КОНКУРС ПРОЄКТІВ ПРИКЛАДНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ СТІЙКОСТІ ТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Національний фонд досліджень України оголосив про старт конкурсу проєктів з виконання наукових досліджень «Прикладна наука для стійкості та відновлення України». Конкурс спрямований на підтримку наукоємних та конкурентоспроможних науково-технічних продуктів з високою потенційною доданою вартістю та/або соціальною цінністю, які можуть бути впроваджені у виробництві та соціальній сфері. Йдеться про прикладні наукові дослідження або науково-технічні (експериментальні) розробки, метою яких є вироблення науково обґрунтованих рішень для зміцнення стійкості України за пріоритетними напрямами, визначеними пунктами 1, 3-7 статті 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки». Тематичні напрями: нові технології, матеріали та інженерні рішення для забезпечення стійкості та відновлення промислових і технологічних систем та функціонування нових галузей економіки України; інформаційні, цифрові та математичні методи для моделювання, оптимізації і керування процесами в умовах обмежених ресурсів та підвищених ризиків; екологічна безпека та інноваційні технології збереження, відновлення та збалансованого використання природних ресурсів; біомедичні технології, медична інженерія та системи реабілітації; нові або істотно вдосконалені соціально-економічні, організаційно-управлінські, інституційні і сервісні рішення, моделі, системи, методики та цифрові інструменти для забезпечення стійкості, відновлення і розвитку України; протидія дезінформації та маніпуляціям в інформаційному просторі та культурному дискурсі, спрямовані на посилення інформаційної, культурної та комунікативної безпеки України. Тривалість реалізації проєктів - до 2-х років, загальний обсяг фінансування - до 310,8 млн грн (в 2027 році – до 160,8 млн грн, у 2028 році – до 150,0 млн грн). Заявку на участь можна подати до 11 травня 2026 року.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/naczionalnyj-fond-doslidzhen-ukrayiny-povidomlyaye-pro-ogoloshennya-provedennya-naczionalnym-fondom-doslidzhen-ukrayiny-konkursu-proyektiv-z-vykonannya-naukovyh-doslidzhen-prykladna-nauka

ШІ ЯК ПІДСИЛЮВАЧ ЕКСПЕРТИЗИ: ПРОБЛЕМА НЕ В ТЕХНОЛОГІЇ, А В КВАЛІФІКАЦІЇ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ніколаса Б. Кріла «Викладачі мають рацію, що результати штучного інтелекту є посередніми. Та вони помиляються щодо причин». У ній автор аналізує поширене в академічному середовищі уявлення про низьку якість текстів, створених за допомогою генеративного штучного інтелекту та пропонує власне бачення. Твердження про «посередність» результатів ШІ є частково коректним, однак зазвичай хибно інтерпретується. Проблема полягає не в самій технології, а у рівні підготовки користувачів, які її застосовують. Штучний інтелект функціонує як інструмент-підсилювач: він здатен підвищити продуктивність і швидкість роботи, але водночас відтворює і масштабує рівень мислення того, хто ним користується. Для менш досвідчених студентів використання ШІ може покращити формальні характеристики підготовлених матеріалів, однак не здатне компенсувати відсутність глибокого розуміння теми або навичок критичного аналізу. Як наслідок, створений текст залишається поверховим, навіть якщо виглядає більш структурованим і стилістично завершеним. Натомість досвідчені дослідники мають принципово іншу ситуацію: вони використовують ШІ як допоміжний інструмент, задаючи чіткі параметри, структуру та логіку очікуваного результату, вони здатні оцінити якість згенерованого тексту, відредагувати його та довести до належного рівня якості. Таким чином, штучний інтелект здатен навіть підсилити вже наявну експертизу. Результати проведених досліджень свідчать про асиметричний вплив ШІ. Початківці отримують приріст продуктивності, однак це не означає відповідного зростання якості, тоді як експерти мають сінергію від ШІ. У результаті різниця між рівнем роботи новачків і експертів з одним і тим самим інструментом стає разючою. Отже, якщо штучний інтелект підсилює наявні когнітивні здібності, то ключовим завданням освіти стає розвиток саме тих навичок, які дозволяють ефективно оцінювати, інтерпретувати й удосконалювати результати. Йдеться передусім про критичне мислення, здатність до аргументації та міждисциплінарного аналізу. Таким чином, проблема «посередності» результатів використання технології штучного інтелекту є не технологічною, а освітньою. ШІ не знижує рівень академічної роботи, а лише робить більш помітними відмінності у підготовці користувачів. У цих умовах значення університетської освіти полягає не у протистоянні технологіям, а у формуванні здатності працювати з ними на високому інтелектуальному рівні.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/faculty-are-right-ai-output-mediocre-theyre-wrong-about-why

