ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ ДЛЯ НАУКИ
20-21 травня 2026 року в рамках Дня науки в Україні відбудеться серія вебінарів, присвячених відкритій науці та науковим електронним ресурсам.
Заплановані наступні заходи: «Електронні ресурси для науки та освіти України» (будуть презентовані електронні ресурси проєктів EIFL і Research4Life, Web of Science, Scopus та Bentham Science) (20.05.2026 року); «Відкрита наука в Україні: від декларацій до дій» (розглядатимуться актуальні питання переходу вітчизняної науки до принципів відкритості: забезпечення відкритого доступу до результатів досліджень, упровадження нових підходів до оцінювання наукових установ, побудова ефективних систем моніторингу наукової діяльності, рух від мандатів до культури відкритості, відкриті дані досліджень, принципи FAIR) (20.05.2026 року). Організатори: ДНТБ України, Clarivate.
Детальніше: https://tinyurl.com/yckycwj8, https://t.me/kpi_library/5165, https://us02web.zoom.us/meeting/register/rZQfNCTJQHiX9HMoyaJHKg, https://us02web.zoom.us/meeting/register/iCElCOhHR4mfp8OatXWwug
20-21 травня 2026 року в рамках Дня науки в Україні відбудеться серія вебінарів, присвячених відкритій науці та науковим електронним ресурсам.
Заплановані наступні заходи: «Електронні ресурси для науки та освіти України» (будуть презентовані електронні ресурси проєктів EIFL і Research4Life, Web of Science, Scopus та Bentham Science) (20.05.2026 року); «Відкрита наука в Україні: від декларацій до дій» (розглядатимуться актуальні питання переходу вітчизняної науки до принципів відкритості: забезпечення відкритого доступу до результатів досліджень, упровадження нових підходів до оцінювання наукових установ, побудова ефективних систем моніторингу наукової діяльності, рух від мандатів до культури відкритості, відкриті дані досліджень, принципи FAIR) (20.05.2026 року). Організатори: ДНТБ України, Clarivate.
Детальніше: https://tinyurl.com/yckycwj8, https://t.me/kpi_library/5165, https://us02web.zoom.us/meeting/register/rZQfNCTJQHiX9HMoyaJHKg, https://us02web.zoom.us/meeting/register/iCElCOhHR4mfp8OatXWwug
ОДЕСАБІБЛІОСАМІТ
5-7 червня 2026 року відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «VІІ ОдесаБібліоСаміт».
Цьогорічна тема заходу - «Промоція книги і читання: досвід, традиції та перспективи формування читацької культури». Він стане платформою для обговорення актуальних питань промоції книги та читання, сприяння обміну досвідом і напрацюванню сучасних підходів до формування читацьких практик як інструменту культурного розвитку, збереження національної ідентичності, розвитку критичного мислення та підтримки ментального здоров’я суспільства. У рамках конференції планується обговорити трансформацію читацьких практик в умовах кризи, формування й трансформацію читацької культури дітей і молоді, проєктну діяльність з популяризації читання та літератури, розвиток бібліотек як поліфункціонального простору промоції читання, інклюзивні практики й безбар'єрний доступ до читання для всіх категорій користувачів, цифрові платформи та креативні технології у промоції читання, підтримку ментального здоров'я та психологічної стійкості. Організатори: Одеська національна наукова бібліотека, Державна архівна служба України, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, Національна бібліотека України для дітей, Національний університет «Одеська політехніка», ВГО «Українська бібліотечна асоціація», ВГО «Бібліополіс».
Детальніше: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2026/06/05/3758/-/vseukrainska-naukovo-praktychna-konferentsiia-z-mizhnarodnoiu-uchastiu-vii-odesabibliosamit-5-7-chervnia-2026-r-m-odesa-zmishanyi-format?lang=ua, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf7IK5vMdLev8K5AFFueIlq_lXBaz2w3TVoHbJBikKYquXYww/viewform
5-7 червня 2026 року відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «VІІ ОдесаБібліоСаміт».
