ОСВІТНІ ГОРИЗОНТИ
27 травня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Освітні горизонти: відкриття нових можливостей».
Вона стане площадкою для обговорення теоретичних аспектів та поширення кращого практичного досвіду використання інструментів штучного інтелекту та хмарних технологій в рамках наукової, освітньої діяльності, підвищення кваліфікації та навчання упродовж життя та формування цифрових компетентностей. Планується розглянути наступні питання: трансформація освіти та науки в умовах цифровізації, штучного інтелекту, хмарних технологій; методологія сучасних досліджень в цифровому світі; академічна доброчесність, безпека та захист персональних даних в епоху ШІ; інноваційні підходи до застосування штучного інтелекту в освіті та науці. Організатори: Національний університет «Львівська політехніка» (Україна), Державна академія прикладних наук (Республіка Польща), Варшавський університет сільського господарства (Республіка Польща), Центр розвитку та досліджень освітніх технологій CARDET (Республіка Кіпр), Академія фізичного виховання і спорту (Республіка Польща), Інститут педагогіки Поморської Вищої Школи в Старогарді Гданському (Республіка Польща).
Детальніше: https://lpnu.ua/events/ii-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-osvitni-horyzonty-vidkryttia-novykh, https://lpnu.ua/sites/default/files/2026/5/5/events/36218/pio-informaciyniy-list-27052026.pdf, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc7A2jSueoAGbv2qT6gesvP8C8huIOhaWjvc7YdDSL-iAGS9g/viewform
27 травня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Освітні горизонти: відкриття нових можливостей».
Вона стане площадкою для обговорення теоретичних аспектів та поширення кращого практичного досвіду використання інструментів штучного інтелекту та хмарних технологій в рамках наукової, освітньої діяльності, підвищення кваліфікації та навчання упродовж життя та формування цифрових компетентностей. Планується розглянути наступні питання: трансформація освіти та науки в умовах цифровізації, штучного інтелекту, хмарних технологій; методологія сучасних досліджень в цифровому світі; академічна доброчесність, безпека та захист персональних даних в епоху ШІ; інноваційні підходи до застосування штучного інтелекту в освіті та науці. Організатори: Національний університет «Львівська політехніка» (Україна), Державна академія прикладних наук (Республіка Польща), Варшавський університет сільського господарства (Республіка Польща), Центр розвитку та досліджень освітніх технологій CARDET (Республіка Кіпр), Академія фізичного виховання і спорту (Республіка Польща), Інститут педагогіки Поморської Вищої Школи в Старогарді Гданському (Республіка Польща).
Детальніше: https://lpnu.ua/events/ii-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-osvitni-horyzonty-vidkryttia-novykh, https://lpnu.ua/sites/default/files/2026/5/5/events/36218/pio-informaciyniy-list-27052026.pdf, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc7A2jSueoAGbv2qT6gesvP8C8huIOhaWjvc7YdDSL-iAGS9g/viewform
ЗАСТОСУНКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
28 травня 2026 року у рамках серії заходів, присвячених практичному та відповідальному використанню інструментів ШІ в науковій роботі відбудеться вебінар «Застосунки штучного інтелекту для наукових досліджень».
Захід покликаний надати слухачам вичерпну інформацію про поширення технологій штучного інтелекту та його вплив на усі аспекти наукової діяльності - від пошуку літератури та аналізу даних до написання статей і виявлення нових дослідницьких напрямів. Планується обговорити наступні питання: сучасні ШІ-інструменти, що допомагають дослідникам працювати ефективніше, знаходити приховані зв'язки між публікаціями та прискорювати наукові відкриття; набуття комптентності в цифрових технологіях; застосунки ШІ для різних етапів життєвого циклу досліджень; Research Rabbit та Litmaps - безкоштовні ШІ-інструменти нового покоління для пошуку та аналізу наукової літератури (побудова інтерактивних карт зв'язків між публікаціями, демонстрація взаємного цитування, пошук релевантних джерел, формування уявлення про цілісний ландшафт наукової теми, хронологію розвитку наукового поля). Організатор - Державна науково-технічна бібліотека України.
Детальніше: https://www.facebook.com/events/1469957881586143/?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22mechanism%22%3A%22attachment%22%2C%22surface%22%3A%22newsfeed%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D, https://us02web.zoom.us/.../register/B9xnzhkiQUe1xFSZeWnf_w
28 травня 2026 року у рамках серії заходів, присвячених практичному та відповідальному використанню інструментів ШІ в науковій роботі відбудеться вебінар «Застосунки штучного інтелекту для наукових досліджень».
