ЗАСТОСУНКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

28 травня 2026 року у рамках серії заходів, присвячених практичному та відповідальному використанню інструментів ШІ в науковій роботі відбудеться вебінар «Застосунки штучного інтелекту для наукових досліджень».

Захід покликаний надати слухачам вичерпну інформацію про поширення технологій штучного інтелекту та його вплив на усі аспекти наукової діяльності - від пошуку літератури та аналізу даних до написання статей і виявлення нових дослідницьких напрямів. Планується обговорити наступні питання: сучасні ШІ-інструменти, що допомагають дослідникам працювати ефективніше, знаходити приховані зв'язки між публікаціями та прискорювати наукові відкриття; набуття комптентності в цифрових технологіях; застосунки ШІ для різних етапів життєвого циклу досліджень; Research Rabbit та Litmaps - безкоштовні ШІ-інструменти нового покоління для пошуку та аналізу наукової літератури (побудова інтерактивних карт зв'язків між публікаціями, демонстрація взаємного цитування, пошук релевантних джерел, формування уявлення про цілісний ландшафт наукової теми, хронологію розвитку наукового поля). Організатор - Державна науково-технічна бібліотека України.

Детальніше: https://www.facebook.com/events/1469957881586143/?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22mechanism%22%3A%22attachment%22%2C%22surface%22%3A%22newsfeed%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D, https://us02web.zoom.us/.../register/B9xnzhkiQUe1xFSZeWnf_w

ОЕСР: ДОСЛІДЖЕННЯ РАННЬОГО НАВЧАННЯ ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ ДІТЕЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Будуємо міцний фундамент для життя: результати дослідження раннього навчання та благополуччя дітей 2025 року».

У ньому зазначається, що перші п'ять років життя дитини є критично важливими й одночасно сповненими  вразливостей. Упевнене володіння рядом важливих навичок на ранньому етапі готує дітей до успіху у подальшому навчанні й до дорослішання, перетворюючи їх на здорових і добре адаптованих дорослих. Разом із тим, невдалий початок навчання може стати причиною краху позитивних траєкторій розвитку. Міжнародне дослідження раннього навчання та благополуччя дітей покликане дати уявлення про ранній розвиток дітей у віці 5 років. Воно забезпечує поєднання прямої оцінки навичок дітей  (за допомогою захоплюючих ігрових завдань на планшетах) з непрямими вимірами, отриманими від батьків та вчителів стосовно базових навичок навчання, виконавчих функцій, а також соціально-емоційних умінь дітей, що дозволяє сформувати всебічне розуміння їхнього раннього етапу навчання та розвитку. Результати такого дослідження допомагають урядам формувати відповідну політику.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/building-strong-foundations-for-life_02bf8efe-en.html,  https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/building-strong-foundations-for-life_94626d20/02bf8efe-en.pdf,  https://doi.org/10.1787/02bf8efe-en

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ГШІ У ДОСЛІДЖЕННЯХ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано оновлену версію «Постійно оновлюваних керівних принципів щодо відповідального використання генеративного штучного інтелекту в дослідженнях».

Документ форуму зацікавлених сторін Європейського дослідницького простору / ERA пропонує прості та зрозумілі практичні вказівки для дослідницької спільноти з метою сприяння впровадженню та відповідальному використанню генеративного штучного інтелекту. Перша версія керівництва була видана ще у 2019 році, тепер вона доопрацьована з урахуванням стрімкого розвитку ГШІ та відображає останні технологічні розробки у цій сфері і їхній вплив на наукову спільноту.  Збережено практично орієнтований підхід і принципи наукової етики, такі як підзвітність, прозорість, відповідальність, здійснено їх адаптацію до сучасного моменту. Нові рекомендації стосуються, зокрема, взаємодії з третіми сторонами, які використовують ШІ під час нарад або в рамках управління інформацією, ідентифікують пов'язані з цим ризики, фокусуються на необхідності урахування того, що інструменти ШІ мають «приховані підказки-інструкції», невідомі користувачам.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/updated-era-living-guidelines-responsible-use-generative-ai-research-2026-05-08_en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/document/download/2b6cf7e5-36ac-41cb-aab5-0d32050143dc_en?filename=ec_rtd_ai-guidelines.pdf 

ЩЕ ОДИН АСПЕКТ ДОБРОЧЕСНОСТІ: ПОВІДОМЛЯТИ ГРАНТОДАВЦІВ ПРО  ВІДКЛИКАННЯ СТАТЕЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковців можуть зобов’язати повідомляти про відкликання своїх публікацій при поданні заявок на грантове фінансування».

