НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКІ ПАРТНЕРСТВА ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ СИСТЕМИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ
Федеральне міністерство з питань досліджень, технологій та космонавтики Німеччини оголосило про старт конкурсу програми «Німецько-українські партнерства для структурного зміцнення української системи досліджень та інновацій».
Програма покликана підтримати систему досліджень і трансферу технологій в Україні, сприяти розробленню ринково орієнтованих рішень та ефективному використанню наявного інноваційного потенціалу України, її інтеграції до Європейського простору досліджень та інновацій. Підтримка надаватиметься німецько-українським проєктам, орієнтованим на стратегічний розвиток у сфері трансферу технологій, розроблення заохочувальних заходів трансферної діяльності; створення структур, пов’язаних із трансфером технологій; оптимізацію управління науковою діяльністю; розроблення пілотних моделей ефективного трансферу технологій між наукою та економікою; поширення кращих практик; розроблення механізмів ефективнішої співпраці між наукою та економікою; створення та зміцнення інноваційних мереж, наукових і технологічних парків, а також регіональних кластерів; використання міжнародного співробітництва для створення спільного простору для обміну перевіреними практиками менеджменту, спільного пошуку / залучення інвестицій та інтеграції у глобальні інноваційні мережі та ланцюги створення доданої вартості; зміцнення регіональних центрів трансферу технологій, стратегій S3; формування структур та інструментів підтримки інноваційних стартапів та спінофів; застосування цифрових рішень в управлінні стартап-проєктами на різних етапах розвитку. Відібрані за результатами конкурсу проєкти отримають гранти у формі безповоротної допомоги обсягом до 500 тис. євро терміном до 36 місяців. Заявку на участь можна подати до 24 червня 2026 року.
Детальніше:https://www.bundesanzeiger.de/pub/publication/XTRX3WMpHZkMgj1t6jo/content/XTRX3WMpHZkMgj1t6jo/BAnz%20AT%2014.04.2026%20B3.pdf?inline, https://mon.gov.ua/news/federalne-ministerstvo-z-pytan-doslidzhen-tekhnolohii-ta-kosmonavtyky-nimechchyny-bmftr-14042026-oholosylo-konkurs-za-prohramoiu-nimetsko-ukrainski-partnerstva
Федеральне міністерство з питань досліджень, технологій та космонавтики Німеччини оголосило про старт конкурсу програми «Німецько-українські партнерства для структурного зміцнення української системи досліджень та інновацій».
Програма покликана підтримати систему досліджень і трансферу технологій в Україні, сприяти розробленню ринково орієнтованих рішень та ефективному використанню наявного інноваційного потенціалу України, її інтеграції до Європейського простору досліджень та інновацій. Підтримка надаватиметься німецько-українським проєктам, орієнтованим на стратегічний розвиток у сфері трансферу технологій, розроблення заохочувальних заходів трансферної діяльності; створення структур, пов’язаних із трансфером технологій; оптимізацію управління науковою діяльністю; розроблення пілотних моделей ефективного трансферу технологій між наукою та економікою; поширення кращих практик; розроблення механізмів ефективнішої співпраці між наукою та економікою; створення та зміцнення інноваційних мереж, наукових і технологічних парків, а також регіональних кластерів; використання міжнародного співробітництва для створення спільного простору для обміну перевіреними практиками менеджменту, спільного пошуку / залучення інвестицій та інтеграції у глобальні інноваційні мережі та ланцюги створення доданої вартості; зміцнення регіональних центрів трансферу технологій, стратегій S3; формування структур та інструментів підтримки інноваційних стартапів та спінофів; застосування цифрових рішень в управлінні стартап-проєктами на різних етапах розвитку. Відібрані за результатами конкурсу проєкти отримають гранти у формі безповоротної допомоги обсягом до 500 тис. євро терміном до 36 місяців. Заявку на участь можна подати до 24 червня 2026 року.
Детальніше:https://www.bundesanzeiger.de/pub/publication/XTRX3WMpHZkMgj1t6jo/content/XTRX3WMpHZkMgj1t6jo/BAnz%20AT%2014.04.2026%20B3.pdf?inline, https://mon.gov.ua/news/federalne-ministerstvo-z-pytan-doslidzhen-tekhnolohii-ta-kosmonavtyky-nimechchyny-bmftr-14042026-oholosylo-konkurs-za-prohramoiu-nimetsko-ukrainski-partnerstva
ЯК РОЗПІЗНАТИ НАУКОВУ ДЕЗІНФОРМАЦІЮ І ЯК МАЮТЬ ДІЯТИ УНІВЕРСИТЕТИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллісар Гергес «Як «вакцинувати» студентів від наукової дезінформації, створеної штучним інтелектом».