Цьогорічна тема заходу - «Промоція книги і читання: досвід, традиції та перспективи формування читацької культури». Він стане платформою для обговорення актуальних питань промоції книги та читання, сприяння обміну досвідом і напрацюванню сучасних підходів до формування читацьких практик як інструменту культурного розвитку, збереження національної ідентичності, розвитку критичного мислення та підтримки ментального здоров’я суспільства. У рамках конференції планується обговорити трансформацію читацьких практик в умовах кризи, формування й трансформацію читацької культури дітей і молоді, проєктну діяльність з популяризації читання та літератури, розвиток бібліотек як поліфункціонального простору промоції читання, інклюзивні практики й безбар'єрний доступ до читання для всіх категорій користувачів, цифрові платформи та креативні технології у промоції читання, підтримку ментального здоров'я та психологічної стійкості. Організатори: Одеська національна наукова бібліотека, Державна архівна служба України, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, Національна бібліотека України для дітей, Національний університет «Одеська політехніка», ВГО «Українська бібліотечна асоціація», ВГО «Бібліополіс».
Детальніше: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2026/06/05/3758/-/vseukrainska-naukovo-praktychna-konferentsiia-z-mizhnarodnoiu-uchastiu-vii-odesabibliosamit-5-7-chervnia-2026-r-m-odesa-zmishanyi-format?lang=ua, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf7IK5vMdLev8K5AFFueIlq_lXBaz2w3TVoHbJBikKYquXYww/viewform
ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ДЕРЖАВНОМУ АУДИТІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Використання штучного інтелекту в державному аудиті: дані окремих країн та Європейського союзу».
У ньому зазначається, що штучний інтелект у державному аудиті - нове середовище, яке швидко розвивається та змінює систему аудиту у державному секторі. У період з березня по липень 2025 року ОЕСР було проведено серію консультацій з 15 аудиторськими установами у 14 країнах та ЄС, щоб оцінити поточний стан упровадження ШІ у державному аудиті. Отримані результати засвідчують зростаючу зацікавленість інституцій у ШІ: дві третини мають формальну стратегію у галузі запровадження ШІ, 80% мають внутрішні посібники з ШІ, 87% пропонують навчання персоналу. Тим не менш, рівні зрілості процесу запровадження ШІ дуже різняться, багато упроваджень залишаються на стадії пілотного проекту. При цьому установи цілеспрямовано інвестують у створення системи управління, навичок та технічних засад, необхідних для ширшого впровадження ШІ. З’ясовано, що застосування ШІ в державному аудиті забезпечує виявлення аномалій, передиктивне моделювання, інтелектуальну обробку документів, отже робота з ГШІ пов’язана з доступом до надійних, безпечних та сумісних технологічних середовищ. Декілька вищих органів аудиту досягли значного прогресу у створенні інфраструктури, готової до ШІ, але наразі зберігається помітний розрив між ранніми експериментами та масштабованими середовищами виробничого рівня, необхідними для того, щоб ШІ повністю розкрив свій потенціал. Подолання цього розриву стане одним із визначальних інвестиційних пріоритетів найближчих років. У документі розглядається, як установи державного аудиту досліджують використання штучного інтелекту для посилення нагляду та вдосконалення процесів аудиту; якими є нові застосування ШІ для виявлення аномалій, обробки документів, управління знаннями та прогнозної оцінки ризиків. Ключові проблеми, виявлені під час дослідження: фрагментованість систем даних, обмеженість внутрішньої технічної експертизи та систем управління. Зміцнення управління даними, цифрової інфраструктури та внутрішнього потенціалу розвитку матиме вирішальне значення для аудиторських установ, які прагнуть відповідально масштабувати ШІ, зберігаючи при цьому прозорість, підзвітність та довіру громадськості.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-state-of-artificial-intelligence-in-public-audit_f4a6c658-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/the-state-of-artificial-intelligence-in-public-audit_35d068d9/f4a6c658-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f4a6c658-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Використання штучного інтелекту в державному аудиті: дані окремих країн та Європейського союзу».
