyte-robotu-z-vidkrytymy-danymy-na-platformi-diiaosvita, https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid02xe49Gw6gJQZpg95jeXsDhe49hf4oRpQtXQQyQFYTzt7KMyTxrY7oEQALJZTVCyrjl
На платформі «ДіяОсвіта» представлені 6 освітніх продуктів для навчання професійної роботи з реєстрами та великими масивами відкритої державної інформації.
Відкриті дані допомагають ефективно боротися з корупцією, масштабувати бізнес, створювати нові ІТ-продукти та ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення. Усі зацікавлені можуть долучитись до опанування наступних тем: «Хроніки відкритих даних» (12 епізодів для повного занурення в тему від експертів Мінцифри, Prozorro, аналітиків та ІТ-фахівців); «Журналістика даних» (як знаходити приховані сенси у великих масивах інформації, створювати візуалізації та писати резонансні матеріали); «Основи роботи з відкритими даними» (де шукати публічну інформацію та як її використовувати для розвитку громад, перевірки бюджетних витрат або розробки ІТ-рішень); «Відкриті дані для державних службовців» (як системно розвивати та оприлюднювати дані, щоб підвищити прозорість установи та допомогти бізнесу й громадськості створювати зручні сервіси); «Відкриті дані для бізнесу» (як аналізувати ринок, перевіряти контрагентів, знаходити вільні ніші, створювати ІТ-сервіси та уникати фінансових ризиків); «Адвокація відкритих даних» (як просувати ідеї відкритості та добиватися публікації нових державних даних).
Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/education/vid-teoriyi-do-praktyky-opanovuyte-robotu-z-vidkrytymy-danymy-na-platformi-diiaosvita, https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid02xe49Gw6gJQZpg95jeXsDhe49hf4oRpQtXQQyQFYTzt7KMyTxrY7oEQALJZTVCyrjl
«ФАЛЬШИВІ» СТУДЕНТИ Й ВІЗОВІ РИЗИКИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пекер «МВС закликають ділитися з університетами даними про недобросовісних агентів».
У ній ідеться про хвилю занепокоєння британських університетів новими правилами контролю за міжнародним студентським набором, які одночасно посилюють вимоги до фіксації діяльності освітніх агентів та не гарантують доступу до інформації про посередників, яких уряд вважає ризикованими. Зміни у правилах роботи університетів зі студентськими рекрутинговими агентами вимагають, щоб ЗВО розкривали детальну інформацію про агентів, які брали участь у залученні студентів. Виникає проблема так званих «bad actors» — агентів, яких підозрюють у формальному залученні студентів, які насправді не мають реального наміру навчатися (люди вступають до університетів, не відвідують заняття, швидко залишають навчання або використовують студентський маршрут для інших міграційних цілей). Представники університетського сектору побоюються, що уряд накопичуватиме інформацію про таких агентів, але не буде ділитись нею із самими університетами, які в кінцевому рахунку несуть відповідальність за дотримання візових правил. Нові механізми можуть створити ситуацію інформаційної асиметрії: університет може провести власну перевірку агента, укласти з ним контракт і лише згодом дізнатися, що цей посередник уже викликав підозри у державних органів. В умовах посилення міграційного контролю це формує додатковий ризик для самих закладів освіти, оскільки одним із ключових показників їхньої надійності є частка студентів, яким відмовляють у візах. Окрему увагу приділено галузевій системі принципів і стандартів роботи з освітніми агентами, оскільки університети повинні не лише декларувати дотримання певних принципів, а й надавати докази моніторингу діяльності посередників. У більш широкому контексті стаття привертає увагу до посилення контролю за ринком освітнього посередництва, який дедалі частіше розглядається не лише як інструмент глобального рекрутингу, а і як потенційна зону міграційних, фінансових та репутаційних ризиків для університетів і держави в цілому.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/share-agent-bad-actor-data-universities-home-office-told
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пекер «МВС закликають ділитися з університетами даними про недобросовісних агентів».
