РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ МОН ЗАДЛЯ РОЗВИТКУ НАУКИ ТА ПІДТРИМКИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
28 квітня 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
Було ухвалено низку рішень, спрямованих на підтримку розвитку науки, підвищення якості вищої освіти та неухильне дотримання принципів академічної доброчесності. Відповідний наказ від 28 квітня 2026 року № 694 розміщено на вебсайті МОН. Наказом затверджено рішення про присудження 115 наукових ступенів та присвоєння 445 учених звань. На підставі рішень НАЗЯВО та у зв’язку з установленими фактами академічного плагіату було ухвалено одне рішення про позбавлення наукового ступеня доктора наук однієї особи та два рішення про позбавлення наукового ступеня кандидата наук, що стало підтвердженням послідовної реалізації політики нульової толерантності до академічної недоброчесності. У межах удосконалення системи підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації ухвалено рішення про утворення докторських спеціалізованих вчених рад з урахуванням результатів державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ: утворено 42 СВР строком на три роки, 7 СВР строком на два роки та 6 СВР строком на один рік (у закладах, які не проходили державну атестацію) і внесено зміни до складу окремих спеціалізованих вчених рад.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/atestatsiina-kolehiia-mon-ukhvalyla-cherhovi-rishennia-shchodo-rozvytku-nauky-ta-zabezpechennia-akademichnoi-dobrochesnosti, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rishen-atestatsiinoi-kolehii-ministerstva-osvity-i-nauky-ukrainy-vid-28042026-shchodo-prysvoiennia-vchenykh-zvan-ta-prysudzhennia-naukovykh-stupeniv?v=69f487344d691
28 квітня 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
Було ухвалено низку рішень, спрямованих на підтримку розвитку науки, підвищення якості вищої освіти та неухильне дотримання принципів академічної доброчесності. Відповідний наказ від 28 квітня 2026 року № 694 розміщено на вебсайті МОН. Наказом затверджено рішення про присудження 115 наукових ступенів та присвоєння 445 учених звань. На підставі рішень НАЗЯВО та у зв’язку з установленими фактами академічного плагіату було ухвалено одне рішення про позбавлення наукового ступеня доктора наук однієї особи та два рішення про позбавлення наукового ступеня кандидата наук, що стало підтвердженням послідовної реалізації політики нульової толерантності до академічної недоброчесності. У межах удосконалення системи підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації ухвалено рішення про утворення докторських спеціалізованих вчених рад з урахуванням результатів державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ: утворено 42 СВР строком на три роки, 7 СВР строком на два роки та 6 СВР строком на один рік (у закладах, які не проходили державну атестацію) і внесено зміни до складу окремих спеціалізованих вчених рад.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/atestatsiina-kolehiia-mon-ukhvalyla-cherhovi-rishennia-shchodo-rozvytku-nauky-ta-zabezpechennia-akademichnoi-dobrochesnosti, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rishen-atestatsiinoi-kolehii-ministerstva-osvity-i-nauky-ukrainy-vid-28042026-shchodo-prysvoiennia-vchenykh-zvan-ta-prysudzhennia-naukovykh-stupeniv?v=69f487344d691
ФОРМАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ЗАМІСТЬ ІДЕЙ? ХИБНІСТЬ МЕТРИК-ОРІЄНТОВАНОЇ АКАДЕМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Юн Чжана «Одержимість метриками витісняє академічне бачення в Китаї».