Захід покликаний надати слухачам вичерпну інформацію про поширення технологій штучного інтелекту та його вплив на усі аспекти наукової діяльності - від пошуку літератури та аналізу даних до написання статей і виявлення нових дослідницьких напрямів. Планується обговорити наступні питання: сучасні ШІ-інструменти, що допомагають дослідникам працювати ефективніше, знаходити приховані зв'язки між публікаціями та прискорювати наукові відкриття; набуття комптентності в цифрових технологіях; застосунки ШІ для різних етапів життєвого циклу досліджень; Research Rabbit та Litmaps - безкоштовні ШІ-інструменти нового покоління для пошуку та аналізу наукової літератури (побудова інтерактивних карт зв'язків між публікаціями, демонстрація взаємного цитування, пошук релевантних джерел, формування уявлення про цілісний ландшафт наукової теми, хронологію розвитку наукового поля). Організатор - Державна науково-технічна бібліотека України.
Детальніше: https://www.facebook.com/events/1469957881586143/?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22mechanism%22%3A%22attachment%22%2C%22surface%22%3A%22newsfeed%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D, https://us02web.zoom.us/.../register/B9xnzhkiQUe1xFSZeWnf_w
ОЕСР: ДОСЛІДЖЕННЯ РАННЬОГО НАВЧАННЯ ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ ДІТЕЙ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Будуємо міцний фундамент для життя: результати дослідження раннього навчання та благополуччя дітей 2025 року».
У ньому зазначається, що перші п'ять років життя дитини є критично важливими й одночасно сповненими вразливостей. Упевнене володіння рядом важливих навичок на ранньому етапі готує дітей до успіху у подальшому навчанні й до дорослішання, перетворюючи їх на здорових і добре адаптованих дорослих. Разом із тим, невдалий початок навчання може стати причиною краху позитивних траєкторій розвитку. Міжнародне дослідження раннього навчання та благополуччя дітей покликане дати уявлення про ранній розвиток дітей у віці 5 років. Воно забезпечує поєднання прямої оцінки навичок дітей (за допомогою захоплюючих ігрових завдань на планшетах) з непрямими вимірами, отриманими від батьків та вчителів стосовно базових навичок навчання, виконавчих функцій, а також соціально-емоційних умінь дітей, що дозволяє сформувати всебічне розуміння їхнього раннього етапу навчання та розвитку. Результати такого дослідження допомагають урядам формувати відповідну політику.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/building-strong-foundations-for-life_02bf8efe-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/building-strong-foundations-for-life_94626d20/02bf8efe-en.pdf, https://doi.org/10.1787/02bf8efe-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Будуємо міцний фундамент для життя: результати дослідження раннього навчання та благополуччя дітей 2025 року».
У ньому зазначається, що перші п'ять років життя дитини є критично важливими й одночасно сповненими вразливостей. Упевнене володіння рядом важливих навичок на ранньому етапі готує дітей до успіху у подальшому навчанні й до дорослішання, перетворюючи їх на здорових і добре адаптованих дорослих. Разом із тим, невдалий початок навчання може стати причиною краху позитивних траєкторій розвитку. Міжнародне дослідження раннього навчання та благополуччя дітей покликане дати уявлення про ранній розвиток дітей у віці 5 років. Воно забезпечує поєднання прямої оцінки навичок дітей (за допомогою захоплюючих ігрових завдань на планшетах) з непрямими вимірами, отриманими від батьків та вчителів стосовно базових навичок навчання, виконавчих функцій, а також соціально-емоційних умінь дітей, що дозволяє сформувати всебічне розуміння їхнього раннього етапу навчання та розвитку. Результати такого дослідження допомагають урядам формувати відповідну політику.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/building-strong-foundations-for-life_02bf8efe-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/building-strong-foundations-for-life_94626d20/02bf8efe-en.pdf, https://doi.org/10.1787/02bf8efe-en
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ГШІ У ДОСЛІДЖЕННЯХ
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано оновлену версію «Постійно оновлюваних керівних принципів щодо відповідального використання генеративного штучного інтелекту в дослідженнях».
