ДЕ МЕЖА МІЖ «НАДИХНУТИСЯ» І «ПРИВЛАСНИТИ»
12 травня 2026 року у рамках серії заходів з підтримки академічної доброчесності та авторського права у змішаному форматі відбудеться вебінар «Авторство, культура, право і повага: де межа між «надихнутися» і «привласнити»».
Він стане площадкою для обговорення актуальних питань авторського права - від навчання та роботи до творчості й культури в цілому. Планується розглянути наступні питання: чим відрізняється авторське право від інтелектуальної власності; як змінюється поняття авторства у світі ШІ і співавторства; де проходить межа між натхненням, цитуванням і порушенням; як використовувати чужі тексти, зображення, музику, і не порушувати правил; як працює право в культурі - від книжок і фільмів до виставок, концертів і публічних подій; як захищається культурна спадщина і народна творчість; як зареєструвати свій твір і що робити, якщо авторські права хтось порушив. Організатори: Бібліотека УКУ, Бібліотека СумДУ, НУВГП, Альянс університетів.
Детальніше: https://www.facebook.com/events/964361366453203/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeylX_zfUwq7vxa9MEy9TaQDzm5JDolnW3DzPF_FBkijfY-0Q/viewform
12 травня 2026 року у рамках серії заходів з підтримки академічної доброчесності та авторського права у змішаному форматі відбудеться вебінар «Авторство, культура, право і повага: де межа між «надихнутися» і «привласнити»».
Він стане площадкою для обговорення актуальних питань авторського права - від навчання та роботи до творчості й культури в цілому. Планується розглянути наступні питання: чим відрізняється авторське право від інтелектуальної власності; як змінюється поняття авторства у світі ШІ і співавторства; де проходить межа між натхненням, цитуванням і порушенням; як використовувати чужі тексти, зображення, музику, і не порушувати правил; як працює право в культурі - від книжок і фільмів до виставок, концертів і публічних подій; як захищається культурна спадщина і народна творчість; як зареєструвати свій твір і що робити, якщо авторські права хтось порушив. Організатори: Бібліотека УКУ, Бібліотека СумДУ, НУВГП, Альянс університетів.
Детальніше: https://www.facebook.com/events/964361366453203/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeylX_zfUwq7vxa9MEy9TaQDzm5JDolnW3DzPF_FBkijfY-0Q/viewform
ДЕРЖАВНА ОНЛАЙН-РЕЄСТРАЦІЯ НДР
12 травня 2026 року в рамках Тижня відкритого Уряду відбудеться науково-практичний вебінар «Державна онлайн-реєстрація науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій - питання і відповіді, особливості, оновлення».
Захід присвячений обговоренню актуальних питань, що виникають під час роботи із системою державної онлайн-реєстрації науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій, розгляду типових проблем і помилок, а також способам їх усунення. Слухачі разом зі спікером розглянуть практичні кейси, отримають пояснення, інформаційні матеріали та дорожню карту з оптимізації процесів реєстрації НДДКР і дисертацій. Організатор – Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
Детальніше: https://www.facebook.com/UkrISTEI/posts/pfbid029V6mbuTXBfD7EcCm2DaHAfRhAuF7tVYQLTFD4W4BfvgKJpo3jM3bXgrBvK9S9q3Sl, http://webinar.ukrintei.ua/
12 травня 2026 року в рамках Тижня відкритого Уряду відбудеться науково-практичний вебінар «Державна онлайн-реєстрація науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій - питання і відповіді, особливості, оновлення».
Захід присвячений обговоренню актуальних питань, що виникають під час роботи із системою державної онлайн-реєстрації науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій, розгляду типових проблем і помилок, а також способам їх усунення. Слухачі разом зі спікером розглянуть практичні кейси, отримають пояснення, інформаційні матеріали та дорожню карту з оптимізації процесів реєстрації НДДКР і дисертацій. Організатор – Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
Детальніше: https://www.facebook.com/UkrISTEI/posts/pfbid029V6mbuTXBfD7EcCm2DaHAfRhAuF7tVYQLTFD4W4BfvgKJpo3jM3bXgrBvK9S9q3Sl, http://webinar.ukrintei.ua/
👍2
ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЙ, ЩО ФІНАНСУЮТЬ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ
14 травня 2026 року у рамках відзначення 13-ї річниці DORA в онлайн-форматі відбудеться презентація посібника з упровадження відповідального оцінювання досліджень установами, що фінансують наукові дослідження.
