НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У КОНТЕКСТІ ВІДКРИТОЇ НАУКИ
19 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду відбудеться вебінар, присвячений діяльності Національного репозитарію академічних текстів як важливого кроку України у контексті розвитку відкритої науки.
Планується розглянути актуальні питання реалізації заходів Ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд» у період з 2018 по 2025 роки, утвердження в Україні принципів відкритої науки та відкритого доступу до наукової інформації, історію створення Національного репозитарію академічних текстів, продемонструвати можливості доступу завдяки НРАТ до максимально повної інформації про вітчизняні наукові дослідження, переваги роботи з Нацрепозитарієм, вміст його баз даних НРАТ, перебіг інформаційної інтеграції з локальними репозитаріями вітчизняних наукових установ, університетів, видавництв, розвиток міжнародної співпраці тощо. Також під час вебінару буде презентовано цикл заходів з підвищення кваліфікації з питань відкритої науки та НРАТ. Організатор – Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/scientific-events/, https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/gromadyanske-suspilstvo-i-vlada/partnerstvo-vidkritij-uryad
Для участі у якості слухачів об 11:00 переходьте за посиланням http://webinar.ukrintei.ua/
19 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду відбудеться вебінар, присвячений діяльності Національного репозитарію академічних текстів як важливого кроку України у контексті розвитку відкритої науки.
Планується розглянути актуальні питання реалізації заходів Ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд» у період з 2018 по 2025 роки, утвердження в Україні принципів відкритої науки та відкритого доступу до наукової інформації, історію створення Національного репозитарію академічних текстів, продемонструвати можливості доступу завдяки НРАТ до максимально повної інформації про вітчизняні наукові дослідження, переваги роботи з Нацрепозитарієм, вміст його баз даних НРАТ, перебіг інформаційної інтеграції з локальними репозитаріями вітчизняних наукових установ, університетів, видавництв, розвиток міжнародної співпраці тощо. Також під час вебінару буде презентовано цикл заходів з підвищення кваліфікації з питань відкритої науки та НРАТ. Організатор – Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/scientific-events/, https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/gromadyanske-suspilstvo-i-vlada/partnerstvo-vidkritij-uryad
Для участі у якості слухачів об 11:00 переходьте за посиланням http://webinar.ukrintei.ua/
ОЕСР: ЕКОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Екологічні показники сільського господарства в країнах ОЕСР 2026: ключові тенденції та аналітика».
У ньому відображаються основні тренди екологічної ефективності сільського господарства країн-членів ОЕСР за період 1990–2023 років на тлі підвищеної уваги до стійкості сільськогосподарського сектора. Агроекологічні показники ОЕСР забезпечують порівняність на міжнародному рівні, що слугує основою для формування рішень, спрямованих на довгострокові позитивні зміни у використанні ресурсів та екологічних результатів сільського господарства. База даних охоплює ключові аспекти агроекологічної стійкості в частині використання землі, води та інших ресурсів, викидів парникових газів та аміаку, балансу поживних речовин та біорізноманіття сільськогосподарських птахів. Вона є надійним і достовірним джерелом даних для оцінювання екологічної ефективності, аналізу тенденцій, виявлення проблем, критичних точок, що потребують покращення екологічної ефективності. Експерти констатують, що хоча більшість країн-членів ОЕСР збільшили своє сільськогосподарське виробництво в період з 1990 по 2023 рік, екологічні показники сільськогосподарського сектора показали неоднозначні результати: загальний рівень викидів парникових газів суттєво не знизився, хоча багато країн покращили управління поживними речовинами та знизили інтенсивність викидів. Втрата біорізноманіття залишається серйозною проблемою, особливо в районах з інтенсивною сільськогосподарською діяльністю.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/environmental-performance-of-agriculture-in-oecd-countries-2026_5bbd8f58-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/environmental-performance-of-agriculture-in-oecd-countries-2026_20a1b508/5bbd8f58-en.pdf, https://doi.org/10.1787/5bbd8f58-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Екологічні показники сільського господарства в країнах ОЕСР 2026: ключові тенденції та аналітика».
