ГЛОБАЛЬНИЙ ФОРУМ ВИДАВЦІВ СІРОЇ ЛІТЕРАТУРИ
8-9 червня 2026 року у Ганновері на базі Інформаційного центру науки і технологій Лейбніца відбудеться «Глобальний форум видавців сірої літератури». Він покликаний стати платформою для усіх зацікавлених у розвитку сірої літератури. Очікується, що видавці сірої літератури, які представляють різні сектори та рівні – урядові, громадські, академічні та бізнес-структури візьмуть участь у дискусії стосовно цінності та таксономії документів сірої літератури, обговорять тенденції, пріоритети, тематичні напрямки, особливості наукової комунікації та поширення інформації про сіру літературу, особливості її рецензування, збагачення метаданих, використання постійних ідентифікаторів. Організатори: TIB (Інформаційний центр науки і технологій Лейбніца), GreyNet International.
Детальніше: https://www.greynet.org/home.html,
https://www.greynet.org/pubforum26/programsessions.html,
https://www.greynet.org/pubforum26/programcommittee.html,
https://www.greynet.org/pubforum26/callforposters.html,
https://www.greynet.org/images/PubForum_Program_Outline.pdf,
https://www.greynet.org/pubforum26/registration.html
8-9 червня 2026 року у Ганновері на базі Інформаційного центру науки і технологій Лейбніца відбудеться «Глобальний форум видавців сірої літератури». Він покликаний стати платформою для усіх зацікавлених у розвитку сірої літератури. Очікується, що видавці сірої літератури, які представляють різні сектори та рівні – урядові, громадські, академічні та бізнес-структури візьмуть участь у дискусії стосовно цінності та таксономії документів сірої літератури, обговорять тенденції, пріоритети, тематичні напрямки, особливості наукової комунікації та поширення інформації про сіру літературу, особливості її рецензування, збагачення метаданих, використання постійних ідентифікаторів. Організатори: TIB (Інформаційний центр науки і технологій Лейбніца), GreyNet International.
Детальніше: https://www.greynet.org/home.html,
https://www.greynet.org/pubforum26/programsessions.html,
https://www.greynet.org/pubforum26/programcommittee.html,
https://www.greynet.org/pubforum26/callforposters.html,
https://www.greynet.org/images/PubForum_Program_Outline.pdf,
https://www.greynet.org/pubforum26/registration.html
👍1
ПРОГРАМА ВІДКРИТИХ ІННОВАЦІЙ «НАУКА-БІЗНЕС»
Київський академічний університет запрошує усіх зацікавлених до участі у Програмі відкритих інновацій Academ.City «Наука-Бізнес». Її стратегічна мета полягає у формуванні сталої інноваційної екосистеми, де наука стає драйвером конкурентоспроможності, а бізнес отримує доступ до передових технологій. Ініціатива спрямована на розбудову відкритої інноваційної екосистеми через встановлення прямих зв'язків між науковими установами НАН України, розробниками інноваційних рішень та суб'єктами господарювання, пропонуючи механізм прямої взаємодії між академічною наукою та реальним сектором економіки. Підприємства-учасники отримують доступ до наукових компетенцій та дослідницької інфраструктури, а науковці долучаються до вирішення прикладних технологічних завдань і забезпечують упровадження своїх розробок. Програма охоплює наступні етапи: картування інноваційного попиту (ідентифікація технологічних викликів підприємств та формування кейсів для розробки рішень); мобілізація наукового потенціалу (пошук дослідницьких команд для напрацювання рішень на сформований інноваційний запит); формування проблемно-орієнтованих груп (створення партнерських груп для розробки технологічних рішень); спільна розробка рішень R&D (спільна робота науковців і бізнесу над створенням прикладних технологічних рішень, прототипів і пілотних зразків). Учасники отримають менторську підтримку КАУ та Academ.City, можливості презентації (пітч-день) і пошуку партнерів (підписання договорів про науково-технічне співробітництво, ліцензійних угод, узгодження дорожніх карт упровадження тощо); масштабування та комплексний супровід для поширення результатів і масштабування інноваційної моделі співпраці; комплексна підтримка проектних команд на етапі комерціалізації та інтеграції технологічних рішень у виробничі процеси. Тривалість програми - 3 місяці, долучитись до неї можуть науковці, представники бізнесу, органів влади та місцевого самоврядування, громадянського суспільства, міжнародних організацій та всі зацікавлені у розбудові інноваційної екосистеми. Заявку на участь можна подати до 1 травня 2026 року.