Посібник покликаний підтримати грантодавців у їх діяльності з удосконалення підходів до оцінювання наукових досліджень з акцентом в першу чергу на підвищення якості науки, справедливості та суспільного впливу. У межах заходу відбудуться виступи представників DORA та запрошених експертів з різних регіонів світу, які повідомлять про свій практичний досвід та нададуть поради щодо того, як принципи відповідального оцінювання досліджень можуть бути інтегровані в різні політики, системи фінансування та інституційні рамки. Посібник було розроблено за участю фінансуючих організацій з різних країн та галузей науки, він створювався як гнучкий практично орієнтований ресурс для підтримки впровадження відповідального оцінювання досліджень на засадах відсутності єдиного універсального підходу. Планується розглянути, як принципи та інструменти «Посібника…» можна адаптувати до різних національних та інституційних умов. Організатори: Declaration on Research Assessment / Декларація щодо оцінювання досліджень (DORA), Глобальна дослідницька рада /Global Research Council (GRC), Асоціація Science Europe.
Детальніше: https://sfdora.org/2026/04/15/launch-practical-guide-funders/, https://us06web.zoom.us/meeting/register/Fi15tCh3Q-6rwEunICVLCg#/registration,
14 травня 2026 року у рамках відзначення 13-ї річниці DORA в онлайн-форматі відбудеться презентація посібника з упровадження відповідального оцінювання досліджень установами, що фінансують наукові дослідження.
Посібник покликаний підтримати грантодавців у їх діяльності з удосконалення підходів до оцінювання наукових досліджень з акцентом в першу чергу на підвищення якості науки, справедливості та суспільного впливу. У межах заходу відбудуться виступи представників DORA та запрошених експертів з різних регіонів світу, які повідомлять про свій практичний досвід та нададуть поради щодо того, як принципи відповідального оцінювання досліджень можуть бути інтегровані в різні політики, системи фінансування та інституційні рамки. Посібник було розроблено за участю фінансуючих організацій з різних країн та галузей науки, він створювався як гнучкий практично орієнтований ресурс для підтримки впровадження відповідального оцінювання досліджень на засадах відсутності єдиного універсального підходу. Планується розглянути, як принципи та інструменти «Посібника…» можна адаптувати до різних національних та інституційних умов. Організатори: Declaration on Research Assessment / Декларація щодо оцінювання досліджень (DORA), Глобальна дослідницька рада /Global Research Council (GRC), Асоціація Science Europe.
Детальніше: https://sfdora.org/2026/04/15/launch-practical-guide-funders/, https://us06web.zoom.us/meeting/register/Fi15tCh3Q-6rwEunICVLCg#/registration,
👍1
ОЕСР: ПІДВИЩЕННЯ СУМІСНОСТІ СИСТЕМ МОНІТОРИНГУ, ЗВІТНОСТІ ТА ПЕРЕВІРКИ ВИКИДІВ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Підвищення сумісності систем моніторингу, звітності та перевірки викидів відповідно до норм законодавства».
У ньому зазначається, що розуміння глобального впливу політики щодо пом'якшення наслідків зміни клімату стає дедалі більш складним завданням. Політика зі скорочення викидів парникових газів в одній країні може породжувати складні транскордонні ефекти (як позитивні, так і негативні) на торговельні потоки, процеси поширення технологій, інвестиційні рішення й екологічний вплив викидів в інших країнах. Управління цими процесами має важливе значення для оптимізації глобальних зусиль зі скорочення викидів. Члени Кліматичного клубу висловлюють стурбованість з приводу появи безлічі підходів до обліку викидів вуглецю, пов'язаних з різними інструментами для вирішення проблем викидів вуглецю та відповідним ціноутворенням. Надійні та сумісні системи вимірювання викидів, включаючи ті, що надаються системами моніторингу, звітності та верифікації мають вирішальне значення для реалізації цього завдання. Сумісність дозволяє перетворювати дані, зібрані в рамках однієї системи, та використовувати їх в інших системах, підтримує цілісність та достовірність політики пом'якшення наслідків зміни клімату, надаючи надійні дані про викиди. У звіті досліджуються практичні шляхи встановлення сумісних показників вуглецевої інтенсивності шляхом використання існуючих систем моніторингу, звітності та верифікації (MRV); засвідчується, що сумісність не вимагає повної гармонізації систем MRV; пропонуються шляхи розширення охоплення та збільшення дезагрегації даних про викиди і встановлення взаємного визнання методів оцінювання викидів та систем звітності й верифікації даних; показані правові та інституційні механізми збалансування відкритості даних та конфіденційності їх збору для побудови довіри і сприяння транскордонному використанню даних. Пропонуються практичні поради щодо посилення сумісності за допомогою систем MRV.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/enhancing-the-interoperability-of-policy-mandated-emission-monitoring-reporting-and-verification-systems_3413255a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/enhancing-the-interoperability-of-policy-mandated-emission-monitoring-reporting-and-verification-systems_d2083427/3413255a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/3413255a-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Підвищення сумісності систем моніторингу, звітності та перевірки викидів відповідно до норм законодавства».