У ній розглядається вплив загальноприйнятих у світі систем оцінювання, що базуються на кількісних показниках, - на розвиток університетів, наукових установ і досліджень у Китаї. Але питання, яке піднімає автор, насправді більш широке і стосується оцінювання науки в широкому сенсі та актуальне у глобальному масштабі. Упродовж останніх десятиліть китайська система вищої освіти активно використовує метрики (кількість публікацій, індекси цитування, імпакт-фактори) як ключові інструменти оцінювання наукової діяльності. Це сприяло швидкому зростанню наукової продуктивності та підвищенню міжнародної видимості китайських університетів. Разом із тим, названі показники переросли рамки оцінювання і почали змінювати саму логіку академічної роботи, впливати на вибір тем досліджень і дослідницьких стратегій. Науковці тепер більш мотивовані надавати перевагу темам, які швидше дають публікаційний результат або відповідають вимогам високорейтингових журналів, навіть якщо це спотворює пріоритети довгострокових і міждисциплінарних досліджень. Це скорочує простір для ризикованих або інноваційних ідей. Інституційні наслідки метрик-орієнтованого підходу також негативні: університети дедалі більше формують політику кадрового просування, фінансування та оцінювання ефективності на основі формалізованих показників. Це зручно з позицій стандартизації академічної діяльності, але суттєво зменшує роль якісної експертної оцінки. Проблема полягає не у використанні метрик як таких, а у їхній домінантній ролі. Кількісні показники можуть бути корисними інструментами, але вони не здатні повною мірою відобразити значення наукових досліджень, їхній суспільний вплив або інтелектуальну новизну. Автор підкреслює необхідність відновлення балансу між вимірюваними кількісними результатами та більш широким академічним баченням, яке підтримує розвиток наукової системи та дослідницької культури.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/metrics-obsession-supplanting-academic-vision-china
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Юн Чжана «Одержимість метриками витісняє академічне бачення в Китаї».
У ній розглядається вплив загальноприйнятих у світі систем оцінювання, що базуються на кількісних показниках, - на розвиток університетів, наукових установ і досліджень у Китаї. Але питання, яке піднімає автор, насправді більш широке і стосується оцінювання науки в широкому сенсі та актуальне у глобальному масштабі. Упродовж останніх десятиліть китайська система вищої освіти активно використовує метрики (кількість публікацій, індекси цитування, імпакт-фактори) як ключові інструменти оцінювання наукової діяльності. Це сприяло швидкому зростанню наукової продуктивності та підвищенню міжнародної видимості китайських університетів. Разом із тим, названі показники переросли рамки оцінювання і почали змінювати саму логіку академічної роботи, впливати на вибір тем досліджень і дослідницьких стратегій. Науковці тепер більш мотивовані надавати перевагу темам, які швидше дають публікаційний результат або відповідають вимогам високорейтингових журналів, навіть якщо це спотворює пріоритети довгострокових і міждисциплінарних досліджень. Це скорочує простір для ризикованих або інноваційних ідей. Інституційні наслідки метрик-орієнтованого підходу також негативні: університети дедалі більше формують політику кадрового просування, фінансування та оцінювання ефективності на основі формалізованих показників. Це зручно з позицій стандартизації академічної діяльності, але суттєво зменшує роль якісної експертної оцінки. Проблема полягає не у використанні метрик як таких, а у їхній домінантній ролі. Кількісні показники можуть бути корисними інструментами, але вони не здатні повною мірою відобразити значення наукових досліджень, їхній суспільний вплив або інтелектуальну новизну. Автор підкреслює необхідність відновлення балансу між вимірюваними кількісними результатами та більш широким академічним баченням, яке підтримує розвиток наукової системи та дослідницької культури.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/metrics-obsession-supplanting-academic-vision-china
👍1
ПОШУК РОБОТИ В ЕПОХУ ШІ
6 травня 2026 року відбудеться вебінар «Найм в епоху АІ».
Захід покликаний поінформувати фахівців-рекрутерів та керівників бізнесу, які процеси відбуваються на ринку праці під впливом стрімкого поширення інструментів штучного інтелекту та як можна в нових реаліях формувати стратегії найму робочої сили. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: інструменти ШІ (OpenClaw, AI Voices, Jack&Jill) та інші сервіси для найму; європейське регулювання (EU AI Act) автоматизації рекрутингу; як реагувати на резюме, створені ШІ-скриптами; як відноситись до «ШI-масок» на відеоінтерв’ю; яка роль людини у новій реальності та чи є місце для інтуїції і живого контакту; як зробити, щоб ШІ був асистентом, а не конкурентом. Організатор - Happy Monday.
Детальніше: https://cutt.ly/ItJMWINW, https://t.me/diia_education/2342
6 травня 2026 року відбудеться вебінар «Найм в епоху АІ».