У ньому зазначається, що штучний інтелект у державному аудиті - нове середовище, яке швидко розвивається та змінює систему аудиту у державному секторі. У період з березня по липень 2025 року ОЕСР було проведено серію консультацій з 15 аудиторськими установами у 14 країнах та ЄС, щоб оцінити поточний стан упровадження ШІ у державному аудиті. Отримані результати засвідчують зростаючу зацікавленість інституцій у ШІ: дві третини мають формальну стратегію у галузі запровадження ШІ, 80% мають внутрішні посібники з ШІ, 87% пропонують навчання персоналу. Тим не менш, рівні зрілості процесу запровадження ШІ дуже різняться, багато упроваджень залишаються на стадії пілотного проекту. При цьому установи цілеспрямовано інвестують у створення системи управління, навичок та технічних засад, необхідних для ширшого впровадження ШІ. З’ясовано, що застосування ШІ в державному аудиті забезпечує виявлення аномалій, передиктивне моделювання, інтелектуальну обробку документів, отже робота з ГШІ пов’язана з доступом до надійних, безпечних та сумісних технологічних середовищ. Декілька вищих органів аудиту досягли значного прогресу у створенні інфраструктури, готової до ШІ, але наразі зберігається помітний розрив між ранніми експериментами та масштабованими середовищами виробничого рівня, необхідними для того, щоб ШІ повністю розкрив свій потенціал. Подолання цього розриву стане одним із визначальних інвестиційних пріоритетів найближчих років. У документі розглядається, як установи державного аудиту досліджують використання штучного інтелекту для посилення нагляду та вдосконалення процесів аудиту; якими є нові застосування ШІ для виявлення аномалій, обробки документів, управління знаннями та прогнозної оцінки ризиків. Ключові проблеми, виявлені під час дослідження: фрагментованість систем даних, обмеженість внутрішньої технічної експертизи та систем управління. Зміцнення управління даними, цифрової інфраструктури та внутрішнього потенціалу розвитку матиме вирішальне значення для аудиторських установ, які прагнуть відповідально масштабувати ШІ, зберігаючи при цьому прозорість, підзвітність та довіру громадськості.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-state-of-artificial-intelligence-in-public-audit_f4a6c658-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/the-state-of-artificial-intelligence-in-public-audit_35d068d9/f4a6c658-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f4a6c658-en
НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ КАЗАХСТАНУ
Уряд Республіки Казахстан відповідно до Угоди між Міністерством освіти і науки Республіки Казахстан та Міністерством освіти і науки України про співпрацю в галузі освіти і науки від 14 вересня 2010 року оголосив про старт конкурсу стипендій на 2026/2027 навчальний рік.
Конкурс оголошений на здобуття 40 стипендій для громадян України, з яких за ступенем «Бакалавр» -30, за ступенем «Магістр» – 10. Претенденти на отримання стипендії повинні бути громадянами України, постійно проживати в Україні, здобувати відповідний ступень вищої освіти за рахунок такої стипендії вперше; знати англійську мову (для кандидатів, які плануються навчатися на англомовних програмах). Заявку на навчання за грантом можна подати до 29 травня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-pryimaie-dokumenty-vid-kandydativ-na-navchannia-u-zakladakh-vyshchoi-osvity-kazakhstanu, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/mizhnarodna/2026/anketa-kazaxstan-2026.pdf
Уряд Республіки Казахстан відповідно до Угоди між Міністерством освіти і науки Республіки Казахстан та Міністерством освіти і науки України про співпрацю в галузі освіти і науки від 14 вересня 2010 року оголосив про старт конкурсу стипендій на 2026/2027 навчальний рік.