У ній ідеться про хвилю занепокоєння британських університетів новими правилами контролю за міжнародним студентським набором, які одночасно посилюють вимоги до фіксації діяльності освітніх агентів та не гарантують доступу до інформації про посередників, яких уряд вважає ризикованими. Зміни у правилах роботи університетів зі студентськими рекрутинговими агентами вимагають, щоб ЗВО розкривали детальну інформацію про агентів, які брали участь у залученні студентів. Виникає проблема так званих «bad actors» — агентів, яких підозрюють у формальному залученні студентів, які насправді не мають реального наміру навчатися (люди вступають до університетів, не відвідують заняття, швидко залишають навчання або використовують студентський маршрут для інших міграційних цілей). Представники університетського сектору побоюються, що уряд накопичуватиме інформацію про таких агентів, але не буде ділитись нею із самими університетами, які в кінцевому рахунку несуть відповідальність за дотримання візових правил. Нові механізми можуть створити ситуацію інформаційної асиметрії: університет може провести власну перевірку агента, укласти з ним контракт і лише згодом дізнатися, що цей посередник уже викликав підозри у державних органів. В умовах посилення міграційного контролю це формує додатковий ризик для самих закладів освіти, оскільки одним із ключових показників їхньої надійності є частка студентів, яким відмовляють у візах. Окрему увагу приділено галузевій системі принципів і стандартів роботи з освітніми агентами, оскільки університети повинні не лише декларувати дотримання певних принципів, а й надавати докази моніторингу діяльності посередників. У більш широкому контексті стаття привертає увагу до посилення контролю за ринком освітнього посередництва, який дедалі частіше розглядається не лише як інструмент глобального рекрутингу, а і як потенційна зону міграційних, фінансових та репутаційних ризиків для університетів і держави в цілому.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/share-agent-bad-actor-data-universities-home-office-told
НАЦРЕПОЗИТАРІЙ ЗАПРОШУЄ ДОСЛІДНИКІВ ТА ОСВІТЯН ДО РОБОТИ З НАБОРАМИ НАУКОВИХ ДАНИХ
На офіційному вебпорталі НРАТ запроваджено сервіси збереження наукових даних.
Про це йшлося на заходах, присвячених Тижню Відкритого Уряду, які були організовані за підтримки МОН Державною науковою установою «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» 12 і 19 травня 2026 року. Відтепер усі охочі можуть скористатись сервісами НРАТ для подання наборів наукових даних, створених у рамках ДіР, що пройшли систему державної реєстрації, або підготовлених в ініціативному порядку. Реалізовано два сценарії роботи. Для робіт, які вже отримали державний обліковий номер (досліджень і дисертацій) завантаження наборів даних відбувається через е-кабінет установ. Поділитись датасетами, підготовленими у рамках ініціативних досліджень можуть авторизовані за афіліацією користувачі НРАТ, скориставшись системою самоархівації. Відповідні інструктивні матеріали оприлюднені на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі Q&A. Перші набори наукових даних уже представлені у Нацрепозитарії, запрошуємо знайомитись із ними та додавати власні на підтримку концепції відкритої науки та FAIR.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/yak-peredaty-nabir-naukovyh-danyh, https://nrat.ukrintei.ua/yak-dodaty-nabir-naukovyh-danyh-do-zareyestrovanoyi-dir, https://nrat.ukrintei.ua/yak-zdijsnyty-samoarhivacziyu-naboru-naukovyh-danyh, https://webinar.ukrintei.ua
На офіційному вебпорталі НРАТ запроваджено сервіси збереження наукових даних.
Про це йшлося на заходах, присвячених Тижню Відкритого Уряду, які були організовані за підтримки МОН Державною науковою установою «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» 12 і 19 травня 2026 року. Відтепер усі охочі можуть скористатись сервісами НРАТ для подання наборів наукових даних, створених у рамках ДіР, що пройшли систему державної реєстрації, або підготовлених в ініціативному порядку. Реалізовано два сценарії роботи. Для робіт, які вже отримали державний обліковий номер (досліджень і дисертацій) завантаження наборів даних відбувається через е-кабінет установ. Поділитись датасетами, підготовленими у рамках ініціативних досліджень можуть авторизовані за афіліацією користувачі НРАТ, скориставшись системою самоархівації. Відповідні інструктивні матеріали оприлюднені на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі Q&A. Перші набори наукових даних уже представлені у Нацрепозитарії, запрошуємо знайомитись із ними та додавати власні на підтримку концепції відкритої науки та FAIR.
