ОЕСР: СТАТИСТИКА БІЗНЕС-ІННОВАЦІЙ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала оновлену базу даних бізнес-інновацій вкупі з аналітичним матеріалом «Статистика бізнес-інновацій ОЕСР: аналіз ключових тенденцій».
У публікації показано, як компанії генерують, упроваджують та масштабують інновації. Зазначається, що вивчення статистичних показників національних статистичних організацій, побудованих на єдиному методичному підході, дозволяє сформувати картину інноваційних процесів та вивчати бізнес-інновації, що виходить за рамки традиційних показників, виявляти моделі інновацій, вивчати сильні і слабкі сторони різних типів фірм. Обстеження інновацій проводяться відповідно до керівництва ОЕСР/Євростата. Компанії самостійно повідомляють про різноманітні аспекти інновацій, інноваційний профіль підприємства та контексту, в якому воно працює. Широкий погляд на інновації (впровадження нового або значно покращеного продукту або бізнес-процесу, незалежно від того, чи це формальні НДДКР чи захищене патентами чи формальною інтелектуальною власністю) має ключове значення для охоплення багатовимірного спектру інноваційної діяльності, вивчення рушійних сил та оцінювання результатів. База даних статистики бізнес-інновацій ОЕСР оновлюється кожні два роки та пропонує унікальну добірку з 80-ти показників. Останнє оновлення охоплює період 2020-2022 років для 33 країн-членів ОЕСР та семи ключових країн-партнерів і країн-кандидатів на вступ. Попри високий рівень гармонізації, зберігаються окремі розбіжності у методології опитувань та інтерпретації ключових понять («новизна», «значне поліпшення» тощо). Тим не менш, застосовувані показники добре підходять для виявлення структурних відмінностей, наприклад, між розмірами фірм у галузях, та опису загальних тенденцій. Методологія дослідження постійно розвивається, щоб охопити нові явища, наприклад, - штучний інтелект, його суб'єкти, економічний та суспільний вплив.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/data-explainers/2026/04/oecd-business-innovation-statistics-unpacking-key-trends-and-findings.html, https://www.oecd.org/en/data/datasets/business-innovation-statistics-and-indicators.html
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала оновлену базу даних бізнес-інновацій вкупі з аналітичним матеріалом «Статистика бізнес-інновацій ОЕСР: аналіз ключових тенденцій».
У публікації показано, як компанії генерують, упроваджують та масштабують інновації. Зазначається, що вивчення статистичних показників національних статистичних організацій, побудованих на єдиному методичному підході, дозволяє сформувати картину інноваційних процесів та вивчати бізнес-інновації, що виходить за рамки традиційних показників, виявляти моделі інновацій, вивчати сильні і слабкі сторони різних типів фірм. Обстеження інновацій проводяться відповідно до керівництва ОЕСР/Євростата. Компанії самостійно повідомляють про різноманітні аспекти інновацій, інноваційний профіль підприємства та контексту, в якому воно працює. Широкий погляд на інновації (впровадження нового або значно покращеного продукту або бізнес-процесу, незалежно від того, чи це формальні НДДКР чи захищене патентами чи формальною інтелектуальною власністю) має ключове значення для охоплення багатовимірного спектру інноваційної діяльності, вивчення рушійних сил та оцінювання результатів. База даних статистики бізнес-інновацій ОЕСР оновлюється кожні два роки та пропонує унікальну добірку з 80-ти показників. Останнє оновлення охоплює період 2020-2022 років для 33 країн-членів ОЕСР та семи ключових країн-партнерів і країн-кандидатів на вступ. Попри високий рівень гармонізації, зберігаються окремі розбіжності у методології опитувань та інтерпретації ключових понять («новизна», «значне поліпшення» тощо). Тим не менш, застосовувані показники добре підходять для виявлення структурних відмінностей, наприклад, між розмірами фірм у галузях, та опису загальних тенденцій. Методологія дослідження постійно розвивається, щоб охопити нові явища, наприклад, - штучний інтелект, його суб'єкти, економічний та суспільний вплив.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/data-explainers/2026/04/oecd-business-innovation-statistics-unpacking-key-trends-and-findings.html, https://www.oecd.org/en/data/datasets/business-innovation-statistics-and-indicators.html
🤔1
ВІДКРИТІ ДАНІ У ЦЕНТРІ УВАГИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ «ЗЕЛЕНОЇ» УГОДИ
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Європейська «зелена» угода: кліматичні амбіції під тиском, але дані залишаються у центрі уваги».