У ній розглядається проблема дезінформації, створеної генеративним штучним інтелектом, а також відповідь університетів на ці виклики, зокрема - розвиток критичного мислення і формування у студентів навичок оцінювання наукових тверджень. Новий тип дезінформації відрізняється від попередніх форм фейкового контенту: раніше недостовірні матеріали часто містили очевидні помилки або упередженість, а ГШІ продукує тексти, цитування, пояснення та візуалізації, які виглядають професійно й переконливо. Такі матеріали можуть містити вигадані джерела, хибні посилання або неповні дані, однак зовнішньо імітують академічний стиль. І студентам дедалі складніше відрізняти достовірні наукові матеріали від «галюцинацій» ШІ. Еллісар пропонує використовувати підхід, заснований на теорії «інокуляції» — психологічній моделі формування стійкості до маніпулятивної інформації. Йдеться про контрольоване ознайомлення студентів із прикладами дезінформації з подальшим аналізом та спростуванням використаних маніпулятивних прийомів. Авторка проводить аналогію з вакцинацією: попереднє зіткнення з «ослабленою» формою дезінформації допомагає сформувати здатність розпізнавати її в майбутньому. Важливо розвивати наукову медіаграмотність як міждисциплінарну компетентність. Критичне оцінювання наукової інформації не повинно залишатися виключно завданням природничих дисциплін. Політичні науки, бізнес-освіта, літературознавство також можуть навчати студентів аналізувати способи представлення наукових тверджень у медіа, соціальних мережах та ШI-системах. Студенти мають знати, як формується науковий консенсус, чому рекомендації можуть змінюватися з появою нових даних і чим наукова невизначеність відрізняється від недостовірності. Ефективне навчання медіаграмотності потребує міждисциплінарної підготовки самих викладачів, значних витрат часу на розроблення спеціальних курсів і створення професійних спільнот для обміну досвідом. Не можна обмежуватись лише разовими тренінгами з медіаграмотності: короткі, але регулярні вправи з аналізу ШI-контенту мають бути інтегровані в освітні програми упродовж усього навчального процесу. Університети не здатні повністю усунути дезінформацію, однак можуть підготувати студентів до відповідального оцінювання наукових тверджень у цифровому середовищі. Необхідна трансформація академічної грамотності, - наразі критичне мислення та перевірка джерел стають не додатковими, а базовими складовими вищої освіти.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/inoculating-students-against-aigenerated-scientific-misinformation
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллісар Гергес «Як «вакцинувати» студентів від наукової дезінформації, створеної штучним інтелектом».
У ній розглядається проблема дезінформації, створеної генеративним штучним інтелектом, а також відповідь університетів на ці виклики, зокрема - розвиток критичного мислення і формування у студентів навичок оцінювання наукових тверджень. Новий тип дезінформації відрізняється від попередніх форм фейкового контенту: раніше недостовірні матеріали часто містили очевидні помилки або упередженість, а ГШІ продукує тексти, цитування, пояснення та візуалізації, які виглядають професійно й переконливо. Такі матеріали можуть містити вигадані джерела, хибні посилання або неповні дані, однак зовнішньо імітують академічний стиль. І студентам дедалі складніше відрізняти достовірні наукові матеріали від «галюцинацій» ШІ. Еллісар пропонує використовувати підхід, заснований на теорії «інокуляції» — психологічній моделі формування стійкості до маніпулятивної інформації. Йдеться про контрольоване ознайомлення студентів із прикладами дезінформації з подальшим аналізом та спростуванням використаних маніпулятивних прийомів. Авторка проводить аналогію з вакцинацією: попереднє зіткнення з «ослабленою» формою дезінформації допомагає сформувати здатність розпізнавати її в майбутньому. Важливо розвивати наукову медіаграмотність як міждисциплінарну компетентність. Критичне оцінювання наукової інформації не повинно залишатися виключно завданням природничих дисциплін. Політичні науки, бізнес-освіта, літературознавство також можуть навчати студентів аналізувати способи представлення наукових тверджень у медіа, соціальних мережах та ШI-системах. Студенти мають знати, як формується науковий консенсус, чому рекомендації можуть змінюватися з появою нових даних і чим наукова невизначеність відрізняється від недостовірності. Ефективне навчання медіаграмотності потребує міждисциплінарної підготовки самих викладачів, значних витрат часу на розроблення спеціальних курсів і створення професійних спільнот для обміну досвідом. Не можна обмежуватись лише разовими тренінгами з медіаграмотності: короткі, але регулярні вправи з аналізу ШI-контенту мають бути інтегровані в освітні програми упродовж усього навчального процесу. Університети не здатні повністю усунути дезінформацію, однак можуть підготувати студентів до відповідального оцінювання наукових тверджень у цифровому середовищі. Необхідна трансформація академічної грамотності, - наразі критичне мислення та перевірка джерел стають не додатковими, а базовими складовими вищої освіти.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/inoculating-students-against-aigenerated-scientific-misinformation
🤔1
ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
8-9 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська наукова конференція «Філософія освіти в Україні», приурочена до 450-річчя Острозької академії.