Захід покликаний поінформувати фахівців-рекрутерів та керівників бізнесу, які процеси відбуваються на ринку праці під впливом стрімкого поширення інструментів штучного інтелекту та як можна в нових реаліях формувати стратегії найму робочої сили. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: інструменти ШІ (OpenClaw, AI Voices, Jack&Jill) та інші сервіси для найму; європейське регулювання (EU AI Act) автоматизації рекрутингу; як реагувати на резюме, створені ШІ-скриптами; як відноситись до «ШI-масок» на відеоінтерв’ю; яка роль людини у новій реальності та чи є місце для інтуїції і живого контакту; як зробити, щоб ШІ був асистентом, а не конкурентом. Організатор - Happy Monday.
Детальніше: https://cutt.ly/ItJMWINW, https://t.me/diia_education/2342
ДИСЕРТАЦІЇ – ВІД НАПИСАННЯ ДО АНАЛІЗУ
7 травня 2026 року відбудеться вебінар «Дисертації -від написання до аналізу».
Він покликаний поінформувати слухачів про зміст та призначення дисертаційних досліджень, а також показати шлях від виникнення ідеї до здійснення автором власного наукового внеску, коли дослідник перетворює наукове чи практичне питання на доведений результат. Під час вебінару планується розглянути наступні питання: як ефективно працювати над дисертацією на різних етапах; як знаходити релевантні дисертації та пов’язані публікації; як аналізувати наукові теми, методи та дослідницькі тренди; як використовувати аналітичні інструменти для підтримки власних досліджень; як представити захищені дисертації науковій спільноті. Учасники матимуть можливість попрацювати з Web of Science ProQuest™ Dissertations & Theses Citation Index та побачити, як можна розмістити дисертації у PQDT Global. Організатори: Clarivate, ДНТБ України.
Детальніше: https://tinyurl.com/yckycwj8, https://dntb.gov.ua/news/59c20aec4c15, https://us02web.zoom.us/meeting/register/WyQoUj7ARz22AnCEPgcgEw
7 травня 2026 року відбудеться вебінар «Дисертації -від написання до аналізу».
Він покликаний поінформувати слухачів про зміст та призначення дисертаційних досліджень, а також показати шлях від виникнення ідеї до здійснення автором власного наукового внеску, коли дослідник перетворює наукове чи практичне питання на доведений результат. Під час вебінару планується розглянути наступні питання: як ефективно працювати над дисертацією на різних етапах; як знаходити релевантні дисертації та пов’язані публікації; як аналізувати наукові теми, методи та дослідницькі тренди; як використовувати аналітичні інструменти для підтримки власних досліджень; як представити захищені дисертації науковій спільноті. Учасники матимуть можливість попрацювати з Web of Science ProQuest™ Dissertations & Theses Citation Index та побачити, як можна розмістити дисертації у PQDT Global. Організатори: Clarivate, ДНТБ України.
Детальніше: https://tinyurl.com/yckycwj8, https://dntb.gov.ua/news/59c20aec4c15, https://us02web.zoom.us/meeting/register/WyQoUj7ARz22AnCEPgcgEw
🤔1
УПРОВАДЖЕННЯ ESG В УКРАЇНІ
7 травня 2026 року відбудеться семінар «Впровадження ESG в Україні: навіщо, яким чином і з чого почати».
Спікер Андрій Кітура, директор з розвитку компанії «Dixi Group», наочно продемонструє слухачам, як ESG та сталий розвиток можуть допомогти відбудувати економіку України; яким чином можна впроваджувати ESG у державну політику, фінансовий сектор та бізнес; які реальні кроки можуть зробити підприємці та суспільство для сталого і «зеленого» розвитку і поширення ESG. Організатор - Ukraine Global Faculty.
Детальніше: https://ugfacademy.mylearnworlds.com/course/vprovadzennia-esg-v-ukrayini-v-umovax-viini-navishho-iakim-cinom-i-z-cogo-pocati-andrii-kitura, https://t.me/UkraineGlobalFaculty/823
7 травня 2026 року відбудеться семінар «Впровадження ESG в Україні: навіщо, яким чином і з чого почати».