Зазначається, що Європейська «зелена» угода залишається головною дорожньою картою ЄС для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, але останнім часом виникає все більше проблем. Європейська комісія продовжує наполягати на пріоритетності дій щодо клімату, ряд раніше ухвалених цілей і правил переглядаються на тлі тиску економічних, геополітичних важелів та погіршання конкурентоспроможності. Основна мета щодо значного скорочення викидів парникових газів і досягнення нульового рівня до 2050 року залишається юридично обов'язковою. Нещодавно відбулись дебати щодо скорочення викидів до 2040 року: Єврокомісія висунула нову мету, але переговори між державами-членами та Європейським парламентом відбувались на тлі закликів до більшої гнучкості, особливо - для енергоємних галузей промисловості та транспорту. Законодавство щодо «зеленої» угоди спрощується, це стосується правил звітності про сталий розвиток, скорочується адміністративне навантаження на бізнес. В цьому контексті дані продовжують відігравати вирішальну роль у впровадженні «зеленої» угоди, оскільки досягнення кліматичних цілей, скорочення забруднення та реалізація політики енергетичного переходу залежать від надійних, порівнянних та повторно використовуваних даних. Тому ЄС інвестує в такі ініціативи, як «простір даних Європейської «зеленої» угоди», метою якого є забезпечення легкого пошуку, доступності та повторного використання екологічних та кліматичних даних незалежно від національної належності, галузей та державних кордонів. Пов’язуючи цілі політики з відкритими даними, ЄС пропонує дослідникам, журналістам та громадянам відстежувати прогрес у цій сфері, залучати інституції до відповідального ставлення та робити свій внесок у більш прозорий «зелений» перехід.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/european-green-deal-climate-ambition-under-pressure-whilst-keeping-data-central, https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en, https://green-deal-dataspace.eu/
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Європейська «зелена» угода: кліматичні амбіції під тиском, але дані залишаються у центрі уваги».
Зазначається, що Європейська «зелена» угода залишається головною дорожньою картою ЄС для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, але останнім часом виникає все більше проблем. Європейська комісія продовжує наполягати на пріоритетності дій щодо клімату, ряд раніше ухвалених цілей і правил переглядаються на тлі тиску економічних, геополітичних важелів та погіршання конкурентоспроможності. Основна мета щодо значного скорочення викидів парникових газів і досягнення нульового рівня до 2050 року залишається юридично обов'язковою. Нещодавно відбулись дебати щодо скорочення викидів до 2040 року: Єврокомісія висунула нову мету, але переговори між державами-членами та Європейським парламентом відбувались на тлі закликів до більшої гнучкості, особливо - для енергоємних галузей промисловості та транспорту. Законодавство щодо «зеленої» угоди спрощується, це стосується правил звітності про сталий розвиток, скорочується адміністративне навантаження на бізнес. В цьому контексті дані продовжують відігравати вирішальну роль у впровадженні «зеленої» угоди, оскільки досягнення кліматичних цілей, скорочення забруднення та реалізація політики енергетичного переходу залежать від надійних, порівнянних та повторно використовуваних даних. Тому ЄС інвестує в такі ініціативи, як «простір даних Європейської «зеленої» угоди», метою якого є забезпечення легкого пошуку, доступності та повторного використання екологічних та кліматичних даних незалежно від національної належності, галузей та державних кордонів. Пов’язуючи цілі політики з відкритими даними, ЄС пропонує дослідникам, журналістам та громадянам відстежувати прогрес у цій сфері, залучати інституції до відповідального ставлення та робити свій внесок у більш прозорий «зелений» перехід.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/european-green-deal-climate-ambition-under-pressure-whilst-keeping-data-central, https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en, https://green-deal-dataspace.eu/
ЯК СТРІМКО УНІВЕРСИТЕТИ ВТРАЧАЮТЬ СТАБІЛЬНІСТЬ І ДОВІРУ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пола Джампа «Він дав мені гарну кар’єру. Але зараз ситуація просто жахлива».