ОЕСР: ОСНОВИ ЗРОСТАННЯ ТА КОНКУРЕНТО СПРОМОЖНОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Основи зростання та конкурентоспроможності 2026». У ньому зазначається, що у контексті погіршення середньострокових економічних перспектив країн ОЕСР, зумовленого помітним уповільненням зростання продуктивності праці, потребують перегляду основи економічного зростання. Низький рівень інвестицій спостерігався після світової фінансової кризи та мало місце довгострокове уповільнення динаміки бізнесу. Покращання показників зайнятості частково компенсувало негативні чинники, але є ризики, такі як старіння населення, брак робочої сили та її невідповідна кваліфікація. Країнам необхідно проводити структурні реформи, що підвищують продуктивність праці, що може допомогти «оживити» економіку й подолати наявні перешкоди розвитку використовуючи можливості упровадження новітніх технологій, зокрема - ШІ. Пріоритети структурних реформ зосереджуються у трьох ключових галузях політики: (1) чинники зростання - людський капітал, управління, інфраструктура та макроекономічна політика; (2) ринкові стимули та ефективність розподілу ресурсів - оподаткування, регулювання товарних та трудових ринків, торгівля, прямі іноземні інвестиції; (3) цільові та галузеві заходи, зокрема - підтримка інновацій та енергетичної безпеки. Вибір пріоритетів підкріплюється новою базою даних міжнародно порівнянних даних, що дозволяють країнам оцінювати свої економічні показники та структурну політику у широкому спектрі галузей. Також у звіті надаються рекомендації щодо пріоритетів структурної політики для окремих країн ОЕСР.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/foundations-for-growth-and-competitiveness-2026_40a7532f-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/foundations-for-growth-and-competitiveness-2026_f68a156b/40a7532f-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/40a7532f-en

ІНСТРУМЕНТИ CLARIVATE ДЛЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБОЧИХ ПРОЦЕСІВ

30 квітня 2026 року відбудеться вебінар «Коректне використання академічного штучного інтелекту: інструменти Clarivate для дослідницьких робочих процесів». Захід стане площадкою для обговорення питань застосування технології штучного інтелекту для оптимізації пошуку інформації та побудови ефективних робочих процесів на основі доброчесності та академічної етики. Планується розглянути сильні сторони та ризики використання штучного інтелекту в академічному середовищі, а також розглянути принципи проектування системи штучного інтелекту, важливі для створення та оцінки нових знань; познайомитись з інноваційними інструментами Clarivate, розробленими спеціально для дослідницької спільноти, зокрема, Web of Science Research Assistant для пошуку літератури, інтерпретації доказів та виконання складних дослідницьких завдань, Web of Science Research Intelligence для вивчення даних про фінансування, патенти, політичні документи та аналізу дослідницьких тенденцій, Clarivate Nexus з перевіреними науковими ресурсами. Організатор – Clarivate.

Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine,
https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_pnndqLeZQHW87CiF8yBzrg

ЗМІЦНЕННЯ СПІЛЬНОТ НА ЗАСАДАХ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Дженні Мірон «Консорціуми: зміцнення спільнот за допомогою загальної прихильності до академічної чесності». У ній йдеться про те, що у світі, де освіта має міжнародний вимір, а освітні інституції виходять за межі фізичних кампусів, консорціуми пропонують потужний спосіб об'єднання людей навколо спільних цінностей. Консорціум зазвичай розуміється як формальне чи напівформальне об'єднання учасників, які співпрацюють для досягнення спільних цілей, поєднуючи свій досвід, наявні ресурси та можливості. У контексті освіти консорціуми зміцнюють структуру систем освіти, створюючи простори, де вони використовують колективну мудрість та спільні ідеї, розвивають інновації, підтримують дослідження та шукають ресурси для кращої освіти. Консорціуми у сфері академічної етики виконують особливо важливу функцію. Вони об'єднують окремих осіб та установи з різних географічних регіонів для підтримки етичних норм, просування обізнаності щодо доброчесності та розвитку культури чесності у викладанні та навчанні. Такі консорціуми (регіональні, національні, глобальні) об'єднують викладачів, лідерів думок, дослідників, студентів, адміністраторів та інших зацікавлених осіб, які керуються спільним переконанням, що академічна чесність — це не просто політика, а наріжний камінь освіти.