Планується обговорити наступні питання: українська традиція філософії освіти; засновники Острозької академії; сучасна парадигма освіти; функції освіти у контексті сучасних загроз; місія сучасного університету; освіта в часи ШІ. Організатори: Національна академія педагогічних наук України, Національний університет «Острозька академія», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Українське товариство філософії освіти імені Марії Култаєвої.
Детальніше: https://naps.gov.ua/ua/press/events/3900/, https://forms.gle/ME3WsodFkRnWTTJK9, https://www.oa.edu.ua/assets/files/news/2026/anons_edu_philosophy_conf.pdf, https://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2026/04-02-01
8-9 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська наукова конференція «Філософія освіти в Україні», приурочена до 450-річчя Острозької академії.
Планується обговорити наступні питання: українська традиція філософії освіти; засновники Острозької академії; сучасна парадигма освіти; функції освіти у контексті сучасних загроз; місія сучасного університету; освіта в часи ШІ. Організатори: Національна академія педагогічних наук України, Національний університет «Острозька академія», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Українське товариство філософії освіти імені Марії Култаєвої.
Детальніше: https://naps.gov.ua/ua/press/events/3900/, https://forms.gle/ME3WsodFkRnWTTJK9, https://www.oa.edu.ua/assets/files/news/2026/anons_edu_philosophy_conf.pdf, https://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2026/04-02-01
СЕРІЯ СЕМІНАРІВ ЮНЕСКО З БІОБАНКІНГУ
У травні-червні 2026 року в онлайн-форматі відбудеться серія воркшопів з актуальних проблем біобанкінгу.
Заходи покликані стати площадкою для обговорення сталих та інклюзивних практик використання біологічних зразків людини та застосування відповідних даних у наукових дослідженнях. Планується розглянути наступні питання: федеративні ІТ‑інфраструктури й інструменти на основі штучного інтелекту; системи управління якістю, надійний ШІ в біобанкінгу; залучення пацієнтів і громадськості; вивчення ролі біобанкінгу в онкологічних дослідженнях. Організатори: ЮНЕСКО, Європейська дослідницька інфраструктура з біобанкінгу та біомолекулярних ресурсів, Міжнародне агентство з дослідження раку Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Детальніше: https://www.unesco.org/en/articles/call-applications-workshop-series-biobanking
У травні-червні 2026 року в онлайн-форматі відбудеться серія воркшопів з актуальних проблем біобанкінгу.
Заходи покликані стати площадкою для обговорення сталих та інклюзивних практик використання біологічних зразків людини та застосування відповідних даних у наукових дослідженнях. Планується розглянути наступні питання: федеративні ІТ‑інфраструктури й інструменти на основі штучного інтелекту; системи управління якістю, надійний ШІ в біобанкінгу; залучення пацієнтів і громадськості; вивчення ролі біобанкінгу в онкологічних дослідженнях. Організатори: ЮНЕСКО, Європейська дослідницька інфраструктура з біобанкінгу та біомолекулярних ресурсів, Міжнародне агентство з дослідження раку Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Детальніше: https://www.unesco.org/en/articles/call-applications-workshop-series-biobanking
НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У КОНТЕКСТІ ВІДКРИТОЇ НАУКИ
19 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду відбудеться вебінар, присвячений діяльності Національного репозитарію академічних текстів як важливого кроку України у контексті розвитку відкритої науки.