У ній обговорюються результати другої частини опитування щодо скорочень у британських університетах та їхнього впливу на працівників, які залишилися в системі вищої освіти. Автор наголошує, що хвиля скорочень в університетах Великої Британії суттєво вплинула не лише на тих, хто втратив роботу, а й на колег, які продовжують працювати в ЗВО. Нинішній загальний стан галузі характеризується низьким моральним духом, перевантаженням і зростанням недовіри до управлінських рішень. Опитування, проведене Times Higher Education, охопило понад тисячу респондентів. Більшість говорить про атмосферу постійної напруги, невизначеності та «синдрому вцілілого», коли збереження робочого місця супроводжується зростанням навантаження і психологічним тиском. Керівництво університетів у багатьох випадках сприймається працівниками як відірване від реалій життя, а скорочення кадрів супроводжуються різким збільшенням навантаження, браком підтримки та внутрішнім відчуттям, що персонал розглядається адміністративними працівниками лише як чергова стаття витрат. Глибокими особистими наслідками таких скорочень стало емоційне виснаження, втрата відчуття професійної стабільності, неприйнятно високий психологічний тиск і загальна криза робочого середовища у вищій освіті. Значна частина скорочень є результатом зростання фінансових труднощів університетів та структурними змінами, які наразі відбуваються в секторі освіти. Але працівники ставлять під сумнів той спосіб ухвалення рішень, який був задіяний - закритість процедур та обмежена участь академічної спільноти в управлінських процесах.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/he-has-given-me-good-career-my-word-its-terrible-situation-now,
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пола Джампа «Він дав мені гарну кар’єру. Але зараз ситуація просто жахлива».
У ній обговорюються результати другої частини опитування щодо скорочень у британських університетах та їхнього впливу на працівників, які залишилися в системі вищої освіти. Автор наголошує, що хвиля скорочень в університетах Великої Британії суттєво вплинула не лише на тих, хто втратив роботу, а й на колег, які продовжують працювати в ЗВО. Нинішній загальний стан галузі характеризується низьким моральним духом, перевантаженням і зростанням недовіри до управлінських рішень. Опитування, проведене Times Higher Education, охопило понад тисячу респондентів. Більшість говорить про атмосферу постійної напруги, невизначеності та «синдрому вцілілого», коли збереження робочого місця супроводжується зростанням навантаження і психологічним тиском. Керівництво університетів у багатьох випадках сприймається працівниками як відірване від реалій життя, а скорочення кадрів супроводжуються різким збільшенням навантаження, браком підтримки та внутрішнім відчуттям, що персонал розглядається адміністративними працівниками лише як чергова стаття витрат. Глибокими особистими наслідками таких скорочень стало емоційне виснаження, втрата відчуття професійної стабільності, неприйнятно високий психологічний тиск і загальна криза робочого середовища у вищій освіті. Значна частина скорочень є результатом зростання фінансових труднощів університетів та структурними змінами, які наразі відбуваються в секторі освіти. Але працівники ставлять під сумнів той спосіб ухвалення рішень, який був задіяний - закритість процедур та обмежена участь академічної спільноти в управлінських процесах.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/he-has-given-me-good-career-my-word-its-terrible-situation-now,
КНИЖКОВИЙ МІНІ-ФЕСТИВАЛЬ
16 травня 2026 року у рамках відзначення Дня науки в Україні відбудеться книжковий міні-фестиваль «Без BOOKа не йде наука».
Він стане площадкою для ознайомлення усіх охочих з сучасним науковим життям поза лабораторними стінами. Під час заходу відбудеться ярмарок-продаж книжок від видавництв «Віхола», «Богдан» та Artbooks, будуть організовані екскурсії до музею О.В. Палладіна, проводитимуться лекції та майстер-класи для дітей і дорослих щодо розвитку науки та її значення для суспільного життя, а також дискусії про перспективи вітчизняної науки, освіти та роді в них жінок. Організатор - Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/institut-biohimi-im-ov-palladina-nan-ukrani-zaproshuye-na-knizhkoviy-minifestival-bez-booka-ne-yde-nauka
16 травня 2026 року у рамках відзначення Дня науки в Україні відбудеться книжковий міні-фестиваль «Без BOOKа не йде наука».