Документ форуму зацікавлених сторін Європейського дослідницького простору / ERA пропонує прості та зрозумілі практичні вказівки для дослідницької спільноти з метою сприяння впровадженню та відповідальному використанню генеративного штучного інтелекту. Перша версія керівництва була видана ще у 2019 році, тепер вона доопрацьована з урахуванням стрімкого розвитку ГШІ та відображає останні технологічні розробки у цій сфері і їхній вплив на наукову спільноту. Збережено практично орієнтований підхід і принципи наукової етики, такі як підзвітність, прозорість, відповідальність, здійснено їх адаптацію до сучасного моменту. Нові рекомендації стосуються, зокрема, взаємодії з третіми сторонами, які використовують ШІ під час нарад або в рамках управління інформацією, ідентифікують пов'язані з цим ризики, фокусуються на необхідності урахування того, що інструменти ШІ мають «приховані підказки-інструкції», невідомі користувачам.
Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/updated-era-living-guidelines-responsible-use-generative-ai-research-2026-05-08_en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/document/download/2b6cf7e5-36ac-41cb-aab5-0d32050143dc_en?filename=ec_rtd_ai-guidelines.pdf
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано оновлену версію «Постійно оновлюваних керівних принципів щодо відповідального використання генеративного штучного інтелекту в дослідженнях».
Документ форуму зацікавлених сторін Європейського дослідницького простору / ERA пропонує прості та зрозумілі практичні вказівки для дослідницької спільноти з метою сприяння впровадженню та відповідальному використанню генеративного штучного інтелекту. Перша версія керівництва була видана ще у 2019 році, тепер вона доопрацьована з урахуванням стрімкого розвитку ГШІ та відображає останні технологічні розробки у цій сфері і їхній вплив на наукову спільноту. Збережено практично орієнтований підхід і принципи наукової етики, такі як підзвітність, прозорість, відповідальність, здійснено їх адаптацію до сучасного моменту. Нові рекомендації стосуються, зокрема, взаємодії з третіми сторонами, які використовують ШІ під час нарад або в рамках управління інформацією, ідентифікують пов'язані з цим ризики, фокусуються на необхідності урахування того, що інструменти ШІ мають «приховані підказки-інструкції», невідомі користувачам.
Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/updated-era-living-guidelines-responsible-use-generative-ai-research-2026-05-08_en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/document/download/2b6cf7e5-36ac-41cb-aab5-0d32050143dc_en?filename=ec_rtd_ai-guidelines.pdf
👍1
ЩЕ ОДИН АСПЕКТ ДОБРОЧЕСНОСТІ: ПОВІДОМЛЯТИ ГРАНТОДАВЦІВ ПРО ВІДКЛИКАННЯ СТАТЕЙ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковців можуть зобов’язати повідомляти про відкликання своїх публікацій при поданні заявок на грантове фінансування».
У ній пропонується поговорити про ідею запровадження обов’язкової вимоги інформувати майбутніх грантодавців про факти відкликання наукових публікацій за останні 5 років та пояснення причин такого відкликання учасниками конкурсів на отримання дослідницьких грантів. Питання ретракцій дедалі активніше обговорюється у контексті наукової доброчесності та процедур оцінювання дослідників. Частина експертів вважає доцільним включення інформації про відкликані статті до грантових заявок, оскільки це може підвищити прозорість і відповідальність у науковому середовищі. Прихильники такої ідеї пропонують розглядати ретракції не лише як ознаку порушень, а і як елемент відкритого наукового процесу. У публікації зазначається, що причини відкликання статей можуть суттєво відрізнятися — від навмисних маніпуляцій до чесного виявлення помилок авторами. Саме тому, як наголошують окремі співрозмовники автора, механічне трактування ретракцій як доказу недоброчесності може бути проблематичним. У матеріалі також звертається увага на зростання кількості ретракцій у наукових журналах. Це частково пов’язано з більшою відкритістю у науковому середовищі, активнішим виявленням порушень і розвитком інструментів перевірки даних та публікацій. Разом із тим, нинішня академічна культура часто сприймає відкликання статті як серйозний репутаційний удар незалежно від обставин. Запровадження «карального» підходу може створити небажані наслідки для наукової спільноти, внаслідок чого науковці будуть уникати добровільного виправлення помилок або відкликання проблемних робіт через страх втратити можливості для подальшого фінансування або кар’єрного просування. Отже, система має відрізняти випадки свідомого шахрайства від ситуацій, коли автори самостійно визнають помилки. У статті також порушується питання, як саме грантодавці мають оцінювати інформацію про ретракції, адже універсальних критеріїв наразі немає, а запровадження механізму декларування вимагає ретельного аналізу академічної репутації та напрацювання відповідної практики. Дискусія навколо декларування ретракцій відображає поточні зміни у розумінні наукової доброчесності та академічної відповідальності. Автор говорить про те, як поєднати вимоги прозорості з підтримкою культури відкритого визнання помилок у дослідженнях.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/scientists-made-declare-retractions-when-seeking-grant-funding
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковців можуть зобов’язати повідомляти про відкликання своїх публікацій при поданні заявок на грантове фінансування».