Спікер Андрій Кітура, директор з розвитку компанії «Dixi Group», наочно продемонструє слухачам, як ESG та сталий розвиток можуть допомогти відбудувати економіку України; яким чином можна впроваджувати ESG у державну політику, фінансовий сектор та бізнес; які реальні кроки можуть зробити підприємці та суспільство для сталого і «зеленого» розвитку і поширення ESG. Організатор - Ukraine Global Faculty.
Детальніше: https://ugfacademy.mylearnworlds.com/course/vprovadzennia-esg-v-ukrayini-v-umovax-viini-navishho-iakim-cinom-i-z-cogo-pocati-andrii-kitura, https://t.me/UkraineGlobalFaculty/823
ОЕСР: НОВІ ОЧІКУВАННЯ ТА ВИМОГИ ДО НАУКИ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Нові очікування та вимоги до науки: переосмислення рамок оцінювання наукових досліджень».
У ньому зазначається, що оцінювання наукових досліджень та їхнє стимулювання – дві сторони однієї медалі. Спосіб оцінювання ефективності наукових досліджень та методи, які для цього застосовуються, залежать від типу досліджень та здійснюють визначальний вплив на інституційну та дослідницьку поведінку - розподіл ресурсів, спрямованість наукової діяльності, роботу дослідників. Переважання кількісного підходу спричинило широке використання бібліометричних показників (кількість публікацій, показники цитування тощо), і для цього були вагомі причини. Вони мають певні переваги (дозволяють проводити масштабні порівняння, вважаються більш «об'єктивними», ніж рецензування). Проте надмірна залежність від цих показників призводить до непродуктивного обмеження погляду на розвиток науки, підживлює культуру «публікуй або помри», яка змушує дослідників йти протореним шляхом, не ризикувати при обранні складних тем для вивчення; обмежує вибір напрямів досліджень, віддаючи перевагу усталеним областям, де можна надійно прогнозувати короткострокові результати. Але наука та очікування щодо неї з боку громадськості і політиків виходять за рамки академічних публікацій. Наразі формується новий широкий консенсус щодо необхідності нових підходів та стимулів для розвитку науки. Йдеться передусім про відкриту науку, залученість громадськості, більшу готовність до ризику, підтримку міждисциплінарних досліджень та досліджень, спрямованих на вирішення нагальних соціальних проблем. Все це критично важливо для ефективних соціально-економічних перетворень. У документі подано системний огляд підходів до оцінювання наукових досліджень, висвітлюються ключові протиріччя, описуються основні учасники та рушійні сили, а також пропонується набір загальних принципів реформи системи оцінювання, обґрунтовується необхідність розробки нової системи, яка краще відповідає запиту до науки з боку суспільства.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/new-expectations-and-demands-from-science_0c685800-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/new-expectations-and-demands-from-science_6ef0c59c/0c685800-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0c685800-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Нові очікування та вимоги до науки: переосмислення рамок оцінювання наукових досліджень».