У ньому зазначається, що розуміння глобального впливу політики щодо пом'якшення наслідків зміни клімату стає дедалі більш складним завданням. Політика зі скорочення викидів парникових газів в одній країні може породжувати складні транскордонні ефекти (як позитивні, так і негативні) на торговельні потоки, процеси поширення технологій, інвестиційні рішення й екологічний вплив викидів в інших країнах. Управління цими процесами має важливе значення для оптимізації глобальних зусиль зі скорочення викидів. Члени Кліматичного клубу висловлюють стурбованість з приводу появи безлічі підходів до обліку викидів вуглецю, пов'язаних з різними інструментами для вирішення проблем викидів вуглецю та відповідним ціноутворенням. Надійні та сумісні системи вимірювання викидів, включаючи ті, що надаються системами моніторингу, звітності та верифікації мають вирішальне значення для реалізації цього завдання. Сумісність дозволяє перетворювати дані, зібрані в рамках однієї системи, та використовувати їх в інших системах, підтримує цілісність та достовірність політики пом'якшення наслідків зміни клімату, надаючи надійні дані про викиди. У звіті досліджуються практичні шляхи встановлення сумісних показників вуглецевої інтенсивності шляхом використання існуючих систем моніторингу, звітності та верифікації (MRV); засвідчується, що сумісність не вимагає повної гармонізації систем MRV; пропонуються шляхи розширення охоплення та збільшення дезагрегації даних про викиди і встановлення взаємного визнання методів оцінювання викидів та систем звітності й верифікації даних; показані правові та інституційні механізми збалансування відкритості даних та конфіденційності їх збору для побудови довіри і сприяння транскордонному використанню даних. Пропонуються практичні поради щодо посилення сумісності за допомогою систем MRV.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/enhancing-the-interoperability-of-policy-mandated-emission-monitoring-reporting-and-verification-systems_3413255a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/enhancing-the-interoperability-of-policy-mandated-emission-monitoring-reporting-and-verification-systems_d2083427/3413255a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/3413255a-en
ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИСТАЛОГРАФІЇ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА НАВЧАННЯ
Кембриджський центр кристалографічних даних (CCDC) та ЮНЕСКО оголосили про старт прийому заявок на участь у Програмі з питань програмного забезпечення кристалографії для досліджень та навчання.
Ця віртуальна програма започаткована відповідно до Рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки та Ініціативи ЮНЕСКО з дистанційного доступу до лабораторного обладнання. Вона покликана надати дослідникам інструменти та знання, необхідні для зміцнення їхніх компетенцій у галузі кристалографії та фізики твердого тіла, а також підтримати упровадження цих інструментів та формування відповідної культури на рівні дослідницьких установ. CCDC є куратором Кембриджської структурної бази даних – найбільшого у світі сховища експериментальних кристалічних структур малих органічних і металоорганічних сполук. Навчальна програма охоплюватиме різні аспекти роботи з цією базою даних та пов’язаним програмним забезпеченням, а саме: пошук структур і аналіз тенденцій у CSD; ефективна візуалізація молекул і кристалічних пакувань; розуміння та валідація геометрії молекул у кристалічних структурах; аналіз небондованих (міжмолекулярних) взаємодій для оцінки твердого стану. Участь у Програмі можуть взяти викладачі і співробітники академічних установ та постдокторанти із країн, що мають право на участь у програмі FAIRE від CCDC (у тому числі - з України). Заявку на участь можна подати до 15 травня 2026 року.
Детальніше: https://unesco-2023.limesurvey.net/175287?lang=en, https://nrfu.org.ua/news/pryjom-zayavok-na-dystanczijnyj-trening-yunesko-ccdc-z-pytan-programnogo-zabezpechennya-dlya-krystalografiyi-dlya-doslidzhen-ta-navchannya-dedlajn-15-travnya-2026-r/
Кембриджський центр кристалографічних даних (CCDC) та ЮНЕСКО оголосили про старт прийому заявок на участь у Програмі з питань програмного забезпечення кристалографії для досліджень та навчання.
