ЗМІЦНЕННЯ СПІЛЬНОТ НА ЗАСАДАХ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Дженні Мірон «Консорціуми: зміцнення спільнот за допомогою загальної прихильності до академічної чесності». У ній йдеться про те, що у світі, де освіта має міжнародний вимір, а освітні інституції виходять за межі фізичних кампусів, консорціуми пропонують потужний спосіб об'єднання людей навколо спільних цінностей. Консорціум зазвичай розуміється як формальне чи напівформальне об'єднання учасників, які співпрацюють для досягнення спільних цілей, поєднуючи свій досвід, наявні ресурси та можливості. У контексті освіти консорціуми зміцнюють структуру систем освіти, створюючи простори, де вони використовують колективну мудрість та спільні ідеї, розвивають інновації, підтримують дослідження та шукають ресурси для кращої освіти. Консорціуми у сфері академічної етики виконують особливо важливу функцію. Вони об'єднують окремих осіб та установи з різних географічних регіонів для підтримки етичних норм, просування обізнаності щодо доброчесності та розвитку культури чесності у викладанні та навчанні. Такі консорціуми (регіональні, національні, глобальні) об'єднують викладачів, лідерів думок, дослідників, студентів, адміністраторів та інших зацікавлених осіб, які керуються спільним переконанням, що академічна чесність — це не просто політика, а наріжний камінь освіти.
Детальніше: https://www.academicintegrity.org/aws/ICAI/pt/sd/news_article/616734/_PARENT/layout_details/false, https://er.educause.edu/articles/2017/8/the-power-of-a-higher-education-consortium
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Дженні Мірон «Консорціуми: зміцнення спільнот за допомогою загальної прихильності до академічної чесності». У ній йдеться про те, що у світі, де освіта має міжнародний вимір, а освітні інституції виходять за межі фізичних кампусів, консорціуми пропонують потужний спосіб об'єднання людей навколо спільних цінностей. Консорціум зазвичай розуміється як формальне чи напівформальне об'єднання учасників, які співпрацюють для досягнення спільних цілей, поєднуючи свій досвід, наявні ресурси та можливості. У контексті освіти консорціуми зміцнюють структуру систем освіти, створюючи простори, де вони використовують колективну мудрість та спільні ідеї, розвивають інновації, підтримують дослідження та шукають ресурси для кращої освіти. Консорціуми у сфері академічної етики виконують особливо важливу функцію. Вони об'єднують окремих осіб та установи з різних географічних регіонів для підтримки етичних норм, просування обізнаності щодо доброчесності та розвитку культури чесності у викладанні та навчанні. Такі консорціуми (регіональні, національні, глобальні) об'єднують викладачів, лідерів думок, дослідників, студентів, адміністраторів та інших зацікавлених осіб, які керуються спільним переконанням, що академічна чесність — це не просто політика, а наріжний камінь освіти.
Детальніше: https://www.academicintegrity.org/aws/ICAI/pt/sd/news_article/616734/_PARENT/layout_details/false, https://er.educause.edu/articles/2017/8/the-power-of-a-higher-education-consortium
👍1
ОЕСР: УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ФРАНЦІЇ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розвиток стійкої функції управління персоналом у державній службі Франції: вирішення проблем цифрових, екологічних та управлінських змін» із серії «Огляди державного управління ОЕСР». У ньому зазначається, що управління людськими ресурсами у державних структурах країн Європейського союзу та ОЕСР зазнає глибоких перетворень у зв'язку з новими цифровими, екологічними та управлінськими реаліями. В умовах такого роду змін інституції повинні зміцнити стійкість своєї функції управління людськими ресурсами, щоб краще передбачати, адаптуватися та підтримувати впровадження цих змін як на рівні державної служби в цілому, так і в рамках функції управління людськими ресурсами. Франції притаманні певні особливості управління людськими ресурсами: різноманітність залучених зацікавлених сторін, значна адаптивність, потреба у посиленій координації, а реагування на виклики відбувається з різною швидкістю у різних галузях. У Франції за даними 2023 року в державних інституціях працювало понад 2,5 мільйона державних службовців. Необхідно зробити функцію управління людськими ресурсами більш стійкою за рахунок зміцнення стратегічного планування, оперативних можливостей та співробітництва зацікавлених сторін. Країни ЄС та ОЕСР також зосереджені на вирішенні питання реформування кадрової політики задля ефективного супроводження змін та їх формування. Функція управління персоналом у державних адміністраціях Франції включає широкий спектр учасників на центральному, міністерському та децентралізованому рівнях, керівники відіграють вирішальну роль у сфері управління персоналом, існують проблеми загальної узгодженості та забезпечення адаптації адміністрацій до плинного контексту.