Він стане площадкою для ознайомлення усіх охочих з сучасним науковим життям поза лабораторними стінами. Під час заходу відбудеться ярмарок-продаж книжок від видавництв «Віхола», «Богдан» та Artbooks, будуть організовані екскурсії до музею О.В. Палладіна, проводитимуться лекції та майстер-класи для дітей і дорослих щодо розвитку науки та її значення для суспільного життя, а також дискусії про перспективи вітчизняної науки, освіти та роді в них жінок. Організатор - Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.
Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/institut-biohimi-im-ov-palladina-nan-ukrani-zaproshuye-na-knizhkoviy-minifestival-bez-booka-ne-yde-nauka
ПОГОВОРИМО ПРО ЄВРОПЕЙСЬКУ РАМКУ ДОСЛІДНИЦЬКИХ КАР’ЄР
18 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться семінар проєкту «SECURE2».
Захід покликаний підвищити обізнаність науковців з усіх галузей знань про «Рамки кар'єри дослідників» та продемонструвати можливості її впровадження на інституційному рівні. Проєкт «SECURE2» пілотує впровадження рекомендацій щодо «Європейської рамки дослідницьких кар'єр» (ERCF) з метою покращення умов кар'єрного зростання та підтримки мобільності дослідників в організаціях, що виконують та фінансують дослідження. Планується обговорити актуальні питання формування і запровадження ERCF, перспективи розвитку кар'єри дослідників та їхньої академічної мобільності, інструменти і способи упровадження відповідних змін на інституційному рівні в межах Європейського дослідницького простору. Організатори: Eurodoc, MCAA, ICoRSA.
Детальніше: https://www.eurodoc.net/news/2026/secure2-workshop-for-researchers-across-all-career-stages, https://mariecuriealumni-eu.zoom.us/meeting/register/Sf9-Qg7UTaaS-yJqmx_sfw#/registration
18 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться семінар проєкту «SECURE2».
Захід покликаний підвищити обізнаність науковців з усіх галузей знань про «Рамки кар'єри дослідників» та продемонструвати можливості її впровадження на інституційному рівні. Проєкт «SECURE2» пілотує впровадження рекомендацій щодо «Європейської рамки дослідницьких кар'єр» (ERCF) з метою покращення умов кар'єрного зростання та підтримки мобільності дослідників в організаціях, що виконують та фінансують дослідження. Планується обговорити актуальні питання формування і запровадження ERCF, перспективи розвитку кар'єри дослідників та їхньої академічної мобільності, інструменти і способи упровадження відповідних змін на інституційному рівні в межах Європейського дослідницького простору. Організатори: Eurodoc, MCAA, ICoRSA.
Детальніше: https://www.eurodoc.net/news/2026/secure2-workshop-for-researchers-across-all-career-stages, https://mariecuriealumni-eu.zoom.us/meeting/register/Sf9-Qg7UTaaS-yJqmx_sfw#/registration
ОЕСР: ЕКОСИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний матеріал «Екосистемний підхід до зміни навчальної програми» із серії «Перспективи освітньої політики».
У ньому зазначається, що реформа навчальних програм є однією з найскладніших змін в освіті з політичної та інституційної точки зору. Зусилля з перепроектування та упровадження таких змін часто не виправдовують очікувань, що відбувається не через похибки загального бачення або технічного дизайну, а внаслідок складності екосистем, у яких реформи реалізуються. Тиск з боку соціальних, економічних та технологічних змін впливає на вимоги до навчальних програм (наприклад, вимагає включення таких компонент, як цифрова грамотність, глобальна компетентність, соціально-емоційні навички), але додавання нового контенту перевантажує навчальні програми без належного покращення освітніх результатів. Багато країн формують концепції, орієнтовані на майбутнє, які охоплюють цифрові, персоналізовані, міждисциплінарні та гнучкі навчальні програми, але проблеми із їхнім упровадженням зберігаються. Відповідно відбувається відставання у впровадженні оновленні навчальних програм. Компетенції XXI століття, такі як критичне мислення, широко включені до навчальних програм, але зміни на практиці відбуваються повільніше, ніж очікувалось. Застосування екосистемного підходу означає розроблення та запровадження навчальних програм з використанням принципів якісного проектування з одночасною орієнтацією на поточний стан і своєчасним реагуванням на запит і підтримку усіх зацікавлених сторін. Екосистема – це мережа учасників, відносин, процедур, ресурсів та інфраструктур, що охоплює кілька рівнів. У документі описані екосистемні стратегії, які підвищують шанси на успіх: неупереджений багатосторонній діалог для забезпечення легітимності; зміцнення свободи дій; використання колективного впливу; узгодження педагогіки, оцінювання та стандартів. Екосистемний підхід не спрощує реформу, а підтримує взаємозалежності, зміцнює узгодженість, ретельність, цілеспрямованість, довіру та адаптивність, збільшуючи ймовірність того, що розроблені навчальні програми дадуть відповідний результат.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/ecosystems-approach-to-curriculum-change_df1310fd-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/ecosystems-approach-to-curriculum-change_d8ddc141/df1310fd-en.pdf, https://doi.org/10.1787/df1310fd-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний матеріал «Екосистемний підхід до зміни навчальної програми» із серії «Перспективи освітньої політики».