Ця віртуальна програма започаткована відповідно до Рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки та Ініціативи ЮНЕСКО з дистанційного доступу до лабораторного обладнання. Вона покликана надати дослідникам інструменти та знання, необхідні для зміцнення їхніх компетенцій у галузі кристалографії та фізики твердого тіла, а також підтримати упровадження цих інструментів та формування відповідної культури на рівні дослідницьких установ. CCDC є куратором Кембриджської структурної бази даних – найбільшого у світі сховища експериментальних кристалічних структур малих органічних і металоорганічних сполук. Навчальна програма охоплюватиме різні аспекти роботи з цією базою даних та пов’язаним програмним забезпеченням, а саме: пошук структур і аналіз тенденцій у CSD; ефективна візуалізація молекул і кристалічних пакувань; розуміння та валідація геометрії молекул у кристалічних структурах; аналіз небондованих (міжмолекулярних) взаємодій для оцінки твердого стану. Участь у Програмі можуть взяти викладачі і співробітники академічних установ та постдокторанти із країн, що мають право на участь у програмі FAIRE від CCDC (у тому числі - з України). Заявку на участь можна подати до 15 травня 2026 року.
Детальніше: https://unesco-2023.limesurvey.net/175287?lang=en, https://nrfu.org.ua/news/pryjom-zayavok-na-dystanczijnyj-trening-yunesko-ccdc-z-pytan-programnogo-zabezpechennya-dlya-krystalografiyi-dlya-doslidzhen-ta-navchannya-dedlajn-15-travnya-2026-r/
ОРІЄНТАЦІЯ НА ЕЛІТАРНІ СПИСКИ ЖУРНАЛІВ ОБМЕЖУЄ РОЗВИТОК ОСВІТИ ТА ДОСЛІДЖЕНЬ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Андре Спайсер «Елітарні списки журналів підривають суспільне призначення бізнес-шкіл».
У ній розглядається вплив систем оцінювання наукової діяльності бізнес-шкіл на тематичну спрямованість наукових досліджень, дієвість академічних стимулів та здатність університетів реагувати на суспільні виклики. Автор зазначає, що у багатьох бізнес-школах кар’єрне просування, фінансування та професійна репутація значною мірою залежать від публікацій у невеликій групі високорейтингових журналів. Така система стимулює дослідників орієнтуватися насамперед на вимоги цих видань, а не на практичну або суспільну значущість власної роботи. Журнали, які вважаються «елітними», часто надають перевагу вузькоспеціалізованим і методологічно складним дослідженням, що може віддаляти бізнес-школи від реальних економічних і соціальних проблем, зокрема - вивчення питань нерівності, зміни клімату або умов праці. Дослідники змушені адаптувати тематику і стиль своїх робіт до очікувань редакцій та рецензентів з цього пулу, а домінування рейтингових списків впливає специфічним чином на усю академічну культуру. Молоді науковці швидко засвоюють систему стимулів, у якій головною метою стає публікація у визначеному переліку журналів, а не науковий результат. Це, як правило, зменшує інтерес до міждисциплінарних досліджень, широкої відкритої публічної комунікації та співпраці з бізнесом і державними структурами. Питання глобальної нерівності в академічному середовищі стає більш гострим, оскільки провідні журнали здебільшого базуються у США або Великій Британії та орієнтуються на англомовний академічний контекст. На думку автора це створює додаткові бар’єри для дослідників з інших регіонів і звужує тематичне та методологічне різноманіття наукових публікацій. Проблема полягає не у самих академічних журналах, а в їхньому надмірному впливі на поточну систему оцінювання. Необхідно орієнтуватись на суспільний вплив досліджень, якість викладання та взаємодію з професійними спільнотами, а не лише на публікаційну активність науковців у вузькому переліку схвалених інституціями видань. Нинішня модель академічного оцінювання у вузькому сенсі послаблює здатність бізнес-шкіл виконувати суспільну функцію, а в широкому – спотворює академічну конкуренцію та знижує цінність орієнтації науковців на виконання суспільно значущих досліджень.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/elitist-journal-lists-undermine-social-purpose-business-schools
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Андре Спайсер «Елітарні списки журналів підривають суспільне призначення бізнес-шкіл».