Конкурс оголошений на здобуття 40 стипендій для громадян України, з яких за ступенем «Бакалавр» -30, за ступенем «Магістр» – 10. Претенденти на отримання стипендії повинні бути громадянами України, постійно проживати в Україні, здобувати відповідний ступень вищої освіти за рахунок такої стипендії вперше; знати англійську мову (для кандидатів, які плануються навчатися на англомовних програмах). Заявку на навчання за грантом можна подати до 29 травня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-pryimaie-dokumenty-vid-kandydativ-na-navchannia-u-zakladakh-vyshchoi-osvity-kazakhstanu, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/mizhnarodna/2026/anketa-kazaxstan-2026.pdf
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ПУБЛІЧНИХ ЛІЦЕНЗІЙ В ОСВІТНІЙ ТА НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій запрошує представників наукової та освітньої спільноти долучитися до обговорення проєкту «Методичних рекомендацій щодо використання публічних ліцензій в освітній та науковій діяльності».
Документ розроблено ІР-офісом спільно з профільними експертами у сфері інтелектуальної власності задля формування єдиних підходів до використання публічних ліцензій у діяльності закладів вищої освіти та наукових установ України. Проєкт охоплює, зокрема, поняття публічної ліцензії, правові інструменти захисту авторського права і суміжних прав, передбачені Законом України «Про авторське право і суміжні права», у частині використання публічних ліцензій, а також розкриває особливості застосування різних типів ліцензій Creative Commons, використання публічних ліцензій, що дозволяють використання твору у некомерційних та комерційних цілях тощо. Окрему увагу приділено положенням таких ліцензій, які можуть не повністю відповідати вимогам національного законодавства та, відповідно, створюють потенційні правові ризики у діяльності закладів освіти і науки. Методичні рекомендації покликані сприяти коректному та безпечному використанню об’єктів авторського права в освітній та науковій діяльності; уніфікувати практику застосування публічних ліцензій у закладах вищої освіти та наукових установах; підвищити рівень правової обізнаності щодо можливостей і обмежень використання відкритих ліцензій; мінімізувати ризики порушення прав інтелектуальної власності при створенні, використанні та поширенні освітнього і наукового контенту. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 15 травня 2026 року.
Детальніше: https://nipo.gov.ua/anons-proiekt-metod-rekomendatsij/, https://nipo.gov.ua/wp-content/uploads/2026/05/Proiekt_rekomendatsii_publichni_litsenzii_05_2026.pdf
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій запрошує представників наукової та освітньої спільноти долучитися до обговорення проєкту «Методичних рекомендацій щодо використання публічних ліцензій в освітній та науковій діяльності».
Документ розроблено ІР-офісом спільно з профільними експертами у сфері інтелектуальної власності задля формування єдиних підходів до використання публічних ліцензій у діяльності закладів вищої освіти та наукових установ України. Проєкт охоплює, зокрема, поняття публічної ліцензії, правові інструменти захисту авторського права і суміжних прав, передбачені Законом України «Про авторське право і суміжні права», у частині використання публічних ліцензій, а також розкриває особливості застосування різних типів ліцензій Creative Commons, використання публічних ліцензій, що дозволяють використання твору у некомерційних та комерційних цілях тощо. Окрему увагу приділено положенням таких ліцензій, які можуть не повністю відповідати вимогам національного законодавства та, відповідно, створюють потенційні правові ризики у діяльності закладів освіти і науки. Методичні рекомендації покликані сприяти коректному та безпечному використанню об’єктів авторського права в освітній та науковій діяльності; уніфікувати практику застосування публічних ліцензій у закладах вищої освіти та наукових установах; підвищити рівень правової обізнаності щодо можливостей і обмежень використання відкритих ліцензій; мінімізувати ризики порушення прав інтелектуальної власності при створенні, використанні та поширенні освітнього і наукового контенту. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 15 травня 2026 року.
Детальніше: https://nipo.gov.ua/anons-proiekt-metod-rekomendatsij/, https://nipo.gov.ua/wp-content/uploads/2026/05/Proiekt_rekomendatsii_publichni_litsenzii_05_2026.pdf
👍1
УНІВЕРСИТЕТИ ПОВИННІ УРАХУВАТИ НОВІ ПРАВИЛА РОБОТИ З ШІ ПІД ВПЛИВОМ EU AI ACT
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сегер Асаф «Новий закон ЄС про ШІ може змусити університети «змінити все»».