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/developing-a-resilient-hr-function-in-the-french-public-service_a6bf832b-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/developing-a-resilient-hr-function-in-the-french-public-service_7124f1fd/a6bf832b-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/a6bf832b-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розвиток стійкої функції управління персоналом у державній службі Франції: вирішення проблем цифрових, екологічних та управлінських змін» із серії «Огляди державного управління ОЕСР». У ньому зазначається, що управління людськими ресурсами у державних структурах країн Європейського союзу та ОЕСР зазнає глибоких перетворень у зв'язку з новими цифровими, екологічними та управлінськими реаліями. В умовах такого роду змін інституції повинні зміцнити стійкість своєї функції управління людськими ресурсами, щоб краще передбачати, адаптуватися та підтримувати впровадження цих змін як на рівні державної служби в цілому, так і в рамках функції управління людськими ресурсами. Франції притаманні певні особливості управління людськими ресурсами: різноманітність залучених зацікавлених сторін, значна адаптивність, потреба у посиленій координації, а реагування на виклики відбувається з різною швидкістю у різних галузях. У Франції за даними 2023 року в державних інституціях працювало понад 2,5 мільйона державних службовців. Необхідно зробити функцію управління людськими ресурсами більш стійкою за рахунок зміцнення стратегічного планування, оперативних можливостей та співробітництва зацікавлених сторін. Країни ЄС та ОЕСР також зосереджені на вирішенні питання реформування кадрової політики задля ефективного супроводження змін та їх формування. Функція управління персоналом у державних адміністраціях Франції включає широкий спектр учасників на центральному, міністерському та децентралізованому рівнях, керівники відіграють вирішальну роль у сфері управління персоналом, існують проблеми загальної узгодженості та забезпечення адаптації адміністрацій до плинного контексту.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/developing-a-resilient-hr-function-in-the-french-public-service_a6bf832b-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/developing-a-resilient-hr-function-in-the-french-public-service_7124f1fd/a6bf832b-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/a6bf832b-en
👍1
ДО ВСЕСВІТНЬОГО КВАНТОВОГО ДНЯ
14 квітня 2026 року у рамках Харківського квантового семінару в онлайн-форматі відбудеться лекція «Гіперболічне світло». Захід присвячений Всесвітньому квантовому дню. Слухачі дізнаються про сучасний стан галузі гіперболічної нанооптики, основи фундаментальної фізики гіперболічних поляритонів, обговорять останні експериментальні досягнення у цій сфері. Лектор наочно продемонструє, як взаємодії світла та матерії можна спостерігати, інтерпретувати та потенційно використовувати для нових оптичних функцій та запросить до дискусії про перспективні напрямки майбутніх досліджень. Організатори: Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут».
Детальніше: https://sites.google.com/view/kharkivquantumseminar, https://www.nas.gov.ua/news/giperbolichne-svitlo-harkivskiy-kvantoviy-seminar-zaproshuye-na-lekciyu-prisvyachenu-vsesvitnomu-kvantovomu-dnyu-anons
14 квітня 2026 року у рамках Харківського квантового семінару в онлайн-форматі відбудеться лекція «Гіперболічне світло». Захід присвячений Всесвітньому квантовому дню. Слухачі дізнаються про сучасний стан галузі гіперболічної нанооптики, основи фундаментальної фізики гіперболічних поляритонів, обговорять останні експериментальні досягнення у цій сфері. Лектор наочно продемонструє, як взаємодії світла та матерії можна спостерігати, інтерпретувати та потенційно використовувати для нових оптичних функцій та запросить до дискусії про перспективні напрямки майбутніх досліджень. Організатори: Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут».