Детальніше: https://www.academicintegrity.org/aws/ICAI/pt/sd/news_article/616734/_PARENT/layout_details/false, https://er.educause.edu/articles/2017/8/the-power-of-a-higher-education-consortium

ОЕСР: УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ФРАНЦІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розвиток стійкої функції управління персоналом у державній службі Франції: вирішення проблем цифрових, екологічних та управлінських змін» із серії «Огляди державного управління ОЕСР». У ньому зазначається, що управління людськими ресурсами у державних структурах країн Європейського союзу та ОЕСР зазнає глибоких перетворень у зв'язку з новими цифровими, екологічними та управлінськими реаліями. В умовах такого роду змін інституції повинні зміцнити стійкість своєї функції управління людськими ресурсами, щоб краще передбачати, адаптуватися та підтримувати впровадження цих змін як на рівні державної служби в цілому, так і в рамках функції управління людськими ресурсами. Франції притаманні певні особливості управління людськими ресурсами: різноманітність залучених зацікавлених сторін, значна адаптивність, потреба у посиленій координації, а реагування на виклики відбувається з різною швидкістю у різних галузях. У Франції за даними 2023 року в державних інституціях працювало понад 2,5 мільйона державних службовців. Необхідно зробити функцію управління людськими ресурсами більш стійкою за рахунок зміцнення стратегічного планування, оперативних можливостей та співробітництва зацікавлених сторін. Країни ЄС та ОЕСР також зосереджені на вирішенні питання реформування кадрової політики задля ефективного супроводження змін та їх формування. Функція управління персоналом у державних адміністраціях Франції включає широкий спектр учасників на центральному, міністерському та децентралізованому рівнях, керівники відіграють вирішальну роль у сфері управління персоналом, існують проблеми загальної узгодженості та забезпечення адаптації адміністрацій до плинного контексту.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/developing-a-resilient-hr-function-in-the-french-public-service_a6bf832b-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/developing-a-resilient-hr-function-in-the-french-public-service_7124f1fd/a6bf832b-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/a6bf832b-en

ДО ВСЕСВІТНЬОГО КВАНТОВОГО ДНЯ

14 квітня 2026 року у рамках Харківського квантового семінару в онлайн-форматі відбудеться лекція «Гіперболічне світло». Захід присвячений Всесвітньому квантовому дню. Слухачі дізнаються про сучасний стан галузі гіперболічної нанооптики, основи фундаментальної фізики гіперболічних поляритонів, обговорять останні експериментальні досягнення у цій сфері. Лектор наочно продемонструє, як взаємодії світла та матерії можна спостерігати, інтерпретувати та потенційно використовувати для нових оптичних функцій та запросить до дискусії про перспективні напрямки майбутніх досліджень. Організатори: Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут».

Детальніше: https://sites.google.com/view/kharkivquantumseminar, https://www.nas.gov.ua/news/giperbolichne-svitlo-harkivskiy-kvantoviy-seminar-zaproshuye-na-lekciyu-prisvyachenu-vsesvitnomu-kvantovomu-dnyu-anons