Детальніше: https://kau.org.ua/news/sci/1511-prohrama-vidkrytykh-innovatsii-academcity-nauka-biznes, https://forms.cloud.microsoft/e/udQdzRvZfF?origin=lprLink,
https://drive.google.com/file/d/1PDtwMq5x7YTNeQpbanEws96GxpTHnfSm/view?usp=sharing
Київський академічний університет запрошує усіх зацікавлених до участі у Програмі відкритих інновацій Academ.City «Наука-Бізнес». Її стратегічна мета полягає у формуванні сталої інноваційної екосистеми, де наука стає драйвером конкурентоспроможності, а бізнес отримує доступ до передових технологій. Ініціатива спрямована на розбудову відкритої інноваційної екосистеми через встановлення прямих зв'язків між науковими установами НАН України, розробниками інноваційних рішень та суб'єктами господарювання, пропонуючи механізм прямої взаємодії між академічною наукою та реальним сектором економіки. Підприємства-учасники отримують доступ до наукових компетенцій та дослідницької інфраструктури, а науковці долучаються до вирішення прикладних технологічних завдань і забезпечують упровадження своїх розробок. Програма охоплює наступні етапи: картування інноваційного попиту (ідентифікація технологічних викликів підприємств та формування кейсів для розробки рішень); мобілізація наукового потенціалу (пошук дослідницьких команд для напрацювання рішень на сформований інноваційний запит); формування проблемно-орієнтованих груп (створення партнерських груп для розробки технологічних рішень); спільна розробка рішень R&D (спільна робота науковців і бізнесу над створенням прикладних технологічних рішень, прототипів і пілотних зразків). Учасники отримають менторську підтримку КАУ та Academ.City, можливості презентації (пітч-день) і пошуку партнерів (підписання договорів про науково-технічне співробітництво, ліцензійних угод, узгодження дорожніх карт упровадження тощо); масштабування та комплексний супровід для поширення результатів і масштабування інноваційної моделі співпраці; комплексна підтримка проектних команд на етапі комерціалізації та інтеграції технологічних рішень у виробничі процеси. Тривалість програми - 3 місяці, долучитись до неї можуть науковці, представники бізнесу, органів влади та місцевого самоврядування, громадянського суспільства, міжнародних організацій та всі зацікавлені у розбудові інноваційної екосистеми. Заявку на участь можна подати до 1 травня 2026 року.
Детальніше: https://kau.org.ua/news/sci/1511-prohrama-vidkrytykh-innovatsii-academcity-nauka-biznes, https://forms.cloud.microsoft/e/udQdzRvZfF?origin=lprLink,
https://drive.google.com/file/d/1PDtwMq5x7YTNeQpbanEws96GxpTHnfSm/view?usp=sharing
👍2
КОНКУРС ПРОЄКТІВ ПРИКЛАДНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ СТІЙКОСТІ ТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ
Національний фонд досліджень України оголосив про старт конкурсу проєктів з виконання наукових досліджень «Прикладна наука для стійкості та відновлення України». Конкурс спрямований на підтримку наукоємних та конкурентоспроможних науково-технічних продуктів з високою потенційною доданою вартістю та/або соціальною цінністю, які можуть бути впроваджені у виробництві та соціальній сфері. Йдеться про прикладні наукові дослідження або науково-технічні (експериментальні) розробки, метою яких є вироблення науково обґрунтованих рішень для зміцнення стійкості України за пріоритетними напрямами, визначеними пунктами 1, 3-7 статті 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки». Тематичні напрями: нові технології, матеріали та інженерні рішення для забезпечення стійкості та відновлення промислових і технологічних систем та функціонування нових галузей економіки України; інформаційні, цифрові та математичні методи для моделювання, оптимізації і керування процесами в умовах обмежених ресурсів та підвищених ризиків; екологічна безпека та інноваційні технології збереження, відновлення та збалансованого використання природних ресурсів; біомедичні технології, медична інженерія та системи реабілітації; нові або істотно вдосконалені соціально-економічні, організаційно-управлінські, інституційні і сервісні рішення, моделі, системи, методики та цифрові інструменти для забезпечення стійкості, відновлення і розвитку України; протидія дезінформації та маніпуляціям в інформаційному просторі та культурному дискурсі, спрямовані на посилення інформаційної, культурної та комунікативної безпеки України. Тривалість реалізації проєктів - до 2-х років, загальний обсяг фінансування - до 310,8 млн грн (в 2027 році – до 160,8 млн грн, у 2028 році – до 150,0 млн грн). Заявку на участь можна подати до 11 травня 2026 року.
Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/naczionalnyj-fond-doslidzhen-ukrayiny-povidomlyaye-pro-ogoloshennya-provedennya-naczionalnym-fondom-doslidzhen-ukrayiny-konkursu-proyektiv-z-vykonannya-naukovyh-doslidzhen-prykladna-nauka
Національний фонд досліджень України оголосив про старт конкурсу проєктів з виконання наукових досліджень «Прикладна наука для стійкості та відновлення України». Конкурс спрямований на підтримку наукоємних та конкурентоспроможних науково-технічних продуктів з високою потенційною доданою вартістю та/або соціальною цінністю, які можуть бути впроваджені у виробництві та соціальній сфері. Йдеться про прикладні наукові дослідження або науково-технічні (експериментальні) розробки, метою яких є вироблення науково обґрунтованих рішень для зміцнення стійкості України за пріоритетними напрямами, визначеними пунктами 1, 3-7 статті 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки». Тематичні напрями: нові технології, матеріали та інженерні рішення для забезпечення стійкості та відновлення промислових і технологічних систем та функціонування нових галузей економіки України; інформаційні, цифрові та математичні методи для моделювання, оптимізації і керування процесами в умовах обмежених ресурсів та підвищених ризиків; екологічна безпека та інноваційні технології збереження, відновлення та збалансованого використання природних ресурсів; біомедичні технології, медична інженерія та системи реабілітації; нові або істотно вдосконалені соціально-економічні, організаційно-управлінські, інституційні і сервісні рішення, моделі, системи, методики та цифрові інструменти для забезпечення стійкості, відновлення і розвитку України; протидія дезінформації та маніпуляціям в інформаційному просторі та культурному дискурсі, спрямовані на посилення інформаційної, культурної та комунікативної безпеки України. Тривалість реалізації проєктів - до 2-х років, загальний обсяг фінансування - до 310,8 млн грн (в 2027 році – до 160,8 млн грн, у 2028 році – до 150,0 млн грн). Заявку на участь можна подати до 11 травня 2026 року.
Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/naczionalnyj-fond-doslidzhen-ukrayiny-povidomlyaye-pro-ogoloshennya-provedennya-naczionalnym-fondom-doslidzhen-ukrayiny-konkursu-proyektiv-z-vykonannya-naukovyh-doslidzhen-prykladna-nauka
👍3
ШІ ЯК ПІДСИЛЮВАЧ ЕКСПЕРТИЗИ: ПРОБЛЕМА НЕ В ТЕХНОЛОГІЇ, А В КВАЛІФІКАЦІЇ
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ніколаса Б. Кріла «Викладачі мають рацію, що результати штучного інтелекту є посередніми. Та вони помиляються щодо причин». У ній автор аналізує поширене в академічному середовищі уявлення про низьку якість текстів, створених за допомогою генеративного штучного інтелекту та пропонує власне бачення. Твердження про «посередність» результатів ШІ є частково коректним, однак зазвичай хибно інтерпретується. Проблема полягає не в самій технології, а у рівні підготовки користувачів, які її застосовують. Штучний інтелект функціонує як інструмент-підсилювач: він здатен підвищити продуктивність і швидкість роботи, але водночас відтворює і масштабує рівень мислення того, хто ним користується. Для менш досвідчених студентів використання ШІ може покращити формальні характеристики підготовлених матеріалів, однак не здатне компенсувати відсутність глибокого розуміння теми або навичок критичного аналізу. Як наслідок, створений текст залишається поверховим, навіть якщо виглядає більш структурованим і стилістично завершеним. Натомість досвідчені дослідники мають принципово іншу ситуацію: вони використовують ШІ як допоміжний інструмент, задаючи чіткі параметри, структуру та логіку очікуваного результату, вони здатні оцінити якість згенерованого тексту, відредагувати його та довести до належного рівня якості. Таким чином, штучний інтелект здатен навіть підсилити вже наявну експертизу. Результати проведених досліджень свідчать про асиметричний вплив ШІ. Початківці отримують приріст продуктивності, однак це не означає відповідного зростання якості, тоді як експерти мають сінергію від ШІ. У результаті різниця між рівнем роботи новачків і експертів з одним і тим самим інструментом стає