Детальніше: https://sites.google.com/view/kharkivquantumseminar, https://www.nas.gov.ua/news/giperbolichne-svitlo-harkivskiy-kvantoviy-seminar-zaproshuye-na-lekciyu-prisvyachenu-vsesvitnomu-kvantovomu-dnyu-anons
👍2
ВПЛИВ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ШІ НА МАЙБУТНЄ ВІДКРИТИХ ДАНИХ У ЄВРОПІ
На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Закон про розвиток хмарних технологій та штучного інтелекту: вплив на майбутнє відкритих даних у Європі». У ньому йдеться, про ініціативу ЄС, спрямовану на розширення обчислювальних потужностей при одночасному зміцненні доступу до даних та підтримки суверенітету. Зазначається, що підготовлений Європейською комісією законопроєкт «Про розвиток хмарних технологій та штучного інтелекту» покликаний вирішити давно визнану в Європі проблему нестачі хмарних та високопродуктивних обчислювальних потужностей, яка безпосередньо впливає на доступність та повторне використання відкритих даних. За даними Дослідницької служби Європейського парламенту (EPRS), ЄС наразі відстає від США за можливостями центрів обробки даних, незважаючи на порівняльний ВВП, і значною мірою залежить від постачальників хмарних послуг, які не належать до ЄС. Ця ситуація ставить під загрозу не лише конкурентоспроможність, а й довгострокову стійкість відкритої європейської цифрової екосистеми. Законопроєкт пропонує активізувати дослідження та інновації для підвищення ефективності обчислювальних процесів, розширити інвестиції в центри обробки даних та підтримати безпечну й суверенну хмарну інфраструктуру. Ці заходи спрямовані на усунення дефіциту потужностей, що обмежує розвиток ШІ та опрацювання інформації державного сектора. У зв'язку зі зростаючим попитом на енергоємні моделі ШІ, політики зосереджують увагу на потребах ЄС у стійкій інфраструктурі для забезпечення доступності, сумісності й економічної ефективності відкритих даних. Адже для обробки та поширення високоякісних відкритих наборів даних необхідні надійні та масштабовані обчислювальні ресурси. Централізоване навчання ШІ, як і децентралізовані хмарні системи на периферії мережі залежать від потужностей центрів обробки даних, отже необхідні масштабні інвестиції. Очікується, що новий закон сприятиме створенню умов для інновацій, заснованих на даних, у поєднанні з відкритими стандартами, заходами забезпечення сумісності та в кінцевому рахунку - зміцненню цифрового суверенітету Європи.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/cloud-and-ai-development-act-impact-europes-open-data-future
На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Закон про розвиток хмарних технологій та штучного інтелекту: вплив на майбутнє відкритих даних у Європі». У ньому йдеться, про ініціативу ЄС, спрямовану на розширення обчислювальних потужностей при одночасному зміцненні доступу до даних та підтримки суверенітету. Зазначається, що підготовлений Європейською комісією законопроєкт «Про розвиток хмарних технологій та штучного інтелекту» покликаний вирішити давно визнану в Європі проблему нестачі хмарних та високопродуктивних обчислювальних потужностей, яка безпосередньо впливає на доступність та повторне використання відкритих даних. За даними Дослідницької служби Європейського парламенту (EPRS), ЄС наразі відстає від США за можливостями центрів обробки даних, незважаючи на порівняльний ВВП, і значною мірою залежить від постачальників хмарних послуг, які не належать до ЄС. Ця ситуація ставить під загрозу не лише конкурентоспроможність, а й довгострокову стійкість відкритої європейської цифрової екосистеми. Законопроєкт пропонує активізувати дослідження та інновації для підвищення ефективності обчислювальних процесів, розширити інвестиції в центри обробки даних та підтримати безпечну й суверенну хмарну інфраструктуру. Ці заходи спрямовані на усунення дефіциту потужностей, що обмежує розвиток ШІ та опрацювання інформації державного сектора. У зв'язку зі зростаючим попитом на енергоємні моделі ШІ, політики зосереджують увагу на потребах ЄС у стійкій інфраструктурі для забезпечення доступності, сумісності й економічної ефективності відкритих даних. Адже для обробки та поширення високоякісних відкритих наборів даних необхідні надійні та масштабовані обчислювальні ресурси. Централізоване навчання ШІ, як і децентралізовані хмарні системи на периферії мережі залежать від потужностей центрів обробки даних, отже необхідні масштабні інвестиції. Очікується, що новий закон сприятиме створенню умов для інновацій, заснованих на даних, у поєднанні з відкритими стандартами, заходами забезпечення сумісності та в кінцевому рахунку - зміцненню цифрового суверенітету Європи.
Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/cloud-and-ai-development-act-impact-europes-open-data-future
👍2
МОДУЛЬ ПРОЕКТНОЇ АСПІРАНТУРИ 2026 РОКУ
Міністерство освіти і науки України повідомляє про запуск в системі URIS модулю «Проєктна аспірантура 2026». У ньому наразі представлені нормативні та інформаційні матеріали щодо конкурсу з проєктної аспірантури, а також пояснюється алгоритм підготовки та подачі документів, функціонал системи для створення електронних кабінетів керівників PhD-проєктів та здобувачів вищої освіти, порядок внесення інформації. Конкурсний відбір проводиться в межах експериментального проєкту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії у проєктній аспірантурі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 р. № 164 та наказу МОН від 13 березня 2026 р. № 442. Участь у проєкті можуть взяти заклади вищої освіти та наукові установи, які за результатами державної атестації віднесені до груп А і Б. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 травня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/vid-idei-do-zaiavky-v-systemi-uris-zapratsiuvav-modul-proiektnoi-aspirantury-2026-roku,
https://nauka.gov.ua/information/pa2026/
Міністерство освіти і науки України повідомляє про запуск в системі URIS модулю «Проєктна аспірантура 2026». У ньому наразі представлені нормативні та інформаційні матеріали щодо конкурсу з проєктної аспірантури, а також пояснюється алгоритм підготовки та подачі документів, функціонал системи для створення електронних кабінетів керівників PhD-проєктів та здобувачів вищої освіти, порядок внесення інформації. Конкурсний відбір проводиться в межах експериментального проєкту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії у проєктній аспірантурі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 р. № 164 та наказу МОН від 13 березня 2026 р. № 442. Участь у проєкті можуть взяти заклади вищої освіти та наукові установи, які за результатами державної атестації віднесені до груп А і Б. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 травня 2026 року.
Детальніше: https://mon.gov.ua/news/vid-idei-do-zaiavky-v-systemi-uris-zapratsiuvav-modul-proiektnoi-aspirantury-2026-roku,
https://nauka.gov.ua/information/pa2026/
👍2
DOAJ: ОНОВЛЕННЯ КЕРІВНИЦТВА З ПОДАННЯ ЗАЯВОК, АПЕЛЯЦІЙ, ДОБРОЧЕСНОСТІ ТА ЕТИКИ
На сайті Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Оновлення до керівництва щодо подання заявок, апеляцій, доброчесності, етики та формулювань». У ньому пояснюються зміни до ключових політик і процедур платформи, що регулюють відбір журналів, розгляд апеляцій та забезпечення етичних стандартів. У матеріалі йдеться про перегляд і уточнення керівництва для заявників, яке використовується під час включення журналів до бази DOAJ. Автори повідомляють про оновлення формулювань, що мають на меті зробити критерії оцінювання більш прозорими та однозначними. Зокрема, уточнюються вимоги до редакційної політики журналів, процедур рецензування та відкритості наукового контенту. Окрему увагу приділено процедурі апеляцій. У матеріалі зазначається, що її було деталізовано для забезпечення більшої передбачуваності та справедливості розгляду спірних рішень. Водночас наголошується на необхідності чіткого документування підстав для апеляції та дотримання визначених часових рамок. Також оновлення стосуються питань академічної доброчесності та етики. У публікації підкреслюється, що DOAJ посилює вимоги до прозорості редакційних практик, запобігання недоброчесним публікаційним практикам і відповідності міжнародним стандартам відкритої науки. Формулювання політик було змінено таким чином, щоб уникнути неоднозначних трактувань і забезпечити єдине розуміння критеріїв серед заявників і експертів. У підсумку матеріал відображає прагнення DOAJ до підвищення інституційної чіткості та довіри до механізмів відбору наукових журналів, що є важливим у ширшому контексті забезпечення якості та прозорості відкритого наукового публікування.
Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/04/13/updates-to-the-guide-to-applying-appeals-integrity-and-ethics-and-wording/
На сайті Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Оновлення до керівництва щодо подання заявок, апеляцій, доброчесності, етики та формулювань». У ньому пояснюються зміни до ключових політик і процедур платформи, що регулюють відбір журналів, розгляд апеляцій та забезпечення етичних стандартів. У матеріалі йдеться про перегляд і уточнення керівництва для заявників, яке використовується під час включення журналів до бази DOAJ. Автори повідомляють про оновлення формулювань, що мають на меті зробити критерії оцінювання більш прозорими та однозначними. Зокрема, уточнюються вимоги до редакційної політики журналів, процедур рецензування та відкритості наукового контенту. Окрему увагу приділено процедурі апеляцій. У матеріалі зазначається, що її було деталізовано для забезпечення більшої передбачуваності та справедливості розгляду спірних рішень. Водночас наголошується на необхідності чіткого документування підстав для апеляції та дотримання визначених часових рамок. Також оновлення стосуються питань академічної доброчесності та етики. У публікації підкреслюється, що DOAJ посилює вимоги до прозорості редакційних практик, запобігання недоброчесним публікаційним практикам і відповідності міжнародним стандартам відкритої науки. Формулювання політик було змінено таким чином, щоб уникнути неоднозначних трактувань і забезпечити єдине розуміння критеріїв серед заявників і експертів. У підсумку матеріал відображає прагнення DOAJ до підвищення інституційної чіткості та довіри до механізмів відбору наукових журналів, що є важливим у ширшому контексті забезпечення якості та прозорості відкритого наукового публікування.
Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/04/13/updates-to-the-guide-to-applying-appeals-integrity-and-ethics-and-wording/
👍1
ПАРАДОКС: ВИСОКІ ДОСЯГНЕННЯ НЕ ГАРАНТУЮТЬ АКАДЕМІЧНОЇ КАР’ЄРИ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Філіпа Й. Гауброка та Жуана Конде «Чи є прагнення до досконалості є перешкодою для європейських дослідників на початку їхньої кар’єри?». У ній розглядаються особливості сучасної академічної системи, в якій високі досягнення не завжди забезпечують стабільне працевлаштування. Наголошується, що формально академічна кар’єра ґрунтується на принципі меритократії, відповідно до якого постійні посади мають отримувати найбільш підготовлені та продуктивні дослідники. Водночас на практиці цей принцип реалізується в університетах не завжди послідовно, оскільки важливу роль можуть відігравати неформальні чинники, зокрема - професійні зв’язки, інституційна інтегрованість тощо. Один із авторів описує власний досвід, який засвідчує цю суперечність: попри значну кількість наукових публікацій, міжнародну співпрацю, отримані гранти та високі наукометричні показники, він тривалий час не може отримати постійну академічну посаду. І робить висновок, що традиційні індикатори успішності не гарантують кар’єрної стабільності. Існує неформальний поріг продуктивності, після якого подальше зростання академічних досягнень перестає бути перевагою. І навіть навпаки: надмірна наукова активність або висока автономність можуть сприйматися як чинники ризику для інституцій, що врешті-решт ускладнює інтеграцію дослідника до існуючих академічних структур. Водночас багато вимог, що виставляються перед кандидатами на посаду, є структурно суперечливими. Наприклад, для отримання постійної позиції необхідно продемонструвати досвід, ресурси та незалежність, які, у свою чергу, можливі лише за наявності вже стабільного академічного статусу. У результаті формується замкнене коло, яке ускладнює професійне зростання молодих дослідників. Інший автор говорить, що отримання постійної позиції залежить від інституційного контексту, має місце нерівномірність умов і відсутність універсальної моделі успішної кар’єрної траєкторії. Отже, сучасна європейська академічна система, на думку Філіпа Й. Гауброка та Жуана Конде характеризується глибокою невідповідністю між декларованими принципами оцінювання та реальними практиками працевлаштування. Прагнення до досконалості, яке формально заохочується, часто перетворюється на обмеження, яке ускладнює кар’єрний розвиток. Необхідно переосмислити підходи до оцінювання наукової продуктивності та забезпечити дієву підтримку дослідників на початку їхнього професійного шляху.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/striving-excellence-liability-europes-early-career-precariat