Планується розглянути актуальні питання реалізації заходів Ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд» у період з 2018 по 2025 роки, утвердження в Україні принципів відкритої науки та відкритого доступу до наукової інформації, історію створення Національного репозитарію академічних текстів, продемонструвати можливості доступу завдяки НРАТ до максимально повної інформації про вітчизняні наукові дослідження, переваги роботи з Нацрепозитарієм, вміст його баз даних НРАТ, перебіг інформаційної інтеграції з локальними репозитаріями вітчизняних наукових установ, університетів, видавництв, розвиток міжнародної співпраці тощо. Також під час вебінару буде презентовано цикл заходів з підвищення кваліфікації з питань відкритої науки та НРАТ. Організатор – Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/scientific-events/, https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/gromadyanske-suspilstvo-i-vlada/partnerstvo-vidkritij-uryad
19 травня 2026 року в рамках Тижня Відкритого Уряду відбудеться вебінар, присвячений діяльності Національного репозитарію академічних текстів як важливого кроку України у контексті розвитку відкритої науки.
Планується розглянути актуальні питання реалізації заходів Ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд» у період з 2018 по 2025 роки, утвердження в Україні принципів відкритої науки та відкритого доступу до наукової інформації, історію створення Національного репозитарію академічних текстів, продемонструвати можливості доступу завдяки НРАТ до максимально повної інформації про вітчизняні наукові дослідження, переваги роботи з Нацрепозитарієм, вміст його баз даних НРАТ, перебіг інформаційної інтеграції з локальними репозитаріями вітчизняних наукових установ, університетів, видавництв, розвиток міжнародної співпраці тощо. Також під час вебінару буде презентовано цикл заходів з підвищення кваліфікації з питань відкритої науки та НРАТ. Організатор – Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».
Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/scientific-events/, https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/gromadyanske-suspilstvo-i-vlada/partnerstvo-vidkritij-uryad
👍2
ОЕСР: ІНОЗЕМНІ СТУДЕНТИ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Іноземні студенти у закладах вищої освіти: порівняльний аналіз тенденцій, проблем і заходів реагування в Австралії, Канаді, Франції, Німеччині, Нідерландах та Великій Британії».
У ньому зазначається, що іноземні студенти є невід'ємною частиною динамічних систем вищої освіти. Країни, інформація про які покладена в основу дослідження, мали найсильніше зростання кількості іноземних студентів за останнє десятиліття. Іноземні студенти стали помітною частиною студентської спільноти, суттєво впливали на університетське життя та фінансове становище закладів освіти. Експерти дослідили весь шлях іноземних студентів від обрання ЗВО та спеціальності для навчання - до академічної адаптації, пошуку житла, інтеграції до місцевих спільнот, просування у навчанні та побудови кар'єри після закінчення університету, а також систематизували проблеми, з якими вони стикаються. Після сильного зростання у 2010-х роках нинішня мобільність іноземних студентів змінюється. Звіт досліджує причинно-наслідкові зв’язки, висвітлює загальні проблеми, тенденції, проблеми та пропонує політичні заходи, пов'язані з залученням іноземних студентів.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/international-students-in-higher-education_005ff28d-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/international-students-in-higher-education_a10f282a/005ff28d-en.pdf, https://doi.org/10.1787/005ff28d-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Іноземні студенти у закладах вищої освіти: порівняльний аналіз тенденцій, проблем і заходів реагування в Австралії, Канаді, Франції, Німеччині, Нідерландах та Великій Британії».
У ньому зазначається, що іноземні студенти є невід'ємною частиною динамічних систем вищої освіти. Країни, інформація про які покладена в основу дослідження, мали найсильніше зростання кількості іноземних студентів за останнє десятиліття. Іноземні студенти стали помітною частиною студентської спільноти, суттєво впливали на університетське життя та фінансове становище закладів освіти. Експерти дослідили весь шлях іноземних студентів від обрання ЗВО та спеціальності для навчання - до академічної адаптації, пошуку житла, інтеграції до місцевих спільнот, просування у навчанні та побудови кар'єри після закінчення університету, а також систематизували проблеми, з якими вони стикаються. Після сильного зростання у 2010-х роках нинішня мобільність іноземних студентів змінюється. Звіт досліджує причинно-наслідкові зв’язки, висвітлює загальні проблеми, тенденції, проблеми та пропонує політичні заходи, пов'язані з залученням іноземних студентів.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/international-students-in-higher-education_005ff28d-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/international-students-in-higher-education_a10f282a/005ff28d-en.pdf, https://doi.org/10.1787/005ff28d-en
ВИВЧЕННЯ МОВ ВАЖЛИВЕ
На сайті Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур'єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Эльба Рамирес «Чому вивчення мов, як і раніше, важливе».
