ЦИФРОВЕ АГЕНТНЕ ВРЯДУВАННЯ ТА ЗАЛУЧЕННЯ ЖИТЕЛІВ ДО СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ
20 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду у змішаному форматі відбудеться міжрегіональна конференція «Цифрове агентне врядування та кращі практики залучення жителів до стратегічного планування розвитку громад і регіонів».
Вона стане площадкою для презентації керівних настанов та цифрових інструментів залучення громадськості до стратегічного планування розвитку громад і територій, ознайомлення з успішними практиками та обговорення можливостей їхнього масштабування. Учасники дізнаються про сучасні цифрові підходи до участі громадян в управлінні; стандарти Ради Європи у сфері врядування; метод DIY4Change, який дозволяє зменшити навантаження на посадових осіб та підвищити ефективність залучення мешканців; як цифрові підходи та партнерство держави, громад і міжнародних програм змінюють участь громадян у прийнятті управлінських рішень; конкретні інструменти підтримки громадськості; методичні рекомендації щодо залучення громадськості до розроблення й моніторингу реалізації стратегій розвитку; ШІ-інструмент «Я впливаю на розвиток своєї громади»; цифрове агентне залучення в реальному часі. Організатори: ГО «Форум розвитку громадянського суспільства», Міністерство розвитку громад та територій України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, Координаційна рада «Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд Україна», «Дім громадянського суспільства», Міжнародний фонд «Відродження».
Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/partnerstvo/weekogp20260520.pdf, https://www.kmu.gov.ua/news/publichni-zakhody-tyzhnia-vidkrytoho-uriadu-2026, https://www.facebook.com/events/1677780043416078/, https://forms.gle/GgErnsjwn5C4LgRt9
20 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду у змішаному форматі відбудеться міжрегіональна конференція «Цифрове агентне врядування та кращі практики залучення жителів до стратегічного планування розвитку громад і регіонів».
Вона стане площадкою для презентації керівних настанов та цифрових інструментів залучення громадськості до стратегічного планування розвитку громад і територій, ознайомлення з успішними практиками та обговорення можливостей їхнього масштабування. Учасники дізнаються про сучасні цифрові підходи до участі громадян в управлінні; стандарти Ради Європи у сфері врядування; метод DIY4Change, який дозволяє зменшити навантаження на посадових осіб та підвищити ефективність залучення мешканців; як цифрові підходи та партнерство держави, громад і міжнародних програм змінюють участь громадян у прийнятті управлінських рішень; конкретні інструменти підтримки громадськості; методичні рекомендації щодо залучення громадськості до розроблення й моніторингу реалізації стратегій розвитку; ШІ-інструмент «Я впливаю на розвиток своєї громади»; цифрове агентне залучення в реальному часі. Організатори: ГО «Форум розвитку громадянського суспільства», Міністерство розвитку громад та територій України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, Координаційна рада «Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд Україна», «Дім громадянського суспільства», Міжнародний фонд «Відродження».
Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/partnerstvo/weekogp20260520.pdf, https://www.kmu.gov.ua/news/publichni-zakhody-tyzhnia-vidkrytoho-uriadu-2026, https://www.facebook.com/events/1677780043416078/, https://forms.gle/GgErnsjwn5C4LgRt9
НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У КОНТЕКСТІ ВІДКРИТОЇ НАУКИ
Відео: https://webinar.ukrintei.ua/playback/presentation/2.3/f9fd084df410b82bccd4bfb5b238cbe8bc7b7ee4-1779174175490
Презентація: https://webinar.ukrintei.ua/archive/f9fd084df410b82bccd4bfb5b238cbe8bc7b7ee4-1779174175490.zip
Відео: https://webinar.ukrintei.ua/playback/presentation/2.3/f9fd084df410b82bccd4bfb5b238cbe8bc7b7ee4-1779174175490
Презентація: https://webinar.ukrintei.ua/archive/f9fd084df410b82bccd4bfb5b238cbe8bc7b7ee4-1779174175490.zip
ОЕСР: ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ЯК ІНОЗЕМНОЇ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Вивчення англійської мови як іноземної в країнах PISA».