У ньому відображаються основні тренди екологічної ефективності сільського господарства країн-членів ОЕСР за період 1990–2023 років на тлі підвищеної уваги до стійкості сільськогосподарського сектора. Агроекологічні показники ОЕСР забезпечують порівняність на міжнародному рівні, що слугує основою для формування рішень, спрямованих на довгострокові позитивні зміни у використанні ресурсів та екологічних результатів сільського господарства. База даних охоплює ключові аспекти агроекологічної стійкості в частині використання землі, води та інших ресурсів, викидів парникових газів та аміаку, балансу поживних речовин та біорізноманіття сільськогосподарських птахів. Вона є надійним і достовірним джерелом даних для оцінювання екологічної ефективності, аналізу тенденцій, виявлення проблем, критичних точок, що потребують покращення екологічної ефективності. Експерти констатують, що хоча більшість країн-членів ОЕСР збільшили своє сільськогосподарське виробництво в період з 1990 по 2023 рік, екологічні показники сільськогосподарського сектора показали неоднозначні результати: загальний рівень викидів парникових газів суттєво не знизився, хоча багато країн покращили управління поживними речовинами та знизили інтенсивність викидів. Втрата біорізноманіття залишається серйозною проблемою, особливо в районах з інтенсивною сільськогосподарською діяльністю.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/environmental-performance-of-agriculture-in-oecd-countries-2026_5bbd8f58-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/environmental-performance-of-agriculture-in-oecd-countries-2026_20a1b508/5bbd8f58-en.pdf, https://doi.org/10.1787/5bbd8f58-en
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РЕЄСТР ЗАХИЩЕНИХ ДАНИХ
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Європейський реєстр захищених даних: дані державного сектору у вас під рукою».
У ньому йдеться про призначення та потенціал Європейського порталу даних, що об'єднує дані державного сектору, які не можуть бути повністю відкритими. Європейський Союз створив Європейський реєстр, який допомагає знаходити набори даних державного сектору, якими не можна ділитися як відкритими даними. Європейський реєстр захищених даних, що зберігаються державним сектором (ERPD), доступний через Європейський портал даних і підтримує повторне використання цінних даних, дотримуючись правил конфіденційності та інтелектуальної власності. Реєстр було створено відповідно до Закону «Про управління даними», який визнає, що певна інформація, яка збирається та зберігається державними органами (зокрема - дані про здоров'я, мобільність або бізнес) не може бути опублікована відкрито. Натомість державні органи публікують метадані, що пояснюють, які дані існують, хто їх зберігає та як можна отримати до них доступ. ERPD діє як точка доступу на європейському рівні, яка об'єднує цю інформацію з усього ЄС. Кожна країна створює єдиний національний інформаційний пункт, що передає структуровані метадані до європейського реєстру, розміщеного на Європейському порталі даних. Тут вже представлено понад мільйон наборів даних з усієї Європи, а тепер також будуть і відомості про захищені дані. Використання спільних європейських стандартів гарантує, що інформацію можна шукати та порівнювати в різних країнах. Реєстр призначений для дослідників, підприємств, журналістів та державних органів, які шукають дані, що можуть підтримувати інновації або працювати в суспільних інтересах. Підвищуючи прозорість та доступність, ERPD підтримує відповідальне повторне використання даних, не послаблюючи правовий захист. Користувачі можуть ознайомитися з реєстром через Європейський портал даних та зв’язатися з національними органами влади, щоб дізнатися більше про умови доступу.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/european-register-protected-data-public-sector-data-your-fingertips, https://data.europa.eu/sites/default/files/course/v1.3_ERPD_Technical%20recommendations%20for%20member%20states_Harvesting%20guidelines.pdf, https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/868/oj/eng
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Європейський реєстр захищених даних: дані державного сектору у вас під рукою».