У ній розглядаються можливі наслідки упровадження Європейського акта про штучний інтелект (EU AI Act) для університетів та виклики, пов’язані з використанням генеративного ШІ у навчанні, оцінюванні й дослідженнях. Автор зазначає, що нове європейське регулювання може суттєво вплинути на вже сформовані практики використання ШІ у вищій освіті. Він посилається на позицію директора з координації політики та форсайту Європейської асоціації університетів Томаса Йоргенсена, який попереджає: частина нинішніх підходів університетів не відповідає новим вимогам законодавства, зокрема – в частині оцінювання результатів навчання. Відповідно до EU AI Act системи штучного інтелекту, які застосовуються для оцінювання студентів, належать до категорії високого ризику, що означає необхідність дотримання надзвичайно жорстких вимог щодо прозорості, контролю даних і відповідальності. Остаточні рекомендації від офісу ШІ Європейської Комісії ще не оприлюднені, однак уже зараз існує обґрунтований сумнів щодо законності окремих форм використання ГШІ викладачами. Після появи генеративних ШI-інструментів у 2022–2023 роках багато університетів створили робочі групи, розробили внутрішні політики та оприлюднили власні рекомендації щодо відповідального використання ГШІ. Наступним етапом стане їх адаптація до нових регуляторних вимог ЄС, що вимагатиме масштабного перегляду вже запроваджених практик щодо ШІ як в освіті, так і в наукових дослідженнях. Наразі ШI активно застосовується у STEM-галузях для роботи з великими масивами даних, але залишається відкритим питання конфіденційності й захисту даних, особливо - у сфері медицини та охорони здоров’я. Крім того, існує проблема залежності європейських університетів від американських мовних моделей. У звіті EUA наголошується, що домінування англомовних моделей, натренованих переважно на американських даних, може послаблювати інтелектуальне різноманіття європейського академічного простору. В якості альтернативи пропонується проєкт EuroLLM, орієнтований на створення європейських мовних моделей. Таким чином, упровадження EU AI Act може стати для університетів не лише юридичним чи технічним викликом, а й чинником трансформації системи академічного управління в цілому.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/looming-eu-ai-act-could-force-universities-change-everything
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сегер Асаф «Новий закон ЄС про ШІ може змусити університети «змінити все»».
У ній розглядаються можливі наслідки упровадження Європейського акта про штучний інтелект (EU AI Act) для університетів та виклики, пов’язані з використанням генеративного ШІ у навчанні, оцінюванні й дослідженнях. Автор зазначає, що нове європейське регулювання може суттєво вплинути на вже сформовані практики використання ШІ у вищій освіті. Він посилається на позицію директора з координації політики та форсайту Європейської асоціації університетів Томаса Йоргенсена, який попереджає: частина нинішніх підходів університетів не відповідає новим вимогам законодавства, зокрема – в частині оцінювання результатів навчання. Відповідно до EU AI Act системи штучного інтелекту, які застосовуються для оцінювання студентів, належать до категорії високого ризику, що означає необхідність дотримання надзвичайно жорстких вимог щодо прозорості, контролю даних і відповідальності. Остаточні рекомендації від офісу ШІ Європейської Комісії ще не оприлюднені, однак уже зараз існує обґрунтований сумнів щодо законності окремих форм використання ГШІ викладачами. Після появи генеративних ШI-інструментів у 2022–2023 роках багато університетів створили робочі групи, розробили внутрішні політики та оприлюднили власні рекомендації щодо відповідального використання ГШІ. Наступним етапом стане їх адаптація до нових регуляторних вимог ЄС, що вимагатиме масштабного перегляду вже запроваджених практик щодо ШІ як в освіті, так і в наукових дослідженнях. Наразі ШI активно застосовується у STEM-галузях для роботи з великими масивами даних, але залишається відкритим питання конфіденційності й захисту даних, особливо - у сфері медицини та охорони здоров’я. Крім того, існує проблема залежності європейських університетів від американських мовних моделей. У звіті EUA наголошується, що домінування англомовних моделей, натренованих переважно на американських даних, може послаблювати інтелектуальне різноманіття європейського академічного простору. В якості альтернативи пропонується проєкт EuroLLM, орієнтований на створення європейських мовних моделей. Таким чином, упровадження EU AI Act може стати для університетів не лише юридичним чи технічним викликом, а й чинником трансформації системи академічного управління в цілому.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/looming-eu-ai-act-could-force-universities-change-everything
🤔2
ДЕ МЕЖА МІЖ «НАДИХНУТИСЯ» І «ПРИВЛАСНИТИ»
12 травня 2026 року у рамках серії заходів з підтримки академічної доброчесності та авторського права у змішаному форматі відбудеться вебінар «Авторство, культура, право і повага: де межа між «надихнутися» і «привласнити»».