У ній  пропонується поговорити про ідею запровадження обов’язкової вимоги інформувати майбутніх грантодавців про факти відкликання наукових публікацій за останні 5 років та пояснення причин такого відкликання учасниками конкурсів на отримання дослідницьких грантів. Питання ретракцій дедалі активніше обговорюється у контексті наукової доброчесності та процедур оцінювання дослідників. Частина експертів вважає доцільним включення інформації про відкликані статті до грантових заявок, оскільки це може підвищити прозорість і відповідальність у науковому середовищі. Прихильники такої ідеї пропонують розглядати ретракції не лише як ознаку порушень, а і як елемент відкритого наукового процесу. У публікації зазначається, що причини відкликання статей можуть суттєво відрізнятися — від навмисних маніпуляцій до чесного виявлення помилок авторами. Саме тому, як наголошують окремі співрозмовники автора, механічне трактування ретракцій як доказу недоброчесності може бути проблематичним. У матеріалі також звертається увага на зростання кількості ретракцій у наукових журналах. Це частково пов’язано з більшою відкритістю у науковому середовищі, активнішим виявленням порушень і розвитком інструментів перевірки даних та публікацій. Разом із тим, нинішня академічна культура часто сприймає відкликання статті як серйозний репутаційний удар незалежно від обставин. Запровадження «карального» підходу може створити небажані наслідки для наукової спільноти, внаслідок чого науковці будуть уникати добровільного виправлення помилок або відкликання проблемних робіт через страх втратити можливості для подальшого фінансування або кар’єрного просування. Отже, система має відрізняти випадки свідомого шахрайства від ситуацій, коли автори самостійно визнають помилки. У статті також порушується питання, як саме грантодавці мають оцінювати інформацію про ретракції, адже універсальних критеріїв наразі немає, а запровадження механізму декларування вимагає  ретельного аналізу академічної репутації та напрацювання відповідної практики. Дискусія навколо декларування ретракцій відображає поточні зміни у розумінні наукової доброчесності та академічної відповідальності. Автор говорить про те, як поєднати вимоги прозорості з підтримкою культури відкритого визнання помилок у дослідженнях.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/scientists-made-declare-retractions-when-seeking-grant-funding

FAIR-ДАНІ ЯК НОРМА

19 травня 2026 року у рамках Тижня Відкритого Уряду відбудеться онлайн-лекція «FAIR-дані як норма: формуємо культуру належного управління дослідницькими даними».

Вона покликана поінформувати усіх зацікавлених осіб про участь України в міжнародній Ініціативі «Партнерство «Відкритий Уряд»» та поширити відомості про кращі практики відкритості у науці за принципом FAIR (відшукуваність, доступність, сумісність, багаторазовість). Планується обговорити наступні питання: переваги відкритості даних для науки; управління дослідницькими даними як міжнародний стандарт; Положення про УДД: структура, вимоги, відповідальність; FAIR  у повсякденній науковій практиці; як скласти план управління дослідницькими даними; які інструменти та ресурси доцільно використовувати для роботи з даними (DMPonline, Zenodo, re3data); роль бібліотекарів у підтримці дослідників, що працюють з даними. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Детальніше: https://www.library.kpi.ua/fair-dani-yak-norma-formuyemo-kulturu-nalezhnogo-upravlinnya-doslidnytskymy-danymy/, https://t.me/kpi_library/5178, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScA_MlEqsgsbccmZlfan7uwgUB2v_ZnamlTozfj18dJDCdICA/viewform

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ, ФІЛОСОФІЇ ТА ПРАВА

19 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська конференція молодих учених «Актуальні проблеми історії, філософії та права у дослідженнях молодих учених».