разючою. Отже, якщо штучний інтелект підсилює наявні когнітивні здібності, то ключовим завданням освіти стає розвиток саме тих навичок, які дозволяють ефективно оцінювати, інтерпретувати й удосконалювати результати. Йдеться передусім про критичне мислення, здатність до аргументації та міждисциплінарного аналізу. Таким чином, проблема «посередності» результатів використання технології штучного інтелекту є не технологічною, а освітньою. ШІ не знижує рівень академічної роботи, а лише робить більш помітними відмінності у підготовці користувачів. У цих умовах значення університетської освіти полягає не у протистоянні технологіям, а у формуванні здатності працювати з ними на високому інтелектуальному рівні.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/faculty-are-right-ai-output-mediocre-theyre-wrong-about-why
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ніколаса Б. Кріла «Викладачі мають рацію, що результати штучного інтелекту є посередніми. Та вони помиляються щодо причин». У ній автор аналізує поширене в академічному середовищі уявлення про низьку якість текстів, створених за допомогою генеративного штучного інтелекту та пропонує власне бачення. Твердження про «посередність» результатів ШІ є частково коректним, однак зазвичай хибно інтерпретується. Проблема полягає не в самій технології, а у рівні підготовки користувачів, які її застосовують. Штучний інтелект функціонує як інструмент-підсилювач: він здатен підвищити продуктивність і швидкість роботи, але водночас відтворює і масштабує рівень мислення того, хто ним користується. Для менш досвідчених студентів використання ШІ може покращити формальні характеристики підготовлених матеріалів, однак не здатне компенсувати відсутність глибокого розуміння теми або навичок критичного аналізу. Як наслідок, створений текст залишається поверховим, навіть якщо виглядає більш структурованим і стилістично завершеним. Натомість досвідчені дослідники мають принципово іншу ситуацію: вони використовують ШІ як допоміжний інструмент, задаючи чіткі параметри, структуру та логіку очікуваного результату, вони здатні оцінити якість згенерованого тексту, відредагувати його та довести до належного рівня якості. Таким чином, штучний інтелект здатен навіть підсилити вже наявну експертизу. Результати проведених досліджень свідчать про асиметричний вплив ШІ. Початківці отримують приріст продуктивності, однак це не означає відповідного зростання якості, тоді як експерти мають сінергію від ШІ. У результаті різниця між рівнем роботи новачків і експертів з одним і тим самим інструментом стає разючою. Отже, якщо штучний інтелект підсилює наявні когнітивні здібності, то ключовим завданням освіти стає розвиток саме тих навичок, які дозволяють ефективно оцінювати, інтерпретувати й удосконалювати результати. Йдеться передусім про критичне мислення, здатність до аргументації та міждисциплінарного аналізу. Таким чином, проблема «посередності» результатів використання технології штучного інтелекту є не технологічною, а освітньою. ШІ не знижує рівень академічної роботи, а лише робить більш помітними відмінності у підготовці користувачів. У цих умовах значення університетської освіти полягає не у протистоянні технологіям, а у формуванні здатності працювати з ними на високому інтелектуальному рівні.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/faculty-are-right-ai-output-mediocre-theyre-wrong-about-why
👍2
ОЕСР: ОСНОВИ ЗРОСТАННЯ ТА КОНКУРЕНТО СПРОМОЖНОСТІ
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Основи зростання та конкурентоспроможності 2026». У ньому зазначається, що у контексті погіршення середньострокових економічних перспектив країн ОЕСР, зумовленого помітним уповільненням зростання продуктивності праці, потребують перегляду основи економічного зростання. Низький рівень інвестицій спостерігався після світової фінансової кризи та мало місце довгострокове уповільнення динаміки бізнесу. Покращання показників зайнятості частково компенсувало негативні чинники, але є ризики, такі як старіння населення, брак робочої сили та її невідповідна кваліфікація. Країнам необхідно проводити структурні реформи, що підвищують продуктивність