У ньому йдеться про призначення та потенціал Європейського порталу даних, що об'єднує дані державного сектору, які не можуть бути повністю відкритими. Європейський Союз створив Європейський реєстр, який допомагає знаходити набори даних державного сектору, якими не можна ділитися як відкритими даними. Європейський реєстр захищених даних, що зберігаються державним сектором (ERPD), доступний через Європейський портал даних і підтримує повторне використання цінних даних, дотримуючись правил конфіденційності та інтелектуальної власності. Реєстр було створено відповідно до Закону «Про управління даними», який визнає, що певна інформація, яка збирається та зберігається державними органами (зокрема - дані про здоров'я, мобільність або бізнес) не може бути опублікована відкрито. Натомість державні органи публікують метадані, що пояснюють, які дані існують, хто їх зберігає та як можна отримати до них доступ. ERPD діє як точка доступу на європейському рівні, яка об'єднує цю інформацію з усього ЄС. Кожна країна створює єдиний національний інформаційний пункт, що передає структуровані метадані до європейського реєстру, розміщеного на Європейському порталі даних. Тут вже представлено понад мільйон наборів даних з усієї Європи, а тепер також будуть і відомості про захищені дані. Використання спільних європейських стандартів гарантує, що інформацію можна шукати та порівнювати в різних країнах. Реєстр призначений для дослідників, підприємств, журналістів та державних органів, які шукають дані, що можуть підтримувати інновації або працювати в суспільних інтересах. Підвищуючи прозорість та доступність, ERPD підтримує відповідальне повторне використання даних, не послаблюючи правовий захист. Користувачі можуть ознайомитися з реєстром через Європейський портал даних та зв’язатися з національними органами влади, щоб дізнатися більше про умови доступу.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/european-register-protected-data-public-sector-data-your-fingertips, https://data.europa.eu/sites/default/files/course/v1.3_ERPD_Technical%20recommendations%20for%20member%20states_Harvesting%20guidelines.pdf, https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/868/oj/eng
92% СТУДЕНТІВ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ШІ: ЯК УНІВЕРСИТЕТАМ НА ЦЕ РЕАГУВАТИ?
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Майже повсюдне використання ШI студентами призводить до поляризації поглядів».
У ній ідеться про результати дослідження того, як відбувається використання генеративного штучного інтелекту студентами британських університетів, а також пропонується обговорити неоднозначну реакцію академічної спільноти на стрімке поширення таких технологій. Згідно зі звітом Higher Education Policy Institute та компанії Kortext генеративним ШI користуються 92 % студентів, тоді як рік тому цей показник становив 66 %. Найчастіше студенти використовують ChatGPT та інші системи для пояснення складних тем, підготовки коротких викладів матеріалу, пошуку ідей і структурування письмових робіт. Частина респондентів описує ШI як «постійно доступного навчального помічника», що допомагає працювати у власному темпі та швидко отримувати пояснення без необхідності чекати консультацій викладача. Поширення ГШI дедалі більше поляризує викладачів: частина з них розглядає такі інструменти як можливість переосмислити викладання й оцінювання, розвивати нові цифрові компетентності студентів, тоді як інші висловлюють занепокоєння через ризики для академічної доброчесності, зниження рівня самостійної роботи та поступову втрату навичок академічного письма. Для багатьох студентів використання ШI вже стало звичною частиною навчання, а не винятковою практикою, частина опитаних вважає генеративний ШI таким самим базовим інструментом, якими раніше стали пошукові системи або сервіси автоматичної перевірки тексту. Том Вільямс з тривогою говорить про те, що університети досі не виробили єдиного підходу до регулювання використання ШI. Одні заклади освіти активно інтегрують такі інструменти у навчальний процес і змінюють формати оцінювання, тоді як інші намагаються обмежувати або контролювати їхнє використання. Це створює ситуацію невизначеності як для студентів, так і для викладачів. Суттєву проблему становить також нерівність доступу: платні версії ШI-сервісів часто забезпечують більш широкі можливості й вищу якість результатів, а це може формувати нові освітні переваги для частини студентів. Отже, генеративний штучний інтелект наразі став невід’ємною частиною сучасного студентського середовища, тому університети мають адаптуватись до нової реальності, визначати нові правила академічної етики.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/near-universal-student-ai-use-leading-polarised-views
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Майже повсюдне використання ШI студентами призводить до поляризації поглядів».