У ньому зазначається, що англійська мова стала ключовим елементом суспільної взаємодії, обміну технологіями та розвитку ринку праці. Багато культурних продуктів (фільми, музика, сайти новин) все частіше споживаються саме англійською мовою, навіть там, де вона не є основною розмовною мовою. Англійська домінує в наукових публікаціях та є основною мовою даних, що використовуються для навчання моделей штучного інтелекту. Значна частка вакансій (навіть у країнах, де не розмовляють англомовною мовою) вимагає певного рівня володіння англійською. З огляду на це, PISA-2025 включила до напрямку оцінювання знань іноземних мов необов’язкове оцінювання англійської як іноземної. Двадцять одна країна взяла участь у цьому варіанті оцінювання, результати якого будуть доступні у 2027 році. Презентовані в документі дані показують, що системи освіти реагують на вивчення англійської по-різному. Деякі надають пріоритет ранньому початку, інші – більш інтенсивному навчанню пізніше, що впливає на кінцевий рівень володіння мовою та майбутні академічні, професійні й громадянські можливості учнів.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/learning-english-as-a-foreign-language-across-pisa-countries-and-economies_a704eee2-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/learning-english-as-a-foreign-language-across-pisa-countries-and-economies_2c68f972/a704eee2-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a704eee2-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Вивчення англійської мови як іноземної в країнах PISA».
У ньому зазначається, що англійська мова стала ключовим елементом суспільної взаємодії, обміну технологіями та розвитку ринку праці. Багато культурних продуктів (фільми, музика, сайти новин) все частіше споживаються саме англійською мовою, навіть там, де вона не є основною розмовною мовою. Англійська домінує в наукових публікаціях та є основною мовою даних, що використовуються для навчання моделей штучного інтелекту. Значна частка вакансій (навіть у країнах, де не розмовляють англомовною мовою) вимагає певного рівня володіння англійською. З огляду на це, PISA-2025 включила до напрямку оцінювання знань іноземних мов необов’язкове оцінювання англійської як іноземної. Двадцять одна країна взяла участь у цьому варіанті оцінювання, результати якого будуть доступні у 2027 році. Презентовані в документі дані показують, що системи освіти реагують на вивчення англійської по-різному. Деякі надають пріоритет ранньому початку, інші – більш інтенсивному навчанню пізніше, що впливає на кінцевий рівень володіння мовою та майбутні академічні, професійні й громадянські можливості учнів.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/learning-english-as-a-foreign-language-across-pisa-countries-and-economies_a704eee2-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/learning-english-as-a-foreign-language-across-pisa-countries-and-economies_2c68f972/a704eee2-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a704eee2-en
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ»
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності G6 «Інформаційно-вимірювальні технології» галузі знань G Інженерія, виробництво та будівництво.
Проєкт розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Він містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 1 червня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-pershoho-rivnia-zi-spetsialnosti-g6-informatsiino-vymiriuvalni-tekhnolohii, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/05/18/g6-bakalavr.docx
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності G6 «Інформаційно-вимірювальні технології» галузі знань G Інженерія, виробництво та будівництво.
Проєкт розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Він містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 1 червня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-pershoho-rivnia-zi-spetsialnosti-g6-informatsiino-vymiriuvalni-tekhnolohii, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/05/18/g6-bakalavr.docx
«ТИХА» ТОКСИЧНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТІВ: ЧОМУ АКАДЕМІЧНА СИСТЕМА ІГНОРУЄ ЗЛОВЖИВАННЯ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Тонкі, але постійні зловживання владою в академічному середовищі, уникають санкцій».
У ній йдеться про результати дослідження, автори якого встановили, що значна частина зловживань у вищій освіті залишається поза межами формальних дисциплінарних процедур внаслідок прихованого і системного характеру таких практик. Мова не лише про широковідомі випадки дискримінації чи насильства, а й про менш помітні форми впливу, які підспудно формують атмосферу залежності та професійної вразливості. Академічне середовище побудоване на асиметричних відносинах між викладачами й студентами, керівниками та молодими науковцями, університетами й так званими «зірковими» дослідниками, здатними залучати значні грантові ресурси. Це створює умови, за яких зловживання можуть залишатися непомітними або трактуватися як звичайні особливості академічної культури. Особливо вразливими є аспіранти і дослідники на початкових етапах кар’єри, які дуже сильно залежать від рекомендацій, доступу до наукових мереж, участі у проєктах і підтримки своїх наукових керівників. Прикладами такого прихованого тиску може бути виключення з дослідницьких груп, блокування участі у грантових заявках, відмова в рекомендаціях або ігнорування професійних звернень. Автори дослідження підкреслюють, що навіть відсутність відповіді чи систематичне замовчування можуть перетворюватися на інструмент контролю, який впливає на подальшу академічну долю людини. Традиційні механізми реагування переважно орієнтовані на окремий зафіксований інцидент, тоді як значна частина таких практик має накопичувальний характер. Через це потерпілі не можуть довести системність проблеми або побоюються професійних наслідків після офіційного звернення з цього приводу. Університетам і науковим закладам необхідно максимально уважно працювати над формуванням атмосфери безпеки всередині академічних колективів, створювати умови, за яких молоді науковці матимуть більше можливостей для зміни наукових керівників чи роботи з кількома наставниками одночасно. Джульєт Роуселл наголошує, що дискусія про якість академічного середовища дедалі частіше виходить за межі формальних правил і охоплює питання неформальної влади, професійної залежності та внутрішньої культури університетів.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/subtle-persistent-power-abuse-academia-evades-sanction
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Тонкі, але постійні зловживання владою в академічному середовищі, уникають санкцій».