У ньому зазначається, що реформа навчальних програм є однією з найскладніших змін в освіті з політичної та інституційної точки зору. Зусилля з перепроектування та упровадження таких змін часто не виправдовують очікувань, що відбувається не через похибки загального бачення або технічного дизайну, а внаслідок складності екосистем, у яких реформи реалізуються. Тиск з боку соціальних, економічних та технологічних змін впливає на вимоги до навчальних програм (наприклад, вимагає включення таких компонент, як цифрова грамотність, глобальна компетентність, соціально-емоційні навички), але додавання нового контенту перевантажує навчальні програми без належного покращення освітніх результатів. Багато країн формують концепції, орієнтовані на майбутнє, які охоплюють цифрові, персоналізовані, міждисциплінарні та гнучкі навчальні програми, але проблеми із їхнім упровадженням зберігаються. Відповідно відбувається відставання у впровадженні оновленні навчальних програм. Компетенції XXI століття, такі як критичне мислення, широко включені до навчальних програм, але зміни на практиці відбуваються повільніше, ніж очікувалось. Застосування екосистемного підходу означає розроблення та запровадження навчальних програм з використанням принципів якісного проектування з одночасною орієнтацією на поточний стан і своєчасним реагуванням на запит і підтримку усіх зацікавлених сторін. Екосистема – це мережа учасників, відносин, процедур, ресурсів та інфраструктур, що охоплює кілька рівнів. У документі описані екосистемні стратегії, які підвищують шанси на успіх: неупереджений багатосторонній діалог для забезпечення легітимності; зміцнення свободи дій; використання колективного впливу; узгодження педагогіки, оцінювання та стандартів. Екосистемний підхід не спрощує реформу, а підтримує взаємозалежності, зміцнює узгодженість, ретельність, цілеспрямованість, довіру та адаптивність, збільшуючи ймовірність того, що розроблені навчальні програми дадуть відповідний результат.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/ecosystems-approach-to-curriculum-change_df1310fd-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/ecosystems-approach-to-curriculum-change_d8ddc141/df1310fd-en.pdf, https://doi.org/10.1787/df1310fd-en
НАВЧАЛЬНИЙ ВІЗИТ ДО ФІНЛЯНДІЇ
ВГО «Українська бібліотечна асоціація» оголосила старт конкурсу по відбору учасників навчального візиту до Фінляндії, що відбудеться у жовтні 2026 року.
Програма поїздки передбачає знайомство з роботою Національної бібліотеки Фінляндії та відвідування Oodi Library - однієї з найсучасніших бібліотек Європи, що стала символом бібліотечних та соціальних інновацій. Участь у конкурсі можуть взяти молоді бібліотекарі віком до 35 років зі стажем роботи в бібліотеці не менше 3-х років, які є індивідуальними членами «Української бібліотечної асоціації», знають англійську мову. Організатор бере на себе оплату транспортних витрат (авіапереліт), проживання у Гельсінкі, а також медичне страхування. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 28 червня 2026 року.
Детальніше: https://ula.org.ua/novyny-ta-podii/novyny/5476-konkurs-na-uchast-u-navchalno-profesiinii-poizdtsi-do-helsinki-finliandiia-zhovten-2026-r
ВГО «Українська бібліотечна асоціація» оголосила старт конкурсу по відбору учасників навчального візиту до Фінляндії, що відбудеться у жовтні 2026 року.