У ній розглядається вплив систем оцінювання наукової діяльності бізнес-шкіл на тематичну спрямованість наукових досліджень, дієвість академічних стимулів та здатність університетів реагувати на суспільні виклики. Автор зазначає, що у багатьох бізнес-школах кар’єрне просування, фінансування та професійна репутація значною мірою залежать від публікацій у невеликій групі високорейтингових журналів. Така система стимулює дослідників орієнтуватися насамперед на вимоги цих видань, а не на практичну або суспільну значущість власної роботи. Журнали, які вважаються «елітними», часто надають перевагу вузькоспеціалізованим і методологічно складним дослідженням, що може віддаляти бізнес-школи від реальних економічних і соціальних проблем, зокрема - вивчення питань нерівності, зміни клімату або умов праці. Дослідники змушені адаптувати тематику і стиль своїх робіт до очікувань редакцій та рецензентів з цього пулу, а домінування рейтингових списків впливає специфічним чином на усю академічну культуру. Молоді науковці швидко засвоюють систему стимулів, у якій головною метою стає публікація у визначеному переліку журналів, а не науковий результат. Це, як правило, зменшує інтерес до міждисциплінарних досліджень, широкої відкритої публічної комунікації та співпраці з бізнесом і державними структурами. Питання глобальної нерівності в академічному середовищі стає більш гострим, оскільки провідні журнали здебільшого базуються у США або Великій Британії та орієнтуються на англомовний академічний контекст. На думку автора це створює додаткові бар’єри для дослідників з інших регіонів і звужує тематичне та методологічне різноманіття наукових публікацій. Проблема полягає не у самих академічних журналах, а в їхньому надмірному впливі на поточну систему оцінювання. Необхідно орієнтуватись на суспільний вплив досліджень, якість викладання та взаємодію з професійними спільнотами, а не лише на публікаційну активність науковців у вузькому переліку схвалених інституціями видань. Нинішня модель академічного оцінювання у вузькому сенсі послаблює здатність бізнес-шкіл виконувати суспільну функцію, а в широкому – спотворює академічну конкуренцію та знижує цінність орієнтації науковців на виконання суспільно значущих досліджень.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/elitist-journal-lists-undermine-social-purpose-business-schools
ОСВІТНІ ГОРИЗОНТИ
27 травня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Освітні горизонти: відкриття нових можливостей».
Вона стане площадкою для обговорення теоретичних аспектів та поширення кращого практичного досвіду використання інструментів штучного інтелекту та хмарних технологій в рамках наукової, освітньої діяльності, підвищення кваліфікації та навчання упродовж життя та формування цифрових компетентностей. Планується розглянути наступні питання: трансформація освіти та науки в умовах цифровізації, штучного інтелекту, хмарних технологій; методологія сучасних досліджень в цифровому світі; академічна доброчесність, безпека та захист персональних даних в епоху ШІ; інноваційні підходи до застосування штучного інтелекту в освіті та науці. Організатори: Національний університет «Львівська політехніка» (Україна), Державна академія прикладних наук (Республіка Польща), Варшавський університет сільського господарства (Республіка Польща), Центр розвитку та досліджень освітніх технологій CARDET (Республіка Кіпр), Академія фізичного виховання і спорту (Республіка Польща), Інститут педагогіки Поморської Вищої Школи в Старогарді Гданському (Республіка Польща).
Детальніше: https://lpnu.ua/events/ii-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-osvitni-horyzonty-vidkryttia-novykh, https://lpnu.ua/sites/default/files/2026/5/5/events/36218/pio-informaciyniy-list-27052026.pdf, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc7A2jSueoAGbv2qT6gesvP8C8huIOhaWjvc7YdDSL-iAGS9g/viewform
27 травня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Освітні горизонти: відкриття нових можливостей».
Вона стане площадкою для обговорення теоретичних аспектів та поширення кращого практичного досвіду використання інструментів штучного інтелекту та хмарних технологій в рамках наукової, освітньої діяльності, підвищення кваліфікації та навчання упродовж життя та формування цифрових компетентностей. Планується розглянути наступні питання: трансформація освіти та науки в умовах цифровізації, штучного інтелекту, хмарних технологій; методологія сучасних досліджень в цифровому світі; академічна доброчесність, безпека та захист персональних даних в епоху ШІ; інноваційні підходи до застосування штучного інтелекту в освіті та науці. Організатори: Національний університет «Львівська політехніка» (Україна), Державна академія прикладних наук (Республіка Польща), Варшавський університет сільського господарства (Республіка Польща), Центр розвитку та досліджень освітніх технологій CARDET (Республіка Кіпр), Академія фізичного виховання і спорту (Республіка Польща), Інститут педагогіки Поморської Вищої Школи в Старогарді Гданському (Республіка Польща).