Він стане площадкою для обговорення актуальних питань авторського права - від навчання та роботи до творчості й культури в цілому. Планується розглянути наступні питання: чим відрізняється авторське право від інтелектуальної власності; як змінюється поняття авторства у світі ШІ і співавторства; де проходить межа між натхненням, цитуванням і порушенням; як використовувати чужі тексти, зображення, музику, і не порушувати правил; як працює право в культурі - від книжок і фільмів до виставок, концертів і публічних подій; як захищається культурна спадщина і народна творчість; як зареєструвати свій твір і що робити, якщо авторські права хтось порушив. Організатори: Бібліотека УКУ, Бібліотека СумДУ, НУВГП, Альянс університетів.
Детальніше: https://www.facebook.com/events/964361366453203/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeylX_zfUwq7vxa9MEy9TaQDzm5JDolnW3DzPF_FBkijfY-0Q/viewform
12 травня 2026 року у рамках серії заходів з підтримки академічної доброчесності та авторського права у змішаному форматі відбудеться вебінар «Авторство, культура, право і повага: де межа між «надихнутися» і «привласнити»».
Він стане площадкою для обговорення актуальних питань авторського права - від навчання та роботи до творчості й культури в цілому. Планується розглянути наступні питання: чим відрізняється авторське право від інтелектуальної власності; як змінюється поняття авторства у світі ШІ і співавторства; де проходить межа між натхненням, цитуванням і порушенням; як використовувати чужі тексти, зображення, музику, і не порушувати правил; як працює право в культурі - від книжок і фільмів до виставок, концертів і публічних подій; як захищається культурна спадщина і народна творчість; як зареєструвати свій твір і що робити, якщо авторські права хтось порушив. Організатори: Бібліотека УКУ, Бібліотека СумДУ, НУВГП, Альянс університетів.
Детальніше: https://www.facebook.com/events/964361366453203/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeylX_zfUwq7vxa9MEy9TaQDzm5JDolnW3DzPF_FBkijfY-0Q/viewform
ДЕРЖАВНА ОНЛАЙН-РЕЄСТРАЦІЯ НДР
12 травня 2026 року в рамках Тижня відкритого Уряду відбудеться науково-практичний вебінар «Державна онлайн-реєстрація науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій - питання і відповіді, особливості, оновлення».
Захід присвячений обговоренню актуальних питань, що виникають під час роботи із системою державної онлайн-реєстрації науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій, розгляду типових проблем і помилок, а також способам їх усунення. Слухачі разом зі спікером розглянуть практичні кейси, отримають пояснення, інформаційні матеріали та дорожню карту з оптимізації процесів реєстрації НДДКР і дисертацій. Організатор – Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
Детальніше: https://www.facebook.com/UkrISTEI/posts/pfbid029V6mbuTXBfD7EcCm2DaHAfRhAuF7tVYQLTFD4W4BfvgKJpo3jM3bXgrBvK9S9q3Sl, http://webinar.ukrintei.ua/
12 травня 2026 року в рамках Тижня відкритого Уряду відбудеться науково-практичний вебінар «Державна онлайн-реєстрація науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій - питання і відповіді, особливості, оновлення».