У ній пропонується поговорити про ідею запровадження обов’язкової вимоги інформувати майбутніх грантодавців про факти відкликання наукових публікацій за останні 5 років та пояснення причин такого відкликання учасниками конкурсів на отримання дослідницьких грантів. Питання ретракцій дедалі активніше обговорюється у контексті наукової доброчесності та процедур оцінювання дослідників. Частина експертів вважає доцільним включення інформації про відкликані статті до грантових заявок, оскільки це може підвищити прозорість і відповідальність у науковому середовищі. Прихильники такої ідеї пропонують розглядати ретракції не лише як ознаку порушень, а і як елемент відкритого наукового процесу. У публікації зазначається, що причини відкликання статей можуть суттєво відрізнятися — від навмисних маніпуляцій до чесного виявлення помилок авторами. Саме тому, як наголошують окремі співрозмовники автора, механічне трактування ретракцій як доказу недоброчесності може бути проблематичним. У матеріалі також звертається увага на зростання кількості ретракцій у наукових журналах. Це частково пов’язано з більшою відкритістю у науковому середовищі, активнішим виявленням порушень і розвитком інструментів перевірки даних та публікацій. Разом із тим, нинішня академічна культура часто сприймає відкликання статті як серйозний репутаційний удар незалежно від обставин. Запровадження «карального» підходу може створити небажані наслідки для наукової спільноти, внаслідок чого науковці будуть уникати добровільного виправлення помилок або відкликання проблемних робіт через страх втратити можливості для подальшого фінансування або кар’єрного просування. Отже, система має відрізняти випадки свідомого шахрайства від ситуацій, коли автори самостійно визнають помилки. У статті також порушується питання, як саме грантодавці мають оцінювати інформацію про ретракції, адже універсальних критеріїв наразі немає, а запровадження механізму декларування вимагає ретельного аналізу академічної репутації та напрацювання відповідної практики. Дискусія навколо декларування ретракцій відображає поточні зміни у розумінні наукової доброчесності та академічної відповідальності. Автор говорить про те, як поєднати вимоги прозорості з підтримкою культури відкритого визнання помилок у дослідженнях.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/scientists-made-declare-retractions-when-seeking-grant-funding
🤔1
FAIR-ДАНІ ЯК НОРМА
19 травня 2026 року у рамках Тижня Відкритого Уряду відбудеться онлайн-лекція «FAIR-дані як норма: формуємо культуру належного управління дослідницькими даними».
Вона покликана поінформувати усіх зацікавлених осіб про участь України в міжнародній Ініціативі «Партнерство «Відкритий Уряд»» та поширити відомості про кращі практики відкритості у науці за принципом FAIR (відшукуваність, доступність, сумісність, багаторазовість). Планується обговорити наступні питання: переваги відкритості даних для науки; управління дослідницькими даними як міжнародний стандарт; Положення про УДД: структура, вимоги, відповідальність; FAIR у повсякденній науковій практиці; як скласти план управління дослідницькими даними; які інструменти та ресурси доцільно використовувати для роботи з даними (DMPonline, Zenodo, re3data); роль бібліотекарів у підтримці дослідників, що працюють з даними. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://www.library.kpi.ua/fair-dani-yak-norma-formuyemo-kulturu-nalezhnogo-upravlinnya-doslidnytskymy-danymy/, https://t.me/kpi_library/5178, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScA_MlEqsgsbccmZlfan7uwgUB2v_ZnamlTozfj18dJDCdICA/viewform
19 травня 2026 року у рамках Тижня Відкритого Уряду відбудеться онлайн-лекція «FAIR-дані як норма: формуємо культуру належного управління дослідницькими даними».
Вона покликана поінформувати усіх зацікавлених осіб про участь України в міжнародній Ініціативі «Партнерство «Відкритий Уряд»» та поширити відомості про кращі практики відкритості у науці за принципом FAIR (відшукуваність, доступність, сумісність, багаторазовість). Планується обговорити наступні питання: переваги відкритості даних для науки; управління дослідницькими даними як міжнародний стандарт; Положення про УДД: структура, вимоги, відповідальність; FAIR у повсякденній науковій практиці; як скласти план управління дослідницькими даними; які інструменти та ресурси доцільно використовувати для роботи з даними (DMPonline, Zenodo, re3data); роль бібліотекарів у підтримці дослідників, що працюють з даними. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://www.library.kpi.ua/fair-dani-yak-norma-formuyemo-kulturu-nalezhnogo-upravlinnya-doslidnytskymy-danymy/, https://t.me/kpi_library/5178, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScA_MlEqsgsbccmZlfan7uwgUB2v_ZnamlTozfj18dJDCdICA/viewform
👍1
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ, ФІЛОСОФІЇ ТА ПРАВА
19 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська конференція молодих учених «Актуальні проблеми історії, філософії та права у дослідженнях молодих учених».