У ній ідеться про результати дослідження того, як відбувається використання генеративного штучного інтелекту студентами британських університетів, а також пропонується обговорити неоднозначну реакцію академічної спільноти на стрімке поширення таких технологій. Згідно зі звітом Higher Education Policy Institute та компанії Kortext генеративним ШI користуються 92 % студентів, тоді як рік тому цей показник становив 66 %. Найчастіше студенти використовують ChatGPT та інші системи для пояснення складних тем, підготовки коротких викладів матеріалу, пошуку ідей і структурування письмових робіт. Частина респондентів описує ШI як «постійно доступного навчального помічника», що допомагає працювати у власному темпі та швидко отримувати пояснення без необхідності чекати консультацій викладача. Поширення ГШI дедалі більше поляризує викладачів: частина з них розглядає такі інструменти як можливість переосмислити викладання й оцінювання, розвивати нові цифрові компетентності студентів, тоді як інші висловлюють занепокоєння через ризики для академічної доброчесності, зниження рівня самостійної роботи та поступову втрату навичок академічного письма. Для багатьох студентів використання ШI вже стало звичною частиною навчання, а не винятковою практикою, частина опитаних вважає генеративний ШI таким самим базовим інструментом, якими раніше стали пошукові системи або сервіси автоматичної перевірки тексту. Том Вільямс з тривогою говорить про те, що університети досі не виробили єдиного підходу до регулювання використання ШI. Одні заклади освіти активно інтегрують такі інструменти у навчальний процес і змінюють формати оцінювання, тоді як інші намагаються обмежувати або контролювати їхнє використання. Це створює ситуацію невизначеності як для студентів, так і для викладачів. Суттєву проблему становить також нерівність доступу: платні версії ШI-сервісів часто забезпечують більш широкі можливості й вищу якість результатів, а це може формувати нові освітні переваги для частини студентів. Отже, генеративний штучний інтелект наразі став невід’ємною частиною сучасного студентського середовища, тому університети мають адаптуватись до нової реальності, визначати нові правила академічної етики.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/near-universal-student-ai-use-leading-polarised-views
ЦИФРОВЕ АГЕНТНЕ ВРЯДУВАННЯ ТА ЗАЛУЧЕННЯ ЖИТЕЛІВ ДО СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ
20 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду у змішаному форматі відбудеться міжрегіональна конференція «Цифрове агентне врядування та кращі практики залучення жителів до стратегічного планування розвитку громад і регіонів».
Вона стане площадкою для презентації керівних настанов та цифрових інструментів залучення громадськості до стратегічного планування розвитку громад і територій, ознайомлення з успішними практиками та обговорення можливостей їхнього масштабування. Учасники дізнаються про сучасні цифрові підходи до участі громадян в управлінні; стандарти Ради Європи у сфері врядування; метод DIY4Change, який дозволяє зменшити навантаження на посадових осіб та підвищити ефективність залучення мешканців; як цифрові підходи та партнерство держави, громад і міжнародних програм змінюють участь громадян у прийнятті управлінських рішень; конкретні інструменти підтримки громадськості; методичні рекомендації щодо залучення громадськості до розроблення й моніторингу реалізації стратегій розвитку; ШІ-інструмент «Я впливаю на розвиток своєї громади»; цифрове агентне залучення в реальному часі. Організатори: ГО «Форум розвитку громадянського суспільства», Міністерство розвитку громад та територій України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, Координаційна рада «Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд Україна», «Дім громадянського суспільства», Міжнародний фонд «Відродження».
Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/partnerstvo/weekogp20260520.pdf, https://www.kmu.gov.ua/news/publichni-zakhody-tyzhnia-vidkrytoho-uriadu-2026, https://www.facebook.com/events/1677780043416078/, https://forms.gle/GgErnsjwn5C4LgRt9
20 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду у змішаному форматі відбудеться міжрегіональна конференція «Цифрове агентне врядування та кращі практики залучення жителів до стратегічного планування розвитку громад і регіонів».
Вона стане площадкою для презентації керівних настанов та цифрових інструментів залучення громадськості до стратегічного планування розвитку громад і територій, ознайомлення з успішними практиками та обговорення можливостей їхнього масштабування. Учасники дізнаються про сучасні цифрові підходи до участі громадян в управлінні; стандарти Ради Європи у сфері врядування; метод DIY4Change, який дозволяє зменшити навантаження на посадових осіб та підвищити ефективність залучення мешканців; як цифрові підходи та партнерство держави, громад і міжнародних програм змінюють участь громадян у прийнятті управлінських рішень; конкретні інструменти підтримки громадськості; методичні рекомендації щодо залучення громадськості до розроблення й моніторингу реалізації стратегій розвитку; ШІ-інструмент «Я впливаю на розвиток своєї громади»; цифрове агентне залучення в реальному часі. Організатори: ГО «Форум розвитку громадянського суспільства», Міністерство розвитку громад та територій України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, Координаційна рада «Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд Україна», «Дім громадянського суспільства», Міжнародний фонд «Відродження».
Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/partnerstvo/weekogp20260520.pdf, https://www.kmu.gov.ua/news/publichni-zakhody-tyzhnia-vidkrytoho-uriadu-2026, https://www.facebook.com/events/1677780043416078/, https://forms.gle/GgErnsjwn5C4LgRt9
НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У КОНТЕКСТІ ВІДКРИТОЇ НАУКИ
Відео: https://webinar.ukrintei.ua/playback/presentation/2.3/f9fd084df410b82bccd4bfb5b238cbe8bc7b7ee4-1779174175490
Презентація: https://webinar.ukrintei.ua/archive/f9fd084df410b82bccd4bfb5b238cbe8bc7b7ee4-1779174175490.zip
Відео: https://webinar.ukrintei.ua/playback/presentation/2.3/f9fd084df410b82bccd4bfb5b238cbe8bc7b7ee4-1779174175490
Презентація: https://webinar.ukrintei.ua/archive/f9fd084df410b82bccd4bfb5b238cbe8bc7b7ee4-1779174175490.zip
ОЕСР: ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ЯК ІНОЗЕМНОЇ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Вивчення англійської мови як іноземної в країнах PISA».
У ньому зазначається, що англійська мова стала ключовим елементом суспільної взаємодії, обміну технологіями та розвитку ринку праці. Багато культурних продуктів (фільми, музика, сайти новин) все частіше споживаються саме англійською мовою, навіть там, де вона не є основною розмовною мовою. Англійська домінує в наукових публікаціях та є основною мовою даних, що використовуються для навчання моделей штучного інтелекту. Значна частка вакансій (навіть у країнах, де не розмовляють англомовною мовою) вимагає певного рівня володіння англійською. З огляду на це, PISA-2025 включила до напрямку оцінювання знань іноземних мов необов’язкове оцінювання англійської як іноземної. Двадцять одна країна взяла участь у цьому варіанті оцінювання, результати якого будуть доступні у 2027 році. Презентовані в документі дані показують, що системи освіти реагують на вивчення англійської по-різному. Деякі надають пріоритет ранньому початку, інші – більш інтенсивному навчанню пізніше, що впливає на кінцевий рівень володіння мовою та майбутні академічні, професійні й громадянські можливості учнів.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/learning-english-as-a-foreign-language-across-pisa-countries-and-economies_a704eee2-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/learning-english-as-a-foreign-language-across-pisa-countries-and-economies_2c68f972/a704eee2-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a704eee2-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Вивчення англійської мови як іноземної в країнах PISA».
У ньому зазначається, що англійська мова стала ключовим елементом суспільної взаємодії, обміну технологіями та розвитку ринку праці. Багато культурних продуктів (фільми, музика, сайти новин) все частіше споживаються саме англійською мовою, навіть там, де вона не є основною розмовною мовою. Англійська домінує в наукових публікаціях та є основною мовою даних, що використовуються для навчання моделей штучного інтелекту. Значна частка вакансій (навіть у країнах, де не розмовляють англомовною мовою) вимагає певного рівня володіння англійською. З огляду на це, PISA-2025 включила до напрямку оцінювання знань іноземних мов необов’язкове оцінювання англійської як іноземної. Двадцять одна країна взяла участь у цьому варіанті оцінювання, результати якого будуть доступні у 2027 році. Презентовані в документі дані показують, що системи освіти реагують на вивчення англійської по-різному. Деякі надають пріоритет ранньому початку, інші – більш інтенсивному навчанню пізніше, що впливає на кінцевий рівень володіння мовою та майбутні академічні, професійні й громадянські можливості учнів.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/learning-english-as-a-foreign-language-across-pisa-countries-and-economies_a704eee2-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/learning-english-as-a-foreign-language-across-pisa-countries-and-economies_2c68f972/a704eee2-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a704eee2-en
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ»
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності G6 «Інформаційно-вимірювальні технології» галузі знань G Інженерія, виробництво та будівництво.
Проєкт розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Він містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 1 червня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-pershoho-rivnia-zi-spetsialnosti-g6-informatsiino-vymiriuvalni-tekhnolohii, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/05/18/g6-bakalavr.docx
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності G6 «Інформаційно-вимірювальні технології» галузі знань G Інженерія, виробництво та будівництво.
Проєкт розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Він містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік нормативних документів. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту стандарту можна подати до 1 червня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-pershoho-rivnia-zi-spetsialnosti-g6-informatsiino-vymiriuvalni-tekhnolohii, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/05/18/g6-bakalavr.docx
«ТИХА» ТОКСИЧНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТІВ: ЧОМУ АКАДЕМІЧНА СИСТЕМА ІГНОРУЄ ЗЛОВЖИВАННЯ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Тонкі, але постійні зловживання владою в академічному середовищі, уникають санкцій».