Захід присвячений обговоренню актуальних питань, що виникають під час роботи із системою державної онлайн-реєстрації науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій, розгляду типових проблем і помилок, а також способам їх усунення. Слухачі разом зі спікером розглянуть практичні кейси, отримають пояснення, інформаційні матеріали та дорожню карту з оптимізації процесів реєстрації НДДКР і дисертацій. Організатор – Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
Детальніше: https://www.facebook.com/UkrISTEI/posts/pfbid029V6mbuTXBfD7EcCm2DaHAfRhAuF7tVYQLTFD4W4BfvgKJpo3jM3bXgrBvK9S9q3Sl, http://webinar.ukrintei.ua/
👍2
ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЙ, ЩО ФІНАНСУЮТЬ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ
14 травня 2026 року у рамках відзначення 13-ї річниці DORA в онлайн-форматі відбудеться презентація посібника з упровадження відповідального оцінювання досліджень установами, що фінансують наукові дослідження.
Посібник покликаний підтримати грантодавців у їх діяльності з удосконалення підходів до оцінювання наукових досліджень з акцентом в першу чергу на підвищення якості науки, справедливості та суспільного впливу. У межах заходу відбудуться виступи представників DORA та запрошених експертів з різних регіонів світу, які повідомлять про свій практичний досвід та нададуть поради щодо того, як принципи відповідального оцінювання досліджень можуть бути інтегровані в різні політики, системи фінансування та інституційні рамки. Посібник було розроблено за участю фінансуючих організацій з різних країн та галузей науки, він створювався як гнучкий практично орієнтований ресурс для підтримки впровадження відповідального оцінювання досліджень на засадах відсутності єдиного універсального підходу. Планується розглянути, як принципи та інструменти «Посібника…» можна адаптувати до різних національних та інституційних умов. Організатори: Declaration on Research Assessment / Декларація щодо оцінювання досліджень (DORA), Глобальна дослідницька рада /Global Research Council (GRC), Асоціація Science Europe.
Детальніше: https://sfdora.org/2026/04/15/launch-practical-guide-funders/, https://us06web.zoom.us/meeting/register/Fi15tCh3Q-6rwEunICVLCg#/registration,
14 травня 2026 року у рамках відзначення 13-ї річниці DORA в онлайн-форматі відбудеться презентація посібника з упровадження відповідального оцінювання досліджень установами, що фінансують наукові дослідження.
Посібник покликаний підтримати грантодавців у їх діяльності з удосконалення підходів до оцінювання наукових досліджень з акцентом в першу чергу на підвищення якості науки, справедливості та суспільного впливу. У межах заходу відбудуться виступи представників DORA та запрошених експертів з різних регіонів світу, які повідомлять про свій практичний досвід та нададуть поради щодо того, як принципи відповідального оцінювання досліджень можуть бути інтегровані в різні політики, системи фінансування та інституційні рамки. Посібник було розроблено за участю фінансуючих організацій з різних країн та галузей науки, він створювався як гнучкий практично орієнтований ресурс для підтримки впровадження відповідального оцінювання досліджень на засадах відсутності єдиного універсального підходу. Планується розглянути, як принципи та інструменти «Посібника…» можна адаптувати до різних національних та інституційних умов. Організатори: Declaration on Research Assessment / Декларація щодо оцінювання досліджень (DORA), Глобальна дослідницька рада /Global Research Council (GRC), Асоціація Science Europe.
Детальніше: https://sfdora.org/2026/04/15/launch-practical-guide-funders/, https://us06web.zoom.us/meeting/register/Fi15tCh3Q-6rwEunICVLCg#/registration,
👍1
ОЕСР: ПІДВИЩЕННЯ СУМІСНОСТІ СИСТЕМ МОНІТОРИНГУ, ЗВІТНОСТІ ТА ПЕРЕВІРКИ ВИКИДІВ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Підвищення сумісності систем моніторингу, звітності та перевірки викидів відповідно до норм законодавства».