праці, що може допомогти «оживити» економіку й подолати наявні перешкоди розвитку використовуючи можливості упровадження новітніх технологій, зокрема - ШІ. Пріоритети структурних реформ зосереджуються у трьох ключових галузях політики: (1) чинники зростання - людський капітал, управління, інфраструктура та макроекономічна політика; (2) ринкові стимули та ефективність розподілу ресурсів - оподаткування, регулювання товарних та трудових ринків, торгівля, прямі іноземні інвестиції; (3) цільові та галузеві заходи, зокрема - підтримка інновацій та енергетичної безпеки. Вибір пріоритетів підкріплюється новою базою даних міжнародно порівнянних даних, що дозволяють країнам оцінювати свої економічні показники та структурну політику у широкому спектрі галузей. Також у звіті надаються рекомендації щодо пріоритетів структурної політики для окремих країн ОЕСР.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/foundations-for-growth-and-competitiveness-2026_40a7532f-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/foundations-for-growth-and-competitiveness-2026_f68a156b/40a7532f-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/40a7532f-en
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Основи зростання та конкурентоспроможності 2026». У ньому зазначається, що у контексті погіршення середньострокових економічних перспектив країн ОЕСР, зумовленого помітним уповільненням зростання продуктивності праці, потребують перегляду основи економічного зростання. Низький рівень інвестицій спостерігався після світової фінансової кризи та мало місце довгострокове уповільнення динаміки бізнесу. Покращання показників зайнятості частково компенсувало негативні чинники, але є ризики, такі як старіння населення, брак робочої сили та її невідповідна кваліфікація. Країнам необхідно проводити структурні реформи, що підвищують продуктивність праці, що може допомогти «оживити» економіку й подолати наявні перешкоди розвитку використовуючи можливості упровадження новітніх технологій, зокрема - ШІ. Пріоритети структурних реформ зосереджуються у трьох ключових галузях політики: (1) чинники зростання - людський капітал, управління, інфраструктура та макроекономічна політика; (2) ринкові стимули та ефективність розподілу ресурсів - оподаткування, регулювання товарних та трудових ринків, торгівля, прямі іноземні інвестиції; (3) цільові та галузеві заходи, зокрема - підтримка інновацій та енергетичної безпеки. Вибір пріоритетів підкріплюється новою базою даних міжнародно порівнянних даних, що дозволяють країнам оцінювати свої економічні показники та структурну політику у широкому спектрі галузей. Також у звіті надаються рекомендації щодо пріоритетів структурної політики для окремих країн ОЕСР.
Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/foundations-for-growth-and-competitiveness-2026_40a7532f-en.html,
https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/foundations-for-growth-and-competitiveness-2026_f68a156b/40a7532f-en.pdf,
https://doi.org/10.1787/40a7532f-en
ІНСТРУМЕНТИ CLARIVATE ДЛЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБОЧИХ ПРОЦЕСІВ
30 квітня 2026 року відбудеться вебінар «Коректне використання академічного штучного інтелекту: інструменти Clarivate для дослідницьких робочих процесів». Захід стане площадкою для обговорення питань застосування технології штучного інтелекту для оптимізації пошуку інформації та побудови ефективних робочих процесів на основі доброчесності та академічної етики. Планується розглянути сильні сторони та ризики використання штучного інтелекту в академічному середовищі, а також розглянути принципи проектування системи штучного інтелекту, важливі для створення та оцінки нових знань; познайомитись з інноваційними інструментами Clarivate, розробленими спеціально для дослідницької спільноти, зокрема, Web of Science Research Assistant для пошуку літератури, інтерпретації доказів та виконання складних дослідницьких завдань, Web of Science Research Intelligence для вивчення даних про фінансування, патенти, політичні документи та аналізу дослідницьких тенденцій, Clarivate Nexus з перевіреними науковими ресурсами. Організатор – Clarivate.
Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine,
https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_pnndqLeZQHW87CiF8yBzrg
30 квітня 2026 року відбудеться вебінар «Коректне використання академічного штучного інтелекту: інструменти Clarivate для дослідницьких робочих процесів». Захід стане площадкою для обговорення питань застосування технології штучного інтелекту для оптимізації пошуку інформації та побудови ефективних робочих процесів на основі доброчесності та академічної етики. Планується розглянути сильні сторони та ризики використання штучного інтелекту в академічному середовищі, а також розглянути принципи проектування системи штучного інтелекту, важливі для створення та оцінки нових знань; познайомитись з інноваційними інструментами Clarivate, розробленими спеціально для дослідницької спільноти, зокрема, Web of Science Research Assistant для пошуку літератури, інтерпретації доказів та виконання складних дослідницьких завдань, Web of Science Research Intelligence для вивчення даних про фінансування, патенти, політичні документи та аналізу дослідницьких тенденцій, Clarivate Nexus з перевіреними науковими ресурсами. Організатор – Clarivate.
Детальніше: https://clarivate.libguides.com/europe/ukraine,
https://us02web.zoom.us/webinar/register/WN_pnndqLeZQHW87CiF8yBzrg
👍1
ЗМІЦНЕННЯ СПІЛЬНОТ НА ЗАСАДАХ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Дженні Мірон «Консорціуми: зміцнення спільнот за допомогою загальної прихильності до академічної чесності». У ній йдеться про те, що у світі, де освіта має міжнародний вимір, а освітні інституції виходять за межі фізичних кампусів, консорціуми пропонують потужний спосіб об'єднання людей навколо спільних цінностей. Консорціум зазвичай розуміється як формальне чи напівформальне об'єднання учасників, які співпрацюють для досягнення спільних цілей, поєднуючи свій досвід, наявні ресурси та можливості. У контексті освіти консорціуми зміцнюють структуру систем освіти, створюючи простори, де вони використовують колективну мудрість та спільні ідеї, розвивають інновації, підтримують дослідження та шукають ресурси для кращої освіти. Консорціуми у сфері академічної етики виконують особливо важливу функцію. Вони об'єднують окремих осіб та установи з різних географічних регіонів для підтримки етичних норм, просування обізнаності щодо доброчесності та розвитку культури чесності у викладанні та навчанні. Такі консорціуми (регіональні, національні, глобальні) об'єднують викладачів, лідерів думок, дослідників, студентів, адміністраторів та інших зацікавлених осіб, які керуються спільним переконанням, що академічна чесність — це не просто політика, а наріжний камінь освіти.
Детальніше: https://www.academicintegrity.org/aws/ICAI/pt/sd/news_article/616734/_PARENT/layout_details/false, https://er.educause.edu/articles/2017/8/the-power-of-a-higher-education-consortium
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Дженні Мірон «Консорціуми: зміцнення спільнот за допомогою загальної прихильності до академічної чесності». У ній йдеться про те, що у світі, де освіта має міжнародний вимір, а освітні інституції виходять за межі фізичних кампусів, консорціуми пропонують потужний спосіб об'єднання людей навколо спільних цінностей. Консорціум зазвичай розуміється як формальне чи напівформальне об'єднання учасників, які співпрацюють для досягнення спільних цілей, поєднуючи свій досвід, наявні ресурси та можливості. У контексті освіти консорціуми зміцнюють структуру систем освіти, створюючи простори, де вони використовують колективну мудрість та спільні ідеї, розвивають інновації, підтримують дослідження та шукають ресурси для кращої освіти. Консорціуми у сфері академічної етики виконують особливо важливу функцію. Вони об'єднують окремих осіб та установи з різних географічних регіонів для підтримки етичних норм, просування обізнаності щодо доброчесності та розвитку культури чесності у викладанні та навчанні. Такі консорціуми (регіональні, національні, глобальні) об'єднують викладачів, лідерів думок, дослідників, студентів, адміністраторів та інших зацікавлених осіб, які керуються спільним переконанням, що академічна чесність — це не просто політика, а наріжний камінь освіти.
Детальніше: https://www.academicintegrity.org/aws/ICAI/pt/sd/news_article/616734/_PARENT/layout_details/false, https://er.educause.edu/articles/2017/8/the-power-of-a-higher-education-consortium