ВПЛИВ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ШІ НА МАЙБУТНЄ ВІДКРИТИХ ДАНИХ У ЄВРОПІ

На сайті Європейського фонду освіти опублікований аналітичний матеріал «Закон про розвиток хмарних технологій та штучного інтелекту: вплив на майбутнє відкритих даних у Європі». У ньому йдеться, про ініціативу ЄС, спрямовану на розширення обчислювальних потужностей при одночасному зміцненні доступу до даних та підтримки суверенітету. Зазначається, що підготовлений Європейською комісією законопроєкт «Про розвиток хмарних технологій та штучного інтелекту» покликаний вирішити давно визнану в Європі проблему нестачі хмарних та високопродуктивних обчислювальних потужностей, яка безпосередньо впливає на доступність та повторне використання відкритих даних. За даними Дослідницької служби Європейського парламенту (EPRS), ЄС наразі відстає від США за можливостями центрів обробки даних, незважаючи на порівняльний ВВП, і значною мірою залежить від постачальників хмарних послуг, які не належать до ЄС. Ця ситуація ставить під загрозу не лише конкурентоспроможність, а й довгострокову стійкість відкритої європейської цифрової екосистеми. Законопроєкт пропонує активізувати дослідження та інновації для підвищення ефективності обчислювальних процесів, розширити інвестиції в центри обробки даних та підтримати безпечну й суверенну хмарну інфраструктуру. Ці заходи спрямовані на усунення дефіциту потужностей, що обмежує розвиток ШІ та опрацювання інформації державного сектора. У зв'язку зі зростаючим попитом на енергоємні моделі ШІ, політики зосереджують увагу на потребах ЄС у стійкій інфраструктурі для забезпечення доступності, сумісності й економічної ефективності відкритих даних. Адже для обробки та поширення високоякісних відкритих наборів даних необхідні надійні та масштабовані обчислювальні ресурси. Централізоване навчання ШІ, як і децентралізовані хмарні системи на периферії мережі залежать від потужностей центрів обробки даних, отже необхідні масштабні інвестиції. Очікується, що новий закон сприятиме створенню умов для інновацій, заснованих на даних, у поєднанні з відкритими стандартами, заходами забезпечення сумісності та в кінцевому рахунку - зміцненню цифрового суверенітету Європи.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/cloud-and-ai-development-act-impact-europes-open-data-future

МОДУЛЬ ПРОЕКТНОЇ АСПІРАНТУРИ 2026 РОКУ

Міністерство освіти і науки України повідомляє про запуск в системі URIS модулю «Проєктна аспірантура 2026». У ньому наразі представлені нормативні та інформаційні матеріали щодо конкурсу з проєктної аспірантури, а також пояснюється алгоритм підготовки та подачі документів, функціонал системи для створення електронних кабінетів керівників PhD-проєктів та здобувачів вищої освіти, порядок внесення інформації. Конкурсний відбір проводиться в межах експериментального проєкту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії у проєктній аспірантурі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 р. № 164 та наказу МОН від 13 березня 2026 р. № 442. Участь у проєкті можуть взяти заклади вищої освіти та наукові установи, які за результатами державної атестації віднесені до груп А і Б. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 травня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/vid-idei-do-zaiavky-v-systemi-uris-zapratsiuvav-modul-proiektnoi-aspirantury-2026-roku,
https://nauka.gov.ua/information/pa2026/

DOAJ: ОНОВЛЕННЯ КЕРІВНИЦТВА З ПОДАННЯ ЗАЯВОК, АПЕЛЯЦІЙ, ДОБРОЧЕСНОСТІ ТА ЕТИКИ

На сайті Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Оновлення до керівництва щодо подання заявок, апеляцій, доброчесності, етики та формулювань». У ньому пояснюються зміни до ключових політик і процедур платформи, що регулюють відбір журналів, розгляд апеляцій та забезпечення етичних стандартів. У матеріалі йдеться про перегляд і уточнення керівництва для заявників, яке використовується під час включення журналів до бази DOAJ. Автори повідомляють про оновлення формулювань, що мають на меті зробити критерії оцінювання більш прозорими та однозначними. Зокрема, уточнюються вимоги до редакційної політики журналів, процедур рецензування та відкритості наукового контенту. Окрему увагу приділено процедурі апеляцій. У матеріалі зазначається, що її було деталізовано для забезпечення більшої передбачуваності та справедливості розгляду спірних рішень. Водночас наголошується на необхідності чіткого документування підстав для апеляції та дотримання визначених часових рамок. Також оновлення стосуються питань академічної доброчесності та етики. У публікації підкреслюється, що DOAJ посилює вимоги до прозорості редакційних практик, запобігання недоброчесним публікаційним практикам і відповідності міжнародним стандартам відкритої науки. Формулювання політик було змінено таким чином, щоб уникнути неоднозначних трактувань і забезпечити єдине розуміння критеріїв серед заявників і експертів. У підсумку матеріал відображає прагнення DOAJ до підвищення інституційної чіткості та довіри до механізмів відбору наукових журналів, що є важливим у ширшому контексті забезпечення якості та прозорості відкритого наукового публікування.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/04/13/updates-to-the-guide-to-applying-appeals-integrity-and-ethics-and-wording/