Детальніше: https://lpnu.ua/events/ii-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-osvitni-horyzonty-vidkryttia-novykh, https://lpnu.ua/sites/default/files/2026/5/5/events/36218/pio-informaciyniy-list-27052026.pdf, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc7A2jSueoAGbv2qT6gesvP8C8huIOhaWjvc7YdDSL-iAGS9g/viewform
ЗАСТОСУНКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
28 травня 2026 року у рамках серії заходів, присвячених практичному та відповідальному використанню інструментів ШІ в науковій роботі відбудеться вебінар «Застосунки штучного інтелекту для наукових досліджень».
Захід покликаний надати слухачам вичерпну інформацію про поширення технологій штучного інтелекту та його вплив на усі аспекти наукової діяльності - від пошуку літератури та аналізу даних до написання статей і виявлення нових дослідницьких напрямів. Планується обговорити наступні питання: сучасні ШІ-інструменти, що допомагають дослідникам працювати ефективніше, знаходити приховані зв'язки між публікаціями та прискорювати наукові відкриття; набуття комптентності в цифрових технологіях; застосунки ШІ для різних етапів життєвого циклу досліджень; Research Rabbit та Litmaps - безкоштовні ШІ-інструменти нового покоління для пошуку та аналізу наукової літератури (побудова інтерактивних карт зв'язків між публікаціями, демонстрація взаємного цитування, пошук релевантних джерел, формування уявлення про цілісний ландшафт наукової теми, хронологію розвитку наукового поля). Організатор - Державна науково-технічна бібліотека України.
Детальніше: https://www.facebook.com/events/1469957881586143/?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22mechanism%22%3A%22attachment%22%2C%22surface%22%3A%22newsfeed%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D, https://us02web.zoom.us/.../register/B9xnzhkiQUe1xFSZeWnf_w
28 травня 2026 року у рамках серії заходів, присвячених практичному та відповідальному використанню інструментів ШІ в науковій роботі відбудеться вебінар «Застосунки штучного інтелекту для наукових досліджень».
Захід покликаний надати слухачам вичерпну інформацію про поширення технологій штучного інтелекту та його вплив на усі аспекти наукової діяльності - від пошуку літератури та аналізу даних до написання статей і виявлення нових дослідницьких напрямів. Планується обговорити наступні питання: сучасні ШІ-інструменти, що допомагають дослідникам працювати ефективніше, знаходити приховані зв'язки між публікаціями та прискорювати наукові відкриття; набуття комптентності в цифрових технологіях; застосунки ШІ для різних етапів життєвого циклу досліджень; Research Rabbit та Litmaps - безкоштовні ШІ-інструменти нового покоління для пошуку та аналізу наукової літератури (побудова інтерактивних карт зв'язків між публікаціями, демонстрація взаємного цитування, пошук релевантних джерел, формування уявлення про цілісний ландшафт наукової теми, хронологію розвитку наукового поля). Організатор - Державна науково-технічна бібліотека України.
Детальніше: https://www.facebook.com/events/1469957881586143/?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22mechanism%22%3A%22attachment%22%2C%22surface%22%3A%22newsfeed%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D, https://us02web.zoom.us/.../register/B9xnzhkiQUe1xFSZeWnf_w
ОЕСР: ДОСЛІДЖЕННЯ РАННЬОГО НАВЧАННЯ ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ ДІТЕЙ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Будуємо міцний фундамент для життя: результати дослідження раннього навчання та благополуччя дітей 2025 року».
У ньому зазначається, що перші п'ять років життя дитини є критично важливими й одночасно сповненими вразливостей. Упевнене володіння рядом важливих навичок на ранньому етапі готує дітей до успіху у подальшому навчанні й до дорослішання, перетворюючи їх на здорових і добре адаптованих дорослих. Разом із тим, невдалий початок навчання може стати причиною краху позитивних траєкторій розвитку. Міжнародне дослідження раннього навчання та благополуччя дітей покликане дати уявлення про ранній розвиток дітей у віці 5 років. Воно забезпечує поєднання прямої оцінки навичок дітей (за допомогою захоплюючих ігрових завдань на планшетах) з непрямими вимірами, отриманими від батьків та вчителів стосовно базових навичок навчання, виконавчих функцій, а також соціально-емоційних умінь дітей, що дозволяє сформувати всебічне розуміння їхнього раннього етапу навчання та розвитку. Результати такого дослідження допомагають урядам формувати відповідну політику.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/building-strong-foundations-for-life_02bf8efe-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/building-strong-foundations-for-life_94626d20/02bf8efe-en.pdf, https://doi.org/10.1787/02bf8efe-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Будуємо міцний фундамент для життя: результати дослідження раннього навчання та благополуччя дітей 2025 року».
