ОЕСР: ЗАСТОСУВАННЯ НАВИЧОК НА ПРАКТИЦІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Застосування навичок на практиці».
У ньому зазначається, що навички самоорганізації та співробітництва є найчастіше використовуваними навичками на сучасних робочих місцях. Майже у всіх країнах, які брали участь у дослідженні навичок дорослих, найчастіше мова йшла про свободу дій під час виконання завдань та про самоорганізацію, що полягає у самостійному плануванні завдань, організації робочого часу та коригуванні темпу роботи. Навички співробітництва широко використовуються, демонструючи центральну роль в організації командної роботи, забезпеченні комунікації та міжособистісної координації. Навпаки, завдання, які явно вимагають математичних навичок (обчислення, вимірювання, використання інфографіки), були найменш часто згадуваними в опитуваннях у більшості країн. Технології змінюють способи використання навичок на робочому місці. За останнє десятиліття використання навичок еволюціонувало під впливом глибоких змін у технологіях, організації праці та економічній структурі. Завдання, пов'язані з навичками обробки інформації, особливо - з ІКТ, виконуються частіше в більшості країн та професій, тоді як фізичні завдання та завдання, що потребують спритності, - скоротилися. Ці зміни відбулися в основному всередині професій, а не за рахунок змін у професійній структурі, що підкреслює центральну роль перепроектування робочих місць, упровадження технологій та практики на робочому місці у формуванні вимог до навичок. За останнє десятиліття низькокваліфіковані працівники стали частіше використовувати широкий спектр навичок, скорочуючи розрив з найбільш кваліфікованими працівниками у багатьох країнах. Ця конвергенція відображає широке підвищення рівня складності завдань усередині робочих місць, а не перехід працівників до інших професії. У результаті робочі місця, які традиційно вважалися низькокваліфікованими, все частіше вимагають більшого використання навичок обробки інформації та загальних навичок, що наголошує на важливості навчання для всіх категорій працівників.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/putting-skills-to-work_84449b02-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/putting-skills-to-work_7e26c681/84449b02-en.pdf, https://doi.org/10.1787/84449b02-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Застосування навичок на практиці».
У ньому зазначається, що навички самоорганізації та співробітництва є найчастіше використовуваними навичками на сучасних робочих місцях. Майже у всіх країнах, які брали участь у дослідженні навичок дорослих, найчастіше мова йшла про свободу дій під час виконання завдань та про самоорганізацію, що полягає у самостійному плануванні завдань, організації робочого часу та коригуванні темпу роботи. Навички співробітництва широко використовуються, демонструючи центральну роль в організації командної роботи, забезпеченні комунікації та міжособистісної координації. Навпаки, завдання, які явно вимагають математичних навичок (обчислення, вимірювання, використання інфографіки), були найменш часто згадуваними в опитуваннях у більшості країн. Технології змінюють способи використання навичок на робочому місці. За останнє десятиліття використання навичок еволюціонувало під впливом глибоких змін у технологіях, організації праці та економічній структурі. Завдання, пов'язані з навичками обробки інформації, особливо - з ІКТ, виконуються частіше в більшості країн та професій, тоді як фізичні завдання та завдання, що потребують спритності, - скоротилися. Ці зміни відбулися в основному всередині професій, а не за рахунок змін у професійній структурі, що підкреслює центральну роль перепроектування робочих місць, упровадження технологій та практики на робочому місці у формуванні вимог до навичок. За останнє десятиліття низькокваліфіковані працівники стали частіше використовувати широкий спектр навичок, скорочуючи розрив з найбільш кваліфікованими працівниками у багатьох країнах. Ця конвергенція відображає широке підвищення рівня складності завдань усередині робочих місць, а не перехід працівників до інших професії. У результаті робочі місця, які традиційно вважалися низькокваліфікованими, все частіше вимагають більшого використання навичок обробки інформації та загальних навичок, що наголошує на важливості навчання для всіх категорій працівників.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/putting-skills-to-work_84449b02-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/putting-skills-to-work_7e26c681/84449b02-en.pdf, https://doi.org/10.1787/84449b02-en
ЕКОНОМІЧНИЙ ВПЛИВ ПОШИРЕННЯ ЗНАНЬ
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Підвищення рівня розповсюдження знань: нове дослідження економічного впливу можливих заходів».