Програма поїздки передбачає знайомство з роботою Національної бібліотеки Фінляндії та відвідування Oodi Library - однієї з найсучасніших бібліотек Європи, що стала символом бібліотечних та соціальних інновацій. Участь у конкурсі можуть взяти молоді бібліотекарі віком до 35 років зі стажем роботи в бібліотеці не менше 3-х років, які є індивідуальними членами «Української бібліотечної асоціації», знають англійську мову. Організатор бере на себе оплату транспортних витрат (авіапереліт), проживання у Гельсінкі, а також медичне страхування. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 28 червня 2026 року.
Детальніше: https://ula.org.ua/novyny-ta-podii/novyny/5476-konkurs-na-uchast-u-navchalno-profesiinii-poizdtsi-do-helsinki-finliandiia-zhovten-2026-r
ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА ПІД ТИСКОМ КОПІРАЙТУ: НОВА ДИСКУСІЯ ЩОДО ДОСЛІДЖЕНЬ, ДАНИХ ТА ШI
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бенджаміна Вайта «Максималізм щодо авторського права стримуватиме дослідницько-орієнтовану цифрову економіку».
У ній розглядаються наслідки політики авторського права для розвитку штучного інтелекту, цифрових технологій і наукової діяльності у Великій Британії. Автор зазначає, що британський уряд після тривалих консультацій щодо регулювання штучного інтелекту та авторського права вирішив відкласти остаточні рішення для додаткового збору доказів. Дискусія навколо ШI та копірайту є значно складною, ніж буквальне протиставлення технологічних компаній та індустрії розваг. Сучасна цифрова економіка значною мірою залежить від можливості аналізувати великі масиви інформації. У Великій Британії навіть організації, які мають законний доступ до матеріалів, часто змушені отримувати додаткові дозволи для машинного аналізу текстів і даних. Це створює серйозні бар’єри для розвитку досліджень, інновацій і технологічного підприємництва. Ряд країн Азії (зокрема - Сінгапур, Японія, Індія, Південна Корея) наразі активно адаптують власне законодавство про авторське право до потреб цифрової економіки та розвитку ШI. Вони прагнуть створити більш гнучкі механізми використання даних і захищених авторським правом матеріалів для машинного навчання й цілей проведення наукових досліджень. Проблема ліцензування даних для навчання AI-моделей є надзвичайно гострою: система добровільного ліцензування може посилювати домінування великих технологічних компаній, які мають достатньо ресурсів для придбання прав на використання великих масивів даних. Натомість малі компанії, стартапи й дослідницькі організації можуть опинитися у менш вигідному становищі. Існує ризик обмеження різноманіття навчальних даних для штучного інтелекту. Адже невиправдано жорсткі обмеження у цій сфері можуть звужувати доступ до інформації та підвищувати ризик упередженості ШI-систем через недостатню репрезентативність даних. Бенджамін вважає, що американський принцип fair use – найкраще рішення, як і створення систем обов’язкового ліцензування, які б ураховували масштаби й характер діяльності організацій в епоху даних та ШІ. Для університетських і медичних досліджень використання матеріалів у ШI-розробках не повинно супроводжуватися додатковими ліцензійними платежами. Політика авторського права дедалі більше впливає не лише на розвиток культурної сфери та медіа, а й на науковий розвиток в цілому, упровадження інновацій та конкурентоспроможність держав. У ширшому контексті стаття порушує питання про те, як поєднати захист прав авторів із потребами дослідницько-орієнтованої цифрової економіки.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/copyright-maximalism-will-stifle-research-intensive-digital-economy
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бенджаміна Вайта «Максималізм щодо авторського права стримуватиме дослідницько-орієнтовану цифрову економіку».