У ній йдеться про результати дослідження, автори якого встановили, що значна частина зловживань у вищій освіті залишається поза межами формальних дисциплінарних процедур внаслідок прихованого і системного характеру таких практик. Мова не лише про широковідомі випадки дискримінації чи насильства, а й про менш помітні форми впливу, які підспудно формують атмосферу залежності та професійної вразливості. Академічне середовище побудоване на асиметричних відносинах між викладачами й студентами, керівниками та молодими науковцями, університетами й так званими «зірковими» дослідниками, здатними залучати значні грантові ресурси. Це створює умови, за яких зловживання можуть залишатися непомітними або трактуватися як звичайні особливості академічної культури. Особливо вразливими є аспіранти і дослідники на початкових етапах кар’єри, які дуже сильно залежать від рекомендацій, доступу до наукових мереж, участі у проєктах і підтримки своїх наукових керівників. Прикладами такого прихованого тиску може бути виключення з дослідницьких груп, блокування участі у грантових заявках, відмова в рекомендаціях або ігнорування професійних звернень. Автори дослідження підкреслюють, що навіть відсутність відповіді чи систематичне замовчування можуть перетворюватися на інструмент контролю, який впливає на подальшу академічну долю людини. Традиційні механізми реагування переважно орієнтовані на окремий зафіксований інцидент, тоді як значна частина таких практик має накопичувальний характер. Через це потерпілі не можуть довести системність проблеми або побоюються професійних наслідків після офіційного звернення з цього приводу. Університетам і науковим закладам необхідно максимально уважно працювати над формуванням атмосфери безпеки всередині академічних колективів, створювати умови, за яких молоді науковці матимуть більше можливостей для зміни наукових керівників чи роботи з кількома наставниками одночасно. Джульєт Роуселл наголошує, що дискусія про якість академічного середовища дедалі частіше виходить за межі формальних правил і охоплює питання неформальної влади, професійної залежності та внутрішньої культури університетів.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/subtle-persistent-power-abuse-academia-evades-sanction
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Тонкі, але постійні зловживання владою в академічному середовищі, уникають санкцій».
У ній йдеться про результати дослідження, автори якого встановили, що значна частина зловживань у вищій освіті залишається поза межами формальних дисциплінарних процедур внаслідок прихованого і системного характеру таких практик. Мова не лише про широковідомі випадки дискримінації чи насильства, а й про менш помітні форми впливу, які підспудно формують атмосферу залежності та професійної вразливості. Академічне середовище побудоване на асиметричних відносинах між викладачами й студентами, керівниками та молодими науковцями, університетами й так званими «зірковими» дослідниками, здатними залучати значні грантові ресурси. Це створює умови, за яких зловживання можуть залишатися непомітними або трактуватися як звичайні особливості академічної культури. Особливо вразливими є аспіранти і дослідники на початкових етапах кар’єри, які дуже сильно залежать від рекомендацій, доступу до наукових мереж, участі у проєктах і підтримки своїх наукових керівників. Прикладами такого прихованого тиску може бути виключення з дослідницьких груп, блокування участі у грантових заявках, відмова в рекомендаціях або ігнорування професійних звернень. Автори дослідження підкреслюють, що навіть відсутність відповіді чи систематичне замовчування можуть перетворюватися на інструмент контролю, який впливає на подальшу академічну долю людини. Традиційні механізми реагування переважно орієнтовані на окремий зафіксований інцидент, тоді як значна частина таких практик має накопичувальний характер. Через це потерпілі не можуть довести системність проблеми або побоюються професійних наслідків після офіційного звернення з цього приводу. Університетам і науковим закладам необхідно максимально уважно працювати над формуванням атмосфери безпеки всередині академічних колективів, створювати умови, за яких молоді науковці матимуть більше можливостей для зміни наукових керівників чи роботи з кількома наставниками одночасно. Джульєт Роуселл наголошує, що дискусія про якість академічного середовища дедалі частіше виходить за межі формальних правил і охоплює питання неформальної влади, професійної залежності та внутрішньої культури університетів.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/subtle-persistent-power-abuse-academia-evades-sanction
ВІД ГРАНТУ ДО ВПЛИВУ
21–23 травня 2026 року у рамках відзначення Дня науки в Україні відбудеться форум «Research project manager: від гранту до впливу».