Йдеться про матеріали дослідження економічного впливу від покращення доступу до публікацій і даних та їх повторного використання для наукових цілей. Воно розвиває і доповнює раніше проведене дослідження, опубліковане у травні 2024 року, де наводились докази наявних бар'єрів доступу та повторного використання досліджень, що фінансуються з державного бюджету, оцінювалось законодавство ЄС про авторське право, дані та цифрові технології, а також пропонувались політичні рішення, спрямовані на покращення обігу наукових знань. Нинішнє дослідження є важливим кроком у напрямку впровадження Структурної політики «Сприяння відкритій науці» Порядку денного політики Європейського наукового простору на 2025-2027 роки. Воно націлене на підтримку досягнення цільового результату – забезпечення законодавчої та регуляторної бази ЄС щодо авторського права та даних досліджень. Досліджується поточний стан розвитку економіки та у цьому контексті - екосистема наукових публікацій з фокусом на динаміку відкритого доступу і вплив національного законодавства щодо наукових публікацій, економічний вплив різних моделей наукових видань, прогнозується їх вплив на конкурентоспроможність ЄС. Автори дослідження наголошують, що відкритий доступ, повторне використання та правова визначеність забезпечують суттєві переваги для європейської системи досліджень та інновацій. Дослідження не надає одне оптимальне рішення, а пропонує набір політичних компромісів, які необхідно ретельно зважити з урахуванням цілей розвитку ЄС у контексті забезпечення досконалості досліджень, підвищення інноваційного потенціалу та сталої системи наукової комунікації.
Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/boosting-knowledge-circulation-new-study-economic-impact-possible-measures-2026-04-30_en, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/21f59332-443a-11f1-8095-01aa75ed71a1/language-en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/enhancing-research-accessibility-and-reuse-new-study-outlines-strategic-measures-2024-05-16_en
На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Підвищення рівня розповсюдження знань: нове дослідження економічного впливу можливих заходів».
Йдеться про матеріали дослідження економічного впливу від покращення доступу до публікацій і даних та їх повторного використання для наукових цілей. Воно розвиває і доповнює раніше проведене дослідження, опубліковане у травні 2024 року, де наводились докази наявних бар'єрів доступу та повторного використання досліджень, що фінансуються з державного бюджету, оцінювалось законодавство ЄС про авторське право, дані та цифрові технології, а також пропонувались політичні рішення, спрямовані на покращення обігу наукових знань. Нинішнє дослідження є важливим кроком у напрямку впровадження Структурної політики «Сприяння відкритій науці» Порядку денного політики Європейського наукового простору на 2025-2027 роки. Воно націлене на підтримку досягнення цільового результату – забезпечення законодавчої та регуляторної бази ЄС щодо авторського права та даних досліджень. Досліджується поточний стан розвитку економіки та у цьому контексті - екосистема наукових публікацій з фокусом на динаміку відкритого доступу і вплив національного законодавства щодо наукових публікацій, економічний вплив різних моделей наукових видань, прогнозується їх вплив на конкурентоспроможність ЄС. Автори дослідження наголошують, що відкритий доступ, повторне використання та правова визначеність забезпечують суттєві переваги для європейської системи досліджень та інновацій. Дослідження не надає одне оптимальне рішення, а пропонує набір політичних компромісів, які необхідно ретельно зважити з урахуванням цілей розвитку ЄС у контексті забезпечення досконалості досліджень, підвищення інноваційного потенціалу та сталої системи наукової комунікації.
Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/boosting-knowledge-circulation-new-study-economic-impact-possible-measures-2026-04-30_en, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/21f59332-443a-11f1-8095-01aa75ed71a1/language-en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/enhancing-research-accessibility-and-reuse-new-study-outlines-strategic-measures-2024-05-16_en
КРИЗА СКОРОЧЕНЬ У БРИТАНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ: ЛЮДСЬКИЙ ВИМІР АКАДЕМІЧНИХ ЗВІЛЬНЕНЬ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пола Джампа «Я не думаю, що колись зможу бути поряд з колишніми колегами».
У ній аналізуються результати опитування THE щодо масових скорочень у британських університетах та їхнього впливу на професійний і психологічний стан працівників вищої освіти. Автор зазначає, що хвиля скорочень у британському секторі вищої освіти набула масштабного характеру: упродовж останніх трьох років університети Великої Британії втратили понад 30 тисяч робочих місць. Опитування, проведене навесні 2026 року, охопило університетських викладачів, дослідників, адміністративний персонал і менеджерів. Його результати засвідчують не лише фінансові чи організаційні наслідки скорочень, а й глибокий особистий вплив на працівників (атмосфера страху, виснаження, втрата професійної гідності). Частина респондентів описує сучасне університетське середовище як «токсичне», а окремі працівники повідомляють про серйозне погіршення психічного здоров’я після звільнення або вимушеного переходу на іншу роботу. Найбільш уразливими виявилися працівники гуманітарних дисциплін, а також співробітники з нестабільними або викладацько-орієнтованими контрактами. Значна частина тих, хто залишив університетський сектор, повідомили, що не прагнуть повернення до нього, що пов’язано з недовірою до керівництва університетів, перевантаженням та втратою сенсу академічної праці. Скорочення негативно вплинули на кар’єрні перспективи та особисте життя працівників внаслідок вимушеного переходу на нижче оплачувані посади, втрати можливостей для досліджень або необхідності змінювати професію. Навіть ті працівники, які зберегли роботу, часто демонструють низький рівень довіри до керівництва університетів й доволі песимістично оцінюють майбутнє цього сектору. Усі кажуть про зростання перевантаження, моральне виснаження та підвищення внутрішньої напруги, що відчувають навіть ті, хто залишився працювати в університетах. Автор робить висновок, що проблема – у нинішньому стані академічної культури, довірі до університетів як освітніх інституцій та нездатності сектору зберігати професійну солідарність в умовах тривалого фінансового й організаційного тиску.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/i-dont-think-ill-ever-be-able-be-same-room-former-colleagues
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пола Джампа «Я не думаю, що колись зможу бути поряд з колишніми колегами».
У ній аналізуються результати опитування THE щодо масових скорочень у британських університетах та їхнього впливу на професійний і психологічний стан працівників вищої освіти. Автор зазначає, що хвиля скорочень у британському секторі вищої освіти набула масштабного характеру: упродовж останніх трьох років університети Великої Британії втратили понад 30 тисяч робочих місць. Опитування, проведене навесні 2026 року, охопило університетських викладачів, дослідників, адміністративний персонал і менеджерів. Його результати засвідчують не лише фінансові чи організаційні наслідки скорочень, а й глибокий особистий вплив на працівників (атмосфера страху, виснаження, втрата професійної гідності). Частина респондентів описує сучасне університетське середовище як «токсичне», а окремі працівники повідомляють про серйозне погіршення психічного здоров’я після звільнення або вимушеного переходу на іншу роботу. Найбільш уразливими виявилися працівники гуманітарних дисциплін, а також співробітники з нестабільними або викладацько-орієнтованими контрактами. Значна частина тих, хто залишив університетський сектор, повідомили, що не прагнуть повернення до нього, що пов’язано з недовірою до керівництва університетів, перевантаженням та втратою сенсу академічної праці. Скорочення негативно вплинули на кар’єрні перспективи та особисте життя працівників внаслідок вимушеного переходу на нижче оплачувані посади, втрати можливостей для досліджень або необхідності змінювати професію. Навіть ті працівники, які зберегли роботу, часто демонструють низький рівень довіри до керівництва університетів й доволі песимістично оцінюють майбутнє цього сектору. Усі кажуть про зростання перевантаження, моральне виснаження та підвищення внутрішньої напруги, що відчувають навіть ті, хто залишився працювати в університетах. Автор робить висновок, що проблема – у нинішньому стані академічної культури, довірі до університетів як освітніх інституцій та нездатності сектору зберігати професійну солідарність в умовах тривалого фінансового й організаційного тиску.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/i-dont-think-ill-ever-be-able-be-same-room-former-colleagues
ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ
15 травня 2026 року в рамках заходів з нагоди Дня науки в Україні відбудеться інформаційний захід «Інтеграція України до Європейського дослідницького простору».