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Філіпа Й. Гауброка та Жуана Конде «Чи є прагнення до досконалості є перешкодою для європейських дослідників на початку їхньої кар’єри?». У ній розглядаються особливості сучасної академічної системи, в якій високі досягнення не завжди забезпечують стабільне працевлаштування. Наголошується, що формально академічна кар’єра ґрунтується на принципі меритократії, відповідно до якого постійні посади мають отримувати найбільш підготовлені та продуктивні дослідники. Водночас на практиці цей принцип реалізується в університетах не завжди послідовно, оскільки важливу роль можуть відігравати неформальні чинники, зокрема - професійні зв’язки, інституційна інтегрованість тощо. Один із авторів описує власний досвід, який засвідчує цю суперечність: попри значну кількість наукових публікацій, міжнародну співпрацю, отримані гранти та високі наукометричні показники, він тривалий час не може отримати постійну академічну посаду. І робить висновок, що традиційні індикатори успішності не гарантують кар’єрної стабільності. Існує неформальний поріг продуктивності, після якого подальше зростання академічних досягнень перестає бути перевагою. І навіть навпаки: надмірна наукова активність або висока автономність можуть сприйматися як чинники ризику для інституцій, що врешті-решт ускладнює інтеграцію дослідника до існуючих академічних структур. Водночас багато вимог, що виставляються перед кандидатами на посаду, є структурно суперечливими. Наприклад, для отримання постійної позиції необхідно продемонструвати досвід, ресурси та незалежність, які, у свою чергу, можливі лише за наявності вже стабільного академічного статусу. У результаті формується замкнене коло, яке ускладнює професійне зростання молодих дослідників. Інший автор говорить, що отримання постійної позиції залежить від інституційного контексту, має місце нерівномірність умов і відсутність універсальної моделі успішної кар’єрної траєкторії. Отже, сучасна європейська академічна система, на думку Філіпа Й. Гауброка та Жуана Конде характеризується глибокою невідповідністю між декларованими принципами оцінювання та реальними практиками працевлаштування. Прагнення до досконалості, яке формально заохочується, часто перетворюється на обмеження, яке ускладнює кар’єрний розвиток. Необхідно переосмислити підходи до оцінювання наукової продуктивності та забезпечити дієву підтримку дослідників на початку їхнього професійного шляху.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/striving-excellence-liability-europes-early-career-precariat
👍3
ОЕСР: РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ В ЕПОХУ ШІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розширення можливостей малого та середнього бізнесу в епоху штучного інтелекту: опитування ОЕСР D4SME 2026 року» із серії «Документи ОЕСР щодо МСП та підприємництва». У ньому зазначається, що упровадження інструментів штучного інтелекту серед малих і середніх підприємств стрімко зростає. Більшість підприємств використовують готові продукти, але деякі експериментують з більш спеціалізованими додатками, включаючи ШІ-агентів. Опитування понад 2 тис. малих і середніх підприємств з 12 країн ОЕСР демонструє реальний масштаб, складність та наявні бар'єри використання ШІ. Експерти вивчали процеси цифрової трансформації опитаних малих та середніх підприємств, і хоча вибірка не була репрезентативною для національних груп МСП, отримали загальну картину цифрових практик, досвіду використання ШІ та наявних прогалин в онлайн-діяльності на цифрових платформах. У матеріали представлений огляд інтеграції ШІ з використанням таксономії G7-ОЕСР, розробленої у 2025 році, а також аналіз цифрової зрілості, навичок, безпеки, інструментів сталого розвитку, фінансових технологій та психічного благополуччя співробітників. МСП мають різні рівні цифрової зрілості: кожна п'ята компанія (22%) знаходиться на базовому етапі та стикається з труднощами. Результати цьогорічного опитування показали стійке зростання практик упровадження готових додатків штучного інтелекту, однак стратегічна, цілеспрямована та безпечна інтеграція в бізнес-операції залишається нерівномірною. Кібербезпека залишається важливим викликом цифровізації, оскільки багато малих і середніх підприємств стикаються з кібератаками. Державні програми підтримки цифровізації малих і середніх підприємств можуть допомогти, забезпечити доступність та полегшити поєднання інструментів для значного посилення впливу ШІ та інновацій на діяльність МСП.