У ньому зазначається, що перші п'ять років життя дитини є критично важливими й одночасно сповненими вразливостей. Упевнене володіння рядом важливих навичок на ранньому етапі готує дітей до успіху у подальшому навчанні й до дорослішання, перетворюючи їх на здорових і добре адаптованих дорослих. Разом із тим, невдалий початок навчання може стати причиною краху позитивних траєкторій розвитку. Міжнародне дослідження раннього навчання та благополуччя дітей покликане дати уявлення про ранній розвиток дітей у віці 5 років. Воно забезпечує поєднання прямої оцінки навичок дітей (за допомогою захоплюючих ігрових завдань на планшетах) з непрямими вимірами, отриманими від батьків та вчителів стосовно базових навичок навчання, виконавчих функцій, а також соціально-емоційних умінь дітей, що дозволяє сформувати всебічне розуміння їхнього раннього етапу навчання та розвитку. Результати такого дослідження допомагають урядам формувати відповідну політику.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/building-strong-foundations-for-life_02bf8efe-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/building-strong-foundations-for-life_94626d20/02bf8efe-en.pdf, https://doi.org/10.1787/02bf8efe-en
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ГШІ У ДОСЛІДЖЕННЯХ
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано оновлену версію «Постійно оновлюваних керівних принципів щодо відповідального використання генеративного штучного інтелекту в дослідженнях».
Документ форуму зацікавлених сторін Європейського дослідницького простору / ERA пропонує прості та зрозумілі практичні вказівки для дослідницької спільноти з метою сприяння впровадженню та відповідальному використанню генеративного штучного інтелекту. Перша версія керівництва була видана ще у 2019 році, тепер вона доопрацьована з урахуванням стрімкого розвитку ГШІ та відображає останні технологічні розробки у цій сфері і їхній вплив на наукову спільноту. Збережено практично орієнтований підхід і принципи наукової етики, такі як підзвітність, прозорість, відповідальність, здійснено їх адаптацію до сучасного моменту. Нові рекомендації стосуються, зокрема, взаємодії з третіми сторонами, які використовують ШІ під час нарад або в рамках управління інформацією, ідентифікують пов'язані з цим ризики, фокусуються на необхідності урахування того, що інструменти ШІ мають «приховані підказки-інструкції», невідомі користувачам.
Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/updated-era-living-guidelines-responsible-use-generative-ai-research-2026-05-08_en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/document/download/2b6cf7e5-36ac-41cb-aab5-0d32050143dc_en?filename=ec_rtd_ai-guidelines.pdf
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано оновлену версію «Постійно оновлюваних керівних принципів щодо відповідального використання генеративного штучного інтелекту в дослідженнях».
Документ форуму зацікавлених сторін Європейського дослідницького простору / ERA пропонує прості та зрозумілі практичні вказівки для дослідницької спільноти з метою сприяння впровадженню та відповідальному використанню генеративного штучного інтелекту. Перша версія керівництва була видана ще у 2019 році, тепер вона доопрацьована з урахуванням стрімкого розвитку ГШІ та відображає останні технологічні розробки у цій сфері і їхній вплив на наукову спільноту. Збережено практично орієнтований підхід і принципи наукової етики, такі як підзвітність, прозорість, відповідальність, здійснено їх адаптацію до сучасного моменту. Нові рекомендації стосуються, зокрема, взаємодії з третіми сторонами, які використовують ШІ під час нарад або в рамках управління інформацією, ідентифікують пов'язані з цим ризики, фокусуються на необхідності урахування того, що інструменти ШІ мають «приховані підказки-інструкції», невідомі користувачам.
Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/updated-era-living-guidelines-responsible-use-generative-ai-research-2026-05-08_en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/document/download/2b6cf7e5-36ac-41cb-aab5-0d32050143dc_en?filename=ec_rtd_ai-guidelines.pdf
👍1
ЩЕ ОДИН АСПЕКТ ДОБРОЧЕСНОСТІ: ПОВІДОМЛЯТИ ГРАНТОДАВЦІВ ПРО ВІДКЛИКАННЯ СТАТЕЙ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковців можуть зобов’язати повідомляти про відкликання своїх публікацій при поданні заявок на грантове фінансування».