Він покликаний стати площадкою з популяризації науки та інновацій, сприяти розумінню слухачами синергії європейських програм, поширення знань щодо об’єднань та ініціатив, спрямованих на посилення міжгалузевої та міждисциплінарної наукової мобільності та наукової співпраці. Планується обговорити наступні питання: можливості українських дослідників та інноваторів у європейському та глобальному дослідницьких просторах; роль України в європейському дослідницькому просторі; внесок українських науковців, дослідників та інноваторів у розвиток науки й суспільства. Організатор - Національний фонд досліджень України.
Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/den-nauky-2026-integracziya-ukrayiny-do-yevropejskogo-doslidnyczkogo-prostoru/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdDR49YghkXbfNI69Dy-KBslI8pXLb_mR739lgPZ46fWPOliw/viewform
15 травня 2026 року в рамках заходів з нагоди Дня науки в Україні відбудеться інформаційний захід «Інтеграція України до Європейського дослідницького простору».
Він покликаний стати площадкою з популяризації науки та інновацій, сприяти розумінню слухачами синергії європейських програм, поширення знань щодо об’єднань та ініціатив, спрямованих на посилення міжгалузевої та міждисциплінарної наукової мобільності та наукової співпраці. Планується обговорити наступні питання: можливості українських дослідників та інноваторів у європейському та глобальному дослідницьких просторах; роль України в європейському дослідницькому просторі; внесок українських науковців, дослідників та інноваторів у розвиток науки й суспільства. Організатор - Національний фонд досліджень України.
Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/den-nauky-2026-integracziya-ukrayiny-do-yevropejskogo-doslidnyczkogo-prostoru/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdDR49YghkXbfNI69Dy-KBslI8pXLb_mR739lgPZ46fWPOliw/viewform
ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ ДЛЯ НАУКИ
20-21 травня 2026 року в рамках Дня науки в Україні відбудеться серія вебінарів, присвячених відкритій науці та науковим електронним ресурсам.
Заплановані наступні заходи: «Електронні ресурси для науки та освіти України» (будуть презентовані електронні ресурси проєктів EIFL і Research4Life, Web of Science, Scopus та Bentham Science) (20.05.2026 року); «Відкрита наука в Україні: від декларацій до дій» (розглядатимуться актуальні питання переходу вітчизняної науки до принципів відкритості: забезпечення відкритого доступу до результатів досліджень, упровадження нових підходів до оцінювання наукових установ, побудова ефективних систем моніторингу наукової діяльності, рух від мандатів до культури відкритості, відкриті дані досліджень, принципи FAIR) (20.05.2026 року). Організатори: ДНТБ України, Clarivate.
Детальніше: https://tinyurl.com/yckycwj8, https://t.me/kpi_library/5165, https://us02web.zoom.us/meeting/register/rZQfNCTJQHiX9HMoyaJHKg, https://us02web.zoom.us/meeting/register/iCElCOhHR4mfp8OatXWwug
20-21 травня 2026 року в рамках Дня науки в Україні відбудеться серія вебінарів, присвячених відкритій науці та науковим електронним ресурсам.