У ній розглядаються наслідки політики авторського права для розвитку штучного інтелекту, цифрових технологій і наукової діяльності у Великій Британії. Автор зазначає, що британський уряд після тривалих консультацій щодо регулювання штучного інтелекту та авторського права вирішив відкласти остаточні рішення для додаткового збору доказів. Дискусія навколо ШI та копірайту є значно складною, ніж буквальне протиставлення технологічних компаній та індустрії розваг. Сучасна цифрова економіка значною мірою залежить від можливості аналізувати великі масиви інформації. У Великій Британії навіть організації, які мають законний доступ до матеріалів, часто змушені отримувати додаткові дозволи для машинного аналізу текстів і даних. Це створює серйозні бар’єри для розвитку досліджень, інновацій і технологічного підприємництва. Ряд країн Азії (зокрема - Сінгапур, Японія, Індія, Південна Корея) наразі активно адаптують власне законодавство про авторське право до потреб цифрової економіки та розвитку ШI. Вони прагнуть створити більш гнучкі механізми використання даних і захищених авторським правом матеріалів для машинного навчання й цілей проведення наукових досліджень. Проблема ліцензування даних для навчання AI-моделей є надзвичайно гострою: система добровільного ліцензування може посилювати домінування великих технологічних компаній, які мають достатньо ресурсів для придбання прав на використання великих масивів даних. Натомість малі компанії, стартапи й дослідницькі організації можуть опинитися у менш вигідному становищі. Існує ризик обмеження різноманіття навчальних даних для штучного інтелекту. Адже невиправдано жорсткі обмеження у цій сфері можуть звужувати доступ до інформації та підвищувати ризик упередженості ШI-систем через недостатню репрезентативність даних. Бенджамін вважає, що американський принцип fair use – найкраще рішення, як і створення систем обов’язкового ліцензування, які б ураховували масштаби й характер діяльності організацій в епоху даних та ШІ. Для університетських і медичних досліджень використання матеріалів у ШI-розробках не повинно супроводжуватися додатковими ліцензійними платежами. Політика авторського права дедалі більше впливає не лише на розвиток культурної сфери та медіа, а й на науковий розвиток в цілому, упровадження інновацій та конкурентоспроможність держав. У ширшому контексті стаття порушує питання про те, як поєднати захист прав авторів із потребами дослідницько-орієнтованої цифрової економіки.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/copyright-maximalism-will-stifle-research-intensive-digital-economy
ЗАПИТАЙ У ДАНИХ
19 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду в онлайн-форматі відбудеться захід «Запитай у даних: фокус-група з використання 13 років звітів ІПВГ».
Він покликаний зосередити увагу на найбільш актуальних запитах користувачів до ШІ-асистента, що стане основою удосконалення його функціоналу та відповідної бази знань, її тематики й функціоналу інструментів ШІ. Планується обговорити, як ШІ може спрощувати роботу з багаторічними звітами ІПВГ; які дані та теми користувачів цікавлять найчастіше; яких функцій бракує для зручної роботи з відкритими даними; як зробити портал ІПВГ більш зручним і доступним для громад, журналістів, дослідників і органів влади. Організатори: ГО «Нова Енергія» та проєкт «Ефективне державне управління».
Детальніше: https://nova-energiya.org.ua/fokus-grupa-z-rozvytku-shi-asystenta-portalu-ipvg/, https://forms.gle/X7JKgQ9H9SBZGA7x9, https://www.kmu.gov.ua/news/publichni-zakhody-tyzhnia-vidkrytoho-uriadu-2026
19 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду в онлайн-форматі відбудеться захід «Запитай у даних: фокус-група з використання 13 років звітів ІПВГ».
Він покликаний зосередити увагу на найбільш актуальних запитах користувачів до ШІ-асистента, що стане основою удосконалення його функціоналу та відповідної бази знань, її тематики й функціоналу інструментів ШІ. Планується обговорити, як ШІ може спрощувати роботу з багаторічними звітами ІПВГ; які дані та теми користувачів цікавлять найчастіше; яких функцій бракує для зручної роботи з відкритими даними; як зробити портал ІПВГ більш зручним і доступним для громад, журналістів, дослідників і органів влади. Організатори: ГО «Нова Енергія» та проєкт «Ефективне державне управління».
Детальніше: https://nova-energiya.org.ua/fokus-grupa-z-rozvytku-shi-asystenta-portalu-ipvg/, https://forms.gle/X7JKgQ9H9SBZGA7x9, https://www.kmu.gov.ua/news/publichni-zakhody-tyzhnia-vidkrytoho-uriadu-2026
ПРОЗОРІСТЬ ТА НОВІ МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
20 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду відбудеться вебінар «Модельний статут для громадських організацій: спрощення, прозорість та нові можливості для розвитку громадянського суспільства».