У ній пропонується поговорити про ідею запровадження обов’язкової вимоги інформувати майбутніх грантодавців про факти відкликання наукових публікацій за останні 5 років та пояснення причин такого відкликання учасниками конкурсів на отримання дослідницьких грантів. Питання ретракцій дедалі активніше обговорюється у контексті наукової доброчесності та процедур оцінювання дослідників. Частина експертів вважає доцільним включення інформації про відкликані статті до грантових заявок, оскільки це може підвищити прозорість і відповідальність у науковому середовищі. Прихильники такої ідеї пропонують розглядати ретракції не лише як ознаку порушень, а і як елемент відкритого наукового процесу. У публікації зазначається, що причини відкликання статей можуть суттєво відрізнятися — від навмисних маніпуляцій до чесного виявлення помилок авторами. Саме тому, як наголошують окремі співрозмовники автора, механічне трактування ретракцій як доказу недоброчесності може бути проблематичним. У матеріалі також звертається увага на зростання кількості ретракцій у наукових журналах. Це частково пов’язано з більшою відкритістю у науковому середовищі, активнішим виявленням порушень і розвитком інструментів перевірки даних та публікацій. Разом із тим, нинішня академічна культура часто сприймає відкликання статті як серйозний репутаційний удар незалежно від обставин. Запровадження «карального» підходу може створити небажані наслідки для наукової спільноти, внаслідок чого науковці будуть уникати добровільного виправлення помилок або відкликання проблемних робіт через страх втратити можливості для подальшого фінансування або кар’єрного просування. Отже, система має відрізняти випадки свідомого шахрайства від ситуацій, коли автори самостійно визнають помилки. У статті також порушується питання, як саме грантодавці мають оцінювати інформацію про ретракції, адже універсальних критеріїв наразі немає, а запровадження механізму декларування вимагає ретельного аналізу академічної репутації та напрацювання відповідної практики. Дискусія навколо декларування ретракцій відображає поточні зміни у розумінні наукової доброчесності та академічної відповідальності. Автор говорить про те, як поєднати вимоги прозорості з підтримкою культури відкритого визнання помилок у дослідженнях.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/scientists-made-declare-retractions-when-seeking-grant-funding
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковців можуть зобов’язати повідомляти про відкликання своїх публікацій при поданні заявок на грантове фінансування».
У ній пропонується поговорити про ідею запровадження обов’язкової вимоги інформувати майбутніх грантодавців про факти відкликання наукових публікацій за останні 5 років та пояснення причин такого відкликання учасниками конкурсів на отримання дослідницьких грантів. Питання ретракцій дедалі активніше обговорюється у контексті наукової доброчесності та процедур оцінювання дослідників. Частина експертів вважає доцільним включення інформації про відкликані статті до грантових заявок, оскільки це може підвищити прозорість і відповідальність у науковому середовищі. Прихильники такої ідеї пропонують розглядати ретракції не лише як ознаку порушень, а і як елемент відкритого наукового процесу. У публікації зазначається, що причини відкликання статей можуть суттєво відрізнятися — від навмисних маніпуляцій до чесного виявлення помилок авторами. Саме тому, як наголошують окремі співрозмовники автора, механічне трактування ретракцій як доказу недоброчесності може бути проблематичним. У матеріалі також звертається увага на зростання кількості ретракцій у наукових журналах. Це частково пов’язано з більшою відкритістю у науковому середовищі, активнішим виявленням порушень і розвитком інструментів перевірки даних та публікацій. Разом із тим, нинішня академічна культура часто сприймає відкликання статті як серйозний репутаційний удар незалежно від обставин. Запровадження «карального» підходу може створити небажані наслідки для наукової спільноти, внаслідок чого науковці будуть уникати добровільного виправлення помилок або відкликання проблемних робіт через страх втратити можливості для подальшого фінансування або кар’єрного просування. Отже, система має відрізняти випадки свідомого шахрайства від ситуацій, коли автори самостійно визнають помилки. У статті також порушується питання, як саме грантодавці мають оцінювати інформацію про ретракції, адже універсальних критеріїв наразі немає, а запровадження механізму декларування вимагає ретельного аналізу академічної репутації та напрацювання відповідної практики. Дискусія навколо декларування ретракцій відображає поточні зміни у розумінні наукової доброчесності та академічної відповідальності. Автор говорить про те, як поєднати вимоги прозорості з підтримкою культури відкритого визнання помилок у дослідженнях.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/scientists-made-declare-retractions-when-seeking-grant-funding
🤔1