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/empowering-smes-in-the-age-of-ai_bf5a9816-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/empowering-smes-in-the-age-of-ai_7f58652c/bf5a9816-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/bf5a9816-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розширення можливостей малого та середнього бізнесу в епоху штучного інтелекту: опитування ОЕСР D4SME 2026 року» із серії «Документи ОЕСР щодо МСП та підприємництва». У ньому зазначається, що упровадження інструментів штучного інтелекту серед малих і середніх підприємств стрімко зростає. Більшість підприємств використовують готові продукти, але деякі експериментують з більш спеціалізованими додатками, включаючи ШІ-агентів. Опитування понад 2 тис. малих і середніх підприємств з 12 країн ОЕСР демонструє реальний масштаб, складність та наявні бар'єри використання ШІ. Експерти вивчали процеси цифрової трансформації опитаних малих та середніх підприємств, і хоча вибірка не була репрезентативною для національних груп МСП, отримали загальну картину цифрових практик, досвіду використання ШІ та наявних прогалин в онлайн-діяльності на цифрових платформах. У матеріали представлений огляд інтеграції ШІ з використанням таксономії G7-ОЕСР, розробленої у 2025 році, а також аналіз цифрової зрілості, навичок, безпеки, інструментів сталого розвитку, фінансових технологій та психічного благополуччя співробітників. МСП мають різні рівні цифрової зрілості: кожна п'ята компанія (22%) знаходиться на базовому етапі та стикається з труднощами. Результати цьогорічного опитування показали стійке зростання практик упровадження готових додатків штучного інтелекту, однак стратегічна, цілеспрямована та безпечна інтеграція в бізнес-операції залишається нерівномірною. Кібербезпека залишається важливим викликом цифровізації, оскільки багато малих і середніх підприємств стикаються з кібератаками. Державні програми підтримки цифровізації малих і середніх підприємств можуть допомогти, забезпечити доступність та полегшити поєднання інструментів для значного посилення впливу ШІ та інновацій на діяльність МСП.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/empowering-smes-in-the-age-of-ai_bf5a9816-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/empowering-smes-in-the-age-of-ai_7f58652c/bf5a9816-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/bf5a9816-en
👍1
ДО МІЖНАРОДНОГО ТИЖНЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
22 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться серія тематичних заходів, приурочених до міжнародного тижня інтелектуальної власності «IP WEEK 2026». Вони будуть зосереджені на проблематиці спорту, інновацій та формування особистого бренду. Зокрема, планується провести два стріми: «Особистий бренд спортсмена: від репутації до можливостей» (що таке особистий бренд, яке його значення, який зв’язок особистого бренду з інтелектуальною власністю, як відбувається комерціалізація інтелектуальної власності у спорті, практичні кейси використання імені, іміджу та репутації спортсменів); «Спорт майбутнього: інноваційні рішення, що змінюють правила гри» (інновації у світі спорту та їхня роль, способи охорони технологій як об’єктів інтелектуальної власності, необхідність реєстрації прав, перетворення ідей на рішення, що змінюють правила гри). Організатори: Українська IP-Academy, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
Детальніше: https://nipo.gov.ua/ip-week2026-strimy-ip-academy/,
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdyhxoSg5rNkiE0OS5cJuF2FbMj_XQE-PuSRiMdYZHyUgaCNQ/viewform,
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfgLXuM5s9sxHuBI5jWSuLdWHcl08beWa-HnBmqpe4Gr8xbAw/viewform
22 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться серія тематичних заходів, приурочених до міжнародного тижня інтелектуальної власності «IP WEEK 2026». Вони будуть зосереджені на проблематиці спорту, інновацій та формування особистого бренду. Зокрема, планується провести два стріми: «Особистий бренд спортсмена: від репутації до можливостей» (що таке особистий бренд, яке його значення, який зв’язок особистого бренду з інтелектуальною власністю, як відбувається комерціалізація інтелектуальної власності у спорті, практичні кейси використання імені, іміджу та репутації спортсменів); «Спорт майбутнього: інноваційні рішення, що змінюють правила гри» (інновації у світі спорту та їхня роль, способи охорони технологій як об’єктів інтелектуальної власності, необхідність реєстрації прав, перетворення ідей на рішення, що змінюють правила гри). Організатори: Українська IP-Academy, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