Захід покликаний поінформувати усіх зацікавлених осіб про перехід громадських організацій на діяльність згідно модельного статуту, який дозволяє швидше вносити зміни до реєстраційних даних, підвищує гнучкість роботи громадських об’єднань та зменшує адміністративне навантаження. Планується обговорити наступні питання: актуальність модельного статуту; що таке модельний статут та практика його застосування; спрощена й швидка реєстрація і портал «Дія»; чому старий статут може стати проблемою для громадської організації; послуги Міністерства юстиції України; технічні аспекти та практичні кейси застосування модельного статуту в Україні. Організатор - Міністерство юстиції України.
Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/partnerstvo/weekogp20260519.pdf, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/partnerstvo/weekogp20260520.pdf, https://www.facebook.com/minjust.official/posts/pfbid02ASUGzgtKb7Qiv4uMGE76f4qL1HRWPRNxNBgz4VBzazbECc2gCtSk4Uxzab11FzRCl, https://www.kmu.gov.ua/news/publichni-zakhody-tyzhnia-vidkrytoho-uriadu-2026
20 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду відбудеться вебінар «Модельний статут для громадських організацій: спрощення, прозорість та нові можливості для розвитку громадянського суспільства».
Захід покликаний поінформувати усіх зацікавлених осіб про перехід громадських організацій на діяльність згідно модельного статуту, який дозволяє швидше вносити зміни до реєстраційних даних, підвищує гнучкість роботи громадських об’єднань та зменшує адміністративне навантаження. Планується обговорити наступні питання: актуальність модельного статуту; що таке модельний статут та практика його застосування; спрощена й швидка реєстрація і портал «Дія»; чому старий статут може стати проблемою для громадської організації; послуги Міністерства юстиції України; технічні аспекти та практичні кейси застосування модельного статуту в Україні. Організатор - Міністерство юстиції України.
Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/partnerstvo/weekogp20260519.pdf, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/partnerstvo/weekogp20260520.pdf, https://www.facebook.com/minjust.official/posts/pfbid02ASUGzgtKb7Qiv4uMGE76f4qL1HRWPRNxNBgz4VBzazbECc2gCtSk4Uxzab11FzRCl, https://www.kmu.gov.ua/news/publichni-zakhody-tyzhnia-vidkrytoho-uriadu-2026
НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У КОНТЕКСТІ ВІДКРИТОЇ НАУКИ
19 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду відбудеться вебінар, присвячений діяльності Національного репозитарію академічних текстів як важливого кроку України у контексті розвитку відкритої науки.
Планується розглянути актуальні питання реалізації заходів Ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд» у період з 2018 по 2025 роки, утвердження в Україні принципів відкритої науки та відкритого доступу до наукової інформації, історію створення Національного репозитарію академічних текстів, продемонструвати можливості доступу завдяки НРАТ до максимально повної інформації про вітчизняні наукові дослідження, переваги роботи з Нацрепозитарієм, вміст його баз даних НРАТ, перебіг інформаційної інтеграції з локальними репозитаріями вітчизняних наукових установ, університетів, видавництв, розвиток міжнародної співпраці тощо. Також під час вебінару буде презентовано цикл заходів з підвищення кваліфікації з питань відкритої науки та НРАТ. Організатор – Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/scientific-events/, https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/gromadyanske-suspilstvo-i-vlada/partnerstvo-vidkritij-uryad
Для участі у якості слухачів об 11:00 переходьте за посиланням http://webinar.ukrintei.ua/
19 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду відбудеться вебінар, присвячений діяльності Національного репозитарію академічних текстів як важливого кроку України у контексті розвитку відкритої науки.
Планується розглянути актуальні питання реалізації заходів Ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд» у період з 2018 по 2025 роки, утвердження в Україні принципів відкритої науки та відкритого доступу до наукової інформації, історію створення Національного репозитарію академічних текстів, продемонструвати можливості доступу завдяки НРАТ до максимально повної інформації про вітчизняні наукові дослідження, переваги роботи з Нацрепозитарієм, вміст його баз даних НРАТ, перебіг інформаційної інтеграції з локальними репозитаріями вітчизняних наукових установ, університетів, видавництв, розвиток міжнародної співпраці тощо. Також під час вебінару буде презентовано цикл заходів з підвищення кваліфікації з питань відкритої науки та НРАТ. Організатор – Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/scientific-events/, https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/gromadyanske-suspilstvo-i-vlada/partnerstvo-vidkritij-uryad
Для участі у якості слухачів об 11:00 переходьте за посиланням http://webinar.ukrintei.ua/