У ній йдеться про результати дослідження, автори якого встановили, що значна частина зловживань у вищій освіті залишається поза межами формальних дисциплінарних процедур внаслідок прихованого і системного характеру таких практик. Мова не лише про широковідомі випадки дискримінації чи насильства, а й про менш помітні форми впливу, які підспудно формують атмосферу залежності та професійної вразливості. Академічне середовище побудоване на асиметричних відносинах між викладачами й студентами, керівниками та молодими науковцями, університетами й так званими «зірковими» дослідниками, здатними залучати значні грантові ресурси. Це створює умови, за яких зловживання можуть залишатися непомітними або трактуватися як звичайні особливості академічної культури. Особливо вразливими є аспіранти і дослідники на початкових етапах кар’єри, які дуже сильно залежать від рекомендацій, доступу до наукових мереж, участі у проєктах і підтримки своїх наукових керівників. Прикладами такого прихованого тиску може бути виключення з дослідницьких груп, блокування участі у грантових заявках, відмова в рекомендаціях або ігнорування професійних звернень. Автори дослідження підкреслюють, що навіть відсутність відповіді чи систематичне замовчування можуть перетворюватися на інструмент контролю, який впливає на подальшу академічну долю людини. Традиційні механізми реагування переважно орієнтовані на окремий зафіксований інцидент, тоді як значна частина таких практик має накопичувальний характер. Через це потерпілі не можуть довести системність проблеми або побоюються професійних наслідків після офіційного звернення з цього приводу. Університетам і науковим закладам необхідно максимально уважно працювати над формуванням атмосфери безпеки всередині академічних колективів, створювати умови, за яких молоді науковці матимуть більше можливостей для зміни наукових керівників чи роботи з кількома наставниками одночасно. Джульєт Роуселл наголошує, що дискусія про якість академічного середовища дедалі частіше виходить за межі формальних правил і охоплює питання неформальної влади, професійної залежності та внутрішньої культури університетів.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/subtle-persistent-power-abuse-academia-evades-sanction
ВІД ГРАНТУ ДО ВПЛИВУ
21–23 травня 2026 року у рамках відзначення Дня науки в Україні відбудеться форум «Research project manager: від гранту до впливу».
Захід стане площадкою для обміну практичним досвідом у сфері управління науковими проєктами та розвитку професійної спільноти research project managers в Україні. Планується обговорити повний цикл супроводу наукових проєктів — від пошуку грантових можливостей і формування міжнародних консорціумів до реалізації проєктів, фінансового та юридичного супроводу, звітування, трансферу технологій, захисту прав інтелектуальної власності й оцінювання впливу досліджень. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка».
Детальніше: https://lpnu.ua/events/natsionalnyi-forum-research-project-manager-vid-hrantu-do-vplyvu, https://lpnu.ua/sites/default/files/2026/4/20/events/35882/zaproshennya-monlvivden-nauki.pdf, https://mon.gov.ua/news/natsionalnyi-forum-research-project-manager-vid-hrantu-do-vplyvu-vidbudetsia-u-lvovi
21–23 травня 2026 року у рамках відзначення Дня науки в Україні відбудеться форум «Research project manager: від гранту до впливу».
Захід стане площадкою для обміну практичним досвідом у сфері управління науковими проєктами та розвитку професійної спільноти research project managers в Україні. Планується обговорити повний цикл супроводу наукових проєктів — від пошуку грантових можливостей і формування міжнародних консорціумів до реалізації проєктів, фінансового та юридичного супроводу, звітування, трансферу технологій, захисту прав інтелектуальної власності й оцінювання впливу досліджень. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка».
Детальніше: https://lpnu.ua/events/natsionalnyi-forum-research-project-manager-vid-hrantu-do-vplyvu, https://lpnu.ua/sites/default/files/2026/4/20/events/35882/zaproshennya-monlvivden-nauki.pdf, https://mon.gov.ua/news/natsionalnyi-forum-research-project-manager-vid-hrantu-do-vplyvu-vidbudetsia-u-lvovi
ПРОЗОРІСТЬ ЗАМІСТЬ КОРУПЦІЇ
22 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду в онлайн-форматі відбудеться захід «Відкриті дані як основа прозорості держави».