У ній автор зазначає, що в епоху, коли програмні інструменти можуть забезпечувати легкий переклад у режимі реального часу, вивчення іноземної мови може здатися зайвим зусиллям. Однак це не так. Необхідно розуміти, що людське спілкування передає набагато більше, ніж просто набір слів у певній послідовності зібраних у речення. Прогрес в автоматизованому перекладі упродовж останніх чотирьох років був особливо вражаючим, але спроби автоматизувати переклад розпочалися ще у 1950-х та 1960-х роках, успіху було досягнуто у 1980-х-1990-х роках, можливості значно розширилися завдяки Google Translate, який еволюціонував від статистичної системи, навченої на великому текстовому корпусі, до нейронного машинного перекладу. Але революція, спричинена штучним інтелектом, змінює правила гри. Наші гаджети стали справжніми «кишеньковими перекладачами». Системи штучного інтелекту тепер можуть субтитрувати дзвінки, надавати живий переклад у навушники або відтворювати ваш голос іншою мовою. Інструменти перекладу чудово підходять для логістики, подорожей, першого контакту, пошуку клініки або екскурсій, вони стали мостами комунікації, яких не існувало ще п'ять років тому. Однак, коли ставки вищі, потрібен людський переклад. ЮНЕСКО у листопаді 2025 року на Другому Всесвітньому саміті соціального розвитку в Досі запустила Глобальну дорожню карту багатомовності у цифрову епоху, яка встановлює стратегічні рамки для забезпечення повноцінної участі всіх мовних спільнот у цифровому світі.
Детальніше: https://courier.unesco.org/en/articles/why-studying-languages-still-matters, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000393920
На сайті Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур'єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Эльба Рамирес «Чому вивчення мов, як і раніше, важливе».
У ній автор зазначає, що в епоху, коли програмні інструменти можуть забезпечувати легкий переклад у режимі реального часу, вивчення іноземної мови може здатися зайвим зусиллям. Однак це не так. Необхідно розуміти, що людське спілкування передає набагато більше, ніж просто набір слів у певній послідовності зібраних у речення. Прогрес в автоматизованому перекладі упродовж останніх чотирьох років був особливо вражаючим, але спроби автоматизувати переклад розпочалися ще у 1950-х та 1960-х роках, успіху було досягнуто у 1980-х-1990-х роках, можливості значно розширилися завдяки Google Translate, який еволюціонував від статистичної системи, навченої на великому текстовому корпусі, до нейронного машинного перекладу. Але революція, спричинена штучним інтелектом, змінює правила гри. Наші гаджети стали справжніми «кишеньковими перекладачами». Системи штучного інтелекту тепер можуть субтитрувати дзвінки, надавати живий переклад у навушники або відтворювати ваш голос іншою мовою. Інструменти перекладу чудово підходять для логістики, подорожей, першого контакту, пошуку клініки або екскурсій, вони стали мостами комунікації, яких не існувало ще п'ять років тому. Однак, коли ставки вищі, потрібен людський переклад. ЮНЕСКО у листопаді 2025 року на Другому Всесвітньому саміті соціального розвитку в Досі запустила Глобальну дорожню карту багатомовності у цифрову епоху, яка встановлює стратегічні рамки для забезпечення повноцінної участі всіх мовних спільнот у цифровому світі.
Детальніше: https://courier.unesco.org/en/articles/why-studying-languages-still-matters, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000393920
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ГІРНИЦТВО ТА НАФТОГАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності G16 «Гірництво та нафтогазові технології» галузі знань G «Інженерія, виробництво та будівництво».