У ньому зазначається, що оцінювання наукових досліджень та їхнє стимулювання – дві сторони однієї медалі. Спосіб оцінювання ефективності наукових досліджень та методи, які для цього застосовуються, залежать від типу досліджень та здійснюють визначальний вплив на інституційну та дослідницьку поведінку - розподіл ресурсів, спрямованість наукової діяльності, роботу дослідників. Переважання кількісного підходу спричинило широке використання бібліометричних показників (кількість публікацій, показники цитування тощо), і для цього були вагомі причини. Вони мають певні переваги (дозволяють проводити масштабні порівняння, вважаються більш «об'єктивними», ніж рецензування). Проте надмірна залежність від цих показників призводить до непродуктивного обмеження погляду на розвиток науки, підживлює культуру «публікуй або помри», яка змушує дослідників йти протореним шляхом, не ризикувати при обранні складних тем для вивчення; обмежує вибір напрямів досліджень, віддаючи перевагу усталеним областям, де можна надійно прогнозувати короткострокові результати. Але наука та очікування щодо неї з боку громадськості і політиків виходять за рамки академічних публікацій. Наразі формується новий широкий консенсус щодо необхідності нових підходів та стимулів для розвитку науки. Йдеться передусім про відкриту науку, залученість громадськості, більшу готовність до ризику, підтримку міждисциплінарних досліджень та досліджень, спрямованих на вирішення нагальних соціальних проблем. Все це критично важливо для ефективних соціально-економічних перетворень. У документі подано системний огляд підходів до оцінювання наукових досліджень, висвітлюються ключові протиріччя, описуються основні учасники та рушійні сили, а також пропонується набір загальних принципів реформи системи оцінювання, обґрунтовується необхідність розробки нової системи, яка краще відповідає запиту до науки з боку суспільства.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/new-expectations-and-demands-from-science_0c685800-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/new-expectations-and-demands-from-science_6ef0c59c/0c685800-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0c685800-en
КОНКУРС СПІЛЬНИХ УКРАЇНСЬКО-ЛАТВІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ НА 2027–2028 РОКИ
Міністерство освіти і науки Латвійської Республіки, Латвійська рада науки та Міністерство освіти і науки України оголосили про старт конкурсу спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів, які планується реалізувати у 2027–2028 роках.
Пріоритетними напрямами для них визначені наступні: сталий розвиток та відновлювана енергетика; штучний інтелект і машинне навчання; інноваційні системи кіберзахисту; біологічні та генно-інженерні технології; сучасна електроніка та передові матеріали. Подані заявки будуть оцінюватись за наступними критеріями: наукова якість та інноваційність проєкту, відповідність пріоритетам, спроможність команди реалізувати дослідження, досвід міжнародної співпраці, якість інфраструктури, участь молодих науковців і жінок-дослідниць, перспективи практичного використання результатів. Орієнтовний обсяг фінансування учасників з української сторони становить 199 тис. грн на рік і залежить від затвердженого бюджету проєкту. , який може покривати витрати на візити до Латвії, оплату праці дослідників, закупівлю матеріалів. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 10 липня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-oholoshuie-konkurs-spilnykh-ukrainsko-latviiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-na-20272028-roky, https://mon.gov.ua/news/oholosheno-konkurs-spilnykh-ukrainsko-latviiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-dlia-realizatsii-u-2027-2028-rr
Міністерство освіти і науки Латвійської Республіки, Латвійська рада науки та Міністерство освіти і науки України оголосили про старт конкурсу спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів, які планується реалізувати у 2027–2028 роках.
Пріоритетними напрямами для них визначені наступні: сталий розвиток та відновлювана енергетика; штучний інтелект і машинне навчання; інноваційні системи кіберзахисту; біологічні та генно-інженерні технології; сучасна електроніка та передові матеріали. Подані заявки будуть оцінюватись за наступними критеріями: наукова якість та інноваційність проєкту, відповідність пріоритетам, спроможність команди реалізувати дослідження, досвід міжнародної співпраці, якість інфраструктури, участь молодих науковців і жінок-дослідниць, перспективи практичного використання результатів. Орієнтовний обсяг фінансування учасників з української сторони становить 199 тис. грн на рік і залежить від затвердженого бюджету проєкту. , який може покривати витрати на візити до Латвії, оплату праці дослідників, закупівлю матеріалів. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 10 липня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-oholoshuie-konkurs-spilnykh-ukrainsko-latviiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-na-20272028-roky, https://mon.gov.ua/news/oholosheno-konkurs-spilnykh-ukrainsko-latviiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-dlia-realizatsii-u-2027-2028-rr
ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК
Міністерство освіти і науки України 5 травня 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/05/05/kandydaty-nauk-05052026.pdf, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/05/05/doktory-nauk-0505-2026.pdf
Міністерство освіти і науки України 5 травня 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/05/05/kandydaty-nauk-05052026.pdf, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/05/05/doktory-nauk-0505-2026.pdf
КІНЕЦЬ ЕПОХИ ЛЕКЦІЙ ТА ЕСЕ: КЛАСИЧНА МОДЕЛЬ ВИКЛАДАННЯ ВТРАЧАЄ АКТУАЛЬНІСТЬ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Модель лекцій та есе - не виживе…».