Вона стане платформою для обговорення результатів досліджень молодих науковців у галузі соціогуманітарних наук. Планується розглянути  актуальні проблеми всесвітньої історії та історії України; нагальні питання розвитку філософії; актуальні проблеми держави і права. Організатори: Інститут всесвітньої історії НАН України, Інститут історії України НАН України, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України.

Детальніше: https://ivinas.gov.ua/anons-naukovikh-zakhodiv/ikh-vseukrainska-konferentsiia-molodykh-uchenykh-aktualni-problemy-istorii-filosofii-ta-prava-u-doslidzhenniakh-molodykh-uchenykh-19-travnia-2026-r.html,  https://www.nas.gov.ua/news/ih-vseukranska-konferenciya-molodih-uchenih-aktualni-problemi-istori-filosofi-ta-prava-u-doslidzhennyah-molodih-uchenih-anons

СПРАВЖНЄ НАВЧАННЯ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: ПАНЕЛЬНА ДИСКУСІЯ

4 червня 2026 року у рамках серії заходів «Лідерство в галузі штучного інтелекту» відбудеться вебінар «Справжнє навчання в епоху штучного інтелекту: панельна дискусія».

Він покликаний надати роз’яснення щодо того, як в епоху штучного інтелекту викладачі можуть адаптувати навчальні завдання та переосмислювати систему оцінювання, а також власні уявлення про навчання і дотримання оригінальності, коли ШІ став невід’ємною частиною академічної роботи студентів. Планується обговорити, як творчі завдання та система оцінювання розвиваються у відповідь на впровадження інструментів штучного інтелекту, принципи управління його впливом на освітній процес; практики переходу від оцінювання кінцевих продуктів до оцінювання процесу мислення, аналізу міркувань та доказів залученості; як бібліотеки можуть надавати допомогу в забезпеченні відповідального використання ШІ. Організатори: Сhoice, Clarivate.

Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/genuine-learning-in-the-age-of-ai-a-panel-discussion/ 

ОЕСР: НАСКІЛЬКИ ДОБРЕ ПІДГОТОВЛЕНІ УЧНІ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Наскільки добре підготовлені учні старших класів середньої школи до успіху у вищий освіті?».

У ньому зазначається, що доступ до вищої освіти та попит на неї стали більшими та у середньому майже дві третини випускників шкіл в країнах ОЕСР вступають хоча б на одну з обраних ними програм вищої освіти. Проте частка абітурієнтів, яким пропонується принаймні одне місце у вищій освіті, значно варіюється залежно від країни: цей показник дуже високий у Франції (95%), Греції (90%), Словаччині (86%) та Чехії (83%) і значно нижчий у Фінляндії (41%), Швеції (39%), Шотландії (34%). Ці відмінності відображають різні моделі вступу. Країни з високими показниками  вступу зазвичай мають і кращий потенціал середньої освіти, широкий спектр короткострокових або професійно-технічних програм та менш вибіркові процедури вступу. Серед тих, хто вступає до вищої освіти, рівень завершення навчання є нерівномірним. У середньому лише 43% студентів бакалаврату завершують навчання вчасно. Цей показник зростає до 59% через один додатковий рік після завершення їхньої програми та 70% через три додаткові роки. Рівень відсіву на першому курсі значно відрізняється залежно від країни, а такі чинники, як вартість навчання та гнучкість навчальної програми, впливають на те, чи студенти завершують навчання вчасно і  чи завершують взагалі. Для багатьох учнів старших класів рішення щодо вступу на вищу освіту приймаються в умовах значної невизначеності: у 2022 році майже 39% 15-річних підлітків не були упевнені щодо своїх майбутніх кар'єрних планів. У цьому контексті підготовка учнів до закінчення старшої середньої освіти стала важливою для забезпечення їх плавного переходу до вищої освіти, що є поворотним етапом у житті молодих людей, знаменує їхній вступ у доросле життя і має велике символічне значення. У 2024 році близько 60% 25-34-річних без середньої освіти були працевлаштовані, порівняно з 79% тих, хто отримав таку освіту. Вища освіта необхідна для багатьох професій на сучасному ринку праці і такий попит швидко зростає, дедалі більша частка кожного покоління переходить на цей рівень для старту своєї кар'єри.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/how-well-prepared-are-upper-secondary-students-to-succeed-in-tertiary-education_8c3608e1-en.html,

https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/how-well-prepared-are-upper-secondary-students-to-succeed-in-tertiary-education_f5dd5ee7/8c3608e1-en.pdf, https://doi.org/10.1787/8c3608e1-en