Захід стане площадкою для обміну практичним досвідом у сфері управління науковими проєктами та розвитку професійної спільноти research project managers в Україні. Планується обговорити повний цикл супроводу наукових проєктів — від пошуку грантових можливостей і формування міжнародних консорціумів до реалізації проєктів, фінансового та юридичного супроводу, звітування, трансферу технологій, захисту прав інтелектуальної власності й оцінювання впливу досліджень. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка».
Детальніше: https://lpnu.ua/events/natsionalnyi-forum-research-project-manager-vid-hrantu-do-vplyvu, https://lpnu.ua/sites/default/files/2026/4/20/events/35882/zaproshennya-monlvivden-nauki.pdf, https://mon.gov.ua/news/natsionalnyi-forum-research-project-manager-vid-hrantu-do-vplyvu-vidbudetsia-u-lvovi
21–23 травня 2026 року у рамках відзначення Дня науки в Україні відбудеться форум «Research project manager: від гранту до впливу».
Захід стане площадкою для обміну практичним досвідом у сфері управління науковими проєктами та розвитку професійної спільноти research project managers в Україні. Планується обговорити повний цикл супроводу наукових проєктів — від пошуку грантових можливостей і формування міжнародних консорціумів до реалізації проєктів, фінансового та юридичного супроводу, звітування, трансферу технологій, захисту прав інтелектуальної власності й оцінювання впливу досліджень. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка».
Детальніше: https://lpnu.ua/events/natsionalnyi-forum-research-project-manager-vid-hrantu-do-vplyvu, https://lpnu.ua/sites/default/files/2026/4/20/events/35882/zaproshennya-monlvivden-nauki.pdf, https://mon.gov.ua/news/natsionalnyi-forum-research-project-manager-vid-hrantu-do-vplyvu-vidbudetsia-u-lvovi
ПРОЗОРІСТЬ ЗАМІСТЬ КОРУПЦІЇ
22 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду в онлайн-форматі відбудеться захід «Відкриті дані як основа прозорості держави».
Він стане площадкою для поширення інформації про актуальні питання цифровізації та поширення відкритих даних у контексті боротьби з корупцію. Заплановані виступи експертів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, НАЗК, Офісу Генерального прокурора та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з питань використання цифрових технологій та відкритих даних для розбудови системи правосуддя та підтримки діяльності антикорупційних органів, забезпечення прозорості як фундаменту стійкості України, посилення доброчесності та підзвітності. Організатор – Міністерство цифрової трансформації України.
Детальніше:https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid0cSZK6S37bLjztn7E3PnPDdn8ZkNMZGHZJJnzcNHbTjJi9kkzGLjnqEXNdNcvuKknl, https://forms.gle/D4JgBHkSP7RN3mFKA, https://drive.google.com/file/d/1Z7251YwPe2jIDS5KZjcPTY2Gr7W_lNNE/view?usp=drive_link, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/partnerstvo/weekogp20260522c.pdf, https://www.kmu.gov.ua/news/publichni-zakhody-tyzhnia-vidkrytoho-uriadu-2026
22 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду в онлайн-форматі відбудеться захід «Відкриті дані як основа прозорості держави».
Він стане площадкою для поширення інформації про актуальні питання цифровізації та поширення відкритих даних у контексті боротьби з корупцію. Заплановані виступи експертів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, НАЗК, Офісу Генерального прокурора та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з питань використання цифрових технологій та відкритих даних для розбудови системи правосуддя та підтримки діяльності антикорупційних органів, забезпечення прозорості як фундаменту стійкості України, посилення доброчесності та підзвітності. Організатор – Міністерство цифрової трансформації України.
Детальніше:https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid0cSZK6S37bLjztn7E3PnPDdn8ZkNMZGHZJJnzcNHbTjJi9kkzGLjnqEXNdNcvuKknl, https://forms.gle/D4JgBHkSP7RN3mFKA, https://drive.google.com/file/d/1Z7251YwPe2jIDS5KZjcPTY2Gr7W_lNNE/view?usp=drive_link, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/partnerstvo/weekogp20260522c.pdf, https://www.kmu.gov.ua/news/publichni-zakhody-tyzhnia-vidkrytoho-uriadu-2026