Заплановані наступні заходи: «Електронні ресурси для науки та освіти України» (будуть презентовані електронні ресурси проєктів EIFL і Research4Life, Web of Science, Scopus та Bentham Science) (20.05.2026 року); «Відкрита наука в Україні: від декларацій до дій» (розглядатимуться актуальні питання переходу вітчизняної науки до принципів відкритості: забезпечення відкритого доступу до результатів досліджень, упровадження нових підходів до оцінювання наукових установ, побудова ефективних систем моніторингу наукової діяльності, рух від мандатів до культури відкритості, відкриті дані досліджень, принципи FAIR) (20.05.2026 року). Організатори: ДНТБ України, Clarivate.
Детальніше: https://tinyurl.com/yckycwj8, https://t.me/kpi_library/5165, https://us02web.zoom.us/meeting/register/rZQfNCTJQHiX9HMoyaJHKg, https://us02web.zoom.us/meeting/register/iCElCOhHR4mfp8OatXWwug
ОДЕСАБІБЛІОСАМІТ
5-7 червня 2026 року відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «VІІ ОдесаБібліоСаміт».
Цьогорічна тема заходу - «Промоція книги і читання: досвід, традиції та перспективи формування читацької культури». Він стане платформою для обговорення актуальних питань промоції книги та читання, сприяння обміну досвідом і напрацюванню сучасних підходів до формування читацьких практик як інструменту культурного розвитку, збереження національної ідентичності, розвитку критичного мислення та підтримки ментального здоров’я суспільства. У рамках конференції планується обговорити трансформацію читацьких практик в умовах кризи, формування й трансформацію читацької культури дітей і молоді, проєктну діяльність з популяризації читання та літератури, розвиток бібліотек як поліфункціонального простору промоції читання, інклюзивні практики й безбар'єрний доступ до читання для всіх категорій користувачів, цифрові платформи та креативні технології у промоції читання, підтримку ментального здоров'я та психологічної стійкості. Організатори: Одеська національна наукова бібліотека, Державна архівна служба України, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, Національна бібліотека України для дітей, Національний університет «Одеська політехніка», ВГО «Українська бібліотечна асоціація», ВГО «Бібліополіс».
Детальніше: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2026/06/05/3758/-/vseukrainska-naukovo-praktychna-konferentsiia-z-mizhnarodnoiu-uchastiu-vii-odesabibliosamit-5-7-chervnia-2026-r-m-odesa-zmishanyi-format?lang=ua, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf7IK5vMdLev8K5AFFueIlq_lXBaz2w3TVoHbJBikKYquXYww/viewform
5-7 червня 2026 року відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «VІІ ОдесаБібліоСаміт».
Цьогорічна тема заходу - «Промоція книги і читання: досвід, традиції та перспективи формування читацької культури». Він стане платформою для обговорення актуальних питань промоції книги та читання, сприяння обміну досвідом і напрацюванню сучасних підходів до формування читацьких практик як інструменту культурного розвитку, збереження національної ідентичності, розвитку критичного мислення та підтримки ментального здоров’я суспільства. У рамках конференції планується обговорити трансформацію читацьких практик в умовах кризи, формування й трансформацію читацької культури дітей і молоді, проєктну діяльність з популяризації читання та літератури, розвиток бібліотек як поліфункціонального простору промоції читання, інклюзивні практики й безбар'єрний доступ до читання для всіх категорій користувачів, цифрові платформи та креативні технології у промоції читання, підтримку ментального здоров'я та психологічної стійкості. Організатори: Одеська національна наукова бібліотека, Державна архівна служба України, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, Національна бібліотека України для дітей, Національний університет «Одеська політехніка», ВГО «Українська бібліотечна асоціація», ВГО «Бібліополіс».
Детальніше: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2026/06/05/3758/-/vseukrainska-naukovo-praktychna-konferentsiia-z-mizhnarodnoiu-uchastiu-vii-odesabibliosamit-5-7-chervnia-2026-r-m-odesa-zmishanyi-format?lang=ua, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf7IK5vMdLev8K5AFFueIlq_lXBaz2w3TVoHbJBikKYquXYww/viewform