ЗАХИСНІ МЕХАНІЗМИ ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ: БАЛАНС МІЖ БЕЗПЕКОЮ ТА АКАДЕМІЧНИМИ ДИСКУСІЯМИ

У блозі на сайті компанії Clarivate опублікована стаття Крістіни Бланка-Санчо «Захисні механізми відповідального використання ШІ: баланс між безпекою та академічними дискусіями».

У ній йдеться про результати дослідження щодо  захисту та фільтрації контенту з використанням ШІ, які можуть сприяти безпечному та етичному застосуванню ГШІ в академічних дослідженнях без шкоди для наукової свободи. Наголошується, що по мірі упровадження ШІ в наукові процеси стає очевидною необхідність формування нових правил та норм у складі загальних та галузевих стандартів академічної доброчесності. ГШІ відкрив нові можливості для академічних досліджень, дозволяючи швидше знаходити, узагальнювати та синтезувати знання, а також підтримуючи науковий дискурс. Разом із тим з новою гостротою постає питання забезпечення відповідального використання ШІ для збереження академічної свободи та дотримання наукової сумлінності. Існують різні способи технічного вирішення цієї проблеми. Два найважливіші з них — запобіжники (проактивні механізми, призначені для запобігання небажаній поведінці моделі) та фільтрація контенту (реактивний механізм, який оцінює вхідні дані програми та згенеровані моделлю результати, щоб визначити, чи слід їх видавати користувачу). Наразі використовуються автоматизовані моделі класифікації виявлення та блокування (або позначення) небажаного або шкідливого контенту. По суті, фільтри контенту являють собою процеси, які можуть блокувати потрапляння контенту до LLM, а також блокувати доставку відповідей LLM. Мета фільтрації контенту – виловлювати та блокувати неприйнятний контент, який може бути сформований під час процесу генерації відповіді. Проблемним є питання визначення рівня безпеки та збалансування безпеки й відкритості. Дослідники очікують, що інструменти штучного інтелекту підтримуватимуть дослідження, а не цензуруватимуть їх. Однак кожен постачальник, який використовує LLM, стикається з однаковими обмеженнями: фільтрами на рівні постачальника, регуляторними вимогами та етичним імперативом запобігання небажаному впливу.

Детальніше: https://clarivate.com/academia-government/blog/guardrails-for-responsible-ai/

ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ЇЇ ВІДПОВІДНІСТЬ ЗАВДАННЯМ СТАЛОГО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оприлюднило «Доповідь про якість вищої освіти, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства у 2025 році».

Документ містить комплексний аналіз стану системи вищої освіти України, фіксує ключові показники та зміни, що відбулися упродовж року, а також окреслює напрями подальшого розвитку в контексті інтеграції до Європейського простору вищої освіти. У ньому висвітлюються результати функціонування системи зовнішнього забезпечення якості вищої освіти, постакредитаційного моніторингу, транскордонної діяльності у сфері забезпечення якості та пілотування інституційної акредитації. Узагальнено кращі практики, виокремлено системні проблеми освітніх програм, проаналізовано ефективність реагування внутрішніх систем забезпечення якості закладів вищої освіти на виявлені недоліки. Продемонстровано відповідність діяльності Національного агентства стандартам і рекомендаціям ESG 2015, а також подано загальні дані системи вищої освіти України (мережа закладів вищої освіти, контингент здобувачів освіти, кадровий потенціал). Особливу увагу приділено відповідності вищої освіти України завданням сталого інноваційного розвитку.

Детальніше: https://bit.ly/4nkm9Zj, https://bit.ly/3ReKdRa, https://t.me/naqaua/1209