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/yak-peredaty-nabir-naukovyh-danyh, https://nrat.ukrintei.ua/yak-dodaty-nabir-naukovyh-danyh-do-zareyestrovanoyi-dir, https://nrat.ukrintei.ua/yak-zdijsnyty-samoarhivacziyu-naboru-naukovyh-danyh, https://webinar.ukrintei.ua
👍1
ЯК СТВОРЮВАТИ ДОСТУПНІ ЦИФРОВІ СЕРВІСИ
27 травня 2026 року відбудеться вебінар «Вебдоступність: як створювати сервіси без бар’єрів».
Він покликаний надати дизайнерам, розробникам, продакт- і проєктним менеджерам, держслужбовцям та всім, хто створює застосунки й сайти роз’яснення щодо забезпечення безбар’єрності цифрових продуктів. Слухачі отримають поради щодо того, як зробити сайти та застосунки комфортними й доступними для всіх - від молоді до старших користувачів, людей із порушеннями зору, слуху чи моторики. Під час вебінару планується обговорити базові принципи цифрової доступності; ключові вимоги до сайтів і застосунків; роботу скринридерів та прості способи перевірки сервісів на доступність. Організатори: Мінцифри, ПРООН в Україні.
Детальніше: https://diia.gov.ua/vebdostupnist-iak-stvoriuvaty-servisy-bez-barieriv, https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid026hNEdqnfubGsukCix8BDF6fXFW1NTK4rJbVBPdDEkBysUYWebES47hkWeGEFuePvl
27 травня 2026 року відбудеться вебінар «Вебдоступність: як створювати сервіси без бар’єрів».
Він покликаний надати дизайнерам, розробникам, продакт- і проєктним менеджерам, держслужбовцям та всім, хто створює застосунки й сайти роз’яснення щодо забезпечення безбар’єрності цифрових продуктів. Слухачі отримають поради щодо того, як зробити сайти та застосунки комфортними й доступними для всіх - від молоді до старших користувачів, людей із порушеннями зору, слуху чи моторики. Під час вебінару планується обговорити базові принципи цифрової доступності; ключові вимоги до сайтів і застосунків; роботу скринридерів та прості способи перевірки сервісів на доступність. Організатори: Мінцифри, ПРООН в Україні.
Детальніше: https://diia.gov.ua/vebdostupnist-iak-stvoriuvaty-servisy-bez-barieriv, https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid026hNEdqnfubGsukCix8BDF6fXFW1NTK4rJbVBPdDEkBysUYWebES47hkWeGEFuePvl
👍1
ІННОВАЦІЇ У ГАЛУЗЯХ ҐРУНТОЗНАВСТВА, АГРОХІМІЇ ТА ЗЕМЛЕРОБСТВА
28 травня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція молодих учених та спеціалістів «Молодіжні інновації у галузях ґрунтознавства, агрохімії та землеробства - шлях до smart-управління в АПК».
Захід присвяченій 85-річчю від дня народження доктора сільськогосподарських наук, професора Фатєєва Анатолія Івановича. Він стане площадкою для обговорення актуальних питань упровадження інноваційних технологій у ґрунтознавстві, агрохімії та землеробстві; розроблення науково обґрунтованих заходів для сталого розвитку агросфери; визначення перспектив комплексного застосування геопросторових інструментів, систем дистанційного моніторингу та баз даних для забезпечення сталого smart-управління земельними ресурсами в агропромисловому комплексі України. Організатор - Національний науковий центр «Інститут грунтознавства і агрохімії імені О.В. Соколовського».