У ньому зазначається, що розуміння глобального впливу політики щодо пом'якшення наслідків зміни клімату стає дедалі більш складним завданням. Політика зі скорочення викидів парникових газів в одній країні може породжувати складні транскордонні ефекти (як позитивні, так і негативні) на торговельні потоки, процеси поширення технологій, інвестиційні рішення й екологічний вплив викидів в інших країнах. Управління цими процесами має важливе значення для оптимізації глобальних зусиль зі скорочення викидів. Члени Кліматичного клубу висловлюють стурбованість з приводу появи безлічі підходів до обліку викидів вуглецю, пов'язаних з різними інструментами для вирішення проблем викидів вуглецю та відповідним ціноутворенням. Надійні та сумісні системи вимірювання викидів, включаючи ті, що надаються системами моніторингу, звітності та верифікації мають вирішальне значення для реалізації цього завдання. Сумісність дозволяє перетворювати дані, зібрані в рамках однієї системи, та використовувати їх в інших системах, підтримує цілісність та достовірність політики пом'якшення наслідків зміни клімату, надаючи надійні дані про викиди. У звіті досліджуються практичні шляхи встановлення сумісних показників вуглецевої інтенсивності шляхом використання існуючих систем моніторингу, звітності та верифікації (MRV); засвідчується, що сумісність не вимагає повної гармонізації систем MRV; пропонуються шляхи розширення охоплення та збільшення дезагрегації даних про викиди і встановлення взаємного визнання методів оцінювання викидів та систем звітності й верифікації даних; показані правові та інституційні механізми збалансування відкритості даних та конфіденційності їх збору для побудови довіри і сприяння транскордонному використанню даних. Пропонуються практичні поради щодо посилення сумісності за допомогою систем MRV.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/enhancing-the-interoperability-of-policy-mandated-emission-monitoring-reporting-and-verification-systems_3413255a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/enhancing-the-interoperability-of-policy-mandated-emission-monitoring-reporting-and-verification-systems_d2083427/3413255a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/3413255a-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Підвищення сумісності систем моніторингу, звітності та перевірки викидів відповідно до норм законодавства».
У ньому зазначається, що розуміння глобального впливу політики щодо пом'якшення наслідків зміни клімату стає дедалі більш складним завданням. Політика зі скорочення викидів парникових газів в одній країні може породжувати складні транскордонні ефекти (як позитивні, так і негативні) на торговельні потоки, процеси поширення технологій, інвестиційні рішення й екологічний вплив викидів в інших країнах. Управління цими процесами має важливе значення для оптимізації глобальних зусиль зі скорочення викидів. Члени Кліматичного клубу висловлюють стурбованість з приводу появи безлічі підходів до обліку викидів вуглецю, пов'язаних з різними інструментами для вирішення проблем викидів вуглецю та відповідним ціноутворенням. Надійні та сумісні системи вимірювання викидів, включаючи ті, що надаються системами моніторингу, звітності та верифікації мають вирішальне значення для реалізації цього завдання. Сумісність дозволяє перетворювати дані, зібрані в рамках однієї системи, та використовувати їх в інших системах, підтримує цілісність та достовірність політики пом'якшення наслідків зміни клімату, надаючи надійні дані про викиди. У звіті досліджуються практичні шляхи встановлення сумісних показників вуглецевої інтенсивності шляхом використання існуючих систем моніторингу, звітності та верифікації (MRV); засвідчується, що сумісність не вимагає повної гармонізації систем MRV; пропонуються шляхи розширення охоплення та збільшення дезагрегації даних про викиди і встановлення взаємного визнання методів оцінювання викидів та систем звітності й верифікації даних; показані правові та інституційні механізми збалансування відкритості даних та конфіденційності їх збору для побудови довіри і сприяння транскордонному використанню даних. Пропонуються практичні поради щодо посилення сумісності за допомогою систем MRV.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/enhancing-the-interoperability-of-policy-mandated-emission-monitoring-reporting-and-verification-systems_3413255a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/enhancing-the-interoperability-of-policy-mandated-emission-monitoring-reporting-and-verification-systems_d2083427/3413255a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/3413255a-en