Документ містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік назв освітніх програм та нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти за такими програмами, сформульований у термінах програмних результатів навчання, перелік нормативних документів. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Проєкт розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту стандарту можна подати до 15 травня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-tretoho-osvitno-naukovoho-rivnia-zi-spetsialnosti-g16-hirnytstvo-ta-naftohazovi-tekhnolohii, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/04/28/g16-doktor-filosofiyi.docx
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності G16 «Гірництво та нафтогазові технології» галузі знань G «Інженерія, виробництво та будівництво».
Документ містить загальну характеристику, вимоги щодо обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття відповідного рівня освіти, мінімальний обсяг практичної підготовки для освітньо-професійних програм, опис предметної області, перелік обов’язкових компетентностей випускника, загальні компетентності, форму атестації, перелік назв освітніх програм та нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти за такими програмами, сформульований у термінах програмних результатів навчання, перелік нормативних документів. Дія стандарту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Його упровадження забезпечить встановлення рамкових вимог до освітніх програм та компетентностей здобувачів освіти. Проєкт розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту стандарту можна подати до 15 травня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-tretoho-osvitno-naukovoho-rivnia-zi-spetsialnosti-g16-hirnytstvo-ta-naftohazovi-tekhnolohii, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/04/28/g16-doktor-filosofiyi.docx
НЕЙРОСЛОП – НОВА ПРОБЛЕМА, ЯКУ НЕ МОЖНА НЕХТУВАТИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Протдійте нейрослопу в освітніх дослідженнях, або втратите довіру».
У ній автор висловлює занепокоєння зростанням кількості текстів, повністю створених або суттєво відредагованих генеративним штучним інтелектом, які почали з’являтись у наукових журналах з проблематики освітніх досліджень та пропонує своє бачення впливу цього явища на довіру до науки в цілому. Стівен Вейнкер, шкільний учитель та дослідник, провів власний аналіз публікацій у журналах Британської асоціації освітніх досліджень на предмет використання характерних шаблонних конструкцій, типових для великих мовних моделей і виявив, що після 2023 року фрази, що раніше рідко використовувались, почали масово з’являтись в академічних текстах. Зокрема, мова про стандартизовані конструкції на кшталт «underscoring the critical role of» («підкреслюючи ключову роль…», «акцентуючи важливість…») або «this approach allows for a more nuanced understanding of» («цей підхід дає змогу глибше зрозуміти / точніше інтерпретувати …»), частота використання яких дуже сильно зросла. Звісно, проблема - не у самому факті використання ШІ, а у зниженні якості публікацій. Вейнкер стверджує, що частина статей демонструє ознаки поверхового або механічного письма: повторення однакових формулювань, слабку аргументацію та мінімальний аналітичний внесок. На його думку, це може поступово підривати довіру до університетських факультетів освіти та освітніх досліджень загалом. У статті також наведено позицію Bera та видавництва Wiley, які повідомили, що після відповідних звернень ними було розпочато перевірку, але у більшості випадків не було знайдено проблем з дотриманням академічної етики. Нинішні правила Wiley допускають певні форми використання ШІ без обов’язкового декларування, якщо це не супроводжується ознаками маніпуляції або фальсифікації. Це серед іншого актуалізує дискусію про межу між мовною підтримкою та академічною недоброчесністю, втрату критичного мислення, ерозію культури академічного зворотного зв’язку та формального підходу до оцінювання. Масове використання ГШІ вимагає перегляду практик рецензування та суттєвого оновлення редакційних політик академічних журналів та установ. У підсумку автор робить висновок, що проблема нейрослопу виходить за межі технічного питання використання чатботів у науковому письмі. Вона стосується академічної культури у широкому сенсі: університети, журнали та дослідницькі спільноти мають постійно переосмислювати стандарти наукової якості, довіри та відповідальності в умовах стрімкого поширення генеративного штучного інтелекту.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/tackle-ai-slop-education-research-or-lose-teacher-trust
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Протдійте нейрослопу в освітніх дослідженнях, або втратите довіру».