Він стане площадкою для поширення інформації про актуальні питання цифровізації та поширення відкритих даних у контексті боротьби з корупцію. Заплановані виступи експертів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, НАЗК, Офісу Генерального прокурора та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з питань використання цифрових технологій та відкритих даних для розбудови системи правосуддя та підтримки діяльності антикорупційних органів, забезпечення прозорості як фундаменту стійкості України, посилення доброчесності та підзвітності. Організатор – Міністерство цифрової трансформації України.
Детальніше:https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid0cSZK6S37bLjztn7E3PnPDdn8ZkNMZGHZJJnzcNHbTjJi9kkzGLjnqEXNdNcvuKknl, https://forms.gle/D4JgBHkSP7RN3mFKA, https://drive.google.com/file/d/1Z7251YwPe2jIDS5KZjcPTY2Gr7W_lNNE/view?usp=drive_link, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/partnerstvo/weekogp20260522c.pdf, https://www.kmu.gov.ua/news/publichni-zakhody-tyzhnia-vidkrytoho-uriadu-2026
22 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду в онлайн-форматі відбудеться захід «Відкриті дані як основа прозорості держави».
Він стане площадкою для поширення інформації про актуальні питання цифровізації та поширення відкритих даних у контексті боротьби з корупцію. Заплановані виступи експертів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, НАЗК, Офісу Генерального прокурора та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з питань використання цифрових технологій та відкритих даних для розбудови системи правосуддя та підтримки діяльності антикорупційних органів, забезпечення прозорості як фундаменту стійкості України, посилення доброчесності та підзвітності. Організатор – Міністерство цифрової трансформації України.
Детальніше:https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid0cSZK6S37bLjztn7E3PnPDdn8ZkNMZGHZJJnzcNHbTjJi9kkzGLjnqEXNdNcvuKknl, https://forms.gle/D4JgBHkSP7RN3mFKA, https://drive.google.com/file/d/1Z7251YwPe2jIDS5KZjcPTY2Gr7W_lNNE/view?usp=drive_link, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/partnerstvo/weekogp20260522c.pdf, https://www.kmu.gov.ua/news/publichni-zakhody-tyzhnia-vidkrytoho-uriadu-2026
БІОГРАФІЧНЕ ЗНАННЯ У СУСПІЛЬНОМУ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОМУ Й ДУХОВНОМУ ПРОСТОРІ
3 червня 2026 року у змішаному форматі відбудеться захід «Біографічне знання у суспільному, інтелектуальному і духовному просторі сучасної України».
Подія приурочена до дня народження засновника і першого директора Інституту біографічних досліджень НБУВ доктора історичних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка. Планується обговорити завдання вітчизняної біографіки, її роль та значення в національному науковому, освітньому й культурно-інформаційному просторі, наближення біографіки до інтересів широкого загалу співвітчизників, зв’язок з гуманістичними цінностями, розмаїття форм і жанрів української біографіки, творчий інструментарій, спадщину поколінь діячів науки, освіти й культури, просопографічні реконструкції в просторі біографіки, літературну біографіку як синтез документального й художнього дискурсу, український мемуарій у комунікативному просторі ХХІ століття, комунікативні практики біографіки, біографіку у просторі видавничої діяльності та електронно-інформаційних ресурсів. Організатор - Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
Детальніше: https://www.nbuv.gov.ua/node/6996, https://www.facebook.com/Vernadsky.Library/posts/pfbid028vZTKRSYyFKLcSG35pUTxBYQvoLNUxPDnhRRVpQ4ruNCi6ThiM6acP8dmBQ4HDGVl
3 червня 2026 року у змішаному форматі відбудеться захід «Біографічне знання у суспільному, інтелектуальному і духовному просторі сучасної України».
Подія приурочена до дня народження засновника і першого директора Інституту біографічних досліджень НБУВ доктора історичних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка. Планується обговорити завдання вітчизняної біографіки, її роль та значення в національному науковому, освітньому й культурно-інформаційному просторі, наближення біографіки до інтересів широкого загалу співвітчизників, зв’язок з гуманістичними цінностями, розмаїття форм і жанрів української біографіки, творчий інструментарій, спадщину поколінь діячів науки, освіти й культури, просопографічні реконструкції в просторі біографіки, літературну біографіку як синтез документального й художнього дискурсу, український мемуарій у комунікативному просторі ХХІ століття, комунікативні практики біографіки, біографіку у просторі видавничої діяльності та електронно-інформаційних ресурсів. Організатор - Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
Детальніше: https://www.nbuv.gov.ua/node/6996, https://www.facebook.com/Vernadsky.Library/posts/pfbid028vZTKRSYyFKLcSG35pUTxBYQvoLNUxPDnhRRVpQ4ruNCi6ThiM6acP8dmBQ4HDGVl