Вона стане платформою для обговорення результатів досліджень молодих науковців у галузі соціогуманітарних наук. Планується розглянути актуальні проблеми всесвітньої історії та історії України; нагальні питання розвитку філософії; актуальні проблеми держави і права. Організатори: Інститут всесвітньої історії НАН України, Інститут історії України НАН України, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України.
Детальніше: https://ivinas.gov.ua/anons-naukovikh-zakhodiv/ikh-vseukrainska-konferentsiia-molodykh-uchenykh-aktualni-problemy-istorii-filosofii-ta-prava-u-doslidzhenniakh-molodykh-uchenykh-19-travnia-2026-r.html, https://www.nas.gov.ua/news/ih-vseukranska-konferenciya-molodih-uchenih-aktualni-problemi-istori-filosofi-ta-prava-u-doslidzhennyah-molodih-uchenih-anons
19 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська конференція молодих учених «Актуальні проблеми історії, філософії та права у дослідженнях молодих учених».
Вона стане платформою для обговорення результатів досліджень молодих науковців у галузі соціогуманітарних наук. Планується розглянути актуальні проблеми всесвітньої історії та історії України; нагальні питання розвитку філософії; актуальні проблеми держави і права. Організатори: Інститут всесвітньої історії НАН України, Інститут історії України НАН України, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України.
Детальніше: https://ivinas.gov.ua/anons-naukovikh-zakhodiv/ikh-vseukrainska-konferentsiia-molodykh-uchenykh-aktualni-problemy-istorii-filosofii-ta-prava-u-doslidzhenniakh-molodykh-uchenykh-19-travnia-2026-r.html, https://www.nas.gov.ua/news/ih-vseukranska-konferenciya-molodih-uchenih-aktualni-problemi-istori-filosofi-ta-prava-u-doslidzhennyah-molodih-uchenih-anons
СПРАВЖНЄ НАВЧАННЯ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: ПАНЕЛЬНА ДИСКУСІЯ
4 червня 2026 року у рамках серії заходів «Лідерство в галузі штучного інтелекту» відбудеться вебінар «Справжнє навчання в епоху штучного інтелекту: панельна дискусія».
Він покликаний надати роз’яснення щодо того, як в епоху штучного інтелекту викладачі можуть адаптувати навчальні завдання та переосмислювати систему оцінювання, а також власні уявлення про навчання і дотримання оригінальності, коли ШІ став невід’ємною частиною академічної роботи студентів. Планується обговорити, як творчі завдання та система оцінювання розвиваються у відповідь на впровадження інструментів штучного інтелекту, принципи управління його впливом на освітній процес; практики переходу від оцінювання кінцевих продуктів до оцінювання процесу мислення, аналізу міркувань та доказів залученості; як бібліотеки можуть надавати допомогу в забезпеченні відповідального використання ШІ. Організатори: Сhoice, Clarivate.
Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/genuine-learning-in-the-age-of-ai-a-panel-discussion/
4 червня 2026 року у рамках серії заходів «Лідерство в галузі штучного інтелекту» відбудеться вебінар «Справжнє навчання в епоху штучного інтелекту: панельна дискусія».
Він покликаний надати роз’яснення щодо того, як в епоху штучного інтелекту викладачі можуть адаптувати навчальні завдання та переосмислювати систему оцінювання, а також власні уявлення про навчання і дотримання оригінальності, коли ШІ став невід’ємною частиною академічної роботи студентів. Планується обговорити, як творчі завдання та система оцінювання розвиваються у відповідь на впровадження інструментів штучного інтелекту, принципи управління його впливом на освітній процес; практики переходу від оцінювання кінцевих продуктів до оцінювання процесу мислення, аналізу міркувань та доказів залученості; як бібліотеки можуть надавати допомогу в забезпеченні відповідального використання ШІ. Організатори: Сhoice, Clarivate.
Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/genuine-learning-in-the-age-of-ai-a-panel-discussion/