Детальніше: https://issar.com.ua/mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferencziya-molodih-uchenih-ta-speczialistiv-molodizhni-innovaczi%d1%97-u-galuzyah-%d2%91runtoznavstva-agrohimi%d1%97-ta-zemlerobstva-shlyah-do-s, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeE8YBKeIJWhm9riH32Dzq4urZEtgM00rUXEbyGGue3JpAmjA/viewform, https://us06web.zoom.us/j/2500655057?pwd=3a8i91QbNa66eU2VKJx0zI2rCFHsJB.1&omn=87547395499, http://naas.gov.ua/preview/mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiya-molodykh-uchenykh-ta-spetsialistiv-molodizhni-innovatsi/
28 травня 2026 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція молодих учених та спеціалістів «Молодіжні інновації у галузях ґрунтознавства, агрохімії та землеробства - шлях до smart-управління в АПК».
Захід присвяченій 85-річчю від дня народження доктора сільськогосподарських наук, професора Фатєєва Анатолія Івановича. Він стане площадкою для обговорення актуальних питань упровадження інноваційних технологій у ґрунтознавстві, агрохімії та землеробстві; розроблення науково обґрунтованих заходів для сталого розвитку агросфери; визначення перспектив комплексного застосування геопросторових інструментів, систем дистанційного моніторингу та баз даних для забезпечення сталого smart-управління земельними ресурсами в агропромисловому комплексі України. Організатор - Національний науковий центр «Інститут грунтознавства і агрохімії імені О.В. Соколовського».
Детальніше: https://issar.com.ua/mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferencziya-molodih-uchenih-ta-speczialistiv-molodizhni-innovaczi%d1%97-u-galuzyah-%d2%91runtoznavstva-agrohimi%d1%97-ta-zemlerobstva-shlyah-do-s, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeE8YBKeIJWhm9riH32Dzq4urZEtgM00rUXEbyGGue3JpAmjA/viewform, https://us06web.zoom.us/j/2500655057?pwd=3a8i91QbNa66eU2VKJx0zI2rCFHsJB.1&omn=87547395499, http://naas.gov.ua/preview/mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiya-molodykh-uchenykh-ta-spetsialistiv-molodizhni-innovatsi/
ЕКОНОМІЧНА АНАЛІТИКА: СУЧАСНІ РЕАЛІЇ ТА ПРОГНОСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ
12 червня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Економічна аналітика: сучасні реалії та прогностичні можливості».
Планується обговорити наступні питання: соціально-економічний вимір геополітики; макроекономічні виклики та адаптація економічної аналітики; економічна аналітика у стратегіях стійкості бізнесу в умовах невизначеності; розвиток аналітичної освіти та підготовка фахівців з новими компетенціями; цифровізація, BigData та штучний інтелект в економічному аналізі. Організатори: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Західноукраїнський національний університет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Сухумський державний університет (Грузія), Політехнічний університет Картахени (Іспанія), Університет імені Миколаса Ромеріса (Литва), Бізнес-школа Університету Норд (Норвегія).
Детальніше: https://kneu.edu.ua/ua/events/mij_conf_3/, https://drive.google.com/file/d/1GVWR76fEqVlbjroScZUEyo5eewNWWkBV/view
12 червня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Економічна аналітика: сучасні реалії та прогностичні можливості».
Планується обговорити наступні питання: соціально-економічний вимір геополітики; макроекономічні виклики та адаптація економічної аналітики; економічна аналітика у стратегіях стійкості бізнесу в умовах невизначеності; розвиток аналітичної освіти та підготовка фахівців з новими компетенціями; цифровізація, BigData та штучний інтелект в економічному аналізі. Організатори: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Західноукраїнський національний університет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Сухумський державний університет (Грузія), Політехнічний університет Картахени (Іспанія), Університет імені Миколаса Ромеріса (Литва), Бізнес-школа Університету Норд (Норвегія).
Детальніше: https://kneu.edu.ua/ua/events/mij_conf_3/, https://drive.google.com/file/d/1GVWR76fEqVlbjroScZUEyo5eewNWWkBV/view