У ній автор висловлює занепокоєння зростанням кількості текстів, повністю створених або суттєво відредагованих генеративним штучним інтелектом, які почали з’являтись у наукових журналах з проблематики освітніх досліджень та пропонує своє бачення впливу цього явища на довіру до науки в цілому. Стівен Вейнкер, шкільний учитель та дослідник, провів власний аналіз публікацій у журналах Британської асоціації освітніх досліджень на предмет використання характерних шаблонних конструкцій, типових для великих мовних моделей і виявив, що після 2023 року фрази, що раніше рідко використовувались, почали масово з’являтись в академічних текстах. Зокрема, мова про стандартизовані конструкції на кшталт «underscoring the critical role of» («підкреслюючи ключову роль…», «акцентуючи важливість…») або «this approach allows for a more nuanced understanding of» («цей підхід дає змогу глибше зрозуміти / точніше інтерпретувати …»), частота використання яких дуже сильно зросла. Звісно, проблема - не у самому факті використання ШІ, а у зниженні якості публікацій. Вейнкер стверджує, що частина статей демонструє ознаки поверхового або механічного письма: повторення однакових формулювань, слабку аргументацію та мінімальний аналітичний внесок. На його думку, це може поступово підривати довіру до університетських факультетів освіти та освітніх досліджень загалом. У статті також наведено позицію Bera та видавництва Wiley, які повідомили, що після відповідних звернень ними було розпочато перевірку, але у більшості випадків не було знайдено проблем з дотриманням академічної етики. Нинішні правила Wiley допускають певні форми використання ШІ без обов’язкового декларування, якщо це не супроводжується ознаками маніпуляції або фальсифікації. Це серед іншого актуалізує дискусію про межу між мовною підтримкою та академічною недоброчесністю, втрату критичного мислення, ерозію культури академічного зворотного зв’язку та формального підходу до оцінювання. Масове використання ГШІ вимагає перегляду практик рецензування та суттєвого оновлення редакційних політик академічних журналів та установ. У підсумку автор робить висновок, що проблема нейрослопу виходить за межі технічного питання використання чатботів у науковому письмі. Вона стосується академічної культури у широкому сенсі: університети, журнали та дослідницькі спільноти мають постійно переосмислювати стандарти наукової якості, довіри та відповідальності в умовах стрімкого поширення генеративного штучного інтелекту.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/tackle-ai-slop-education-research-or-lose-teacher-trust
👍1
ПЛАГІАТ ТА САМОПЛАГІАТ: ДЕ МЕЖА?
6 травня 2026 року в рамках курсу відкритих лекцій «Академічна ДоброЧесність: правила гри чи справа честі» відбудеться онлайн-лекція «Плагіат та самоплагіат: де межа?».
Захід покликаний надати слухачам детальні пояснення щодо вирішення актуальних у науковому середовищі питань академічної доброчесності при використанні чужих та власних матеріалів без належного пояснення. Слухачі дізнаються, як не припуститись серйозних репутаційних ризиків в науковій діяльності; де проходить межа між припустимим використанням чужих та власних текстів чи ідей і порушенням усталених норм; що таке плагіат і самоплагіат та в чому полягає різниця між ними; як коректно повторно використовувати власних матеріали і наукові дані; як потрібно оформлювати посилання на власні раніше оприлюднені роботи; яких типових помилок зазвичай припускаються недосвідчені дослідники; як працюють системи перевірки на плагіат; як уникнути академічних порушень і зберегти академічну репутацію. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://www.library.kpi.ua/onlajn-lektsiya-plagiat-ta-samoplagiat-de-mezha, https://tinyurl.com/6cpz6r7r, https://t.me/kpi_library/5162
6 травня 2026 року в рамках курсу відкритих лекцій «Академічна ДоброЧесність: правила гри чи справа честі» відбудеться онлайн-лекція «Плагіат та самоплагіат: де межа?».
Захід покликаний надати слухачам детальні пояснення щодо вирішення актуальних у науковому середовищі питань академічної доброчесності при використанні чужих та власних матеріалів без належного пояснення. Слухачі дізнаються, як не припуститись серйозних репутаційних ризиків в науковій діяльності; де проходить межа між припустимим використанням чужих та власних текстів чи ідей і порушенням усталених норм; що таке плагіат і самоплагіат та в чому полягає різниця між ними; як коректно повторно використовувати власних матеріали і наукові дані; як потрібно оформлювати посилання на власні раніше оприлюднені роботи; яких типових помилок зазвичай припускаються недосвідчені дослідники; як працюють системи перевірки на плагіат; як уникнути академічних порушень і зберегти академічну репутацію. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Детальніше: https://www.library.kpi.ua/onlajn-lektsiya-plagiat-ta-samoplagiat-de-mezha, https://tinyurl.com/6cpz6r7r, https://t.me/kpi_library/5162
👍5