Автор пропонує обговорити майбутнє університетського навчання і неминучу докорінну трансформацію традиційних форм викладання й оцінювання. На думку ректора Університету Кента Карен Кокс модель, заснована переважно на лекціях і письмових есе, не відповідає новим потребам студентів, оскільки під впливом розвитку цифрових технологій і способів отримання знань відбуваються зміни поза університетськими стінами, які не можна ігнорувати. Університети будуть вимушені пропонувати більш інтерактивні та різноманітні формати навчання, які поєднують різні види діяльності й краще відповідають сучасним освітнім очікуванням. Звісно, не йде мова про повну відмову від лекцій, а лише про їхнє переосмислення у новій системі навчання, які і про необхідність перегляду підходів до оцінювання. Традиційні письмові роботи дедалі частіше ставляться під сумнів у контексті поширення цифрових інструментів, зокрема - генеративного штучного інтелекту, який змінює практики академічного письма. Ці зміни відбуваються на тлі більш глобальних викликів, пов’язаних із фінансуванням та конкуренцією між університетами, очікуваннями студентів. Отже, адаптація освітніх моделей - необхідна умова збереження актуальності вищої освіти. Дискусія про майбутнє лекцій та есе є частиною масштабного процесу трансформації вищої освіти, який розгортається на наших очах. Вона відображає зміну уявлень про те, як створюється і передається знання, а також про роль університетів в цифровому середовищі.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/lectures-and-essays-model-will-not-survive-says-departing-v-c
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Модель лекцій та есе - не виживе…».
Автор пропонує обговорити майбутнє університетського навчання і неминучу докорінну трансформацію традиційних форм викладання й оцінювання. На думку ректора Університету Кента Карен Кокс модель, заснована переважно на лекціях і письмових есе, не відповідає новим потребам студентів, оскільки під впливом розвитку цифрових технологій і способів отримання знань відбуваються зміни поза університетськими стінами, які не можна ігнорувати. Університети будуть вимушені пропонувати більш інтерактивні та різноманітні формати навчання, які поєднують різні види діяльності й краще відповідають сучасним освітнім очікуванням. Звісно, не йде мова про повну відмову від лекцій, а лише про їхнє переосмислення у новій системі навчання, які і про необхідність перегляду підходів до оцінювання. Традиційні письмові роботи дедалі частіше ставляться під сумнів у контексті поширення цифрових інструментів, зокрема - генеративного штучного інтелекту, який змінює практики академічного письма. Ці зміни відбуваються на тлі більш глобальних викликів, пов’язаних із фінансуванням та конкуренцією між університетами, очікуваннями студентів. Отже, адаптація освітніх моделей - необхідна умова збереження актуальності вищої освіти. Дискусія про майбутнє лекцій та есе є частиною масштабного процесу трансформації вищої освіти, який розгортається на наших очах. Вона відображає зміну уявлень про те, як створюється і передається знання, а також про роль університетів в цифровому середовищі.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/lectures-and-essays-model-will-not-survive-says-departing-v-c
🤔1
ПРЕЗЕНТАЦІЯ STARTAID UKRAINE
18 травня 2026 року в межах відзначення Дня науки в Україні і Тижня Відкритого Уряду відбудеться вебінар «Презентація національного сайту StartAid Ukraine».
Він стане площадкою для демонстрації можливостей е-ресурсу StartAid Ukraine, створеного в рамках проєкту з підтримки розвитку цифрових навичок, інновацій та підприємництва в Україні. Цей ресурс покликаний стати цифровим простором доступу до інформації про гранти, можливості навчання, працевлаштування та інновації. Слухачі дізнаються про стан цифрової освіти, виклики цифрової нерівності, інтеграцію освіти у цифрову економіку, підтримку стартапів, роль інтелектуальної власності, розвиток цифрових навичок, підтримку національних коаліцій, роль StartAid в європейській цифровій екосистемі та інтеграцію з європейською платформою DSJP, безпеку цифрових платформ, захист даних і цифрову довіру, ринок праці та навички майбутнього, доступ до знань та роль бібліотек у цифровій економіці, підтримку освіти та наукових досліджень. Організатори: ДНТБ, ГС «Українська асоціація стартапів», Національна коаліція StartAid Ukraine.
Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/a90264cdbde, https://us02web.zoom.us/meeting/register/O7R61xT4S-iQ0qrjYLUyPw#/registration, https://www.facebook.com/events/948430717987574/
18 травня 2026 року в межах відзначення Дня науки в Україні і Тижня Відкритого Уряду відбудеться вебінар «Презентація національного сайту StartAid Ukraine».
Він стане площадкою для демонстрації можливостей е-ресурсу StartAid Ukraine, створеного в рамках проєкту з підтримки розвитку цифрових навичок, інновацій та підприємництва в Україні. Цей ресурс покликаний стати цифровим простором доступу до інформації про гранти, можливості навчання, працевлаштування та інновації. Слухачі дізнаються про стан цифрової освіти, виклики цифрової нерівності, інтеграцію освіти у цифрову економіку, підтримку стартапів, роль інтелектуальної власності, розвиток цифрових навичок, підтримку національних коаліцій, роль StartAid в європейській цифровій екосистемі та інтеграцію з європейською платформою DSJP, безпеку цифрових платформ, захист даних і цифрову довіру, ринок праці та навички майбутнього, доступ до знань та роль бібліотек у цифровій економіці, підтримку освіти та наукових досліджень. Організатори: ДНТБ, ГС «Українська асоціація стартапів», Національна коаліція StartAid Ukraine.
Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/a90264cdbde, https://us02web.zoom.us/meeting/register/O7R61xT4S-iQ0qrjYLUyPw#/registration, https://www.facebook.com/events/948430717987574/
КРІЗЬ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ШУМ
11 червня 2026 року відбудеться вебінар «Як пробитися крізь інформаційний шум ШІ: практичні шляхи для академічних бібліотек».
Захід стане площадкою для обговорення питань використання інструментів штучного інтелекту в академічних бібліотеках, складності відокремлення реальних можливостей ШІ від загального «інформаційного шуму» та способів, якими академічні бібліотеки можуть використовувати ШІ, не порушуючи свої цінності. Планується розглянути, як бібліотеки можуть відповідально упроваджувати ШІ у свою роботу; які приклади використання бібліотеками ШІ можуть бути корисні для наслідування; як покращити доступність та забезпечити етичне використання ШІ і що можуть зробити бібліотечні працівники для розроблення загальних рекомендацій стосовно інструментів штучного інтелекту у бібліотеці. Організатори: Сhoice, Springer Nature.
Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/cutting-through-the-ai-noise-practical-pathways-for-academic-libraries/?utm_source=Choice+eNewsletter+signup&utm_campaign=6cc658abe6-061126_Springer&utm_medium=email&utm_term=0_7ef534065e-6cc658abe6-538952417
11 червня 2026 року відбудеться вебінар «Як пробитися крізь інформаційний шум ШІ: практичні шляхи для академічних бібліотек».
Захід стане площадкою для обговорення питань використання інструментів штучного інтелекту в академічних бібліотеках, складності відокремлення реальних можливостей ШІ від загального «інформаційного шуму» та способів, якими академічні бібліотеки можуть використовувати ШІ, не порушуючи свої цінності. Планується розглянути, як бібліотеки можуть відповідально упроваджувати ШІ у свою роботу; які приклади використання бібліотеками ШІ можуть бути корисні для наслідування; як покращити доступність та забезпечити етичне використання ШІ і що можуть зробити бібліотечні працівники для розроблення загальних рекомендацій стосовно інструментів штучного інтелекту у бібліотеці. Організатори: Сhoice, Springer Nature.
Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/cutting-through-the-ai-noise-practical-pathways-for-academic-libraries/?utm_source=Choice+eNewsletter+signup&utm_campaign=6cc658abe6-061126_Springer&utm_medium=email&utm_term=0_7ef534065e-6cc658abe6-538952417