Детальніше: https://nipo.gov.ua/ip-week2026-strimy-ip-academy/,
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdyhxoSg5rNkiE0OS5cJuF2FbMj_XQE-PuSRiMdYZHyUgaCNQ/viewform,
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfgLXuM5s9sxHuBI5jWSuLdWHcl08beWa-HnBmqpe4Gr8xbAw/viewform
👍2
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ АГРОВОЛЬТАЇКИ
15 квітня 2026 року відбудеться міжнародна конференція «Стратегія розвитку агровольтаїки: стан, виклики та кроки впровадження у відбудові України». Вона стане площадкою для міжсекторального діалогу представників бізнесу, наукової та інженерної спільноти, органів державної влади, міжнародних партнерів, зацікавлених у розвитку агровольтаїки як перспективного для України напряму. Йдеться про інноваційний підхід до використання земельних ресурсів, який поєднує виробництво сільськогосподарської продукції та генерацію сонячної енергії. Цей напрям набуває особливого значення у контексті необхідності одночасно вирішувати питання продовольчої та енергетичної безпеки, ефективного використання територій та запровадження принципів сталого розвитку. Організатори: Асоціація Агровольтаїки України, Державна науково-технічна бібліотека України.
Детальніше: https://agrivoltaic.org.ua/conference-agrivoltaics2026/, https://dntb.gov.ua/news/818e6f, https://agrivoltaic.org.ua/participant-registration-2026/
15 квітня 2026 року відбудеться міжнародна конференція «Стратегія розвитку агровольтаїки: стан, виклики та кроки впровадження у відбудові України». Вона стане площадкою для міжсекторального діалогу представників бізнесу, наукової та інженерної спільноти, органів державної влади, міжнародних партнерів, зацікавлених у розвитку агровольтаїки як перспективного для України напряму. Йдеться про інноваційний підхід до використання земельних ресурсів, який поєднує виробництво сільськогосподарської продукції та генерацію сонячної енергії. Цей напрям набуває особливого значення у контексті необхідності одночасно вирішувати питання продовольчої та енергетичної безпеки, ефективного використання територій та запровадження принципів сталого розвитку. Організатори: Асоціація Агровольтаїки України, Державна науково-технічна бібліотека України.
Детальніше: https://agrivoltaic.org.ua/conference-agrivoltaics2026/, https://dntb.gov.ua/news/818e6f, https://agrivoltaic.org.ua/participant-registration-2026/
👍1
ВІД НАПИСАННЯ ДО АНАЛІЗУ ДИСЕРТАЦІЇ
7 травня 2026 року відбудеться вебінар «Дисертації - від написання до аналізу». Планується розглянути ряд практичних питань проведення дисертаційного дослідження, обговорення його результатів та їхнього поширення і впровадження, зокрема: як ефективно працювати над дисертацією на різних етапах дослідницького процесу; як знаходити релевантні дисертації та пов’язані публікації; як аналізувати наукові теми, методи та дослідницькі тренди; як використовувати аналітичні інструменти для підтримки власних досліджень; як представити захищені дисертації науковій спільноті; як найкращим чином використовувати можливості Web of Science ProQuest™ Dissertations & Theses Citation Index. Організатори: Clarivate, ДНТБ України.
Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine
7 травня 2026 року відбудеться вебінар «Дисертації - від написання до аналізу». Планується розглянути ряд практичних питань проведення дисертаційного дослідження, обговорення його результатів та їхнього поширення і впровадження, зокрема: як ефективно працювати над дисертацією на різних етапах дослідницького процесу; як знаходити релевантні дисертації та пов’язані публікації; як аналізувати наукові теми, методи та дослідницькі тренди; як використовувати аналітичні інструменти для підтримки власних досліджень; як представити захищені дисертації науковій спільноті; як найкращим чином використовувати можливості Web of Science ProQuest™ Dissertations & Theses Citation Index. Організатори: Clarivate, ДНТБ України.
Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine
👍2